Дослідження формування фонду оплати праці на підприємствах

Види та форми заробітної плати та їх оплата згідно з чинним законодавством України. Аналіз і оцінка економічних показників господарської діяльності підприємства. Проблеми та шляхи удосконалення планування і контролю фонду оплати праці в організації.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 17.04.2013
Размер файла 241,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет економіки, менеджменту і права

Кафедра економіки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: « Економіка підприємства»

на тему:

" Дослідження формування фонду оплати праці на підприємствах"

Виконала:

студентка групи ОА-2-1

Пісецька О.П.

Перевірила:

Петровська С.І.

КИЇВ 2012

Зміст

Вступ

Розділ 1. Організація оплати праці на підприємстві

1.1 Види та форми заробітної плати та їх оплата згідно з чинним законодавством України

1.2 Організація оплати праці на підприємстві: система індивідуального розподілу

1.3 Документальне оформлення обліку виробітку і заробітної плати

1.4 Нарахування заробітної плати

Розділ 2. Планування і контроль фонду оплати праці на підприємстві

2.1 Організаційна характеристика підприємства, органів його управління, планування і контролю

2.2 Аналіз і оцінка економічних показників господарської діяльності підприємства

2.3 Система планування і контролю на підприємстві

Розділ 3. Проблеми та шляхи удосконалення планування і контролю фонду оплати праці

3.1 Сучасні теоретичні аспекти планування і контролю на підприємстві в сучасних умовах господарювання

3.2 Шляхи удосконалення планування і контролю фонду оплати праці

3.3 Система планування і контролю на підприємстві

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

заробітний плата праця економічний

В умовах переходу України до ринкової економіки й водночас в умовах економічної кризи, спаду виробництва, зниження продуктивності праці, звільнення значної кількості працівників відбуваються значні зміни в організації праці та її оплати.

Традиційне поняття про регулярну, своєчасну й в повному розмірі виплату заробітної плати нині гарантовано лише в законодавчих актах. На більшості підприємств, що працюють, ці гарантії не забезпечуються. Втрата гарантії з виплати заробітної плати набула масового характеру. Причиною цього негативного явища, з одного боку, є надмірна економічна свобода підприємств і, зокрема, роботодавців у розпорядженні фінансовими коштами, з іншого, - відсутність законодавчо обумовленої відповідальності роботодавців за несвоєчасну виплату заробітної плати, а також відмова держави від контролю за системою оплати праці.

На кожному підприємстві в Україні має бути реальна й достовірна інформація про трудомісткість виробляємої продукції, про нарахування заробітної плати.

Таким чином, з вище сказаного можна стверджувати, що дана тема роботи має велику актуальність. Трудові ресурси - це головний ресурс кожного підприємства, а оплата праці робітників - це ціна трудових ресурсів, діючих у виробничому процесі.

Предметом роботи є аналіз формування та використання фонду оплати праці на підприємстві.

Об'єктом дослідження виступає фінансова діяльність ВАТ «Біоветфарм».

Мета роботи - дослідження особливостей аналізу формування та використання фонду оплати праці на підприємстві.

Завданнями дослідження є:

- розкрити економічну сутність та основні форми організації оплати праці на підприємстві;

- проаналізувати вплив ефективності використання фонду оплати праці на загальний фінансовий стан підприємства;

- розкриття методології аналізу формування та використання фонду оплати праці підприємства;

- визначити проблеми та шляхи вдосконалення формування і контролю фонду оплати праці підприємства.

Розділ 1. Організація оплати праці на підприємстві

1.1 Види та форми заробітної плати та їх оплата згідно з чинним законодавством України

Заробітна плата - як елемент собівартості продукції (робіт чи послуг) - займає одне з головних місць в системі бухгалтерського обліку.

Розмір заробітної плати залежить від складності та вимог виконуваної роботи, професійно-ділових якостей робітника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства і (згідно ст..94 Кодексу законів про працю) максимальним розміром не обмежується.

В сучасних умах розмір заробітної плати залежить, в основному, від фінансових можливостей підприємства і принципу матеріального заохочення кожного робітника. Державою встановлені мінімальні гарантії на оплату праці. Згідно ст.95 Кодексу законів про працю і ст.3 Закону Про оплату праці мінімальна заробітна плата являється обов'язковою соціальною гарантією на всій території України для підприємств всіх форм власності і господарювання.

Джерелом коштів, які йдуть на оплату праці, є кошти підприємства, отримані від господарської діяльності, в бюджетних закладах - бюджетні асигнування і частина їх доходів від господарської діяльності.

Основною на території України є грошова форма оплати праці. Виплата заробітної плати може проводитись грошовими знаками, які законно обертаються на території України.

Одним із ключових напрямів ринкової реформи оплати праці є зміна порядку формування і використання фонду оплати праці на підприємстві.Нові підходи до цієї проблеми припускають розгляд фонду оплати праці крізь призму комерційної діяльності підприємств.Фонд оплати праці підприємства безпосередньо входить до системи комерційних і підприємницьких відносин, що значно підвищує його стимулюючу роль. Посилення стимулюючої функції оплати праці неможливо забезпечити без проведення кожним підприємством самостійної політики в галузі оплати праці. У зв'язку з цим відзначимо, що в теорії і практиці на сьогодні тривають інтенсивні пошуки таких форм організації оплати праці, які найбільшою мірою враховували б специфічні особливості виробничого процесу, його техніко-технологічний устрій, а також своєрідність зовнішнього ринкового середовища, в якому функціонує підприємство.

На підприємстві можуть використовуватися два варіанти формування оплати праці: по-перше, як фіксованої величини, що встановлюється за визначеними нормами (нормативами), при цьому форма участі робітників у прибутку визначається окремо; по-друге, як частини валового доходу підприємства за винятком податків, частка працівників у прибутку при цьому не встановлюється; інша ж частина валового доходу розподіляється між власниками -- акціонерами. Ці варіанти прийнято розглядати в нашій економічній літературі як нормативний і залишковий методи формування фонду оплати праці.

