Деякі питання історіографії регіонального фактора у розвитку Чеської Республіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі питання історіографії регіонального фактора у розвитку Чеської Республіки

(середина 90-х рр. XX ст. початок XXI ст.)

Лукашук І.В.

Питання регіонального розвитку Чеської Республіки на сьогоднішній день майже не висвітлено в українській історичній науці. А питання формування його джерельної бази тим паче. Великий спектр інформації залишається поза нашою увагою, незважаючи на те, що несе собою цінні знання та досвід іншої держави, які є актуальними та важливими для розвитку сучасної національної історичної науки.

Джерельну базу регіональної проблематики Чеської Республіки становлять, в основному, соціологічні дослідження, соціальні опитування, записи бесід з різного роду посадовцями, закони, законодавчі акти і постанови, які або віднайшли своє відображення в певних дослідницьких працях, або ж стали суто документальним надбанням архіву Чеського статистичного управління.

У статті розглянуто докладно кілька таких досліджень, сконцентрувавши свою увагу на працях 3. Вайдової і Т. Костелецького[4], Л. Валеша[5] та ї. Єжека[3], в яких під різними кутами зору, з різних позицій, але маючи за основу джерела подібних типів, було висвітлено регіональні політичні уподобання населення та особливості становлення та трансформації політичного життя округів Чеської Республіки.

За своєю тематикою та предметами досліджень вони багато в чому схожі з роботою американських учених Дж. К. Арчера і Ф. М. Шеллея «Американська електоральна мозаїка>>[1], в якій вони висвітлювали та аналізували специфіку політичних уподобань виборців з точки зору економічних особливостей місцевості та електоральних традицій того чи іншого штату. Подібні принципи для написання монографічної праці було використано і англійцями Д. Батлером та Д. Стоуксом у їх книзі «Політичні зміни у Великобританії: сили, що впливають на електоральний вибір»[2], яка є відображенням та аналітичним узагальненням картинискладних політичних перепетій та їх причин. Однак процес та результати досліджень чеських науковців суттєво відрізняються від британських та американських як за своїми історичними передумовами та специфікою країн, так, власне, і за досвідом формування тих чи інших політичних уподобань. Саме на них ми далі і сконцентруємо свою увагу.

Першим об'єктом нашого дослідження є книга Л. Валеша «Відродження демократичних політичних систем округів Клатова, Домажліце і Тахова в 90 х pp. XX ст.>>[5], яка заслуговує на детальну та повну характеристику. Особлива її цінність заключається в тому, що воно є фактичним відображенням різнобарвності формування політичних преференцій на території, здавалося б, лише трьох невеличких округів (Клатови, Тахов та Домажліце) одного й того самого Плзенського краю, виходячи зі своїх власних місцевих особливостей щодо історичного досвіду, соціальної структури та економічного становища. Однак неоднорідність округів цього західнобогемського краю є, свого роду, зменшеною у масштабах проекцією загальнодержавної чеської дійсності.

Це праця про зародження демократичних політичних систем трьох Західнобогемських округів, які входять до складу Плзенського краю: Клатова, Домажліце і Тахова.

В ній аналізується розвиток чеської політики та її змін в 90-х pp. минулого століття в умовах трьох вищезазначених округів та їхніх найвизначніших центрів. Книга є результатом роботи автора, який хотів охарактеризувати політичні, географічні та соціо-економічні фактори, що впливали і продовжують впливати на виборчу та політичну поведінку населення цих округів, основуючись, передусім, на аналізі результатів виборів. Він не обійшов своєю увагою ані розвиток комунальної політики в найбільших містах тієї частини Плзенського краю та зміну місцевих політичних еліт та способи їх утворення, ані роль традицій при формуванні місцевої політики. Ця публікація є цікавим внеском для пізнання зв'язку між простором і політикою в конкретних соціо географічних рамках.

