Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління прибутком торговельних підприємств

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня икандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Позитивна динаміка обсягів торговельної діяльності в Україні в останні роки супроводжувалась зростанням її прибутковості. Так, якщо в 2003 році збиток всіх підприємств торгівлі становив 641,5 млн. грн., то в 2006 році вони отримали чистий прибуток в сумі 4958,4 млн. грн.

В той самий час в управлінні прибутком торговельних підприємств спостерігається ще багато негативних явищ. Так, із 27 регіонів України в 18 торговельні підприємства закінчили 2006 рік із позитивним фінансовим результатом за чистим прибутком; в інших 9 регіонах цей показник був від'ємним. В цілому по Україні за результатами господарської діяльності в 2006 році збитковими були 40% торговельних підприємств.

Незважаючи на високі темпи зростання суми прибутку, низьким залишається рівень економічної рентабельності торговельних підприємств: в 2006 році коефіцієнт економічної рентабельності цих підприємств становив лише 0,03 (тобто 3 коп. на 1 грн. активів), що недостатньо навіть для мінімального рівня самофінансування інвестиційної діяльності. Неоптимальною є структура джерел формування прибутку торговельних підприємств - більш ніж 40% загальної його суми в 2006 році було сформовано поза межами безпосередньо основної торговельної діяльності (реалізації товарів та торговельних послуг) як різниця між іншими видами доходів і витрат цих підприємств. Неефективним з позицій фінансового забезпечення розвитку торговельних підприємств є і розподіл їх прибутку - більш половини його суми використовується зараз на його поточне споживання.

Теоретичні та методичні аспекти управління прибутком торговельних підприємств досліджені в наукових працях таких вітчизняних та зарубіжних економістів, як Абрютіна М.С., Альбеков А.У., Білик М.Д., Бланк І.О., Вейтс Б., Власова Н.О., Гуляєва Н.М., Давидова Г.А., Кравченко Л.І., Леві М., Лігоненко Л.О., Мазаракі А.А., Малевич Р.П., Омелянович Л.О., Петров П.В., Согомонян С.А., Соломатін А.Н., Ушакова Н.М. та інших.

В той самий час, в специфічних умовах трансформаційної економіки та соціально-економічних особливостей розвитку торговельної діяльності в Україні на сучасному етапі окремі теоретичні висновки та методичний інструментарій з питань управління прибутком торговельних підприємств потребують певної конкретизації нових підходів. В першу чергу це стосується уточнення понятійно-категоріального апарату даної проблеми, поглиблення методологічних засад системного управління прибутком торговельних підприємств та оцінки його результативності, більш широкого врахування фактору ризику в процесі формування прибутку, вдосконалення методичного інструментарію розподілу прибутку по окремих напрямах за критерієм забезпечення ефективного розвитку торговельних підприємств та зростання їх ринкової вартості, впровадження ефективних систем контролю за використанням прибутку.

Недостатня розробленість окремих питань даної проблеми, їх теоретичне і практичне значення для забезпечення ефективного розвитку торговельних підприємств зумовлюють актуальність теми дослідження, його мету і задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана у відповідності до плану науково-дослідних робіт кафедри економіки підприємництва та менеджменту Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ за темою: «Вплив розвитку матеріально-технічної бази торговельних підприємств на процеси ціноутворення» (державний реєстраційний номер 0106U005093), у межах якої автором розроблено рекомендації щодо вибору типу політики формування прибутку та оцінки ефективності управління прибутком торговельних підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретичних засад та вдосконалення методичного інструментарію функціонування системи управління формуванням, розподілом та використанням прибутку торговельних підприємств.

