Бюджетування як управлінська технологія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний бізнес-коледж

Кафедра економіки та підприємництва

Реферат

на тему: "Бюджетування як управлінська технологія"

Черкаси 2011

План

Вступ

1. Бюджетування на підприємстві: поняття, особливості та умови ефективного застосування

2. Бюджетування як інструмент контролю операційних витрат підприємства

3. Бюджетне планування діяльності підприємства як сучасна управлінська технологія

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

На сучасному етапі розвитку підприємництва дуже складно триматися на плаву та розвивати свій бізнес без запровадження бюджетування на підприємстві - фундаментального елементу системи корпоративного податкового менеджменту. Правильне складання бюджету на підприємстві дозволяє його власнику не тільки випередити конкурентів, але й постійно розширяти свій бізнес. Саме бюджетування дозволяє керівнику так скласти та розподілити бюджет підприємства, щоб отримати максимальний прибуток та мінімальні збитки.

Багато вчених займаються проблемою впровадження системи бюджетування на підприємстві. Серед них П.В. Іванюта та З.М. Левченко, які вважають, що бюджетування займає центральне місце у створенні економічно обґрунтованої системи управління, головною умовою його застосування на підприємстві є визначення організаційної структури господарюючого суб'єкта, яку слід розглядати як сукупність різних центрів відповідальності. С.Ковтун у своїх дослідження робить висновок, що при створенні системи бюджетів важливо не лише розуміти загальне призначення бюджетування, але і те, які завдання воно повинно виконувати. Перш за все, ці завдання повинні співпадати з головними цілями підприємства. Бюджетування повинно формулювати основні цілі підприємства, виявити показники, за допомогою яких можна контролювати досягнення цих цілей і визначити допоміжні завдання, що забезпечать виконання головних цілей.

Загалом же цією проблемою цікавилося дуже багато вітчизняних та зарубіжних вчених, серед них В. Андрієнко, І. Балабанов, І. Бланк, В. Бочаров, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, М. Данилюк, К. Друрі, А. Загородній, С.Я. Євецьких, В.Б. Івашкевич, П. Кузьмішин, О. Кузьмін, С. Майєрс, Д. Новіков, Ю. Пасічник, А.М. Поддєрьогін, Т. Примак, Ю. Принін, В. Самочкін, Н. Селезньова, М. Чумаченко та інші. В їхніх працях відображено погляди авторів на зміст поняття "бюджетування", запропоновані різноманітні підходи до класифікації бюджетів, виявлено проблеми та переваги застосування бюджетування на підприємстві.

Об'єктом дослідження виступає бюджетування як складова системи податкового менеджменту на підприємстві. Головною метою є більш детальне дослідження поняття бюджетування, виявлення особливостей розвитку та умов його ефективного застосування на підприємстві. Виходячи з мети даної роботи, можна сформулювати задачі, які ставляться у цій роботі:

- розглянути зміст поняття бюджетування на підприємстві;

- дослідити умови ефективного застосування бюджетування на підприємстві;

- запропонувати можливі шляхи поліпшення ситуації, яка склалася на даному етапі розвитку сучасного підприємництва.

1. Бюджетування на підприємстві: поняття, особливості та умови ефективного застосування

Аналіз літературних джерел дозволяє стверджувати, що немає єдиного підходу до тлумачення поняття "бюджетування". З одного боку бюджетування можна розглядати як найважливіший елемент системи управління підприємством. За змістом бюджетування являє собою технологію планування, обліку, контролю й аналізу фінансових, інформаційних і матеріальних потоків, а також отриманих результатів. З іншого боку бюджетування розглядається як управлінська технологія, яка передбачає формування бюджетів для обраних об'єктів та їх використання з метою забезпечення оптимальної структури та співвідношення доходів та витрат, надходжень та вилучень, активів та пасивів організації, для досягнення поставленої мети з урахуванням впливу середи функціонування.

Отже, бюджетна система підприємства - це сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів, які використовуються в процесі формування та виконання бюджетів.

Аналізуючи вищенаведені погляди науковців, можна зробити висновок, що всі сходяться на думці, що бюджетування є стратегічно необхідним елементом в діяльності сучасного підприємства, але кожен покладає на нього різні завдання: від формулювання основних цілей діяльності підприємства до виявлення вузьких місць.

