Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Аналіз інвестиційної привабливості підприємства

Вступ

Ефективність господарської та фінансової діяльності фірм в умовах трансформації економіки країни визначається її інвестиційна привабливість. Якраз інвестиційна діяльність підприємства найповнішою мірою характеризує його успіх як у виробничій сфері, так і у відносинах із суміжниками.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка інвестиційної привабливості підприємств із виникненням акціонерної форми власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу).

Метою оцінки інвестиційної привабливості фірми є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного рахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможність, ліквідність та фінансової стійкості необхідний для того, щоб дохідність фірми, розмір її прибутку багато в чому залежать від її платоспроможності. Показники інвестиційної привабливості повинні бути такими, щоб всі, хто пов'язаний із фірмою економічними взаємовідносинами, могли отримати відповідь на питання, наскільки надійна фірма як партнер, а отже, ухвалити рішення про економічну доцільність продовження цих відносин.

Показники кожної з наведених груп характеризують фінансовий стан залежно від результатів виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності підприємства. Кожний із цих показників можна використати для оцінки і визначення факторів, які вплинули на конкрнтну ситуацію, що характеризує конкретний показник. Визнавши фактори, які так чи інакше вплинули на фінансовий стан підриємства, можна виявити резерви підвищення його фінансової стійкрсті.

Прійняття інвестором рішення щодо доцільності свого капіталу в конкретне підприємство буде мінімально ризикованим при наявності інформації про відповідні показники фінансового стану підприємства, що мають аналогічну орієнтацію своєї господарської діяльності. Але у вітчизняній практиці немає чітких граничних розмірів цих показників. Перші розроблені й затверджені в Україні нормативно-рекомендаційні документи для подання методичної допомоги суб'єктам підприємницької діяльності - «Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств і організацій» (1997 р.) та «Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій» (1998 р.) - не дають фінансистам інструменту оптимального управління фінансами підприємства, а лише підтверджують необхідність пошуку такого інструменту.

Теоретичні засади

1.1 Поняття та сутність інвестиційної привабливості підприємства

інвестиційний привабливість матричний модель

Інвестиційна привабливість підприємства - це доцільність вкладення у нього тимчасово вільних грошових коштів.

Зовнішні суб'єкти (потенційні інвестори) при виборі об'єкту інвестицій покладаються на результати проведеного аналізу.

Для аналізу інвестиційної привабливості підприємства визначається рівень кожного показника та його динаміка за ряд періодів.

Для оцінки інвестиційної привабливості підприємства вивчають:

- структуру джерел формування капіталу;

- структуру капіталу;

- платоспроможність і фінансову стійкість;

- оборотність капіталу.

На підставі отриманих даних роблять висновки в наступних розрізах:

капітал підприємства сформований за рахунок власних чи залучених джерел: високий рівень фінансової незалежності (переважання у структурі джерел формування капіталу власних засобів) свідчить про невисокий ризик для інвесторів;

2) значна питома вага матеріалів у структурі оборотних активів пояснюється високим рівнем продукції. Однак, висока питома вага грошових коштів і розрахунків може пояснюватися зростанням дебіторської або кредиторської матеріаломісткості заборгованості, що свідчить про проблему неплатежів. При аналізі інвестиційної привабливості акціонерних товариств додатково розглядаються наступні показники:

- прибутковість загального капіталу (розраховується з використанням чистого прибутку);

- рівень дивідендів;

- курс акцій.

Формули для розрахунку перерахованих показників наведені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Показники оцінки інвестиційної привабливості

№ п/п	Назва показника	Призначення (опис)
1	Дивіденди	Характеризує дивідендну політику підприємства; підприємство повинно зберігати рівновагу між сплатою достатньої суми дивідендів власникам і реінвестованим прибутком
2	Реінвестований прибуток	Визначається як різниця між прибутком підприємства, сумою платежів до бюджету та дивідендів
3	Коефіцієнт реінвестованого прибутку	Розраховується як відношення реінвестованого та чистого прибутку; при цьому підприємства намагаються досягнути оптимальної структури капіталу при найнижчій його вартості
4	Дохід на акцію	Розраховується як відношення різниці чистого прибутку та дивідендів за привілейованими акціями на загальну кількість звичайних акцій
5	Цінність акції	Визначається як відношення ринкової ціни акції та доходу на акцію
6	Рентабельність акції	Обчислюється як відношення дивідендів на одну акцію до ринкової ціни акції
7	Дивідендний вихід	Визначається як відношення дивідендів на одну акцію та доходу на акцію
8	Коефіцієнт котирування акції	Розраховується як відношення ринкової ціни до облікової ціни акції
9	Коефіцієнт дивідендних виплат	Розраховується як відношення прибутку, розподіленого на дивіденди, та чистого прибутку; характеризує частку прибутку, що надходить у розпорядження акціонерів

Крім розглянутих показників, під час аналізу інвестиційної привабливості будь-якого підприємства можна застосувати узагальнюючі показники ефективності використання виробничих ресурсів - продуктивність праці, фондовіддачу, матеріаломісткість тощо.

Даючи загальну оцінку інвестиційної привабливості підприємства, необхідно визначати показники за 3-5 років. При цьому не можна дати правильну оцінку вказаних показників тільки щодо одного конкретного підприємства окремо від зовнішнього середовища. Оцінка інвестиційної привабливості повинна базуватися на комплексному підході до суб'єкта господарювання як об'єкта дослідження у конкретній системі господарювання.

У ході оцінки інвестиційної привабливості підприємства рекомендується вивчити можливості підприємства продовжувати свою діяльність у майбутньому (оцінка неплатоспроможності та ймовірності банкрутства). [3; 572].

1.2 Види та задачі аналізу інвестиційної привабливості

За ознакою предмета методи та прийоми фінансового аналізу традиційно поділяють на такі: аналізи вертикальний, горизонтальний та відносних показників (коефіцієнтів).

Вертикальний аналіз полягає у визначенні у відсотках структури досліджуваного об'єкта, наприклад структури активів, пасивів, прибутку від звичайної діяльності, операційних витрат тощо.