У відповідності до мети дослідження у дисертації поставлено і вирішено наступні завдання:

- поглиблення визначення економічної сутності торговельного прибутку як об'єкту управління та уточнення пов'язаного із ним понятійно-категоріального апарату;

- вдосконалення існуючої класифікації прибутку торговельних підприємств як об'єкта економічного управління в розрізі окремих напрямів цього управління;

- поглиблення методологічних засад формування системи управління прибутком торговельних підприємств, зокрема визначення його змісту, мети, основних задач, принципів побудови структурно-логічної схеми управлінського циклу;

- вдосконалення методологічних принципів та системи показників оцінки результативності управління прибутком торговельних підприємств;

- визначення основних тенденцій розвитку прибутку торговельних підприємств України та результативності його формування та розподілу на сучасному етапі;

- розробка пропозицій по вдосконаленню управління формуванням прибутку торговельних підприємств із врахуванням фактору ризику;

- обґрунтування рекомендацій по вдосконаленню методичного інструментарію розподілу прибутку торговельних підприємств;

- розробка пропозицій щодо підвищення ефективності внутрішнього контролю за використанням прибутку торговельних підприємств.

Об'єктом дослідження є процес управління прибутком торговельних підприємств в умовах трансформаційної економіки.

Предметом дослідження є фінансово-організаційний механізм управління формуванням, розподілом та використанням прибутку торговельних підприємств, що спрямоване на забезпечення їх ефективного розвитку та зростання ринкової вартості.

Методи дослідження. Теоретико-методичну базу дослідження складали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, що ґрунтуються на діалектичному підході до розгляду економічних процесів. Для вирішення поставлених задач використовувалися: методи аналізу і синтезу - для дослідження економічної сутності торговельного прибутку; системного підходу - для визначення методологічних засад формування системи управління прибутком; причинно-наслідкового зв'язку - при класифікації видів прибутку торговельних підприємств та визначенні принципів побудови структурно-логічної схеми управлінського циклу; трендового фінансового аналізу та фінансових коефіцієнтів - для виявлення основних тенденцій розвитку прибутку торговельних підприємств; економічного моделювання - при розробці матриці вибору типу політики управління прибутком підприємства та моделі його розподілу на споживання та накопичення.

Оброблення кількісної інформації, отриманої під час дослідження, апробація розроблених наукових рекомендацій здійснювались на ПЕОМ із використанням пакетів Microsoft Word, Microsoft Excel, 1C: Предприятие 7.7.

Інформаційну базу дослідження складали діючі нормативно-правові акти України з питань регулювання економічної діяльності суб'єктів господарювання, наукові праці вітчизняних та зарубіжних економістів, офіційні дані Державного комітету статистики України, результати анкетного обстеження 45 підприємств роздрібної та оптової торгівлі Вінницької області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

Вперше одержано:

- розроблено методичні підходи до вибору типу політики формування прибутку торговельного підприємства з урахуванням рівня його корпоративного ризику, що базуються на оцінці ймовірності його настання та розміру можливих відхилень прибутку від передбаченого до формування.

Удосконалено:

- понятійно-категоріальний апарат, що пов'язаний із проблемою управління прибутком торговельних підприємств, визначено найбільш суттєві економічні характеристики та уточнено формулювання таких категорій і понять: «торговельний прибуток», «прибуток від основної діяльності торговельного підприємства», «управління прибутком торговельного підприємства», «рентабельність», «якість прибутку»;

- класифікацію прибутку торговельних підприємств, яку пропонується здійснювати за окремими напрямами управління - його формуванням, розподілом та використанням; діючу класифікацію прибутку доповнено такими класифікаційними ознаками, як стадія розподілу прибутку, характер використання прибутку, причини невикористання (неповного використання) прибутку;

- методичні принципи та систему критеріїв оцінки результативності управління прибутком торговельних підприємств із виділенням груп показників оцінки ефективності і якості управління формуванням, розподілом та використанням прибутку; запропоновано інтегральний показник такої оцінки - коефіцієнт приросту власного капіталу за рахунок капіталізованого прибутку;

- методичні принципи побудови моделі визначення розміру капіталізації чистого прибутку торговельного підприємства з урахуванням таких факторів, як планований темп приросту товарообороту, суми активів підприємства та коефіцієнту обертання, суми власного капіталу підприємства, досягнутого рівня рентабельності реалізації товарів.

