Елементи становлення контролінгу в системі управління підприємством

Размещено на http://www.allbest.ru

Елементи становлення контролінгу в системі управління підприємством

Актуальність теми. В зв'язку з постійною зміною зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, збільшуються обсяги інформації, яку необхідно опрацювати, проаналізувати та ранжувати за ступенем важливості. Саме для цього сьогодні в практиці управління зарубіжних та вітчизняних підприємств, різних за розмірами та сферами економічної діяльності, все частіше починає використовуватись контролінг, хоча не завжди в їх організаційній структурі є однойменний підрозділ. Але головне те, що підприємства усвідомили переваги використання даної концепції і все частіше впроваджують та реалізовують в практичній діяльності методологію та принципи контролінгу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед зарубіжних вчених, які зробили вагомий внесок у розвиток контролінгу можна відзначити А. Дайле, Й. Вебера, Е. Майєра, Р. Манна, Д. Хана, К. Хомбурга, Г. Піча, X. Фольмута, В. Кнаупа, Д. Джексона, Р. Ентоні, Т. Райхмана, К. Серфлінга, П. Хорвата та ін. Окремі теоретичні та загальнометодичні напрацювання з питань впровадження та функціонування контролінгу знайшли відображення в працях вітчизняних і російських науковців, зокрема: О. Ананькіної, Н. Данилочкіної, О. Кармінського, О. Качериної, І. Оленєвої, М. Пушкаря, В. Савчука, Л.Сухарьової, О. Терещенка та ін.

Мета дослідження полягає у виявленні основних причин та етапів розвитку контролінгу, а також особливостей впровадження даної концепції в різних країнах.

Викладення основного матеріалу. Поняття «контролінг» походить від англійського дієслова «to control», що має різні значення. Джерела контролінгу лежать в області державного управління і йдуть своїми коріннями в середні століття. Уже в XV ст. при дворі англійського короля існувала посада з назвою «Controllour», у завдання якого входили документування й контроль грошових і товарних потоків.

Основною причиною появи поняття контролінгу в економічній літературі називають, насамперед, промислове зростання у США наприкінці XIX - початку XX ст., що викликало ускладнення процесів планування й появу нових підходів до планування на підприємстві.

Значною мірою на розвиток контролінгу вплинула світова економічна криза та організований в 1931 р. під впливом економічної кризи Controllers Institute of America, у подальшому перейменований в 1962 р. у Financial Executive Institute, що являв собою професійну організацію контролерів. Він істотно сприяв розвитку контролінгу особливо тим, що систематизував завдання контролінгу [1].

Загалом можна виділити основні причини розвитку контролінгу на провідних підприємствах США:

1) стрімке економічне зростання економіки США в кінці XIX -- початку XX століття, зростання кількості підприємств, загострення ринкової конкуренції, що вимагало залучення новітніх інструментів ведення конкурентної боротьби;

2) концентрація капіталу, зростання розмірів підприємств, диверсифікація продукції, що вимагала залучення ефективних інструментів управління великим бізнесом, забезпечення керованості ним;

3) зростання обсягів інформації, яка необхідна для управління великим бізнесом, викликало необхідність створення спеціального підрозділу відповідального за формування релевантної інформації для прийняття менеджерами управлінських рішень;

4) підвищення рівня невизначеності стану зовнішнього середовища підприємств, що певним чином ускладнювало здійснення довго- та короткострокового планування, в зв'язку з чим виникла потреба з боку бізнесу в прогнозуванні стану зовнішнього середовища та запровадженні ефективних інструментів планування;

5) відокремлення власників від менеджменту викликало необхідність створення ефективних інструментів забезпечення контролю з боку власників за діяльністю підприємства та ін.;

6) із середини 50-х років у німецькомовній економічній літературі також формується певний підхід до контролінгу. У німецькомовну літературу ідеї контролінгу прийшли із практики його застосування на дочірніх підприємствах американських корпорацій. Якщо в США контролінг розглядався винятково в прикладному змісті (був орієнтований тільки на практику), то в Німеччині й інших німецькомовних країнах в 70-х роках стала розвиватися теоретична концепція контролінгу. До цього фахівці мали уявлення про контролінг лише з уривчастих публікацій практиків на дану тему [4].

Підвищення попиту на послуги в області контролінгу привело до появи в Німеччині ряду наукових й освітніх організацій. Першим виник Інститут контролерів з питань утворення в області планування підприємства й обліку, що займається питаннями підготовки кадрів у сфері планування підприємства й обліку. З 1971 р. приватні й суспільні семінари проводить Академія контролерів. В 1975 р. заснований Союз контролерів. Наступним важливим кроком на шляху впровадження ідей і філософії контролінгу став вихід у світ в 1989 р. журналу «Контролер»[3].