За допомогою вертикального аналізу порівнюють відносні показники за підприємствами, що істотно різняться за абсолютними показниками обсягів виробництва і залучених фінансових ресурсів. Вертикальний аналіз зменшує вплив на вартісні показники інфляційного фактора.

Горизонтальний аналіз має на меті дослідити зміни показників у часі з розрахунками абсолютних і відносних відхилень (темпів).

Горизонтальний та вертикальний аналізи доповнюють один одного. На практиці складають аналітичні таблиці, де одночасно використовують прийоми вертикального та горизонтального аналізів.

Аналіз відносних показників. Відомо понад 200 відносних аналітичних показників, які можна розраховувати на основі фінансової звітності, фінансовий аналітик не повинен намагатися розрахувати все. що можливо. Досвід свідчить, що кілька правильно вибраних коефіцієнтів містять потрібну інформацію. Користь кожного конкретного коефіцієнта суворо визначена метою аналізу. Тому до здійснення аналізу необхідно з'ясувати, з погляду якого користувача він виконується, його мету та регламентовані або рекомендовані кількісні значення показників.

Класифікацію фінансових показників діяльності підприємства за ознаками різних сфер діяльності з погляду різних користувачів інформації. Ця класифікація відбиває досвід фінансового аналізу у країнах Заходу.

Необхідність і доцільність застосування аналітичних коефіцієнтів зумовлюються:

* стандартністю подання вихідних даних (форми фінансової звітності);

* прагненням мінімізувати вплив інфляційного чинника:

* можливістю порівняння показників у часі та просторі, тобто між підприємствами однієї галузі, а за деякими показниками і за різними галузями (наприклад, за групою показників, що свідчать про становище підприємства на ринку цінних паперів);

* формалізацією розрахунків і можливістю застосування комп'ютерних програм;

* можливістю визначення узагальнюючого показника фінансового стану і за цим критерієм - рейтингу підприємств. [6; 17].

2. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства

2.1 Система показників інвестиційної привабливість підприємства

Для оцінки інвестиційної привабливості необхідно звернути увагу на такі аспекти аналізу:

1 - оборотність активів - ефективність інвестування визначається на скільки швидко вкладені кошти обертаються в процесі діяльності,

2 - прибутковість капіталу - дозволяє визначити норму прибутку інвестицій,

3 - фінансова стійкість фірми - дозволяє визначити інвестиційний ризик пов'язаний із формуванням фінансових ресурсів, визначити оптимальність джерел фінансування поточних витрат,

4 - ліквідність активів - дозволяє оцінити спроможність підприємства платити за своїми короткостроковими зобов'язаннями, запобігати можливому банкрутству за рахунок швидкій реалізації наявних активів.

2.2 Матрична модель оцінки інвестиційної привабливості підприємства

Найактуальнішими для сьогодення України є проблеми вибору для інвестування промислових підприємств, що мають найкращі перспективи розвитку і зможуть забезпечити високу ефективність вкладеного капіталу. Для розв'язання цієї проблеми необхідно розробити об'єктивну модель оцінки інвестиційної привабливості окремих підприємств - потенційних об'єктів інвестування. У статті подано матричну модель такої оцінки на прикладі підприємств молочної промисловості.

Методика побудови моделі полягає у формуванні певного інтегрального показника, який дасть змогу здійснити кількісну оцінку різноманітних показників господарської діяльності підприємств. Сам багаторівневий процес формування такого показника представлений на рисунку.

Як видно з рисунка, на першому рівні визначається мета інвестиційного завдання та зміст його вирішення.

На другому рівні здійснюється інформаційне забезпечення, необхідне для вирішення Інвестиційного завдання. Для цього використовується відкрита інформація, а саме фінансова та статистична звітності підприємства.

На третьому рівні формується набір критеріїв, які дають змогу оцінити інвестиційну привабливість підприємств. Такий набір критеріїв передбачає проведення аналізу кількісних і якісних показників, які допомагають здійснити процес оцінювання.

Так, складовими показника є:

- показник, за допомогою якого визначається ліквідність активів підприємства;

- показник, що визначає фінансову стійкість підприємства;

- показник, що дає змогу проаналізувати оборотність активів підприємства;

- показник, що визначає прибутковість використовуваних активів.

- показник, що характеризує якісні характеристики оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Його складовими є відповідні показники ; ; ; ; ; ; .

Зауважимо, що - це галузева приналежність підприємства, а основним показником інвестиційної привабливості галузей промисловості може слугувати рівень прибутковості використання активів;

- регіональна інвестиційна привабливість (згруповані у чотири групи регіони (області) України);

- стадія життєвого циклу підприємства;

- розрахунки підприємства за кредитами згідно з балансом підприємства;

- розрахунки підприємства з персоналом;

- інформація щодо професійних здібностей керівництва;

- інформація про добросовісність (чесність, порядність) керівника підприємства як партнера.

Щоб сформувати узагальнений показник , необхідно визначити пріоритети і впорядкувати варіанти рішень із допомогою певних правил. Для відображення цього показника використовується матрична форма, яка забезпечує зручність і прозорість в інтерпретації відповідних результатів.

Отже, виходячи з рисунка 1 для прийняття рішення про інвестиційну привабливість підприємства необхідно сформувати узагальнений показник , який враховує кількісні та якісні показники інвестиційної привабливості, і з його допомогою прийняти відповідне рішення. Такий показник має бути кількісним і адекватно відображати фінансовий стан підприємства.

Врахування кількісних показників пропонується здійснювати шляхом складання підсумкової матриці , кількість рядків якої визначається числом кількісних показників, що оцінюють фінансовий стан підприємства (для нашого випадку n = 4), а кількість стовпчиків матриці - кількістю складових, які забезпечують коректне визначення відповідних кількісних показників (для нашого випадку m = 3).

Визначимо правила формування елементів матриці Е.

Елементи першого рядка (і = 1,3) визначаються за допомогою показників ліквідності , де - коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності), що обчислюється так:

(2.1)

Рекомендоване значення цього показника

Якщо ця умова виконується, вважаємо, що = 1, якщо ні - приймаємо, що = 0.

