Антиколоніальний дискурс української художньої прози: засади та завдання шкільного вивчення
Дослідження антиколоніального дискурсу української художньої прози та визначення засад і завдань її шкільного вивчення. Аналіз особливостей та історичних обставин розвитку української літератури, що неодноразово зазнавала впливу колоніальних режимів.
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.09.2024 |
| Размер файла | 25,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Антиколоніальний дискурс української художньої прози: засади та завдання шкільного вивчення
Вікторія Давидова, аспірант 1 року навчання зі спеціальності
014 Середня освіта (українська мова і література)
Університету Григорія Сковороди в Переяславі
(науковий керівник - д. пед. н., проф. Токмань Г.Л.)
Стаття присвячена дослідженню антиколоніального дискурсу української художньої прози та визначенню засад і завдань її шкільного вивчення. Важливість зазначеної теми обумовлена історичними обставинами розвитку української літератури, що неодноразово зазнавала впливу колоніальних режимів. Антиколоніальний дискурс в українській літературі має глибокі корені, починаючи з творчості Т. Шевченка, який своїми творами відкрив шлях для критики імперіалізму та боротьби за національну ідентичність, що стало початком зародження прагнення до боротьби з режимами в колах літераторів.
У статті розглядаються основні принципи діалогічного підходу до вивчення літератури в шкільному контексті, який передбачає активну взаємодію між учнями та вчителями. Такий підхід сприяє глибшому розумінню учнями текстів та контекстів, у яких вони створювалися, а також формуванню критичного мислення. Основна увага приділяється аналізу творів української прози, що містять антиколоніальні мотиви, зокрема творів І. Гаспринського, Б. Лепкого, О. Турянського та ін.
У статті визначено завдання, які стоять перед учнями та вчителями під час вивчення антиколоніального дискурсу: зацікавлення школярів художнім твором як явищем мистецтва слова; підвищення загальної освіченості; формування читацької культури; розвиток естетичного смаку та критичного мислення; сприяння національному самоусвідомленню та відчуттю приналежності до європейської спільноти. Розглядаються методи, що сприяють досягненню цих завдань, зокрема групові обговорення, літературні дискусії, порівняльний аналіз творів та їх історичного контексту.
Дослідник також підкреслює важливість розвитку творчих і комунікативних здібностей учнів, навичок самоосвіти та вміння орієнтуватися в інформаційно-комунікативному просторі. Запропоновані методи та підходи можуть бути ефективно застосовані в сучасному освітньому процесі для поглибленого вивчення української літератури та розуміння її ролі у світовій культурі.
Отже, стаття містить комплексний огляд антиколоніального дискурсу в українській прозі та пропонує дієві шляхи його вивчення в школах, що сприятиме формуванню свідомих, освічених та критично мислездатних громадян.
Ключові слова: антиколоніальний дискурс, українська художня проза, шкільне вивчення, діалогічний підхід, літературна дискусія, національна ідентичність, критичне мислення, культурологічний контекст.
Anti-colonial discourse of ukrainian fiction: principles and tasks of school study
The article is devoted to the study of the anti-colonial discourse of Ukrainian fiction and the definition of the principles and tasks of its school study. The importance of this topic is due to the historical circumstances of the development of Ukrainian literature, which has repeatedly been influenced by colonial regimes. The anti-colonial discourse in Ukrainian literature has deep roots, starting with the works of Taras Shevchenko, who paved the way for criticism of imperialism and the struggle for national identity, which was the beginning of the desire to fight regimes in the circles of writers.
The article discusses the basic principles of a dialogue approach to the study of literature in a school context, which involves active interaction between students and teachers. This approach promotes a deeper understanding of texts and the contexts in which they were created, as well as the formation of critical thinking. The main focus is on the analysis of works of Ukrainian prose containing anti-colonial motifs, in particular, works by I. Gasprinsky, B. Lepkyi, O. Turyanskyi, and others.
The article identifies the tasks that students and teachers face when studying anticolonial discourse: to interest students in a work of fiction as a phenomenon of the art of words; to increase general education; to form a reading culture; to develop aesthetic taste and critical thinking; to promote national self-awareness and a sense of belonging to the European community. The methods that contribute to the achievement of these objectives are considered, including group discussions, literary debates, comparative analysis of works and their historical context.
