Формування організаційних систем маркетингового менеджменту в птахівничому підкомплексі АПК

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування організаційних систем маркетингового менеджменту в птахівничому підкомплексі АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Орієнтація підприємства на ринок передбачає подальше вдосконалення його організаційної структури. Важливим моментом у діяльності підприємства стає створення служби маркетингу, що дає можливість згрупувати співробітників служби маркетингу за функціональною спеціалізацією. Досвід свідчить про те, що не всі підприємства і фірми орієнтуються на маркетинг у своїй діяльності. Однак недооцінка такого підходу неодмінно позначиться на результатах їхньої економічної діяльності. Підприємство може відчути сильний вплив конкурентів, втратити ринки збуту і знизити рентабельність виробництва. Відділ маркетингу в співробітництві з іншими відділами створює можливість вчасно приймати необхідні рішення для підвищення ефективності виробництва.

Проблеми менеджменту збутової діяльності на основі маркетингу досліджували багато іноземних і вітчизняних вчених, зокрема: Г.Л. Багієв, А.В. Балабаниць, Л.В. Балабанова, С.В. Близнюк, Г.Д. Болт, Р.І. Буряк, Ю. Вітт, С.С. Гаркавенко, П. Гістан, А. Дейян, А.О. Заїнчковський, М.Е. Залманова, Ф. Котлер, М.К. Моісєєва, Р.Б. Ноздрева, Л.В. Осипова, Д.Г. Скотт, П.І. Островський, Г. Стюарт, Т. Хопкінс та ін.

Визначення особливостей діяльності підприємства в ринкових умовах, орієнтація підприємства на маркетингові принципи менеджменту обумовлює актуальність дисертаційної роботи, коло проблем, які слід вирішити, мету і завдання наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт Національного аграрного університету, зокрема з виконанням науково-дослідної теми: «Зовнішньоторго-вельна політика АПК України та напрями її реформування відповідно до норм та принципів ГАТТ/СОТ» (номер державної реєстрації 0101U003520), «Економічна стратегія АПК України: трансформація пріоритетів і механізмів їх реалізації» (номер державної реєстрації 0106U007369).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування й розробка комплексного підходу до удосконалення організаційних систем маркетингового менеджменту в птахівничому підкомплексі АПК.

Для досягнення поставленої мети було визначено такі основні завдання:

- узагальнити теоретичні та методологічні основи формування організаційних систем маркетингового менеджменту, а також методику кількісної оцінки систем управління;

- дослідити сучасний стан і тенденції формування ринку продукції птахівництва у процесі його реформування в умовах розвитку ринкових відносин;

- вивчити світовий досвід розвитку ринку продукції птахівництва й особливості формування організаційних систем маркетингового менеджменту в птахівничому підкомплексі;

- обґрунтувати ефективні напрями розвитку організаційних систем маркетингового менеджменту на рівні країни та регіонів;

- оцінити перспективний ринок продукції у птахівничому підкомплексі та визначити шляхи формування організаційних систем маркетингового менеджменту від виробника до потенційного споживача на основі виробничо-збутових програм;

- запропонувати шляхи формування організаційних змін у маркетингових структурах враховуючи концентрацію виробництва продукції птахівництва та велику частку розведення птиці на дрібнотоварних фермах населення.

Об'єктом дослідження є процеси формування організаційних систем маркетингового менеджменту в птахівничому підкомплексі АПК.

Предмет дослідження - сукупність організаційно-економічних відносин, пов'язаних з формуванням маркетингового менеджменту на підприємствах птахівничого підкомплексу АПК.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дисертаційного дослідження були методологія і загальносистемні принципи проведення комплексних наукових досліджень, праці провідних вітчизняних та іноземних вчених. Із спеціальних методів у дисертації використані: монографічний - при вивченні літературних джерел і дослідженні поставлених проблем; теоретичного узагальнення - у процесі розкриття сутності організаційних систем маркетингового менеджменту; спостереження, порівняльних переваг, економічного аналізу, економіко-статистичний із застосуванням аналітичних групувань - при оцінюванні сучасного стану та тенденцій розвитку птахівничого підкомплексу; розрахунково-конструктивний, графічний - при вивченні організаційних систем; абстрактно-логічний, пропорційних залежностей показників, економіко-математичного моделювання - для кількісної оцінки інформаційно-комунікаційних систем менеджменту.