Загалом названа праця являється результатом одноіменного гранту, якому надала підтримку Грантова агенція Чеської Республіки. Основною його метою було показати, як виникала сучасна чеська демократія, її політична та партійна системи на^теренах трьох прикордонних округів Клатова, Домажліце і Тахова. їх вибір не був випадковістю. Всі три округи мають між собою багато спільного прикордонне місцеположення, густоту населення, що виникли як наслідок природніх процесів перш за все, наявністю двох великих гірських масивів Шумави і Чеського лісу, так і внаслідок соціального історичного розвитку, шляхами котрого всі вони до різної міри пройшли. Саме історичний розвиток і традиції цих трьох округів і стали тим елементом, що їх роз'єднує. Тоді як округи Клатов і Домажліце були у відносно меншій мірі піддані виселенню з боку німецького населення, округ Тахов було виселено після війни з більшої його частини. Отже, в той час коли більша частина населення округу Клатова і Домажліце постійно закріплюється на попередньому місці проживання, зважаючи на історичну пам'ять, місцеві традиції тощо, нове населення округу Тахов, зважаючи на свою особливість, мали вибудовувати свою самобутність уже у перебігу складного процесу поступового дозаселення. Кордон евакуації є помітним і до сьогодні. Його можна чітко помітити і за відмінними політичними манерами представників окремих частин цих трьох округів, включаючи, скажімо, такі явища, як, наприклад, відчутно більшу частину представників старшого покоління в традиційних чеських областях. Мова, власне, йде про значну регіональну відмежовуючу лінію, яка за великим рахунком впливає і на політичну (також і на соціальну) поведінку місцевого населення.

При вивіренні характеру даної місцевості та збагненні відмінностей виборчої та загалом політичної поведінки її населення, які були необхідними задля написання даної праці, автор книжки використав теоретичну концепцію відмежовуючих ліній. Щодо описаних в даній книзі округів, то було використано дві такі лінії (або ж вісі): центр периферія і місто село. І якщо говорити про периферію, то вона, у даному випадку, є сформованою по відношенню до двох центрів: загальнодержавного Праги, та крайового Плзня. Цю периферійність не подолали ані падіння залізної завіси, ані налагодження інтенсивних контактів з баварськими територіями, які теж знаходяться в дещо подібному географічно політичному та економічному становищі. Зниження позицій (особливо у випадку) округу Клатови, у порівнянні з іншими частинами республіки, є довготривалим процесом і не було питанням лише якихось миттєвих коливань (процес зменшення кількості населення округу розпочався лише в кінці XIX ст. і не був обумовлений лише переселенням; подібні тенденції можна було спостерігати і в окрузі Tахов, де меншала кількість населення з 50-х pp., але лишень з початком процесу переселення). Власне, периферійність даної місцини обумовлена кількома факторами. Окрім відмінного прикордонного місцерозташування округів і віддаленості їх від центру, що супроводжувалось часто поганенькими транспортними сполученнями, немалу роль зіграло їх довготривале недофінансування в добу колишнього режиму, ну і значні позиції сільського господарства як необхідного економічного сектора та ще й за умови великої частини сільського населення.

Ціллю вже зазначеної вище грантової програми було, власне, зрозуміти і передати співвідношення між географічними та географіко соціальними детермінантами округів Клатова, Домажліце і Тахова і політичні преференції населення на їхніх територіях через призму результатів парламентських виборів і виборів до місцевих органів самоврядування (комунальні вибори). Необхідним компонентом даного пізнання був розвиток і тих політичних уподобань, які поступово змінювалися або ж, навпаки, закріплювали свої позиції в процесі перебігу актуальної, на той час, чеської економічної трансформації та розвитку чеської політичної та партійної системи. Однак як би не здавались їхня периферійність і, до значної міри, домінування села і сільського господарства важливими факторами єдиними вони не були. Адже навіть ті округи, що демонстрували довготривалу осілу стабільність, і, які на поч. 90-х рр. відносились до областей, що підтримували правоцентистські партії, змінили в перебігу 90-х рр. свою політичну орієнтацію. Вагомою складовою частиною роботи є також нарис перебігу листопадових подій в даному регіоні і виникнення нової демократичної політичної системи (відродження політичних партій, місцевих демократичних традицій тощо), передусім на рівні їхнніх окружних центрів.

