Організація як об’єкт управління. Сутність планування як функція управління
Історичний розвиток науки про управління. Сучасна теорія управління, його системний та ситуативний види. Етапи здійснення процесу управління за цілями. Призначення планування діяльності як функції управління. Критерії класифікації планів організації.
Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.02.2013 |
Размер файла | 49,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Контрольна робота з предмету:
"Менеджмент"
на тему:
"Організація як об'єкт управління. Сутність планування як функція управління. "
Зміст
- Вступ
- Виробництво продукції
- Юридичний статус підприємства
- Права та обов'язки підприємства
- Роль та значення організації
- Функції управління
- Методи управління
- Історичний розвиток науки про управління
- Сучасна теорія управління
- Функція "Планування"
- Сутність планування як функції управління
- Сутність планування
- Список використаної літератури
Вступ
Організації існують лише з однієї причини - щоб допомогти людям зробити те, що самостійно кожному було б не під силу.
Демократизація суспільних відносин у нашій державі кардинально змінила функцію організації діяльності, а ринкові умови господарювання дали розвиток новому типу підприємств (приватним, спільним, акціонерним, ТзОВ та ін.). Цей факт є найсуттєвішим при розгляді сучасних підходів до розуміння змісту поняття "організація" ("організування").
Будь-яка діяльність, навіть найпростіша, вимагає певної організації, координації дій стосовно як всього колективу працівників, так і окремих його членів. Тобто це процес, окремий напрям роботи кожного керівника і працівника зокрема. Крім цього організацію менеджмент представляє як певну структуру, що має керівні органи та функціональні підрозділи, в межах яких збережена певна ієрархія підпорядкування, тобто в звичайному для нас розумінні це підприємство, фірма, заклад з відповідною назвою, юридичним статусом, статутом діяльності, персоналом, різного виду ресурсами тощо. (Гірняк О.М. і Лазановський П.П.)
Суспільство породжує низку техніко-організаційних, виробничих, соціальних, психологічних та інших зв'язків, які формують професійну діяльність. У її процесі менеджеру доводиться вирішувати ряд завдань, ефективність яких залежить від його вміння раціонально організувати свою працю. Це необхідна умова досягнення єдиної мети у розв'язанні конкретного завдання. Проблема професіоналізації діяльності нині привертає увагу соціологів, психологів, педагогів у зв'язку із тим, що сучасний світ має складні комунікативні зв'язки, високий рівень інформатизації, психологічного напруження та ін. За таких умов праця повинна організовуватися з врахуванням наукових досягнень та вироблених практичним досвідом рекомендацій.
За організаційно-правовою формою підприємство є державним підприємством, платник ПДВ.
Державне підприємство Коломийської ВК № 41 УДДУПВП в Івано-Франківській області, створене в 1962 році.
Державне підприємство КВК - 41 засноване на загальнодержавній власності і підпорядковується ДДУПВП. Майно підприємства, комунікації, будівлі, споруди, що знаходяться на його балансі, закріплені за ним на правах повного господарювання.
Підприємство створене з метою забезпечення працею осіб, позбавлення волі, їх професійного навчання та підготовки до реалізації, що передбачено чинним Статутом.
Згідно зі Статутом підприємство забезпечує виконання таких завдань держави: залучення до праці засуджених і їх професійно-технічне навчання, виробництво і реалізація продукції за укладеними угодами відповідно до Господарського кодексу та ст.13 Закону України "Про Державну
кримінально-виконавчу службу України". Однією з цілей діяльності підприємства є беззбиткова господарська діяльність.
Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс та розрахунковий рахунок в банку. Операційна діяльність підприємства в 2006 році полягає у забезпеченні прибуткової діяльності.
Чисельність працюючих на підприємстві КВК 41 станом на 01.10.2005 року всього 347 чол. (т. ч. засуджені - 279 чол.).
Середньомісячна заробітна плата одного працівника за 2005 рік (очікувана) 440 грн. (в т. ч. засуджених 140 грн.).
Очікувана рентабельність виробництва за 2005 рік складе біля 1 %.
Підприємство розташоване на одній території загальною площею 9,7 га. Право на постійне користування земельною ділянкою надано згідно рішення Товмачицької сільської Ради № 3 від 10.04.1995 року.
За період 70-х - 80-х років минулого століття колишній фанерний завод (2 основні виробничі цехи), на базі якого створене підприємство колонії, розбудовувався як багатогалузеве підприємство, в основному, зорієнтоване на кооперацію з відповідними підприємствами області та системи МВС.
Станом на другу половину 1980-х років продукцію (роботи, послуги промислового характеру) виробляли шість основних виробничих цехів;
цех клеєної фанери - фанеру клеєну та шпон лущений кількох сортів, клеєні деталі шкільних та медичних меблів, палички для морозива, тощо, з яких основною продукцією була ФК, обсяг виробництва якої складав до 14 тис. м куб. щорічно;
цех струганого шпону - шпон струганий з червоного дерева, дуба, ясеня, явора, бука, обрізний і не обрізний товщиною 0,9 мм і 0,65 мм по чотири сорти кожного виду. Загальний річний обсяг досягав до 6 млн. м кв.
