Аналіз ризиків стійкості підприємства та контроль реалізації стратегічного плану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз ризиків стійкості підприємства та контроль реалізації стратегічного плану

Ю.І.Редькіна

Стратегічне управління багатофункціональним підприємством здійснюється в умовах невизначеності, зумовленої науковим прогресом, нестабільністю політичної ситуації, зростанням конкуренції на товарних і фінансових ринках, посиленням глобалізаційних процесів та дефіцитом інформації, а також за наявності різноманітних способів і варіантів перетворення можливостей у дійсність та багатоваріантності реалізації управлінських рішень. У момент прийняття будь-якого рішення дуже часто неможливо отримати чітку та вичерпну інформацію щодо зовнішніх та внутрішніх чинників, які визначатимуть майбутній стан середовища реалізації стратегії підприємства. Так проявляється сутність невизначеності як об'єктивної форми існування навколишнього середовища.

Велика ймовірність виникнення «стратегічних несподіванок» призводить до виникнення ризику зниження ефективності функціонування підприємства, що зумовлює необхідність приймати стратегічні рішення і поза циклами планування з метою швидкого реагування на зміни зовнішнього середовища. Це в свою чергу, потребує створення відповідної підсистеми контролю ризику обраної стратегії та управління ризиком втрати стійкої позиції функціонування підприємства на ринку.

Метою статті є з'ясувати сутність ризику втрати стійкості підприємства та виділити основні причини та чинники, які призводять до погіршення стійкості його фінансового стану.

Під невизначеністю у системі, зазвичай, розуміють ситуацію, коли повністю чи частково відсутня інформація про можливий стан системи та зовнішнього середовища, що спричинює до відхилення показників її функціонування від очікуваних значень. У теорії рішень і теорії ігор виокремлюють три типи невизначеності: невизначеність «природи» (тобто зовнішнього середовища відносно досліджуваної системи); невизначеність цілей системи; невизначеність дій суперника (конкурента) [5, с. 537].

Невизначеність формується під впливом різноманітних чинників. Наприклад, В. Вітлінський та С. Наконечний [2, с. 35-36] причини виникнення невизначеності поділяють на три групи: чинники, які неможливо точно спрогнозувати; економічно обгрунтована неповнота інформації; «організована» невизначеність чи асиметрія інформації. В. Савчук також виокремлює три основних чинники економічної невизначеності, а саме: тимчасова невизначеність, зумовлена тим, що неможливо точно спрогнозувати поведінку того чи іншого чинника у майбутньому; невизначеність ринкової кон'юнктури; невизначеність поведінки учасників у ситуації конфлікту інтересів [4, с. 13]. За джерелами впливу всі чинники невизначеності можна розділити на чотири групи [6, с. 95]: ринкові, галузеві, операційні (притаманні конкретному підприємству) та фінансові. Отже, джерелом невизначеності, що спричинює до ризику, є усі стадії виробничого процесу - від купівлі та постачання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів до продажу продукції.

На практиці, як зазначає К. Сіо, майже всі довгострокові рішення приймаються в умовах ризику та невизначеності [3, с. 176]. Якщо, приймаючи рішення, виходять не з однієї певної ситуації у зовнішньому середовищі, а із декількох можливих ситуацій, то прийняття рішень здійснюється в умовах невизначеності зовнішнього середовища. Якщо можна задати ймовірність настання тієї чи іншої ситуації у зовнішньому середовищі, то прийняття рішень здійснюється в умовах ризику. Отже, невизначеність - це стан зовнішнього середовища, а ризик - це похідна від стану невизначеності, що описує імовірність небажаної події.

Ризик зниження стійкості підприємства на ринку, як правило, визначають як ймовірність виникнення фінансових втрат через неефективну структуру капіталу, що спричинює до розбалансованості грошових потоків підприємства [1, 3]. Таке визначення ризику стійкості враховує лише один із чинників фінансової стійкості підприємства - структуру джерел фінансування та характеризує ймовірність зниження фінансової стійкості у поточному періоді. У довгостроковому періоді стійкість його функціонування формується під впливом сукупності чинників як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, а можливість зниження її рівня пов'язана із великою кількістю ризиків.

Аналіз та узагальнення різноманітних підходів та визначень дає змогу зробити висновок, що під ризиком зниження стабільності функціонування підприємства розуміється ймовірність погіршення фінансового стану суб'єкта господарювання (його банкрутство) унаслідок реалізації альтернативного управлінського рішення в умовах невизначеності.

Головними проявами цього ризику є зниження рівня прибутковості підприємства (чи зниження ефективності його фінансової діяльності) та можливість його банкрутства протягом певного періоду часу. У довгостроковій перспективі ризик зниження фінансової стійкості підприємства генерується як неефективною системою управління фінансами підприємства, невизначеністю цілей його діяльності, так і невизначеністю зовнішнього середовища.

