Удосконалення управління діяльністю вугільних підприємств на основі трирівневої системи бюджетування

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК (338.8+338.95): 622.003.13

Удосконалення управління діяльністю вугільних підприємств на основі трирівневої системи бюджетування

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Бондаренко Яніна Павлівна

Дніпропетровськ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту Національного гірничого університету Міністерства освіти та науки України (м. Дніпропетровськ)

Захист відбудеться 21 березня 2008 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.080.01 при Національному гірничому університеті за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 19.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного гірничого університету за адресою 49005, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.

Автореферат розісланий 15 лютого 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 08.080.01 В.М. Дереза

бюджетування вугледобувний шахта стратегічний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. До найсерйозніших загроз національним інтересам та національній безпеці в процесі інтеграції України у світове політичне, економічне та правове середовище віднесено неефективність використання паливно-енергетичних ресурсів. Аналіз робіт з поліпшення використання різних видів ресурсів підприємствами вугільної промисловості дозволяє стверджувати про невирішеність питання максимально досяжної ефективності управління господарською діяльністю шахт в залежності від їх специфічних особливостей. Удосконалення комплексної оцінки результатів управління шахтами, як складними системами, розгляд та адаптація існуючих методик аналізу фінансового і господарського стану підприємства доцільно зосередити на інтегральних методах, які визначають узагальнену ефективність використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів і до яких, в тому числі, відносяться моделі бюджетного управління.

У вітчизняній та російській економічній літературі достатньою мірою розроблені питання розробки інтегральних показників оцінки результатів та методів управління на їх основі діяльністю підприємств. Цій проблематиці присвячені праці О.І. Амоші, І.Т. Балабанова, Л.М. Варави, С.Ф. Голова, А.П. Веремієва, О.С. Галушко, С.Б. Довбні, А.М. Кармінського, П.П. Новіченко, С.В. Онищенко, В.П. Савчука, В.Е. Хруцького, М.Г. Чумаченко, В.А. Шаповала, К.В. Щіборща та інших.

Про те проблеми розробки та впровадження бюджетування, як нового інтегрованого методу ефективного планування та управління результатами діяльності підприємств, поки що не отримали системного висвітлення. Значна кількість питань залишається відкритою для дослідження і, зокрема, розробка принципів поєднання програм стратегічного розвитку, тактичного та оперативного управління в бюджетних моделях. Все це свідчить про актуальність і важливість дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. . Елементи дисертації знайшли своє відображення в планах держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри менеджменту Національного гірничого університету: тема ГП-361 "Розробка та обґрунтування методів підвищення надійності інвестування розширеного відтворення виробництва гірничих підприємств", номер держреєстрації 0105U000514, тема № ГП-401 "Закономірності визначення економічного потенціалу вугільних шахт України", номер держреєстрації 0105U000396.

Особистий внесок автора полягає в дослідженні та розробці умов та процедур використання бюджетних методів в практиці управління вугільними шахтами Західного Донбасу.

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є узагальнення і розвиток науково-методичних основ, розробка інструментарію та практичних рекомендацій щодо створення ефективної системи управління діяльністю вугільних підприємств на основі трирівневої системи бюджетування.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішені наступні задачі:

- На основі критичного аналізу існуючих теоретичних та практичних підходів до управління визначені чинники, під впливом яких може бути підвищена адаптивність та ефективність бюджетування в умовах вітчизняних вугледобувних підприємств.

- Конкретизований перелік завдань, які можуть вирішуватися за допомогою бюджетування та розроблено механізм взаємозв'язку стратегічного, тактичного і оперативного планування роботи шахт шляхом побудови трирівневої бюджетної моделі підприємства.

- Визначено критерії ефективності бюджетного управління, як складові, що формують ефективність діяльності вугледобувного підприємства.

- Розроблено економіко-математичну модель системи бюджетування вугледобувного підприємства.

- Експериментально перевірено і впроваджено одержаний результат побудови бюджетної моделі в практику управління шахтами ВАТ “Павлоградвугілля”.

Об'єкт дослідження - процес управління діяльністю вугільних підприємств на основі трирівне6вої системи бюджетування.

Предмет дослідження - теоретико - методологічні засади і практичні аспекти управління діяльністю вугільних підприємств на основі трирівне6вої системи бюджетування.