Інформаційною базою досліджень були законодавчі та нормативно-правові акти України з питань розвитку птахівничого підкомплексу, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, довідково-нормативні матеріали й наукова література за темою дослідження, звітність підприємств, результати власних спостережень і досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних і методичних засад та формування практичних рекомендацій щодо подальшого реформування ефективних систем маркетингового менеджменту в птахівничому підкомплексі.

У процесі дослідження одержані такі наукові та практичні результати:

вперше:

- розроблено методику кодування та оцінки інформаційно-комунікаційних систем менеджменту, що дає можливість проводити варіативний діагностичний аналіз, визначити критичні точки, точки недовантаження і перевантаження в існуючих та перспективних структурах управління (С. 6);

удосконалено:

- методологічні підходи до формування системи маркетингового менеджменту, яка забезпечує логічний інформаційний зв'язок прийняття управлінських рішень шляхом поетапної реалізації циклів маркетингу та менеджменту (С. 5-6);

- напрями розвитку ефективних організаційних систем маркетингового менеджменту на рівні країни та регіонів як системи забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної галузі птахівництва, що дасть можливість підвищити ефективність виробництва м'яса птиці національними товаровиробниками та захистити внутрішній ринок (С. 13);

дістали подальший розвиток:

- обґрунтовані тенденції та перспективи розвитку ринку продукції птахівничого підкомплексу з визначенням ефективних маркетингових систем менеджменту від виробника до потенційного споживача на основі виробничо-збутових програм (С. 10-11);

- обґрунтовані шляхи формування організаційних змін у маркетингових структурах враховуючи концентрацію виробництва в крупно товарних підприємствах та велику частку розведення птиці на дрібнотоварних фермах населення (С. 10-12);

- з урахуванням світового досвіду та тенденцій розвитку сектору продукції птахівництва запропоновано способи глибокої переробки яєць з виготовленням різних видів харчових продуктів (особливо в пікові періоди) з дотриманням світових стандартів, що дасть змогу забезпечити високоякісною продукцією вітчизняні ринки та вийти з нею на світові ринки (С. 7-8).

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання результатів досліджень як наукової основи для вирішення проблеми формування організаційних систем маркетингового менеджменту в птахівничому підкомплексу, які дають можливість створити ефективний економічний механізм в умовах розвитку ринкових відносин. Результати досліджень рекомендовані до практичного застосування в птахівничому підкомплексі і впроваджені Управлінням сільського господарства і продовольства Київської державної адміністрації (довідка №02-07-1/1877 від 24.09.2007 р.). Методика формування перспективних організацій-них систем маркетингового менеджменту апробована та впроваджена у практику діяльності ЗАТ «Комплекс Агромарс» (довідка №103/Д від 22.09.2007 р.). Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та результати проведених досліджень доповідались на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції: «Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України» (м. Київ, НАУ, 8-9 квітня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України» (м. Київ, НАУ, 5-6 жовтня 2006 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 5 наукових робіт в т.ч. 3 одноосібні у фахових виданнях загальним обсягом 1,9 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 230 найменувань. Робота містить 37 таблиць, 27 рисунків і 5 додатків. Основний зміст роботи викладено на 187 сторінках комп'ютерного тексту.

Основний зміст

птахівництво маркетинговий ринковий організаційний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформовано мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію.

У першому розділі - «Фактори формування та оцінки організаційних систем маркетингового менеджменту» - проаналізовано фактори формування й оцінки організаційних систем менеджменту, сутність та управлінські принципи маркетингового менеджменту, формування організаційних систем маркетингового менеджменту в птахівничому підкомплексі, виявлено недоліки та переваги організаційних форм маркетингу на сучасному етапі, запропоновано алгоритм системи маркетингового менеджменту, розроблено методику кількісної оцінки структур управління.