Первинний задум гранту мав бути, щоправда, ширшим за своїм обсягом, оскільки мав включати в себе і результати комунальних виборів 2006 р. Вони мали після комунальних виборів 1998 р. надати подальші ключові дані щодо розвитку місцевої політичної системи[5,с.227].

Наступним задумом було охопити, хоча б у загальних рисах, розвиток місцевих партійних систем, зокрема становлення та розвиток місцевих організацій головних чеських політичних партій. Глибшій аналітиці мало бути піддано і комунальну політику окремих міст даного регіону. Однак ці амбіції наштовхнулися на певні об'єктивні перепони, які, власне, і змусили автора проекту відмовитися від їхньої реалізації, принаймі на деякий час. Поряд з обмеженим обсягом їхньої публікації найбільшою перепоною виявилася (як це часто буває) нестача необхідних даних та інформації щодо їх пошуку. В той час як чеські архіви і музеї державні і міські зберігають тисячі документів, багато з яких часто сягають віку в кілька сот років, вони звели майже нанівець (принаймі того, що стосується документів щодо даного округу) накопичення архівних матеріалів, що документували розвиток місцевої та загальнодержавної політики після 1989 р. Також за дуже рідкісним винятком в цих офіційних інституціях не збережено навіть передвиборчі плакати, ані навіть політичні програми, включаючи і ті, що стосувалися місцевих виборів. Це, в свою чергу, наприклад, унеможливлює аналіз важливих тематик, пов'язаних з виборами, і проблем, що були ще в недалекому минулому дуже важливими як для даних міст чи населених пунктів, так і для їхніх політичних представництв. Потрібну інформацію неможливо дістати за допомогою іншого, допоміжного джерела наприклад, місцевих періодичних видань. He є депонованими також і виборчі бланки, і це при тому, що, наприклад, бланки до виборів місцевого самоврядування містять в собі дані (з якої конкретно частини тієї чи іншої місевості походить даний кандидат, яку освіту він має, де працює, вік тощо), які, як мінімум, в період виборів з 1990 по 1994 pp. неможливо знайти на веб-сторінках Чеського статистичного управління, які присвячені саме виборам[5,с. 109]. А саме інформація з них і стала мало не головним джерелом у даній книзі при описанні результатів виборів та їх географічної неоднорідності. Одначе, більш того, комунальні вибори від 1990 р. взагалі на висвітлені на зазначених сторінках. Загалом саме їх опрацювання і було «найтвердішим горішком». He дивлячись на те, що мова йде про події всього-навсього 17-літньої давності (книжку було видано 2007 p.), які, більш того, мають безпосереднє відношення до основоположних моментів сучасної чеської політики, їх висвітлення повсякчас наражається на часто фатальну нестачу джерел.

Щоправда при написанні даної праці було кілька винятків щодо знаходження потрібних джерел. Так, наприклад, Домажліцький музей ім. Й.Ш. Бара, що в ті часи, вірогідно, взяв на роботу людину, яка мала напрочуд жваву зацікавленість стосовно всього, що стосувалося місцевої політики, та зберігала багато цікавих матеріалів (автор праці Л. Валеш неодноразово згадує про нього). Шкода однак, що дана схильністне не була властива більшості його колег в тих округах, які орієнтувалися і концетрували свою увагу в основному на давній історії чеської державності.

Дуже схожі проблеми виникли і при встановленні інформації щодо розвитку місцевої організації політичних партій. Вони, а точніше їхні секретаріати, у своїй переважній більшості не надавали належного значення збереженню документів, що відображали б їхній розвиток. А їх архіви, якщо і існують, то є або досить неповними, або ж доступ до них для вчених є украй обмежений, а то і взагалі неможливий. Більш того ряд партійних секретаріатів досьогодні вважає, що інформація стосовно кількості їхніх членів та місць їх організацій не має бути публічною, а, відтак, є недоступною[5,с.9]. Звичайно є цілий ряд секретарів та менеджерів окружних організацій, які йдуть назустріч (наприклад, представники НДП (Народної демократичної партії) в Тахові, ЧСДП (Чеської соціал-демократичної партії) в Клатові та Домажліце тощо). Однак щоб відобразити розвиток усього партійного спектру, потрібно володіти даними всіх, або, принаймі, найголовніших та найвпливовіших політичних партій на даній території. Тому дану тему автор праці подає, виходячи лише з інформації, яку можна було дістати з публічних джерел, досить лаконічно.

