Система організаційно-розпорядчих методів управління та їх вплив на зовнішньоекономічну діяльність підприємства (на прикладі СП "УДІМІС" м. Білгород-Дністровський)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський Університет Споживчої Кооперації України

Кафедра менеджменту

Бакалаврська випускова робота

На тему: ”Система організаційно-розпорядчих методів управління та їх вплив на зовнішньоекономічну діяльність підприємства“

(виконану на матеріалах СП “УДІМІС” м. Білгород-Дністровський)

за напрямком “Менеджмент”

зі спеціальності 7.0502.06 “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності ”

Полтава - 2003

Зміст

Вступ

Розділ 1. Засоби правового впливу, та їх значення в процесі управління підприємством

Розділ 2. Аналіз спільного підприємства „УДІМІС” як об`єкту управління

2.1 Аналіз спільного підприємства „УДІМІС” як системи управління

2.2 Аналіз господарсько-фінансової діяльності СП„УДІМІС”

2.3 Оцінка ефективності використання організаційно-розпорядчих методів управління СП „УДІМІС” та їх вплив на зовнішньоекономічну діяльність

Розділ 3. Шляхи вдосконалення організаційно-розпорядчих методів управління СП “УДІМІС”

3.1 Підвищення ефективності застосування організаційних методів управління СП “УДІМІС”

3.2 Шляхи вдосконалення організаційної структури управління зовнішньоекономічною діяльністю СП “УДІМІС”

3.3 Підвищення ефективності використання розпорядчих методів управління на СП “УДІМІС”, відповідно до правил видання розпорядчих документів

Висновки

Рекомендації

Перелік літератури

організаційний розпорядчий зовнішньоекономічний управління

Вступ

Світовий досвід суспільного розвитку виявив три основні типи управління: традиційне, адміністративно-командне, ринкове.

Сучасна економічна реформа в Україні, яка здійснюється у напрямі ринкових перетворень, докорінно змінює характер, принципи і процес управління. Успіхи чи невдачі ринкових перетворень в економіці України та вихід національних підприємств на міжнародний ринок багато в чому будуть залежати від людей, які здійснюватимуть ці перетворення та керуватимуть цим процесом.

Фундаментальні зміни в суспільстві зумовили і зміни в діяльності керівника (менеджера). В умовах адміністративно-командної системи робота менеджера базувалась на вмінні формувати та віддавати розпорядження і накази, роль керівника була зрозумілою і чітко визначеною. Ринкові умови значно ускладнюють і змінюють діяльність керівника. Кваліфікованим менеджером є той, який швидко реагує на зміни ситуації на ринку, здатний регулювати його.

Складні процеси становлення ринкових відносин в Україні мають свої особливості на рівні підприємства, становище якого у ринковій економіці докорінно змінюється. Будучи економічно самостійним і повністю відповідаючи за результати своєї діяльності, підприємство повинно сформувати таку систему менеджменту, яка забезпечила б йому високу ефективність роботи, конкурентноздатність і стійке становище на ринку.

Останнім часом в багатьох наукових публікаціях ведуться дискусії з приводу визначення поняття управління підприємством в ринкових умовах господарювання.

Якщо визначити поняття з методологічної точки зору, то це - система суб'єктів ринкового самоуправління та державного регулювання, що мають за основу використання економічних законів розвитку системи.

Для більш повної характеристики значення управління підприємством в умовах ринкового середовища необхідно розглянути практичні засоби впливу органів управління на об'єкти з метою одержання загальних соціально-господарських цілей. Мова йде про методи менеджменту, від яких залежить сила управлінського впливу суб'єкта управління на окремі сторони діяльності об'єкта управління.

Загально прийнято виділяти чотири види методів управління: економічні, організаційно-розпорядчі (або адміністративні), соціальні, психологічні.

В період переходу до ринкових відносин здійснюється проведення радикальної економічної реформи, активної соціальної політики, на всебічну демократизацію суспільства, все це пов'язано з підвищенням ролі людського фактору. Тому в ринковому середовищі мають значення організаційно-розпорядчі методи, що являють собою засоби впливу на об'єкти управління за допомогою влади, підлеглості та дисципліни. Це значення полягає в необхідності забезпечення чіткого розподілу обов'язків в апараті управління, дотримання правових норм та повноважень в господарській діяльності, здійснення координування трудових зусиль шляхом адміністративного впливу, контролю за роботою підприємств, колективів та окремих робітників, застосування заходів дисциплінарної відповідальності.

Перехід від адміністративно-командних до організаційно-економічних методів управління вимагає від керівників всіх рівнів не просто виконання своїх обов'язків та функцій як виду діяльності по керівництву людьми, а досягнення поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект і мотиви поведінки інших людей. В зв'язку з цим, ефективне використання організаційно-розпорядчих методів управління підприємством є досить актуальним.

Основна мета управління підприємством - це створення умов для реалізації цілей підприємства, координація і злагодженість спільної діяльності робітників організації. Від ефективного використання організаційно-розпорядчих методів управління залежать досягнення кожного колективу підприємства і України.

Організаційно-розпорядчі методи управління використовуються для досягнення встановлених цілей в тих випадках, коли потрібно підчинити колектив та направити його на рішення конкретних задач управління. Ідеальною умовою їх ефективності являється високий рівень регламентації управління та трудової дисципліни, коли управлінський вплив без значних виправлень реалізується нижчими ланками управління. Організаційно-розпорядчі методи по суті є методами адміністративного впливу, оскільки правом на їх застосування наділяється адміністрація підприємств.

Характеризуючи вплив організаційно-розпорядчих методів управління на зовнішньоекономічну діяльність підприємства, слід зазначити, що з їх допомогою розвивається взаємовигідне співробітництво з іншими країнами, відбувається раціональне скорочення імпорту та збільшення експорту, тому дана тема бакалаврської роботи є актуальною.

Метою бакалаврської роботи є вивчення змісту та суті організаційно-розпорядчих методів управління, їх впливу на суб'єкт та об'єкт управління, їх впливу на зовнішньоекономічну діяльність підприємства на прикладі СП “УДІМІС”. Для досягнення мети бакалаврської роботи необхідно реалізувати наступні завдання:

- проаналізувати зміст, сутність, класифікацію організаційно-розпорядчих методів управління та їх вплив на суб'єкт та об'єкт управління в умовах ринкової економіки;

- розкрити сутність та значення організаційно-розпорядчих методів управління;

- провести аналіз СП “УДІМІС” як системи управління;

- проаналізувати господарсько-фінансову діяльність підприємства;

- розглянути яким чином впливають організаційно-розпорядчі методи управління на зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД) аналізованого підприємства;

- виявити недоліки застосування даних методів на СП “УДІМІС” та запропонувати шляхи щодо їх усунення та покращення діяльності даного підприємства.