Систематизуючи визначення маркетингового менеджменту різними авторами (Ф. Котлер, Л. Пітер, А. Войчак, В. Пелішенко та ін.) його можна сформулювати наступним чином: маркетинговий менеджмент - це процес виявлення цільових ринків з метою реалізації політики ціноутворення, просування й розподілу ідей, продуктів і послуг, спрямованих на здійснення обміну, який задовольняє попит та пропозицію на ринку товарів.

Сучасна концепція висвітлює основні особливості сучасного змістовного наповнення маркетингового менеджменту, а саме: забезпечення процесу управління підприємством на основі пріоритетів споживачів; максимальна гнучкість процесу виробництва та широта його програми; активна політика просування; організація та реалізація комплексних досліджень ринку.

Вказані особливості сучасного маркетингового менеджменту ініціюють виконання значно більшого кола функцій. До цих функцій належать: розробка цілей і завдань; розробка маркетингової стратегії фірми; планування виробництва продукції (у тому числі нової); формування плану виробництва; розробка стратегії розподілу; формування каналів розподілення; формування та реалізація цінової політики; планування фінансового та інвестиційного забезпечення; організація маркетингових досліджень; розробка заходів щодо просування та стимулювання; підбір, навчання (перепідготовка) та мотивування персоналу; контроль щодо виконання розроблених маркетингових заходів.

Для забезпечення виконання вказаних функцій необхідно розробити алгоритм послідовності дій щодо досягнення підприємством намічених цілей.

Для реалізації цього алгоритму необхідно застосовувати відповідну методологічну базу. Такою методологічною базою маркетингового менеджменту є наступні підходи:

а) системний - розгляд процесів як систем, тобто поєднання в одне ціле елементів, необхідних для досягнення певної мети;

б) комплексний - як єдність організаційних, економічних, соціальних, пра-вових, психологічних та інших аспектів менеджменту;

в) оптимізаційний - потребує спочатку кількісного визначення параметрів мар-кетингового управління, а потім розробку математичних моделей оптимізації;

г) ситуаційний (прикладний) - дії організації та її керівника повинні залежати від поточного стану внутрішнього і зовнішнього середовища фірми.

Одним із складних питань при вивченні організаційних систем маркетингового менеджменту є їх кількісна оцінка. На основі вивчення вітчизняних і зарубіжних джерел нами запропоновано методику кодування інформаційно-комунікаційних структур у маркетинговому менеджменті (використано методику коду Прюфера та формулу К. Шенона), яка дає змогу кількісно оцінити існуючі та проектовані структури управління, визначити життєдіяльність і стійкість структур менеджменту, враховувати їх інформаційний потенціал, щоб обсяги й потоки інформації відповідали пропускним можливостям організаційної системи менеджменту.

Запропонована формула має вигляд:



де с_і - кількість управлінських працівників в і-му вузлі структури управління;

b - загальна кількість управлінських працівників у n вузлах структури управління.

Значення кількісної міри різноманітності графів структур управління розраховується за формулою, вимірюється в бітах (двійкова система інформації).

У другому розділі - «Сучасний стан організаційних систем маркетингового менеджменту в птахівничому підкомплексі АПК» - аналізується розвиток організаційних структур управління птахівничого підкомплексу, здійснено маркетингове дослідження кон'юнктури ринку яєць та організаційних систем виробництва м'яса птиці.

У 2006 році в Україні було вироблено близько 13 млрд штук яєць, або склало 265 шт. на душу населення при фізіологічній нормі 280-285 шт. на одну людину в рік. Водночас фактичний рівень споживання коливається в межах 250-255 шт. на одну особу. Це свідчить про те, що близько 10% продукції яєць є незатребуваною.

Аналіз помісячного виробництва яєць свідчить, що різке збільшення обсягу яєць (у 1,5-1,6 раз) спостерігається у весняно-літній період (переважно за рахунок дрібнотоварних ферм населення). Це призводить до значного зниження цін на яйця та негативних тенденцій у розвитку галузі птахівництва.

У 2005 р. виробництво усіх видів м'яса птиці на одну особу в Україні досягло науково обґрунтованих норм споживання, його обсяги продовжують збільшуватися.