Оплата праці від валового доходу -- реалізованого чистого продукту -- адекватна умовам ринкової економіки. Цей варіант формування фонду оплати праці вимагає достовірних цін, тобто прямо спирається на ринкові принципи вільного ціноутворення. Найбільш перспективним методом розподілу валового доходу на підприємстві після сплати податків є вільний безнормативний метод. Йдеться про самостійне використання товаровиробниками отриманого доходу, що є його повною власністю на цілі споживання і накопичення, виходячи з власної виробничої стратегії і перспективної оптимальної моделі розподілу ресурсів.

Щоб не втратити свої позиції на конкурентному ринку, виробнику необхідно інвестувати частину прибутку на розвиток виробництва, підтримку і відновлення виробничих потужностей. Таким чином, регулятором оптимального розподілу валового доходу в умовах ринку є насамперед конкуренція. Конкуруюче підприємство не може довільно збільшити частку активів на споживання -- інакше воно може програти і стати банкротом.

Відповідно до статті І Закону України "Про оплату праці" заробітна плата -- це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Згідно із Кодексом законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.

Тарифна система оплати праці -- це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.

Основна заробітна плата -- це винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) та підрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата -- це винагорода за роботу, виконану понад встановлених норм, за трудові успіхи і винахідництво та особливі умови праці. Вона складається з доплат, надбавок, компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, премій, пов'язаних з виконанням виробничих завдань.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премій за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, чи здійснюються понад встановлених зазначеними актами норм.

На підприємстві застосовують дві форми оплати праці: погодинну і підрядну. Існують різновиди цих форм, які називають системами оплати праці:

проста погодинна;

погодинно-преміальна;

пряма підрядна;

підрядно-преміальна;

підрядно-прогресивна;

акордна.

Система оплати праці -- це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці й мірою винагороди працівників.

Погодинна форма оплати праці -- це оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за 1 годину.

Погодинно-преміальна система оплати праці - це різновид погодинної оплати праці, при якій понад заробітної плати, належної за фактично відпрацьований час, оплачується преміальна винагорода за досягнення високих кількісних і якісних показників.

Підрядна форма оплати праці має такі системи: пряма підрядна, преміальна, прогресивна, акордна, бригадна.

підрядно-преміальна система -- це різновид підрядної форми оплати праці, при якій понад заробітної плати, належної за виконану роботу, виплачується премія.

підрядно-прогресивна система оплати праці -- це форма оплати праці, при якій робота, виконана в межах встановлених норм, оплачується за звичайними підрядними розцінками, а частина роботи, виконана понад норм, - за прогресивно-зростаючими розцінками і в залежності від відсотку перевиконання норм.

акордна система оплати праці -- це різновид підрядної системи, при якій норма і розцінка для виконавця або групи виконавців встановлюється не за кожною окремою операцією, а на весь комплекс робіт.

підрядна бригадна система оплати праці -- це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою.

пряма підрядна система -- це система, при застосуванні якої заробіток нараховується тільки за виконану роботу (виготовлену продукцію).

Найбільш простий спосіб розподілу заробітку між членами бригади - здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.

Оплата годин нічної роботи. Годинами нічної роботи вважається час з 22 до 6 години. При цьому встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на 1 годину. До роботи в нічний час не допускаються: вагітні жінки та жінки, що мають дітей віком до 3 років, працівники до 18 років. Години нічної роботи оплачуються в підвищеному розмірі, передбаченому трудовим договором, але не нижче розмірів, встановлених законодавством.

Оплата годин наднормової роботи. Наднормовою вважається робота понад встановлену законом тривалість робочого дня. Наднормові роботи допускаються у виключних випадках і з дозволу профкому підприємства. До наднормових робіт не допускаються: вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до 3 років, працівники до 18 років, в дні занять працівники, що навчаються без відриву від виробництва в загальноосвітніх школах, професійно-технічних навчальних закладах.

Робота в наднормовий час оплачується при підрядній оплаті праці -- в розмірі 100% тарифної ставки працівника -- підрядника відповідної кваліфікації, при погодинній - подвійному розмірі годинної тарифної ставки. Наднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 години протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік.

Порядок оплати роботи у святкові та неробочі дні. Робота у вихідний день компенсується працівнику наданням іншого дня відпочинку або за угодою сторін в грошовій формі. Робота у вихідні і святкові дні оплачується не менш, ніж в подвійному розмірі:

підрядникам -- не менше ніж за подвійними підрядними розцінками;

працівникам, праця яких оплачується за годинними ставками, - в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки;

працівникам, що одержують місячний оклад, - в розмірі не менше однієї годинної (денної) ставки окладу, якщо робота проводилась в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки понад оклад, якщо робота проводилась більше місячної норми.

Оплата праці при виробництві продукції, що виявилась браком. Повний брак з вини працівника оплаті не підлягає, а частковий -- оплачується в залежності від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками.

Місячна заробітна плата працівника в цьому випадку не може бути нижчою 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

Брак, який виник внаслідок прихованого дефекту в матеріалі, що обробляється, а також брак не з вини працівника, виявлений після приймання виробу органом технічного контролю, оплачують працівнику нарівні з придатними виробами.

Оплата часу простою на підприємстві. Час простою з вини працівника оплаті не підлягає. Час простою не з вини працівника, якщо він попередив адміністрацію (бригадира, майстра) про початок простою, оплачують з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду або окладу.

1.2 Організація оплати праці на підприємстві: система індивідуального розподілу

Після формування фонду оплати праці на рівні підприємства і його структурних підрозділів настає наступний етап -- визначення індивідуального заробітку кожного працівника. Система індивідуальної оплати праці, адекватна сучасним ринковим вимогам, будується на основі самостійного встановлення підприємствами індивідуальної частки заробітку для своїх працівників у рамках фонду споживання.

Реформа системи оплати праці припускає найбільш повний зв'язок оплати праці -- грошової винагороди з метою досягнення максимально можливого мотиваційного ефекту.

Можливі два основних способи індивідуального розподілу -- через тарифну систему, тобто на основі тарифів і норм (розцінок), чи на безтарифній основі з використанням, наприклад, таких інструментів, як пай, трудодень, коефіцієнт трудового вкладу та ін. У господарській практиці ці два способи розподілу мають безліч різних модифікацій.