Об'єкт дослідження - спільне українсько-болгарське підприємство “УДІМІС”.

Предметом дослідження даної роботи є використання системи організаційно-розпорядчих методів управління підприємством в ринкових умовах господарювання та їх вплив на діяльність СП “УДІМІС”.

Методичною та інформаційною базою даної бакалаврської роботи виступають наступні джерела: наукова література вітчизняних та зарубіжних авторів, періодичні видання економічного профілю, інструктивний матеріал тощо, також - статистичні та бухгалтерські звіти СП “УДІМІС”: баланс підприємства, фінансові звіти, звіти з праці, звіти про рух грошових коштів, документи, які регулюють діяльність даного підприємства: статут, організаційна структура, посадові інструкції.

Розділ 1. Засоби правового впливу, та їх значення в процесі управління підприємством

Правові методи управління - це сукупність способів впливу суб'єкта управління на об'єкт управління за допомогою правових норм, правових відносин та правових актів [50].

Правові норми визначають місце підприємства в системі народногосподарського комплексу країни, визначають характер і зміст відносин, у які воно вступає з іншими організаціями і підприємствами, які знаходяться як на території країни розміщення даного підприємства, так і за її межами, регулюють взаємовідносини власника, адміністрації і працівників. Підприємство, користуючись правами, закріпленими в законодавчих актах країни, організовує виробничу, комерційну та іншу діяльність, розпоряджається засобами, заключає договори, видає доручення, створює підрозділи, філіали, представництва, відкриває рахунки в банку, має право володіння, користування і розпорядження основними і оборотними засобами на власний розсуд. Правові норми встановлюють також порядок і строки звітності та обов'язкових платежів, види забороненої діяльності, покарання, санкції, які застосовуються до порушників норм.

Правові відносини підприємства встановлюються за допомогою укладання договорів, контрактів з іншими підприємствами на поставку товарів, виконання робіт, надання послуг, перевезення вантажів, а також договорів купівлі-продажу. Крім того, такі правові відносини мають місце при передачі грошових засобів підприємством асоціації, корпорації. Це відрахування на утримання апарату управління, на підготовку кадрів та інше.

Правові акти трудового та господарського законодавства регулюють діяльність адміністрації підприємства, відносини між керівниками і підлеглими; закріплюють право керівника давати вказівки, а підлеглим їх виконувати; визначають ступінь відповідальності робітників за невиконання вказівок керівника. Це право і ступінь відповідальності забезпечують необхідний рівень трудової і виробничої дисципліни. Правові акти регулюють поведінку не тільки підлеглих, а й керівників, визначаючи межі їх повноважень, захищаючи від порушення законності та чистого адміністрування.

Діяльність підприємств, пов'язана з наймом та звільненням працівників і службовців, організацією розпорядку їх праці, відносинами між адміністрацією та колективом, регулюється актами трудового права.

Галузь права, яка регламентує фінансову діяльність підприємства, складає фінансове право.

Для запобігання посягання на власність, для покарання за крадіжки, посадові та інші злочини створено і функціонує кримінальне право з громадським, адміністративним та іншими галузями права. Зміст правового регулювання соціально-економічних відносин полягає у тому, що держава, виражаючи інтереси і волю народу, встановлює норми необхідного, а також область недопустимого і визначає наслідки для порушників норм права.

В даному розділі ми розглянули теоретичні аспекти організаційно-розпорядчих методів управління підприємством. В наступному розділі ми розглянемо застосування цих методів на практиці.

Розділ 2. Аналіз спільного підприємства „УДІМІС” як об'єкту управління

2.1 Аналіз спільного підприємства „УДІМІС” як системи управління

Спільне українсько-болгарське підприємство „УДІМІС” - підприємство, спеціалізується на випуску швейних виробів, головними з яких є спідниці, брюки, чоловічі та жіночі сорочки, костюми.

СП “УДІМІС” здійснює свою діяльність згідно з колективним договором та Статутом, а також керується у своїй роботі законами та законодавчими актами України, основними з яких є такі: Закон України „Про підприємництво”, Закон України „Про власність”, “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про підприємства в Україні”, „Про систему оподаткування”, „Про захист іноземних інвестицій на Україні”, „Про дію міжнародних договорів на території України”, „Про єдиний митний тариф”, „Про банкрутство”, „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”, „Про режим іноземного інвестування”, „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, „Декрет Кабінету міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

Швейна фабрика, як державне підприємство, розпочала працювати з 1946 року у напівзруйнованому приміщенні. Поступово спорудження реконструювалось, з'явилися нові цехи. Шили чоловічі брюки, піжами.

У 1961 році фабрика ввійшла в Одеське виробниче об'єднання, а з 1966 року підприємство стало входити у Київське виробниче об'єднання „Спецодяг”. Цехи спеціалізувались на пошиті робочих халатів, робочих костюмів, комбінезонів, рукавиць.

До 1980 року підприємство закупило високопродуктивне імпортне обладнання, машини марки “Текстима”, “Ямати”, у наступні роки роботи машинний парк продовжував поновлюватись.

Підприємство працювало прибутково, що дало можливість покращити соціально-побутові умови.

Але економічна нестабільність в Україні, швидкі темпи інфляції, низька купівельна спроможність нашого ринку, досягнення цілі у збереженні колективу без скорочення чисельності, все це змусило колектив шукати нові форми роботи з метою виживання в існуючих умовах. Підприємство було викуплено колективом, і з 1992 року називається колективним, орендним спільним підприємством “УДІМІС”.

Розпочинаючи з грудня 1992 року до сьогоднішніх днів фабрика працює з німецькими фірмами: “ХЕКО”, “Тенденца”, “Ла-Ви”, через “Іллер-Текстиль” в Німеччині. Основним видом зовнішньоекономічної діяльності є переробка давальницької сировини.

Учасниками підприємства являються: з української сторони - СП „УДІМІС”, та іноземні учасники - фірма „Johann Har Jung GmbH & Co.KG.” (м. Аусбург Німеччина) та фірма „ILTEX” (м. Травник Хорватія), а також болгарський підприємець Мірчьов В.

СП „УДІМІС” знаходиться на території України за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Вокзальна, 17-а.

