Економічні засади та інноваційні технології формування й використання лідерського потенціалу

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

УДК 331.52

Економічні засади та інноваційні технології формування й використання лідерського потенціалу

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Борщ Любов Василівна

КИЇВ 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково - дослідному економічному інституті (НДЕІ)

Захист дисертації відбудеться 27 грудня 2007 р. о 14.00. годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук НДЕІ за адресою: 01601‚ МСП‚ Kиїв-103‚ бульвар Дружби народів‚ 28‚ 5-й поверх‚ зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці НДЕІ за адресою: 01601, м. Київ-103, бульвар Дружби народів, 28, перший поверх.

Автореферат розіслано 23 листопада 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук Рудченко О.Ю.

АНОТАЦІЇ

Борщ Л.В. Економічні засади та інноваційні технології формування й використання лідерського потенціалу”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Науково-дослідний економічний інститут, Київ, 2007.

У дисертаційній роботі проведено пошук шляхів нарощування вітчизняного лідерського потенціалу країни для більш динамічного економічного розвитку країни. Уточнено понятійний апарат і визначені найбільш суттєві характеристики лідерства, розроблено організаційно-економічний механізм, який охоплює умови, важелі, напрями і засоби формування в Україні лідерства як вагомої складової людського капіталу. Визначена роль інновацій та розроблені мотиваційні важелі формування лідерського потенціалу з використанням державних і громадських механізмів, авторських розробок. Запропоновані шляхи удосконалення методики оцінки ефективності діяльності галузевих лідерів, ТОП-менеджерів.

Ключові слова: людський капітал, лідерський потенціал, лідерство, нематеріальні активи, інновації, мотивація.

Борщ Л.В. Экономические принципы и инновационные технологии формирования и использования лидерского потенциала”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Научно-исследовательский экономический институт, Киев, 2007.

Диссертационная работа нацелена на решение важной проблемы - внедрение инновационных технологий в формирование и использование отечественного лидерского потенциала как мощного экономического резерва страны. В исследовании были обобщены и получили дальнейшее развитие теоретико-методические и практические вопросы относительно трудовой и лидерской составляющих человеческого капитала и их влияния на результаты экономической деятельности.

Уточнен понятийный аппарат и определены наиболее существенные характеристики лидерства. Сущность лидерского потенциала на уровне личности раскрывается как стремление к власти и независимости, способности генерировать новые конкурентноспособные идеи и проекты, а также всемерно раскрывать свои возможности на основе природных и приобретенных лидерских качеств, интеллекта, профессионального и жизненного опыта, харизматичности. На уровне предприятия лидерский потенциал рассматривается как составляющая человеческого капитала, что усиливает экономический потенциал субъектов хозяйствования, путем осуществления управленческой деятельности посредством лидерского влияния на команду в стратегическом видении и реализации ею инновационного развития компании.

Определена роль инноваций и разработаны мотивационные рычаги формирования лидерского потенциала с использованием государственных и общественных механизмов, авторских разработок. Предложены пути усовершенствования методики оценки эффективности деятельности отраслевых лидеров, ТОП-менеджеров.

Усовершенствованы методики определения лучших предприятий и лидеров в профессиональных сферах деятельности для представления в рейтинге лидеров (за соответствующей квотой отрасли пропорционально ее доли в ВВП Украины). При этом наиболее успешным условным конкурентом (по показателям чистого дохода, чистой прибыли, активов) выступает определенный за выборкой 30 (по десятку первых, средних и последних) из 500 наиболее богатых компаний, которые в рейтинге 2005-2006 гг. занимают ведущие позиции.

Предложена схема “двойного” отбора кандидатов к рейтингу на основе показателей экономической деятельности предприятия и индекса цитированности менеджера или функционального директора в ведущих отечественных СМИ. Это обеспечит то, что лидеры, деятельность которых общественно значащая и интересная, будут включенные в сферу исследования и получат достойное признание, а их опыт станет достоянием всего общества.

Обоснована целесообразность создания в системе НАН Украины Института лидерства для сотрудничества с научными учреждениями, государственными и общественными организациями для разработки фундаментальных и прикладных проблем лидерства, теоретических и практических аспектов инновационной модели страны-лидера; создания и распространения новейших технологий в сфере формирования лидерского потенциала страны.

Ключевые слова: человеческий капитал, лидерский потенциал, лидерство, нематериальные активы, инновации, мотивация.

Borsch L.V. Economic principles and innovative technologies of leader potential formation and implementation. - Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of Candidate of Economic Sciences by specialty 08.00.03 obtaining - еconomics and National Economy Planning - Scientific Research Economic Institute, Kiev, 2007.