Елемент матриці обчислюється за допомогою величини - коефіцієнта остаточної ліквідності (коефіцієнт покриття), який розраховується за співвідношенням:

(2.2)

Рекомендоване значення показника .

Якщо ця умова виконується, вважаємо, що , якщо ні - приймаємо, що .

Елемент розраховується за допомогою коефіцієнта миттєвої оцінки, який можна обчислити у такий спосіб:

(2.3)

Рекомендоване значення цього показника .

Якщо ця умова виконується, вважаємо, що , якщо ні - приймаємо, що .

Таким чином, якщо ,

, (2.4)

.

Для оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств важливим показником є показник фінансової стійкості підприємства, який пропонується ідентифікувати за допомогою елементів другого рядка матриці, що розглядається. Елементи цього рядка визначаються за допомогою коефіцієнтів стійкості фінансового стану підприємства , де - коефіцієнт автономії, що свідчить, якою мірою використовуються даним підприємством його активи, сформовані за рахунок власного капіталу підприємства. Так

(2.5)

Зауважимо, що рекомендоване значення показника відтак якщо ця умова виконується, то , якщо ні, то .

- це коефіцієнт маневреності (мобільності), він свідчить, яка частина власного капіталу не закріплена у цінностях іммобільного характеру і перебуває у формі, що дає змогу вільно маневрувати цими коштами.

Так (2.6)

Рекомендоване значення , якщо ця умова виконується, то , якщо ні - .

- це коефіцієнт заборгованості. Він визначається співвідношенням:

(2.7)

Рекомендоване значення , якщо ця умова виконується, , якщо ні - .

Отже, якщо ,

, (2.8)

.

Елементи третього рядка матриці характеризують оборотність активів підприємства, їх розраховують за допомогою трьох коефіцієнтів. Зокрема, коефіцієнт оборотності активів обчислюється таким чином:

(2.9)

Цей показник повинен мати тенденцію до підвищення. Якщо ця умова виконується, , якщо ні - . Коефіцієнт - це тривалість обороту всіх активів, що розраховується у днях, він визначається виразом:

(2.10)

де д - число днів у періоді, що розглядається.

Цей показник повинен мати тенденцію до зниження. Якщо ця умова виконується, , якщо ні - .

Коефіцієнт характеризує оборотність поточних актинів і визначається за формулою:

(2.11)

Цей показник повинен мати тенденцію до підвищення. Якщо така умова виконується, , якщо ні - .

Отже, якщо ,

, (2.12)

.

Елементи четвертого рядка матриці Е оцінюють прибутковість капіталу, Їх визначають за допомогою коефіцієнтів .

- це коефіцієнт прибутковості усіх використовуваних активів підприємства (%). Він характеризує рівень чистого прибутку, що генерується усіма активами підприємства, які знаходяться у його користуванні на балансі.

Так, (2.13)

Рекомендоване значення цього показника повинне мати тенденцію до підвищення. Якщо ця умова виконується, , якщо ні - .

- коефіцієнт рентабельності власного капіталу, або коефіцієнт фінансової рентабельності. Він характеризує рівень прибутковості власного капіталу, який вкладений у підприємство.

Так (2.14)

Рекомендоване значення цього показника повинне мати тенденцію до підвищення. Якщо ця умова забезпечується, , якщо ні - .

- коефіцієнт прибутковості реалізації продукції. Він характеризує прибутковість виробничо-комерційної діяльності підприємства і визначається у такий спосіб:

 (2.15)

Рекомендоване значення цього показника повинне мати тенденцію до підвищення. При забезпеченні цієї умови , в іншому разі . Отже, якщо:

(2.16)

Співвідношення (2.1) - (2.16) дають змогу досить просто алгоритмізувати процес знаходження значень елементів матриці Е, що використовується для загальної оцінки кількісних показників, які оцінюють інвестиційну привабливість підприємств молочної промисловості. Відповідно до цього інвестиційне привабливим треба вважати підприємство зі стійким фінансовим станом, тобто сума елементів усіх чотирьох рядків матриці Е має дорівнювати 11 або 9.

У разі, якщо сума елементів матриці Е менша за 9, можна зробити висновок, що дане підприємство не є привабливим як об'єкт інвестування.

Тому найстійкіший фінансовий стан підприємств задамо двома матрицями Е.

Кризовий стан підприємств характеризується більшістю нульових елементів матриці Е (кількість таких елементів має бути не менш як 6).

У табл. (2.1.) наведено вагові коефіцієнти фінансового стану підприємства Р, які мають відповідні значення, що залежать від стійкості фінансового стану.

Таблиця 2.1. Визначення фінансового стану підприємства

Кризовий фінансовий стан	Нестійкий фінансовий стан	Стійкий фінансовий стан
Якщо , то	Якщо , то	Якщо , то

Визначення якісних показників пропонується здійснювати шляхом проведення детальної аналітичної роботи експертним методом, використовуючи при цьому теорію вагових коефіцієнтів.

Надамо кожному із відповідних якісних показників вагові коефіцієнти - (табл. 2.2.)

Перелік основних професійних здібностей керівництва та відповідні вагові коефіцієнти задано таким чином:

рівень спеціальних знань, освіти

компетентність -

аналітичність -

оперативність -

комунікативність -

Якщо використати наведений перелік професійних здібностей керівництва підприємств, можна визначити відповідний рівень професійних здібностей керівництва промислових підприємств.

Для цього використаємо подані нижче вагові коефіцієнти (табл. 2.3.)