Незважаючи на збільшення поголів'я птиці в сільськогосподарських підприємствах і зменшення його кількості у господарствах населення, в Україні зберігається нетипова для розвинутих країн з сучасним птахівництвом структура поголів'я по типах господарств, а саме 40,3% поголів'я належить великими сільськогосподарським підприємствам і 59,7% господарствам населення. Проте стрімка тенденція до зростання даного показника у великих сільськогосподарських підприємствах (у середньому на 7,84 млн. голів за період 2001-2005 року) і поточна ситуація українського ринку м'яса птиці дозволяє стверджувати, що частка цих підприємств продовжуватиме збільшуватися, хоча частка господарств населення залишатиметься істотною через особливості структури населення України (приблизно 1/3 населення проживає в сільській місцевості). Лише великі підприємства здатні впроваджувати й використовувати ефективні технології виробництва м'яса птиці, гарантувати дотримання санітарних і ветеринарних норм, вести виробництво безпечної для здоров'я людини продукції. Існування поточної структури поголів'я сільськогосподарської птиці в Україні значно ускладнює ветеринарний контроль, особливо в умовах поширення захворювань птиці у світі (пташиний грип).

Зміна чисельності поголів'я характеризувалася різними тенденціями в регіонах України за роки незалежності. В основному вона була зумовлена різним співвідношенням сільськогосподарських підприємств і господарств населення, як власників сільськогосподарської птиці в різних областях країни.

Аналіз зменшення поголів'я птиці дає підстави для однозначного висновку, що найбільше воно скоротилося в областях, де частка сільськогосподарських підприємств у структурі поголів'я була найбільшою за відсутності великих міст, тобто невеликої кількості міського населення як основного споживача м'яса птиці промислового виробництва.

Найбільшими виробниками м'яса птиці є ЗАТ «Миронівський хлібопродукт», ЗАТ «Комплекс Агромарс», РУБ РОЗ «Агрікол Ко ЛТД», ЗАТ «Птахокомбінат Дніпропетровський», ВАТ «Курганський бройлер».

Згідно з офіційними даними, у 2005 р. великими промисловими підприємств-вами було вироблено 314,3 тис. т свіжого/охолодженого/ мороженого м'яса птиці, що на 36%, або 83,3 тис. т, більше, ніж у попередньому році.

Протягом року спостерігається два піки виробництва м'яса птиці птахопідприємствами в Україні - весняний у квітні-травні та осінній, що продовжується з жовтня по грудень включно. Так, у 2004-2005 рр. на весняний у середньому припало 16,0% обсягу виробництва м'яса птиці, а на осінній - 28,8%, що в сумі становило 44,8%. Таким чином, приблизно половина всього м'яса птиці виробляється за п'ять місяців. Весняний пік пов'язують із зростанням виробництва свіжого/охолодженого м'яса птиці в період весняних свят (на охолоджене доводиться понад 80% виробництво м'яса птиці в країні). Водночас осінній пік виробництва пов'язують із збільшенням споживання населенням м'яса і м'ясних продуктів восени і зимою. Спад виробництва спостерігається в літні місяці, коли сезонно знижується попит на м'ясні продукти. Водночас на ці продукти зростає попит у південних курортних регіонах. Окремі підприємства прагнуть зосередити зусилля на збуті свого товару саме в ці регіони для вирівнювання обсягів виробництва протягом року. Різкі перепади виробництва наприкінці 2005 року були пов'язані з виявленням в Україні пташиного грипу, що призвело до широкого обговорення цієї теми в засобах масової інформації і зниження попиту населення на м'ясо птиці.

У третьому розділі - «Стратегічні напрями вдосконалення організаційних систем маркетингового менеджменту в птахівничому підкомплексі АПК» - досліджуються процеси прогнозування попиту на продукцію птахівництва на агроринку України, формування організаційних систем маркетингового менеджменту в підкомплексі м'ясного птахівництва та стратегія розвитку маркетингового менеджменту на ринку племінної продукції птахівничого підкомплексу.