The researcher also emphasises the importance of developing students' creative and communicative abilities, self-education skills and the ability to navigate the information and communication space. The proposed methods and approaches can be effectively applied in the modern educational process for in-depth study of Ukrainian literature and understanding of its role in world culture.
Thus, the article provides a comprehensive overview of the anti-colonial discourse in Ukrainian prose and suggests effective ways ofstudying it in schools, which will contribute to the formation of conscious, educated and critically minded citizens.
Key words: anti-colonial discourse, Ukrainian fiction, school study, dialogue approach, literary discussion, national identity, critical thinking, cultural context.
Вступ
Постановка проблеми. Випускники закладів загальної середньої освіти мають бути готові захищати суверенітет держави, її територіальну цілісність, відбудовувати нашу країну, розвивати та поширювати культуру. Одним із ключових чинників культурного та духовного розвитку людини є література. Дослідження антиколоніального дискурсу в художніх творах сприяє розвитку критичного мислення учнів, допомагає їм розуміти глибинні соціокультурні та історичні процеси, що вплинули на формування сучасного світу. Проблема вивчення художніх текстів у цьому аспекті є актуальною і потребує вирішення як у змістовому, так і в методичному плані.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняному літературознавстві питання антиколоніального дискурсу в українському письменстві порушували такі літературознавці, як: В. Доній, П. Іванишин, Л. Зелінська, М. Павлишин, О. Федунь, М. Хорошков, М. Шкандрій, О. Юрчук та інші. Проблеми методики вивчення епічного твору в середній школі розв'язували: М. Васьків, Н. Волошина, Н. Грицак, В. Марко, Є. Пасічник, Н. Романишина, А. Ситченко, Б. Степанишин, Г. Токмань та інші. Про специфіку шкільного прочитання художньо-історичних творів писали: О. Бандура, Н. Білоус, Ю. Бондаренко, Н. Дига, С. Жила, О. Куцевол, О. Лілік, А. Устименко. Проте методика діалогічного вивчення в 10-11класах прозових творів, яким притаманний антиколоніальний дискурс, ще не досліджувалася.
Мета статті - сформувати теоретичні засади діалогічного вивчення антиколоніального дискурсу у прозі ХХ - початку ХХІ століть на уроках української літератури в 10-11 класах - політологічні, філологічні, педагогічні.
Виклад основного матеріалу
антиколоніальний художня проза шкільний
Після розпаду СРСР, яка була однією з найбільших колоніальних країн ХХ століття, українське суспільство не виявило радикального ставлення до свого походження, культури та мови, у суспільстві продовжувалося активне вживання всього російського, починаючи від мови, перегляду фільмів та серіалів не рідною мовою, закінчуючи тим, що навіть у вищих навчальних закладах, де готують майбутніх спеціалістів для нашої держави, деякі викладачі викладали російською, тим самим порушуючи законодавство України. Однак, є верства людей різних професій, зокрема, митців слова, які активно протистояли режиму. Після досягнення незалежності, за яку вони так боролися, не весь український народ виявив повагу до цього досягнення. Але під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну більшість громадян нарешті здобула усвідомлення себе як нації та почала цінувати свою самоідентичність, відчула негативне ставлення до агресора: цивільні виявляють підтримку військовим, спілкуються українською мовою, цінують історичну пам'ять та національні духовні цінності.
Сьогодні випускники закладів загальної середньої освіти мають бути готові захищати суверенітет держави, відбудовувати нашу країну, розвивати та поширювати культуру. Одним із ключових чинників культурного та духовного розвитку людини є література. Дослідження антиколоніального дискурсу сприяє розвитку критичного мислення учнів, яке допомагає їм розуміти глибинні соціокультурні та історичні процеси, що вплинули на формування сучасного світу.
