Дослідження впливу споживчого попиту на формування туристичного продукту та управління ним

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Кафедра туризму і готельного господарства

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З курсу «Технологія наукових досліджень»

На тему: «Дослідження впливу споживчого попиту на формування туристичного продукту та управління ним»

Виконала: cтудентка 4 курсу

факультету менеджменту

групи МГКТС -2009-4

Кравченко А.В.

Перевірила: Радіонова О.М.

Харків - 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТУРИСТИЧНИЙ ПРОДУКТ ТА ВПЛИВ СПОЖИВЧОГО ПОПИТУ НА НЬОГО. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ

1.1 Сутність і управління туристичним продуктом. Споживчий попит

1.2 Формування туристичного продукту на ринку

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЛІ СПОЖИВЧОГО ПОПИТУ НА ФОРМУВАННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ

2.1 Соціально-економічна характеристика діяльності КТСУП «Готель» м.Гомель

2.2 Аналіз обороту по послугах і його вплив на кінцеві результати діяльності КТСУП «Готель» м.Гомель

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА РЕЗЕРВІВ ТА НАПРЯМІВ ПОЛІПШЕННЯ ОСНОВНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ГОТЕЛЮ В УМОВАХ КОНКУРЕНЦІЇ

3.1 Резерви поліпшення основних результатів діяльності готелю

3.2 Напрями поліпшення основних результатів діяльності готелю

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

управління туристичний послуга

В умовах ринку організація самостійно здійснює оперативну господарську діяльність, різного виду угоди та операції, отримує прибуток, несе збитки, за рахунок прибутку забезпечує фінансове становище і подальший свій розвиток.

Вищою метою діяльності організацій є перевищення доходів над витратами, тобто досягнення можливо більшого прибутку або можливо високої рентабельності. Досягнення цієї мети в умовах ринкової економіки можливе лише за умови виробництва потрібних для споживачів послуг, що користуються попитом.

Реалізуючи безпосередньо мету виробництва послуг - отримання максимальної величини прибутку, - організація реалізує і мета суспільства - найбільш повного задоволення постійно зростаючих потреб суспільства. Суспільству потрібні не рублеві еквіваленти, а конкретні товарно-матеріальні цінності. Акт реалізації товару (робіт, послуг) означає і суспільне визнання.

Підпорядкованість цих двох цілей - задоволення потреб і одержання прибутку - наступна: не можна отримати прибуток, не вивчивши потреби і не почавши робити той продукт, який задовольнить потреби. Необхідно виготовити продукт, який задовольнить потреби і притім за такою ціною, яка відповідає платоспроможним потребам.

А прийнятна ціна можлива тільки в тому випадку, якщо організація витримує визначений рівень витрат, коли всі витрати споживаних ресурсів менше, ніж вийшла, виручка.

У цьому сенсі прибуток - безпосередня мета функціонування організації і одночасно результат її діяльності. Якщо організація не вкладається в режим такого поводження і не одержує прибутку від своєї виробничо-господарської діяльності, то вона змушена піти з економічного середовища і визнати себе неспроможним і банкрутом.

Більш ніж будь-який інший показник, прибуток відображає результати всіх сторін діяльності організації. На її величину впливає обсяг надаваних послуг, їх асортимент, якість, рівень собівартості, штрафи, неустойки та інші фактори. Нарешті, отримання прибутку найважливіша умова конкурентоспроможності організації.

У порівнянні з іншими вартісними показниками, прибуток найбільшою мірою підходить для оцінки виробничо-господарської діяльності організації, тому що виражає у вартісній формі результат цієї діяльності. При оцінці діяльності підприємства, оцінюється також зростання обсягу наданих послуг, ефективність використання організацією основних виробничих фондів та інших матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Для оцінки рівня ефективності роботи одержуваний результат - прибуток - зіставляється з витратами або використовуваними ресурсами. Рентабельність характеризує ступінь дохідності, вигідності і прибутковості.

Організація вважається рентабельною, якщо результати від реалізації послуг, що надаються покривають витрати і, крім того, утворюють суму прибутку, достатню для нормального функціонування організації.

Виявлення резервів зростання обсягів діяльності, прибутку та рентабельності може бути встановлено через систему взаємопов'язаних напрямків економічного аналізу. Зміст аналізу діяльності підприємств сфери послуг полягає в об'єктивній оцінці досягнутого рівня організації наданих послуг і виявленні резервів подальшого поліпшення якісних і кількісних показників.

Актуальність обраної теми дослідження полягає в тому, що в даний час в Україні активно розвивається ринок готельних послуг і тому важливо вміти проаналізувати підсумки діяльності підприємств, що функціонують на цьому ринку, для того щоб планувати подальшу ефективну їх діяльність.

Мета курсової роботи - вивчення основних результатів діяльності підприємства у сфері готельних послуг, їх аналіз і виявлення резервів щодо їх поліпшення.

Об'єкт дослідження: готель «Турист», м. Київ.

Предметом дослідження є підсумки фінансово-господарської діяльності готеля «Турист», м. Київ.

Відповідно з даною метою в дослідженні були поставлені такі завдання:

1. Вивчить соціально-економічну сутність готельних послуг та їх значення для економіки в умовах конкуренції.

2. Дати характеристику основних показників діяльності підприємства, яке функціонує на ринку готельних послуг.

3. Вивчити соціально-економічну характеристику діяльності готелю «Турист», м. Київ.

4. Проаналізувати ефективність використання ресурсів та їх вплив на кінцеві результати фінансово-господарської діяльності готелю «Турист», м. Київ.

5. Визначити резерви та напрямки поліпшення основних результатів діяльності готелю «Турист», м. Київ.

У роботі застосовуються такі економіко-математичні методи дослідження та аналізу: зведення; індексний метод; метод порівняння; метод абсолютних, відносних і середніх величин; прийоми ланцюгових підстановок.

Робота виконана на базі інформації, отриманої з навчальної та наукової літератури вітчизняних і зарубіжних авторів, а також з інших джерел: мережі Internet, періодичних видань, засобів масової інформації, статистичних джерел.

РОЗДІЛ 1. ТУРИСТИЧНИЙ ПРОДУКТ ТА ВПЛИВ СПОЖИВЧОГО ПОПИТУ НА НЬОГО. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ

Туризм є однією з провідних і найбільш динамічних галузей світової економіки. За швидкі темпи росту він визнаний економічним феноменом сторіччя [2].