в т. ч. дільниця цеху струганого шпону з випуску ТНС, зокрема: столярних і погонажних виробів, паркету художнього щитового та ряду виробів на замовлення;
цех металообробки, який повністю працював по кооперації із заводом.
"Коломиясільмаш", Коломийськими заводами КРУ та електрооснастки, Івано-Франківським заводом. Основною продукцією цеху були комплектуючі до навантажувача "Карпатець":
лісопильно-тарний цех - спеціалізувався на виготовленні різних пиломатеріалів, заготовок для паркету штучного, а також ящичної тари для потреб військово-промислового комплексу (завод № 63 (м. Івано-Франківськ)) та сільськогосподарських підприємств і підприємств системи МВС, а також виготовляв продукцію подібного профілю на разові замовлення;
цех біномів - повністю спеціалізувався на деталях електротехнічної промисловості для ВПК по кооперації з Івано-Франківським заводом "Індуктор";
швейний цех - виготовляв по кооперації з Коломийською швейною фабрикою сорочки для професійно-технічних навчальних закладів, шкіл-інтернатів та формені сорочки для автомобілістів; гуцульські килимові вироби по кооперації з Коломийською фабрикою "Карпатські візерунки", а також інші швейні вироби, зокрема, спецодяг для інших замовників та власних потреб.
Підприємство працювало в три зміни і забезпечувало виправлення працею 1500-2000 осіб з числа спецконтингенту в залежності відчисельності осіб, що відбували покарання в колонії.
Коефіцієнт використання виробничих потужностей досягав понад 90 %, а коефіцієнт змінності 2,8 %.
Такий стан виробництва забезпечувався налагодженням за допомогою державної влади системи Державного замовлення на 50-55 % обсягу товарної продукції із визначенням джерел матеріально-енергетичного забезпечення її виробництва, напрямків поставки і фінансового покриття витрат; 40-45 % виробництва забезпечувалось за рахунок угод про кооперацію з державними підприємствами і організаціями. Тому, тільки біля 10 % продукції підприємства виготовлялось виключно за рахунок власних джерел. За рахунок наявних на розрахунковому рахунку коштів підприємство постійно оновлювало парк виробничого обладнання, чим забезпечувало підвищення продуктивності праці і дотримання якості продукції відповідно до державних стандартів, а також матеріальну зацікавленість працівників у кінцевих результатах діяльності.
Виробництво продукції
На початку 1990-х років внаслідок переходу народного господарства до ринкових відносин втрачено систему Державного замовлення, а підприємства-кооператори через втрату налагоджених зв'язків та інфляційні процеси збанкрутували і частину з них ліквідовано, а інші реформовано на ряд малих підприємств або передано у приватну власність із зміною профілю виробництва. Тому до середини 1990-х років підприємство колонії зменшило обсяги виробництва продукції у 6-7 разів порівняно з 1989 роком, а по продукції, яка випускалась у звітному році - у 10 - 11 разів. Зусиллями колективу для забезпечення мінімально допустимого випуску продукції (точки беззбитковості) налагоджено випуск таких товарів як: пам'ятники надмогильні, секції огорожі, арматурні решітки, білизна постільна, тощо, в результаті чого протягом всіх років роботи підприємство було рентабельним та приносило прибутки. За останні роки своєї діяльності підприємство постійно зменшувало обсяги випуску товарної продукції, зокрема, за 2002-2004 р. р. вони склали 2661,9 тис. грн.; 2407,2 тис. грн. і 2032,8 тис. грн. відповідно і на даний час підприємство знаходиться в досить скрутному фінансовому стані.
Проте, це зумовлено збільшенням обсягів послуг промислового характеру та виготовленням продукції на замовлення з давальницької сировини і матеріалів внаслідок недостатніх фінансових ресурсів на матеріально-енергетичне забезпечення виробництва власної продукції, тобто за даний період номенклатура і асортимент продукції суттєво не змінились, а деякою мірою, в першу чергу, за рахунок разових замовлень - збільшились.
Балансова вартість основних фондів підприємства становить 5193,0 тис. грн., в т. ч. залишкова - 746,0 тис. грн., що свідчить про моральну так і фізичну зношеність обладнання.
Також за роки господарювання підприємство набрало досвіду роботи в даному напрямку. На даний час на підприємстві працюють досвідчені та висококваліфіковані працівники. Середньомісячна заробітна плата одного працівника становить 440 грн., про те на даний час вона є досить низькою через наявність заборгованості виробничому персоналу, що станом на 01.10.2005 року складає 95 тис. грн., або чотири місячних фонди.
Бізнес-планом на 2006 рік передбачено збільшення питомої ваги у загальному випуску продукції товарів народного споживання для задоволення потреб населення у зв'язку, зі збільшенням доходів, а також й купівельної спроможності населення через дію рішень уряду щодо пенсійного і соціального забезпечення населення, а також незначну присутність на споживчому ринку району і області промислових споживачів, за винятком торгівельних, меблевих, будівельних організацій й малого бізнесу, яких у районі розташування підприємства протягом 1 півріччя 2005 року зареєстровано: фізичних - 384, юридичних - 10 одиниць.