Саме тому основу праці творить як інформація, отоимана з Чеського статистичного управління, що присвячена саме виборам, так і аналіз місцевої преси та, не в останню чергу, і розмови з місцевими політиками та опініон лідерами. Автор проекту сконцентрував свою увагу, перш за все, на місцевих щотижневиках, що були засновані своїми режимними попередниками, і постійно виходили вже з кінця 50-х рр. у Клатові (Nove Klatovsko до 1989 p., після того Klatovsko 1990-1992 рр. і урештірешт Tydenik Klatovska від 1992 р. по сьогодення), Домажліці (Nove Domazlicko до 1989 p., Domazlieko від 1990 р. до наших днів) і Тахові (Taehovska jiskra єдина, що не змінила свою назву з плином часу). З 1993 р. в усіх трьох округах почали видаватися, свого роду, мутації щоденної газети Bohemia Клатовський щоденник, Домажліцький щоденник і Таховський щоденник (Klatovsky denik, Domazlieky denik, Taehovsky denik). Рівень кожної окремо взятої газети дуже відрізняється (найбільша диференціація спостерігається при персональних змінах з плином часу) [5,с.11]. Якщо, скажімо, членом редакції або ж і головним редактором була особистість, яка через особисту зацікавленість приділяла велику увагу політиці, то така газета являла собою дуже цінне джерело, яке давало можливість здобути низку глибокої аналітичної інформації (наприклад, Domazlieko у II пол. 90-х рр. під керівництвом Й. Грубего)[5,с.11]. Проте, на жаль, доводилося зіткатися і з таким підходом, за якого місцеву політику сприймали як необхідне зло, якому потрібно було приділяти лишень вимушено обов'язкову увагу під час виборів, і не обтяжувати нею читачів, оскільки їх цікавила інформація абсолютно іншого змісту та виду (Tydenik Klatovska). Вельми подібним чином були опрацьовані і місцеві хроніки тут залежало все, знову ж таки, від особистості літописця і його, так би мовити, «захоплення» політичною тематикою (тому вони і не могли бути повністю використані в даній праці) і від готовності та люб'язності місцевих представництв політичних партій надати йому (літописцю) необхідні дані щодо їхньої діяльності (вони, як правило, часто обмежувалися лише переліком мітингів та візитів діячів партії в регіоні). В обох випадках газет і хронік існує, на жаль, довготривала та відчутна тенденція давати якнайменше інформації на політичну тематику. Це пов'язано, не в останню чергу, і зі зниженням рівня кваліфікації кадрів обох професій. регіональний історіографія чеський посадовець

Слідуючим значним джерелом були бесіди з політиками місцевих комун, людьми, які приймали участь у відбудові демократичної політичної системи, та з місцевими представниками влади. Розмови проходили у дусі «усних історій>>[5,с.223]. Поряд зі звичними питаннями (історія життя, освіта, професійна та політична кар'єра, ставлення до відповідної місцевості) в рамках бесід були підняті питання, які стосувалися конкретних подій чи специфік даного міста. Кожного разу при виборі наратора автор з-поміж інших міркувань виходив зі своєї глибокої обізнаності щодо даного регіону.