Методи дослідження - теоретичну та методологічну основи дисертаційної роботи склали праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів з проблем економічного аналізу, плануванню та фінансового менеджменту. У дисертації використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження процесів і явищ в їх взаємозв'язку і взаємо розвитку. Зокрема, при визначенні чинників та умов ефективної адаптації нових систем планування на підприємствах вугільної промисловості використано методи наукового відбору, системного аналізу явищ та їх синтезу.

При дослідженні та розробці бюджетної моделі вуглевидобувного підприємства застосовано методи економічного моделювання на основі логічних побудов. При оцінці стану та дослідженні тенденцій розвитку бюджетування, визначенні критеріїв його ефективності віднайшли застосування методи порівняльного аналізу, угруповань, вибіркових обстежень, статистичного й ситуаційного аналізу, а також методи лінійного та параметричного моделювання.

Інформаційною базою роботи стали законодавчі акти України, методичні та інструктивні матеріали міністерств і відомств, дані Держкомстату України, матеріали первинної звітності промислових підприємств вугільної промисловості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у систематизованому вирішенні теоретичних та практичних питань впровадження і функціонування бюджетування, як ефективного напрямку вдосконалення управління на вітчизняних підприємствах.

Наукові елементи новизни:

Уперше:

поєднано в єдиний управлінський контур заходи оперативного, тактичного і стратегічного планування та використання ресурсів вугледобувного підприємства на основі розробленого механізму побудови трирівневої бюджетної моделі.

Удосконалено:

економіко математичну модель системи бюджетування підприємства, яка на відміну від існуючих, дозволяє приймати управлінські рішення на основі оптимізації цільових функцій вартості підприємства, маржинального прибутку та обсягу видобутку вугілля, логічно поєднаних в єдиному управлінському контурі;

систему критеріїв ефективності, що на відміну від існуючих базується на показниках бюджетного управління і дозволяє планувати показники діяльності вугледобувного підприємства з урахуванням чинників зовнішнього ризику та втрат за факторами впливу прямої та непрямої дії.

Набули подальшого розвитку:

методичні підходи до урахування у плановій та поточній діяльності вугільних підприємств показників, що на даний час не мають відображення у звітності шахт і в загальному визначенні використовуються у поняттях „гудвіл" та „ризики" підприємства.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення, рекомендації та висновки, які викладено у дослідженні, розширюють і вдосконалюють знання відносно системи управління виробничими ресурсами підприємств на підставі використання бюджетування. “Методичні рекомендації щодо трирівневої системи бюджетування”. впроваджені у ВАТ “Павлоградвугілля” (Довідка 1849 від 17.05.2007 р.).

Методичні розробки і положення з удосконалення управління ресурсів вугільних шахт на базі бюджетних моделей розвитку використовуються в навчальному процесі при підготовці фахівців за спеціальностями "Менеджмент” Національного гірничого університету МОН України (довідка 04-26/123 від 21.04.2007р).

Наукові положення, які сформовані в дисертаційній роботі, можуть бути базою для подальших наукових досліджень та практичних розробок у напрямку вдосконалення системи управління на вітчизняних підприємствах.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій обґрунтовано авторський підхід до формування системи визначення ефективності діяльності вугледобувних підприємств на основі визначення критеріїв та побудови бюджетної моделі планування. Внесок автора в опубліковані колективні праці конкретизовано у списку публікацій:

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї і положення дисертації докладалися й одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (Донецьк, 2007); "Інноваційний розвиток економіки регіону" (Дніпропетровськ, 2006); "Проблеми економічної освіти і науковій прогрес" (Кривій Ріг, 2006); "Інвестиційні та інноваційні процеси в промисловості" (Дніпропетровськ, 2007).

Результати дисертаційної роботи докладалися і дістали схвалення на правліні ВАТ "Павлоградвугілля", наукових радах інституту “Дніпродіпрошахт”.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових друкованих робіт загальним обсягом 2,3 д.а., з них безпосередньо автору належить 1,9 д.а., 7 робіт надруковано у виданнях, включених ВАК України до переліку спеціалізованих видань з економіки, 3 - у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 176 найменувань і додатків. Вона містить 43 рисунки і 32 таблиці. Загальний обсяг дисертації 183 сторінки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Аналіз теоретичних та практичних аспектів бюджетування підприємств вугільної галузі України в сучасних умовах” згідно з аналізом стану шахт доведено, що у вугільній галузі тривають трансформаційні процеси, які супроводжуються частими змінами статусу центрального органу управління та перерозподілом власності. Висока плинність керівних кадрів, невизначеність програми приватизації свідчать про відсутність стратегічного бачення місця та перспектив вугільної галузі в енергетичному секторі. Це потребує впровадження сучасних методів управління підприємствами, до яких, у тому числі відноситься, й бюджетування.