Заплановані до випуску товари вигідно відрізняються споживчими властивостями. Попри досить високу якість, простий, але сучасний дизайн, основні види продукції за останні 3 - 5 років практично не подорожчали і користуються сталим попитом на місцевому споживчому ринку. Ціни на основні види продукції співставлені з діючими на аналогічну продукцію інших підприємств, а деякі навіть 10-20% нижчі, що сприятиме їх реалізації.
Ринок продукції і послуг підприємства Коломийської виправної колонії (№41) не обмежується рамками району розташування.
Враховуючи, що тільки в Коломийському районі протягом І півріччя 2005 року обсяги будівельних робіт склали 3,8 млн. грн. (зростання до відповідного періоду минулого року 122,1 %), крім того здано в експлуатацію 123 індивідуальних житлових будинки; товарообіг промислової групи товарів склав 4,4 млн. грн. (зріс до відповідного періоду минулого року 113,3%), то відповідно ємність споживчого ринку основної продукції виробництва (ШЛ, ШС, пиломатеріали, секції огорожі, арматурні решітки, габіонні ящики, рукавиці робочі, тощо) навіть на території даного району є значно вищою за обсяги виробництва і при тому постійно збільшується.
Зокрема, зростає попит на такі товари, як:
ящики габіонні (у зв'язку із розширенням обсягів берегоукріплюваних робіт на річці Прут і малих річках, а також при будівництві та ремонті доріг);
Секції огорожі (тільки для огорожі середньої індивідуальної ділянки площею 10 ар для будинку потрібно 140-160 м/п огорожі або біля 50-ти штук секцій розміром 31,2м чи 75 штук секцій огорожі кованих), арматурні решітки (тільки для індивідуального будівництва, загальна площа якого за І півріччя 15,5 тис. м кв., - випуск даної продукції співставлений);
пиломатеріали різні (попит значно перевищує пропозицію, яка обмежена недостатністю обігових коштів для придбання сировини).
Аналогічно, враховуючи вказану інформацію сталим є попит на інші ТНС та продукцію будівельного призначення.
Значною (не нижче 25 %. реалізації щороку) є попит на практично всі види продукції виробництва бюджетної сфери колонії, яка за рахунок цього покриває потребу в речовому майні для спецконтингенту та придбанні продуктів харчування за умови недостатнього фінансування цих витрат з держбюджету.
Виробничі площі розміщені на території загальною площею 9,7 га, що знаходиться по вул. Привокзальна, 30 в селі Товмачик Коломийського району Івано-Франківській області в будівлях і спорудах з балансовою вартістю 482,7 тис. грн.
Для виробництва продукції підприємство Коломийської виправної колонії (№41) використовує технологічне обладнання, вказане у доданому технічному паспорті.
Цехи працюють цілодобово. У відповідності до укладених договорів, продукція частково доставляється власним транспортом, а також реалізується франко-склад підприємства, що суттєво зменшує накладні витрати. Оплата продукції замовниками проводиться за різними умовами (згідно укладених договорів) з урахуванням ліквідності продукції. Така організація виробництва і збуту дозволить ефективно використовувати обладнання і робочу силу, швидко збувати готову продукцію.
Наявні виробничі площі дають можливість розширення виробництва.
Юридичний статус підприємства
Підприємство здійснює свою діяльність у відповідності до чинного законодавства України з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 1994 року N 352 "Про особливості застосування Закону України "Про підприємства в Україні до підприємств установ виконання покарань і лікувально-трудових профілакторіїв" і цього Статуту.
Підприємство може входити в об'єднання відповідно з Законом України "Про підприємства в Україні" за рішенням Державного департаменту України з питань виконання покарань і за погодженням з Мінекономіки, МІНФІНОМ, Антимонопольним комітетом України.
Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням.
Підприємство може мати товарний знак, який реєструється відповідно до чинного законодавства.
Підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством.
Підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями держави. Державного Департаменту України з питань виконання покарань. Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області.
Підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному суді та третейському суді.
Права та обов'язки підприємства
Права підприємства:
Підприємство планує свою діяльність за погодженням з вищестоящою організацією з урахуванням створення достатньої кількості робочих місць для засуджених, які підлягають працевлаштуванню на цьому підприємстві, забезпечує обсягом робіт засуджених, достатнім для оплати вартості утримання із зароблених ними коштів.
Засуджені чоловіки віком понад шістдесят років, інваліди першої та другої груп працевлаштовуються, за їх бажанням та з урахуванням висновку лікарської комісії установи.
Відповідно до цих вимог Підприємство визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку, виходячи з галузевих науково - технічних прогнозів і пріоритетів, продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації.
Підприємство реалізує свою продукцію, послуги, залишки товарно-матеріальних цінностей та відходи виробництва за цінами, що формуються відповідно до чинного законодавства.
Підприємство за погодженням з Державним департаментом України з питань виконання покарань має право створювати філіали, представництва, відділення, та інші відокремлені підрозділи з правом відкриття поточних та розрахункових рахунків.
Обов'язки підприємства:
При визначенні стратегії господарської діяльності підприємство, крім положень, повинно враховувати обов'язки щодо виробництва і поставки продукції чи державних потреб та договірні зобов'язання.
Доведені у встановленому порядку завдання з поставки продукції для державних потреб є обов'язковими до виконання.
