Відтворення стилістично маркованої лексики у літературі жанру non-fiction

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відтворення стилістично маркованої лексики у літературі жанру non-fiction

Кривенко Валентина Миколаївна

здобувач вищої освіти факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національно авіаційний університет, Україна

Сітко Алла Василівна

канд. філол. наук, доцент, доцент кафедри англійської філології і перекладу

Національний авіаційний університ, Україна

Анотація

У статті подано характеристику теоретичних та методологічних засад автобіографізму у літературі жанру non-fiction, а також аналіз стилістично маркованої лексики як засобу реалізації тем спогадів в автобіографічному творі. Визначено, що автобіографія - це джерело фактів, які не завжди можна почути, чи побачити в новинах та / або на телебаченні. Завдяки автобіографії 'можна відчути життя тієї, чи іншої епохи, побачити всі барви, секрети та інтриги певної доби. У дослідженні з'ясовано, що автобіографічні спогади - суб'єктивна фіксація фактів минулого, оскільки автор може випустити певні моменти, чи події, але в той же час мемуари містять в собі ті факти з життя автора та, можливо, цілої епохи, які можуть бути не задокументовані в історичних джерелах і це є характерною особливістю спогадів.

Ключові слова: стилістично маркована лексика, автобіографія, автобіографізм, спогади, література non-fiction.

маркована лексика література fiction

Сплеск не-фіктивної (non-fiction) літератури відбувся на початку XX століття. Дослідники пов'язували цей феномен із кризою роману, вперше оголошеною іспанським мислителем минулого століття Хосе Ортега-і-Гассетом у статті «Думки про роман» (1930) [1]. Виокремлюють такі найбільш поширені в сучасному літературному процесі модифікації роману на основі переосмислення жанрів non-fiction: роман-щоденник, роман-сповідь, епістолярний роман, роман- есе, автобіографічний роман, псевдоавтобіографічний роман, біографічний роман, мемуарний роман, роман-травелог та ін [4].

Справедливим уважаємо твердження, що найважливішою ознакою жанру нон-фікшн «є автобіографічність, яка безумовно є максимально наближеною до реальних фактів та чіткого їх розподілу відповідно до історичного контексту, у її мовному аспекті, що знаходить відображення в різноманітності словесних рядів. Таким чином, література нон-фікшн поєднує в собі елементи різних стилів, елементи різних текстів-джерел, а також мовні засоби публіцистичності та документальності. Все це формує жанр нон-фікшн і мовну структуру образу оповідача в жанрі нон-фікшн, а відтак породжує перекладацькі труднощі» [2].

В нашому дослідженні ми розглядаємо саме автобіографічні літературні твори. Жанр автобіографії пройшов значний шлях і за цей період зазнав багато структурних та типологічних змін. Таким чином, автобіографія стала предметом дискусій таких вчених: Ф. Лежен, Дж. Олні, Ж. Гюсдорф, Н. Ніколіна, О. Галич та інші. Ще у 1970 році французький вчений Ф. Лежен сформулював канонічне визначення жанру, яке залишається актуальним і в наш час: «Автобіографія - це текст з ретроспективною установкою, за допомогою якої реальна особистість розповідає про власне існування, роблячи акцент на особистому житті. Автор приділяє значну увагу саме тому, який шлях було пройдено і завдяки чому та, чи інша особа стала тим, ким є» [10]. Традиційною схемою побудови автобіографічного тексту є логічний, послідовний, хронологічний, прозовий опис життєвого шляху автобіографа від моменту його народження до певного етапу його життєдіяльності [7].

Вважають, що термін «автобіографія» зумовив виникнення і вживання поняття «автобіографізм», яке стало в літературознавстві полісемантичним. Згідно з тлумаченням автобіографізм досліджується в межах автобіографії як спосіб відображення реальних подій авторського життя, як форма автоінтерпретації [8]. Пояснення терміну «автобіографізм» як зв'язку між біографією автора та його творами є умовним та вузьким. У ширшому значенні це - трансформація автором життєвого матеріалу в напрямі своєї екзистенційної сфери, свого емоційного комплексу та бачення людини [9].

Основною текстотвірною потенцією мовних засобів жанру нон-фікшн є їх смислова функція. їх автор вводить зумисне у тканину художнього тексту, щоб розповісти, поділитися досвідом, констатувати та/або просто інформувати читача. Необхідними умовами збереження форми та смислу мовних одиниць є те, що, по-перше, перекладач розпізнає прийоми і тактики, які автор використовує для створення стилістичної одиниці, по-друге, відшукує та підбирає подібні стилістичні елементи для відтворення первинного семантичного значення у друготворі [6].