В усе більшій кількості наукових публікацій та коментарів вчених і практиків аналізуються помилки використання цього інструменту менеджменту, які призводять до малоефективного і, як наслідок, обмеженого використання бюджетного управління в діяльності підприємств країн пострадянського простору. Це в значній мірі пояснюється тим, що перспективи розвитку кожного сучасного підприємства визначаються ефективністю вибраної стратегії, досягнення якої у свою чергу залежить від стабільності економічних умов товарного ринку в цілому та окремої галузі зокрема.

У свою чергу, одним із найбільш значущих елементів управління, в тому числі і бюджетного планування, стає бізнес-прогноз, на підставі якого стратегія підприємства вивіряється на відповідність державній стратегії розвитку галузі, до якої належить підприємство за урахуванням макроекономічних чинників її реалізації. І хоча система стратегічного планування на вітчизняних підприємствах поступово набирає ваги, питання її відповідності іншим методам, що використовуються у менеджменті окремої виробничої одиниці, залишається проблемним. Все це вказує на те, що стратегічні підходи до планування діяльності підприємств відзначатимуться нестабільним осередком, а за цим і спроби впровадження систем бюджетування, розрахованих на стабільну стратегічну позицію залишатимуться малоефективними.

Відповідно до цього в дисертаційній роботі виділено напрями адаптації системи бюджетування до сучасних умов функціонування вугледобувних підприємств України на основі управління ресурсами підприємства за допомогою складання бюджетів, а також з врахуванням ймовірності умов функціонування підприємства у стратегічних, тактичних та поточних планах шляхом впровадження скоординованої з бюджетним процесом систем прогнозування та ризик-менеджменту. Крім того, доведена важливість “навчити” бюджети пристосовуватися до змін ринкових умов шляхом впровадження систем урахування в фінансових бюджетах нефінансових показників.

На підставі системного аналізу сформульована загальна схема економічного механізму вугледобувного підприємства, однією з складових якої є підсистема бюджетного управління.

У другому розділі “Формування механізму та цільових показників для побудови бюджетної моделі підприємств вугільної галузі України” запропоновано науково обґрунтовані методичні підходи щодо визначення завдань бюджетування як процесу, де відбувається аналіз, прогнозування, планування й оптимізація використання ресурсів, тобто фактично здійснюється прийняття рішення щодо збалансування доходів і витрат підприємства.

Системним аналізом підтверджено, що процес планування бюджетів підприємств - складових фінансово-промислового холдингу має відбуватися децентралізовано з координацією із центру. При цьому найбільш доцільним слід вважати використання profit-target системи для бізнес-одиниць, які є за своїм економічним призначенням центрами одержання прибутку або маржинального доходу, а для центрів витрат _ комбінованого методу лінійного планування витрат виробничих ресурсів з встановленням граничної величини кінцевого результату. Тобто необхідно обмежити граничну суму інвестування такого об'єкту за підсумками бюджетного періоду, але при цьому одержати повний бюджетний опис напрямів витрат коштів з максимальною деталізацією.

Встановлено, що однією з найбільш суттєвих умов досягнення ефективності використання кількісної моделі в системі бюджетування вугільних підприємств є забезпечення її взаємозв'язку з комплексом планових нормативів та норм. У дисертації доведено, що у сучасних ринкових умовах на перспективних підприємствах вугільної промисловості повинні застосовуватися різні за змістом і призначенням планові норми і показники. На державних підприємствах можуть використовуватись як розрахункові ринкові показники, так і затверджувані або обов'язкові плани-замовлення або державні замовлення-наряди на виробництво готової вугільної продукції та виконання робіт. Однак на всіх підприємствах неодмінно повинні забезпечуватись збалансованість і рівновага планів видобутку і реалізації продукції, праці і чисельності персоналу, впровадження нової техніки й інвестицій, доходів і витрат і багатьох інших взаємозалежних показників. Узагальнююча логічна схема бюджетної моделі набуває вигляду (рис. 2).

У роботі встановлено, що, виходячи з завдань бюджетного управління вугільним підприємством, зміни його вартості і процесу прийняття управлінських рішень трьох рівнів бюджетного управління, ключові показники повинні охоплювати три основних напрями.