Дослідження щодо формування організаційних систем маркетингового менеджменту проводились на підприємствах ЗАТ «Комплекс Агромарс» та Навчально-дослідного племінного птахівничого заводу імені Фрунзе Національного аграрного університету (НДППЗ ім. Фрунзе НАУ). В ЗАТ «Комплекс Агромарс» функції маркетингового менеджменту виконують два підрозділи: відділ фірмової торгівлі та відділ продажу. Нами запропонована дещо інша, удосконалена організаційна структура маркетингу ЗАТ «Комплекс Агромарс».

Оцінка ефективності заходів щодо вдосконалення маркетингового менеджменту в ЗАТ «Комплекс Агромарс» дає можливість у 2010 році збільшити прибуток на 14,5%, а рентабельність реалізації - на 9,7%.

НДППЗ ім. Фрунзе НАУ досить прогресивне українське підприємство, що працює на засадах маркетингового менеджменту. Воно має найбільші обсяги реалізації серед господарств, які вирощують кроси Хайсекс, 43,9% з яких зосереджено в науково-дослідному господарстві імені Фрунзе.

На основі аналізу ринку продукції птахівництва, діяльності конкурентів, з урахуванням фінансових можливостей і виробничих потужностей, НДППЗ ім. Фрунзе НАУ, а також тенденцій та перспектив розвитку ринку птахівництва і племінної продукції в Україні, нами розроблено виробничо-збутову програму для даного господарства на 2010 рік із застосуванням методу екстраполяції (табл.).

Виробничо-збутова програма НДППЗ ім. Фрунзе НАУ на 2006-2010 рр. (Порода Хайсекс білий та коричневий)

Показники	2006	2007	2008	2009	2010
Середнє поголів'я несучок, тис. гол.	114	108	108	108	108
Валове виробництво яєць, млн. шт.	35,6	33,8	33,8	33,8	33,8
Валове виробництво інкубаційних яєць, млн. шт.	24,9	24,0	24,3	24,7	25,2
Використання інкубаційних яєць на племінні цілі, млн. шт.	13,8	14,4	15,6	16,8	18,1
Реалізація інкубаційних яєць, млн. шт.	2,8	2,9	3,1	3,4	3,6
Реалізація добових курочок, млн. гол	4,4	4,7	5,1	5,6	6,0
Прибуток, тис. грн.	6113	6530	7086	7781	8337

Ця програма передбачає розширення виробництва продукції по кросу Хайсекс коричневий на 7,5% і скорочення виробництва продукції Хайсекс білий на 16%, що пов'язано з прогнозами розвитку світового та внутрішнього ринків у найближчі 5 років.

НДППЗ ім. Фрунзе НАУ посідає досить міцні позиції на ринку як за рахунок виробничих потужностей, так і завдяки маркетинговому супроводу своєї діяльності.

Заходи, пов'язані з маркетинговим менеджментом НДППЗ ім. Фрунзе НАУ фінансуються з бюджету відділу маркетингу, що становить 4% від коштів за укладеними договорами.

Незважаючи на досить ефективну маркетингову діяльність на підприємстві, воно все ж має слабкі сторони та загрози (табл. 2).

Враховуючи дані SWOT - аналізу підприємству в першу чергу необхідно:

1. Розширити потужності власних інкубаторів до 3 млн голів.

2. Слід розширити ринки реалізації продукції по всіх регіонах України за рахунок якості.

3. Необхідно реконструювати старе обладнання та застосовувати сучасні конкурентоспроможні технології

4. Розширити парк сучасних машин для перевезення курчат.