У багатьох країнах туризм відіграє значну роль у формуванні валового внутрішнього продукту, створення додаткових робочих місць і забезпечення зайнятості населення, активізації зовнішньоторговельного балансу. Туризм робить величезний вплив на такі ключові галузі економіки, як транспорт і зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання та інші, тобто виступає своєрідним каталізатором соціально-економічного розвитку. У свою чергу, на розвиток туризму впливають різні фактори: демографічні, природно-географічні, соціально-економічні, історичні, релігійні та політико-правові [4].

Туризм - один з небагатьох динамічно-розвивающихся видів вітчизняного бізнесу. Інтерес підприємців до туризму пояснюється рядом факторів. По-перше, для того щоб почати займатися туристським бізнесом, не потрібно великих інвестицій. По-друге, на туристському ринку цілком успішно взаємодіють великі, середні і малі (з невеликою кількістю персоналу) фірми. При цьому туристський бізнес дозволяє швидко обертати капітал, а також (у сфері міжнародного туризму) витягувати відомі вигоди за рахунок валютних операцій.

Для досягнення позитивного балансу між ввезеними в країну грошима (в'їзний туризм) і вивізними з країни (виїзний туризм) необхідно всіляко підтримувати і розвивати внутрішній туризм з тим, щоб гроші витрачалися всередині країни, а не за її межами. Добре спланована, динамічна і професійно здійснювана політика національного туризму проводить в кінцевому підсумку до вигоди для країни. Якщо розвиток туризму планується недостатньо професійно, може статися так, що країна буде вкладати в туризм більше, ніж отримувати від нього. Щоб досягти успіху в туристському бізнесі, потрібні професійна, заснована на потребах споживача туристських послуг організація виробництва і реалізації турпродукту, хороше знання міжнародних правових норм і правил, практики туристського менеджменту і маркетингу, кон'юнктури туристичного ринку [1].

1.1 Сутність і управління туристичним продуктом. Споживчий попит

Під туристичним продуктом (турпродуктом) розуміється сукупність речових (товару) і нематеріальних (послуги) споживчих вартостей, необхідних для задоволення потреб туриста, які виникають у період його туристичної подорожі (поїздки) і викликаних саме цим подорожжю. Туристський продукт визначається як «право на тур, призначене для реалізації туристу», а «тур - комплекс послуг з розміщення, перевезення, харчування туристів, екскурсійні послуги, а також послуги гідів-перекладачів та інші послуги, що надаються в залежності від цілей подорожі » [1].

Споживчий попит - забезпечений грошовими коштами населення, попит на товари і послуги. Споживчий попит є провідним чинником економічного зростання індустріально-розвинених країн. Активний споживчий попит є передумовою для збільшення зайнятості, так як майже завжди основна маса робочої сили зосереджується на підприємствах, економічну діяльність яких стимулює попит населення [5].

Розміри споживчого попиту визначають обсяги та структури доходів населення і його переваги. Споживчий попит - його частина, що стосується різних соціальних питань - формується урядом країни. Найбільший вплив надають на споживчий попит громадяни віком від 25 до 45 років. У цей період життя у людей формується домашнє господарство, і вони отримують відносно високі доходи. На споживчий попит певний вплив має реклама. Згідно проведеним дослідженням, потужні рекламні компанії формували попит на товари, на які до них попиту не існувало.

Теорія споживчого попиту є частиною економічної теорії, яка розробляє теорії поведінки споживача, якщо змінюються такі змінні, як дохід, ціна блага і т.д. На відміну від інших видів попиту (таких як інвестиційний попит, що відноситься до інвестиційних товарах або попиту на військові товари), він відноситься до товарів споживчим. Тут розмір споживчого попиту визначається розміром і структурою доходів домашніх господарств і населення, і їх уподобань. Попит на споживчі товари є досить складною соціально-економічною категорією, так як він не просто формується під впливом багатьох чинників, а й може виступати в різних видах. Остання обставина вимагає класифікації видів купівельного попиту, за допомогою якої можна досліджувати загальні тенденції розвитку попиту, вивчати його і прогнозувати, визначити конкретні заходи з його задоволення і навіть скласти певну термінологію для фахівців, що працюють в галузі управління попитом. Формування споживчого попиту вимагає враховувати ряд факторів, один з яких - доходи населення і його чисельність. Тут формування загального, ринкового попиту залежить від формування попиту кожного конкретного споживача [8].

Вивчення споживчого попиту дозволяє підприємствам прогнозувати ряд дій, спрямованих на зміну своєї діяльності з метою досягнення найбільшого задоволення потреб споживачів їх продукцією. При вивченні споживчого попиту, він так само поділяється на групи, в які входять:

а) попит на всі споживчі товари, без їх групування;

б) попит на великі групи товарів, об'єднані по торговому, продовольчого або споживчому ознаками;

в) попит на деякі товари, наприклад, що вимагають статистичної звітності в реалізації;

г) попит на різновиди окремих товарів: моделі, марки, артикули і т.д.

А так само за територіальними ознаками, як:

- Загальноукраїнський (попит всього населення країни); м - регіональний (попит населення в певному адміністративно-територіальному підрозділі);

- Місцевий (попит населення окремого міста, району, села, що входять до складу одного регіону) [4].

Індустрія туризму характеризується тим, що основна увага в ній при створенні системи якості продукту звертається на якість сервісу. Якість сервісу - ключ до комерційного успіху. Готелі та ресторани, екскурсійні бюро і туристичні агентства часто при абсолютно однаковій матеріальній базі та ідентичному напрямку діяльності відрізняються один від одного тільки рівнем сервісу, що є іноді головним в конкурентній боротьбі за споживачів [3].

Світова практика напрацювала певні правила організації ефективного сервісу, дотримання яких і дозволяє залучати щодо конкретної туристського продукту весь накопичений у сфері сервісу досвід. До основних умов якісного сервісу в туризмі можна віднести наступні:

1. Дотримання основних і найбільш важливих для сфери туризму принципів сучасного сервісу:

- Максимальна відповідність послуг, що надаються, вимогам споживачів і характеру споживання;

- Нерозривний зв'язок обслуговування з маркетингом, його основними принципами і завданнями;

- Гнучкість сервісу, його спрямованість на облік мінливих вимог ринку, переваг споживачів турпослуг.