Перший напрям містить показники, що характеризують рівень економічного розвитку держави і галузі, до якого належить аналізоване підприємство з метою відображення його переваг внаслідок зазначеної приналежності.

Другий напрям охоплює показники, що характеризують поточний стан підприємства як окремого суб'єкта економічних відносин, зокрема його фінансовий стан, можливості подальшого розвитку, поточну вартість підприємства, Сукупність розглянутих показників визначається індивідуально при прийнятті кожного конкретного фінансового рішення.

У рамках третього напряму в роботі досліджена ринкова вартість активів і ресурсів підприємства, елементів гудвілу і показники міри їх впливу на вартість нематеріальних активів. Із зазначеними показниками безпосередньо пов'язаний показник швидкості збільшення інвестиційної вартості гудвілу відповідно до суб'єктивних оцінок контрагентів. Для визначення даного показника обґрунтовано використовувати моделі, основані на оцінці ринкової капіталізації. Показник відбиває ступінь управління суб'єктивними чеканнями контрагентів, відповідно до якого змінюється обґрунтована вартість гудвілу. Ріст значення цього показника з часом свідчить про позитивні тенденції збільшення вартості компанії.

З урахуванням викладеного побудовано факторну схему бюджетної моделі управління ринковою вартістю вугільного підприємства. При внесенні коректувань у фінансовий план підприємства, результати аналізу, оцінки і діагностики обґрунтовані з позицій віднесення виявленого факту до тенденції, або це одноразовий випадок. Розглянуто доцільність виправляти даний факт або транзакційні витрати коректування будуть настільки великі, що призведуть до неефективності стандартних заходів.

У третьому розділі “Розробка та впровадження трирівневої бюджетної моделі на підприємствах вугільної галузі України” розкрито сутність та запропоновано класифікацію чинників, що впливають на параметри і логічну схему побудови бюджетної моделі під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників, а також чинників прямої та непрямої дії (табл. 1).

Доведено, що галузі потрібен оптимальний баланс між державним регулюванням і ринковими механізмами, пошук компромісу в гармонізації інтересів і об'єднанні зусиль по виведенню галузі з кризи. Але дотепер зберігаються недосконала технологія трансформації форм власності, недосконала дотаційна політика, спрямована на збереження великої кількості збиткових підприємств, а не на розвиток перспективних. Підсумки більш ніж десятилітньої реструктуризації не дозволили вирішити основні її завдання _ створення конкурентоспроможної вугільної промисловості на основі підвищення продуктивності праці і зниження витрат на виробництво.

Лише 28% державних вугледобувних підприємств на сьогодні вважаються фінансово збалансованими, тільки 17 шахт (менше 15%) держсектора отримали прибуток від продажу своєї продукції, а інші цілком залежали від розміру отриманої дотації. На 30 шахтах виручкою від продажу товарної вугільної продукції покривалося менш третини витрат на її виробництво.

У дисертаційній роботі показана роль внутрішніх чинників щодо початку здійснення цілісної програми роздержавлення галузі, необхідності створення для всіх підприємств таких умов, щоб усі шахти стали привабливими для потенційного покупця. Доведено, що індивідуальність природних умов і техніко-технологічні особливості шахти не дозволяють виробляти єдині для низки підприємств рішення.

Таблиця 1 Вимоги до бюджетної моделі за різними чинниками

Для цього передбачено створення єдиної імітаційної моделі з метою планування, обліку й аналізу витрат основної діяльності та групування їх по місцях виникнення. Індивідуальність кожної шахти за топологією мережі гірничих виробок, велика залежність від неконтрольованих, а часом і не прогнозованих чинників, і значні відмінності в результативності діяльності визначають низку особливостей економічної компоненти вуглевидобувних підприємств, які пояснюють складність адаптації вугільної промисловості до ринкових умов господарювання.

На основі системного підходу до формування індивідуальних особливостей вугільної шахти (топологія мережі виробок), її внутрішня структура й взаємодія виробничих процесів при оцінці умов впровадження системи бюджетного планування діяльності вуглевидобувних підприємств розглянуто загальні чинники прямої і непрямої дії.