Статутний фонд підприємства складає 370000 тисяч доларів США.

Українські учасники $ 209000

Іноземні учасники:

Johann Har Jung $ 67200

ILTEX $ 28200

Мірчьов В. $ 63600

Відповідно до цього прибуток між учасниками розподіляється таким чином:

Українські учасники 65%

Іноземні учасники:

Johann Har Jung 21%

ILTEX 9%

Мірчьов В. 5%

Спільне підприємство „УДІМІС” входить до складу сучасних підприємств швейної промисловості України. Діяльність підприємства спрямована на розробку, виробництво, реалізацію та експорт широкого асортименту швейних виробів.

Місією підприємства є насичення внутрішнього та зовнішнього ринків високоякісними товарами народного вжитку, конкурентноздатних на світовому ринку, задоволення соціальних потреб працівників, а також економічних інтересів зарубіжних партнерів, та освоєння управлінського, організаційного і комерційного досвіду.

Предметом діяльності підприємства є:

1. Виробництво і реалізація товарів народного вжитку.

2. Надання послуг промислового характеру.

3. Розвиток нових прогресивних форм послуг і торгівлі за іноземну валюту.

4. Участь біржових та інших торгових операціях, незаборонених законом.

5. Створення торгової мережі по реалізації виробів легкої промисловості, засобів виробництва, предметів праці і товарів на території України та за її межами.

6. Надання маркетингових послуг.

7. Участь у страховій діяльності.

СП “УДІМІС” має мережу магазинів на території України в таких містах як Київ, Одеса, Полтава, Іллічівськ, Хмельницький, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Чернівці, Луганськ, Маріуполь, Херсон, Луцьк.

В складних умовах функціонування економіки країни спільне підприємство „УДІМІС” не скоротило виробництво та не тільки зберегло робочі місця, а й збільшило їх кількість, налагодивши ділові зв'язки із фірмами Німеччини.

Робота з інофірмами ведеться за декількома напрямками:

1. Здійснення завантаження виробничих потужностей виготовленням німецьких виробів за їхньою технологією, із їхньої сировини та комплектуючих, що дає можливість підприємству не залучати велику кількість грошових засобів на придбання сировини, комплектуючих на Україні та у країнах СНД.

2. Вивчення та вдосконалення конструкторських виробів легкого асортименту за німецькими технологіями всім колективом, безпосередньо на робочих місцях.

3. Придбання обладнання в борг, тобто підприємству дана можливість розрахунку з німецькою фірмою “Іллер-Текстиль” у кредит.

За час роботи з німецькими фірмами, об'єм виконаних послуг постійно зростає.

Продукція виготовляється за найновішою технологією, і має високу якість.

В роботі з іноземним партнером докорінно змінилися підходи до управління виробництвом, підприємство стало на шлях до вершин Євроякості, його продукція відома за межами України.

Сьогодні керівництво підприємства проводить підготовчу роботу для впровадження системи якості підприємства відповідно до стандартів ISO серії 9001. Спільне підприємство „УДІМІС” намагається відповідати європейському стилю, культурі, благоустрою, про що свідчать нагороди та призи, отримані на міжнародних конкурсах та ярмарках - приз Європи за якість (1997), приз Європи за комерційний престиж (1998), приз Європи за технологію та якість (1999). Підприємство велику увагу приділяє благочинній діяльності, бере активну участь у громадському житті міста, тобто докладає всі зусилля для того, щоб не втратити своїх клієнтів і виготовляти продукцію конкурентноздатну як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Відповідно до Статут - СП “УДІМІС” є юридичною особою за українським законодавством.

Підприємство має право від свого імені заключати договори, придбавати майнові і немайнові права та нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в судах, арбітражі і третейському суді.

Господарська діяльність підприємства здійснюється на основі повного госпрозрахунку, самофінансування і самоокупності, в тому числі і в іноземній валюті, у відповідності з виробничими, фінансовими та іншими планами підприємства.

СП „УДІМІС” має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічні операції, необхідні для його господарської діяльності.

Велика і складна система СП „УДІМІС” має в своєму складі підсистеми. Підсистеми в свою чергу формуються з елементів. Для організації роботи на СП „УДІМІС” розроблено організаційну структуру управління. СП “УДІМІС” має лінійно-функціональну організацію управління, де управлінський процес розподілений по функціональних підсистемах (виробництво, маркетинг, персонал, фінанси).

На чолі підприємства стоїть голова правління, безпосередньо голові правління підпорядковані : - директор по якості; - комерційний директор; - технічний директор; - головний бухгалтер; - відділ кадрів; - юрисконсульт. На підприємстві існують наступні служби і відділи:

відділ кадрів - займається підбором кадрів, питаннями прийняття на роботу чи звільнення;

відділ маркетингу - займається маркетинговими дослідженнями, спрямованими на вивчення попиту і обчислення необхідного об'єму виробництва;

економічний відділ - обраховує економічні показники підприємства, розробляє планові показники;

бухгалтерія - ведення бухгалтерського обліку;

відділ зовнішньоекономічних відносин - займається питаннями стосунків із зовнішньоекономічними партнерами;

експериментальний цех;

виробничий відділ;

склад сировини;

служба охорони;

склад готової продукції;

На підприємстві, у рамках загальної організаційної системи, існують наступні підсистеми:

1) Технічна - являє собою взаємообумовлений комплекс механізмів, приборів, обладнання, що забезпечує рішення завдань систем.

2) Технологічна - базується на розподілі процесу виробництва на стадії і етапи.

3) Система організації виробництва та управління - включає в себе сукупність підрозділів і ланок, які займаються управлінням і організацією виробництва на підприємстві.

4) Економічна система - єдність економічних процесів і економічних зв'язків.

5) Соціальна - люди, які входять до складу колективу та вступають в процес спільної праці, в певні взаємозв'язки.

Як бачимо - кожна соціально-економічна система перш за все складається з двох систем - керована і керуюча (об'єкт і суб'єкт управління).

До керованої системи відносяться всі елементи і підсистеми (наприклад, підприємства), які забезпечують безпосередній процес створення матеріальних благ або надання послуг.

До керуючої системи відносяться всі елементи і підсистеми, які забезпечують процес управління, тобто процес ціле направленого впливу на колективи людей і ресурси керованої системи.

Разом, всі вище означені системи складають внутрішнє середовище організації.

Суб'єктами управління на підприємстві є: правління, дирекція, ревізійна комісія, оскільки підприємство має колективну форму власності.