Тут фігурують імена як успішних міських голів і голів менших місцевостей (Карел Мраз Клатови, Ян Врана Клатови, Ладіслав Мацак Тахов, Ян Латка Домажліце, їржіна Ріппелова Сушіце, Мирослав Ненутіл Стршібро тощо), так і багаторічних представників та експертів місцевих зв'язків (Станіслав Антош Домажліце, Франтішек Max Клатови, Вєра Ненутілова Стршібро і Тахов тощо), державних політиків, які є вихідцями з даного регіону (колишній голова Сенату парламента Чеської Республіки Петр Смутний, колишній Міністр праці та соціальних справ Станіслав Волак тощо). Автор також дав оцінку своєму попередньому дослідженню, що стосувалося перебігу Оксамитової революції в Клатові (Карел Юнгвірт, Міхал Кучера тощо) та західній Богемії, яке було здійснено разом з його студентами (бесіди з Камілем Бачоу В. Бочан Тахов, бесіда з Мірко Штранкмюллером Й. Ненутіл Стршібро тощо). Поміж іншого з даних бесід випливало, що головним чином в 90-х pp., і аж до комунальних виборів 2006 р. на місцевому рівні представники політичних партій, за великим рахунком, були і є ставлениками міських голів, які є обраним цими самими партіями[5,с.229]. Перші, відтак, «творили політику», а другі, відповідно, комунальну політику. Tаким чином, на відміну від загальнодержавної політики, де голова правлячої партії автоматично стає головою уряду, на комунальному рівні така логіка загалом не спрацьовує. Ці бесіди також не допомогли пояснити внутрішнє життя місцевих політичних партій, оскільки участь у ньому більшості голів цього регіону була мінімальною, а деякі з них не спромоглися навіть дати чітку відповідь на запитання стосовно кількості членів у їхній місцевій організації. Це, поміж усім іншим, було обумовлене і способом, за допомогою якого, зокрема в 1998 р., їх було обрано на їхні посади. В багатьох випадках мова йшла про людей, які не бажали робити кар'єру професійного комунального політика (Мраз, Ріппелова, Мацак), і їхньому оточенню доводилося вмовляти (Мраз), аби вони взагалі погодилися взяти на себе ці функції. Політику часто починали «творити» доти, аж поки не з'ясували, що за її допомогою можна здобути зиск для свого міста. Тільки після цього почали вступати до політичних партій.

Хоча у вищевикладеному тексті автор опікувався характеристикою роботи, яка висвітлює ситуацію всередині одного з тринадцяти країв Чеської Республіки, загальнодержавна картина відносно джерельних даних щодо чеської регіональної сучасності є її віддзеркаленням.

Суттєвим за своїм змістом нарисом щодо аналізу недоліків стратегічного планування в Чеській Республіці є дослідження ї. Сжека «Регіональний менеджмент»[3]. Автор грунтовно висвітлює та демонструє прорахунки, яких неодноразово припускались політичні діячі та посадовці при виробленні та розробці регіональної політики держави. Він бере за основу їх публічні виступи та інтерв'ю, проекти місцевого розвитку і стратегічного планування, аналізуючи та вказуючи на, за його міркуваннями, елементарні та недопустимі помилки, які він характеризує як «недалекоглядність» та «комформізм»[3,с.21]. Ці недоліки криються у кваліфікаційному недоопрацюванні багатьох проектів та насадженні їх «зверху». Хоча, як зазначає ї. Сжек, було б куди доцільніше залучати більш широко до робіт щодо регіонального планування представників місцевої влади відповідних країв.

Значний інтерес становить собою дослідження 3. Вайдової та Т. Костелецького. їхня спільна робота «Політична культура локальних спільнот. Приклад трьох міст>>[4], в якій вони чудово висвітлили і проаналізували локальну політичну культуру, місцеву адміністративну структуру, роль та участь політичних суб'єктів у творенні місцевої політики трьох вибраних міст Чеський Крумлов, Тепліце та Нове Мнєсто над Метуї.

Дослідження базується на результатах опитування населення та офіційних бесідах та інтерв'ю з посадовцями та адміністративними виконавцями різних рівнів даних міст.