In the thesis, the means of leadership potential of the country increase search was conducted. The increase is due to intangible assets for more dynamic economic development of the country. The concept device was specified; most sustainable descriptions of leadership were defined; and organizational- economic mechanism was developed. This mechanism includes terms, instruments, directions and ways of leadership formation in Ukraine as a significant constituent of human capital.

The innovations role was defined as well as motivation instruments of leadership potential formation using public mechanisms and authoring were elaborated. Besides, methods of efficiency estimation of branch leaders and top-managers activity were offered.

Keywords: human capital, leadership potential, leadership, human capital, intangible assets, innovations, motivation.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Динаміка економічного зростання в країні за останні роки була зумовлена головним чином скороминущими чинниками (умови торгівлі, ціни на енергоносії, рівень використання виробничих потужностей, обсяги споживчого кредитування), які за очікуванням ОЕСР мають тенденцію до погіршення вже найближчим часом. Для того, щоб забезпечити подальший розвиток національної економіки, державі необхідно буде перейти в режим зростання на основі інноваційно-інвестиційних чинників, де матеріально-речовий потенціал суспільства розглядається лише як необхідна умова економічного розвитку, а пріоритетним стає людський потенціал, його лідерська складова.

Останнім часом теоретичним, методологічним та практичним питанням розвитку лідерського потенціалу приділяють значну увагу в своїх дослідженнях як іноземні, так і вітчизняні дослідники. Із безлічі характеристик, що складають людський потенціал і суттєво впливають на ефективність соціально-економічної діяльності, здебільшого виділяються такі, як освіта, здоров'я, професійні навички, мобільність, підприємливість, творчі здібності. Разом з тим, лідерська складова людського потенціалу здебільшого розглядається наукою як психологічний феномен із розпливчастою економічною природою. Залишаються невизначеними суть терміну і характеристика “лідерського потенціалу” на мікро- й макроекономічному рівнях, не розроблені рекомендації щодо формування й використання цього потужного економічного чинника.

Актуальність дослідження посилюється у зв'язку з тим, що значна частина вітчизняних підприємств веде збиткову діяльність і гальмує вихід країни на європейський рівень у вирішенні соціально-економічних завдань, зокрема, щодо підвищення життєвого рівня населення.

Вище зазначені обставини й зумовили вибір теми дослідження, його мету, структуру та основні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з планами НДЕІ, зокрема, з виконанням теми “Розробка інноваційної моделі формування й використання лідерського потенціалу як головної складової людського потенціалу України” (номер державної реєстрації № 0106U009050, 2005-2006 рр.”. Особистий внесок автора полягає у дослідженні економічної природи людського потенціалу і його лідерської складової, визначенні суті лідерського потенціалу на мікро- і макрорівнях, розробці стратегічної моделі бренд - лідерства, іміджевої програми “Лідери ХХІ століття”; удосконаленні системи показників оцінки ефективності економічної діяльності та методики визначення галузевих лідерів і ТОП-менеджерів.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретико - методологічних питань, методичних і практичних рекомендацій щодо запровадження інноваційних підходів у формуванні й використанні лідерського потенціалу. Відповідно до поставленої мети в процесі роботи вирішувалися наступні завдання:

узагальнити і розвинути теоретичні положення щодо трудової та лідерської складових людського капіталу і їх впливу на наслідки соціально-економічної діяльності;

встановити взаємозв'язок між тривалістю, якістю та стадіями запровадження інвестицій у формування людського капіталу;

визначити найбільш суттєві характеристики лідерства в економіці на основі аналізу його стилів, концепцій і моделей, започаткованих та розвинених закордонними й вітчизняними дослідниками;

удосконалити систему показників оцінки ефективності економічної діяльності з огляду факторів лідерства, що суттєво впливають на результативність роботи;

розробити методичні рекомендації щодо мотиваційних механізмів і важелів формування й нарощування лідерського потенціалу держави;

удосконалити методику оцінки ефективності діяльності галузевих лідерів, ТОП-менеджерів.

Об'єктом дослідження є лідерський потенціал в економіці України, а його предметом - теоретичні, методичні та практичні питання щодо механізму формування й використання лідерського потенціалу з урахуванням необхідності активізації інноваційних чинників та напрями його вдосконалення.