5. Активізувати маркетингову діяльність у віддалених регіонах України

SWOT - аналіз НДГ ім. Фрунзе НАУ

	Сильні сторони	Слабкі сторони
Внутрішні фактори	1. Лідер, який функціонує на ринку племінної продукції птахівництва України понад 45 років 2. Післяпродажний сервіс (супроводження продукції) 3. Стажування спеціалістів за кордоном 4. Проведення технічних тренінгів і навчання спеціалістів 5. Підприємство має найбільший племінний репродуктор 6. Можливість укомплектування одночасної партії 90 тис. голів 7. Конкурентноспроможна продукція 8. Висока кваліфікація кадрів	1. Підприємство має лише один власний інкубатор потужністю 3 млн. голів, а два інших - орендує 2. Необхідна реконструкція старого обладнання (термін експлуатації якого становить 15 років) 3. Нестача сучасних машин для перевезення курчат (підприємство має 6 машин, потрібна ще одна) 4. Обмеженість ринків реалізації продукції, оскільки в контрактах з постачальниками обумовлено, що продукцію можна реалізувати лише на ринку України 5. Обсяги державної підтримки у 2005 р. були виконані лише на 8%
	Можливості	Загрози
Зовнішні фактори	1. Можливість розширення ринку збуту за рахунок якості продукції 2. Резерв потужності забезпечує можливе збільшення виробництва на 4 млн. голів 3. Активізація маркетингової діяльності	1. Птахівниками України прийнято рішення щодо зниження поголів'я птиці на 30%, що може призвести до зменшення обсягів реалізації продукції та поголів'я 2. Природні катаклізми: хвороби, несприятливі погодні умови та інші фактори можуть зумовити проблеми щодо якості продукції та її збереження

Дослідження формування кон'юнктури ринку продукції птахівництва свідчать про необхідність створення відповідного підрозділу на рівні Міністерства аграрної політики України.

Запропонована організаційна структура маркетингової служби при Міністерстві аграрної політики передбачає створення двох підрозділів: маркетингової служби по роботі з великотоварним і маркетингові служби по роботі з дрібнотоварним виробництвом. Функції, що мають виконувати ці служби повинні бути направлені на мотивацію товаровиробників в ринкових умовах.

Висновки

Проведені дослідження дають підстави зробити наступні висновки та пропозиції:

1. У 2006 році в Україні було вироблено близько 13 млрд штук яєць, що становило 265 шт. на душу населення при фізіологічній нормі 280-285 шт. на одну людину в рік. Фактичний рівень споживання - 250-255 шт. на одну особу. Це свідчить про те, що майже 10% продукції яєць є незатребуваною.

2. Аналіз помісячного виробництва яєць свідчить, що різке збільшення яєць (у 1,5-1,6 раз) відбувається у весняно-літній період (в основному за рахунок дрібнотоварних ферм населення). Це призводить до значного зниження цін на яйця та негативних тенденцій в розвитку галузі птахівництва.

3. Враховуючи світовий досвід і тенденції розвитку сектору переробки продукції птахівництва, наявність сучасних технологій та обладнання, в Україні слід налагодити глибоку переробку яєць з виготовленням різних видів харчових продуктів (особливо в пікові періоди) з дотриманням світових стандартів, що дасть змогу забезпечити високоякісною продукцією вітчизняні ринки та вийти з нею на світові ринки.

4. Однією із вагомих причин втрати прибутків виробниками є велика кількість посередників у маркетингових схемах. У зв'язку з цим виробникам необхідно реорганізувати маркетингові підрозділи в напрямі створення власних фірмових магазинів оптового продажу продукції, у тому числі й роздрібним покупцям.

5. З метою стабілізації прибутковості підприємств, задоволення попиту споживачів з урахуванням асортименту продукції птахівництва служби маркетингу в Україні повинні мати два рівні: республіканський рівень маркетингової служби при Міністерстві аграрної політики України та регіональні служби при кожному птахівничому підприємстві (об'єднанні) з функціями: вивчення кон'юнктури ринку; проведення аналізу діяльності птахівничих підприємств (об'єднань); швидка адаптація виробництва до вимог покупців; стимулювання збуту та реклама тощо.

6. Більшість виробників пропонують свої товари на ринку через посередників. При цьому кожен виробник прагне сформувати власний канал розподілу як сукупність фірм або окремих осіб. Посередники не тільки беруть на себе, але і допомагають передати іншій особі право власності на конкретний товар або послугу на шляху від виробника до споживача. Передача виробником права власності на товар посереднику означає, що він певним чином втрачає контроль над товаром. З іншого боку, вони матимуть більше прибутків, якщо збільшать капіталовкладення в основну сферу, тому що виробництво забезпечує норму прибутку на рівні 20%, а ведення роздрібної торгівлі - тільки 10%.