Правління - складається із семи членів, чотири з яких - призначаються українським учасником, а три - іноземними

Дирекція - здійснює поточне керівництво діяльністю підприємства. Вона складається з керівника Ради директорів та інших працівників, призначених правлінням.

Ревізійна комісія - здійснює контроль за фінансовою та господарською діяльністю підприємства, та складається із п'яти членів, які обираються правлінням строком на чотири роки.

Об'єктом управління на СП „УДІМІС” є колектив працівників підприємства. Тому проведемо аналіз персоналу СП “УДІМІС” як об'єкту управління. Для цього користуючись звітами з праці за 2000 - 2002 роки, проведемо аналіз загальної структури персоналу по категоріях зайнятих у виробничому та управлінському процесі (Таблиця 2.1).

Таблиця 2.1. Загальна структура персоналу СП “УДІМІС” по категоріях зайнятих за 2000 - 2002 роки

Категорія зайнятих	Роки	Відхилення у % 2012 року до
	2010	2011	2012	2010	2011
	Кількість чол..	Питома вага %	Кількість чол..	Питома вага%	Кількість, чол..	Питома вага%
Управлінський персонал	16	3,1	45	8,3	69	12,3	9,6	4,4
У тому числі: Керівники	5	1,0	9	1,7	11	2,0	1,0	0,3
Спеціалісти	7	1,3	30	5,5	49	9,0	7,7	3,5
Технічні служби	4	0,8	6	1,1	9	1,7	0,9	0,6
Виробничий персонал	493	96,9	499	91,7	473	87,3	-9,6	-4,4
Разом	509	100	544	100	542	100	-	-

Аналізуючи дані таблиці ми спостерігаємо збільшення частки управлінського персоналу в 2002 році в порівнянні з 2000 та 2001 роками на 9.6% і 4,4% відповідно. З іншого боку, частка виробничого персоналу навпаки зменшилась у 2002 році в порівнянні з 2000 та 2001 роками на 9.6% і 4.4% відповідно.

На рисунку особливо помітно зміни у структурі управлінського персоналу. Причиною цього є підвищення ролі управлінського процесу у функціонуванні підприємства.

За допомогою даних таблиці 2.2 охарактеризуємо персонал за статтю.

Таблиця 2.2 Характеристика персоналу СП “УДІМІС” за статтю працюючих за 2010 - 2012 роки та її динаміка

Стать	Кількість по роках, чол.	У % до загальної чисельності	Відхилення у % 2012року до
	Роки
	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2010	2011
Чоловіки	76	107	129	14,9	19,7	23,8	8,9	4,1
Жінки	433	437	431	85,1	80,3	76,2	- 8,9	- 4,1
Разом	509	544	542	100	100	100	-	-

Оскільки основною діяльністю СП “УДІМІС” є випуск швейних виробів, то у виробництві задіяні в основному жінки, про що і свідчать дані таблиці 2.2. Частка чоловіків у загальній чисельності досить мала. В основному чоловіки займають керівні пости. У 2002 році прослідковується тенденція до збільшення частики чоловіків на 8,9% та 4,1% відповідно до 2000 та 2001 років. На таку ж саму частку кількість жінок навпаки зменшується. Причиною цього є рух персоналу на підприємстві.

Користуючись Звітом про використання робочого часу, проаналізуємо рух персоналу організації за допомогою показників наведених у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Характеристика показників руху персоналу СП “УДІМІС” за 2000 - 2002 роки

Показники	2010 р.	2011 р.	2012р.	Відхилення у % 2012 року до
	Кількість чол.	Питома вага, %	Кількість чол.	Питома вага, %	Кількість чол.	Питома вага, %	2010	2011
Середньоспискова чисельність працівників, чол.	509	-	544	-	542	-	-	-
З них жінки :	433	85,1	437	80,3	431	76,2	- 8,9	- 4,1
Звільнено працівників, чол.	10	1,96	7	1,28	5	0,92	- 1,04	-0,36
З них :За власним бажанням	10	1,96	7	1,28	5	0,92	- 1,04	-0,36
Скорочення штату	-	-	-	-	-	-	-	-
За порушення дисципліни	-	-	-	-	-	-	-	-
Кількість відпрацьованих годин на протязі року	925208	-	970779	-	985277	-	-	-
Кількість втрачених годин на протязі року	176137	19,0	174138	17,9	171950	17,4	- 1,6	- 0,5

Аналізуючи дані таблиці 2.3 ми помічаємо незначне зменшення частки жінок у середньосписковому складі, а саме у 2002 році в порівнянні з 2000 роком - на 8.9%, у порівнянні з 2001 - на 4.1%. причиною цього є незгода з умовами праці на підприємстві. Позитивною є тенденція до зменшення кількості звільнених, як видно із даних таблиці, з кожним роком кількість звільнених зменшується. Що стосується втрати робочого часу, то також можна відзначати позитивні зміни - у 2002 році в порівнянні з 2000 та 2001 роками цей показник зменшився на 1.6% та 0.5% відповідно.

За допомогою даних таблиці 2.4 охарактеризуємо показники плинності персоналу СП “УДІМІС”.

Таблиця 2.4 Характеристика показників плинності персоналу СП “УДІМІС” та їх динаміки за 2010 - 2012 роки

Показники	Роки	Відхилення 2012р від 2010р (+,-)	Відхилення 2012р від 2011р (+,-)
	2010	2011	2012
1. Коефіцієнт поновлення персоналу, %	2,16	8,3	0,9	- 1,26	- 7,4
2. Коефіціэнт вибуття персоналу, %	1,96	1,28	0,9	- 1,06	- 0,38
3. Коефіціэнт плинності кадрів, %	1,96	1,28	0,9	- 1,06	- 0,38
4. Коефіцієнт абсентеїзму, %	19,0	17,9	17,4	- 1,6	- 0,5

Показники даної таблиці свідчать про те, що плинність кадрів зменшилась у 2002 році, де коефіцієнт плинності кадрів найменший і в порівнянні з 2000 та 2001 роками він зменшився на 1,06% та 0,38% відповідно. Це свідчить про сталість підприємства. Також зменшилась втрата робочого часу на протязі року, підтвердженням цього є коефіцієнт абсентеїзму, який у 2002 році в порівнянні з 2000 та 2001 роками зменшився відповідно на 1,6% та 0,5%.