Методи дослідження. В процесі дисертаційного дослідження застосовувались як загальнонаукові, так і специфічні методи наукового пізнання. Конкретні наукові результати були отримані на основі системного підходу до аналізу соціально-економічних явищ і процесів у національній економіці з використанням таких методів: системного аналізу й логічного узагальнення (при визначенні лідерської складової людського капіталу та її впливу на наслідки соціально-економічної діяльності на мікро- і макрорівнях); історико-логічного (при визначенні закономірностей розвитку наукової думки щодо сутності лідерства, встановленні найбільш суттєвих його характеристик); наукової абстракції (при розробці моделі бренд-лідерства); діалектичний і системно-структурний (при розробці іміджевої програми “Лідери ХХІ століття”), факторного аналізу (при встановленні найбільш впливових макроекономічних факторів у процесі формування лідерського потенціалу); статистичного та якісного аналізу (при опрацюванні й удосконаленні методичних рекомендацій щодо мотиваційних механізмів і важелів формування та нарощування лідерського потенціалу держави, методики оцінки ефективності діяльності галузевих лідерів).

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведеного дослідження отримані наступні наукові результати, які становлять особистий

внесок здобувача і виносяться на захист:

одержано вперше:

запропонована концепція лідерства в економіці, сутність якої полягає у визначенні економічної природи лідерства як притаманні особистості інтелектуальні, професійні та амбітні якості, що у своїй сукупності сприяють мобілізації індивідуальних і корпоративних зусиль на досягнення загальних цілей з більш високими економічними показниками у порівнянні з конкурентами;

розроблено організаційно-економічний механізм формування та використання лідерського капіталу, що включає як розробку понятійного апарату і побудову моделі й механізмів бренду лідера, так і методичні рекомендації та конкретні заходи, що сприяють становленню і більш об'єктивному визначенню лідерів у професійних сферах діяльності та лідерів-корпорацій;

визначено поняття “лідерський потенціал”, що розглядається на рівні особистості, підприємства і суспільства в цілому. На рівні особистості він характеризується як прагнення до влади й незалежності, здатність генерувати нові конкурентоспроможні ідеї та проекти й повністю розкривати та реалізовувати свої можливості на основі природних та набутих лідерських якостей, інтелекту, професійного і життєвого досвіду, харизматичності; на рівні підприємства - як складова людського капіталу, що посилює економічний потенціал суб'єктів господарювання, шляхом здійснення управлінської діяльності через лідерський вплив на команду однодумців та послідовників щодо стратегічного бачення та реалізації інноваційного розвитку компанії, спрямованої на зміцнення її конкурентних позицій на ринку; на суспільному рівні - як інтегральна оцінка якісних і кількісних характеристик особистості, групи, держави у досягненні стратегічних соціально-економічних цілей розвитку.

розроблено модель бренд-лідерства, яка представляє собою послідовні етапи та дії державних і громадських організацій в процесі формування лідерів-особистостей, корпорацій та країни в цілому: від оволодіння та розвитку навичок економічного мислення і лідерських задатків на початковому освітньому рівні до формування корпоративних і громадянських цінностей, популяризації досвіду лідерів на всеукраїнському і міжнародному рівнях;

розроблено іміджево-мотиваційну програму “Лідери ХХІ століття”, яка підпорядкована ключовій ідеї розвитку й вдосконалення особистості, а через неї - колективу, регіону і країни в цілому. Програма сприяє зміцненню лідерського потенціалу держави, просуванню та визнанню авторитетних українських брендів на вітчизняному і європейському ринках шляхом представлення їх Асамблеєю ділових кіл на професійних всеукраїнських і міжнародних конкурсах-рейтингах, презентації в історико-біографічних, інноваційно-економічних, соціально-культорологічних проектах та на спеціалізованих форумах, конференціях, виставках, які вона проводить в Україні, Росії, Великобританії, Іспанії, Йорданії, на Мальті;

удосконалено:

систему показників соціально-економічної діяльності підприємства, які характеризують його потенціал та ефективність функціонування, за рахунок доповнення якісними й кількісними показниками лідерського потенціалу, зокрема, такими, як індекс лідерства (частка лідерів у загальній кількості працівників) та індекс ефективності (частка ефективних організаційно-економічних рішень лідера у загальній кількості управлінських рішень), що дозволяє більш комплексно оцінити діяльність підприємства;

механізм побудови рейтингу лідерів та оцінки їх ефективності шляхом кількісного та якісного представлення провідних підприємств у загальнонаціональному рейтингу на підставі встановленої квоти (пропорційно внеску галузі у ВВП України) та порівнянні підприємств в рейтингу з найуспішнішим умовним конкурентом за показниками чистого доходу, чистого прибутку, активів, визначеного за вибіркою 30 (по десятку перших, середніх та останніх) із 500 компаній, які в рейтингу “500 найбагатших компаній” займають лідерські позиції;