2. Створення необхідних умов для персоналу, який повинен забезпечити якісний сервіс. До них відносяться:

- Ергономічність робочих місць;

- Чітке формулювання правил, обов'язкових для виконання кожним співробітником;

- Чітка система оцінки якості роботи кожного співробітника, що дозволяє об'єктивно вимірювати кількісно і якісно ефективність сервісу, особливо таких важких для обліку елементів як доброзичливість та ввічливість;

- Мотивація персоналу, його щира зацікавленість у процвітанні всього підприємства, бажання й уміння робити свою роботу максимально ефективно, настрій на самовдосконалення;

- Система підвищення кваліфікації персоналу.

3.Оптімізація організаційної структури управління підприємства, яке надає турпослуги:

Чим довше ланцюг проходження замовлення, тим більше ймовірність допущення помилок. Оптимальною вважається така організаційна структура управління, де число її елементів гранично мала. Необхідною умовою забезпечення безперервності технологічного процесу з однаковим рівнем якості обслуговування є також ефективність взаємодії всіх елементів організаційної структури, яка дозволяє негайно виправляти помилки і виключати можливість їх повторення.

4.Всесторонній, повний, об'єктивний і безперервний контроль якості і сервісу, який включає:

- Безпосередня участь гостя в оцінці якості та контролю за нею;

- Створення необхідних методик та критеріїв, які дозволять співвіднести вимоги стандартів з фактичним станом справ;

- Створення системи самоконтролю обслуговуючого персоналу підприємства;

- Постійна робота груп з якості

- Використання чітко сформульованих якісних критеріїв для оцінки якості послуг;

- Участь персоналу в створенні систем і критеріїв оцінки якості;

- Застосування технічних засобів контролю якості;

- Створення служб контролю якості послуг за участю всіх представників різних підрозділів підприємства: дирекції, фінансового відділу, відділу безпеки, кадрової служби, керівника або співробітників всіх функціональних служб;

- Проведення незалежної експертизи якості послуг [6].

Ключовим фактором, який формує поняття якості, є найбільш повне задоволення потреб споживачів з різними запитами та своїм розумінням комфорту як такого. Поняття комфорту включає наступні складові:

- Інформаційний комфорт включає в себе наявність у обслуговуючого персоналу всієї необхідної інформації щодо туру, яка може зацікавити споживача;

- Економічний комфорт (зручність розрахунків для гостей, систему знижок, бонусів, клубних карт і інші заходи, що закликають мотивувати гостя до повторного вибору закладу розміщення, турагенства та ін.)

- Естетичний комфорт (естетично оформлений інтер'єр підприємства, створює відчуття затишку для клієнта);

- Побутове - передбачає створення нормальних умов для перебування гостя (оптимальна температура, вологість повітря, зручність меблів тощо);

- Психологічний комфорт включає повагу і гостинність по відношенню до клієнта [7].

Отже, якісна туристична послуга - це комплексне поняття, тому її якість характеризується лише за сукупністю всіх її складових елементів. Ефект сервісу в сфері туризму оцінюється споживачами в умовах певного емоційного стану, залежить від великої кількості факторів, серед яких переважають суб'єктивні характеристики туриста. На наш погляд, основною запорукою створення якісного турпродукту є широке застосування прийомів, напрацьованих маркетинговим досвідом у сфері туристичного обслуговування і досвіду зарубіжних туристичних підприємств в області управління якістю туристичного продукту [11].

1.2 Формування туристичного продукту на ринку

Формування турпродукту являє собою досить складний багатоступінчастий процес, що вимагає комплексного, системного аналізу і здійснюваний за виконання низки умов:

? проведення маркетингового дослідження ринку для визначення потенційного споживчого попиту на різні види турпродукту;

? визначення видів, форм та елементів турпродукту, періодичності його надання;

? аналіз реальних витрат на розробку і реалізацію пропонованого до продажу турпродукту;

? оцінка економічної ефективності і доцільності розробки турпродукту на основі даних про його передбачуваних доходи та витрати [3].

Планування турів має забезпечити створення привабливого і конкурентоспроможного турпродукту для його подальшої реалізації на ринку. Планування турів має бути засноване виключно на попередній оцінці попиту і пропозиції на ринку [2].

Для цього необхідно визначити основні параметри очікуваного ринкового попиту:

- Територіальні межі ринку (місто, район, область, регіон);

- Соціальний склад клієнтури (молодь, люди з середніми або високими доходами, пенсіонери, домогосподарки та ін.);

- Види туризму і цілі подорожей; можливі обсяги і сезони поїздок [4].

На базі ретельного вивчення та прогнозування можливого ринкового попиту турфірма повинна визначити зміст свого турпродукту, тобто:

Країну подорожі і вид туризму. Якщо передбачаються екскурсійно-пізнавальні тури, то вибираються країни з найбільш цікавими туристичними визначними пам'ятками.

Якщо ж фірма має намір вийти з пропозицією турів на відпочинок, то слід розглядати країни, що володіють відповідними природними ресурсами: тепле море, сонце, пляж;

Сезон і тривалість поїздок.

Для здійснення екскурсійно-пізнавальних турів до країн з помірним кліматом переважні літні місяці (травень-вересень), а в країни з жарким кліматом (Індія, Пакистан, Шрі-Ланка, Таїланд) - листопад-лютий, коли там спадає виснажлива спека. Для турів на відпочинок до країн Середземноморського регіону дещо розширені кордону: з квітня по листопад. Тривалість поїздки залежить так само від виду туризму: екскурсійно-пізнавальні тури і тури на відпочинок зазвичай має тривалість в 1-2 тижні. Шоп - тури обмежуються 4-5 днями. Однак у всіх випадках остаточні терміни перебування туристів у країні визначаються розкладом міжнародних авіаперевізників, частотою польотів і наявністю вільних місць;

Маршрут, тобто перелік міст або населених пунктів, відвідуваних туристами під час подорожі по країні, який визначається залежно від цілей поїздки. Так, у маршрути екскурсійно-пізнавальних турів входить відвідування кількох міст, що володіють найбільш цікавими пам'ятками. Тури на відпочинок чи лікування включають тільки місце, де туристи проводять свій відпочинок або отримують курортне лікування, і місто, через який вони прибувають в країну і виїжджають з неї. Іноді програми цих турів містять один або кілька одноденних екскурсій в розташовані поблизу визначні місця;

Пакет і класність послуг. Залежно від оцінки ринкового попиту турфірма повинна намітити зміст пакету послуг і його класність;

Загальна кількість групових чи індивідуальних турів по кожній країні, з якими турфірма має намір вийти на ринок, їх розбивка по сезонах і місяцях планується на основі оцінки ринкового попиту [5].