Аналізуючи дані таблиць, можна зробити такі висновки:

у 2002 році спостерігається збільшення середньоспискової чисельності працівників у порівнянні з попередніми роками;

частка жінок у загальній кількості працюючих досить велика, що свідчить про специфіку виробництва;

збільшення частки управлінського персоналу

пояснюється тим, що збільшується ефективність управління персоналом, використовується світовий досвід управління персоналом, що свідчить про вихід даного підприємство на світовий рівень

зменшення частки виробничого персоналу відбувається внаслідок застосування нових техніки та технології виробництва, яка не потребує великої кількості працівників.

Також ми помічаємо зменшення коефіцієнту плинності працівників, що є позитивним для даного підприємства.

Таким чином, ми проаналізували СП “УДІМІС” як систему управління, розглянули його розвиток і діяльність від самого виникнення і до сьогодення і виявили багато позивного в його роботі: німецькі партнери роблять замовлення на виготовлення продукції і не мають претензій ні до якості, ні до строків виконання замовлень. Але на сьогоднішній день підприємство має багато недоліків у своїй діяльності: великі кошти витрачаються на ремонт приміщення, який не робився майже 30 років; підприємство працює лише для того, щоб виплачувати заробітну плату працівникам і відсотки за кредити; фабрика не має коштів для придбання нового обладнання.

Середовище будь-якої організації, в тому числі і середовище СП “УДІМІС” умовно можна поділити на дві частини: зовнішнє по відношенню до організації середовище і внутрішнє середовище. Завдання менеджменту полягає в тому, щоб забезпечувати підтримку балансу між організацією і зовнішнім середовищем шляхом створення продукту і його обміну у внутрішньому середовищі на необхідні для забезпечення життєдіяльності організації ресурси. Для того, щоб успішно виживати в довгостроковій перспективі, організація повинна вміти передбачати те, які труднощі можуть виникнути на її шляху в майбутньому, і те, які нові можливості можуть відкритися для неї. Тому потрібно сконцентрувати увагу на з'ясуванні того, які загрози і можливості існують в зовнішньому середовищі. Але для того, щоб успішно справлятися з загрозами і дійсно використовувати можливості, не достатньо тільки одного знання про них. Сильні і слабкі сторони внутрішнього середовища організації таким же чином, як і загрози і можливості, визначають умови успішного існування організації.

Таким чином, аналіз середовища, направлений на виявлення загроз і можливостей, які можуть виникнути у внутрішньому середовищі по відношенню до організації, і сильних і слабких сторін, якими володіє організація.

Стратегічний баланс - певне поєднання негативно та позитивно впливаючих на діяльність підприємства факторів, що об'єктивно існують у зовнішньому оточенні підприємства та суб'єктивно оцінені керівниками, з відносно сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємства.

Складання стратегічного балансу в західній літературі дістало назву SWOT-аналіз. SWOT-аналіз - це своєрідна форма; він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування, характеристики сильних і слабких сторін підприємства, що використовуються в SWOT-аналізі. Тому проведемо SWOT-аналіз СП „УДІМІС”.

Потенційні внутрішні недоліки:

1. Конкурентні переваги

2. Видатна компетентність у галузі

3. Висока якість продукції

4. Використання найновішої технології

5. Імідж надійного партнера

6. Продукція відома на зарубіжних ринках і користується попитом

7. Різноманітність асортименту продукції

8. Високий рівень сервісу

Потенційні зовнішні можливості:

1. Розвиток економіки країни

2. Вихід на нові ринки збуту

3. Розширення виробництва

4. Зацікавленість іноземних інвесторів

5. Сприятливе становище на ринку робочої сили

6. Збільшення різноманітності в товарах замінниках і супутній продукції

7. Розвиток науково-технічного прогресу

8. Участь у міжнародних ярмарках, виставках

9. Стабілізація законодавства

10. Стабілізація податкового законодавства

11. Зменшення банківських відсотків на кредити юридичним особам.

Далі ми проведемо детальніший аналіз гоподарсько-фінансового стану СП “УДІМІС”, який допоможе визначити реальне становище підприємства.

2.2 Аналіз господарсько-фінансової діяльності спільного СП „УДІМІС”

В умовах трансформаційних процесів, які відбуваються в Україні протягом останніх років - одними з головних завдань сьогодення є зростання і підвищення ефективності промислового виробництва на основі новітніх технологій і методів господарювання із залученням висококваліфікованих фахівців.

Серед економічних методів управління за різних форм власності на засоби виробництва важливу роль відіграє економічний аналіз.

Аналіз діяльності промислового підприємства доцільно здійснювати за такими напрямками:

аналіз обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг;

аналіз виробничих ресурсів підприємства;

аналіз затрат на виробництво і реалізацію продукції;

аналіз фінансових результатів і фінансового стану підприємства.

Тому саме за такими напрямками проведемо господарсько-фінансовий аналіз СП “УДІМІС” за 2000 - 2002 роки.

Проаналізуємо структуру активів даного підприємства, використовуючи баланс підприємства за 2000 - 2002 роки. Активи - це все те, що має вартість і належить підприємству.

Зменшення вартості основних засобів - у 2002 році в порівнянні з 2000 роком їхня вартість зменшилась на 963,6 тис. грн., а в порівнянні з 2001 роком на 737,0 тис. грн. У 2002 році з'являється незавершене будівництво на суму 30,9 тис. грн. Довгострокові фінансові інвестиції у 2002 році збільшились відносно 2000 та 2001 років на 10,5 та 5,7 тис. грн. відповідно. Негативним явищем є зменшення у 2002 році інших необоротних активів - в порівнянні з 2000 роком вони зменшились на 69,7 тис. грн., а в порівнянні з 2001 роком - на 73,5 тис. грн. Це свідчить про те, що підприємство працює не активно. Щодо запасів товарно-матеріальних цінностей, то вони збільшились у 2002 році в порівнянні з 2000 роком на 9,7 тис. грн., і в порівнянні з 2001 роком на 1,8 тис. грн., що негативно позначається на фінансовому стані підприємства. Позитивним у діяльності даного підприємства є зменшення дебіторської заборгованості, у 2002 році в порівнянні з 2000та 2001 роками вона зменшилась на суму 35,2 і 207,9 тис. грн. відповідно. Також позитивно те, що у 2002 році збільшились грошові кошти та їх еквіваленти в порівнянні з 2000 роком на 10,2 тис. грн., а у порівнянні з 2001 роком - на 12,5 тис. грн. Якщо розглядати інші оборотні активи та витрати майбутніх періодів, то ми спостерігаємо таку тенденцію: у 2002 році в порівнянні з 2000 роком вони зменшились на 417,3 тис. грн., а у порівнянні з 2001 роком збільшились на 14,2 тис. грн.