Оскільки ризик є похідною від стану невизначеності (як природи, так і цілей), зробимо спробу здійснити аналіз головних ризиків стійкості, які є результатом виникнення невизначеності, а також виокремити можливі причини та чинники ризиків (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Головні ризики, що впливають на рівень стійкості підприємства як наслідок невизначеності

Причинами ризику при формуванні фінансової стратегії підприємства вважаємо незаплановані події, які потенційно можуть виникнути та спричинити відхилення від обраної стратегії. Результатом виникнення причин ризику буде небажаний розвиток подій, наслідки якого спричинять до відхилення від визначеної стратегічної фінансової цілі підприємства. Чинниками ризику будуть умови, які можуть спровокувати чи сприяти виникненню причин ризику.

Отже, до основних ризиків, що можуть спричинити до зниження стійкості підприємства, належать:

Ризик неефективної структури капіталу. Розглянемо коли структура джерел фінансування є недосконалою (подія

Причинами виникнення такої ситуації можуть бути: значна частка в структурі капіталу короткострокових позик розміщення акцій на фондовому ринку за ціною, нижчою від запланованоїзнецінення унаслідок високого рівня інфляції амортизаційного фондузростання відсоткових ставок за короткостроковими кредитами комерційних банківвідмова банку видати довгостроковий кредитпомилка працівників фінансової служби при об численні необхідної суми позикових коштів Тоді ймовірність виникнення події А₁ дорівнюватиме:

ризик невизначеність капітал стійкість

де- кількість врахованих причин виникнення події

Чинниками ризику будуть: значна частина залучених коштів у структурі капіталу; низький рівень управління фінансовою діяльністю; загальна нестабільність соціально-економічної ситуації в країні.

Ризик зниження ліквідності підприємства. Розглянемо ситуацію, коли підприємство несе збитки через брак коштів в необхідній період часу і, як наслідок, невиконання взятих зобов'язань (подія А₂).

Можливими причинами виникнення такої ситуації будуть: помилки при складанні бюджету руху грошових коштів (А₂1); зростання обсягу просрочено! дебіторської заборгованості (А₂₂); неможливість отримати короткостроковий банківський кредит для погашення касових розривів (А₂₃). Тоді ймовірність настання події А₂:

де- кількість врахованих причин виникнення події А₂.

Кредитний ризик, пов'язаний зі збитками, які виникають у ситуації, коли контрагенти частково або повністю не можуть виконати свої кредитні зобов'язання (подія А₃).

До основних причин виникнення кредитного ризику підприємства варто віднести несвоєчасну оплату покупцем за одержані товари (А₃₁); неплатоспроможність покупця, що пов'язана зі знищенням частини його бізнесу (А₃₂); зростання обсягів дебіторської заборгованості (А₃₃). Ймовірність настання події А₃ визначається за формулою:

декількість врахованих причин виникнення події А₃.

Чинниками кредитного ризику можуть бути: кризова ситуація у взаєморозрахунках підприємства, відсутність розвинутої системи страхування кредитних ризиків, неплатоспроможність покупців через виникнення форс- мажорних ситуацій.

Податковий ризик, який здійснює суттєвий вплив на результати роботи вітчизняних підприємств, пов'язаний із непослідовною податковою політикою держави (подія А₄).

Причини виникнення податкового ризику - введення нових податків і зборів на здійснення окремих видів діяльності (Л41); збільшення ставки оподаткування (А₄₂); зміна термінів та умов сплати податків (А₄₃); відміна податкових пільг (А₄₄); сплата штрафів та пені за порушення податкового законодавства (А₄₅). Тоді ймовірність настання події А₄.

де- кількість врахованих причин виникнення події А₄.

Чинниками податкового ризику є непослідовна політика уряду, неузгодженість податкового законодавства, низький рівень знань у галузі вітчизняного податкового законодавства працівників бухгалтерії.

Інвестиційний ризик характеризує ймовірність фінансових збитків в процесі здійснення інвестиційної та інноваційної діяльності (подія^l₅).

До причин виникнення збитків унаслідок нереалізації інвестиційних проектів і здійснення попередніх фінансових інвестицій варто віднести: втрату інвестиційної привабливості проекту через зміну ситуації на ринку 04₅і); несвоєчасне фінансування інвестиційного проекту (А₅₂); несвоєчасну підготовку інвестиційного проекту (^4₅₃); зниження вартості цінних паперів, які належать підприємству ў4 54). Ймовірність виникнення події А₅:

де- кількість врахованих причин виникнення події А₅.

Чинники іноваційного ризику - нестабільність темпів і пропорцій зміни цін, рівень підприємницької активності в країні та регіонах, науково-технічний прогрес, розвиток фондового ринку.

Ризик операційної діяльності, пов'язаний із виникненням фінансових втрат через збої в процесі виробничо- господарської діяльності підприємства (подія А₆).

Причинами операційного ризику можуть бути: збій комп'ютерних систем і поломка обладнання (А₆і); зниження попиту на продукцію підприємства (А₆₂); падіння цін на продукцію підприємства (А₆₃); впровадження конкурентом

нових технологій, що передбачає зниження ціни на товар (А₆₄); неможливість одержати кошти для поповнення оборотного капіталу (А₆₅); зниження купівельної спроможності населення (А₆₆). Ймовірність виникнення операційного ризику (події А₆):

де- кількість врахованих причин виникнення події А₆.

