Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра ЕіМ

На тему: «Система контролінгу на підприємстві»

Виконав: Грязнов Ігор Олександрович

ст. 3 курсу

гр. ЕПР-09

Перевірила: Цвєтнова О.В.

Зміст

• Вступ
• 1. Поняття і сутнісна характеристика системи контролінгу
• 2. Інструментарій контролінгу підприємства
• 3. Механізм впровадження системи контролінгу на підприємстві
• Висновки
• Список використаної літератури

• Вступ

Актуальність теми. Найбільш актуальним завданням сьогодні для окремо узятого підприємства, що працює в сучасних умовах господарювання, є створення теоретичної бази і заснованого на ній інструментарію, які допомогли б модернізувати організаційну і інформаційну структуру підприємства так, щоб вирішувалися базові проблеми його розвитку, що зумовлюють стабільні успіхи не тільки в сьогоденні, але і в майбутньому. Як такий інструмент пропонується використовувати досягнення контролінгу, його методи, інструменти, принципи. Одним з найбільш важливих напрямів зростання ефективності роботи підприємства є вдосконалення системи менеджменту за допомогою створення системи контролінгу як функціонально відособленого напряму економічної роботи на підприємстві, пов'язане з реалізацією фінансово-економічної коментуючої функції в менеджменті для ухвалення оперативних і стратегічних управлінських рішень.

1. Поняття і сутнісна характеристика система контролінгу

Контролінг як методика вдосконалення практичної діяльності підприємства

Розрізняють системний, процесний і ситуаційний підходи до управління економічною системою. Системний підхід впливає на системи, що становлять, з метою зміни структури для забезпечення оптимальних результатів функціонування. Процесний підхід розглядає функції управління: облік, контроль, аналіз, регулювання, планування. Ситуаційний підхід заснований на використанні різних методів дії на значення економічних показників залежно від конкретних ситуацій.

Контролінг є зворотним зв'язком в контурі управління за рахунок вибору організаційного, математичного і інформаційного (технічного, програмного, лінгвістичного) забезпечення. Мета контролінгу - інформаційна підтримка управлінських рішень для підвищення їх якості. Якість управлінського рішення - це сукупність параметрів рішення, що задовольняють конкретних споживачів і що забезпечують реальність його реалізації [19,с.21].

Підвищення якості управління забезпечується вибором системи управління. У літературних джерелах часто стираються відмінності між системою управління підприємством і контроллингом. Контроллінг - це система управління управлінням і грунтується на економічній системі, системі управління і автоматизованій системі управління. За відсутності хоч би однієї складової система управління немає контроллингом. Не вірно також називати систему управління витратами - контроллингом, оскільки система управління витратами включає тільки дві складових: наочну область господарської діяльності підприємства і процес управління даною функціональною областю. По тих же причинах не вірно називати управлінський облік контроллингом. Контроллінг - це методологія управління, сукупність організаційних, математичних і інформаційних моделей, що забезпечують найбільш оптимальне управління системою.

Стратегічний і оперативні контроллинг можуть розрізнятися використовуваними моделями, але цілі однакові - підвищення якості ухвалюваних рішень. Часовий горизонт на контроллинг впливи не надає (хіба що на показники якості ухвалюваних рішень і види моделей), тому розділення на стратегічний і оперативний контроллинг також неправомірно. За тимчасовою ознакою розрізняють оперативне і стратегічне управління, які і є об'єктами контролінгу [19,с.22-23].

Контроллінг, у свою чергу, є процесом управління, і для нього також характерні функції управління, проте існують особливості.

Залежно від цілей управління, змінюються інструменти контролінгу: організаційні моделі, математичні і інформаційні моделі, комплект яких для кожної конкретної економічної системи розрізнятиметься. Функціональна область економічної системи накладає обмеження на систему управління, а обидві перераховані системи обмежують вибір інструментів контролінгу рис. 1.1.

Рис. 1.1 Порівняння системи управління і контролінгу

Ефективність системи контролінгу визначається ефективністю управління, таким чином, контроллинг дійсно є зворотним зв'язком по управлінню.

В результаті впровадження системи контролінгу на підприємстві можуть бути сформовані альтернативні варіанти методів управління. Вибір відповідної моделі управління і є ухваленням рішення в системі контролінгу.

Структура системи управління економічною системою є комплексом ієрархічних функціональних моделей і характеризує організаційну структуру.