Показано, що чинники прямої дії (оперативні втрати або упущені вигоди) безпосередньо пов'язані з діяльністю конкретної ланки у певному бізнес-процесі (обробка заявок та вибір постачальників, відстеження графіків постачань і виконання фінансових зобов'язань і т.д.). Чинники непрямої дії (стратегічні втрати) пов'язані з ризиками втрати істотної інформації, управлінських рішень, кадровими ризиками, неефективним використанням часу вищих менеджерів тощо.

Доведено, що система бюджетного планування діяльності підприємства дозволяє знизити збиток від ризиків як прямої, так і непрямої дії. Втрати підприємства від ризиків непрямої дії становлять у грошовому вираженні, принаймні, таку ж величину, як від ризиків основної діяльності. Для середніх і потужних вугільних підприємств ці ризики в сумі в кілька разів можуть перевищувати всі інші втрати, тому особливо важливі. Оцінку втрат підприємства від несприятливого впливу ризиків можна одержати, якщо використовувати експертні оцінки ймовірностей настання несприятливих подій (ризиків) і масштаб їх впливу на відповідний показник діяльності підприємства.

На основі аналізу економічних умов функціонування вугільних шахт із урахуванням ризикових чинників їх діяльності сформовано перелік потенційних об'єктів для впровадження систем бюджетування, які містять різні складові елементи (табл. 2).

Повноцінна система бюджетного планування і контролю повинна мати наступні елементи: сукупність бюджетів; процедури формування і твердження бюджетів; процедури виконання, контролю й аналізу бюджетів; співробітників, відповідальних за формування і виконання того або іншого бюджету. Відсутність на підприємстві хоча б одного з перерахованих елементів робить усю систему малоефективною. Практика показує, що слабкою ланкою найчастіше є процедури виконання бюджету, тобто дії і процеси, спрямовані на досягнення затверджених у бюджеті показників протягом бюджетного періоду.

Одним із основних елементів досягнення ефективності бюджетної системи є створення відповідної організаційної структури. Згідно вимог, виявлених у розділі 2 даної роботи, рекомендовано в умовах ВАТ "Павлоградвугілля" сформувати на першому етапі оригінальну бізнесову структуру.

У роботі доведено доцільність використання Profit-Target системи, яка полягає в розрахунку бюджетних показників з використанням апарату математичного моделювання на підставі встановлених значень цільових показників (Key Performance Indicators).

Показано, що процес планування в такій бюджетній моделі відбувається у двох напрямках (спочатку “знизу - вверх”, потім “зверху - вниз” і починається з формування та аналізу виробничих програм шахт, що входять до об'єднання (АТ). Кожна шахта готує декілька варіантів своєї виробничої програми, при цьому варіативним показником виступає значення вірогідності втрат вугілля за ризиками, що зумовлені дією внутрішніх чинників підприємства. Для вугільних шахт до таких чинників відносяться такі, як гірничо-геологічне середовище (невизначеність умов), технологія (просторова динаміка та надійність технологічних ланок) та фінанси (недостатність обігових коштів та інвестицій).

Таблиця 2 Потенційні об'єкти вугільної галузі України для впровадження системи бюджетування

На основі дихотомного аналізу, як перший постулат дотримання адекватності моделювання у роботі доведено, що найбільш містким з позиції аналітичних підрахунків є другий етап, коли здійснюється планування грошового потоку за маржинальним прибутком АТ (табл. 3). Це визначається наявністю значної кількості параметрів та обмежень які містить оптимізаційна модель. В цілому запропонована у дисертаційній роботі модель включає цільову функцію (2) (див. табл.. 3) з обмеженнями по збуту, виробництву та фінансам. Після побудови моделі відбувається пошук оптимального рішення за допомогою лінійного програмування. Після визначення планової ринкової вартості підприємства (1) здійснюється вибір оптимальної стратегії за допомогою методів та критеріїв теорії ігор. За вибраною стратегією “зверху - вниз” визначаються показники операційних та фінансових бюджетів усіх шахт, які входять до складу АТ. Контроль за ефективністю діяльності АТ відбувається на основі аналізу відхилення фактичних показників від планових. При цьому, визначення фактичних показників здійснюється на основі відповідних співвідношень для стратегічного, тактичного та операційного рівнів.