Дістало подальший розвиток:

- концептуальні засади побудови системи управління прибутком торговельного підприємства, зокрема, визначення основної мети цього управління, систематизація задач в розрізі окремих напрямів управління прибутком, методичні підходи до побудови структурно-логічної схеми процесу цього управління;

- визначення основних тенденцій розвитку прибутку торговельних підприємств України на сучасному етапі із характеристикою особливостей цього розвитку по підприємствах різних форм власності, видів торговельної діяльності, форм торговельної спеціалізації та окремих регіонів;

- методичні підходи до формування організаційно-економічного механізму здійснення внутрішнього контролю за використанням прибутку торговельних підприємств, зокрема, до визначення об'єктів здійснення такого контролю, системи показників, моніторингу, систематизації бюджетів використання прибутку, побудови блок-схеми процесу такого контролю.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці показників, моделей та підходів для формування ефективної системи управління прибутком торговельних підприємствах, спрямованої на забезпечення їх стійкого розвитку та підвищення ринкової вартості. В практичній діяльності цих підприємств можуть бути використані: класифікація прибутку як об'єкта управління; система основних задач щодо формування, розподілу та використання прибутку; запропонована система критеріїв та показників оцінки результативності управління прибутком; методичний інструментарій оцінки рівня корпоративного ризику формування прибутку та матриця вибору типу політики управління формуванням прибутку із врахуванням фактору ризику; методичні підходи та запропоновані моделі визначення пропорцій розподілу прибутку за окремими напрямами; система бюджетів використання прибутку.

Результати дослідження експериментально апробовані та впроваджені у практику господарської діяльності торговельних підприємств м. Вінниці. Зокрема, СП «Вінницька обласна універсальна торгова база» (акт впровадження №382 від 06.11.2006 р.) та СП «Облкооппостач» (акт впровадження б/н від 11.11.2006 р.). Окремі результати дослідження впроваджені у навчальний процес у Вінницькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ на кафедрі економіки підприємництва та менеджменту при викладанні дисципліни «Економіка торговельного підприємства».

Особистий внесок здобувача. Теоретичні положення, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержано автором самостійно на підставі критичного аналізу літературних джерел, даних офіційної статистики та результатів анкетного обстеження окремих торговельних підприємств.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема на: міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції» (м. Луцьк, Надстир'я, 2004); міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти» (м. Запоріжжя, Наука і освіта, 2005); міжнародній науково-практичній конференції (м. Львів, ЛДФА, 2005); всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Інтелектуальний потенціал молоді в науці та практиці» (м. Хмельницький, ХІЕП, 2006).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 6 наукових працях загальним обсягом 2,5 друк. арк., у тому числі 4 праці загальним обсягом 1,7 друк. арк. у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Основний текст дисертації складає 174 сторінки. У дисертації міститься 37 таблиць, 16 рисунків, понад 80 формул. Список використаних джерел нараховує 167 найменувань.

Основний зміст дисертації

економічний прибуток управління контроль

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, подано інформацію стосовно апробації та публікації результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні засади управління прибутком торговельних підприємств» досліджується сутність прибутку торговельних підприємств як об'єкту економічного управління визначаються сутність, мета і задачі управління прибутком; формуються методологічні принципи, критерії та показники оцінки результативності управління прибутком торговельних підприємств.

Торговельний прибуток - складна економічна категорія, що має глибокий генезис. В процесі розвитку економічної думки торговельний прибуток розглядався представниками багатьох наукових шкіл. На основі розглянутих найважливіших сутнісних ознак торговельного прибутку ми пропонуємо викласти його зміст як економічної категорії у наступній редакції: «Торговельний прибуток являє собою об'єктивну категорію мікроекономічної теорії, що характеризує підприємницький доход, який формується в умовах невизначеності торговельної діяльності і діючих фінансових відносин суб'єкта цієї діяльності з приводу первинного перерозподілу його доходу».