Для обчислення вагового коефіцієнта якісного показника у табл. 2.3. використовуються співвідношення:

(2.17)

Таблиця 2.2. Вагові коефіцієнти якісних показників оцінки інвестиційної привабливості підприємств молочної промисловості

Назва показника	Показник	Інтервали зміни вагових коефіцієнтів
1. Галузева приналежність підприємства
2. Регіональна приналежність
3. Стадія життєвого циклу підприємства
4. Розрахунки підприємства з персоналом
5. Розрахунки підприємства за кредитами
6. Професійні здібності керівництва
7. Добросовісність підприємства як партнера

Таблиця 2.3. Рівні професійних здібностей керівництва промислового підприємства

Рівні	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень
Інтервали зміни вагових коефіцієнтів
Відповідний ваговий Коефіцієнт	K15=0	K25=0,1	K35=0,2

При обчисленні показника враховуватимемо вагоні коефіцієнти тільки тих якісних показників, які зможуть найсуттєвіше охарактеризувати інвестиційну привабливість підприємств. Такі якісні показники, як стадія життєвого циклу підприємства, розрахунки підприємства за кредитами та професійні здібності керівництва, треба враховувати обов'язково, вони мають найбільші вагоні коефіцієнти (див. табл. 2.2.).

Таким чином, можна скласти таблицю рейтингу підприємства як об'єкта інвестування.

В основі такого рейтингу лежить набір відповідних коефіцієнтів, які отримують оцінку в балах, що залежить від значення цього коефіцієнта як критерію оцінки та од відповідного йому вагового значення.

Сума цих балів за всіма коефіцієнтами дає підставу піднести підприємство до того чи іншого рівня. Щоб розв'язати це завдання, складемо відповідні таблиці рейтингових рівнів для n = 2 (табл. 2.4. і табл. 2.5.) для більшої кількості рангових економічних показників (коефіцієнтів). Таблиця 2.4.

Рейтингові рівні (n = 2)

Комбінація критеріїв за рангами	Сума балів	Отриманий рейтинговий рівень
3,5	0,5	Високий
3,6	0,45	Високий
3,4	0,4	Середній
4,5	0,4	Середній
4,6	0,35	Низький
1,6	0,25	Низький

Таблиця 2.5 Рейтингові рівні (n > 2)

Комбінація критеріїв за рангами	Сума балів	Отриманий рейтинговий рівень
3,5,6	0,7	Високий
3,4,5	0,65	Високий
3,4,6	0,6	Середній
2,3,5	0,55	Середній
2,3,6	0,5	Середній
1,2,3	0,35	Низький
2,3,7	0,35	Низький

Проаналізувавши отримані рейтингові рівні для n = 2 і n > 2, отримаємо загальну таблицю 2.6. для довільного n (табл. 2.6)

Таблиця 2.6.

Низький рівень, якісних показників	Середній рівень, якісних показників	Високий рівень, якісних показників
kмін	kдоп	kмакс

Тоді, якщо здійснити аналіз даних таблиць 2.3 і 2.6, можна запропонувати співвідношення, що дасть змогу оцінити сумарний допустимий рейтинговий рівень інвестиційної привабливості промислового підприємства, який на нашому рисунку на початку статі поданий у вигляді узагальненого показника (на прикладі підприємств молочної промисловості) і який слід проводити на четвертому рівні моделі.

(2.18), (2.19)

Цю суму позначаємо через .

. (2.20)

Враховуючи вирази (2.19) - (2.20), отримаємо:

, (2.21)

Формування узагальненого показника оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств проводиться шляхом підсумовування його складових.

Якщо врахувати (21), а також значення та з із таблиці 2.1, отримаємо вираз для оцінки допустимого рівня інвестиційної привабливості промислових підприємств:

, (2.22)

Підприємства будуть інвестиційно привабливими, якщо:

(2.23)

Таким чином, запропонована методика побудови матричної моделі оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств (на прикладі підприємств молочної промисловості) на основі узагальненого показника дає можливість врахувати кількісні та якісні критерії оцінки фінансового стану промислових підприємств молочної галузі, тобто дає змогу здійснити інтеграцію різноманітних економічних показників і прийняти відповідне інвестиційне рішення, яке відповідає поставленій меті, що суттєво знижує ризик інвестора.

Наголосимо, що ця методика може бути використана для промислових підприємств будь-яких галузей, але при цьому змінюватимуться межі значень кількісних показників, що враховуються в , тобто матриця Е матиме різний вигляд для різних промислових підприємств. [18; 3]

2.3 Аналіз факторів, що впливають на інвестиційну привабливість підприємства

Аналіз факторів зводиться до визначення загальної рентабельності інвестованого капіталу, рентабельності позичкового капіталу і рентабельності власного капіталу.

Загальна рентабельність інвестованого капіталу - відношення загального обсягу прибутку суми інвестованого капіталу (до сплати податків і після сплати податків) вираховується за формулами:

а) до сплати податків

 (2.4)

де Сд - ставка доходності на інвестований капітал до сплати боргів;

Пв - прибуток виробничий до виплати податків і процентів за позики;

Кв - капітал власний;

Кп - капітал позичковий.

б) після сплати податків

, (2.25)

де Пч - прибуток чистий після виплати податків і процентів;

Фв - фінансові витрати на обслуговування кредиторської заборгованості (проценти за кредити і позики).

Рентабельність позичкового капіталу (Ркп) - відношення маси прибутку, яку видає підприємець кредиторам, до суми інвестованого ним капіталу - вираховується за формулою:

Ркп = Спп = (ПР: БЗ) * 100, (2.26)

де Спп - ставка позичкового проценту, передбачена договором;

ПР - сума процентів, виплачених підприємством за кредити інвесторам;

БЗ - середньорічна сума боргових зобов'язань (включає борги, кредити, позики та інші борги постачальникам та кредиторам).

Обчислена за цим способом рентабельність позичкового капіталу не враховує податкову економію, яка зменшує реальну вартість боргів (табл. 2.7.). Тому такий показник є недостатньо вірним.

Таблиця 2.7. Аналіз рентабельності позичкового капіталу, тис. грн.

Показники	Підприємство	Відхилення
	1	2
Прибуток до сплати податків і процентів	3700	3700	-
Фінансові витрати (процент за кредити і позики)		700	+700
Оподаткований прибуток	3700	3000	-700
Податок (30%)	1110	900	-210
Чистий прибуток	2590	2100	-490

За даними табл. 2.7., податкова економія на підприємстві складає 210 тис. грн. Відповідно, якщо підприємство бере кредит під 20%, то при ставці оподаткування в 30%, воно виплатило реально за кредити по 14%.

