Механізм мотивації праці у сільськогосподарських підприємствах та шляхи його вдосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізм мотивації праці у сільськогосподарських підприємствах та шляхи його вдосконалення

мотиваційний аграрний сільськогосподарський праця

Постановка проблеми. В умовах необхідного забезпечення конкурентного розвитку сільськогосподарських підприємств важливого значення набуває система мотивації праці. Особливо це актуально для сільських територій, де проблема зацікавленості у продуктивній діяльності стоїть дуже гостро. Ставлення до роботи працівників аграрних підприємств істотно залежить від ефективності функціонування механізму трудової діяльності. За десятиліття кризи і руйнівних транс - формацій в сільському господарстві відбулося знецінення мотиваційних стимулів, що діяли раніше. Це стало однією з причин порушення циклу відтворення робочої сили, відтоку трудових ресурсів з сільської місцевості, падіння професійно - кваліфікаційного та культурного рівня селян, погіршення показників продуктивності праці. В аграрному секторі економіки майже не застосовуються інноваційні форми і методи стимулювання, які б сприяли високій продуктивності праці. Тому виникає необхідність формування науково обгрунтованого механізму мотивації праці на інноваційній основі, який би найбільшою мірою відповідав інтересам різних категорій працівників, що формуються в процесі ринкової трансформації сільськогосподарського виробництва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням змісту мотивації трудової діяльності, теоретичними, методологічними та практичними проблемами її здійснення займалися і займаються вчені-економісти аграрної економіки Д.П. Богиня, О.А. Бугуцький, В.В. Вітвіцький, О.Д. Гудзинський, В.С. Дієсперов, М.І. Карлін, В.Д. Лагутін, М.Г. Лобас, А.В. Македонський, М.Й. Малік, М.І. Нижній, Т.І. Олійник, Н.О. Павловська, М.П. Поліщук, П.Т. Саблук, М.Ф. Соловйов, Л.П. Червінська, О.В. Шкільов, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин, К.І. Якуба та ін. Українські вчені основний акцент зробили на матеріальному стимулюванні праці в сільськогосподарських підприємствах, зокрема на заробітній платі.

Метою статті є теоретичне обґрунтування змісту мотиваційного механізму у сфері аграрної праці, визначення інноваційних факторів його формування, розроблення основних напрямів вдосконалення ефективності мотивації трудової діяльності в сільськогосподарських підприємствах.

Предмет дослідження - сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів механізму мотивації та матеріального стимулювання праці в сільськогосподарських підприємствах.

Об'єктом дослідження є процеси формування механізму мотивації праці в аграрних підприємствах на інноваційній основі та розробки основних концептуальних засад щодо його вдосконалення.

Виклад основного матеріалу дослідження. Основною функцією мотиваційного механізму є формування потрібного рівня мотивації праці. Дія мотиваційного механізму виражається через стимулювання працівників, яке здатне спонука - ти їх до продуктивної праці. Адже чим сильніший мотив, тим більшу «ціну» працівник готовий заплатити за те, щоб отримати певне благо, задовольнити потребу. Серед мотивів до праці слід виділити мотиви змістовності праці - суспільна значимість і корисність, статусні мотиви - суспільне визнання діяльності, матеріальні, інтенсивності діяльності.

Мотиваційний механізм у сфері аграрної праці, як і праці взагалі, формується під впливом інноваційних політичних, економічних та соціально-психологічних факторів як на макро-, мікрорівні, так і на рівні індивіда. При зміні форми господарювання реструктуризації повинна підлягати і система стимулювання праці. Основним її завданням в умовах реформування аграрного сектора є стимулювання результативності праці та покращення показників кількості, якості, інтенсивності, продуктивності праці.

На формування мотивів і стимулів праці в сільськогосподарському виробництві значною мірою впливають особливості аграрної праці, які залежать від: природних, кліматичних, біологічних факторів; рівня механізації основних виробничих процесів; сезонності робіт; рівня розвитку виробничої та соціальної інфраструктури; рівня життя працівників сільського господарства; національного трудового менталітету; ролі працівника у виробничому процесі, демографічного стану: його віку, здоров'я, кваліфікації, освіти працівника тощо. Одним з визначальних факторів, який вніс свої корективи у принципи формування мотивів до продуктивної праці у сучасному аграрному виробництві була зміна відносин власності та форм господарювання, розвиток багатоукладності в аграрній сфері. Одним із головних чинників мотивації праці робітників є за - робітна плата, рівень якої має відповідати затраченим зусиллям і змінюватися пропорційно змінам цих зусиль в процесі виконання працівниками своїх обов'язків чи функцій. Вона має виступати так званим регулятором зусиль. Нині низький рівень заробітної плати та рівень життя сільського населення сприяють його міграції як за межі областей, так і в країни близького та далекого зарубіжжя. Відплив кваліфікованої робочої сили з села призводить до погіршення структури трудових ресурсів. Це негативно позначається на результатах господарської діяльності аграрних підприємств. Особливо відчутною є міграція молоді, що призводить до скорочення працездатного населення та, як наслідок, падіння рівня професійно-кваліфікаційних характеристик працюючих, погіршення демовідтворювальної ситуації на селі.