Організаційна структура - логічне співвідношення рівнів управління і функціональних областей (бізнес-структури), організоване так, щоб забезпечити ефективне досягнення цілей [18,с.22].

Однією з головних причин виникнення і впровадження концепції контролінгу стала необхідність в системній інтеграції і координації різних аспектів управління бизнес-процессами підприємства. В даний час існує необхідність впровадження контролінгу на багатьох російських підприємствах, оскільки зберігаються проблеми в області управління: низька оперативність інформації; процес планування від виробництва, а не від збуту продукції; змішення понять управління прибутком і управління грошовими потоками; немає обліку по центрах прибули; складнощі з розділенням змінних і постійних витрат; відсутність контролю за досягненням цілей підприємства; недолік інформації для ухвалення управлінських рішень, часто інформація залишається незатребуваною; низька культура аналізу досягнення цілей, отримання прибутку часто є єдиною метою підприємства [15,c.26].

Одній з головних помилок на підприємствах є відсутність стратегічних цілей розвитку, розбитих і закріплених за кожним структурним підрозділом підприємства. Важливою є постановка такої системи управлінського обліку, яка змогла б зробити прозорими дані по досягненню цих цілей. В даний час середнє промислове підприємство не володіє грамотно розробленою стратегією розвитку і не завжди можна точно визначити, які показники, окрім прибутку, відстежуються і аналізуються в центрах відповідальності, а іноді підприємство і не має цих центрів відповідальності взагалі.

У таких умовах українських підприємства є неконкурентоздатними і неспроможними, щоб ухвалювати ефективні управлінські рішення для виживання в жорсткому конкурентному середовищі. Тому одним з головних вирішень існуючих проблем є впровадження системи контролінгу.

Для здійснення контролінгу як функції управління на підприємстві повинні бути створені структурні одиниці, що здійснюють централізовану розробку планів і контроль за їх реалізацією, тобто виявлення і аналіз відхилень. Такими службами є відділ контролінгу і/або відділ планування. Фахівці, що реалізовують функції контролінгу на підприємстві, називаються контролерами. «Вони відповідають за правильність використання методів і інструментів планування, контролю, аналізу і ухвалення рішень, а також за прозорість і наочність представлення досягнутих результатів» [15,c.27].

контролінг управління економічний

2. Інструментарій контролінгу підприємства

В даний час на багатьох українських підприємствах існує необхідність в інтегрованій методичній і інструментальній базі для підтримки основних функцій менеджменту - планування, контролю, обліку і аналізу, координації різних аспектів управління бизнес-процессами. Це підтверджується, наприклад, зростанням інтересу з боку багатьох вітчизняних компаній до програмного забезпечення планування і обліку на підприємстві. Проте тільки впровадження хай і найбільш просунутих (і дорогих) програм не може сприяти створенню чіткої картини функціонування того або іншого господарюючого об'єкту [16,c.36].

Сучасні методи аналізу і прогнозування залишаються невживаними, а менеджмент виявляється не в змозі скласти навіть середньострокові плани. Причому вживаний менеджерами і аналітиками інструментарій розрізняється по підрозділах, що може викликати утруднення в координації і недостатність інформації у керівництва. Проблему ув'язки управлінської інформації в єдине ціле в рамках окремої узятої компанії вирішує контроллинг.

Інструментарій контролінгу можна класифікувати по двох критеріях:

- області застосування - які завдання допомагає вирішити даний інструмент (табл. 1.2);

- періоду дії - оперативний або стратегічний.

Таблиця 1.2. Інструментарій контролінгу по областях застосування

Відзначимо, що слідує ретельним чином зважувати необхідність впровадження того або іншого інструменту. Наприклад, навряд чи підприємству, що діє на монопольному ринку (або в умовах олігополії), потрібні інструменти для докладного аналізу конкурентів. У подібних випадках система бюджетування є найбільш відповідним методом планування. Використання ж такої системи в компаніях, повністю залежних в отриманні доходів від творчого потенціалу співробітників, часто дає негативний ефект із-за зниження мотивації [19,c.37-38].

3. Механізм впровадження системи контролінгу на підприємстві

Одним з найбільш ефективних в умовах обмеженості ресурсів методів впровадження контролінгу є поетапна зміна інформаційних потоків підприємства, що управляють. Його застосування означає послідовне проведення ряду кроків, ефективність кожного з яких можна оцінити відразу після здійснення [18,c.56].