Проаналізувавши активи по розділах, ми бачимо що у 2002 році в порівнянні з 2000 та 2001 роками валюта балансу в цілому зменшилась на 1092,4 та 1189,2 тис. грн. відповідно. Причиною цього є погіршення використання засобів виробництва, та негативні явища попереднього аналізу активів.

Обсяг та структура основних фондів визначають виробничу потужність підприємства, а в сукупності з їх динамікою - темп запроваджень науково-технічного прогресу, необхідні для цього кошти.

Зменшення середньорічної вартості основних фондів у 2002 році - в порівнянні з 2000 та 2001 роками вона зменшилась на 716,4 та 841,8 тис. грн. відповідно. Це негативно відіб'ється на виробничій потужності підприємства. Економічна ефективність використання основних фондів визначається відношенням економічного ефекту, одержаного на підприємстві за відповідний період, до витрат, необхідних для створення основних фондів. Найважливішим узагальнюючим показником ефективності використання основних фондів є фондовіддача, який показує суму продажу, що отримує підприємство з 1 грн. коштів вкладених в основні засоби. У 2002 році ми спостерігаємо збільшення даного показника у порівнянні з 2000 та 2001 роками відповідно на 0,66 та 0,47 тис. грн. Збільшення фондовіддачі є позитивним у діяльності підприємства. Щодо фондоємності, то цей показник показує суму коштів, яку використало підприємство на формування основних засобів щоб отримати 1 грн. продажу. Аналізуючи дані таблиці ми спостерігаємо зменшення цього показника у 2002 році на 0,23 та 0,14 відповідно з 2000 та 2001 роками, що є позитивним. В цілому можна зробити висновок, що у 2000 та 2001 роках підприємство працювало ефективніше, це показує такий показник як фондорентабельність. Якщо у попередніх роках підприємство було фондорентабельним, то у 2002 році воно - фондозбиткове, оскільки у 2002 році СП “УДІМІС” має великі збитки.

Здатність підприємства ефективно працювати залежить також від ефективності використання капіталу. Оборотність капіталу пов'язана з його прибутковістю і є одним з показників, який характеризує використання активів підприємства.

Зменшення середнього залишку оборотних активів у 2002 році в порівнянні з 2000 - на 4,6 тис. грн., а з 2001 роком - на 384,1 тис. грн. Позитивним є зменшення тривалості одного обороту в днях у 2002 році порівняно з 2001 роком на 0,02 пункти. Про ефективність обертання оборотних активів також свідчить збільшення коефіцієнту обертання активів у 2002 році на 0,5 та 0,4 обороти по відношенню до 2000 та 2001 років, та зменшення коефіцієнту завантаження активів в обороті на 0,08 та 0,07 пунктів відповідно. Отже, можна зробити висновок про ефективність обертання оборотних активів.

Далі проаналізуємо джерела фінансових ресурсів СП “УДІМІС”, які також мають значний вплив на ефективність діяльності підприємства.

Джерела фінансових ресурсів у 2002 році в порівнянні з 2000 та 2001 роками помітно зменшилися - на 1094,7 тис. грн. та 1187,7 тис. грн. відповідно. Спостерігається тенденція до збільшення довгострокових та поточних зобов'язань. Також ми помітили, що протягом трьох років підприємство не мало доходів майбутніх періодів.

Проведемо аналіз наявності і руху власних оборотних коштів СП “УДІМІС”.

Ми спостерігаємо, що необоротні активи більші, ніж власний капітал, внаслідок цього підприємство має від'ємні власні оборотні кошти, і цей показник зростає з кожним роком. Негативним явищем є також зменшення у 2002 році в порівнянні з 2000 та 2001 роками власного капіталу на 2043,9 тис. грн. та 1599,7 тис. грн. і необоротних активів - на 1087,8 тис. грн. та 805,1тис. грн. Це свідчить про незадовільний стан діяльності аналізованого підприємства. Щоб перевірити це поведемо аналіз фінансових результатів даного підприємства. Фінансовий результат діяльності будь-якого підприємства - це прибуток або збиток.

Ми помічаємо збільшення виручки від реалізації, яка у 2002 році в порівнянні з 2000 і 2001 роками зросла на 1099,5 і 181,3 тис грн. відповідно. Також помітно зменшились витрати виробництва і реалізації - на 318,7 тис. грн. у 2002 році порівняно з 2000 роком, та на 455,3 тис. грн. - з 2001 роком. Але, поряд з цим, ми спостерігаємо погіршення фінансового стану СП “УДІМІС ”. Про це свідчить збиток, який у 2002 році склав 944,9 тис. грн., що набагато відрізняється від фінансових результатів у 2000 та 2001 роках, де фінансовий стан був дещо кращим. І на відміну від 2002 року у 2000 та 2001 році підприємство отримувало прибуток 141,0 і 117,2 тис грн. відповідно. Причиною цього явища є збільшення податку на додану вартість, та інших відрахувань з виручки, які зросли у 2002 році відносно 2000 року на 1739,3 тис. грн., а 2001 року - на 1546,5 тис. грн. також ми помічаємо тенденцію до збільшення інших витрат у 2002 році на 2607,0 тис. грн. та 1640,7 тис. грн. відповідно до 2000 та 2001 років. Отже, головними причинами такого стану підприємства є збільшення відрахувань з виручки, а також дуже великі витрати.

Проведемо аналіз витрат СП “УДІМІС”. Узагальнені дані про які містить форма № 2 “Звіт про фінансові результати”.

У 2002 році загальна кількість витрат в порівнянні з 2000 та 2001 роками помітно збільшилась на 986,9 та 390,6 тис. грн. Відповідно. Причиню цього, зокрема, є збільшення матеріальних витрат на 119,9 та 70,9 тис. грн., амортизаційних витрат на 82,8 та 42,3 тис. грн., а також збільшення інших витрат на 1115,7 та 1010,5 тис. грн. У 2002 році порівняно з 2000 і 2001 роками. З іншого боку - спостерігається тенденція до зменшення витрат на оплату праці. Якщо у 2000 та 2001 роках вони становили майже половину усіх витрат - у 2000 році - 45,5%, у 2001 році - 45,9%, то у 2002 році вони становлять лише 31,6%. Тобто у 2002 році в порівнянні з 2000 та 2001 роками вони зменшилися на 13,9% та 14,3%. Щодо відрахувань на соціальні заходи, то вони також зменшились у 2002 році, в порівнянні з 2000 роком на 93,2 тис. грн., а з 2001 роком - на 207,8 тис. грн. Це зменшення відбулося за рахунок збільшення всіх інших витрат, основними з яких на даний момент є витрати на ремонт приміщення.