В умовах ринкової економіки стає усе більш очевидно, що тарифоутворюючі фактори індивідуальної оплати праці далеко не єдині. Однак цей факт зовсім не означає, що варто взагалі відмовитися від тарифу. Тарифна система повинна використовуватися відповідно до його нового ринкового змісту. В ринкових умовах тариф повинний виступати як основа заробітку та установлюватися відповідно до витрат робочої сили різної кваліфікації. Відшкодування витрат робочої сили на основі тарифної системи -- необхідна передумова будь-якої системи оплати праці.

Безумовно, тариф лише у віддаленому ступені є оплатою праці. Він не відображає ні результату, ні кількості й якості праці, а характеризує лише потенційну здатність до праці робочої сили. Однак тарифна система має і цілий ряд позитивних сторін. Вона містить у собі комплекс найважливіших економічних інструментів: тарифну сітку, тарифну ставку першого розряду (мінімальну заробітну плату), тарифно-кваліфіковані довідники та ін., що несуть найважливішу інформацію для ефективної і правильної оплати праці.

Тарифна система дозволяє врахувати кількість і кваліфікацію робочої сили, що особливо важливо в сучасних умовах росту складності суспільної праці. Головна функція тарифу -- матеріально стимулювати підвищення кваліфікації, професійну майстерність і зростання продуктивності праці.

Для робітників тарифні угоди -- це соціальна гарантія їх заробітку і участь у виробничому процесі відповідно до своєї кваліфікації. Підприємці зобов'язані забезпечити найнятих робітників роботою для виконання норм і тарифу. Для держави тарифна угода є формою проведення державної політики регулювання доходів.

Тарифна система оплати праці за своєю структурою містить два елементи: постійну, чи основну частину (тариф), обумовлену нормами виробітку, розцінок і розрядів та перемінну, чи надтарифну частину, що містить підрядний приробіток, надбавки і доплати до тарифної ставки і премії. Підрядний приробіток при цьому визначається обсягом випуску продукції, премії ж виплачуються за якість і економію.

На багатьох виробництвах із тривалим виробничим циклом досить ефективною є так звана авансово-контрактна система оплати праці. При цій системі стимулювання в залежності від очікуваного обсягу виробництва кожному працівнику в контракті (трудовому договорі) встановлюється аванс-тариф з урахуванням кваліфікації і потенційних можливостей працівника. Розмір авансу повинен бути достатнім для того, щоб залучити й утримати на підприємстві кваліфікованих працівників. Аванс у розмірі встановлених тарифних ставок і окладів працівники одержують до остаточного розрахунку за кінцеві результати. В повному ж обсязі зароблені кошти розподіляються між працівниками після випуску і реалізації готового продукту.

Тарифна система безпосередньо заснована на нормуванні праці. Як елемент підрядної оплати праці тарифи прямо пов'язані з нормами виробітку і розцінками. Норми праці виконують у процесі виробництва чотири взаємозалежні функції: по-перше, зарплато - утворюючу функцію -- норма є регулятором рівня заробітної плати; по-друге, функцію інструменту удосконалення організації праці і виробництва, регламентації технологічних процесів, забезпечуючи їх ритмічність, в т.ч. розміщення працівників на виробничих ділянках; по-третє, облікову функцію -- за допомогою норм праці здійснюється облік трудомісткості виробництва; по-четверте, стимулюючу функцію -- на основі зіставлення фактичних витрат праці із суспільно-необхідними норма зацікавлює працівників знижувати трудомісткість продукції, тобто є засобом зростання ефективності праці. Дійсно дуже складно знайти якісь інші економічні форми, які б виконували так багато різних функцій, як норми праці.

Нормування праці -- необхідний метод удосконалення виробництва, елемент організації і стимулювання праці, тому він широко застосовується на великих підприємствах розвинутих країн. Робочі місця на фірмі мають подібні описи із зазначенням норм праці -- тривалості часу на виконання робіт і розцінок, оцінки їх у грошовому вираженні. Випуску продукції передує ретельний розрахунок трудовитрат на одиницю виробу, хоча на проведення цієї роботи і необхідно витрачати значні кошти.

В ринкових умовах господарювання зарплатоутворююча функція норм праці проявляється на основі тісного зв'язку з тарифами, узаконеними в колективних угодах.

Новою діючою формою матеріального стимулювання є безтарифна система індивідуальної оплати праці. Індивідуальний безтарифний заробіток -- артільні принципи пайової системи, застосування трудоднів, чекової форми оплати та ін. -- особливо ефективний на невеликих підприємствах. Безтарифна система оплати праці передбачає участь працівників у ризику зазнати збитків. Особливо наочно це проявляється при пайовій системі оплати праці, що одержала широкий розвиток у риболовецькому флоті.

Системи індивідуального розподілу мають постійно удосконалюватися у відповідності до вимог, що змінюються, та умов господарювання.

1.3 Документальне оформлення обліку виробітку і заробітної плати

Порядок документального оформлення обліку розрахунків з працівниками оплати праці регламентується Типовими формами первинного обліку розрахунків з працівниками і службовцями по заробітній платі, затвердженими наказом Мінстату України № 144 від 22.05.96 р. (див. табл.1.1).

Таблиця 1.1 Типові форми первинного обліку особового складу

№ з/п

Номер типової форми

Назва типової форми

1

П-1

Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу

2

П-2

Особова картка

3

П-3

Алфавітна картка

4

П-4

Особова картка фахівця з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи

5

П-5

Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу

6

П-6

Наказ (розпорядження) про надання відпустки

7

П-7

Список про надання відпустки

8

П-8

Наказ (розпорядження) про припинення дії трудового договору

9

П-12

Табель обліку використання робочого часу і розрахунку зарплати

10

П-13

Табель обліку використання робочого часу

11

П-14

Табель обліку використання робочого часу

12

П-15

Список осіб, які працювали у понаднормовий час

13

П-16

Листок обліку простоїв

Облік особового складу працівників підприємства ведеться відділом кадрів. На кожного працівника у відділі кадрів відкривається особова картка, де зазначаються необхідні анкетні дані про працівника і всі зміни, що відбуваються у його роботі.

На всіх працівників, які працюють на підприємстві, ведуться трудові книжки, які зберігаються на основному місці роботи.

На кожному підприємстві (організації) незалежно від режиму роботи має бути організований табельний облік робочого часу.

Табель -- це первинний документ з обліку відпрацьованого часу.