Нині в чинній навчальній програмі з української літератури для 10-11 класах рівня Стандарту [5] винесено на вивчення твори, де означений дискурс є домінантним, а саме: «Мотря» Богдана Лепкого - усі події відбуваються на тлі історично важливих подій часів гетьманування Мазепи; «Арслан киз» («Дівчина левиця») Ісмаїла Гаспринського - розглядається проблематика війни і миру та доля кримськотатарського населення; «Поза межами болю» Осипа Турянського - описуються події Першої світової війни в житті українців та досвід полону; есе Євгена Маланюка «Малоросійство» - порушується глибинна проблема того, що малоросійство проникло до самої національної вдачі українців; «Тигролови» Івана Багряного - з яскраво вираженим протестом проти колоніального становища України в СРСР; «Щоденник» Олеся Гончара - роздуми про історичну долю України та її шлях до незалежності; «Мальви» Романа Іваничука - про збереження і втрату національної самоідентичності українцями. У програмі рівня Стандарту також зазначається вивчення актуальних творів сучасності, тож можна запропонувати до прочитання роман «Інтернат» Сергія Жадана - в аспекті формування національної самоідентичності в умовах російсько-української війни, а також сучасний прозовий фікшн Валерія Пузіка - «З любов'ю - тато!» - як приклад незламності духу українського воїна.
Політологічними засадами методики діалогічного вивчення антиколоніального дискурсу у прозі ХХ - поч. ХХІ століть на уроках української літератури в 10-11 класах є категорії колоніалізм та антиколоніальний.
Доречне визначення колоніалізму дає В. Капелюшний, який визначає, що це політика, яка передбачає підкорення територій, держав або народів іншими країнами за допомогою різноманітних методів, включаючи військовий, політичний або економічний тиск [3]. Вивчення колоніалізму має надважливе значення сьогодні, оскільки допомагає розуміти минуле та його вплив на сучасність. Зокрема, на уроках літератури розгляд художнього зображення колоніалізму означає, що учні аналізують твори, які відображають колоніальний історичний період у долі України, розкриваючи його соціальні, економічні та культурні наслідки. Це допомагає формувати критичне мислення юнаків і юнок та розвивати їхнє розуміння світової історії та сучасних міжнародних відносин. Історичним підґрунтям тлумачення колоніального стали події, які своєю чергою вплинули на всі соціальні аспекти формування суспільства. Так, Голодомор, масові репресії, депортація стали поштовхом для зародження супротиву серед усіх верств населення, а отже, питання колоніального продовжилося дослідженням поняття антиколоніальне.
В. Доній надає таке визначення антиколоніальному: «це рух, який протистоїть колоніальній залежності і бореться за відновлення своєї незалежності від колоніальної сили, спрямований на звільнення нації від колоніального гніту та відновлення національної гідності під час перебування у постколоніальному статусі» [2, с. 18]. Застосування цього поняття в методиці навчання української літератури цілком виправдане, адже художні твори вітчизняних письменників зображують різноманітні прояви підневільного становища України, а життєписи авторів тісно переплітаються із суспільним життям. Деякі літератори співпрацювали з політичним режимом, інші були нонконформістами, в усі часи формувалися когорти борців за незалежність України, вони зазнавали репресій і навіть стали жертвами вбивств. Варто зазначити, що Тарас Шевченко, один з найвизначніших українських митців, був першовідкривачем літературного супротиву владі, зокрема імперіалізму. Його всесвітньо відомі вірші, у яких він висміював царську родину та московитів через їхню недолугість, брехливість та пристрасть до алкоголю, започаткували загальнонародний супротив московському гніту. Під час революцій та вагомих політичних змін, що завершилися приходом так званого «червоного терору», письменники почали будувати свої твори, створюючи дискурс супротиву колоніальному. Це призвело до появи значної кількості творів із виразним антиколоніальним характером, що могли спонукати населення до масового протистояння або повстання проти режиму. Слід зазначити, що багатогранного, відкритого антиколоніального характеру література, як і наукові галузі, набула лише з проголошенням 24 серпня 1991 року Акту незалежності України.
Вивчення антиколоніального дискурсу важливе для формування критичного мислення учнів з кількох причин:
1. Це допомагає учням розуміти історичні та сучасні проблеми, пов'язані з колоніалізмом та його наслідками, позаяк поняття антиколоніального розкриває негативні наслідки колоніального утискання, спонукаючи учнів аналізувати причини та наслідки колоніальних структур.