На сьогоднішній день розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в світовий інтеграційний процес, лібералізація ЗЕД, надання підприємствам і організаціям, що виробляють конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають нових підходів до управління і розвитку ЗЕД підприємства. Особливої популярності набула співпраця вітчизняних підприємств з іноземними на основі переробки давальницької сировини. Це сприяє залученню іноземного досвіду у виготовленні продукції за їхньою технологією, збереженню робочих місць, підвищенню кваліфікації персоналу.

Так, щоб продовжити своє існування, розпочинаючи з грудня 1992 року до сьогоднішніх днів фабрика працює з німецькими фірмами: “ХЕКО”, “Тенденца”, “Ля-Ві Беклейдунгсхерштеллер”, „КОСМА”, „БАФ”, через “Іллер-Текстиль” в Німеччині, на основі переробки давальницької сировини. Давальницька сировина включає: сировину, фурнітуру та прикладні матеріали. Основним документом, який визначає взаємовідносини між партнерами, їхні права і обов'язки є контракт. Як приклад розглянемо контракт, укладений між СП „УДІМІС” („Виконавець”) і німецькою фірмою „Ля Ві Беклейдунгсхерштеллер”(„Замовник”). Відповідно до цього контракту та ЗУ„Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” співпраця здійснюється на таких умовах:

1. „Замовник” поетапно на протязі року постачає сировину і комплектуючі вироби для виготовлення швейних виробів, а також зразки та інструкції по виготовленню продукції;

2. „Виконавець” виготовляє швейні вироби із давальницької сировини у кількості 500.000 штук у терміни, погоджені із „Замовником”.

Переробка давальницької сировини здійснюється за такою технологічною схемою:

перевірка кількості сировини, фурнітури, прикладних матеріалів4

підготовка до розкрою

контроль якості;

розкрій виробів;

нумерація, перевірка якості і комплектація крою;

пошив виробів;

волого-теплова обробка готових виробів;

контроль якості готових виробів;

комплектування, маркування та упаковка продукції.

3. „Замовник” зобов'язується постачати сировину та фурнітуру в комплекті та високої якості. В свою чергу „Виконавець” - виготовити продукцію високої якості і відповідно до зразка і документації, а також умов контракту.

4. Оплата за виконану роботу здійснюється у ЄВРО. „Замовник” постачає давальницьку сировину на умовах DDU - м. Білгород-Дністровський „ІНКОТЕРМС” 2000 рік. А „Виконавець” відвантажує готову продукцію, виготовлену із давальницької сировини, на умовах FCA - м. Білгород-Дністровський „ІНКОТЕРМС” 2000 рік. Усі спірні питання вирішуються Міжнародним комерційним судом при Торгово-Промисловій палаті України. 5.Право, яке регулює даний контракт, є матеріальне право України.

У 2002 році в порівнянні з 2000 та 2001 роками помітно зменшилась сума зовнішньоторговельного обороту, а саме на 5611,1 тис. грн. та 4961,8 тис. грн. Відповідно. Що ж стосується обороту від діяльності на внутрішньому ринку, то тут навпаки прослідковується його збільшення у 2002 році порівняно з 2000 роком на 1240,6 тис. грн., а з 2001 роком - на 135,9 тис. грн. Від'ємне зовнішньоторгове сальдо є свідченням того, що підприємство експортує частину продукції, а інша частина продукції залишається для продажу на внутрішньому ринку.

Чистий прибуток від зовнішньоекономічної діяльності зменшився і у 2002 році підприємство має збиток. Причиною таких змін є зменшення експорту продукції - у 2002 році в порівнянні з 2000 та 2001 роками він зменшився відповідно на 955,0 та 362,4 тис. грн.

Якщо у попередніх роках експорт переважав над витратами на експорт продукції, то у 2002 році ми помічаємо, що відбувається навпаки. Тобто експорт менший, ніж витрати на нього. І як наслідок, СП „УДІМІС” має збиток від зовнішньоекономічної діяльності.

Щоб мати загальне уявлення про діяльність даного підприємства потрібно зробити аналіз його рентабельності (збитковості). Дані показники більш повно характеризують кінцеві результати господарювання. Тому заключним етапом нашого аналізу буде оцінка рентабельності (збитковості) СП “УДІМІС”.

У 2002 році порівняно з 2000 та 2001 роками ефективність господарювання підприємства значно погіршилась, про що свідчить зниження показників рівня рентабельності. Якщо у попередніх роках воно було рентабельним по всіх показниках, то у 2002 році навпаки, воно є збитковим.

Таким чином, ми провели аналіз СП “УДІМІС” і прийшли до висновку, що на сьогоднішній день дане підприємство працює неефективно. Основними причинами цього є збільшення кредиторської заборгованості, зменшення власного капіталу, збільшення поточних зобов'язань, дуже великі витрати, зокрема, собівартість реалізованої продукції, а також відрахування з виручки. Незадовільними є і результати від зовнішньоекономічної діяльності.

Керівництво повинно переглянути політику підприємства, щоб покращити становище.

Для цього на СП “УДІМІС” перш за все необхідно звернути увагу на організацію своєї діяльності та її вплив на зовнішньоекономічну діяльність, насамперед за допомогою організаційно-розпорядчих методів управління підприємством. Тому далі ми розглянемо яким чином дані методи впливають на роботу СП “УДІМІС” та на його зовнішньоекономічну діяльність зокрема.

2.3 Оцінка ефективності використання організаційно-розпорядчих методів управління СП „УДІМІС” та їх вплив на зовнішньоекономічну діяльність

Ефективність організації діяльності забезпечується за допомогою організаційно-розпорядчих методів управління підприємством.

На СП “УДІМІС” застосовуються як організаційні, так і розпорядчі методи управління, які мають великий вплив на його діяльність, а також на розвиток зовнішньоекономічної діяльності. Центральне місце серед них займають способи організаційно-стабілізуючого впливу, основний зміст яких полягає у встановленні стійких організаційних зв'язків між елементами системи за допомогою закріплення за ними визначених обов'язків перед системою і перед окремими її ланками, тобто організаційний вплив направлений на постійну зміну підсистем, їх структур та порядок діяльності.

