Етикет спілкування

Робота по формуванню іміджу підприємства ведеться ціленаправлено для кожної групи споживачів і різними засобами в залежності від стану розвитку організації та її фінансових можливостей. Саме для цього необхідно, щоб вся політика ПР була чітко вивірена та узгоджена для кожної групи.

Основними засобами PR створення позитивного іміджу компанії є активне співробітництво з засобами масової інформації - ЗМІ (телебачення, преса, тощо), використання сучасних інформаційних технологій (створення та ведення блогів, сайтів, скайп в Інтернеті), прес-релізи (повідомлення, які містять в собі інформацію, що зацікавить аудиторію, яка її отримує), прес-конференції (зібрання представників преси з громадськими, діловими, урядовими колами, з керівництвом компаній і фірм з метою інформування громадськості щодо актуальних проблем та окремих питань), соціальна реклама компанії, реклама товару, послуг (має бути зрозумілою, має переконувати, повинна відображати бажання публіки, а не концентруватися на тому, що необхідно корпорації, має бути щирою і відвертою, без будь-яких спроб обдурити людей), презентації (спеціальні акції, організація і проведення яких покладена на спеціалістів служби зв'язків з громадськістю спільно з керівництвом організації для презентування фірми, її нової продукції, можливостей і досягнень), спонсорські заходи, виставки, відеороліки, випуск буклетів, тощо.

Всі ці заходи мають одну мету: просування товарів та послуг організації шляхом створення її позитивного іміджу серед внутрішньої громадськості завдяки формуванню корпоративної культури, а також забезпечення гармонічних та благоприємних зв'язків та відносин із зовнішньою громадськістю.

Очікуваними результатами впливу засобів ПР на суспільство є: обізнаність щодо традицій, цінностей, ритуалів, міфів, внутрішньо корпоративних відносин, правил ведення справ; позитивні інноваційні зміни в діяльності корпорації; впевненість "інформованої" аудиторії щодо переваг корпорації; розвиток корпоративного духу; створення позитивного образу і репутації корпорації; сформоване прихильне ставлення до корпорації громадськості; бажання користуватися послугами корпорації; вмотивований вибір "переконаної" аудиторії форм партнерства та співпраці з даною корпорацією.

Таким чином, в сучасній економіці, що динамічно розвивається, саме PR-комунікації набувають все більшого значення в формуванні іміджу компаній. Створення дійсно якісної продукції не принесе прибутків, якщо компанія не матиме позитивної оцінки у свідомості споживачів.

Отже, наприкінці можна зробити висновок, що імідж підприємства виступає як один з інструментів досягнення стратегічних цілей організації,що торкаються основних сторін її діяльності та орієнтовані на перспективу. Переваги позитивного іміджу очевидні. Однак позитивна популярність не з'являється сама собою і не існує сама по собі. Вона вимагає цілеспрямованої систематичної роботи з формування позитивного іміджу підприємства. А робота щодо формування та підтримки позитивного іміджу - це не один чи навіть декілька окремих заходів, а системна, цілеспрямована і обґрунтована діяльність компанії.

2. Ситуації

СИТУАЦІЯ 1:

Соціальна відповідальність - це визначений рівень добровільної безкорисної підтримки вирішення соціальних проблем з боку підприємця, що має місце поза вимогами державних органів і над ними.

Існує два підходи розуміння соціальної відповідальності підприємництва.

Перший. Підприємництво вважається соціально-відповідальним, якщо воно, не порушуючи законів і норм державного регулювання, збільшує прибуток, тобто досягає запланованих економічних цілей.

Другий. Підприємець в доповнення до економічної відповідальності повинен враховувати людські і соціальні аспекти впливу свого бізнесу на працівників, партнерів, споживачів, і також, вносити позитивний внесок у рішення суспільних проблем суспільства в цілому. Тобто, суспільство чекає від росту підприємництва не тільки високих економічних результатів, а й суттєвих досягнень з точки зору соціальних цілей.