На основі перерахованих оціночних даних фірми слід підготувати (в письмовій формі) набір турів або серій турів для обговорення з іноземним партнером (приймаючої фірмою) та постачальниками послуг.

В ідеалі, підготовчу роботу по створенню турпродукту доцільно починати більш ніж за два роки до першого відправлення туристів за новим маршрутом, новій програмі або в нову країну [1].

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЛІ СПОЖИВЧОГО ПОПИТУ НА ФОРМУВАННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ

Розуміння поведінки споживача туристичного продукту допомагає планувати туристичний маркетинг, а розуміння індивідуальних споживачів - знайти точку дотику і привабливість туристського продукту.

Аналіз ринкових можливостей туристичної компанії і орієнтація на споживача завершується етапом, що має не тільки виняткове значення з точки зору успішної діяльності туризму відповідно до маркетингової концепції, але й володіє величезною практичною цінністю. Справа в тому, що в системі ринкової економіки напрями діяльності будь-якої фірми визначає споживач, який купує туристичний продукт на свій розсуд, і тим самим вказує туристичній фірмі, що необхідно пропонувати на ринку. Туристична фірма, що пропонує послуги, які ефективно задовольняють потреби і запити клієнтів, приносити дохід [7].

Дослідження споживачів, виявлення основних мотивів придбання і аналіз споживчої поведінки при купівлі туристичного продукту озброює керівників і фахівців туристичної компанії потужним арсеналом, без якого неможлива успішна діяльність на сучасному туристичному ринку.

Правильне розуміння поведінки споживачів надає такі можливості:

* прогнозувати їх потреби;

* знаходити туристичні продукти, які мають найбільший попит;

* покращувати взаємини з потенційними споживачами;

* набувати довіру споживачів за рахунок розуміння їх запитів;

* розуміти, чим керується споживач, приймаючи рішення про придбання туристичного продукту;

* з'ясовувати джерела інформації, використовувані при ухваленні рішення про покупку;

* встановлювати, хто і як впливає на вироблення і ухвалення рішення про придбання туристичного продукту;

* виробляти відповідну стратегію туристичного маркетингу та конкретні елементи найбільш ефективного комплексу маркетингу;

* створювати систему зворотного зв'язку з споживачами туристичного продукту;

* налагоджувати ефективну роботу з клієнтами.

Формування правильного розуміння споживачів в маркетингу виходить з таких принципів;

- Споживач незалежний;

- Поведінка споживачів туристичного продукту досягається за допомогою досліджень;

- Поведінка споживачів туристичного продукту соціально законна;

- Поведінка споживачів туристичного продукту піддається впливу [10].

Маркетинг може мати досить сильний вплив на мотивацію і поведінку споживачів туристичного продукту. Це досягається за умови, що запропонований туристський продукт дійсно є засобом задоволення потреб клієнта. При цьому не повинно йти про будь-яке маніпулювання поведінкою споживачів туристичного продукту [9].

Велика кількість факторів, що впливають на споживачів туристичного продукту, можна розділити на дві групи:

* зовнішні спонукальні чинники;

* особистісні фактори.

Зовнішні спонукальні чинники включають:

* фактори маркетингу;

* фактори середовища.

В результаті збору інформації підвищується обізнаність споживачів з марками і властивостями туристичного продукту, що є на туристичному ринку. У практичному сенсі туристична фірма повинна розробити такий комплекс маркетингу, який вводив би її марку і в комплект поінформованості, і в комплект вибору споживача. Якщо Туру вдасться поринути в ці комплекти, туристична фірма втрачає реальну можливість продажу свого туристичного продукту.

Рішення про купівлю може бути стримано іншими людьми або непередбаченими обставинами [8].

Щодня споживачі приймають безліч рішень про те, куди поїхати або де відпочити. Більшість великих туристичних компаній досліджують процес ухвалення рішення про покупку, щоб дізнатися: що, де, як і скільки, коли і чому купують туристи. Однак розкрити всі таємниці купівельного поведінки дуже складно, оскільки причини тих чи інших рішень часто приховані глибоко в підсвідомості споживачів.

Визначення реакції покупців на різні маркетингові прийоми туристичних компаній - дуже важливий фактор. Туристична фірма, дійсно, розуміє, як споживачі реагують на різні властивості її туристичного продукту, його ціну і рекламу, отримує значну перевагу перед конкурентами.

На вибір покупця впливають різні фактори, незалежні від туристичної компанії. У більшості випадків маркетологи не можуть керувати факторами, але вони повинні їх враховувати [6].

2.1 Соціально-економічна характеристика діяльності готелю «Турист», м. Київ

Комунальне торгівельно-сервісне унітарне підприємство "Турист" - юридична адреса та місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Р. Окипной, 2.

Готель «Турист» є самостійним господарюючим суб'єктом з правами юридичної особи.

Метою діяльності готелю «Турист» є здійснення господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку і задоволення соціальних і економічних інтересів членів трудового колективу і власника майна [7].

Основними напрямками діяльності організації є надання готельних послуг гостям нашого міста, здійснення роздрібної та оптової торгівлі, торговельно-виробничої діяльності.

Основними постачальниками матеріалів, енергоносіїв і послуг, необхідних для забезпечення реалізації готельних послуг є підприємства м. Київа. Протягом ряду років постачальниками матеріалів, енергоносіїв і послуг є «Водоканал», ЗАТ «Сніжинка», філія теплової мережі , міжрайонне відділення Енергонагляду та ін. [11].

До послуг населення надаються номери вищої, першої та третьої категорії. У сфері надання готельних послуг «Турист» орієнтований на клієнтів з різною купівельною спроможністю, тобто на широкі верстви населення [6].

Основними конкурентами готелю «Турист є: готель «Турист»; готель «Комфорт»; всі продовольчі та інші підприємства роздрібної торгівлі, розташовані поблизу готелю «Турист».