Чинники операційного ризику: погіршення соціально-економічної ситуації в країні, науково-технічний прогрес, висока зношеність обладнання, криза в галузі, до якої належить підприємство, неефективна система фінансового планування.

Ризик неефективності організаційної структури підприємства. Розглянемо випадкову подію неефективності функціонування організаційної структури підприємства у разі введення нових функцій (А₇).

Причиною виникнення цього виду ризику є неправильно побудована організаційна структура підприємства - подіяв. Тоді ймовірність настання події .4₇:

Чинниками ризику є зміни на фінансових і товарних ринках, що зумовлюють необхідність введення нових видів робіт, створення нових підрозділів, зміни технології управління, науково-технічний прогрес.

Ідентифікувавши основні ризики стійкості, виникає необхідність їх оцінити, оскільки управляти можна лише проаналізованим та прогнозованим ризиком. З цією метою необхідно одночасно визначити два показники - ймовірність виникнення ризику та величину збитків, які виникли внаслідок його дії. Детальний аналіз ризиків, які впливають на стійкість системи підприємства, дає змогу ідентифікувати потенційну небезпеку та її джерела, а оцінивши наслідки, здійснити заходи щодо локалізації чи мінімізації негативного прояву чинників ризику.

Важливим інструментом забезпечення стійкості підприємства у довгостроковому періоді є комплекс заходів і процедур з управління ризиками, які впливають на її рівень. Організація ризик-менеджменту на підприємстві дає змогу одночасно вирішувати чи створювати сприятливі умови для вирішення основних завдань його діяльності, серед яких: планування очікуваних прибутків і збитків, зниження непередбачуваних витрат, оптимізація податкових платежів, підвищення кредитного та інвестиційного рейтингу підприємства, підвищення фінансової стійкості тощо. Вирішення цих завдань сприятиме досягненню стратегічних цілей підприємства.

Заслуговує на увагу дослідження власне процес управління ризиком, під яким розуміємо системну роботу, що об'єднує комплекс заходів щодо ідентифікації та аналізу ризиків, розробки та впровадження заходів для оптимізації управління в умовах ризику. В умовах багатофункціонального підприємства управління ризиком базується на концепції прийнятного ризику, що передбачає можливість раціонального впливу на рівень ризику та доведення його до прийнятного значення.

Підсистема управління ризиком стійкості підприємства, як невід'ємна складова системи стратегічного управління стійкістю підприємства в умовах невизначеності, реалізується у вигляді двоступеневого комплексу заходів оцінки й управління ризиком зниження стійкості (рис. 1).

Заходи, спрямовані на оптимізацію ризиків стійкості суб'єкта господарювання, не повинні знижувати стійкості його фінансового середовища. Систему управління ризиками зниження стійкості можна вважати ефективною лише у випадку, якщо витрати на їхню оптимізацію будуть меншими від суми очікуваних збитків. У сучасних умовах господарювання, що характеризуються високим рівнем невизначеності, досягнення стратегічних цілей підприємств та забезпечення їхньої довгострокової стійкості неможливе без створення ефективної системи стратегічного менеджменту, невід'ємним елементом якого є механізм управління ризиком зниження стійкості.

Рис. І. Схема процесу управління стійкістю із підсистемою управління ризиком

В умовах національної економіки головними ризиками, що стримують довгостроковий розвиток і спричиняють до втрати стійкості суб'єктів господарювання, як свідчить проведений аналіз, є податковий, інвестиційний, операційний ризики та ризик зниження ліквідності. Побудова ефективної системи стратегічного управління стійкістю, що включає підсистему управління ризиком, сприятиме підвищенню стійкості суб'єктів господарювання в умовах зростаючої конкуренції та невизначеності на внутрішньому і світовому ринках.

Рис. 2. Реалізація заходів щодо управління ризиком зниження стійкості в організаційних підрозділах підприємства

Список використаної літератури

1. Пастухова В. В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність [Текст] / В.В. Пастухова. - K.: Київ. Нац. торг.-екон. ун-т, 2002,- 302с.

2. Савчук В. Риск-стратегическое дело [Текст] //& стратеги. - 2005,-№10,-С. 12-21.

3. Стратегическое управление организационно-экономической устойчивостью фирмы: Логистикоориентированное проектирование бизнеса [Текст] / А.Д. Канчавели, А.А. Колобов, И.Н. Омельченко и др. //Под ред. А.А. Колобова, И.Н. Омельченко. - М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2001. - 600с.

4. Теорія фінасової стійкості підприємства Монографія [Текст] / М.С. Заюкова, О.В. Мороз та ін. // за ред. М.С. Заюкової. - Вінниця: УНІВЕРСУМ, 2004. - 155с.

Размещено на Allbest.ru