У свою чергу бюджетування в поєднанні із матеріальним стимулюванням за виконання планів і мінімізацію витрат підвищує зацікавленість керівників підрозділів у виконанні поставлених завдань. Відшукуються нові внутрішні резерви для виконання поставлених завдань. Також важливим при впровадженні даної системи є доцільність, необхідність і ефективність впроваджуваних бюджетів. Вигода від їх використання повинна перевищувати понесені витрати. Однак, при великих позитивних моментах запровадження цієї системи в даний час бюджетування, на жаль, застосовується лише для контролю окремих показників, а не в масштабах підприємства в цілому.

Бюджетування потрібно розглядати як управлінську технологію, яка реалізується через такі послідовні етапи: бюджетне планування, організація, мотивація, контроль та регулювання. Таким чином бюджетування охоплює розробку бюджетів різних видів на підприємстві; будівництво в організаційній структурі управління органів, які будуть займатися бюджетуванням; формування положень стосовно стимулювання засновників та виконавців бюджетів; перевірку та оцінку результативності функціонування бюджетної системи на підприємстві; боротьба з недоліками, які виявляються в процесі бюджетного контролю. Результатом бюджетування є отримані методи менеджменту (різноманітні бюджети, положення про бюджетний комітет, бюджетний регламент, положення про стимулювання працівників за виконання бюджетних показників), які після трансформації в управлінські рішення стають засобами впливу.

Першим та головним етапом технології бюджетування є бюджетне планування, під яким розуміється процес формування бюджетів на певний період з метою виявлення на принципах багатоваріантного аналізу у кількісній формі об'єму потреб та ресурсів для обраних об'єктів, що буде прискорювати досягнення мети підприємства.

Розробку бюджетів потрібно здійснювати на основі певних принципів, які після вивчення об'єднуються у три групи:

1. Принципи будівництва бюджетів: системність; збалансованість; інтегрування; оптимуму; альтернативності.

2. Принципи функціонального призначення бюджетів: цілеспрямованість; координування; цільового використання ресурсів підприємства.

3. Принципи змістовного наповнення бюджетів: інноваційне направлення; забезпечення соціального розвитку; забезпечення потреб діяльності організації; формування та розвиток маркетингових комунікацій; оптимізація фіскальних платежів. Отже, проаналізувавши вищезазначений матеріал, можна зробити висновок, що основними умовами ефективного застосування бюджетування на підприємствах є:

- реальність встановлених планових показників. Планові завдання повинні бути економічно обґрунтовані, з врахуванням ситуації, що на даний момент склалась в середині підприємства і на ринку;

- участь керівників центрів відповідальності у процесі визначення планових завдань для власних підрозділів. Реальні потужності і можливості підрозділу найкраще знає його керівник, а не економіст, що розраховує планове завдання;

- періодичне коригування планових показників у відповідності до внутрішніх і зовнішніх змін щодо діяльності підприємства. На ринку відбуваються постійні зміни рівня цін на сировину і матеріали, що закуповуються і на продукцію, що реалізується. Це в свою чергу повинно відображатись і на планових завданнях, оскільки якщо ми їх не відкоригуємо, то вони не будуть відповідати реальній ситуації;

- керівники центрів відповідальності повинні мати в своїх руках певні важелі для досягнення запланованих результатів, які можуть застосовувати самостійно без узгодження з керівництвом підприємства. Такими важелями повинні бути: право підбирати (змінювати) персонал підконтрольного центру відповідальності; право самостійно обирати постачальників і покупців; право надавати знижки на продукцію оптовим чи постійним;

- премії повинні виплачуватись на основі розрахунку комплексного показника по виконанню завдань: виконання плану по виробництву продукції (кількість, якість) і по ліміту витрат на її виробництво;

- розмір премії повинен бути узгоджений не лише між керівництвом підприємства і керівником підрозділу, а й з працівниками відповідного центру відповідальності. бюджет менеджмент корпоративний податок

Враховуючи вищезазначені передумови ефективності впровадження бюджетів, основними завданнями, які повинне вирішити бюджетування при застосуванні його на підприємстві, є: розробка системи показників для аналізу і оцінки результатів діяльності центрів відповідальності; підвищення відповідальності керівників за отримані ним результати; підвищення кваліфікації керівників нижчих ланок, шляхом передання їм певних повноважень на управління центром відповідальності; виявлення додаткових резервів підвищення ефективності виробництва і зменшення виробничих витрат; збільшення зацікавленості простих працівників у виконанні ними поставлених планових завдань шляхом матеріального стимулювання за отримані результати; підвищення прибутковості діяльності підприємства.