Не менш широко розглядається в сучасній літературі і торговельний прибуток як показник фінансового результату діяльності торговельного підприємства. Але визначаючи це поняття більшість науковців не висвітлюють різницю між торговельним прибутком і прибутком торговельного підприємства (як показником фінансового результату його основної діяльності). На основі дослідження цієї різниці запропоновано наступне визначення цього поняття: «Прибуток торговельного підприємства як фінансовий результат його основної діяльності являє собою визначену у грошовій формі різницю між валовим доходом та валовими витратами (собівартістю) від реалізації товарів та платних торговельних послуг у певному періоді часу, що відображує конкретну форму прояву фінансових відносин торговельного підприємства з приводу первинного перерозподілу його доходів».

Систему управління прибутком торговельного підприємства пропонується формувати в загальній системі його фінансового менеджменту, яка забезпечує найбільший ступінь інтеграції, координації та контролю всіх основних аспектів цього виду управлінського процесу. Цей процес пропонується визначати наступним чином: «Управління прибутком являє собою цілеспрямований, систематичний процес підготовки, оцінки, відбору та реалізації альтернативних управлінських рішень по всіх питаннях його формування, розподілу та використання на конкретному торговельному підприємстві». Головною метою управління прибутком пропонується визнати визначення шляхів найбільш ефективного його формування, розподілу та використання, спрямованих на забезпечення розвитку підприємства, який передбачається, та зростання його ринкової вартості.

Реалізація головної мети управління прибутком потребує визначення конкретних задач за напрямами його формування, розподілу та використання. До основних задач управління формуванням прибутку запропоновано відносити: визначення потреби у необхідній (цільовій) сумі прибутку, що забезпечує цілі розвитку торговельного підприємства та умови його самофінансування за рахунок внутрішніх джерел; забезпечення досягнення необхідного рівня прибутку на вкладений власниками капітал (власний капітал); забезпечення оптимальної пропорційності між рівнем прибутку, що формується та рівнем ризику підприємницької діяльності торговельного підприємства; забезпечення високої якості прибутку за окремими джерелами його формування. До основних задач управління розподілом прибутку пропонується віднести: забезпечення передбаченого законодавством розподілу отриманого прибутку між підприємством, та державою та іншими учасниками його зовнішніх фінансових відносин; оптимізація розподілу прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства між накопиченням і споживанням; оптимізація розподілу прибутку підприємства, що призначений на споживання між власниками та найманими працівниками; оптимізація пропорцій розподілу прибутку підприємства, що накопичується, між інвестиційними ресурсами та резервним капіталом. До основних задач управління використанням прибутку запропоновано відносити: забезпечення повного і ефективного використання власних інвестиційних ресурсів; забезпечення ефективного використання прибутку, що спрямований на матеріальне стимулювання найманого персоналу; забезпечення повного і ефективного використання прибутку, що спрямований на соціальний розвиток колективу підприємства.

Процес управління прибутком торговельного підприємства має відбуватися в певній послідовності і забезпечувати реалізацію головної мети і основних задач цього управління. З цією метою за результатами дослідження нами запропонована наступна структурно-логічна схема здійснення процесу управління прибутком торговельного підприємства (рис. 1).

Оцінка результативності управління прибутком торговельного підприємства має охоплювати всі основні аспекти цього управління. Для оцінки результативності управління формуванням прибутку пропонується використовувати показники як рентабельності, так і якості прибутку.

Рентабельність характеризується системою показників оцінки ефективності формування прибутку підприємства, за якою відповідний показник суми отриманого ним прибутку співвідноситься із сумою ресурсів (або їх витрат), що забезпечували його формування.

Якість прибутку характеризується системою показників, що визначають зміни пропорцій його формування за окремими джерелами під впливом відповідних факторів.