Нами було проаналізовано 343 сторінки маскулінного автобіографічного твору та 167 сторінок фемінного автобіографічного твору. Під час аналізу нами було виявлено 615 маскулінних топікальних контекстів, серед яких було виявлено та проаналізовано 65 контекстних репрезентацій стилістично маркованої лексики як способу відтворення тем спогадів. Під час аналізу фемінного автобіографічного твору нами було виявлено 509 фемінних топікальних контекстів, серед яких було виявлено та проаналізовано 21 контекстну репрезентацію стилістично маркованої лексики як способу відтворення тем спогадів (далі СМЛСВТС).

Літературний маскулінний автобіографічний твір рясніє стилістично- заниженою лексикою. Річард Фейнман дуже часто вдається до вживання архаїзмів (3,1% СМЛСВТС), неформальної лексики (89,2% СМЛСВТС), а також ідіом (7,7% СМЛСВТС). Велика кількість неформальної лексики прослідковується в тексті Річарда Фейнмана, наприклад:

- іменник "fella" (49,2% СМЛСВТС) має таке значення у словнику: "a man; a male sexual partner or boyfriend" і перекладається як «пацан», «мужик», «чувак», «чоловік», «хлопець». Перекладач використовує такі лексичні одиниці: «чоловік», «хлопець», «людина», «приятель», «співробітник», «колега», «генерал», «господар кабінету», «кореш», «дехто», «горопаха», «учасник»:

"Everybody knew what his problem was: he had an ulcer, the poor fella" [12]. - «Усі знали, у чому річ: у горопахи була виразка» [5].

У перекладі вжито відповідник «горопаха», аби вказати, що людина постійно живе в горі, біді. В тексті оригіналу автор вживає прикметник "poor", аби показати нещасне становище людини. Такі відповідники як «співробітник», «колега», «генерал», «господар кабінету», «кореш», «дехто», «учасник» перекладач вживає, аби достовірно відтворити контекстуальний зміст літературного автобіографічного твору, наприклад:

"The other fellas in the company decided we should run advertisements in Modern Plastics magazine" [12]. - «Хтось із співробітників нашої' «молодої' динамічної компанії» вирішив, що час дати рекламу в журналі «Сучасні пластмаси»» [5].

- ідіома "pain in the neck" (1,5% СМЛСВТС) має таке значення у словнику "someone or something that is annoying or difficult to deal with" та має такі відповідники у мові перекладу: «головна біль», «дратівливий», «набридливий». Цікаво, що перекладач вжив таку стилістичну одиницю «скабкау сраці»:

"In a way, the Nobel Prize has been something of a pain in the neck" [12]. - «У певному сенсі, Нобелівська премія була скабкою у сраці» [5].

Автор використав цю ідіому, аби показати, що захід з нагоди присудження Нобелівської премії не викликав у нього захвату, оскільки такі зібрання були йому не до смаку. Перекладач вживає відповідник «скабка в сраці», щоб розкрити такий прояв особистості автора, як гумор та рису характеру малокультурного інтелектуала.

В той час як у літературному автобіографічному творі Мей Маск ми виявили незначну кількість стилістично заниженої лексики: неформальна лексика (81% СМЛСВТС), ідіоми (9,5% СМЛСВТС), архаїзми (9,5% СМЛСВТС), наприклад:

- фразове дієслово "blow sb away" (9,5% СМЛСВТС) має таке значення у словнику:^ surprise or please someone very much" та перекладається як «вражати», «зносити», «здувати». У перекладі було вжито фразеологізм «вибухнула голова»:

"She began to speak about the four seasons and the different colors and different textures... I was blown away" [11]. - «Вона розповідала про чотири сезони в гардеробі, по різні кольори й текстури... У мене мало не вибухнула голова» [3].

Мей Маск за допомогою цього слова хотіла сказати про жінку, яка розповідала про стиль та гардероб, як правильно підбирати одяг і таке інше. Оскільки авторка не зналася на моді, її дуже вразили слова жінки. В перекладі ж було вжито фразеологізм «вибухнула голова», щоб показати великий об'єм інформації, який потрібно було запам'ятати та втілити у життя. Також це фразове дієслово перекладачка вжила у такому значенні: «закохуватися»:

"When I arrived, I was blown away" [11]. - «Я одразу закохалася в це місто» [3].