Отже, можна дійти висновку, що система бюджетування на підприємстві у наш час дуже необхідна для того, щоб підприємство стрімко розвивалося та набирало обертів по відношенню до своїх конкурентів. Ця система є ефективною та гнучкою у застосуванні, що дозволяє досягти кількох цілей одночасно. Але не всі підприємства чітко ставлять завдання перед нею і створюють всі необхідні умови для її застосування, щоб вона дала максимальний ефект. Застосування бюджетування на українських підприємствах вимагає від їх власників врахування особливостей діяльності організацій, формування певних передумов (економічних, технологічних, організаційних), але у свою чергу і забезпечує раціональне використання ресурсів, визначення їх цільового призначення, вдосконалення управління грошовими потоками та інше.

Щоб система бюджетування зайняла гідне місце серед інструментів, за допомогою яких можна здійснювати ефективне управління підприємством, потрібно більш вимогливо підходити до підбору кадрів на підприємстві, встановити чітку систему контролю за діяльністю, а також не забувати про новітні технології та обладнання, якими вирізняється ХХІ століття.

Таким чином, впроваджуючи корпоративний податковий менеджмент у систему управління підприємством, керівництво повинно формувати стратегію оптимального управління податковими потоками та підприємством в цілому, а не займатись тільки податковим плануванням.

2. Бюджетування як інструмент контролю операційних витрат підприємства

Кризові явища у вітчизняній економіці змусили керівників багатьох підприємств звернути увагу не лише на показники прибутковості та рентабельності бізнесу, а також і на рівень операційних витрат. Розуміючи важливість здійснення контролю операційних витрат, керівники практично всіх підприємств намагаються використовувати з цією метою певну систему, яка включає основні елементи системи управління витратами: планування, облік, формування звітності, контроль і аналіз витрат.

Коли управління витратами перестає замикатись на одній особі керівника, а виходить на рівень взаємодії декількох підрозділів, постає необхідність впровадження певної методології збору, реєстрації та аналізу інформації про витрати підприємства. Це вимагає відображення господарських операцій в системі управлінського обліку і інтеграцію цих операцій з бухгалтерським обліком. Одним з найпоширеніших управлінських інструментів, який вирішує таку задачу є система бюджетування, в рамках якої визначаються способи формування бюджетів, що містять планової і фактичні показники витрат.

Завдяки формалізації всіх процедур управління витратами, контроль за рівнем операційних витрат в системі бюджетування має наступні переваги: простота здійснення контролю завдяки об'єднанню в єдиній системі планових і фактичних показників операційної діяльності підприємства; можливість формалізації всіх процедур контролю, що дозволяє розраховувати контрольні показники в автоматичному режимі і швидко отримувати аналітичні звіти для проведення аналізу витрат; широке залучення менеджерів до процесу контролю завдяки чіткому розподілу відповідальності за прийняття управлінських рішень.

Інший бік формалізації процедур бюджетування проявляється наступними недоліками при здійсненні контролю операційних витрат. По-перше, традиційна система контролю операційних витрат в системі бюджетування базується переважно на контрольних показниках за рівнем витрат за окремими статтями бюджету, тому мета керівника лінійного підрозділу у звітному періоді полягає в тому, щоб жорстко дотримуватись бюджетних показників, а не гнучко реагувати на потреби виробництва і збуту. Орієнтація переважно не на кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства - отримання цільового прибутку, а на дотримання рівня витрат за окремими статтями в межах затвердженого бюджету призводить до зниження рентабельності виробництва.