У ринкових умовах господарювання виникає гостра необхідність пошуку нового способу організації оплати праці у зв'язку з тим, що має місце обмеженість і неможливість практично здійснити спосіб розподілу за кількістю і якістю праці. Через специфічні особливості сільського господарства оплата праці за кількістю і якістю неприйнятна, тому що розподіл відповідно до кількості і якості праці зацікавлює робітників у рості витрат праці поза сферою дії матеріальних стимулів, які визначають результати виробництва. Цей порядок пов'язаний з розвитком інфляційних процесів. За однакову кількість виконаної праці всі робітники отримують однакову винагороду незалежно від того, скільки продукції вони виробили. Важливе значення при формуванні механізму мотивації праці має впровадження погодинної оплати праці, яка повинна ґрунтуватися на використанні науково обґрунтованих норм, досконалій організації праці і увібрати в себе кращі елементи відрядної форми оплати праці.

У структурі мотиваційного механізму вагома роль належить соціальним факторам. Занепад соціальної інфраструктури села, системи соціального забезпечення працівників, демографічна криза на селі, наростання безробіття, низький рівень підготовки і перепідготовки кадрів, зниження доходів сільського населення стали головними причинами падіння інтересу до трудової діяльності в сільськогосподарських підприємствах та проживання в сільській місцевості загалом. Покращання цих параметрів та виховання найкращих фізичних і розумових здібностей працівників, безумовно, є одним з важливих мотивів праці.

Ще одним із чинників, який впливає на трудову діяльність зайнятих сільськогосподарського підприємства, є соціально - психологічна атмосфера, тобто можливість одержати і побачити результати своєї праці; відчуття значущості й необхідності на роботі; делегування з боку керівника професійних завдань; стратегія фірми. Мотивація особистості (працівника) до ефективної праці характеризується направленістю на досягнення певної цілі, що виражає необхідність здійснення дій, які до - зволяють її досягти. Однією з причин, що зумовлює недосконалість мотиваційного механізму аграрної праці, є відсутність безпосереднього зв'язку між рівнем доходів працівників сільськогосподарських підприємств та показниками продуктивності їх праці.

Разом із матеріальною зацікавленістю працівників велике значення має самоповага, незалежність у роботі, повніше використання своїх здібностей. Формування мотивації зайнятих сільськогосподарських підприємств і підвищення їх якісної структури має ґрунтуватися на оздоровленні демографічної ситуації в сільській місцевості, яка може бути досягнута шляхом регулювання міграційного руху сільського населення, підвищення народжуваності, зниження смертності, зростання доходів населення.

Всі системи мотиваційного механізму, знаходячись в органічному взаємозв'язку один з одним і утворюючи тим самим певну цілісність, забезпечують за рахунок цього чітку орієнтацію зусиль менеджменту та спеціалістів на досягнення високих кінцевих результатів роботи, практичну реалізацію стратегії розвитку будь-якого аграрного підприємства.

Висновки з проведеного дослідження і перспективи подальших розвідок у визначеному напрямі. Отже, стратегія розвитку конкурентоспроможних аграрних відносин полягає у розробленні стимулів і державного регулювання підвищення продуктивності праці та пошуку теоретичних і методичних підвалин стимулювання праці, які б сприяли посиленню мотивації підвищення ефективності використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах. Мотиваційний механізм трудової діяльності в аграрних підприємствах України має значні інноваційні резерви та потенціал розвитку. Тому для його покращення, на мою думку, необхідно реалізувати такі основні концептуальні засади: розроблення на державному, регіональному та місцевому рівнях програм підтримки та розвитку сільських територій; пріоритетне забезпечення робочими місцями перспективних молодих і висококваліфікованих фахівців; оздоровлення демографічної ситуації в сільській місцевості; забезпечення сприятливого внутрішнього та зовнішнього середовища для професійного зростання та самореалізації працівників.

Размещено на Allbest.ru