Підприємство:
- забезпечує своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством і Статутом Підприємства;
- здійснює будівництво, реконструкцію, а також капітальний ремонт основних Фондів; забезпечує своєчасне освоєння нових виробничих потужностей.
- здійснює оперативну діяльність по виробництву;
- створює належні умови для високопродуктивної праці, забезпечує додержання законодавства про працю та норм охорони праці, техніки безпеки та протипожежної охорони;
- здійснює заходи щодо вдосконалення організації заробітної плати працюючих з метою посилення їх матеріальної зацікавленості як з результатами особистої праці, так і за підсумками роботи підприємства - забезпечує економне і раціональне використання, фонду споживання і своєчасні розрахунки з працівниками підприємства;
- виконує норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Роль та значення організації
Сам термін "організація" в менеджменті вживається в двох значеннях. У першому з них під організацією розуміється підприємство, відомство, а в другому функція організації людської діяльності. В принципі, друге значення поняття "організація" обов'язково розглядається в контексті першого, бо організація будь - якої людської діяльності залежить від структурної побудови підприємства.
Організація - соціальне утворення, яке об'єднує багато людей, діяльність яких має певну суспільно корисну мету й певним чином координується. В українському законодавстві організації, які мають статус юридичної особи, називаються підприємствами. На практиці використовуються терміни "фірма", "корпорація" тощо.
Організації поділяються на формальні та неформальні.
Формальні організації - це такі організації, в яких діяльність людей організовується свідомо й регламентується певними законами, наказами, обов'язками і т.д. Неформальні організації виникають і функціонують спонтанно.
Організація є системою, до якої входить керуюча й керована підсистеми, між якими існує прямий та зворотний зв'язок.
Успіх організації залежить:
1. Від працівників.
2. Від ефективного процесу управління.
3. Від ресурсів, які забезпечують виконання цілей.
4. Від впровадження нової техніки і технології.
5. Від впливу зовнішнього середовища.
Для того, щоб організація утворилася і досягла цілей вона повинна відповідати таким вимогам:
наявність не менше двох осіб;
наявність не менше, як одної суспільно - корисної цілі;
здатність працюючих досягти поставлених цілей.
Будь-яка організація в своєму розвитку проходить етапи життєвого циклу починаючи від народження до припинення існування. Тривале існування притаманне не багатьом організаціям і свідчить про можливості пристосування до змінного середовища.
Етапи:
1. Народження - пов'язане з задоволенням потреб нового споживача, зайняттям вільної ринкової ніші. Цьому періоду притаманні такі риси: віра в успіх, готовність ризикувати, велика працездатність, невелика кількість працюючих.
2. Дитинство - надзвичайно загрозливий період для організації. Основна загроза полягає в некомпетентності керівників, в нереальності цілей, в тиску зовнішнього середовища.
3. Юність - здійснюється перехід від комплексного менеджменту до диференційованого, з використанням таких функцій, як планування, організування, стимулювання та ін. Управління на цьому періоді слід здійснювати керівниками - засновниками або однодумцями.
Функції управління
Кожне підприємство чи організація є складною соціально-економічною системою, яка поєднує у виробничому процесі різноманітні матеріальні елементи, людські ресурси та інформаційні зв'язки. Зрозуміло, що підприємства розрізняються між собою за розмірами, сферами діяльності, технологічними процесами тощо. Проте всі вони як системи мають й деякі спільні характеристики. Тому в діяльності керівників будь-яких підприємств можна визначити і певні загальні риси, до яких в першу чергу відносяться функції управління.
Функції управління - це об'єктивно обумовлені загальні напрями або сфери діяльності, які у сукупності забезпечують ефективну кооперацію спільної праці.
Методи управління
Реалізація функцій управління здійснюється за допомогою системи методів управління. Привести в дію організовану систему, щоб отримати потрібний результат, можливо лише шляхом впливу на неї управляючого органу чи особи. При цьому необхідні певні інструменти погодженого впливу, які і забезпечують досягнення поставлених цілей. Такі інструменти дістали назви методів управління.
Методи управління - це способи впливу на окремих робітників та виробничі колективи в цілому, необхідні для досягнення цілей підприємства.
Управлінська інформація і закономірності її руху.
Під управлінською інформацією розуміється сукупність відомостей про призначені процеси, що протікають всередині фірми і її оточенні, що служать основою прийняття управлінських рішень.
Інформація може бути класифікована по ряду позицій, в частковості:
1. По призначенню (одноцільова зв'язана з рішенням однієї конкретної проблеми; багатоцільова використовується при рішенні декількох найрізноманітніших проблем);
2. По можливості зберігання (інформація, що фіксується, може зберігатися практично нескінченно, не підлягаючи при цьому викривленню, чому свідчать написи і малюнки на склі; не інформація, що фіксується, використовується в момент отримання; вона також може зберігатися деякий час, але при цьому поступово викривляється і зникає);
3. По ступеню готовності для використання первинна інформація являє собою сукупність отриманих безпосередньо з джерела несистематизованих даних, що містять багато зайвого і непотрібного;
проміжна інформація складається з відомостей, пройшовших через процес попередньої "очистки" і систематизації, що дозволить вирішити питання про конкретні напрямки і засоби їхнього подальшого застосування; кінцева інформація дасть можливість приймати обгрунтовані управлінські рішення);
4. По повноті інформація буває частковою або комплексною (остання дасть всебічні вичерпні відомості про об'єкт і можливість безпосередньо приймати будь-які рішення; перша на практиці може використовуватися тільки в сукупності з іншою інформацією);
5. По ступеню надійності інформацію можна поділити на достовірну і вірогідну (вірогідний характер може бути зумовлений принциповою неможливістю отримати від існуючого джерела надійні відомості, оскільки наявні засоби не дозволяють цього зробити; неминучими скривленнями при їхній передачі, особливо в умовах ієрархії управлінської структури; завідомим розповсюдженням початково неправдивих відомостей).