Іншим суттєвим недоліком є висока ймовірність нераціонального використання ресурсів згідно запланованого бюджету. Система контролю на засадах додаткового стимулювання за оптимізацію та раціоналізацію витрат зустрічається дуже рідко по причині високої складності розробки такої системи, тому що поняття контрольованості витрат на рівні того чи іншого підрозділу не є уніфікованим для підприємств навіть одного виду діяльності. Розробка такої системи контрольних показників потребує не лише індивідуального підходу з боку консалтингових фірм - розробників системи бюджетування, а й співпраці з керівниками підприємства. На практиці найпоширенішою є ситуація, коли керівники підприємства мають лише загальне уявлення про те, який механізм контролю за операційними витратами реалізований в системі бюджетування, і як, з рештою, показники бюджетів взаємопов'язані з контрольними показниками діяльності підприємства та показниками результативності роботи працівників підприємства.

Практика управління витратами в межах системи бюджетування на вітчизняних підприємствах свідчить про те, що на етапі впровадження пілотного проекту цієї системи особливу увагу необхідно звернути на ефективність контролю операційних витрат. При цьому найважливішими є наступні етапи процесу контролю в системі бюджетування.

· Збір та передавання даних про витрати з виробничих підрозділів підприємства до відділу, який займається їх аналізом та обробкою.

· Реєстрація витрат в системі управлінського обліку за об'єктами бюджетування у відповідності до облікової політики підприємства.

· Затвердження методики контролю і аналізу витрат.

· Аналіз механізму прийняття рішень щодо управління витратами на предмет розподілу відповідальності між менеджерами.

· Розробка і затвердження регламенту взаємодії керівників підрозділів підприємства при ухваленні тих чи інших рішень щодо оптимізації витрат чи методики визначення собівартості продукції.

Сприймаючи систему бюджетування як ефективний механізм контролю, керівники нерідко піддаються ілюзії, що ефективність контрольного механізму передбачена методикою бюджетування апріорі. Практика ж свідчить, що без достатнього заглиблення в специфіку механізму контролю операційних витрат, який реалізовано в системі бюджетування на конкретному підприємстві, керівник зустрічається з проблемою низької рентабельності підприємства незважаючи на жорстке виконання бюджету.

3. Бюджетне планування діяльності підприємства як сучасна управлінська технологія

Найбільше впливають на погіршення економічного стану і зниження конкурентоспроможності вітчизняних підприємств ті обставини, що більшість із них надлишково енергомісткі, що обумовлює високий рівень витрато ємності, також недостатньо уваги приділяється якості і конкурентоспроможності продукції. Окрім цього багато підприємств за інерцією утримують надлишок активів - будівлі, транспортні засоби, машини та устаткування.

В цих умовах підвищується значення згідно вибраних цілей і прогнозування економічних результатів конкретної ринкової ситуації. Приймаючи обґрунтовані і систематизовані планові рішення керівництво знижує ризик прийняття неправильного рішення через помилкову та неперевірену інформацію про можливості підприємства чи про зовнішню ситуацію. Вирішення проблем планування діяльності підприємств, що діють в умовах невизначеного ринкового середовища можливо за умови систематизації методів планування.

Такий підхід дозволяє підприємству моделювати чисельно можливі зміни не тільки для того, щоб вибрати з них найбільш прийнятні, але і щоб мати альтернативні варіанти рішень для забезпечення швидкої і раціональної реакції у випадку, коли непередбачувані події не дозволять дотримуватися прийнятого рішення.

Головним результатом такого планування є визначення цілей, розробка стратегій і програм, а також розподіл ресурсів, що дозволяють підприємству з достатньою вірогідністю обґрунтувати майбутні умови і результати господарювання.

Динамізм зовнішнього оточення обумовлює необхідність впровадження на промислових підприємствах ефективної системи планування розвитку виробництва. Загострення конкуренції, посилення взаємозв'язків в системі "передові знання - інновації - виробництво - розподіл" суттєво змінюють сучасне виробництво в порівнянні з традиційним. При цьому сучасне виробництво потребує безперервних змін, що висуває на перший план значущість ефективного планування розвитку виробництва.