Соціальну безвідповідальність з боку пересічних громадян викликає таке явище як монополія. Монополія держави у сфері організації соціального захисту, супроводу життєдіяльності громадян (реалізації їх прав та свобод), не допущення конкуренції ідей та проектів з боку громадянського суспільства, які покликані розв'язати проблеми життєдіяльності, через що громадяни починають вважаюти, що влада має забезпечувати вирішення всіх негараздів, займають при цьому позицію «паразитуючих суспільних елементів». Це - криве дзеркало, яке має бути виправленим з часом.

Діяльність корпорації "Форд Мотор" висвітлює три основні напрями корпоративної соціальної відповідальності:

- Економічний,

- Соціальний,

- Екологічний.

Я вважаю, що корпоративна відповідальність стосується не лише великих компаній з мільярдними прибутками, але з середніх та малих компаній також, адже всі компанії на ринку мають бути соціально відповідальними.

В Україні інститут корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) перебуває лише на етапі становлення. Однак, як показує досвід розвинутих країн, саме соціальне інвестування сприяє формуванню нових конкурентних переваг, зростанню рівня ділової репутації та капіталізації компаній.

Розвиток корпоративної соціальної відповідальності вітчизняним компаніям слід розпочинати із вибору найбільш перспективних форм соціального інвестування, які знаходяться в руслі довгострокового інтересу компанії. Тобто, КСВ буде інтегрована не лише у систему управління компанією, але й у загальну корпоративну бізнес-стратегію, включаючи соціальні, економічні та екологічні цілі. При цьому КСВ не слід ототожнювати лише з благодійністю. Навпаки, вона передбачає прояв випереджаючих соціальних ініціатив компанії, які проявляються у формуванні дієвого партнерства із заінтересованими особами (персонал, споживачі, власники, територіальні громади, представники держави тощо). Тобто, корпоративна соціальна відповідальність проявляється у впливі управлінських рішень та результатів діяльності компанії (продукти, послуги) на суспільство і навколишнє середовище.

Підтримуючи і керуючись в своїй діяльності світовими принципами в області прав людини, трудових відносин, охорони навколишнього середовища і протидії корупції Конфедерація роботодавців України приєдналася до Глобального договору ООН (The UN Global compact). Наприкінці 2007 року, представник Конфедерації був обраний від промислового сектора України для участі в роботі над проектом стандарту ISO 26000 з соціальної відповідальності.

Протягом останніх 10 років одним з пріоритетних напрямків розвитку бізнесу, особливо, великого, є розбудова етичної поведінки із певними зацікавленими групами впливу, яка останнім часом охоплюється поняттям «корпоративна соціальна відповідальність» (КСО, Corporate Social Responsibility, CSR).

1 листопада 2007 року за ініціативою Держспоживстандарту в Україні пройшов круглий стіл зацікавлених представників громадськості та влади, метою якого стало формування групи експертів від країни від наступних груп громадянського суспільства - бізнесу, об'єднань громадян, профспілок, уряду, об'єднань споживачів та науково-дослідницьких організацій. Як член ISO, Держспоживстандарт та група національних експертів з розробки проекту стандарту ISO 26 000 «Керівництво із соціальної відповідальності» приєдналися до цієї роботи, на жаль, лише з листопада 2007 року.

Інтерес до розвитку інституту КСВ за останні три роки активно зростає. Компанії розбудовують системи корпоративного управління з елементами відповідальності, у Державний класифікатор професій включено нові посади: менеджер із соціальної відповідальності, соціальний аудитор та експерт із соціальної відповідальності. На вимогу часу, в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка започатковано і два роки поспіль викладається новий курс «Соціальна відповідальність бізнесу». Особливого імпульсу у розбудові інституту КСВ в Україні також надають положення, які опрацьовані на спільному круглому столі економічного факультету Київського національного університету та УСПП, який відбувся 9 грудня цього року. Отже, в Україні необхідно започатковувати нові ініціативи та розвивати платформу для впровадження корпоративної соціальної відповідальності.

Корпоративна соціальна відповідальність в Україні поряд з приватною власністю, правовими гарантіями, дієвою системою управління, самоврядними та ринковими інститутами може стати базою для формування соціально орієнтованої ринкової економіки.