Історичний розвиток науки про управління
Необхідність в управлінській діяльності виникла фактично на перших етапах становлення людського суспільства. Первісні люди змушені були якось будувати свою діяльність. Так, під час полювання, пошуку рослинної їжі виникала необхідність створити групи мисливців, шукачів плодів тощо. Тому виникала потреба в перших, поки що примітивних, управлінських функціях (розробка плану полювання на мамонта, розміщення мисливців при полюванні на хижаків, розбирання туші і т.д.). Але ця управлінська діяльність здійснювалась непослідовно (кожний раз мала різний характер) та непродумане (не застосовувались єдині принципи та підходи, не враховувались закономірності та попередній досвід). Тому не можна говорити про те, що наука про менеджмент зародилась ще у первісні часи. Навіть з розвитком людського суспільства (рабовласницький лад, феодалізм тощо) певних обґрунтованих підходів та механізмів не було створено. З подальшим розвитком виробничо-господарської діяльності людей врешті-решт виникли певні організаційні форми (майстерні, господарства поміщиків, примітивні підприємства тощо). Однак у кожному випадку застосовувались свої особливі підходи в управлінні, які не базувались на узагальненнях, принципових положеннях, виявлених тенденціях.
Потреба в науці про менеджмент виникла в кінці XIX - на поч. XX ст. і пов'язана з появою великого машинного виробництва. Саме в цей період формуються великі підприємства, на яких працюють десятки, сотні і навіть тисячі людей. Постають проблеми планування їх діяльності, організування робочих місць, створення ефективної системи формування зацікавленості працівників в результатах роботи, розробки технологічних процесів, проведення точного обліку з метою забезпечення контролю тощо. Саме розвиток машинного виробництва поставив перед економістами та технологами питання про необхідність дослідження закономірностей в управлінні людьми, виявлення тенденцій розвитку виробничо-господарської діяльності під дією управлінського впливу розробки стандартних положень, інструкцій тощо. Так, в цей період з'явились перші наукові дослідження у сфері управління.
Сучасна теорія управління
Сучасна теорія управління в світі спирається на дві основні теорії управління організаціями: вони були названі системним та ситуаційним.
В основі системного підходу лежить поняття системи.
Система (від грецького - утворення, складання) - це організована множина взаємопов'язаних компонентів та елементів, що взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем в процесі досягнення поставлених цілей. Системний підхід дав можливість зрозуміти, що ефективність будь-якої організації забезпечується не якимось одним її елементом, а є результатом, що залежить від багатьох факторів. У будь-якій системі важлива робота цілого - як результат досягнутої динамічної рівноваги. Системний підхід об'єднав внески різних управлінських шкіл, які в той чи інший час домінували в теорії та практиці управління.
Як доповнення до системного підходу, у 60-х роках виник підхід ситуаційний, який передбачає відмову від узагальнення, від виявлення універсальних закономірностей функціонування системи. За цим підходом, головним у забезпеченні ефективного управління організацією є вивчення конкретних умов її діяльності. Основні положення ситуаційного підходу в управлінні розроблені П. Друкером (професором з менеджменту Вищої школи бізнесу при Нью-Йоркському університеті).
управління системне ситуативне планування
Ситуаційний підхід передбачає, що підприємство в процесі своєї діяльності може опинитись в різних ситуаціях, які для свого вирішення вимагають застосування різних прийомів і методів управлінської діяльності.
Функція "Планування"
Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності.
Планування являє собою процес визначення цілей, яке підприємство передбачає досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов її досягнення.
Планування об'єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою, надає усім процесам однонаправленість і скоординованість, що дозволяє найбільш повно і ефективно використовувати ресурси, комплексно, якісно та швидко вирішувати різноманітні завдання.
Під плануванням розуміють вид управлінської діяльності, який визначає перспективу та майбутній стан організації. З допомогою планування створюється орієнтир майбутньої діяльності організації.
Загальна мета внутрішньої координації діяльності підприємства скласти уяву про дійсний стан справ на підприємстві, визначити власні сильні та слабкі сторони і досягти бажаного результату.
Фахівці ринкової економіки виділяють такі позитивні результати формального планування: воно примушує керівників перспективно мислити;
змушує чітко визначити свої завдання; робить підприємство більш підготовленим до ринкових змін; дає можливість застосувати контроль.
Система планування на підприємстві складається з розробки й застосування як перспективних так і поточних планів. Існує прямий зв'язок між успіхом підприємства і плануванням їхньої діяльності.