Без ефективного планування розвитку виробництва, яке повинне задовольняти вимогам гнучкості, новаторства, своєчасності, безперервності вдосконалення, неможливе ефективне функціонування підприємства, тобто досягнення позитивних економічних результатів.

Відповідно до загальних положень теорії управління, формування цілей, генерація і забезпечення розвитку виробництва полягає у визначенні необхідного або бажаного результату системи в плановому періоді, а також загальних способів досягнення цього результату. В процесі планування мета повинна встановлювати конкретні орієнтири на вибрані періоди часу, що є найбільш важливим в управлінні, оскільки від нього залежить подальший розвиток виробництва і підприємства в цілому.

Згідно з процес ним підходом планування необхідно починати з формування системи цілей і завдань діяльності підприємства на певний період часу, які мають бути логічним продовженням місії організації.

Відповідно до положень сучасної економічно теорії, планування в умовах ринку також має бути основою здійснення безлічі економічних, організаційних, управлінських, соціальних і багатьох інших функцій, що характеризують ступінь розвитку сучасного виробництва. Механізм взаємодії усіх функцій вимагає об'єднання в спільний комплексний план або єдину планову систему відповідних цілей і засобів їх досягнення.

Така планова система є важливою передумовою забезпечення стійкості господарської діяльності. Поряд з цим, планування являє собою один із необхідних етапів в процесі обґрунтування управлінського рішення. Розробка і прийняття плану є елементом більш загальної, універсальної функції управління, що полягає у виробленні й ухваленні управлінського рішення.

В сучасних умовах незбалансованості умов господарювання і ресурсів, важливого значення набуває розвиток бюджетування.

Висновки

Бюджетування - це управлінська технологія, основа фінансової дисципліни. Воно використовується для підвищення відповідальності керівників різного рівня управління за фінансові результати, досягнуті очолюваними ними структурними підрозділами. Розрахунки, здійснювані у процесі бюджетування, дозволяють визначити необхідну суму коштів для реалізації поставлених цілей, а також джерела надходження цих коштів. При дефіциті коштів і за відсутності можливості залучення кредитних коштів аналізуються видатки за статтями, їх черговість, проводиться скорочення видатків.

Основна мета бюджетування - створення інструментарію планування, управління та контролю за ефективністю фінансово-господарської діяльності та ліквідності підприємства, заснованого на систематичному прогнозуванні майбутнього розвитку підприємства шляхом складання бюджетів. У процесі реалізації бюджетування виконується ряд завдань:

- планування основних напрямів діяльності підприємства в цілому і структурних підрозділів;

- планування доходів і видатків за різними напрямами діяльності;

- планування придбання і реалізації основних засобів;

- планування зміни заборгованостей і власних коштів;

- планування використання матеріальних і людських ресурсів;

- підготовка прогнозної фінансової звітності;

- контроль за виконанням бюджетного плану;

- аналіз можливих змін фінансового стану компанії в результаті реалізації бюджетного плану.

Список використаної літератури

1. Фінансовий менеджмент: Підручн. - К.: КНЕУ, 2005. / Керів. авт. колек. авторів і наук. ред., проф. А.М. Поддєрьогін. - 536 с.

2. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента.-Т.1.- К.:Ника-Центр, 2002. - С.632.

3. Вечурко С.А. "Бюджетирование на предприятии" // Проблемы материальной культуры - Экономические науки - С.18-19.

4. Демьяненко М.Я., Сидоренко Р.В. "Бюджетирование на предприятии: задание и основные предпосылки эффективного приложения" // Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки ІААН".

5. Іванюта П.В., Левченко З.М. Внутрішньогосподарський облік у виробничих підрозділах сільськогосподарських господарюючих суб'єктів: Навч. посібн. -К.: Центр навчальної літератури, 2006.

6. Ковтун С. Бюджетування на сучасному підприємстві, або як ефективно управляти фінансами. - Х.: Фактор, 2005. - 340с.

7. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. - К.: "Академвидав", 2003. - 41с.

8. Панков В.А., Єлецьких С. Я., Михайличенко Н.М. Контролінг і бюджетування фінансово-господарської діяльності підприємства: Навч. посібн. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 112с.

Размещено на Allbest.ru