Оперативний облік робочого часу ведеться в табелі обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати (ф. № П-12, № П-13). Дані табельного обліку використовуються бухгалтерією при нарахуванні заробітної плати працівникам. Табель складається в одному примірнику табельником, майстром або іншими особами, яким доручено вести табельний облік, і подається до бухгалтерії у встановлені на підприємстві терміни.

Форми первинних документів і порядок їх використання для обліку виробітку залежать від особливостей організації та технології виробництва.

Для обліку виробітку широко використовується система нарядів.

Наряд -- це комбінований документ, в якому вказується завдання на виконання певних робіт та підтвердження фактичного обсягу виконаних робіт. Залежно від виду наряди підрозділяються на індивідуальні (для одного робітника) та бригадні, а за терміном дії -- на зміну або на більш тривалий період.

Оплата часу простоїв, що склалися не з вини працівника, оформляється листком обліку простоїв (ф. № П-16). В них зазначаються прізвища та табельні номери робочих, причина, винні та тривалість простою. Час простою оплачується в заниженому розмірі. Простої з вини працівника не оплачуються.

Робота, що виконується понад норми, оформляється нарядом на понаднормову роботу.

На оплату робіт з виправлення браку продукції виписується окремий наряд з відміткою «Виправлення браку».

1.4 Нарахування заробітної плати

Порядок нарахування заробітної плати працівникам підприємства залежить від форм і систем оплати праці, а також від організації робіт, що виконувались.

При погодинній оплаті праці основним документом, що служить для нарахування заробітної плати, є табель. Для розрахунку погодинного заробітку працівника необхідно знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду та кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця, якщо відпрацьовано не повну кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножується на кількість відпрацьованих днів.

Приклад 1.1 Посадовий оклад працівника 400 грн. Робочих днів у звітному місяці 25, з них відпрацьовано 22.

Середньоденний заробіток -- 16 грн. (400 грн.: 25)

Нарахована зарплата за місяць становить - 352 грн. (16 грн. х 22).

При підрядній оплаті праці зарплата працівника визначається шляхом множення кількості виготовлених виробів, зазначених у відповідних первинних документах, на встановлену розцінку за одиницю роботи.

В умовах бригадної форми організації праці заробітна плата і премії нараховуються всій бригаді, а потім нарахована сума розподіляється між членами бригади пропорційно кількості відпрацьованого кожним працівником часу з урахуванням його кваліфікації (розряду).

Норма тривалості робочого часу. Норма тривалості робочого часу розраховується за календарем п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу і неділю та залежно від тривалості робочого тижня становить відповідну кількість годин при 40, 38,5, 36, 33, 30, 24, 18-годинному робочому тижні.

Згідно з Кодексом законів про працю України:

нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень;

працівникам, яким встановлено 40-годинний робочий тиждень, тривалість роботи напередодні святкових і неробочих днів скорочується на одну годину;

для деяких категорій працівників встановлено скорочену тривалість робочого часу;

робота не проводиться на підприємствах, в установах, організаціях також у наступні святкові і неробочі дні:

1 січня -- Новий рік;

7 січня -- Різдво Христове;

8 березня -- Міжнародний жіночий день;

1 і 2 травня -- День міжнародної солідарності трудящих;

Пасха (Великдень);

9 травня -- День Перемоги;

Трійця;

28 червня -- День Конституції України;

24 серпня -- День незалежності України.

Якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Оплата праці за середнім заробітком встановлена Порядком нарахування середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами КМУ).

Зазначений Порядок застосовується при нарахуванні середньої заробітної плати на час чергових щорічних і додаткових відпусток (або компенсації за невикористані відпустки); оплаті часу простоїв; оплаті перерви в роботі матерів, які годують грудних дітей; при переведенні працівників на іншу, нижче оплачувану роботу за станом здоров'я або за виробничою необхідністю; при виплаті вихідної допомоги при звільненні; виплаті допомоги з тимчасової непрацездатності; оплаті відпусток по вагітності і пологах та в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться, виходячи із середнього заробітку.

Середня заробітна плата може розраховуватись, виходячи із виплат за останні 12 календарних місяців роботи, 6 календарних місяців роботи.

Нарахування заробітної плати за місяць проводиться в розрахунково-платіжній відомості. В лівій її частині проводяться нарахування, а в правій -- утримання із заробітної плати і суми до видачі (типова форма №П -- 49).

Підставою для нарахування заробітної плати в розрахунково-платіжній відомості є:

табель використання робочого часу;

штатний розпис (для посадових окладів);

накази керівника (про надання відпусток, підвищенні розряду, звільненні з роботи та ін.);

накопичувальні карточки (для працівників з підрядною оплатою праці);

виконавчі листи;

заяви працівників на різні види перерахувань із заробітної плати

Розрахунково-платіжні відомості підписуються керівником підприємства та головним бухгалтером із зазначенням суми і термінів виплати грошових коштів (3-х робочих днів).

По закінченні трьох днів, встановлених для виплати заробітної плати, платіжна відомість закривається двома сумами: видано та депоновано (якщо таке має місце). Депоновані суми касир записує в реєстр невиданої заробітної плати (ф. № П-11), після чого всі документи подаються бухгалтеру для перевірки та виписки видаткового касового ордеру.

Суми депонованої заробітної плати вносяться в банк для зарахування на поточний рахунок підприємства.

На підставі розрахунково-платіжних відомостей складаються звіти про працю, а відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку проводиться бухгалтерськими проводками.