Світова практика бізнесу свідчить, що коли внаслідок стратегічних чи тактичних прорахунків збанкротує одне дрібне або середнє підприємство, соціальні наслідки можуть бути незначними. Але коли таке трапиться з індустріальним велетнем, який забезпечує роботою тисячі і десятки тисяч громадян, проблема набуває національного характеру.
Для того, щоб функція "Планування" досягла цілей, вона повинна ґрунтуватися на таких принципах:
а) принцип повноти.
Планування повинне охоплювати всі галузі діяльності підприємства, усі дії та операції управління. Якщо при плануванні щось випаде з сфери уваги менеджера, то неминуче виникнення зривів неузгодженості;
б) принцип точності.
При плануванні потрібно максимально досягти високої точності в кількісних та якісних показниках.
в) принцип безперервності.
Планування досягає поставлених цілей тоді, коли воно здійснюється безперервно.
г) принцип масовості.
Обгрунтовані плани можуть бути розроблені тільки при залученні до процесу планування співробітників, які виконуватимуть ці плани.
Розрізняють два види планування:
стратегічне планування; планування реалізації стратегії.
Стратегічне планування включає встановлення місії і цілей організації, аналіз середовища та стану організацій, оцінку стратегічних альтернатив та вибір стратегії.
Стратегічне планування полягає в розробці стратегії.
Стратегія являє собою детальний всеохоплюючий комплексний план, що розробляється на перспективу, і повинен сприяти досягненню місії організації та досягненню її цілей. Стратегія розробляється та формулюється вищим керівництвом, а її реалізація передбачає участь всіх рівнів управління, а інформаційне забезпечення для затвердження стратегії створюють продукції чи працівники, що надають роботи чи надають послуги.
Стратегічний план повинен розроблятися з точки зору перспективи усієї організації, а не якогось окремого її представника.
Управління за цілями - це підхід згідно з яким кожен керівник організації повинен мати чіткі цілі, що забезпечить досягнення цілей керівників вищого рівня.
Процес управління за цілями здійснюється за такими етапами:
1. Встановлення цілей;
2. Планування дій;
3. Перевірка і оцінка роботи;
4. Контролювання і регулювання результатів.
Управління за цілями є достатньоефективний спосіб, але можливі невдалі програми управління за цілями.
а) відсутність вищого керівництва;
б) труднощі при формуванні цілей;
в) дефіцит часу;
г) відсутність відповідної кваліфікації у працівників;
д) відсутність індивідуальних стимулів;
е) негативний вплив зовнішнього середовища;
є) неможливо об' єднатись навколо конкретно ідеї;
є) вплив конфліктів, стресів та оцінки перемін.
Стратегічне планування включає встановлення місії і цілей організації, аналіз середовища та стану організацій, оцінку стратегічних альтернатив та вибір стратегії.
Сутність планування як функції управління
Аби спільні зусилля співробітників організації були успішними, вони повинні знати, що від них очікується. Для цього необхідно:
1) сформулювати цілі, до яких прагне організація;
2) визначити шляхи досягнення встановлених цілей;
3) на закладі цього поставити задачі перед підрозділами організації та конкретними виконавцями.
Все це в сукупності і характеризує в широкому розумінні сутність функції планування. Можна дати таке визначення функції планування:
планування - це процес визначення цілей діяльності організації та прийняття рішень щодо шляхів їх досягнення.
Управляючий елемент у структурі системи виконує функцію планування.
Планування - це процес визначення мети діяльності, передбачення майбутнього розвитку та поєднання індивідуальних завдань членів організації для досягнення загального результату.
Планування - є первісною з поміж решти функцій управління, оскільки прийняті в процесі її реалізації рішення визначають характер здійснення всіх інших функцій управління.
До підфункцій планування відносяться: цілевстановлення, прогнозування, моделювання, програмування.
Мета планування полягає в створенні системи планових документів, які визначають зміст та певний порядок дій для забезпечення тривалого існування організації.
Схематично процес планування в організації можна представити як послідовність таких етапів:
1. Встановлення цілей діяльності організації, які визначають очікуваний або бажаний стан організації.
2. Розробка стратегії діяльності організації безпосереднє опрацювання шляхів, якими організація досягатиме очікуваних результатів.
Надання стратегії конкретної форми це впровадження стратегії перетворення стратегії у конкретні дії організації. Цей етап здійснюється шляхорозробки забезпечуючих планів та бюджетів.
На практиці існує багато критеріїв класифікації планів організації.
Найчастіше з них використовують такі:
1) за критерієм широти охоплюваної сфери розрізняють стратегічні й оперативні плани;
2) за критерієм часового горизонту планування плани поділяють на довгострокові й короткострокові;
3) за ступенем конкретизації виділяють завдання й орієнтири.
Сутність планування
Призначення планування як функції управління полягає в намаганні завчасно врахувати за можливістю всі внутрішні та зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування і розвитку підприємств. Воно передбачає розробку комплексу за ходів, які визначають послідовність досягнення конкретних цілей з урахуванням можливостей найефективнішого використання ресурсів кожним виробничим підрозділом і всією фірмою. Тому планування повинно забезпечити взаємоув'язку між окремими структурними підрозділами фірми, які включають всю технологічну ланку: наукові дослідження і розробки, виробництво та збут. Ця діяльність опирається на виявлення та прогнозування споживчого попиту, аналіз й оцінку наявних ресурсів та перспектив розвитку господарської кон'юнктури. Звідси випливає необхідність зв'язку планування з маркетингом та контролем з метою постійного коригування показників виробництва і збут слідом за змінами попиту на ринку.