Рентабельність власного капіталу (Ркв) - відношення маси чистого прибутку, отриманого за звітний період, до середньорічної вартості власного капіталу - вираховується за формулою:

, (2.28.)

де Ркв - рентабельність капіталу власного після сплати податків;

Пч - прибуток чистий після виплати податків і процентів;

Кв - капітал власний.

При цьому чистий прибуток вираховується таким способом:

. (2.29)

Виходячи з того, що

, то , (2.30.)

де - загальна сума інвестованого капіталу;

Ко - коефіцієнт оподаткування (відношення суми податку до суми прибутку);

В результаті, формула рентабельності власного капіталу набере такого, вигляду:

(2.31.)

Різниця між рентабельністю власного капіталу і рентабельністю інвестованого капіталу після сплати податків утворюється за рахунок ефекту фінансового важеля (ЕФВ), який розраховується за формулою:

(2.32.)

Ефект фінансового важеля показує, на скільки процентів зміниться рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позикових коштів в обіг підприємства. Цей ефект складається з різниці між рентабельністю інвестованого капіталу після сплати податків - а ставка процентів за кредити - [Сд (1-Ко) - Спп] і плеча фінансового важеля - відношення

Позитивний ефект фінансового важеля виникає, якщо Сд (І-Ко) - Спп>0. Наприклад, рентабельність інвестованого капіталу після сплати податків складає 15%, в той же час процентна ставка за кредитні ресурси дорівнює 10%. Різниця між вартістю позичкового і розмішеного капіталу дозволить збільшити рентабельність власного капіталу. За таких умов вигідно збільшувати плече фінансового важеля, тобто долю позичкового капіталу. Якщо Сд (І-Ко) - Спп<0, створюється негативний ефект фінансового важеля (ефект «палиці»), від чого відбувається «проїдання» власного капіталу, це веде до руйнівних для підприємства наслідків.

Ситуація частково зміниться, якщо при нарахуванні податків враховуються фінансові витрати на обслуговування боргів. Тоді за рахунок податкової економії реальна ставка проценту за кредити зменшиться порівняно з контрактною і буде рівна Спп (1-Ко). В таких випадках формулу ефекту фінансового важеля зручно використовувати у слідуючому вигляді:

, (2.33)

Аналіз ефективності фінансового важеля у випадках, коли проценти за кредити не враховуються і використовуються при нарахуванні податків, свідчить, що при однаковому рівні рентабельності інвестованого капіталу в 20% фактична рентабельність власного капіталу різна (табл. 2.8.).

Таблиця 2.8. Аналіз ефекту фінансового важеля за умов, коли проценти за кредити не враховуються (тис. грн..)

Показники	Підприємства
Середньорічна вартість капіталу	4000	4000	4000
В тому числі:
Позичкового	-	2000	3000
Власного	4000	2000	1000
Прибуток виробничий до виплати податків	800	800	800
Загальна рентабельність інвестиційного капіталу, %	20	20	20
Податок (30%)	240	240	240
Прибуток виробничий після виплати податків	560	560	560
Сума процентів за кредит (при ставці 10%)	-	200	300
Чистий прибуток	560	360	260
Рентабельність власного капіталу, %	14	18	26
Ефект фінансового важеля, %	-	+4	+12

Так, підприємство 2 декаді, використовуючи позичкові кошти, підвищило рентабельність власного капіталу на 4% тим, що за кредитні ресурси воно платить 10%, а рентабельність інвестованого капіталу після сплати податків складає 14%. Ефект фінансового важеля складає +4% (ЕФВ₂).

Підприємство в 3 декаді за рахунок більш високої долі позичкового капіталу (плече фінансового важеля) отримало ефект фінансового важеля +12% (ЕФВ₃).

Тепер проаналізуємо ситуацію зміни ефекту фінансового важеля у випадку, коли проценти за кредит ураховуються.

Аналіз даних таблиці 2.9. свідчить, що фіскальний облік фінансових витрат на обслуговування боргів дозволив підприємству 2 за рахунок податкової економії збільшити ефект фінансового важеля з 4 до 7%, а підприємству 3 - з 12 до 21%.

При розрахунку ефекту фінансового важеля у першому випадку в основу покладена контрактова процентна ставка (Спп), а у другому - ставка Спп (1-Ко), скоригована на пільги з оподаткування, коли контрактова ставка заміняється реальною з вирахуванням фінансових витрат.

Таблиця 2.9. Аналіз ефекту фінансового важеля за умов, коли проценти за кредити враховуються

Показник	Підприємства
Середньорічна вартість капіталу	4000	4000	4000
В тому числі:
Позичкового	-	2000	3000
Власного	4000	2000	1000
Прибуток виробничий до виплати податків	800	800	800
Загальна рентабельність інвестованого капіталу, %	20	20	20
Сума процентів за кредит (при ставці 10%)	-	200	300
Оподатковуваний прибуток	800	600	500
Податок (30%)	240	180	150
Чистий прибуток	560	420	350
Рентабельність власного капіталу, %	14	21	35
Ефект фінансового важеля, %	-	+7	+21

Ефект фінансового важеля при врахуванні фінансових витрат залежить від: різниці між загальною рентабельністю інвестованого капіталу після сплати податку і контрактовою процентною ставкою +4% (Сд (1 - Ко) - Спп = 20 * (1 - 0,3)= 10);

скорочення процентної ставки з причини податкової економії +3% (Спп - Спп (1 - Ко) = 10 - 10 (1 - 0,3));

плеча фінансового важеля 3 (Кп: Кз = 3000: 1000).

Всі попередні розрахунки ефекту фінансового важеля не враховують вплив інфляції. В умовах інфляції (коли борги і проценти з них не індексуються) ефект фінансового важеля і рентабельність власного капіталу збільшуються, так як процент і сам борг оплачуються вже обезціненими грошима.

Скоригована з врахуванням інфляції величина прибутку вираховується за формулою:

, (2.34)

де і - темп інфляції; Пск - прибуток скоригований.