Схема бухгалтерських проводок з обліку розрахунків з робітниками і службовцями, складена відповідно щодо чинних нормативних документів, наведена нижче в таблиці(1.2)

Таблиця1.2 Схема бухгалтерських проводок Рахунок 661 „Розрахунки за заробітною платою”

Кредит рахун

Д

К

Дебет рахун

641

Утриманий із заробітної плати прибутковий податок

Нарахована заробітна плата, премії, доплати, надбавки та інші виплати робітникам за здійснення робіт що пов'язані з капітальними інвестиціями

151, 152, 153, 154, 155

651

Утримані із заробітної плати внески до Пенсійного фонду

Нарахована з/п, премії, доплати, надбавки та інші виплати робітникам основного та допоміжного виробництва за виготовлення продукції, здійснення робіт, надання послуг

23

653

Утримані із заробітної плати внески на соціальне страхування на випадок безробіття

Нарахована з/п робітникам за виправлення браку, раніше виявленого у виробництві

24

685

Утримані із з/п суми за виконавчими листами (аліменти тощо)

Нарахована з/п, премії, надбавки, доплати та інші виплати робітникам за роботи пов'язані з витратами майбутніх періодів

39

685

Утримані із з/п профспілкові внески

Нараховані суми оплат відпусток працівникам підприємства

471

24

Утримані із з/п суми допущеного браку

Нараховані виплати працівникам, що відносяться до цільового фінансування

48

372

Утримані із з/п суми неповернутих вчасно підзвітних сум

Нараховані суми виплат по соціальному страхуванню (лікарняні тощо)

652, 654

375

Утримані із з/п суми завданого підприємству збитку

Нарахована з/п, премії, доплати, надбавки та інші виплати загально виробничому персоналу підприємства

91

377

Утримані із з/п позики, раніше видані працівникам підприємства

Нарахована з/п, премії, надбавки, доплати та інші виплати адміністративному персоналу підприємства

92

684, 685

Утримані із з/п суми, що відносяться до інших операцій (розрахунки з квартиронаймачами, іншими дебіторами та кредиторами)

Нарахована з/п робітникам за роботи, пов'язані зі збутом продукції та працівниками торговельних підприємств

93

71

Утримані із з/п суми які є для підприємства іншим операційним доходом

Нарахована з/п яка відноситься на інші витрати операційної діяльності підприємств

94

41

Утримана із з/п частка пайового капіталу

Нарахована з/п, яка відноситься до надзвичайних витрат підприємства (за ліквідацію наслідків аварій, стихійного лиха, техногенних катастроф тощо)

99

46

Утримані із з/п суми, які відносяться до неоплаченого капіталу підприємства

Нараховані суми виплат за рахунок прибутку

443

30

Видана з каси заробітна плата

31

Перераховані кошти з рахунків в банку на особові рахунки працівників для отримання з/п

33

Видана з/п за рахунок інших коштів

70

Видана натуральна з/п

662

Депонована з/п

661

Повернута в касу надлишково виплачена з/п

Отже, формування фонду оплати праці на підприємстві відповідно до статті І Закону України "Про оплату праці" заробітна плата -- це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Порядок документального оформлення обліку розрахунків з працівниками оплати праці регламентується Типовими формами первинного обліку розрахунків з працівниками і службовцями по заробітній платі, затвердженими наказом Мінстату України № 144 від 22.05.96 р

Порядок нарахування заробітної плати працівникам підприємства залежить від форм і систем оплати праці, а також від організації робіт, що виконувались.

Нарахування заробітної плати за місяць проводиться в розрахунково-платіжній відомості. В лівій її частині проводяться нарахування, а в правій -- утримання із заробітної плати і суми до видачі .

Розділ 2. Планування і контроль фонду оплати праці на підприємстві

2.1 Організаційна характеристика підприємства, органів його управління, планування і контролю

ВАТ „Біоветфарм” належить до мікробіологічної промисловості. Дане підприємство займається виготовленням антибіотиків для сільського господарства.

Створення підприємства відноситься до середини XIX століття. Це була невелика винокурня. В 1921 році її перетворили в спиртозавод. З 1959 по 1961р. була проведена друга масштабна реконструкція підприємства із зміною профілю виробництва на випуск мікробіологічної продукції, а саме, на виробництво антибіотиків для ветеринарії: „біовіта” і „уровіта”. Підприємство одержало назву „Новоград-Волинський завод кормових антибіотиків”. На базі заводу в 1972р. була створена посівна станція для забезпечення посівним матеріалом всіх аналогічних мікробіологічних підприємств Радянського Союзу.

Відкрите акціонерне товариство „Біоветфарм” було засноване в серпні 1996р. відповідно до указу Президента України „Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів” від 26 листопада 1994р. №699/94 шляхом перетворення державного підприємства „Новоград-Волинський завод кормових антибіотиків”.

Місцезнаходження товариства: 11700 Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Житомирське шосе, 2.

Відкрите акціонерне товариство „ Біоветфарм” засновано відповідно до рішення регіонального Фонду державного майна України в Житомирській області.

Метою діяльності Товариства є:

§ отримання прибутку від господарської діяльності АТ;

§ проведення науково-дослідної роботи по розробці нових препаратів і впровадження їх у ветеринарну та медичну практику;

§ організація промислового випуску ветеринарних та медичних препаратів, інструментарію, апаратури та іншого обладнання, необхідного для потреб ветеринарії і медицини;

§ організація торгівлі ветеринарними, медичними та іншої біохімічної продукції, ветеринарним та медичним обладнанням, товарами с/г та промислового виробництва, які виробляються в Україні, а також імпортними товарами та сировиною;

§ експорт товарів та сировини вітчизняного виробництва, а також імпорт товарів та сировини для українських споживачів.

Засновник та акціонери Товариства

1. Засновником Товариства є Регіональне відділення Фонду державного майна. Акціонерами Товариства є фізичні та юридичні особи, які набули право власності на акції Товариства в процесі приватизації, випуску нових акцій та на вторинному ринку цінних паперів.

2. Акціонери мають право:

§ брати участь і голосувати на загальних Зборах акціонерів особисто, або через своїх представників;

§ обиратися і бути обраним до Органів Управління Товариства;

§ брати участь в розподілі прибутку товариства;

§ отримувати інформацію про діяльність Товариства, на вимогу акціонера Товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення копії річних балансів, звітів Товариства, протоколів зборів;

§ вільно розпоряджатися акціями, що їх належать.

3. У разі ліквідації Товариства акціонери мають право отримати частину вартості майна Товариства, пропорційну вартості належних їм акцій Товариства.

4. Акціонери Товариства зобов'язані:

§ додержуватися вимог установчих документів Товариства, виконувати рішення Загальних зборів Товариства;

§ не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства.

Статутний фонд Товариства:

ѕ становить 557248 гривень;

ѕ поділяється на 2228992 простих іменних акцій номінальною вартістю 25 копійок кожна.

Товариство має право змінювати розмір статутного фонду. Рішення про зміну розмірів статутного фонду набирає чинності з моменту внесення цих змін до державного реєстру.