Отже, серед характерних особливостей розвитку контролінгу в Німеччині можливо виділити наступні:

1) контролінг до Німеччини перемістився із США, вже маючи достатньо напрацьовану методологічну базу, що певним чином спростило його розвиток та надало певні матеріали для розвитку концепції контролінгу;

2) внаслідок того, що ідеї контролінгу першочергово були запроваджені на американських дочірніх підприємствах, на німецьких крупних підприємствах контролінг став розвиватися трохи пізніше на підставі розробленої науковцями теоретичної бази, проте малі та середні підприємства ще досить тривалий час не могли використовувати інструментарій та принципи контролінгу;

3) паралельний розвиток в Німеччині теоретичної концепції контролінгу та практичного його використання надав певні переваги, порівняно із США, де спочатку розвивалося практичне використання принципів контролінгу. Завдяки паралельному розвитку теорії та практики контролінгу в Німеччині його концепція мала більш науково оформлений та завершений характер;

4) розвиток обчислювальної техніки в Німеччині саме в період запровадження концепції контролінгу надав можливість з перших етапів використовувати її переваги для забезпечення ефективності впровадження та використання контролінгу в управлінні підприємствами [4].

Проаналізувавши та систематизувавши вище викладений матеріал в загальносвітовому масштабі, можливо виділити наступні ключові дати історичного розвитку концепції контролінгу (табл. 1):

Ключові дати історичного розвитку концепції контролінгу [4]

Таблиця 1

У більшості розвинених країн з ринковою економікою концепції контролінгу схожі. Розходження стосуються в основному розуміння двох крайніх ситуацій: прагматизму й ступеня вдосконалення системи відповідно до менталітету користувачів. Так, у Німеччині переважає тенденція академізації контролінгу, прагнення створити спочатку теоретично цілісну систему, а потім братись за вирішення конкретних завдань. У США й деяких європейських країнах переважає прагматичний підхід: тут контролінг тісніше пов'язаний з менеджментом, більше орієнтований на вимоги ринку й потреби клієнтів [3]. контролінг управління підприємство

Основні аспекти американської та німецької моделей контролінгу наведено на рис. 1:

Рис. 1. Особливості американської та німецької моделей контролінгу

У своїй науковій роботі, Кофорова Н. М. [5] і Терещенко О. О. [6] пропонують виділяти також японську модель контролінгу, яка сконцентрована на порівняльному аналізі витрат виробництва конкурентів, контролінг використовує «таргет-костинг», що передбачає зниження витрат на стадії проектування продукту. Ключовим напрямом контролінгу є визначення очікуваної ціни реалізації продукції, на наступному етапі віднімають з неї очікуваний розмір прибутку у результаті отримують цільову собівартість. Отже, згідно з японською концепцією контролінг має стратегічну спрямованість, сфокусований на розробленні стратегії, стратегічному плануванні та бюджетуванні.

З огляду на всі вищенаведені міркування, виділимо основні причини появи на сучасних підприємствах такого нового напрямку обліково-економічної роботи як контролінг:

1. Нестабільність як зовнішніх (інтернаціоналізація економічного життя, загострення конкуренції на внутрішніх і світових ринках тощо), так і внутрішніх (обсяги виробництва, заборгованості по зарплаті, пошук надійних партнерів і постачальників) факторів, що висувають додаткові вимоги до системи управління підприємством.

2. Необхідність пошуку більш нових і вдосконалених систем управління, що забезпечують гнучкість і надійність функціонування підприємства. А це, у свою чергу, припускає створення механізмів координації всередині системи керування.

3. Істотні зміни в організації й методології системи інформаційного забезпечення.

4. Відсутність коментарів різних варіантів управлінських рішень [2].

Висновки

Дослідження елементів становлення і розвитку концепції контролінгу, його основних ідей, принципів та форм впровадження в практичну діяльність має стати в нагоді при визначенні його сучасної концепції та при розробці перспективних напрямів її розвитку, а також має допомогти при визначенні місця контролінгу в управлінні вітчизняними підприємствами з урахуванням специфіки їх господарювання та організаційних особливостей.

Література

1. Ханн Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга: Пер. с нем. / Под ред. и предисл. А. А. Турчака, Л. Г. Головача, М. Л. Лукашевича. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 490 с.

2. Сухарева Л. А., Петренко С. Н. Контроллинг- основа управления бизнесом. - К.: Эльга, 2002.- 208 с.

3. Карминский А. М., Оленев Н. И., Примак А. Г., Фалько С. Г. Контроллинг в бизнесе Методологические и практические основы построения контроллинга в организациях. - 2-е изд. - М.:Финансы и статистика, 2002. - 256 с.

4. Тарасюк М. В. Основні етапи та причини розвитку концепції контролінгу//Інвестиції: практика та досвід. - К., 2008. - № 19. - С. 20 - 24.

5. Кофорова Н. М. Контроллинг затрат в системе управления промышленным предприятием: дис.… канд. экон. наук: 08.00.05. - Нижний Новгород, 2007. - 179 с.

6. Терещенко О. О. Поняття «контролінг» та «управлінський облік» у теорії і практиці // Фінанси України. - 2006. - № 8. - С. 137 - 145.

Размещено на Allbest.ru