Тут умовно можна виділити чотири етапи рис.1.1: целеполагание; впровадження на підприємстві управлінського обліку і звітності; впровадження процедур планування; впровадження процедур і механізмів контролю.

Перший етап - целеполагание. На даній стадії визначаються цілі впровадження контролінгу на підприємстві. Представлений можливий перелік цілей.

Збільшення конкурентоспроможності підприємства. В даний час ефективні системи обліку, аналізу і планування є найважливішим чинником досягнення успіху, що підтверджується об'ємами продажів найбільших світових постачальників рішень в цій області (продукти Oracle, R3 і так далі). Впровадження подібних систем разом з відладженими механізмами постачання і транспортування збільшує прибутковість як окремих корпорацій, так і цілих галузей економіки.

Скорочення часу, необхідного керівництву для ухвалення обгрунтованих тактичних і стратегічних рішень.

Підвищення якості ухвалюваних рішень.

Скорочення товарно-матеріальних запасів на підприємстві.

Вироблення обгрунтованих критеріїв оцінки ефективності підрозділів і фахівців.

Зниження рівня трансакционных витрат.

Достовірне визначення собівартості кожного окремого продукту.

Виділення будь-яких видів витрат по підприємству.

Спрощення взаємодії підрозділів підприємства.

Залежно від цілей вибирається набір інструментів, які упроваджуватимуться, і визначаються терміни впровадження [20,c.57].

На другому етапі - впровадження на підприємстві управлінського обліку і звітності - вирішуються наступні завдання:

- своєчасного отримання керівництвом поточної інформації про діяльність підприємства (у зручному форматі);

- поліпшення взаємодії між підрозділами;

- скорочення часу ухвалення управлінських рішень зважаючи на зменшення невизначеності;

- поліпшення мотивації співробітників;

- збільшення вироблення;

- зниження трудомісткості операцій;

- зменшення величини запасів і потреби в ресурсах;

- оптимізації використання виробничих потужностей;

- оптимізації споживання фінансових, матеріальних і кадрових ресурсів підприємства [20,c.57].

З цією метою складається структурна схема підприємства, на якій указуються вхідні інформаційні потоки, а також бази даних, що існують усередині підрозділів, що виходять з підрозділів («як є»). Далі задаються основні вимоги до системи управлінської звітності («як треба»). Зокрема встановлюються:

- користувачі різної інформації;

- періодичність і формат вхідних інформаційних потоків підрозділів. Повинен виконуватися принцип зменшення кількості інформації, що надається, з рухом вгору по ієрархічних сходах;

- періодичність і формат інформаційних потоків, що виходять.

Складаються необхідні облікові форми для використання усередині підрозділів. Вони повинні відповідати наступним установкам:

- зміна регістрів обліку повинна бути викликане подіями, що відбулися;

- всі істотні зміни, події, на підприємстві повинні бути відбиті;

- всі зміни повинні бути відбиті в той момент, коли вони відбулися.

На третьому етапі - впровадження процедур планування - виробляється формат планів і завдань для різних підрозділів із залученням всіх рівнів керівництва. Крім того, визначаються методики складання планів. Планування повинне охоплювати ключові показники діяльності підприємства, а також збут, бюджети накладних витрат і нормативи витрат, прибуток, програми інвестицій і фінансування [19,58-59].

Можлива структура системи планів підприємства.

1. Цільові плани:

- матеріально-речові цілі - вироблювані товари і послуги;

- вартісні цілі - фінансовий результат, вимоги по ліквідності, левериджу, обороту і т.п.;

- соціальні цілі - по відношенню до інвесторів, партнерів, персоналу, громадськості.

2. Стратегічні плани:

- стратегічні плани полів бізнесу і функціональні і регіональні стратегії;

- план вдосконалення організаційної структури і правової форми підприємства;

- план вдосконалення структури управління.

3. Оперативні плани:

- асортиментно-продуктовий план (у вартісному і натуральному виразі);

- плани по підрозділах (збут, виробництво, матеріально-технічне постачання, транспортно-складське господарство, НІОКР, персонал, основні засоби і так далі);

- планові проекти.

4. Загальний план результату фінансовий план (план по прибутку, виручці, витратам, плановий баланс, план грошових потоків, план інвестицій).