методичні рекомендації щодо визначення лідерів у професійних сферах діяльності. Запропонована схема “подвійного” відбору кандидатів до рейтингу на основі показників економічної діяльності підприємства та індексу цитованості менеджера чи функціонального директора в провідних вітчизняних ЗМІ. Такий підхід гарантує, що лідери, діяльність яких суспільно значуща і цікава, будуть включені в сферу дослідження і отримають гідне визнання, а їхній досвід стане надбанням усього суспільства;

дістало подальший розвиток:

розроблений комплекс заходів щодо посилення престижу України у світовому співтоваристві за рахунок доповнення та розвитку основних положень Концепції Державної програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2007-2010 роки (зокрема, включення розділу “Лідерство”; обґрунтування доцільності створення в системі НАН України Інституту лідерства для співпраці з науковими установами, державними й громадськими організаціями, місія яких співпадає з метою зазначеної Державної програми щодо розробки фундаментальних і прикладних проблем лідерства; опрацювання теоретичних та практичних аспектів інноваційної моделі країни-лідера; створення і розповсюдження новітніх технологій щодо формування лідерського потенціалу країни).

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати

дисертаційної роботи доведені до рівня конкретних механізмів, заходів і

пропозицій та використані: НДЕІ - при здійсненні наукових досліджень

(довідка № НО/531 від 14.11.2007 р.); в роботі громадської організації “Асамблея ділових кіл” - при формуванні іміджу і визначенні лідерів у професійних сферах діяльності, популяризації кращого лідерського досвіду через мережу комунікаційних каналів (довідка №15-08/52 від 05.05.2007 р.). Крім того, розроблені авторські спецкурси для загальноосвітніх середніх шкіл “Людина. Життя. Економіка” (1-3 класи), “Світ економіки” (5-7 класи), “Ділове спілкування. Реклама. Маркетинг” (10-11 класи), які успішно пройшли апробацію в Харківській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №16 і можуть бути запроваджені в системі загальної середньої освіти як наскрізні навчальні економічні програми, що зорієнтовані на поглиблення диференціації навчання, впровадження гнучких нестандартних підходів у формуванні навичок економічного мислення, розвитку лідерських і творчих задатків учнів (довідка № 481 від 06.11.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням, самостійно виконаним автором.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методичні та практичні результати були оприлюднені та отримали позитивне схвалення на: міжнародних економічних форумах “Теорія і практика розвитку корпоративного сектора економіки України в контексті Цілей Тисячоліття та світової глобалізації” (м. Київ, 2004 р.); “Стратегія і тактика суспільного розвитку: нові формати інтеграції” (м. Черкаси, 2005 р.); міжнародних симпозіумах “Іміджелогія - 2005, 2006” (Росія, м. Москва); Міжнародній науково-практичній конференції “Від лідера-особистості до держави-лідера” (м. Київ, 2006 р.); Першому міжнародному інноваційно-культурологічному форумі “Відроджуйся, Україно!” (м. Київ, 2007 р.), науково-практичній конференції "Управління економікою в ринкових умовах в контексті стратегічних напрямів розвитку України до 2011 року” (м. Київ, 2003 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць (в тому числі 6 одноосібних), з них 4 статті у наукових фахових виданнях та монографіях. Загальний обсяг публікацій складає 4,8 друкованих аркушів, в т.ч. належить автору 3,2 друкованих аркушів.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (151 найменування). Основний зміст роботи викладено на 156 сторінках комп'ютерного набору. Робота містить 26 таблиць, 27 рисунків і 4 додатки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи формування лідерського потенціалу” розглянуто сутність, роль і місце лідерства як соціально-економічної категорії в економіці через встановлені логічно упорядковані зв'язки “лідерський потенціал” - “людський потенціал” - “людський капітал”. Лідерський потенціал на рівні особистості характеризується як прагнення до владних функцій й незалежності, здатність генерувати нові конкурентоспроможні ідеї та проекти; розкривати й реалізувати свої здібності та професіоналізм на основі природних та набутих лідерських якостей, інтелекту, професійного і життєвого досвіду, харизматичності. На рівні підприємства лідерський потенціал розглядається як складова людського капіталу, що посилює економічний потенціал суб'єктів господарювання, шляхом здійснення управлінської діяльності через лідерський вплив на команду однодумців та послідовників щодо стратегічного бачення та реалізації інноваційного розвитку компанії, спрямованої на зміцнення її конкурентних позицій на ринку. Лідерський потенціал суспільства представляється як інтегральна оцінка якісних і кількісних характеристик особистості, групи, держави у досягненні стратегічних соціально-економічних цілей розвитку.