Таблиця 3 Цільові функції бюджетного управління ефективністю діяльності вугільних шахт

Показано, що такий засіб контролю дозволяє більш виважено оцінювати ефективність діяльності, адже отриманий прибуток ще не є кінцевим свідченням широких перспектив розвитку підприємства. Так, наприклад, виконаний аналіз динаміки вартості ВАТ “Павлоградвугілля” за період 2004-2006 рр. показав, що стратегічна орієнтація на прибуток призвела до того, що ВАТ фактично збільшило свою вартість всього на 0,1% (близько 2 млн. грн.). І це при тому, що в цей період було отримано понад 300 млн. грн. прибутку, а балансова вартість активів збільшилась на 13,6%. Але якщо ці процеси проаналізувати за формулою (1) то можна побачити, що підприємство втрачає можливості отримання доходів від гудвілу, а також має втрати від дії зовнішніх ризик-факторів (від'ємне значення на 01.01.2007 р. по цих показниках складає понад 2 млрд. грн.). Це безумовно впливає на інвестиційну привабливість підприємства, а також свідчить про серйозні проблеми в системі його прогнозування та планування. Встановлено, що незважаючи на те, що ВАТ "Павлоградвугілля" в проаналізований період збільшило у 1,5 рази обсяги реалізації продукції (з 1,27 до 1,83 млрд. грн), його оціночна ринкова вартість майже не змінилась, а ринкова вартість "гудвілу" підприємства зменшилась майже на 400 млн. грн. Це підтверджує висновки щодо необхідності урахування в бюджетному процесі коштів, які зумовлюють наявність екстраординарного прибутку (збитку), що забезпечується впровадженням стратегічного контуру бюджетування, побудованому на критерії ефективності - зростанні ринкової вартості підприємства.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено і вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в систематизованому розв'язанні теоретичних та практичних питань впровадження і функціонування бюджетування, як ефективного напрямку удосконалення управління на вітчизняних вугледобувних підприємствах. Основні результати досліджень, виконаних в дисертаційній роботі, полягають в наступному:

1. Адаптивність та ефективність впровадження бюджетування у вітчизняних умовах може бути підвищена за рахунок зведення в єдиний баланс потоків, ув'язаних з формуванням доходів і витрат, а також закріплення бюджетів за підрозділами в умовах комплексного планування виробництва продукції, матеріально-технічного і кадрового забезпечення. При цьому, найбільш значущим елементом бюджетування є бізнес-прогноз, на підставі якого стратегія підприємства вивіряється на відповідність макроекономічним показникам розвитку держави та галузі.

2. Відповідно ознак бюджету головними завданнями бюджетування мають бути плани формування та використання фінансових ресурсів підприємства, економічна оцінка (аналіз) коштів, які має у своєму розпорядженні підприємство та збалансування (прогноз та оптимізація) доходів і витрат підприємства відповідно до їх джерел надходження і напрямків витрат

3. Логічна схема побудови трирівневої бюджетної моделі підприємства на відміну від існуючих повинна передбачати наявність трьох контурів бюджетного планування: стратегічного (на базі управління вартістю підприємства, визначення вартості гудвіл та прогнозування ризиків), тактичного (на базі управління прибутком підприємства, нормування втрат від чинників прямої та непрямої дії й оперативного (управління виробничою програмою і визначення операційних ризиків). Це дає можливість здійснювати оптимізацію та збалансування бюджетної моделі за відповідними
трьома цільовими критеріями з урахуванням обмежень за ризиками та потенційними втратами

4. Сьогодні конкурентні переваги набагато важче придбати за рахунок ефективного фінансового менеджменту і інвестицій у фізичні активи і провідні компанії вкладають все більше засобів в інтелектуальний капітал, про що свідчать дані досліджень про зміну частки нематеріальних активів у вартості підприємств провідних галузей промисловості країн світу. Враховуючи ці тенденції доцільно використання чинника ефективності бюджетної моделі підприємства на основі його ринкової вартості з урахуванням гудвілу.

5. Відповідно до специфіки умов діяльності вугледобувних підприємств запропоновано класифікацію чинників, що впливають на параметри і логічну схему побудови бюджетної моделі. Зокрема до них доцільно віднести: умови управління галуззю, утворення цін на вугілля, ступінь державної підтримки, соціальні й екологічні наслідки реструктуризації галузі. А також необхідно враховувати вплив, зумовлений внутрішніми чинниками та чинниками прямої та непрямої дії.