5. Планові значення ключових показників (залежно від вживаних інструментів) [18,c.60].

Механізми планування повинні використовувати дані упровадженого управлінського обліку і складатися в аналогічному форматі.

На четвертому етапі - впровадження процедур і механізмів контролю - вводяться в дію механізми контролю відповідності фактичних показників плановим, а також розробляється система раннього попередження.

Таким чином, ми розглядаємо контролінг як основна ланка в системі інтеграції управлінських рішень і аналітичного апарату в компанії. У статті зроблена спроба класифікувати інструментарій контролінгу по областях застосування і тривалості аналізованих періодів. При впровадженні контролінгу необхідно ретельно оцінювати ті інструменти, які упроваджуватимуться, і зіставляти складність впровадження, необхідність отримуваної інформації і відповідність отримуваній моделі підприємства дійсності. Розроблена покрокова методика впровадження контролінгу дозволяє оптимізувати використання трудових і фінансових ресурсів [20,c.61].

Висновки

У сучасних умовах недолік інформації про поточний стан і про перспективи діяльності підприємства вимагають формування нових підходів до управління і інструментів їх впровадження. Підприємства мають можливість добитися успіхів і визнання на ринку, упроваджуючи в практику управління сучасний і ефективний інструмент управління - контролінг. Контролінг не є альтернативою менеджменту і не звільняє менеджерів від виконання своїх обов'язків. Контролінг - це сукупність методів оперативного і стратегічного менеджменту, обліку, планування, аналізу і контролю, єдина система, направлена на досягнення стратегічних цілей підприємства. Контролінг є одній з функцій управління, інтегруючою, координуючою і забезпечуючою інформацією планування і регулювання діяльності підприємства.

В даний час контролінг як концепція економічного управління підприємством, направлена на виявлення всіх можливостей і рисок, пов'язаних з оптимізацією фінансового результату, широко застосовується в зарубіжних країнах. У наший країні контролінг тільки зароджується, і в основному застосовується тільки оперативний і диспозитивний контроллинг в управлінні фінансами і виробництвом. З функцій, лежачих в основі контролінгу, зараз в України найбільш розвинений управлінський облік і бюджетування.

Список використаної літератури

1. Афанасьева Н.В. Логистические системы и российские реформы.- СПб.: Изд-во СПбУЭиФ, 2005. -147 с.

2. Багиев Г.Л. Основы организации маркетинговой деятельности на предприятии. -Л.: ЛОПВНТОЭ, 2000.

3. Багиев Г.Л., Красикова Н.И. Мотивация коммерческих коммуникаций в системе маркетинга.- СПб.: Изд-во СПбУЭиФ, 1994.- 86 с.

4. Багиев Г.Л., Новиков О.А. Маркетинг средств производства. Учебное пособие. Л.: ЛФЭИ, 2001.

5. Багиев Г.Л., Соловьева Ю.Н. Маркетинг взаимодействия - перспективная концепция сервисного предпринимательства. В кн.: Маркетинг и предпринимательство.- Ученые записки факультета коммерции.- СПб.:Изд-во СПбУЭиФ, 2005. -328 с.

6. Багиев Г.Л., Томилов В.В., Чернышова З.А. Маркетинг и культура предпринимательства.- Спб.: Изд-во СПб.: Изд-во СПбУЭиФ, 2005. -116 с.

7. Багиев Г.Л.,Аренков И.А. Основы маркетинговых исследований. Учебное пособие.- Спб.: Изд-во СПбУЭиФ, 2006. -94 с.

8. Багиев Г.Л.,Аренков И.А. Основы современного маркетинга. Учебно-наглядное пособие.- СПб.: Изд-во СПбУЭиФ, 2005. -116 с.

9. Бендиков М. Экономическая безопасность промышленного предприятия (организационно-методический аспект) // Консультант директора. - 2000. - № 2. - с. 7-13

10. Білик М. Удосконалення методичних підходів до аналізу фінансового стану підприємства // Економіст. - 2001. - №11. - 40 с.

11. Бланк НА. Управление финансовой безопасностью првдприятия. -- К.: Зльга, Ника-Центр, 2004. -- 784 с.

12. Виноградов С.Л. Контроллинг как технология менеджмента. Заметки практика / Контроллинг. - 2002.- № 2.

Размещено на Allbest.ru