2. Вивчення антиколоніального дискурсу сприяє розвитку культурної та міжкультурної компетентності, адже учні вивчають різноманітні аспекти та перспективи, що допомагає їм краще розуміти світову культурну різноманітність та взаємодію між народами.
3. Це сприяє формуванню критичного погляду на владу та соціальні структури, розвиває вміння аналізувати і критично оцінювати інформацію.
У сучасній лінгвістиці існує численна кількість дефініцій дискурсу. В. Лісовий визначає вище згадане поняття як «аргументоване усне чи письмове обговорення будь-якої теми, у якому також аналізуються і самі методи аргументації, які стають предметом дискусії» [4]. Великий тлумачний словник визначає дискурс як «зв'язний текст, що враховує позамовні фактори, такі як прагматичні, соціокультурні, психологічні та інші аспекти» [1]. Це текст, який розглядається в контексті подій, а мовлення сприймається як цілеспрямований соціальний акт, що бере участь у взаємодії між людьми та впливає на їхню свідомість і когнітивні процеси. Для висвітлення проблем шкільного вивчення літератури робочим вважаємо варіант К. Хачатурян, яка вважає, що «дискурс можна визначити як ідеологічно сформовану мовленнєву діяльність індивідуума, яка створює вербальний простір певної науки чи мистецтва у взаємодії з іншими учасниками цієї діяльності (як активними, так і пасивними)» [8, с. 246]. Крім того, дискурс можна розглядати як результат цієї діяльності - текст або сукупність текстів, враховуючи їхні комунікативні та позамовні характеристики.
Відмінним у запропонованих визначеннях є те, що В. Лісовий фокусується на процесі аргументації, у той час як тлумачний словник долучає широкий спектр зовнішніх факторів, а К. Хачатурян підкреслює ідеологічний аспект і взаємодію учасників. Загалом, різні визначення дискурсу допомагають глибше аналізувати літературні твори, враховуючи ідеологічні, соціальні та культурні контексти, що розвиває критичне мислення учнів. За основу дослідження беремо визначення К. Хачатурян, позаяк воно містить ідеологічний аспект та наголошує на взаємодії учасників, що є важливим для створення методичної моделі вивчення антиколоніального дискурсу як такого на уроках літератури.
Педагогічною засадою обираємо діалогічний підхід до літературної освіти. Г. Токмань визначила сутність її діалогічного розуміння. Вона пише: «1. Методика викладання літератури - педагогічно-літературознавча наукова дисципліна, відтак передбачає діалог цих гуманітарних наук. 2. Це - прикладна наукова галузь, тому вона розбудовується як діалог теорії і практики. Методична наука розпочинається саме з учительської практики, учений також вступає в діалог з учителем під час експерименту задля перевірки висунутої ним гіпотези. 3. Методику здійснюють два суб'єкти: вчитель і учень, їхня діяльність є спільною, але не однаковою, а діалогічною. 4. Умовою успішної діалогічної діяльності учителя і учнів є якісний психологічний рівень їх спілкування. 5. Основою читання є діалог художнього тексту і читача. 6. Методика покликана дати рекомендації для ефективної організації низки діалогів, у процесі яких юний читач буде співтворцем художнього тексту, а текст - співтворцем читача» [7, с. 307]. Усі ці положення мають бути реалізовані у процесі вивчення антиколоніального дискурсу прозових творів. Діалогічний підхід стане потужним інструментом для розвитку особистості учня, його аналітичних та комунікативних навичок, що сприяє не тільки кращому розумінню літературних творів, але й формуванню у молоді здатності до критичного мислення та самостійного прийняття рішень.
Відповідно до сформованих засад (політологічних, філологічних, педагогічних) та навчальної програми рівня Стандарту визначаємо завдання вивчення антиколоніального дискурсу прозових творів ХХ - поч. ХХІ століть:
1. Розвиток в учнів інтересу до художнього твору як засобу пізнання світу та себе в ньому: завдяки аналізу антиколоніального дискурсу в українській прозі учні усвідомлять глибокий зміст та естетичну цінність літератури. Використання діалогу «учень-учень» сприяє кращому розумінню твору, стимулює обмін думками та вміння критично мислити.