Дослідження існуючих стилів, концепцій і моделей лідерства, започаткованих і розвинених вітчизняними й закордонними дослідниками, дозволило встановити найбільш суттєві його характеристики. Зокрема, лідером у процесі економічної діяльності стає той, хто здобуває послідовників і вміє будувати міцні відносини з ними, користується повагою і авторитетом завдяки якостям, що мають найвищу цінність для команди, професіоналізму, компетентності, здатності до нестандартного продуктивного мислення й бачення стратегії розвитку, чесності, інтелекту, ерудованості, енергійності, стійкості поглядів і упевненості в собі, прагненню до саморозвитку і самовдосконалення, піклуванню про постійне професійне зростання персоналу.

При вивченні проблеми взаємодії лідера і його команди звертається увага на те, що тривалість лідерства залежить від процесу неформального впливу лідера на його послідовників, які йдуть за ним у досягненні мети. Щоб подовжити цей вплив лідеру необхідно докласти неабияких зусиль у постійній роботі над собою, аби в будь-якій ситуації підтвердити очікування команди щодо його лідерських якостей і поведінки.

Другий розділ “Система показників та факторів лідерського потенціалу як важлива умова вимірювання ефективності людського капіталу” присвячений аналізу існуючих підходів до оцінки ефективності людського капіталу та пошуку шляхів їх удосконалення, зокрема, в плані наповнення вимірювачами лідерства.

В роботі обґрунтовується позиція вимірювання ефективності людського капіталу на трьох рівнях. Зокрема, на першому з них розглядаються взаємозв'язки між людським капіталом і певними цілями підприємства. Другий рівень відноситься до бізнес-підрозділу і стосується, в основному, оцінки ступеня або кількості змін, які вимірюються за допомогою комбінацій вартості, часу, обсягів, помилок і реакції на них людей. Третій рівень торкається управління людським капіталом, де особливо важливою є збалансованість інтересів всіх учасників бізнес-процесу. Саме на цьому рівні слід оцінювати лідерський вплив на результати роботи з планування, розвитку та збереження людського капіталу (рис. 1) через систему якісних і кількісних показників лідерського потенціалу, зокрема, таких, як індекс лідерства (частка лідерів у загальній кількості працівників), індекс ефективності (частка ефективних лідерських рішень у загальному числі прийнятих управлінських рішень); приріст ринкової капіталізації підприємства, його гудвілу; частка витрат на вдосконалення у загальній сумі витрат на інноваційні й інформаційні технології; кількість запроваджених інноваційних проектів і ноу-хау.

У процесі дослідження лідерського потенціалу як складової людського капіталу доцільно пов'язувати цей фактор з інвестиціями в людський капітал, оскільки більш якісні і тривалі інвестиції сприяють покращенню якісних і кількісних характеристик людського капіталу (обсяг знань, рівень кваліфікації, стан здоров'я, корпоративні та духовні цінності) майже протягом всього трудового життя людини.

Особливого значення набувають інвестиції на рівні початкової і середньої освіти, де формується насамперед інтелектуальна складова людського капіталу, покращується її якість через нарощування обсягу знань людини, розвиток економічного мислення, формування лідерських задатків.

Значну роль у цій справі мають відігравати нові підходи до побудови в країні системи безперервної економічної освіти в загальноосвітніх середніх школах і спеціалізованих навчальних закладах середньої й вищої професійної освіти. Для запровадження в загальноосвітніх середніх школах розроблені авторські спецкурси “Людина. Життя. Економіка”, “Світ економіки”, “Ділове спілкування. Реклама. Маркетинг”, які на всіх ступенях навчання (з 1 по 11 класи) сприяють розвитку інтересу учнів до проблем економіки, постійній потребі в економічній самоосвіті й економічних знаннях, прагненню до лідерства і цивілізованого підприємництва.

Сучасна економіка, яка будується на знаннях, принципово змінює економічне середовище, місце та сутність людини в ньому. Реальністю стає бренд-лідерство, де центральне місце займає “людина-бренд” (рис.2). З огляду моделі формування бренду слід зробити висновок, що лідерство - це певна фаза на шляху зростання особистості, підприємства чи держави в цілому, і без орієнтації на нові реалії чи передвісники цей феномен втрачає свою вартість.