Оцінку результативності управління розподілом прибутку торговельного підприємства пропонується проводити за критерієм впливу на зростання його ринкової вартості. Для узагальнюючої оцінки результативності управління прибутком торговельного підприємства запропоновано спеціальний показник - коефіцієнт зростання власного капіталу підприємства за рахунок капіталізованого прибутку.

У другому розділі «Сучасний стан управління прибутком торговельних підприємств України» розглядається динаміка прибутку цих підприємств за 2001-2006 роки у співставленні із підприємствами інших видів економічної діяльності; характеризуються особливості та рівень формування окремих видів прибутку торговельних підприємств різних форм власності, видів торговельної діяльності за КВЕД (класифікатором видів економічної діяльності), форм торговельної спеціалізації та регіонів; визначаються пропорції розподілу прибутку торговельних підприємств за окремими напрямами в сучасних умовах господарювання.

Розвитку прибутку торговельних підприємств України від звичайної діяльності за останній період в цілому була притаманна позитивна динаміка. За 2001-2006 роки цей показник (за сальдовим значенням) збільшився більш ніж втричі. Тенденція до збільшення була характерною і для сальдового значення показника чистого прибутку торговельних підприємств, хоча темпи його зростання були дещо нижчими. По торговельних підприємствах України різних форм власності тенденції розвитку суми прибутку за останні роки носили різний характер. Так, сума прибутку від звичайної діяльності до оподаткування мала найбільш високу динаміку по торговельних підприємствах приватної форми власності; по торговельних підприємствах державної форми власності позитивним сальдо цього показника було лише у перші два роки, а у наступному періоді воно мало від'ємне значення; що стосується торговельних підприємств комунальної форми власності, то на протязі всіх років, що розглядаються, їх господарська діяльність балансувала на межі збитковості. Аналогічними за останні роки були тенденції розвитку сальдового показника чистого прибутку торговельних підприємств України різних форм власності.

Суттєво розрізнялися за останні роки і темпи динаміки прибутку підприємств різних видів торговельної діяльності (за КВЕД). Найбільш висока динаміка суми прибутку в періоді, що розглядається, була притаманна підприємствам торгівлі транспортними засобами та їх ремонту. Найнижчими темпами характеризувалася динаміка суми прибутку підприємств оптової торгівлі та посередництва в торгівлі. По підприємствах роздрібної торгівлі побутовими товарами та їх ремонту темпи розвитку суми прибутку були дещо нижчими, ніж по торговельних підприємствах України в цілому, але майже наближалися до них.

Тенденція розвитку прибутку торговельних підприємств в розрізі окремих регіонів України в цілому була позитивною. Так, якщо у 2001 році від'ємне значення суми прибутку від звичайної діяльності до оподаткування мали вісім регіонів із 27, то у 2006 році кількість таких регіонів скоротилася до п'яти. Ще більш чіткий прояв ця тенденція мала за показником сальдо суми чистого прибутку - якщо у 2001 році від'ємне значення цього показника мали 17 регіонів України, то у 2006 році - тільки 9. Три чверті загальної суми позитивного сальдо прибутку торговельних підприємств України формують на сучасному етапі три регіони - Донецька і Дніпропетровська області та місто Київ. Рівень формування прибутку по відношенню до використовуваного капіталу і операційних витрат по підприємствах торгівлі України за останні роки був вищим, ніж по підприємствах інших видів економічної діяльності. Про це свідчить динаміка відповідних показників рентабельності, що наведена в табл.

Основні показники рівня прибутковості торговельних підприємств у порівнянні із всіма підприємствами економічної діяльності України за 2001-2006 роки

В той самий час, слід зазначити, що рівень формування прибутку торговельних підприємств по відношенню до використовуваних активів, а також до товарообороту продовжує залишатися вкрай низьким з позицій забезпечення їх ефективного розвитку за рахунок власних фінансових ресурсів.