Однак готель «Турист» має ряд конкурентних переваг перед усіма іншими підприємствами - розташуванням підприємства на Лівому березі Дніпра, організацією якісного обслуговування, наданням додаткових послуг проживаючим і покупцям.

Основною метою стратегії маркетингу в організації відносно споживача виступає залучення нових сегментів, за рахунок розширення асортименту товарів і послуг, націленого на різні рівні доходів населення, розширення видів діяльності.

Так, поряд з наданням готельних послуг в нових, комфортабельних номерах готелю «Турист» буде розширено асортимент додаткових послуг, що надаються населенню. Готель буде оснащена більярдними столами, на поверсі працюватиме бар. Планується обладнати в готелі міні-сауну, басейн, конференц-зал.

Весь приріст товарообігу і прибутку становитиме прямий ефект від реалізації стратегії маркетингу [9].

До складу комунального торгово-сервісного унітарного підприємства «Турист» входять наступні структурні підрозділи:

1. Головне підприємство.

2. Готель «Турист» на 198 місць. Чотириповерхова будівля з підвалом, розташоване на лівому березі Дніпра на перетині вулиць Радянська і Селянська, має всі види внутрішнього благоустрою. Загальна площа будівлі становить - 7378 м. кв. Рік побудови - 1960. При готелі є автостоянка обслуговуюча гостей міста. Чисельність працюючих становить 76 осіб.

3. Ділянка госпрозрахункових послуг і робіт, розташований адресою вулиця Федюнінського, 21, працюючих - 10 осіб. Ділянка являє собою комплекс будівель і споруд огороджені залізобетонним парканом до складу якого входять:

- Триповерхова будівля адміністративного корпусу загальною площею - 1729,46 м.кв.

- Цех ремонту автомобілів з підсобними приміщеннями площею - 815,73 м.кв.

- Складські приміщення - 652,7 м.кв.

- Окремо розташована асфальтована автостоянка з контрольно-пропускним пунктом площею - 8104,1 м.кв.

Більшу частину приміщень і споруд ділянки орендує агенство розвитку та сприяння інвестиціям адміністрації, де вказане підприємство надає послуги з митного оформлення вантажів підприємств-резидентів вільної економічної зони [8].

Основні показники господарської діяльності підприємства представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Основні показники господарської діяльності готелю «Турист» в 2007-2009 рр..

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Відхилення (+,-)	Темп зростання(зниження), %
				2008 р від 2007 р	2009 р від 2008 р	2009 р від 2007 р	2008 р до 2007 р	2009 р до 2008 р	2009 до 2007
1. Виручка від реалізації, млн. руб. (О)	4011	4144	3581	+133	-563	-430	103,3	86,4	89,3
2.Доходи, млн. грн. (Д)	3305	3441	2925	+136	-516	-380	104,1	85,0	88,5
3.Витрати, млн. грн. (Р)	2922	3066	2730	+144	-366	-192	104,9	89,0	93,4
4. Прибуток звітного періоду, млн.грн. (П)	+383	+375	+195	-8	-180	-188	97,9	52,0	50,9
5. Середньорічна вартість основних засобів, млн.грн. (ОФ)	6293	5390	12051	-903	+661	+5758	85,7	223,6	191,5
6. Середньооблікова чисельність, чел. (Ч)	228	187	143	-41	-44	-85	82,0	76,5	62,7
7.Фондовіддача, р. (О:ОФ)	0,637	0,769	0,297	+0,132	-0,472	-0,341	120,7	38,6	46,6
8.Фондоємкість, р. (ОФ:О)	1,569	1,301	3,365	-0,268	+2,064	+1,769	82,9	258,6	214,5
9. фондоозброєність, млн.грн. (ОФ:Ч)	27,6	28,8	84,273	+1,2	+55,473	+56,673	104,3	292,6	305,3
10.Фондорентабельність, % (П:ОФ*100)	6,08	6,96	1,618	+0,88	-5,342	-4,462	114,5	23,2	26,6
11.Одноденний оборот, млн.грн. (Оо)	10,989	11,353	9,811	+0,364	-1,542	-1,178	103,3	86,4	89,3
12. Середньорічна вартість оборотних засобів, млн.грн. (ОС)	704	769	839	+65	+70	+135	109,2	109,1	119,2
13. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів, раз (О:ОС)	5,697	5,389	4,268	-0,308	-1,121	-1,429	94,6	79,2	74,9
14. Оборотність оборотних коштів, днів (ОС:Оо)	64,1	67,7	85,5	+3,6	+17,8	+21,4	105,6	126,3	133,4
15. Рентабельність оборотних коштів, % (П:ОС*100)	54,4	48,76	23,24	-5,64	-25,52	-31,16	89,6	47,7	42,7
16. Витрати на оплату праці, млн.грн. (З)	1177	1326,5	1088,4	+149,5	-238,1	-88,6	112,7	82,1	92,5
17. Витрати на оплату праці у відсотках до обороту, % (З:О)*100	29,3	32,01	30,39	+2,71	-1,62	+1,09	109,2	94,9	103,7
18. Продуктивність праці, виміряна за наступними показниками:
18.1.Обороту, млн.грн. (О:Ч)	17,59	22,16	25,04	+4,57	+2,88	+7,45	126,0	113,0	142,4
18.2.Прибутки, млн.грн. (П:Ч)	1,68	2,0	1,36	+0,32	-0,64	-0,32	119,0	68,0	80,9
19. Средня зарабітня плата, млн.грн. (ФЗП:Ч)	5,16	7,09	7,61	+1,93	+0,52	+2,45	137,4	107,3	147,5
20.Рентабельність коштів на оплату праці,% (П:З*100)	32,54	28,27	17,92	-4,27	-10,35	-14,62	86,9	63,4	55,1
21.1. Економічний потенціал, всього (ОФ+ОС+ФЗП)	8174	7485,5	13978,4	-688,5	+6312,9	+5804,4	91,6	186,7	171,0
21.2. В тому числі функціонуючий капітал, млн.р. (ОФ+ОС)	6997	6159	12890	-838	+6731	+5893	88,0	209,3	184,2
22.Ресурсовіддача:
22.1.Ресурсів (економічного потенціалу),р. (О/(ОФ+ОС+ФЗП))	0,49	0,55	0,26	+0,06	-0,29	-0,23	112,2	47,3	53,1
22.2.Функціонуючого капіталу, р. (О/(ОФ+ОС))	0,57	0,67	0,28	+0,1	-0,39	-0,29	117,5	41,8	49,1

Таблиця 2.1 показує, що виручка від реалізації послуг у 2009 році порівняно з 2008 роком знизилася на 13,6% і склала 3581 млн. грн., Хоча в 2008 році в порівнянні з 2007 роком спостерігалося зростання на 3,3%. Відповідно аналогічно змінювалися і доходи в організації. У 2009 році вони склали 2925 млн. грн., Що на 15% менше, ніж у 2008 році. А в 2008 році доходи були вищі, ніж у 2007 році на 136 млн. грн.