В залежності від змісту, мети і завдань виділяють такі форми планування та види планів:
Форми планування в залежності від тривалості планового періоду:
перспективне планування (прогнозування), середньострокове планування; поточне (бюджетне, оперативне) планування.
2 Види планів:
а) в залежності від змісту господарської діяльності - плани науково-дослідницьких та дослідницько-конструкторських робіт;
виробництва і збуту; матеріально-технічного постачання; фінансовий план;
б) в залежності від організаційної структури підприємства (фірми) - плани виробничої дільниці; плани дочірньої компанії.
Планування - це початковий етап управління. Однак це є не єдиний акт, а процес, який триває до завершення комплексу операцій, що плануються. Планування містить у собі визначення кінцевої та проміжної мети; завдань, вирішення яких необхідне для досягнення мети; засобів та способів їх вирішення; необхідних ресурсів, їх джерел і способу розподілу.
Нині значна увага приділяється перспективному плануванню як інструменту централізованого управління. Таке планування охоплює період від 10-ти до 20-ти років (частіше 10-12 років). Воно передбачає розробку загальних принципів орієнтації фірми на перспективу (концепцію розвитку); визначає стратегічний напрям і програму розвитку, зміст і послідовність здійснення найважливіших заходів, які забезпечують досягнення поставленої мети. Перспективне планування допомагає приймати рішення з комплексних проблем діяльності фірми в міжнародному масштабі: визначення напрямів і розмірів капіталовкладень та джерел їх фінансування; впровадження технічних новинок і прогресивної технологи; диверсифікація виробництва й оновлення продукції;
форми здійснення закордонних інвестицій в умовах придбання нових підприємств; удосконалення організації управління в окремих підрозділах і кадровій політиці.
В системі перспективного планування в залежності від методології і мети розрізняють довгострокове і стратегічне планування.
В системі довгострокового планування використовується метод екстраполяції, тобто використання результатів показників минулого періоду і на основі визначення оптимістичної мети поширення декількох завищених показників на майбутній період, розраховуючи на те, що майбутнє буде краще, ніж минуле.
Стратегічне планування має на меті дати комплексне наукове обгрунтування проблем, з якими може зіткнутися фірма в майбутньому, і на цій основі розробити показники розвитку фірми на плановий період. За основу при розробці стратегічного плану беруть:
аналіз перспектив розвитку фірми, завданням якого є виявлення тенденцій і факторів, що впливають на розвиток відповідних тенденцій;
аналіз позицій у конкурентній боротьбі, завдання якого полягає у визначенні, наскільки конкурентоспроможна продукція фірми на різних ринках і що фірма може зробити для поліпшення результатів роботи в конкретних напрямах; вибір стратегії на основі аналізу перспектив розвитку фірми в різних видах діяльності та визначення пріоритетів з конкретних видів діяльності з точки зору її ефективності й забезпечення ресурсами;
аналіз напрямів диверсифікації видів діяльності, пошук нових, більш ефективних її видів і визначення результатів, що очікуються.
Середньострокові плани найчастіше охоплюють п'ятирічний строк, оскільки він найбільш точно відповідає періоду оновлення виробничого апарату та асортименту продукції. В цих планах формуються основні зав дання на встановлений період, наприклад, виробнича стратегія фірми в цілому і кожного підрозділу (реконструкція та розширення виробничих потужностей, освоєння нової продукції і розширення асортименту); стратегія збуту; фінансова стратегія; кадрова політика; визначення обсягу та структури необхідних ресурсів і форм матеріально-технічного постачання з урахуванням внутріфірмової спеціалізації та кооперування виробництва. Середньострокові плани передбачають розробку в певній послідовності заходів, які спрямовані на досягнення мети, визначеної довгостроковою програмою розвитку.
Список використаної літератури
1. Юргутіс І.А., Кравчук І.І. "Основи менеджменту" Київ "Освіта", 1998р., стр. 19-22, 27-29, 30, 37.
2. Учебное пособие "Основы менеджмента", Москва. Издательство "Центр", 1998г., стр.27-33, 70, 76-78.
3. Виханский О.С., Наумов А.И. "Менеджмент", 3е издание, Москва 1998г., стр.31, 36.
4. Словарь "Основы менеджнента", стр.695, 692, 690.
5. Майкл Мескон, Майкл Альберт, Ф. Хедоури. Москва, издательство "Дело", 1997 г.
6. Герчикова И.Н. "Менеджмент", 3е издание, Москва "Банки и биржы". Издательское объединение "Юнити" 1997, стр.488-491, 155-157.
7. Галькович Р.С., Набоков В.И. "Основы менеджмента", Москва "ИнфраМ", 1998г., стр. 20-23.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Процес планування, необхідний для формулювання і досягнення мети організації. Управлінські функції. Управлінський цикл. Методи управління. Управлінська інформація і закономірності її руху. Сучасна теорія управління.
реферат [35,0 K], добавлен 04.09.2007Значення планування діяльності підприємства, яке притаманне усім сферам суспільства. Методологічний підхід до управління. Планування як підготовка рішень, циклічність процесу. Структура планових органів - основна частина процесу управління підприємством.