Авторка мала на увазі, що місто Нью-Йорк вразило її до глибини душі. В перекладі було використано метафоричну форму, аби показати захопленість красою міста.

- архаїзм "have ants in your pants" має таке значення у словнику "to not be able to keep still because you are very excited or worried about something" та перекладається наступним чином: «не в змозі всидіти на місці». Перекладачка вжила фразеологічний відповідник «шило в одному місці»:

"My twin sister says I have ants in my pants" [11]. - «Моя сестра-близнючка каже, що в мене шило в одному місці» [3].

Цей архаїзм передає насиченість та динаміку, яка у творі Мей Маск проявляється в постійних переїздах та подорожах, адже вона переїздила до восьми міст, змінила три країни та побувала на двох материках, а також подорожувала літаком з батьками по всьому світу. Перекладачка тому і вживає відповідник «шило в одному місці», аби передати динаміку життя авторки.

Висновки

Ми дійшли висновку, що Річард Фейнман набагато частіше вживає стилістично марковану лексику, ніж Мей Маск. У своїх спогадах автор- чоловік багаторазово вживає неформальну лексику, що говорить нам про його характер малокультурного інтелектуала. В автобіографії та своїх інтерв'ю Річард Фейнман неодноразово наголошував також про свій неформальний та простодушний характер. Мей Маск у своїх спогадах вживає також стилістично марковану лексику, але у значно меншій кількості. В першу чергу це нам говорить про те, що її мовлення тяжіє до еталонних літературних норм. Звідси, ми можемо зробити висновок про її елегантність та витонченість. Словом, передаючи жанр нон-фікшн, як у вузькому так і в широкому контекстах, потрібно пам'ятати, що різноманіття рівнів та жанрів вжитих у тексті не є випадковими, недоречними чи непотрібними. Вони - це гора. її вершина далека і недосяжна, а шлях сходження тернистий і сповнений таємниць та несподіванок. Опинившись біля підніжжя, перекладач мусить гідно продовжувати свій шлях і лише від його наполегливості, клопітливості та терпіння залежить, чи помилується читач краєвидом жанрового різнобарв'я, чи ж обмежиться буденним і звичним спогляданням «пригірських пейзажів» [2].

Список використаних джерел

[1] Варикаша М. (2013). Гендерний дискурс у літературі non-fiction. Монографія. Донецьк.

[2] Воротченко В.О. & Сітко А.В. Нон-фікшн як особливий феномен лінгвістичного перекладознавстава. Modern philological research: a combination of innovative and traditional approaches: Conference Proceedings (96-99). April 27-28, 2018. Tbilisi: Baltija Publishing, Sulkhan-Saba Orbeliani Teaching University.

[3] Маск М. (2021). Жінка, яка має план. Життя, сповнене пригод, краси й успіху (А. Цвіра, пер. з англ). Харків: Віват.

[4] Оздемір О. (2018). Проблеми нараталогічного аналізу мемуарно-автобіографічних жанрів (3.2), 29-32.

[5] Річард Фейнман. (2018) Та ви жартуєте містере Фейнман! Пригоди допитливого дивака (Микола Килимчук, пер. з англ). Київ: Наш формат.

[6] Сітко А.В. & Струк І.В. Адекватність і еквівалентність у перекладі мовних особливостей: Sciences of Europe. Praha, 2016. Вилучено з: http://er.nau.ed u.ua:8080/ handle/NAU/24368.

[7] Черкашина Т. (2014). Основные тематические блоки в структуре жанра автобиографии (162), 36-40.

[8] Чернявська О. Автобіографізм як науковий термін. Таврійські філологічні наукові читання: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (с. 124-128). 28¬29 січня, 2022, Київ, Україна.

[9] Щеголь Л. (2010) Автобіографізм творчості Меши Селімовича на прикладі роману «Дервіш і смерть». Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. (12), 382-385.

[10] Lejeune. Ph. (1975). Le pacte autobiographique. Paris: Seuil.

[11] Maye Musk (2019). A woman makes a plan. Advise for a Lifetime of Adventure, Beauty and Success. New-York.

[12] Richard P (1997). Feynman. Surely You're Joking, Mr. Feynman! Adventures of a Curious Character. Norton.

Размещено на Allbest.ru/