Що стосується витрат, то в 2009 році вони знизилися в порівнянні з 2008 роком на 366 млн. грн., А в 2008 році порівняно з 2007 роком збільшилися на 144 млн. грн. і склали 3066 млн. грн.

За весь аналізований період організація має прибуток у звітному періоді, хоча вона в динаміці зменшується, так у 2009 році вона склала 195 млн. грн., Що на 180 млн. грн. менше, ніж у 2008 році і на 188 млн. грн. менше, ніж у 2007 році.

До 2009 року вартість основних засобів значно збільшилася і склала 12051 млн. грн. Це пояснюється тим, що в кінці 2009 року була побудована, за рахунок бюджетних коштів, і введена в експлуатацію, шляхом приєднання до готелю «Турист» новий готель по вул. Головацького «Престиж» на 16 ліжко-місць.

Середньооблікова чисельність працівників за весь аналізований період знижується з 228 осіб у 2007 році до 143 осіб у 2009 році.

Фондовіддача показує, який обсяг послуг припадає на один карбованець основних засобів. Чим вищий цей показник, тим більше ефективно використовуються основні кошти. Таблиця 2.1 показує, що фондовіддача 2009 має дуже низьке значення, тобто на 1 грн основних коштів припадає 0,297 грн обсягу по послугах. У 2008 році цей показник становив 0,769 грн., А в 2007 році - 0,637 грн. Тому, можна зробити висновок, що в готелі «Турист» основні засоби використовуються неефективно.

Чим нижче фондомісткість, тим більше ефективно використовуються основні кошти. У 2009 році цей показник дорівнює 3,365 грн., В 2008 - 1,301 грн., В 2007 - 1,569 грн. Тому як і по фондовіддачі можна зробити висновок, що в готелі «Турист» основні засоби використовуються неефективно.

Так як середньорічна вартість основних фондів у динаміці збільшується, середньооблікова чисельність знижується, то фондоозброєність в динаміці збільшується з 27,6 млн. грн. у 2007 році до 84,273 млн. грн. в 2009 році.

Фондорентабельність характеризує величину прибутку, що припадає на один карбованець основних засобів. І тут, як досліджувало очікувати, цей показник знижується і говорить про неефективне використання основних засобів. У 2009 році він склав усього лише 1,618% при 6,96% у 2008 році і 6,08% у 2007 році.

Так як йде зниження обороту по послугах, то й одноденний оборот зменшується і дорівнює в 2009 році 9,811 млн. грн., Що на 1,542 млн. грн. менше, ніж у 2008 році і на 1,178 млн. грн. менше, ніж у 2007 році.

Збільшується середньорічна вартість оборотних засобів. Їх середньорічна вартість у 2009 році дорівнює 839 млн. грн., В 2008 році ця величина дорівнювала 769 млн. грн., А в 2007 - 704 млн. грн.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів показує кількість оборотів, що здійснюються оборотними коштами за рік. І цей показник знизився з 5,697 раз в 2007 році до 4,268 раз в 2009 році або на 1,429 оборотів знизилася оборотність оборотних коштів.

Оборотність оборотних коштів у 2009 році склала 85,5 днів проти 67,7 днів у 2008 році і 64,1 днів у 2007 році.

Рентабельність оборотних коштів зменшується і становить в 2009 році 23,24% до 54,4% в 2007 році.

У видатках на оплату праці простежується зростання в 2008 році порівняно з 2007 роком (відповідно 1326,5 млн. грн. та 1177 млн. грн.) І зниження в 2009 році порівняно з 2008 роком (відповідно 1088,4 млн. грн. і 1326,5 млн. грн.). Аналогічна тенденція проглядається і у витратах на оплату праці у відсотках до обороту.

Продуктивність праці, виміряна до обороту по послугах до 2009 року становить 25,04 млн. грн., Що на 2,88 млн. грн. більше, ніж у 2008 році і на 7,45 млн. грн. більше, ніж у 2007 році.

Що стосується продуктивності праці виміряної до прибутку, то тут картина протилежна. У 2009 році це показник становить 1,36 млн. грн., А в 2008 році і в 2007 ці показники були відповідно рівні 2,0 і 1,68 млн. грн.

Середня заробітна плата, хоча і незначно, але збільшується з 5,16 у 2007 році до 7,09 млн. грн. в 2008 році і 7,61 млн. грн. в 2009 році. Рентабельність коштів на оплату праці значно знижується і з 32,54% у 2007 році падає до 17,92% в 2009 році.

Економічний потенціал трохи знизився в 2008 році порівняно з 2007 роком (7485,5 млн. грн. Та 8474 млн. грн. Відповідно), але збільшився до 2009 року до 13978,4 млн. грн. У тому числі функціонуючий капітал у 2008 році порівняно з 2007 роком знизився на 838 млн. грн. і збільшився в 2009 році порівняно з 2008 роком на 6731 млн. грн., збільшившись майже в два рази.

За ресурсовіддачею простежувався зростання в 2008 році порівняно з 2007 роком і падіння в 2009 році порівняно з 2008 роком [11].

2.2 Аналіз обороту по послугах і його вплив на кінцеві результати діяльності готелю «Турист», м.Київ.

Для аналізу обороту за видами послуг, що надаються складемо таблицю 2.2.

Як видно з таблиці 2.2 падіння обороту по послугах в 2009 році по відношенню до 2008 року відбулося за рахунок зниження обороту по послугах готелів на 17,8% [12].

Таблиця 2.2.

Оборот по послугах і видам надаваних послуг з готелю «Турист» за 2007-2009 рр..