Переважна частина чистого прибутку торговельних підприємств спрямовується на сучасному етапі на накопичення. За результатами анкетного обстеження 45 роздрібних та оптових торговельних підприємств Вінницької області станом на 1 січня 2006 року коефіцієнт капіталізації чистого прибутку становив 0,66. Із загальної суми чистого прибутку обстежених торговельних підприємств, що був спрямований на накопичення, витрати на інвестиційні цілі складали 69% (в тому числі вкладення у розвиток необоротних активів - 54%, а оборотних - 15); відрахування до резервного капіталу - 7%, витрати на інші цілі - 24%. Переважне спрямування чистого прибутку торговельних підприємств на інвестування слід розглядати як позитивний результат управління його розподілом, що сприяє нарощенню темпів їх розвитку. Із загальної суми чистого прибутку обстежених торговельних підприємств, що був спрямований на споживання, 23% складали виплати доходу власникам (такі виплати здійснювали лише 36% обстежених підприємств); 23% - витрати на преміювання найманого персоналу; 29% - витрати на соціальні потреби персоналу; 25% - витрати на інші цілі. Таким чином, пропорції в розподілі цієї частки чистого прибутку складаються на сучасному етапі на користь найманого персоналу, а не власників торговельних підприємств.

У третьому розділі «Напрями удосконалення управління прибутком торговельних підприємств» обґрунтовуються пропозиції щодо удосконалення методичних підходів до управління формуванням прибутку торговельних підприємств з урахуванням фактору ризику, удосконалення розподілу прибутку торговельних підприємств за критерієм забезпечення їх ринкової вартості, а також формування організаційно-економічного механізму внутрішнього контролю за використанням розподіленого прибутку. В системі управління формуванням прибутку торговельних підприємств одним з найбільш актуальних напрямів на сучасному етапі є врахування фактору ризику. За результатами дослідження об'єктами управління пропонується визначити спекулятивний корпоративний ризик торговельного підприємства, розподілений за функціональною ознакою на діловий та фінансовий, а за джерелами виникнення - на систематичний та несистематичний.

Критичний огляд основних показників, що розглядаються сучасною методологією ризик-менеджменту, показав, що найбільш придатним для оцінки ризиків формування прибутку торговельних підприємств є коефіцієнт варіації. Він узагальнює в собі підходи до розрахунків дисперсії та середньоквадратичного (стандартного) відхилення, тобто інтегрує в собі всі вихідні елементи їх розрахунку. Розрахунок коефіцієнта варіації пропонується здійснювати за показником можливих коливань коефіцієнта чистої рентабельності власного капіталу у плановому періоді.

Обґрунтування вибору типу політики управління формуванням прибутку торговельного підприємства пропонується здійснювати на основі розробленої нами спеціальної матриці.

Обраний тип цієї політики має враховуватись при подальшому формуванні окремих видів фінансової політики торговельного підприємства, а також відповідних методів нейтралізації ризиків за визначеними елементами їх розрахунку. Для оцінки результативності нейтралізації корпоративного ризику формування прибутку нами пропонується до використання спеціально розроблений показник - коефіцієнт ефективності заходів щодо нейтралізації ризику формування прибутку торговельного підприємства.

Удосконалення управління розподілом прибутку торговельних підприємств потребує перш за все визначення пропорцій за основними напрямами цього розподілу на основі задоволення економічних інтересів окремих суб'єктів їх господарської діяльності. З цією метою для узагальнення напрямів розподілу прибутку запропоновано ввести у науковий обіг наступні поняття: сума чистого прибутку, що забезпечує в процесі його розподілу економічні інтереси партнерів підприємства з господарської діяльності (їх обґрунтованих фінансових претензій, що мають сплачуватись з прибутку); сума чистого прибутку, що забезпечує в процесі його розподілу економічні інтереси найманих працівників (чистий прибуток, що за передбаченими умовами має бути спрямований на матеріальне стимулювання та соціальний розвиток персоналу) та сума чистого прибутку, що забезпечує в процесі його розподілу економічні інтереси власників (чистий прибуток, що спрямовується на задоволення потреб власників підприємства у поточному та перспективному періоді). В розрізі цих основних напрямів запропонована систематизація подальшого визначення об'єктів розподілу прибутку торговельних підприємств.