6. Розроблено економіко математичну модель системи бюджетування підприємства, яка на відміну від існуючих дозволяє приймати управлінські рішення на основі оптимізації цільових функцій вартості підприємства, маржинального прибутку й обсягу видобутку вугілля, логічно поєднаних в єдиному управлінському контурі

7. Результатами використання трирівневої бюджетної моделі є створення необхідної інформаційно-аналітичної бази для бюджетного управління підприємством та підвищення ступеня об'єктивності при плануванні й оцінці ефективності управлінських рішень за рахунок оперативного коригування завдань бюджетного управління, а також формування в стратегічному контурі бюджету системи вартісного аналізу підприємства як об'єкту інвестування.

8. Визначено, що бюджетна модель діяльності вугільних шахт може бути реалізована лише тоді, коли підприємство має кошти для реалізації інноваційних програм а основу ключових параметрів бюджетної моделі складає збалансована система показників стратегії розвитку галузі та фінансових показників стратегії окремого підприємства.

9. Збільшення обсягів реалізації продукції не завжди впливає на оціночну ринкову вартість підприємства, а також на ринкову вартість гудвілу, що підтверджує необхідність урахування в бюджетному процесі коштів, які зумовлюють наявність екстраординарного прибутку (збитку). Останнє забезпечується впровадженням стратегічного контуру бюджетування, побудованому на критерії ефективності - зростанні ринкової вартості підприємства. Для умов ВАТ „Павлоградвугілля" розроблено систему показників, що забезпечує контроль бюджетного процесу на оперативному, тактичному і стратегічному рівнях.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях.

1. Салли В.И., Бондаренко Я.П., Петренко Д.А. Коррекция инвестиционной привлекательности убыточных угольных шахт // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. 2007. - Вип. 225. - Т. 3. - С. 714-721.

Особистий внесок: автором визначені проблеми щодо вибору та розробки економічних механізмів оцінки надійності інвестиційних проектів шахт враховуючи принципи визначення індексу шахти в залежності від основних складових, формуючих рівень економічної надійності..

2. Павленко І.І., Бондаренко Я.П. Проблеми незбалансованості роботи вугільних шахт та особливості інвестиційної політики в галузі // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. 2007. - Вип. 223. - Т. 2. - С. 638-646.

Особистий внесок: автору належить розробка системи показників, які формують оціночні параметри інвестиційної привабливості.

3. Саллі В.І., Бондаренко Я.П., Лозинський І.Є. Аналіз стану підприємства при визначенні напрямків інвестування // Сб.научн.тр.ДонНУ. “Проблемы внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект”. - 2007. - Ч.3. - С. 901 - 905.

Особистий внесок: автором побудовані залежності, що формують рівень інвестиційної привабливості шахти..

4. Бондаренко Я.П. Оцінка втрат від ризиків у системі бюджетного планування діяльності підприємства // Экономика промышленности: Сб.научн.трудов НАН Украины. - Донецк: Ин-т экономики пром-ти, 2006. - С.392-401.

5. Бондаренко Я.П. Совершенствование системы управления ресурсами угольных шахт на основе бюджетирования // Економические проблемы стабилизации экономики Украины:Сб.научн.трудов./НАН Украины. - Донецк: Ин-т экономики пром-ти, 2006. - Т.2. - С.370-376.

6. Бондаренко Я.П. Удосконалення бюджетування на вугільних підприємствах шляхом впровадження трьохрівневої моделі // Економіка промисловості. - 2007. - №3(38). - С.173-179.

7. Бондаренко Я.П. Экономическое моделирование параметров бюджетной модели угольной щахты // Науковий вісник НГУ. - 2007. - № 10. - С. 94-96.

В інших виданнях.

8. Бондаренко Я.П. Прогнозирование инвестиционного климата на угольных шахтах // Матер. Міжнар. наук.-практичн. конф. “Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України”. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 52-53.

9. Черняк В.І., Бондаренко Я.П. Системні проблеми становлення бюджетного процесу на підприємствах вугільної промисловості України // Матер. міжнар. наук.-практичн. конф. “Проблеми економічної освіти і науковий прогрес”. - Кривий Ріг, 2006. - С. 76-78.

Особистий внесок: проаналізовано доцільність джерел фінансування для збереження шахтного фонду.

10. Бондаренко Я.П. Особливості впровадження сучасних методів управління у вугільній галузі України // Матер. Міжнар. наук.-практичн. конф. “Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України”. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 62-63.

Особистий внесок здобувача полягає у формуванні мети і наукових завдань, ідеї роботи, об'єкта досліджень, обробці матеріалів статистичної звітності, здійсненні аналітичних досліджень, узагальненні отриманих результатів.

Размещено на Allbest.ru