Децентралізація управління

Размещено на http://allbest.ru/

Децентралізація -- система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоуправління;

Децентралізація управління - делегування вищими рівнями управління нижчим рівням своїх повноважень та відповідальності.

Децентралізація в управлінні не є антиподами і не може розглядатися окремо як позитивна чи негативна система. Проблема централізації чи децентралізації являє собою просто проблему міри. Вона полягає в знаходженні найдоцільнішої межі між ними для даного конкретного підприємства. Рівень децентралізації можна оцінити кількісно за допомогою певної системи показників, хоч їх кількість не завжди однакова. Серед таких показників виділяються прямі та посередні. До прямих показників децентралізації відносяться: а) кількість рішень, що приймаються на нижчих рівнях управляння. Чим більше таких рішень, тим більше підстав думати, що управління підприємством децентралізоване. Так, наприклад, у фірмі "Дженерал моторс" 95% рішень приймається різними підрозділами і тільки 5% -- головною дирекцією; б) важливість значення рішень, що приймаються на нижчих рівнях.

Наприклад, якщо на таких рівнях приймаються рішення, пов'язані із значними витратами і при цьому не потрібна апробація їх вищим органом, то це свідчить про високий рівень децентралізації; в) кількість функцій, яких торкається рішення, що приймаються на нижчих рівнях; г) ступінь контролю, який здійснюється за даними рішеннями. Так, найбільша децентралізація може бути досягнена при повній відсутності такого контролю. Децентралізація стає слабшою, коли вищі ланки повинні бути проінформовані про прийняті рішення. Децентралізація стає ще слабшою, коли прийняте рішення повинно бути попередньо погоджене з вищими ланками. Посередні показники децентралізації часто виявляються оманливими і тут необхідно звернути увагу на можливі помилки. Недостатньо досвідчені особи схильні вважати підприємство тим більше децентралізованим, чим більше воно має служб. Вважається при цьому, що на підприємстві здійснюється тим більша передача повноважень, чим більше підлеглих має в своєму розпорядженні керівник підприємства. а) Кількість підлеглих. Керівник підприємства може мати досить багато підлеглі, не передаючи їм значних повноважень, і це свідчить про високий рівень централізації. Навпаки, керівник підприємства може мати одного чи двох заступників, яким він передає право приймати велику кількість рішень, і це буде означати значний рівень децентралізації.

Але переважно відсутність досить значної кількості керівних кадрів на певному рівні управління є ознакою прагнення до централізації. б) Кількість спеціалізованих служб. Поділ підприємства на окремі служби та кількість таких служб ще нічого про рівень централізації чи децентралізації не говорить. Значно більшу інформацію щодо рівня централізації несе поділ підприємства на окремі виробництва. Разом з тим, якщо поділ підприємства за функціональною ознакою йде на рівні зразу після керівника, то це значною мірою свідчить про рівень централізації. На рівень децентралізації впливає досить багато факторів. Є фактори, що прямо сприяють децентралізації, є фактори нейтрального характеру, які однаково впливають і на централізацію, і на децентралізацію, і є, нарешті, фактори, що не сприяють передачі повноважень.

Децентралізація має ряд переваг, і вони проявляються тим краще, чим більші розміри підприємства. Серед основних переваг можна виділити швидкість, гнучкість, зручність, правильність прийнятих рішень, витрати та моральний фактор. Процес прийняття рішення при децентралізації проходить набагато швидше, ніж при централізації і це пояснюється тим, що ніякої передачі інформації і документів з нижчих рівнів на верхні немає: рішення приймаються безпосередньо на нижчому рівні. Гнучкість в прийнятті рішень при децентралізації зумовлена тим, що кожний раз, коли на підприємстві доводиться приймати багато рішень і для цього потрібна швидка адаптація, то сильно централізована структура утруднює таку адаптацію. Децентралізація має і практичні зручності, оскільки часто виявляється досить важко звертатись до вищого керівника, особливо, коли він віддалений територіально. Крім того, чим більше передається повноважень нижчим рівням управління, тим простіше замінити працівника за його відсутності, менше виникає проблем, пов'язаних з тимчасовою передачею повноважень. При повній відсутності децентралізації на керівника навалюється велика кількість питань різної важливості. При цьому рішення приймаються поспіхом, без належного вивчення і не завжди правильні. Цього можна уникнути, коли рішення приймає безпосередній керівник. Децентралізація дає і певний економічний ефект. Це пояснюється тим, що весь кругообіг, передача і складання документів вимагають менше часу та значно менших грошових витрат. Нарешті, децентралізація, здійснена належним чином, повинна призвести в межах даного підрозділу до творчого розкриття здібностей керівних кадрів і взагалі всіх працівників. Разом з тим децентралізації притаманні і певні недоліки: неправильні рішення, відсутність єдності в поведінці, відсутність рішення та втрата контролю.

Переваги децентралізації

управлінській децентралізація виконавчий влада

1. Рішення приймаються швидко

2. Менеджери схильні до ініціативної поведінки

3. Активність менеджерів середньої ланки під час прийняття рішень підвищується

4. Відсутність необхідності в розробці детальних планів

Недоліки децентралізації

1. Рішення можуть прийматися на основі неповної інформації

2. Іноді ініціатива затьмарює розум менеджера

3. Звуження кола інтересів та масштабності мислення менеджерів середньої ланки

4. Перешкода уніфікації правил та процедур

Ступінь децентралізації в організації або в її підрозділах може вимірюватися за допомогою таких змінних:

¦ число рішень, прийнятих на кожному з рівнів управління;

¦ важливість рішення для організації в цілому;

¦ ступінь контролю за виконанням прийнятого рішення.

Децентралізація є характерним явищем для сфери сучасного управління і зумовлена об'єктивними та суб'єктивними факторами. Проблема децентралізації в Україні стала актуальною внаслідок недосконалості розподілу управлінських функцій та повноважень між органами виконавчої влади різних організаційно-правових рівнів. Реальне здійснення державного управління постає як органічне переплетіння централізації і децентралізації. Роль децентралізації постійно зростає, що становить загальну закономірність раціонального, конструктивного й ефективного управління. Однак перекоси в сторону децентралізації також є небезпечними, оскільки можуть зумовити деструктивність діяльності місцевих органів виконавчої влади.

Використана література

1. Хміль Ф. І. Менеджмент: підручник.-К.: Вища шк.

2. Ресурси інтернет.

3. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Основи менеджменту: Підручник. -- К.: «Академвидав», 2003. -- 416 с. (Альма-матер). ISBN 966-8226-04-6.

Размещено на Allbest.ru