Найбільш складним у методичному плані є визначення пропорцій розподілу чистого прибутку, що спрямовується на накопичення та споживання. Для кількісного обґрунтування цих пропорцій запропонований наступний алгоритм проведення відповідних розрахунків, що базується на моделі стійкого росту підприємства:

ККПв = , (1)

де ККПв - коефіцієнт необхідної капіталізації прибутку, що залишається у розпорядженні торговельного підприємства, визначений десятинним дробом;

Д ОРn - плановий річний темп приросту товарообороту, визначений десятинним дробом;

КРт - коефіцієнт чистої рентабельності товарообороту (визначений як співвідношення суми чистого прибутку, що залишається у розпорядженні торговельного підприємства, до суми товарообороту звітного періоду);

КЛА - коефіцієнт леверіджу активів (що визначається як співвідношення загальної суми активів до суми власного капіталу на кінець звітного періоду);

КОа - коефіцієнт обертання загальної суми активів підприємства в разах у звітному періоді.

Проведене дослідження дозволило визначити основні елементи формування організаційно-економічного механізму внутрішнього контролю за використанням прибутку торговельних підприємств, зокрема: його об'єкти; система показників, що контролюються; система інструментів здійснення контрольних функцій; форма узагальнення результатів контролю тощо. З урахуванням цих елементів управління використанням прибутку торговельних підприємств пропонується здійснювати на основі системи бюджетування. Рекомендована система бюджетів, що мають складатись з цією метою, наведена в табл.

Запропонована система бюджетів, що мають складатись в процесі здійснення контролю використання прибутку торговельних підприємств

На основі визначених елементів формування організаційно - економічного механізму внутрішнього контролю за використанням прибутку торговельних підприємств розроблена та запропонована до практичного використання блок-схема побудови процесу здійснення такого контролю, а також і показники оцінки його результативності.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове методично-прикладне вирішення актуальних наукових задач стосовно удосконалення управління формуванням, розподілом та використанням прибутку торговельних підприємств. В процесі дослідження поставлені задачі було вирішено наступним чином:

1. Дослідження різних наукових підходів до розгляду сутності категорії торговельного прибутку дозволило сформувати авторське її визначення: торговельний прибуток являє собою об'єктивну категорію мікроекономічної теорії, що характеризує підприємницький доход, який формується в умовах невизначеності торговельної діяльності з приводу первинного перерозподілу його доходу. З урахуванням цього визначення уточнено сутність таких понять, як «прибуток від основної діяльності торговельних підприємств», «управління прибутком торговельних підприємств», «рентабельність», «якість прибутку».

2. Запропоновано новий підхід до класифікації прибутку торговельних підприємств як об'єкту управління. Класифікаційні ознаки видів прибутку цих підприємств визначають його види як об'єкту формування, розподілу та використання. Окремі класифікаційні ознаки (за стадіями розподілу прибутку, за характером його використання, за причинами невикористання прибутку) визначено вперше.

3. Управління прибутком пропонується формувати як самостійний блок в загальній системі фінансового менеджменту торговельного підприємства, визначаючи його наступним чином: управління прибутком являє собою цілеспрямований, систематичний процес підготовки, оцінки, відбору та реалізації альтернативних управлінських рішень стосовно всіх питань його формування, розподілу та використання, спрямованого на забезпечення передбаченого розвитку торговельного підприємства та зростання його ринкової вартості. Для побудови системи управління прибутком на торговельних підприємствах визначено головну мету цього управління, систематизовано основні задачі в розрізі окремих напрямів управління прибутку, сформульовано методичні підходи до формування структурно-логічної схеми процесу цього управління.