Ставка рентабельності власного капіталу очищена від інфляції. розраховується шляхом ділення скоригованої суми прибутку на суму переоціненого власного капіталу:

, (2.35.)

За цих умов формула розрахунку ефекту фінансового важеля має вигляд:

, (2.36)

Коли у балансі підприємства сума власного капіталу проіндексована згідно інфляції - ефект фінансового важеля визначається за формулою:

, (2.37.)

Аналіз ситуації поточного року рівня інфляції 50% приведено за даними табл. 2.10.

Таблиця 2.10. Аналіз ефекту фінансового важеля за умов, коли враховуються проценти за кредит та інфляцію, тис. грн.

Показники	Підприємства
	1	2	3
Середньорічна вартість капіталу	6000	5000	4500
В тому числі:
Скориговано власного капіталу	6000	3000	1500
Позичкового	-	2000	3000
Скоригований прибуток виробничий до виплати податків	1200	1200	1200
Загальна рентабельність інвестованого капіталу, %	20	24	26,07
Сума процентів за кредит (при ставці 10%)	-	200	300
Оподатковуваний прибуток	1200	1000	900
Податок (30%)	360	300	270
Чистий прибуток	840	700	630
Прибуток від позичкового капіталі	-	1000	1500
Загальна сума прибутку	840	1700	2130
Рентабельність власного капіталу, %	14	56,66	142
Ефект фінансового важеля, %	-	+42,66	+128
Приріст ЕФВ за рахунок інфляції, %		+35,66	+107

Для цього скоригуємо раніше виконані розрахунки на рівень інфляції. Ефект фінансового важеля з врахуванням інфляції складає;

1) для підприємства 2 - 42,66%,

(2.38)

2) для підприємства 3 -128%,

(2.39)

Порівняння отриманих результатів свідчить, що інфляція створює дві додаткові частини ЕФВ:

1) збільшення доходності власного капіталу за рахунок неінденсації процентів за позики-7%:

, (2.40)

2) ріст рентабельності власного капіталу за рахунок не індексації позикових коштів - 1000%:

(2.41)

Проведені розрахунки свідчать, що за умов інфляції: ефект фінансового важеля навіть при від'ємній величіні диференціалу (Сд - Спп: (1+і) < 0) може бути позитивним за рахунок неіндексації боргових зобов'язань (створює додатковий доход від застосування позичкових коштів і збільшує рентабельність власного капіталу); ефект фінансового важеля залежить від: різниці між ставкою доходності; усього інвестованого капралу і ставка позичкового процента; рівня оподаткування; суми боргових зобов'язань; темпів інфляції. Узагальнюючи викладене, проведемо факторний аналіз ефекту фінансового важеля за минулий і звітний період (табл. 2.11.)

Таблиця 2.11. Факторний аналіз ефекту фінансового важеля

Показник	Період
	минулий	звітний
Прибуток, тис. грн.	1460	1410
Податки із прибутку, тис. грн.	438	423
Коефіцієнт оподаткування	0,3	0,3
Плече фінансового важеля	1,4	1,5
Економічна рентабельність інвестованого капіталу, %	15	16
Середня ставка проценту за кредит, %	10	10
Темп інфляції, %	8	6

Аналіз даних табл. 2.11. свідчить, що на кожну гривню вкладеного капіталу підприємство отримало 16 копійок прибутку, а за користування позиковими коштами - заплатило 9,43 коп. (10: 1,06). Ефект фінансового важеля знизився за рахунок податків на 28%.

Аналіз впливу факторів на зміну ефекту фінансового важеля, проводиться способом ланцюгових підставок:

ЕФВ_м =(15-10: 1,08) (1 - 0,3) * 1,4+0,08: 1,08 * 1,4* 100 = 16,0%

ЕФВум.1=(16-10:1,08) (1-0,3) * 1,4 +0,08: 1,08* 1,4* 100 = 16,98%

ЕФВум.2=(16 - 10: 1,06) (1 -0,3) * 1,4+0,06: 1,06* 1,4* 100 = 14,35%

ЕФВум.З= (16 - 10: 1,0б) (1 - 0,28) * 1,4 + 0,06:1,06* 1,4* 100 = 14,54%

ЕФВзв=(16 - 10: 1,06) (1 -0,28) *1,5+0,06: 1,06 * 1,5 * 100 = 15,58%

Ефект фінансового важеля з цілому зменшився на -0,42%, в тому числі за рахунок:

рівня економічної рентабельності інвестованого капіталу - +0 98% (16,98 - 16,0),

індексу інфляції - -2,63% (14.35 - 6,98),

рівня оподаткування - +0,19% (14,54 - 14.35),

плеча фінансового важеля - +1,014% (15,58 - 14,54).

Аналіз свідчить про вигідність використання позикових коштів. За рахунок цих коштів рентабельність власного капіталу збільшилась з 26,5 до 27,1%

(Рвко = Сдо (1 - Ко) + ЕФВо = 15 (1 - 0.3) + 16,0),

(Рвкз = Сдз (1 - Кз) + ЕФВз = 16 (1 - 0,28) + 15,58)

В той же час за даними табл. 2.3.3. - 2.3.5. прибуток підприємства збільшився на 322 тис. грн.

(ДП = ((Сд-Спп: (1+і)) * (1-Ко * Кп: 100+ + і*Кп)=(16-10:1,06) * (1-0,28) *3000:100+0,06*3000).

Все це свідчить, що позичковий капітал не благодать і не зло. Він, будучи джерелом ризику, сприяє розвитку економіки». Важливим завданням управління є не уникнення від ризику, а використання економічно потенційних можливостей обґрунтованого ризику. [5; 186].

3. Аналіз інвестиційної привабливості підприємства ВАТ «Чернігівський облавтодор»

3.1 Загальна характеристика ВАТ «Чернігівський облавтодор»

Підприємство засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні та розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємства дорожнього господарства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності.

Підприємство здійснює будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування, виконання відповідних державних програм, проводить науково-технічну політику, впроваджує найновітніші досягнення, впроваджує нові види техніки.