контрольная работа [41,5 K], добавлен 10.12.2010Теоретичні та методологічні основи управління персоналом на підприємствах: закордонний та вітчизняний досвід. Планування і прогнозування як складові функції в системі управління. Управління персоналом та його вплив на ефективність діяльності банку.
дипломная работа [443,2 K], добавлен 10.08.2010Сутність управлінської діяльності. Методологічні основи управління персоналом. Система управління кадрами. Кадрова політика і планування. Управління персоналом на різних стадіях розвитку організації. Методи підвищення продуктивності персоналу.
дипломная работа [110,6 K], добавлен 07.11.2006Сутність та об’єкт інноваційної діяльності підприємств. Види планування та особливості їх застосування до цієї сфери. Визначення методів управління інноваційним процесом на підприємстві. Розробка проекту розвитку підприємства. Аналіз його ефективності.
курсовая работа [174,9 K], добавлен 06.06.2016Суть і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління. Поділ і спеціалізація праці у виробництві і управління ним. Виробнича система та організаційна структура підприємства. основними функції: планування, організації, мотивацію, контроль.
лекция [5,8 K], добавлен 20.09.2008Понятійні категорії та класифікація процесу управління проектами. Формування ресурсного забезпечення для їх реалізації в організації. Економічна ситуація на євроринку газу. Розробка організаційних заходів щодо управління процесами планування проектів.
дипломная работа [385,3 K], добавлен 26.05.2013Організація як об'єкт управління. Місцезнаходження, цільове призначення та вид діяльності. Мета та місія організації. Структура організації і імідж організації в ділових кругах. Діагностика організації як системи управління. Діагностика макросередовища.
курсовая работа [110,0 K], добавлен 18.12.2008Сутність і рівні менеджменту, історія розвитку, його методологічні основи, планування як інструмент. Організація і структура управління на підприємстві. Мотивація управління підприємством. Прийняття управлінських рішень. Культура і стиль управління.
учебное пособие [330,6 K], добавлен 01.04.2012Системний підхід щодо формування методичного інструментарію у діяльності сучасної організації. Визначення шляхів вдосконалення методів управління в сучасних організаціях. Вивчення зарубіжної практики використання методів управління в організації.
курсовая работа [501,6 K], добавлен 31.10.2022Теоретичні засади планування як функції управління. Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Яструбщанське" Глухівського району Сумської області, аналіз стану здійснення проектування. Покращення реалізації процесів планування в аграрних підприємствах.
дипломная работа [364,0 K], добавлен 11.10.2011Управління нововведеннями охоплює різноманітні функції (маркетинг, планування, організацію, контроль), кожна з яких націлена на вирішення специфічних питань взаємодії між підрозділами фірми. Розгляд інноваційної діяльності як об'єкту управління.
курсовая работа [824,0 K], добавлен 21.01.2011Плануванні цілей діяльності організації. Адміністративно-організаційне та оперативне управління у визначенні раціональних форм поділу праці. Мотивація як ресурс стимуляції діяльності. Різновиди контролю та його роль у ефективному виконані планів.
реферат [15,8 K], добавлен 09.02.2011Взаємозв’язок функцій управління. Структура операційних витрат по елементам. Надійно організоване управління витратами як запорука фінансової стійкості підприємства. Завдання та цілі довгострокового планування. Порядок реалізації управлінського рішення.
реферат [206,9 K], добавлен 09.09.2013- Функція управління як основні складові елементи процесу управління навчальною та виховною діяльністю
Розуміння сутності циклу управління з розглядом його взаємозв'язку з функціями керування. Загальні аспекти управлінської діяльності шкіл. Використання оптимальних методів об'єднання спеціалістів, співробітників для реалізації цільової функції системи.
статья [13,8 K], добавлен 19.12.2013 Поняття управління знаннями. Технології управління знаннями. Розробка систем управління знаннями. Поняття "навчальної організації". Процес управління знаннями на підприємстві. Практична організація процесу управління знаннями на підприємстві.
курсовая работа [53,3 K], добавлен 04.04.2007Управління проектами як система управління. Характеристики системи управління. Поняття проект та його характеристика. Функції управління проектами. Управління проектами як форма підприємництва. Проблеми управління проектами. Застосування методів кайдзен.
курсовая работа [81,8 K], добавлен 22.06.2007Характеристика персоналу підприємства та методи управління ним на основі законів менеджменту, класифікація. Критерії вибору системи управління персоналом організації на основі напрямків її діяльності. Методи аналізу стану системи управління персоналом.
реферат [101,8 K], добавлен 13.11.2009Цілі, види, методи, засоби, системи, функції та технологія управління в органах безпеки. Здійснення функцій адміністративно-організаційного та кадрово-ресурсного управління. Організаційна структура охоронного агентства, показники ефективності управління.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 06.06.2010Сутність, значення та етапи процесу управління проектами, характеристика факторів, що впливають на вибір соціально-культурних проектів, методичні підходи до оцінювання ефективності. Дослідження процесу управління проектами в умовах діяльності КМЦ КНТЕУ.
дипломная работа [121,0 K], добавлен 24.05.2013