4. Виявлено, що оцінка результативності управління прибутком торговельного підприємства є досить складним процесом, підходи окремих науковців до якого суттєво розрізняються. Згідно із системним підходом така оцінка має охоплювати всі основні аспекти цього управління. Таку оцінку щодо управління формуванням прибутку запропоновано базувати на двох основних блоках оціночних показників - показників ефективності та показників якості цього управління. Оцінка результативності управління розподілом прибутку має проводитись за критерієм впливу на зростання ринкової вартості підприємства. Оцінку результативності управління використанням прибутку запропоновано здійснювати за критерієм повноти його використання у передбачені терміни. Для узагальнюючої оцінки результативності управління прибутком торговельного підприємства пропонується використовувати коефіцієнт зростання власного капіталу за рахунок капіталізованого прибутку.

5. Розвиткові прибутку торговельних підприємств України за останні роки були притаманні наступні тенденції: висока динаміка зростання сальдо суми прибутку від звичайної діяльності до оподаткування та чистого прибутку; переважні темпи розвитку прибутку торговельних підприємств приватної форми власності у порівнянні із підприємствами державної та комунальної форм власності; переважними темпами розвитку прибутку підприємств торгівлі транспортними засобами у порівнянні із підприємствами роздрібної торгівлі побутовими товарами та оптової торгівлі; суттєве зростання коефіцієнту рентабельності витрат торговельних підприємств; підвищення питомої ваги чистого прибутку, що спрямовується на накопичення.

6. Удосконалення управління формуванням прибутку торговельних підприємств в сучасних умовах пов'язано з більш повним врахуванням в цьому процесі фактору ризику. Основним об'єктом ризик-менеджменту в цьому напрямі пропонується визначити спекулятивний корпоративний ризик торговельного підприємства, розподілений за функціональною ознакою на діловий та фінансовий, а за джерелами виникнення - на систематичний та несистематичний. Для оцінки ризиків формування прибутку торговельних підприємств пропонується використовувати коефіцієнт варіації можливих коливань рівня чистої рентабельності власного капіталу підприємства у плановому періоді. Обґрунтування вибору типу політики управління формування прибутку пропонується здійснювати на основі спеціально розробленої матриці, елементами якої є імовірність настання ризикової події та рівень можливих відхилень прибутку від передбаченого до формування.

7. Удосконалення управління розподілом прибутку потребує більш чіткого визначення економічних інтересів окремих суб'єктів господарської діяльності - партнерів підприємства, найманого персоналу та власників. В розрізі цих інтересів запропонована систематизація напрямів розподілу прибутку торговельних підприємств. Для визначення пропорції розподілу чистого прибутку, що спрямовується на накопичення та споживання, розроблена відповідна модель необхідної капіталізації прибутку, що базується на основних параметрах моделі стійкого росту підприємства.

8. Удосконалення управління використанням прибутку торговельних підприємств потребує підвищення ефективності внутрішнього контролю за цим процесом. З цією метою визначено об'єкти здійснення такого контролю за напрямами використання; система показників, що контролюються та склад основних джерел інформації; система різних видів бюджетів використання прибутку; блок-схема процесу здійснення такого контролю.

Перелік публікацій автора за темою дисертації

1. Худа В.В. Управління прибутком торговельних підприємств в умовах трансформації економіки України // В кн.: Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції: Збірник наукових праць. - Луцьк: Надстир'я, 2004, с. 168-173

2. Худа В.В. Прибуток торговельних підприємств як об'єкт економічного управління // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: Вип. І. Економічні науки - Чернівці: АНТ Лтд, 2005. - 544 с.

3. Худа В.В. Прибуток в системі управління торговельним підприємством // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету: Спецвипуск наукових робіт молодих учених - Київ: 3/2005. - 208 с.

4. Худа В.В. Торговельний прибуток як фінансовий інструмент активізації підприємництва // Вісник Львівської державної фінансової академії: збірник наукових статей. Економічні науки / Головний редактор Буряк П.Ю. - Львів: Львівська державна фінансова академія, 2005 - 430 с.

Размещено на Allbest.ru