2. Ознайомлення учнів з найвизначнішими зразками української літератури, що мають антиколоніальний характер. Це передбачає вивчення творів, які відображають боротьбу українського народу за незалежність та самобутність. Такий підхід сприяє загальному культурному розвитку учнів, розширює їхній світогляд та збагачує знаннями про історію та літературу України, зокрема розвиває громадянську компетентність.
3. Формування в учнів уміння відрізняти високохудожню літературу від «масової культури». Через діалогічне вивчення антиколоніального дискурсу молодь вчиться цінувати літературні твори за художню глибину та змістовність. Аналіз творів, які демонструють супротив колоніальному гніту, допомагає сформувати в учнів естетичний смак та розуміння літературних цінностей. Це завдання має на меті впровадження в навчальну програму вивчення творів сучасних авторів-воїнів.
4. Розвиток критичного мислення, уміння аргументовано доводити власну думку та вести полеміку. Тут діалогічний підхід до вивчення антиколоніального дискурсу сприяє активній участі учнів у дискусіях, обговореннях та аналізі текстів, що розвиває їхні комунікативні навички, культуру ведення діалогу та здатність аналізувати та інтерпретувати літературні твори у контексті історичних та соціальних подій.
Діалогічне вивчення антиколоніального дискурсу в українській прозі для учнів 10-11 класів має на меті не лише поглиблення знань про літературу, а й формування освічених та культурно збагачених особистостей. Зокрема, проведення порівняльного аналізу зазначеного дискурсу в українській літературі і письменстві інших народів, які також переживали колоніальне панування, допоможе зрозуміти спільні та унікальні риси антиколоніального спротиву в різних культурах. Такий підхід сприяє розвитку загальної освіченості, читацької культури, естетичного смаку та комунікативних здібностей, що є необхідними для сучасного громадянина.
Висновки дослідження і перспективи подальших розвідок
Отже, антиколоніальний дискурс в українській художній прозі є важливим компонентом національної літератури, відображає історичний досвід боротьби українського народу за свободу та самобутність. Його вивчення має суттєве значення для формування національної самосвідомості учнів, їхнього розуміння історичних процесів та культурного контексту і ґрунтується на політологічних (поняття колоніальний і антиколоніальний), філологічних (категорія дискурс) та педагогічних (діалогічний підхід до літературної освіти) засадах. Завданням учителя є сприяння глибокому розумінню історичних обставин, у яких перебувала Україна протягом тривалого періоду колоніального становища, усвідомлення важливості боротьби за незалежність та ролі літератури в цій боротьбі, спостереження за художньою майстерністю автора.
Перспективою розвідки є методичне моделювання шкільного вивчення окремих творів української літератури, які містять антиколоніальні мотиви, як програмових, так і запропонованих дослідником для уроків позакласного читання, зокрема письменників-воїнів та волонтерів.
Література
1. Великий тлумачний словник / ред. В. Т. Бусел. 5-те вид. Київ: Перун, 2005. 299 с.
2. В. Доній. Дихтомія «антиколоніальне-постколоніальне»: специфіка
дефініцій. Літературний процес: методологія, імена, тенденції. Філологічні науки. 2015. № 6. С. 18-20.
3. Капелюшний В. П. Колоніалізм. Енциклопедія Сучасної України. Київ, 2014. URL: https://esu.com 8.05. 2024).ua/article-5764 (дата звернення 10.05.2024).
4. Лісовий В. С. Дискурс. Енциклопедія Сучасної України. Київ, 2007. URL: https://esu.com.ua/article-24374 (дата звернення 10.05.2024).
5. Навчальна програма. Рівень Стандарту: Держ. стандарт баз. і пов. заг. серед. освіти від 23.05.2024 р. № 1392.
6. Токмань Г. Л. Система діалогічного навчання літератури. Діалогічне прочитання української літератури: колективна монографія / За ред. Г. Токмань. Київ: Міленіум, 2007. С. 305-365.