Станом на 01.01.2011р. власниками акцій є фізичні особи в кількості 584 чол. в т.ч. працівники підприємства - 150 чол., яким належать 81,65% частки в статутному капіталі підприємства, і 3 юридичні особи, яким належить 18,35% статутного капіталу, державна частка в статутному капіталі відсутня (табл.2.1).

Таблиця 2.1 Характеристика акціонерів підприємства за статутним капіталом

Засновники підприємства

Статутний капітал

Сума, грн.

Питома вага, %

1. Юридичні особи

1.1. ТОВ „Верес”

1.2. ВАТ „Укрзооветпромпостач”

1.3. ВАТ „Новофарм-Біосинтез”

15547,00

58640,00

28068,00

2,79

10,52

5,04

2. Фізичні особи - 584 чол. - в т.ч.

працівники підприємства - 150 чол.

454993,00

217865,00

81,65

39,10

3. Державна частка

-

-

Разом

557248,00

100,00

З даної таблиці видно, щонайбільшу частку статутного капіталу серед юридичних осіб має ВАТ „Укрзооветпромпостач” - 58640,00 грн., тобто 10,52%, а найменша частка знаходиться у ТОВ „Верес” 15547,00 грн., тобто 2,79%. Фізичним особам належить найбільша частка статутного капіталу - 454993,00 грн., тобто 81,65%.

Що стосується характеристики органів управління ВАТ „Біоветфарм”, то управління Товариством здійснюють:

§ Загальні збори акціонерів;

§ Правління Товариства;

§ Спостережна рада;

§ Ревізійна комісія.

Форма власності ВАТ „Біоветфарм” колективна.

На сьогоднішній день на підприємстві знаходиться 138 чоловік. З них керівників, службовців та спеціалістів - 49 чоловік.

Спеціалістів по забезпеченню ведення технологічного процесу - 20 чоловік.

Кадровий склад - сталий, текучість кадрів дуже низька.

До штабу бухгалтерії входить головний бухгалтер, бухгалтер та економіст.

Також на Товаристві є керівники - керівник Товариства, замісник керівника, начальники цехів та інші керівні посади на підприємстві.

Щодо працівників, то на підприємстві є мікробіологи, хіміки, лаборанти, інженери, механіки, енергетики, охоронці, водії та інші.

Така кількість працівників на підприємстві свідчить про те, що виробництво являється наукомістким.

Основним видом діяльності ВАТ „Біоветфарм” є хіміко-фармацевтична промисловість. Дане підприємство займається виготовленням:

§ ветеринарних препаратів - антибіотиків, які використовуються з лікувально-профілактичною метою (біовіт, уровіт);

§ антипаразитних препаратів для тварин на основі авермектинів (увертин, нововерм ін'єкційний - 1%);

§ засобів захисту рослин на основі аверметинів (акт офіт);

§ препаратів культури тканин рослин женьшеню, родіоли рожевої, міцелію гриба „Глива”.

Підприємство має ліцензії на окремі види діяльності:

§ на право виробництва ветеринарних медикаментів і препаратів, оптова та роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами: с. АА №557872 від 31.03.2009 р., строк дії до 31.03.2011 р.;

§ на будівельну діяльність: с. АА №426203 від 18.01.2009 р., строк дії до 08.01.2011 р.

Основним видом продукції є „Біовіт”. Це препарат немедичного призначення, який використовується в тваринництві. Його використовують в лікувально-профілактичних цілях при лікуванні телят, поросят, пернатих звірів, молодняку птиці в якості кормових добавок.

„Увертин”, „Нововерм” та „Актофін” - це препарати, які виготовляються на базі напівпродуктів пвермектинів.

„Женьшень” - препарат, який використовується в лікарській, харчовій та парфумерній промисловості.

П'ятий рік на підприємстві випускається міцелій гриба „глива” - напівфабрикат, який являється посівним матеріалом, для вирощування грибного тіла.

Таблиця 2.2 Характеристика об'єктів господарської діяльності підприємства

Види об'єктів та їх характеристика (продукція)

Одиниця виміру

Обсяги господарювання

Відхилення

2010

2011

+; -

%

1

2

3

4

5

6

Біовіт

Кг

33644,2

41575,36

7931,16

23,6

Грн

2487860

3243099

755239

30,4

Уровіт

Кг

878,4

987,6

109,2

12,4

Грн

85848,6

96521

10672,4

12,4

Увертин

Кг

595

699,3

104,3

17,5

Грн

17541,9

20617

3075,1

17,5

Нововерм

Літер

45,6

61,0

15,4

33,8

Грн

22129

27189

5060

22,9

Актофіт

Літер

26976

32333

5357

19,9

Грн

927145

1109086

181941

19,6

Женьшень

Кг

850

1120,5

270,5

31,8

Грн

95202,5

125596

30393,5

31,9

Разом

Кг/літри

62989,2

76776,76

13787,56

21,88

Грн

3635727

4622108

986381

27,13

В даній таблиці відображена характеристика об'єктів господарювання ВАТ „Біоветфарм”. Дане підприємство спеціалізується на виробництві біопрепаратів для ветеринарії, кормових антибіотиків, мікробіологічних засобів захисту рослин. Найбільшу частку обсягу господарювання займає виробництво „Біовіту”, що в 20011 році становила 3243099 грн . Найменшу частку займає виробництво „Увертину”- 210617 грн. Також з даних таблиці видно, що обсяг господарювання в 2011 році зріс порівняно з 2010 роком на 986381,00 грн., або на 27,13 % , що означає збільшення попиту на продукцію підприємства.

Основними видами сировини для виробництва продукції ВАТ „Біоветфарм” є продукція с/г промисловості: кукурудзяна мука, рибний жир, пшенична мука і т.д.

Сировину і матеріали підприємство отримує від надійних постачальників із різних міст України.

Таблиця 2.3 Характеристика постачальників ресурсів для здійснення господарської діяльності підприємства

Постачальники

Найменування ресурсів, одержаних для здійснення господарської діяльності

Назва

Адреса

ЛТД „Крохмаль-продукт”

м. Дніпропетровськ

Патука кукурудзяна, крохмаль кукурудзяний, екстракт кукурудзи.