Предметом діяльності підприємства виступає виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг, мостів, елементів обстановки доріг, забезпечення сталої роботи на автомобільних дорогах в умовах стихійного лиха, аварій, катастроф і подолання їх наслідків, виробництво товарів народного споживання, автомобільні перевезення вантажів і пасажирів як на території України так і за її межами, створення і розвиток закладів дорожнього сервісу. Також підприємство займається технічним обслуговуванням та ремонтом дорожньої техніки і автотранспортних засобів, виготовлення дорожніх знаків, інформаційних та рекламних щитів, знаків з техніки безпеки, малих архітектурних форм. Підприємство також здійсню також будівництво будинків соціально-побутової сфери, надання житлово-комунальних послуг, здійснює природо охороні заходи спрямовані на зниження і компенсацію негативного впливу виробництва на природне середовище, охоронні послуги перевізникам вантажів на автомобільних дорогах.

Підприємство проводить зовнішньоекономічну діяльність, сприяє науково-технічному співробітництву з іноземними підприємствами та організаціями, організовує навчання та стажування своїх спеціалістів.

3.2 Аналіз рентабельності капіталу (активів) підприємства

Рентабельнiсть капiталу (активiв), або економiчна рентабельнiсть визначасться за формулою

, (3.1)

де Р_Q - прибуток вiд реалiзацii продукцiї; А - активи (валюта балансу).

Якщо чисельник i знаменник помножити на чисту виручку вiд реалiзацiї продукцiї V, то рентабельнiсть активiв можна вважати добутком двох показникiв-спiвмножникiв, а саме: рентабельностi реалiзованої продукції R_Q та ресурсовiддачi, або оборотностi активiв 0_А або коефiцiснта трансформації К_Т* Економiчний змiст коефiцiєнта К_Т полягає в тому, що вiн показує, скiльки виручки пiдприємство отримає вiд реалiзацiї з кожної грошовоiї одиницi, вкладеної в активи пiдприємства, тобто

, (3.2)

У розглядуваному прикладi рентабельнiсть капiталу за звiтний перiод

або

Регулювання рентабельностi капiталу зводиться до впливу на рентабельнiсть продукцiї та оборотнiсть активiв. Якщо рентабельність продукцiї збiльшити неможливо, то, збiльшуючи оборотнiсть залучених ресурсiв, збiльшують рентабельнiсть капiталу.

Оборотвiсть капiталу в цiлому та його складових (основних та обiгових коштiв, у тому числi запасiв, дебiторської заборгованостi, коштiв тощо) має виняткове значення для оцiнювання фiнансового стану пiдприємства, його дiлової активностi.

Показники оборотностi капiталу разом з формулами для їх визначення, узгодженими з дiючими формами фiнансової звiтностi.

Трифакторна модель рентабельностi власного капiталу.

Ще понад 100 рокiв тому фiнансовi менеджери фiрми «Дюпон» запропонували рентабельнiсть власного капiталу Rвк визначати як добуток рентабельностi реалiзацiї за чистим прибутком, оборотностi активiв 0_А та коефiцiєнта фiнансової залежностi (вiдношення сукупного капiталу до власного) К_ф3, тобто

, (3.3)

де Р - чистий прибуток; V - чиста виручка вiд реалiзацiї продукцiї; А - активи; П - пасиви.

Отже, рентабельнiсть власного капiталу залежить вiд змiн рентабельностi продукцiї (операцiйна дiяльнiсть пiдприємства), ресурсовiддачi (iнвестицiйна дiяльнiсть) i спiввiдношення сукупного та позикового капiталу (фiнансова дiяльнiсть).

Чистий прибуток становить 840 тис. грн, середньорiчний розмiр власних коштiв - 5240 тис. грн, чиста виручка вiд реалiзацiї - 10000 тис. грн, середньорiчна валюта балансу -8365 тис. грн.

Розрахуємо рентабельнiсть власного капiталу за звiтний перiод (за вихiдними даними дод. 1.1 та 1.2):

З наведеної трифакторної моделi рентабельностi власного капiталу випливає, що на значення iстотно впливас збiльшення частки позикових коштiв, тобто так званий фiнансовий лiверидж (важiль), який супроводжується пiдвищенням ризику втрати пiдприємством фiнансової незалежностi.

З огляду на цей ризик фiнансовий аналiтик визначає i регулює рiвень фiнансового важеля, з'ясовує, на скiльки вiдсоткiв змiниться рентабельнiсть власного капiталу при змiнi валового прибутку (ВП) на 1% за умов рiзних часток позикового капiталу в пасивах пiдприємства.

Аналогiчно до дiї механiчного важеля, що передбачає внаслiдок прикладання невеликих зусиль отримання помiтного результату, дiя фiвансового важеля полягає в тому, що незначнi змiни валового прибутку можуть спричинити iстотнi змiни рентабельностi власного капiталу.

Рiвень фiнавсового важеля

(3.4)

Якщо частка позикового капiталу становить 30%, то змiна валового прибутку на 1% спричинює збiльшення Rвк на 1,6%, при П/К = 50% - на 2,62%, при П/К = 80% на 63,14%. Значения показника Rвк не змiнюсться при рiзних значеннях П/К (фiнансовий важiль нейтральний). Якщо прибуток менший, пiдприємству доцiльно нарощувати капiтал за критерієм Rвк, використовуючи власнi джерела (вiд'ємний фiнавсовий важiль), якщо прибуток бiльший, доцiльно залучати позиковi кошти (додатний важiль).

Слiд зважати також на зворотний напрямок дiї фiнансового важеля. При незначному зменшеннi валового прибутку рентабельнiсть власного капiталу iстотно знизиться на пiдприємствi з високим фiнансовим важелем i несуттєво з низьким.

3.3 Аналіз платоспроможностi (лiквiдностi)

Поряд з абсолютними показниками фiнансової стiйкостi доцiльно роз - раховувати сукупнiсть вiдносних аналiтичних показникiв - коефiцiєнтiв лiквiдностi. Основними з них с коефiцiєнти поточної, швидкої та абсолютної лiквiдностi.