Методи організаційно-стабілізуючого впливу включають і себе регламентування, нормування й інструктування.

Регламентування на СП „УДІМІС” полягає у розробці та введенні в дію організаційних положень, обов'язкових для виконання протягом певного, визначеного цими положеннями часу. Це, по-перше, положення загальноорганізаційного характеру, яке встановлює організаційну відокремленість і порядок функціонування соціально-економічної системи в цілому.

По-друге, це положення, яке визначає і встановлює внутрішній порядок роботи, організаційний статус різних ланок, їх завдання, функції, повноваження та ін.

По-третє, це типові структури, які визначають основні риси побудови внутрішніх організаційних основ. По-четверте, це посадове регламентування, яке здійснюється розробкою штатного розкладу та посадових інструкцій, що встановлюють перелік посад і основні вимоги до заміщення їх.

Сукупність регламентів на даному підприємстві охоплює усі ланки соціально-економічної системи - від робочих місць, бригад, відділів, секцій, підприємств до верхніх ланок управління. Побудова і функціонування всіх цих ланок регламентується спеціальними положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями для окремих посад.

Нормування на СП „УДІМІС” полягає у встановленні нормативів, які є орієнтиром у діяльності.

Норми і нормативи, що використовуються в управлінні підприємством, можна класифікувати так:

- народногосподарські - ставки вивізного мита, норми оподаткування діяльності підприємств, мінімальний розмір заробітної плати;

- загальносистемні норми і нормативи - створення фондів, норми амортизації приміщень, обладнання та механізмів, природних втрат товарів при перевезеннях та зберіганні;

- внутрішньовиробничі норми - норми витрати матеріалів, сировини і палива у виробництві, виробітку, нормативи часу на технологічні операції.

За видами можна також виділити техніко-технологічні, планово-економічні трудові, фінансово-кредитні, матеріально-постачальницькі, організаційно-управлінські норми. Техніко-технологічні норми регулюють використання сировини, обладнання та допоміжних матеріалів. Група планово-економічних норм охоплює регулювання оплати і стимулювання праці, нормування товарних залишків, строки подання статистичної звітності. Трудові норми - це норми виробітку, нормативи чисельності працівників, норми часу для праці і відпочинку, трудового розпорядку тощо. Фінансово-кредитні норми регулюють порядок одержання кредитів та ліквідації заборгованості, створення фондів загального і спеціального призначення, порядок віднесення втрат і збитків на результати діяльності та ін. Матеріально-постачальницькі норми визначають порядок надходження сировини, матеріалів та товарів у підприємства, строки поставки, встановлюють мінімальні обсяги відвантаження тощо.

Інструктування на СП „УДІМІС” полягає в ознайомленні з умовами роботи чи обставинами дорученої справі, з'ясуванні питань, можливих ускладнень, пересторозі від помилок, у порадах щодо виконання робіт. Інструктування має форму методичної та інформаційної допомоги, спрямованої на успішне виконання роботи.

Інструктування на даному підприємстві проявляється у формі оформлення приміщень організаційною документацією про умови роботи. Це стенди з найменуваннями організаційних підрозділів, схеми розташування їх, порядок роботи, внутрішньо-організаційні інструкції. Важливу роль при цьому відіграють лаконічність, простота, врахування психології сприйняття. Це все поліпшує організаційні умови роботи, сприяє успішному виконанню її.

Другою групою організаційно-розпорядчих, методів управління є методи розпорядчого впливу, які відображають поточне використання встановлених організаційних зв'язків і їх часткове коригування в разі зміни умов роботи. В основу розпорядчих методів покладено повноваження та обов'язки.

У практиці управління СП „УДІМІС” можуть виникнути такі проблеми, які не вкладаються в установлені регламентаційними актами чи нормами межі. Інакше кажучи, нерідко виникає конкретна ситуація, не передбачена в регламентаційних актах або ж передбачена ними як розпорядча діяльність. Ситуаціями першого роду є відхилення від раніше прийнятих планів, зумовлені порушенням зв'язків між суб'єктом і об'єктом управління, недостатньою обґрунтованістю деяких управлінських рішень, зривами в постачанні товарами і сировиною підприємства, змінами в характері попиту на ринку. Відхилення порушують планову програму розвитку господарської діяльності СП „УДІМІС” і потребують обов'язкового активного втручання управлінських органів для термінового виправлення становища, яке склалося.

Саме на підтримання і поліпшення становища спрямований розпорядчий вплив. Він виходить від керівника, має обов'язковий характер і не підлягає обговоренню чи зміні. Всі акти розпорядчого впливу надходять суворо в одному напрямі: від вищих управлінських ланок до низових, від керівника до підлеглих.

Для розпорядчого впливу характерна нерегулярність його виникнення, оскільки відхилення в прийнятому порядку управління виникають раптово і їх складно передбачати наперед, через різноманітні зовнішні і внутрішні причини на даному підприємстві виникає потреба в застосуванні розпорядчого впливу.

Третю групу методів, які застосовуються на СП „УДІМІС” становлять методи дисциплінарного впливу - це санкції за відхилення від установленого порядку та вимог державної, фінансової, договірної дисципліни, статутів.

Їхня мета - забезпечення стабільності діяльності підприємства через дисциплінарні вимоги та забезпечення відповідальності колективів і робітників.

Одним із різновидів методів дисциплінарного впливу - є засоби правового впливу, які передбачають санкції за відхилення від порядку та закону.

Організаційно-розпорядчий вплив на СП “УДІМІС” базується на застосуванні таких адміністративних актів: Статут, колективний договір, Правила внутрішнього трудового розпорядку, організаційна структура управління, штатний розклад, посадові інструкції робітників і організація робочих місць.

Статут СП “УДІМІС” є одними із основних документів діяльності підприємства, у якому точно сформульовані цілі та завдання даного підприємства, його учасники, а також строк припинення його діяльності.

Для організації роботи на підприємстві розроблені графіки роботи як підприємства в цілому, так і для робітників зокрема, де точно вказується часові межі робочого дня, його початок, кінець, перерва на обід. Це позитивно для роботи даного підприємства, оскільки кожне працівник працює відповідно до цього графіка. Також діяльність персоналу регламентується Правилами внутрішнього трудового розпорядку, де визначено загальні обв'язки працівників, винагорода за успіхи у роботі - мотивація діяльності, а також які покарання застосовуються у випадку порушення цих правил.

...