ВАТ „Макрохіл”

м. Київ

Пробірки, колби, хім. реактиви.

ТОВ „Кристал”

м. Полтава

Мука кукурудзяна, мука соєва, глюкоза.

ВАТ „Житомиргаз”

м. Житомир

Природний газ

ВАТ „Кремнецький крейдовий завод”

м. Кременець

Крейда

ВАТ „Рівноазот”

м. Рівне

Аміачна селітра

ВАТ „Волинь-Пак”

м. Рівне

Мішки паперові

ВАТ „Житомиробленерго”

м. Житомир

Електроенергія

Новоград-Волинський міськводоканал

м. Новоград-Волинський

Вода

ТОВ „Креаст - Сервіс”

м. Київ

Труби і металопродукція для поточного обладнання.

ТОВ „Альтера”

м. Черкаси

Мука кукурудзяна, мука житня.

З даної таблиці видно, що постачальники ресурсів для ВАТ „Біоветфарм” є досить великими і відомими організаціями. Вони завчасно постачають всі необхідні матеріали і сировину на підприємство, що дає змогу даному Товариству постійно знаходитися у русі.

З таблиці 4 ми можемо побачити постійних покупців ВАТ „Біоветфарм”. Загалом покупцями продукції, яка виготовляється на підприємстві є сільськогосподарські підприємства, ветеринарні аптеки, птахофабрики, фермерські господарства і т.д.

Таблиця 2.4 Характеристика покупців підприємства

Покупці

Найменування проданої продукції

Назва

Адреса

ТОВ „Донветсервіс”

м. Донецьк

Актофіт

ТОВ „Агрофірм”

м. Луганськ

Актофіт

ВАТ „Укрзовветпромпостач”

м. Київ

Актофіт, біовіт, увертин

ТОВ „Агро-Овен”

м. Дніпропетровськ

Актофіт, біовіт

ТОВ „Зооветпромпостач”

м. Хмельницький

Біовіт

ВАТ „Чернівці Зооветпостач”

м. Чернівці

Біовіт, нововерм

Лікерогорілчаний завод

м. Житомир

Женьшень

Агрофірма „Міг”

м. Житомир

Міцелій гриба „Глива”

ТОВ „Кристал”

м. Полтава

Актофіт, уровіт, увертин, біовіт

ТОВ „Укрфлора”

м.Вінниця

Актофіт

ТОВ „Центрбіотехніка”

м. Львів

Актофіт

Також постійними зарубіжними покупцями ВАТ Біоветфарм” є такі країни як Білорусія, Росія, Литва та Молдова. Саме на ці країни припадає 70% виробленого біовіту на підприємстві. Це зумовлено тим, що в даний час на Україні відбувається занепад с/г, досить багато вітчизняних покупців відмовляються від придбання продукції підприємства і тому ВАТ мусить шукати споживачів продукції за кордоном.

Отже, ВАТ „Біоветфарм” є своєрідним і специфічним підприємством. Аналогічної йому продукції на ринку України обмаль. Це являється великим плюсом для підприємства. Проте за сучасних ринкових умов товариству нелегко знайти свого споживача. Це пояснюється значним економічним спадом в країні та занепадом тваринництва. Але і за цих складних умов підприємству вдається не збанкрутувати. Можна стверджувати, що підприємство знаходиться на стадії свого переобладнання, деякого перепрофілювання. Адже найкраще пристосування до нових умов - це запорука успіху сучасної фірми.

2.2 Аналіз і оцінка економічних показників господарської діяльності підприємства

В наступній таблиці приведемо аналіз економічних показників фінансово-господарської діяльності підприємства.

Таблиця 2.5 Основні економічні показники господарської діяльності підприємства

Показники

Од. Виміру

Роки

Відхилення 2011 до 2009

2009

2010

2011

+; -

%

1.Обсяги гоподарської діяльності (валова продукція)

Тис.грн

4650,0

3635,7

4622,1

-27,9

-0,6

2. Чистий дохід

Тис.грн

3720

2908.26

3675.88

-44.12

98.8

3. Валовий прибуток

Тис.грн

471.8

201.06

514.48

64.48

109

4. Операційний прибуток

Тис.грн

379.4

(505.34)

432.38

52.98

113.9

5. Чистий прибуток

Тис.грн

239.7

(425.04)

99.13

-140.5

41.3

6.Середньооблікова чисельність працівників

Чол.

174

166

155

-19

-10,92

7. Сердньорічна вартість:

] необоротних активів

] оборотних активів

Тис.грн.

2621,5

1953,5

3009,55

1881,35

2895,6

1930,7

274,1

-22,8

10,46

-1,17

8. Фондовіддача

Грн.

2,20

1,41

1,68

-0,52

-30,9

9. Коефіціент оборотності оборотних активів

-

2,38

1,93

2,39

0,01

0,42

10. Продуктивність праці

Тис.грн.

26,7

21,9

29,82

3,12

11,69

11. Середньомісячна зарплата 1 працівника

Грн.

524

402

414

-110

-21,0

12.Рентабельність господарської діяльності

%

33,21

12,02

34,13

0,92

2,77

В даній таблиці показники обсягу господарської діяльності, чистий дохід, валовий прибуток, операційний прибуток, чистий прибуток беремо з форми 2 - звіт про фінансові результати. Середньооблікову чисельність працівників з даних бухгалтерського обліку. Середньорічну вартість необоротних активів з балансу.

Щоб розрахувати фондовіддачу необхідно показник обсягу господарської діяльності поділити на показник середньорічної вартості основних засобів.

Дані показники беремо зі звіту про фінансові результати та балансу.

Для розрахунку коефіцієнта оборотності оборотних активів необхідно поділити обсяг реалізації продукції на середньорічну вартість оборотних активів.

Для знаходження продуктивності праці потрібно обсяг господарської діяльності поділити на середньо облікову чисельність працівників.

Для розрахунку рентабельності господарської діяльності потрібно прибуток від реалізації (валовий прибуток) поділити на собівартість реалізованої продукції і помножити на 100 %.

Аналіз активів і зобов'язань підприємства ВАТ „Біоветфарм” за балансом наведено в наступній таблиці.