Знаменник з усіх наведених показників один і той самий - поточні пасиви, тобто термінові невідкладні зобов'язання. Аналітик поступово зменшує розмір чисельника до абсолютно ліквідного (грошові кошти).

1. Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття, загальної платоспроможності)

 (3.5)

Значення К_Л..П показує, скільки грошових одиниць обігових коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових, тобто невідкладних зобов'язань. Критичне значення К_Л..П =1. Значення К_Л..П =1-1,5 свідчить про те, що підприємство вчасно ліквідовує борги.

,

де 0,1 - iндекси, що характеризують значення К_Л..П вiдповiдно на початок i кiнець року.

2. Коефiцiєнт лiквiдностi швидкої

К_Л.П (3.6)

.

3. Коефiцiєнт лiквiдностi абсолютної

К_Л.А. (3.7)

Значення коефiцiєнта абсолютної лiквiдностi повинно перебувати в межах 0,2-0,35. Коефiцiєнт характеризує здатнiсть пiдприємства негайно лiквiдувати короткострокову заборгованiсть.

Отже, у пiдприємства не вистачає грошових коштiв на покриття невiдкладних зобов'язань. Протягом звiтного року показник абсолютної лiквiдностi зменшився в 5 разiв i перебуває далеко за межами припустимого (критичного) рiвня.

3.4 Аналі фінансової стiйкостi пiдприємства

Фінансова стiйкiсть визначається показниками, що характеризують рентабельнiсть пiдприємства, ефективнiсть менеджменту, дiлову активнiсть, iнвестицiйну дiяльнiсть, дивiдендну полiтику тощо.

Розглянемо сукупнiсть показникiв, якi характеризують фiнансову стiйкiсть пiдприємства щодо самостiйностi, незалежностi у використаннi власних коштiв.

Вiдповiдно до стандартiв фiнансової звiтностi саме цi показники вiдображають напрямок фiнансової дiяльностi пiдприємства. За визначенням, це дiяльнiсть, яка зумовлює змiни розмiру i складу власного i позикового капiталу пiдприємства.

За критерiєм вартостi залучення капiталу, а також ураховуючи позитивний вплив фiнансового важеля, пiдприємству було б вигiдно формувати свої активи насамперед за рахунок позикових коштiв. Проте якщо величина позикових коштiв значно перевищує власнi, пiдприємству загрожує банкрутство, оскiльки позичальники можуть водночас виставити вимоги щодо повернення боргiв.

Спiввiдношення мiж власними i позиковими коштами визначає наперед фiнансову стiйкiсть пiдприємства у довгостроковому планi. Пiдприємство з неризиковим спiввiдношенням упевненiше почувається на ринку капiталу за рахунок додатковї емiсiї акцiї, облiгацiй або кредитiв банкiв.

У свiтовiй та вiтчизнянiй практицi використовують сукупнiсть показникiв для аналiзу фiнансової стiйкостi пiдприємства з погляду структури джерел фiнансування.

1. Коефiцiєнт автономії (незалежностi), або коефiцiєнт концентрації власного капiталу,

К_авт= (3.8)

Коефiцiєнт К_авт характеризує частку власникiв пiдприємства в загальнiй сумi авансованих коштiв. Що бiльше значення цього показника, то бiльшою є фiнансова стiйкiсть пiдприємства i незалежнiсть його вiд кредиторiв. У загальнiй сумi фiнансових ресурсiв частка власного капiталу не повинна бути меншою вiд 50%, тобто К_авт> 0,5.

Мiнiмальне значення коефiцiєнта автономiї (К_авт = 0,5) свiдчить про те, що всi зобов'язання пiдприємства можуть бути покритi його власними коштами.

.

Отже, коефiцiєнт К_авт за звiтний перiод пiдвищився, а ризик появи фiнансових труднощiв у майбутньому зменшився.

2. Коефiцiєнт фiнансової залежностi

(3.9)

Цей показник обернений до коефiцiєнта автономii. Збiльшення коефiцiєнта К_ф.з у часi свiдчить про пiдвищення частки позикових коштiв у фiнансуваннi пiдприємств, i навпаки. Якщо К_ф.з = 1, пiдприємство не має позик. Показник фiнансової залежностi використовують у детермiнованому факторному аналiзi, наприклад в аналiзi чинникiв рентабельностi власного капiталу.

Таким чином, за звiтний перiод фiнансова незалежнiсть пiдприємства пiдвищилась: на 1 грн власного сукупного капiталу припадає на 20 коп. менше.

3. Коефiцiєнт спiввiдношення залучених i власних коштiв до повнює коефiцiєнт автономії. Якщо нормальне мiнiмальне значення К_авт = 0,5, то нормальне спiввiдношення залучених i власних коштiв К_з/в = 1. Цей коефiцiєнт розраховусться за формулою

К_з/в (3.10)

Значення К_з/в показує, скiльки позикових коштiв (сума роздiлiв III та IV Пасиву) припадас на 1 грн власного капiталу. Збiльшення значення цього показника в часi свiдчить про деяке зниження фiнансової стiйкостi, i навпаки.

4. Коефiцiєнт мобiльностi. За умов збереження мiнiмальної фiнансової стабiльностi пiдприємства К_з/в має бути обмежений зверху значенням спiввiдношення вартостi оборотних i необоротних активiв:

(3.11)

5. Коефiцiєнт маневреностi власного капiталу

(3.12)

Значення К_м показує частку власного капiталу, що використовується для фiнансування поточної дiяльностi пiдприємства. Збiльшення значення цього коефiцiєнта позитивно характеризує змiни у фiнансовому станi підприємства, оскiльки свiдчить про збiльшення можливостi вiльно маневрувати власними коштами.

Отже, спостерiгаються змiни на краще; у пiдприємства з'явилося бiльше свободи маневрувати мобiльними коштами.

6. Коефiцiєнт забезпечення власними обiговими коштами запасiв

(3.13)

Нормальне значения цього вiдносного показника, що було отримане на основi статистичного узагальнення господарськоiї практики, становить 0,6-0,8.

Таким чином, за звiтний перiод забезпечення запасiв власними обiговими коштами збiльшилось на 0,39 i дося...