У третьому розділі “Інноваційні технології та механізми формування і використання лідерського потенціалу” досліджуються інноваційні технології та мотиваційні механізми з формування і використання лідерського потенціалу країни.

Автором розроблена формула лідерства, сутність якої полягає у визначенні синергійного ефекту за рахунок інтегрування наступних складових: бачення лідером певної стратегії розвитку, здатності залучати до свого задуму команду послідовників, власна мотивація і харизма лідера в спрямуванні енергії очолюваної команди у необхідне русло для підвищення конкурентоспроможності, ділової репутації та іміджу компанії і країни в цілому.

Результати запровадження та виконання Державної програми забезпечення міжнародного іміджу України на 2003-2006 роки довели, що державі слід і надалі приділяти цій проблемі адекватну її важливості увагу. І хоча за останні роки для поліпшення ситуації щодо представлення нашої країни у світових інформаційних потоках був зроблений відчутний крок, однак, як відзначається в Концепції Державної програми формування позитивного іміджу України на 2007-2010 роки, це не змінило докорінним чином стан справи. На думку автора, дієвість цих державних документів може бути більшою, якщо в програму на 2007-2010 роки включити заходи з розробки фундаментальних і прикладних проблем лідерства, опрацювання теоретичних та практичних аспектів інноваційної моделі країни-лідера, зібраних в окремий розділ “Лідерство”. Зокрема, в якості однієї із його складових можна було б включити іміджево-мотиваційну програму “Лідери ХХІ століття” (рис. 3), що реалізується Асамблеєю ділових кіл, а опікувався б цією роботою Інститут лідерства, який доцільно створити у системі НАН України.

Так, іміджево-мотиваційна програма “Лідери ХХІ століття” з формування лідерського потенціалу включає понад 20 інноваційно-економічних, соціально-культурологічних проектів; всеукраїнські й міжнародні конкурси та рейтинги з якості, професійної та управлінської майстерності, інтелектуальної та економічної діяльності, а також престижні комунікативні заходи, які проводить Асамблея ділових кіл за підтримки ділових партнерів в Україні, Росії, Великобританії, Іспанії, Йорданії, на Мальті та інших країнах. Первинний збір і обробку інформації про потенційних учасників програми “Лідери ХХІ століття”, формування пропозицій щодо популяризації брендів, зміцнення позитивного іміджу корпорацій і персоналій для кожної із категорії учасників забезпечує Експертна Рада, до складу якої входять лідери - особистості, що здобули заслужений авторитет і довіру в суспільстві.

Відбір підприємств для представлення в рейтингу лідерів доцільно проводити за відповідною квотою галузі пропорційно її внеску у ВВП України, а підприємства слід порівнювати з найуспішнішим умовним конкурентом за показниками чистого доходу, чистого прибутку, активів, визначеного за вибіркою 30 (по десятку перших, середніх та останніх) із 500 компаній, які в рейтингу “500 найбагатших компаній” займають провідні позиції (табл.1).

Визначення лідерів у професійних сферах діяльності рекомендується проводити за схемою “подвійного” відбору кандидатів до рейтингу на основі показників фінансово-економічної діяльності підприємства та індексу цитованості менеджера чи функціонального директора в провідних вітчизняних ЗМІ.

Такий підхід гарантує, що лідери, діяльність яких суспільно значуща і цікава, будуть включені в сферу дослідження і отримають гідне визнання, а їхній досвід стане надбанням усього суспільства.

Суспільство повинне бути більш уважним до проблем лідерства, а держава - мати більшу мотивацію щодо формування лідерського потенціалу, оскільки саме він є рушійною силою економічного зростання і ефективності, формування позитивного іміджу країни у світовому співтоваристві.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота спрямована на розв'язання важливої проблеми - запровадження інноваційних технологій у формуванні та використанні лідерського потенціалу як потужного додаткового економічного ресурсу країни. У дослідженні були узагальнені та отримали подальший розвиток теоретичні, методичні й практичні питання щодо лідерської складової людського капіталу і їх впливу на наслідки соціально-економічної діяльності.

Таблиця1 Умовний найуспішніший конкурент у динаміці розвитку української економіки 2006-2007 рр. через систему показників успішності найбагатших компаній України

Джерело: розроблено автором за матеріалами Всеукраїнської рейтингової програми “Гвардия 500. Рейтинг самых богатых компаний Украины, 2007”, С. 34-49.

Одержані результати дають можливість зробити наступні висновки і пропозиції.