Таблиця 2.6 Характеристика активів та зобов'язань підприємства за балансом

Показники

31.12.2010

31.12.2011

Відхилення

Тис.грн

%

Тис.грн

%

+; -

%

Пунктів в структурі


Подобные документы

  • Чисельність працівників. Нормування праці і тарифна система. Фонд заробітної плати. Планування чисельності працюючих і фонду оплати праці КП "Радіостанція "Голос Києва". Аналіз фінансово-господарської діяльності, зовнішнього середовища підприємства.

    курсовая работа [456,8 K], добавлен 12.02.2008

  • Суть фонду оплати праці та оплати праці в цілому. Динамічний аналіз, структурно-динамічний аналіз і факторний аналіз ФОП. Доцільність збільшення розміру фонду оплати праці та резерви по підвищенню фонду оплати праці, впровадження їх у виробництво.

    реферат [104,8 K], добавлен 16.11.2008

  • Форми і способи нарахування зарплати, її поняття та функції. Фонд заробітної плати та чисельності працюючих і оцінка використання робочого часу та продуктивності праці. Шляхи покращення ефективності від застосування різних форм та систем оплати праці.

    курсовая работа [80,2 K], добавлен 13.10.2010

  • План з праці як один з розділів плану діяльності підприємства, основні цілі та порядок формування в умовах ринкової економіки. Порядок планування чисельності, складу кадрів та росту їх продуктивності, необхідні розрахунки. Планування фонду оплати праці.

    реферат [23,4 K], добавлен 16.08.2009

  • Сутність та функції заробітної плати. Форми, системи та фонд оплати праці. Преміювання персоналу. Специфіка оплати праці на залізничному вокзалі. Розробка методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці робітників організацій.

    курсовая работа [158,8 K], добавлен 24.12.2011

  • Організація заробітної плати в економічних формаціях, класифікація її форм та систем. Механізм встановлення розміру заробітку в залежності від кількості, якості та результатів праці. Відрядна та почасова форми оплати праці, умови їх застосування.

    реферат [33,7 K], добавлен 04.09.2009

  • Оцінка вкладу працівника в результаті діяльності підприємства як необхідна складова економічних взаємовідносин роботодавця і працівника. Розгляд основних факторів державного регулювання оплати праці. Аналіз моделей та методів матеріального стимулювання.

    доклад [24,6 K], добавлен 03.01.2013

  • Економічна сутність оплати праці. Форми і системи оплати праці. Різновиди оплати праці: відрядно-преміальна, непряма-відрядна, відрядно-прогресивна, колективна відрядна (бригадна). Акордна система. Погодинна оплата праці. Тарифна ставка, преміальні.

    реферат [23,8 K], добавлен 17.11.2007

  • Сутність та функції заробітної плати, характеристика її форм та систем. Формування заробітної плати на ринку праці. Методи та види мотивації праці, формування її механізму. Характеристика наукових теорій заробітної плати (А. Сміт, К. Маркс, Сей, Петті).

    курсовая работа [866,9 K], добавлен 30.10.2015

  • Сутність форм та систем оплати праці на підприємстві. Методи морального і матеріального стимулювання. Аналіз систем оплати праці в санаторії "Приморський". Аналіз забезпеченості трудовими ресурсами. Охорона праці робочого місця працівника відділу кадрів.

    дипломная работа [267,1 K], добавлен 26.01.2014

  • Політико-економічна характеристика Італії. Визначення розміру заробітної плати керівників та спеціалістів. Характеристика основних моделей оплати праці робітників на італійських підприємствах. Зарубіжний досвід матеріального стимулювання персоналу.

    реферат [40,6 K], добавлен 01.02.2012

  • Поняття, фактори і траєкторії руху персоналу в організації. Задачі стабілізації та планомірного відновлення, показники обороту, плинності та стабільності персоналу. Аналіз використання робочого часу, продуктивності праці, використання фонду оплати праці.

    дипломная работа [391,7 K], добавлен 11.11.2015

  • Система мотивації як складова управління персоналом. Особливості організації оплати праці. Заробітна плата як елемент мотивації. Аналіз виробничо-господарської та фінансової діяльності, діючих систем мотивації, менеджменту та маркетингу на ПП "КуДі".

    дипломная работа [68,2 K], добавлен 22.06.2010

  • Впровадження нововведень по підвищенню кваліфікації управлінського персоналу: збільшення продуктивності праці, фонду оплати праці робітників господарства. Зміна кількісних та якісних показників роботи, економічний ефект від реалізації нововведень.

    курсовая работа [162,9 K], добавлен 11.10.2011

  • Дослідження проблем оплати праці з точки зору подолання кризи і стимулювання економічного зростання, заробітна плата і необхідність її реформування. Роль та значення систем договірного регулювання питань оплати праці, розробка системи тарифних угод.

    реферат [26,1 K], добавлен 13.04.2010

  • Сутність поняття "заробітна плата", методика її формування та законодавча база захисту робітників. Ринкові фактори, що впливають на ставку заробітної плати, її функції, елементи та принципи. Завдання та порядок перебудови організації заробітної плати.

    реферат [26,0 K], добавлен 11.09.2009

  • Сутність та теорії мотивації, її роль в управлінні персоналом. Проблеми мотивації праці на українських підприємствах та напрямки їх вирішення. Аналіз продуктивності і системи оплати праці ТОВ СРЗ. Розробка методів мотивації персоналу на підприємстві.

    курсовая работа [136,3 K], добавлен 28.09.2010

  • Дослідження принципів та етапів планування персоналу підприємства. Характеристика структури персоналу та кадрової політики. Розрахунок планової чисельності персоналу, фонду оплати керівників і спеціалістів. Вивчення чинників та джерел набору кадрів.

    курсовая работа [98,1 K], добавлен 15.04.2013

  • Аналіз операцій з оплати праці. Заробітна плата: сутність та принципи формування. Формування заробітної плати в умовах ринку. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів підприємства. Стратегічне управління трудовими ресурсами.

    курсовая работа [90,2 K], добавлен 03.01.2007

  • Поняття мотивації персоналу та його процесу. Характеристика ПАТ "Новокаховський завод "Укргідромех" як соціально-економічної системи. Аналіз господарсько-фінансової діяльності. Система мотивації та оплати праці, шляхи вдосконалення її стимулювання.

    курсовая работа [375,7 K], добавлен 03.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.