7. Khachaturian K. LITERARY NARRATIVE: TEXT AND DISCOURSE. International Humanitarian University Herald. Philology. 2022. No. 58. P. 246249. URL: https://doi.org/10.32841/2409-1154.2022.58.55 (date of access: 17.05.2024).
References
1. Velykyi tlumachnyi slovnyk (2005). [A great explanatory dictionary] / red. V. T. Busel. 5-te vyd. (pp. 299) Kyiv: Perun [in Ukrainian].
2. Donii, V. (2015). Dykhtomiia «antykolonialne-postkolonialne»: spetsyfika definitsii [Dichotomy «anti-colonial-postcolonial»: specificity of definitions]. Literaturnyiprotses: metodolohiia, imena, tendentsii. Filolohichni nauky. (Issue 6). (pp. 18-20).
3. Kapeliushnyi, V. P. (2014). Kolonializm. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy [Colonialism. Encyclopaedia of Modern Ukraine]. Kyiv. [in Ukrainian] URL: https://esu.com 8.05. 2024).ua/article-5764 (data zvernennia 10.05.2024).
4. Lisovyi, V. S. (2007). Dyskurs. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy [Discourse. Encyclopaedia of Modern Ukraine]. Kyiv. [in Ukrainian] URL: https://esu.com.ua/article-24374 (data zvernennia 10.05.2024).
5. Navchalna prohrama. Riven Standartu [Curriculum. Level of the Standard]: Derzh. standart baz. i pov. zah. sered. osvity vid 23.05.2024 r. № 1392.
7. Tokman, H. L. (2007). Systema dialohichnoho navchannia literatury [A system of dialogical teaching of literature]. Dialohichne prochytannia ukrainskoi literatury: kolektyvna monohrafiia / Za red. H. Tokman. (pp. 305-365) Kyiv: Milenium [in Ukrainian].
8. Khachaturian, K. (2022). Literary narrative: text and discourse [Literary narrative: text and discourse]. International Humanitarian University Herald. Philology. (Issue 58). (pp. 246-249). URL: https://doi.org/10.32841/2409-1154.2022.58.55 (date of access: 17.05.2024).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження особливостей розвитку української поезії та прози у 20-ті рр. ХХ ст. Характерні риси та поєднання розмаїтих стильових течій в літературі. Втручання компартії у творчий процес. "Неокласики" - неформальне товариство вільних поетів-інтелектуалів.
реферат [34,6 K], добавлен 23.01.2011Аналіз особливостей літературної творчості Б. Грінченка - письменника, фольклориста і етнографа, літературного критика і публіциста. Характеристика інтелігенції у повістях "Сонячний промінь" і "На розпутті". Реалізм художньої прози Бориса Грінченка.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 20.10.2012Ознайомлення з теоретичною основною використання методів диференційованого та індивідуального навчання на уроках української літератури. Розробка уроку вивчення роману Уласа Самчука "Марія" з використанням індивідуальних та диференційованих завдань.
дипломная работа [73,5 K], добавлен 01.09.2015Роль творчої спадщини великого Кобзаря в суспільному житті й розвитку української літератури та культури. Аналіз своєрідності і сутності Шевченкового міфотворення. Міфо-аналіз при вивченні творчості Т.Г. Шевченка на уроках української літератури.
курсовая работа [44,0 K], добавлен 06.10.2012Природа й основні художні виміри демонологічного дискурсу прози В. Шевчука, провідна стратегію творення ним художнього універсуму та описати форми її реалізації. Описання основних принципів інтерпретації проблем буття людського духу засобами демонічного.
автореферат [27,6 K], добавлен 11.04.2009Специфіка вивчення народних творів кінця XVIII - початку XIX століття. Виникнення нової історико-літературної школи. Перші збірки українських народних творів. Аспекти розвитку усної руської й української народної поезії. Роль віршів, пісень, легенд.
реферат [33,4 K], добавлен 15.12.2010Загальні особливості та закономірності розвитку української літератури XX ст., роль у ньому геополітичного чинника. Діяльність Центральної Ради щодо відродження української культури та її головні здобутки. Напрями діяльності більшовиків у сфері культури.