1. Сутність лідерського потенціалу на рівні особистості розкривається як прагнення до влади й незалежності, здатність генерувати нові конкурентоспроможні ідеї та проекти і повністю розкривати й реалізувати свої можливості на основі природних та набутих лідерських якостей, інтелекту, професійного і життєвого досвіду, харизматичності. На рівні підприємства лідерський потенціал розглядається як складова людського капіталу, що посилює економічний потенціал суб'єктів господарювання, шляхом здійснення управлінської діяльності через лідерський вплив на команду однодумців та послідовників щодо стратегічного бачення та реалізації інноваційного розвитку компанії, спрямованої на зміцнення її конкурентних позицій на ринку. Лідерський потенціал суспільства представляється як інтегральна оцінка якісних і кількісних характеристик особистості, групи, держави у досягненні стратегічних цілей соціально-економічного розвитку.

2. Найбільш суттєвими характеристиками лідерства є такі: по-перше, лідер повинен мати послідовників; по-друге, лідерство - це сфера взаємодії між лідером та членами команди, де проявляється вміння лідера будувати

міцні відносини зі своїми послідовниками; по-третє, лідерство завжди засноване на авторитеті, в основі якого лежать якості, що мають найвищу цінність для членів певної групи; по-четверте, процес лідерства має свій початок і кінець і триває доти, доки лідер здійснює свою керівну функцію і послідовники йдуть за ним у досягненні мети; по-п'яте, лідерство засноване на неформальному впливі лідера на своїх послідовників; по-шосте, лідерство суб'єктивно сприймається кожним учасником групи і потребує від лідера чималих зусиль у постійній роботі над собою, щоб у будь-якій ситуації постійно підтверджувати очікування послідовників щодо лідерських якостей і лідерської поведінки.

3. Інвестиції в людський капітал сприяють покращанню його якісних і кількісних характеристик майже протягом усього життя людини. Особливого значення набувають інвестиції на рівні початкової і середньої освіти, де формується насамперед інтелектуальна складова людського капіталу, покращується її якість через нарощування обсягу знань людини, розвиток економічного мислення, формування лідерських задатків.

Для запровадження в загальноосвітніх середніх школах розроблені авторські спецкурси “Людина. Життя. Економіка”, “Світ економіки”, “Ділове спілкування. Реклама. Маркетинг”, які на всіх ступенях навчання сприяють розвитку інтересу учнів до проблем економіки, постійній потребі в економічній самоосвіті й економічних знаннях, прагненню до лідерства і цивілізованого підприємництва.

4. Лідерство - це певна фаза на шляху зростання особистості, підприємства чи держави в цілому і без орієнтації на нові реалії чи передвісники цей феномен втрачає свою вартість. Підтвердженням цьому виступає й авторська модель “бренд-лідерства”, яка розкриває сутність і стержневу ідентичність бренду, окреслює типи бренд-лідерів, вказує на можливі шляхи формування і зміцнення позитивного іміджу особистості і країни через іміджеві програми і засоби реалізації ідентичності. Центральне місце в моделі відведене людині (“людина-бренд”), оскільки саме її особистісний лідерський вплив зумовлює конкурентні переваги корпорації і вихід її на лідерські позиції завдяки ефективному вирішенню стратегічних питань розвитку.

5. Лідерства прагнуть здебільшого найбільш успішні підприємці, бо саме воно піднімає бізнес на нову якісну сходинку. Сутність авторської формули лідерства полягає у досягненні синергійного ефекту за рахунок інтегрування трьох складових: бачення лідером певної стратегії розвитку; здатність залучати до свого задуму команду послідовників; власна мотивація і харизма лідера в спрямуванні енергії очолюваної команди у необхідне русло для підвищення результативності, ділової репутації та іміджу компанії і країни в цілому.

6. Результати запровадження та виконання Державної програми забезпечення міжнародного іміджу України на 2003-2006 роки довели, що державі слід і надалі приділяти цій проблемі адекватну її важливості увагу. Дієвість цієї роботи була б більшою, якби майбутня програма на 2007-2010 роки включала заходи з розробки фундаментальних і прикладних проблем лідерства, опрацювання теоретичних та практичних аспектів інноваційної моделі країни-лідера, зібраних в окремий розділ “Лідерство”. Опікуватися цією роботою із урахуванням відповідного досвіду авторитетних громадських організацій (зокрема, Асамблеї ділових кіл) мав би Інститут лідерства, який доцільно створити у системі НАН України.