Показники	Роки	Темп зростання, %
	2007	2008	2009	2008 р. до 2007 р.	2009 р. до 2008 р.
Оборот по готелям	3218	3244	2666	100,8	82,2
Оборот по ресторану	793	900	915	113,5	101,7
Всього:	4011	4144	3581	103,3	86,4

Таблиця 2.3.

Динаміка обороту по послугах по готелю «Турист» за 2007 - 2009 рік.

Показники	Оборот по послугам, млн.руб.	Абсолютный приріст, млн.р.	Темп зростання, %	Темп приросту, %	Абсолют. утримання 1% приросту (зниження), млн.р.
		ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний
1. Оборот по послугах у фактичних цінах за роки:
2007	4011	-	-	-	-	-	-	-
2008	4144	+133	+133	103,3	103,3	3,3	3,3	40,3
2009	3581	-563	-430	86,4	89,3	-13,6	-10,7
2. Оборот по послугах в порівнянних цінах за роки:
2007	4011	-	-	-	-	-	-	-
2008	3566	-445	-445	88,9	88,9	-11,1	-11,1	40,1
2009	2705	-861	-1306	75,9	67,4	-24,1	-32,6

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА РЕЗЕРВІВ ТА НАПРЯМІВ ПОЛІПШЕННЯ ОСНОВНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ГОТЕЛЮ В УМОВАХ КОНКУРЕНЦІЇ

3.1 Резерви поліпшення основних результатів діяльності готелю

Резерви зростання прибутку - це кількісно вимірні можливості її збільшення за рахунок зростання обороту по послугах, зменшення витрат на виробництво і реалізацію послуг, недопущення позареалізаційних збитків, удосконалення структури вироблених послуг. Резерви виявляються на стадії планування і в процесі виконання планів. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці їх розрахунку, мобілізації і реалізації. Виділяють три етапи цієї роботи: аналітичний, організаційний і функціональний [10].

На першому етапі виділяють і кількісно оцінюють резерви; на другому розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, що забезпечують використання виявлених резервів; на третьому етапі практично реалізують заходи і ведуть контроль за їх виконанням.

Таблиця 3.1

Витрати на виробництво і реалізацію послуг. млн.грн.

Статті витрат	2008	2009	2010
Матеріальні затрати	428	462	438
Затраты на оплату труда с отчислениями на соц.нужды	1710	1439	1374
Амортизація основних засобів та нематеріальних активів	232	115	195
Інші витрати	344	321	317
Повна собівартість послуг	2714	2337	2324

Таблиця 3.2

Витрати на 1 карбованець реалізованої послуги. млн.грн.

Статті витрат	2008 г.	2009 г.	2010 г.
Матеріальні затраты	0,103	0,129	0,116
Затраты на оплату труда с отчислениями на соц.нужды	0,413	0,402	0,365
Амортизація основних засобів та нематеріальних активів	0,056	0,032	0,052
Інші витрати	0,083	0,09	0,082
Повна собівартість послуг	0,655	0,653	0,618

Як показують дані таблиці 3.2, існують резерви зниження собівартості послуг за рахунок зменшення матеріальних та інших витрат.

Можливе зниження витрат на грн.. наданої послуги дорівнює:

(0,116 + 0,082) - (0,129 + 0,09) = -0,021 руб.

Витрати на рубль наданої послуги у 2009 році склали 0,653 грн. зниження цієї суми на 0,021 грн. дозволить збільшити суму прибутку. Розрахуємо резерв збільшення суми прибутку за рахунок зниження собівартості:

РПС = - 0,021 х (3581 + 179) = - 0,021 х 3760 = -78,96 млн. грн.

А це в свою чергу підвищить рентабельність послуг.

Фактична рентабельність послуг у 2009 р. склала:

195/3581 х 100 = 5,4%;

Можлива рентабельність послуг при зниженні на 0,021 грн. витрат на карбованець наданої послуги складе:

(195 + 78,96) / 3760 х 100 = 7,28%

Істотним резервом зростання прибутку є поліпшення якості надаваних послуг [9].

Розглянута організація готель «Турист» надає послуги з проживання в номерах вищої та першої категорії. Специфіка послуг, що надаються, а саме послуг з проживання, така, що якість повністю залежить від виробника послуг[6].

3.2 Напрями поліпшення основних результатів діяльності готелю

На основі аналізу резерву збільшення прибутку і рентабельності готель «Турист», проведеного в даній главі, ми може зробити висновки про те, що в розглянутій організації існують наступні напрямки збільшення прибутку:

- Збільшення обсягу наданих готельних послуг;

- Зниження собівартості послуг;

- Підвищення якості вироблених послуг.

Також нам представляється необхідним зробити ряд пропозицій щодо поліпшення фінансових результатів готелю «Турист», які можливо застосувати як в короткостроковому і середньостроковому, так і в довгостроковому періоді:

- Розглянути і усунути причини виникнення перевитрати матеріальних ресурсів;

- Удосконалити управління організацією, а саме: виділити у складі структурних підрозділів та структурних одиниць підприємства центри витрат та центри відповідальності;

- Здійснювати ефективну цінову політику, диференційовану по відношенню до окремих категорій клієнтів;

- Удосконалювати рекламну діяльність, підвищувати ефективність окремих рекламних заходів;

- Розробити і запровадити ефективну систему матеріального стимулювання персоналу, тісно пов'язану з основними результатами господарської діяльності організації та економією ресурсів;

- Використовувати системи депреміювання працівників при порушень трудової чи технологічної дисципліни;

- Розробити і здійснити заходи, спрямовані на поліпшення матеріального клімату в колективі, що зрештою відбитися на підвищенні продуктивності праці.

Можливості підприємства у сфері забезпечення конкурентоспроможності його послуг залежать від внутрішніх і зовнішніх факторів. У ринковій економіці в зовнішньому середовищі постійно відбуваються зміни. Одна частина цих процесів відкриває сприятливі можливості для підприємства, інша (частіше), навпаки, створює для нього труднощі та обмеження. Для управління конкурентоспроможністю послуг, а отже для збільшення прибутку і рентабельності, необхідно передбачити як потенційні перешкоди (погрози), так і відкриваються перспективи (можливості), потрібно знати сильні і слабкі сторони підприємства.

Потенційними загрозами підприємства є:

· Поява нових конкурентів;

· Посилення тиску з боку споживачів послуг;

· Зміна потреб і смаків споживачів послуг;

· Несприятлива політика уряду перш за все щодо податків та регулювання економічною діяльністю.