Але ринкова економіка не породжує добробуту автоматично, а лише може сприяти розвитку.

Для розбудови КСВ на всіх рівнях економіки країни необхідно формувати нові ефективні механізми.

СИТУАЦІЯ 2:

1. Узагальнення:

- Проблема виникла у галузі вироблення програмних продуктів для обчислювальної техніки.

- Головна етична проблема полягає у питанні, чи користуватись такою ситуацією, що склалася на мою користь, але при цьому забуваючи про моральні та етичні принципи, чи не користуватись і бути чесним серед собою та вести чесну конкурентну боротьбу.

- Суть ситуації полягаю у тому, що можна використати знайомство з колишнім керівником фірми-конкурента для цілей власного підприємства, але не дуже чесним шляхом по відношенню до цієї людини та до фірми-конкурента. Але це інформація про конкурентів була б надзвичайно потрібна для мого підприємства. Або не дізнаватись жодної інформації про конкурентів, яка так мене цікавить.

- У ситуації брав участь менеджер на фірмі, що розробляє програмні продукти для обчислювальної техніки та колишній керівник фірми-конкурента.

2. Дійові особи:

- 1 - молодий менеджер на фірмі, що розробляє програмні продукти для обчислювальної техніки,

- 2 - молодий колишній керівник фірми-конкурента.

3. Альтернативні рішення:

- Можливі напрями дій:

- Прийняти залицяння (пообіцяти взяти на роботу) і вивідати цікаву інформацію про конкурентів.

- Повести себе толерантно і не користуватись даною ситуацією.

- Повний перелік альтернатив,

- Прийняти залицяння (почати залицятись) і вивідати інформацію,

- Прийняти залицяння (почати залицятись) і нічого не дізнаватись про конкурентів.

- Пообіцяти взяти на роботу, але не стримати дану обіцянку, дізнавшись при цьому потрібну інформацію.

- Пообіцяти і дійсно взяти на роботу, і дізнатись потрібну інформацію.

- Просто взяти на роботу гарного працівника, без шукання вигоди для себе.

- Не проявляти жодної цікавості до даної особи.

- Аргументація і оцінка кожної альтернативи у вигляді таблиці "за" і "проти":

Таблиця:

4. План дій:

- Які стратегії можна застосувати? Яке рішення стосовно звільненого керівника фірми-конкурента Ви приймете?

Якби я була на місці менеджера, який потрапив у таку ситуацію, то долго би сумнівалась, як правильно вчинити. Оскільки, з однієї сторони, конкуренція має бути чесною і справедливою, але з другого боку, немає на світі людей, які б не шукали вигоди для себе у склавшихся випадково ситуаціях. Думаю, яб не змогла втриматись від спокуси дізнатись більше про діяльність конкурентів. Але оскільки, колишній керівник фірми-конкурента незперечно має бути розумною та корисною на підприємстві людиною, та ще й з досвідом роботи у даній сфері, то такий працівник дійсно буде цінним. Тому я б обов`язково запропонувала йому посаду у нашій компанії.

Тобто, серед своїх альтернатив я би вибрала третій варіант, який буде вигідним і корисним для обох сторін.

Використана література

спілкування етикет корпоративний

1. Скібіцька Л.І./Організація праці менеджера./ Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2010. -360 с.

2. Фрайзер П.Сайтэл. Современные паблик релейшнз. - М.: Издательский Дом «Инфра - М», 2002.

3. Алешина И. В. Корпоративный имидж: стратегический аспект // Маркетинг в России и за рубежом. - 1998. - №1.

4. О.Й. Лесько, М. Д. Прищак, О. Б. Залюбівська, Г. Г. Рузакова «Етика ділових відносин».

5. Чайка Г.Л. - Культура ділового спілкування менеджера.

6. Джи Б. Имидж фирм. Планирование, формирование, продвижение.-СПб.: Издательство « Питер»,2000.-224с.

7. Королько В.Г. Основи паблік рілейшнз. «Ваклер», 2001р.

Размещено на Allbest.ru