7. Іміджево-мотиваційна програма “Лідери ХХІ століття” підпорядкована ключовій ідеї розвитку й вдосконалення особистості, а через неї - колективу, регіону і країни в цілому. Програма сприяє зміцненню лідерського потенціалу держави, просуванню та визнанню авторитетних українських брендів на вітчизняному і європейському ринках шляхом представлення їх Асамблеєю ділових кіл на професійних всеукраїнських і міжнародних конкурсах-рейтингах, презентації в історико-біографічних, інноваційно-економічних, соціально-культорологічних проектах та на спеціалізованих форумах, конференціях, виставках, які вона проводить в Україні, Росії, Великобританії, Іспанії, Йорданії, на Мальті.

8. Удосконалені методики визначення кращих підприємств і лідерів у професійних сферах діяльності щодо представлення в рейтингу лідерів (за відповідною квотою галузі пропорційно її внеску у ВВП України). При цьому найуспішнішим умовним конкурентом (за показниками чистого доходу, чистого прибутку, активів) виступає визначений за вибіркою 30 (по десятку перших, середніх та останніх) із 500 найбагатших компаній, які в рейтингу 2005-2006 рр. займають провідні позиції.

9. Запропонована схема “подвійного” відбору кандидатів до рейтингу на основі показників економічної діяльності підприємства та індексу цитованості менеджера чи функціонального директора в провідних вітчизняних ЗМІ. Це забезпечить те, що лідери, діяльність яких суспільно значуща й цікава, будуть включені в сферу дослідження та отримають гідне визнання, а їхній досвід стане надбанням усього суспільства.

трудовий лідерський капітал інвестиція

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях та монографіях:

1. Борщ Л.В. Економічна сутність лідерського потенціалу // Збірник наукових праць, Випуск №7(62) Наук. ред. І.К. Бондар.-К., 2006.- С138-144.

2. Борщ Л.В. Інноваційні технології продуктивності людського потенціалу Матриця продуктивної економіки: колективна монографія. За ред. І.К. Бондар. - К.: ВД “Корпорація”. - 2006. - С.414-430.

3. Борщ Л.В., Саввов А.І. Від лідера-особистості до держави-лідера // до лідерства - європейський вибір України: колективна монографія. За ред. І.К. Бондар . - К.: ВД “Корпорація”. - 2005. - С.10-17 (особистий внесок автора: розроблені механізми з формування лідерського потенціалу, популяризації кращих вітчизняних брендів).

4. Борщ Л.В. Лідерський потенціал в системі гуманістичного розвитку // Соціально-економічні парадигми сучасного гуманізму: колективна монографія. За ред. І.К. Бондар. - К.: ВД “Корпорація”. - 2007. - С.148-162.

в інших виданнях:

5. Борщ Л.В., Саввов А.І. Роль лідерства у побудові відкритого інформаційного суспільства та місце Асамблеї ділових кіл у консолідації лідерських сил // Теорія і практика розвитку корпоративного сектора економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалізації. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “ВІД ЛІДЕРА ОСОБИСТОСТІ ДО ДЕРЖАВИ - ЛІДЕРА”. За ред. І. К. Бондар.-К.: ВД

“Корпорація”. - 2004. - С.3-5 (особистий внесок автора: запропоновані інноваційні механізми з формування позитивного іміджу лідерів у професійних сферах діяльності).

6. Борщ Л.В., Ромат Є.В. Международный союз имиджмейкеров - общественная организация, консолидирующая профессионалов // Имиджелогия-2005: феноменология, теория, практика. Материалы Третього Международного симпозиума по имиджелогии. Под ред. Е.А. Петровой.-М.: РИЦ Академии имиджелогии. - 2005.- С.42-44 (особистий внесок: розроблені інноваційні підходи у побудові корпоративного іміджу).

7. Борщ Л.В. Лідерство. Імідж. Корпоративний імідж. Іміджмейкери. // Енциклопедія корпоративного управління. Том ІІ. Авторський колектив. Науковий редактор, керівник авторського колективу І.К. Бондар. - К.: ВД “Корпорація”. - 2006. - С.8-9, 203, 222-226.

8. Борщ Л.В. Имидж лидера: персональный и корпоративный форматы // Имиджелогия - 2006: феноменология, теория, практика. Материалы Четвертого Международного симпозиума по имиджелогии. Под ред. Е.А. Петровой.-М.: РИЦ Академии имиджелогии. - 2005.- С.25-27.

9. Борщ Л.В. Имидж лидера организации и социальный климат в коллективе // Имиджелогия-2007: феноменология, теория, практика. Материалы Пятого Международного симпозиума по имиджелогии. Под ред. Е.А. Петровой.-М.: РИЦ Академии имиджелогии. - 2005.- С.43-46.

Размещено на Allbest.ru