Головними умовами дозволу цих проблем є, перш за все, використання наукових підходів до управління конкурентоспроможністю, наявність кваліфікованого, ініціативного і творчого персоналу та необхідних фінансових коштів.

Основними напрямками підвищення прибутку і рентабельності готелю «Турист», м. Київ, через підвищення конкурентоспроможності підприємства і вироблених ним послуг є:

· Адаптація підприємства до зовнішнього середовища і насамперед до ринку;

· Використання інноваційних підходів з метою підвищення ефективності використання трудових, матеріальних, нематеріальних і фінансових ресурсів, що формують конкурентні переваги підприємства;

· Створення конкурентного середовища, розробка підприємством конкурентних стратегій і періодичне їх оновлення;

· Формування попиту на певний вид послуг і потреби населення, які підприємство може задовольнити.

Вирішення цих проблем та інноваційний підхід до формування та реалізації організаційно-економічного механізму конкурентоспроможності організації і вироблених їм послуг є основою для підвищення прибутку і рівня рентабельності послуг і в цілому організації.

Важливими напрямками підвищення ефективності діяльності організації є раціональне використання ресурсів у сфері готельних послуг. Напрямками ефективного використання основних засобів в готелі «Турист» можна виділити наступне: реконструкція діючих об'єктів і збільшення їх заселяемості шляхом зниження простоїв номерного фонду; усунення недоліків у технології надання послуг і продажу окремих видів послуг; оптимізація розміщення номерного фонду; вдосконалення організації праці та впровадження прогресивних форм обслуговування; впровадження досягнень науково-технічного прогресу в процес надання послуг і оснащення організації сучасним обладнанням та ін..

Найважливішими умовами прискорення оборотності оборотних коштів є:

- Поліпшення комерційної роботи і формування на цій основі оптимальної структури обороту по послугах;

- Застосування прогресивних форм продажу послуг;

- Організація дієвої реклами (особливо нових видів послуг);

- Вміле використання механізму ціноутворення, встановлення рівня тарифів з урахуванням кон'юктури регіонального ринку;

- Зниження дебіторської заборгованості;

- Посилення контролю за своєчасністю розрахунків з постачальниками і покупцями та ін..

В умовах ринкової конкуренції при проведенні економічного аналізу ефективності використання оборотних коштів організації сфери послуг необхідно:

- Здійснювати порівняння показників ефективності використання оборотних коштів конкретної організації із середньоринковими показниками на різних рівнях;

- Порівнювати показники ефективності використання оборотних коштів з аналогічними показниками організацій-конкурентів;

- Порівнювати фактичне значення показників ефективності використання оборотних коштів з нормативними значеннями відповідних показників.

Напрямками підвищення продуктивності праці в готелі «Турист» можна назвати:

- Створення умов для зростання продуктивності праці через підвищення кваліфікації працівників, зміцнення трудової дисципліни, скорочення плинності кадрів та ін;

- Сприяння зростанню продуктивності праці через матеріальне і моральне стимулювання, вдосконалення оплати праці, впровадження науково і технічно-обґрунтованих норм праці, впровадження прогресивних технологій та ін;

- Механізація і автоматизація виробничих процесів, поліпшення якості праці, вдосконалення управління та організації праці та ін

Дотримання виділених напрямків ефективного використання ресурсів буде сприяти поліпшенню основних результатів діяльності готелю «Турист», м. Київ.

ВИСНОВОК

Пошук резервів підвищення ефективності використання всіх видів наявних ресурсів - одне з найважливіших завдань будь-якої організації. Виявляти і практично використовувати ці резерви можна тільки за допомогою ретельного фінансового економічного аналізу.

Аналіз фінансових результатів діяльності організації є невід'ємною частиною фінансово-економічного аналізу. Основними показниками, що характеризують ефективність діяльності організації є прибуток і рентабельність.

Як показав аналіз фінансових результатів готелю «Турист», дана організація не зовсім успішно працює на ринку міста Київа, вона є недостатньо конкурентною, в аналізованому періоді у неї погіршилися фінансові результати[12].

Прибуток від реалізації продукції послуг у звітному 2009 році знизилася на 48% в порівнянні з попереднім 2008 роком. Основний дохід підприємство отримує від надання послуг з проживання в готелі.

Чистий прибуток підприємства в 2009 році знизилася на 49 млн. грн. або 89,1%.

Значну роль у зниженні суми прибутку зіграли інфляційні процеси та продаж готелю «Гомель». Однак і погіршення діяльності самої організації також зіграло чималу роль. Це показав факторний аналіз прибутку і рентабельності.

Економічний потенціал знизився в 2008 році порівняно з 2007 роком (7485,5 млн. грн. Та 8474 млн. грн. відповідно), але збільшився до 2009 року до 13978,4 млн. грн. У тому числі функціонуючий капітал у 2008 році порівняно з 2007 роком знизився на 838 млн. грн. і збільшився в 2009 році порівняно з 2008 роком на 6731 млн. грн., збільшившись майже в два рази.

За рахунок зниження чисельності працівників на 44 людини фондовіддача основних засобів знизилася на 0,081 р. Також негативний вплив на зміну фондовіддачі зробило зростання середньорічної вартості основних засобів. Так, за рахунок зростання середньорічної вартості основних засобів на 123,5% фондовіддача знизилася на 0,425 р. І тільки зростання продуктивності праці на 13% підвищив фондовіддачу на 0,034 р.

Зниження прибутку 2009 року порівняно з 2008 роком на 48% знизило рентабельність основних засобів на 1,49 процентних пункту. Збільшення середньорічної вартості основних засобів на 123,58% призвело до зниження Фондорентабельность на 3,85 процентних пункту. Сумарний вплив розглянутих факторів склало -5,34% [11].

Аналіз також показав, що в розглянутій нами організації існують резерви збільшення прибутку і рентабельності. До них відносяться: збільшення обороту по послугах, зниження питомої собівартості послуг та підвищення якості послуг [12].

Відповідно з даною метою в дослідженні були розглянуті такі завдання:

1. Вивчить соціально-економічну сутність готельних послуг та їх значення для економіки в умовах конкуренції.

2. Дати характеристику основних показників діяльності підприємства, яке...