реферат [54,0 K], добавлен 22.04.2009Розвиток лiтератури XV—XVI ст, ренесансної прози. Значення дiяльностi П. Скарги. Осторг-центр полiмiчної лiтератури. Проза К. Ставровецького, полемiчнi твори I. Вишенського. Друкарська діяльність в Україні, досягнення книжно-української ренесансної прози.
реферат [24,5 K], добавлен 16.08.2010Проблеми та психологічні особливості вивчення творів фольклору в середній школі. Усна народна творчість: поняття, сутність, види. Методична література про специфіку вивчення з огляду на жанрову специфіку. Специфіка вивчення ліричних та епічних творів.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 22.04.2009Дослідження особливостей розвитку української літератури в другій половині ХІХ століття. Вивчення творчості письменників-патріотів: Лесі Українки, Марка Вовчка, Івана Нечуй-Левицького, Панаса Мирного, Івана Франка. Основні риси реалізму в літературі.
презентация [396,5 K], добавлен 30.09.2015Основні типи дискурсів у сучасній українській літературі. Поезія 90-х років XX століття. Основні художні здобутки прози. Постмодерний роман "Рекреації". Становлення естетичної стратегії в українському письменстві після катастрофи на Чорнобильській АЕС.
реферат [23,3 K], добавлен 22.02.2010Знайомство з основними особливостями розвитку української літератури і мистецтва в другій половина 50-х років. "Шістдесятництво" як прояв політичних форм опору різних соціальних верств населення існуючому режиму. Загальна характеристика теорії класицизму.
контрольная работа [45,3 K], добавлен 29.10.2013Структура та теми народних дум. Розподіл їх на історичні групи. Аналіз дум як історико-епічних творів. Визначення розглянутого жанру усної народної поезії в української фольклористиці. Розвиток художньої культури різних періодів духовного життя народу.
контрольная работа [28,4 K], добавлен 27.02.2015Характеристика історії створення та утримання збірки М. Номиса, який зіграв важливу роль у розвитку української літератури, її фольклорного стилю. Відображення особливостей народної української мови, своєрідності в фонетиці в прислів'ях збірки Номиса.
реферат [27,0 K], добавлен 01.12.2010Специфіка сучасної української жіночої прози. Феміністичний дискурс в українській літературі. Аналіз проблематики романів Ірен Роздобудько у художньому контексті. Жанрова своєрідність творчості, архетипні образи. Поетика романів Ірен Роздобудько.
дипломная работа [195,0 K], добавлен 26.09.2013Вивчення психологічних особливостей літератури XIX століття, який був заснований на народній творчості і містив проблеми життя народу, його мови, історії, культури, національно-визвольної боротьби. Психологізм в оповіданні А. Катренка "Омелько щеня".
реферат [17,9 K], добавлен 03.01.2011Квантитативна специфіка українського фольклору на прикладі казок української мови "Колобок", "Казка про Іваньку-дурачка", "Хлопчик мізинчик" на морфологічному рівні. Частотний аналіз на синтаксичному рівні, коефіцієнт варіації за його результатами.
реферат [827,6 K], добавлен 01.01.2015Особливість української літератури. Твори Т. Шевченка та його безсмертний "Кобзар" – великий внесок у загальносвітову літературу. Життя і творчість І. Франка – яскравий загальноєвропейський взірець творчого пошуку.
реферат [17,1 K], добавлен 13.08.2007Історія французької літератури. Творчість Наталі Саррот; аналіз художньої специфіки прози, висвітлення проблем Нового Роману як значного явища культури ХХ століття, етапу підготовки нових культурологічних поглядів, психологізму та теорії постмодернізму.
курсовая работа [54,9 K], добавлен 17.04.2012Літературне бароко в Україні. Специфіка бароко, становлення нової жанрової системи в літературі. Пам’ятка української історичної прози й публіцистики кінця ХVІІІ ст. "Історія русів", його перше опублікування 1846 року. Антитетична побудова твору.
курсовая работа [55,4 K], добавлен 06.05.2010