7. Маркетингові відділи птахівничих підприємств займаються безпосередньо питаннями збуту, не залучаючи посередників, що дає можливість утримувати конкурентоспроможні ціни та орієнтуватися в запитах клієнтів, тим самим реагувати на їх зауваження і пропозиції. Однак, з іншого боку, досить складно оперативно реагувати на всі зауваження клієнтів, які територіально досить віддалені від господарства.

8. З метою поліпшення управління збутом на основі маркетингу пропонується відкрити представництва в різних регіонах України, що сприятиме підтриманню зв'язків із постійними клієнтами господарства та налагодити зв'язки з потенційними клієнтами. Господарства зможуть розробляти більш точні виробничо-збутові програми, краще контролювати їх виконання та своєчасно коригувати.

9. Великим товаровиробником продукції птахівництва, зокрема навчально-дослідному господарству імені Фрунзе Національного аграрного університету, доцільно розширити торговельну мережу продажу своєї продукції, що сприятиме збільшенню обсягів її реалізації за рахунок збільшення кількості споживачів різних категорій населення та фермерських господарств з перспективою відкриття торговельних закладів і в інших регіонах країни.

10. Підприємствам, які займають значну нішу на ринку продукції птахівництва, варто створити власний Веб-сайт у мережі Інтернет, що дасть можливість великим фірмам знайти потенційних партнерів через комп'ютерну мережу. Створення власної Веб-сторінки дозволить потенційним клієнтам мати інформацію про господарства.

11. Організаційні зміни в маркетингових відділах має бути спрямовані на створення посад логістів, які повинні займатися підготовкою договорів про збут продукції й доставку птиці. Необхідно ввести посади менеджера з маркетингових досліджень, який би займався питаннями вивчення ринку, аналізом інформації і доведенням її до процесу виробництва.

12. У зв'язку з глобалізацією економіки та відсутністю в Україні власної племінної бази спостерігається монополізація внутрішнього ринку іноземними селекційними компаніями шляхом реалізації добового молодняку за високими цінами (більше 25 грн. за 1 добову курочку). Така політика може призвести до повного знищення національної племінної бази та диктату цінової політики на племінні ресурси.

13. Враховуючи велику частку розведення птиці на дрібнотоварних фермах населення (цей сектор виробляє близько 48% харчових яєць) слід розширити племрепродуктори вітчизняної селекції, оскільки ця категорія виробників не може широко використовувати зарубіжні кроси через високі ціни на племінний молодняк та вибагливі умови утримання й годівлі.

Список опублікованих праць за темою дисертації

птахівництво маркетинговий ринковий організаційний

1. Кушнір І.Г. Розвиток організаційних систем управління під комплексу птахівництва // Вісник ЖДТУ / Економічні науки. - 2006. №3 (37). - С. 200-205.

2. Кушнір І.Г. Теоретичні аспекти формування організаційних структур маркетингу // Науковий вісник Національного аграрного університету - 2006. - Вип. 97. - С. 348-354.

3. Кушнір І.Г. Удосконалення організаційної структури відділу маркетингу на підприємствах м'ясного птахівництва // Науковий вісник Національного аграрного університету - 2007. - Вип. 110. - С. 354-359.

4. Пластун О.І., Кушнір І.Г. Використання Інтернет - технологій для моніторингу світових ринків продукції АПК // Науковий вісник Національного аграрного університету - 2004. - Вип. 76. - С. 325-329. (Особистий внесок - запропоновані методичні підходи до моніторингу світових ринків продукції тваринництва, в т.ч. птахівництва).

5. Галушко В.П., Кушнір І.Г. Кількісна оцінка інформаційно-комунікаційних систем менеджменту // Вісник ЖДТУ / Економічні науки. - 2007. - №1 (39). - С. 221-225. (Особистий внесок - запропонована методика кількісної оцінки інформаційно-комунікаційних структур маркетингового менеджменту).

Размещено на Allbest.ru

...