Самі міста було обрано не випадково. Два з них знаходяться на території колишніх Судет (Тепліце на півночі Богемії, а Чеський Крумлов на її півдні), а Нове Мнєсто над Метуї на території Сілезії (Мораво Сілезький край). Вони дуже відрізняються у відношенні того, що стосується їхньої площі, демографічних характеристик населення, сучасних та тих, що історично склалися, економічних реалій та умов життя загалом. А відтак і результати дослідження не могли бути для них однаковими. Але слід зауважити, що такі специфічні моменти, як уникнення представниками влади прямих відповідей на певні групи питань були характерними для всіх трьох міст. Також спільною ознакою було пряме або підтекстне свідчення високих посадовців протистояння трансформації політичного життя та збереження доліберальних порядків. Цю останню тенденцію населення різних місцевостей сприймає неоднаково. Одні продовжують підтримувати прокомуністичні настрої та політичні сили, які їх репрезентитують. А інші надають відчутну перевагу ліберальним течіям, але роблять це з різних міркувань: дехто аби дошкулити тим, хто «зверху» та відтанути голоси, а хтось з надією про зміни на краще.

Підсумовуючи вищевикладене зазначимо, що, хоча автори робіт, на характеристиці яких ми концентрували свою увагу, проводили свої дослідження в різний період (3. Вайдова і Т. Костелецький з 1993 по 1995 pp., І. Сжек з 1996 по 1997 pp., Л. Валені з 1989 по 1998 pp.), тенденції, які були ними виявлені мали в своїй основі багато спільних рис. Серед них можна виокремити неоднорідність формування політичних уподобань населення (в межах навіть одного й того самого краю, а іноді і округу), їх невисокий рівень зацікавленості політикою та недовіру до політичних діячів різних адміністративних рівнів.

Мета і завдання кожного з досліджень були відмінними. Але спільними і багато в чому тотожними були для них складнощі, пов'язані зі збором необхідних їм джерел та опрацюванням тих, які кожному з науковців поталанило дістати. Адже всі три праці сконцентровано на аналізі подій, які були ще зовсім «свіжими», і не мали свого достатньо чіткого описання та окреслення.

Отже, як видно, формування та обробка джерельних даних є досить непростою справою, навіть коли мова йде про зовсім, здавалось би, недавні події. В міру багатьох об'єктивних причин повномасштабне та достоту достовірне, тобто таке, що відповідає стовідсотковій істині, висвітлення питання регіональних відмінностей (у контексті формування або «відродження» демократичних політичних систем) на території навіть одного краю (в даному випадку Плзенського) є вкрай нелегкою, а подекуди і зовсім неможливою справою. За таких умов неважко уявити розмір похибки, коли йдеться про загальнодержавні процеси. Причин тому, звісно, безліч: відсутність або приховування важливих та цінних за своїм значенням документів; халатне та байдуже ставлення до своїх обов'язків працівників архівних установ та хронік; небажання багатьох посадовців ознайомити не лише широку громадськість, але й представників наукових кіл, з, принаймі, основоположними засадами та напрямками своєї діяльності та діяльності організацій (партій, комітетів), які творять сучасність буття населення даних територій; елементарне небажання представників влади виконувати свої функції; тривіальний дефіцит висококваліфікованих кадрів. Цей список можна було б продовжувати. Tа основною причиною вищезазначених недоліків, на думку автора, є одвічний суб'єктивний людський фактор, який частково підкріплений певними традиціями, звичками, роками виробленими порядками та ментальними особливостями світосприйняття.

Список використаних джерел

регіональний розвиток чеський опитування

1. Archer J. С. American electoral mosaics/.T. С.Archer, F. M. Shelley. Washington. - 1985 -243 p.

2. Butler D. Political change in Britain: Forces shaping electoral choice/D. Butler, D. Stokes. London. 1969. 302 p.

3. Jezek J. Regionahu management/.T. Jezek. Plzen. 1998. 50 s.

4. Vajdova Z., Kostelecky F. Politicka kultura lokahuch spolecenstvi. Pnklad tri mest// Sociologicky casopis. -Praha. 1997. -N 33. S. 445-465.

5. Vales L. Zrod demokratickych politickych systenni okresii Klatovy, Domazlice a Fachov a jejich vyvoj v 90. Ietech 20. stoleti/L. Vales Plzen: Ales Cenek. 2007. 287 s.

Размещено на Allbest.ru