Методичні основи управління змістом та цілями в проектах реструктуризації (на прикладі комунальної теплоенергетики)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичні основи управління змістом та цілями в проектах реструктуризації (на прикладі комунальної теплоенергетики)

Автореферат

на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Основною метою реорганізації теплоенергетичного комплексу ЖКГ України є підвищення ефективності функціонування при забезпеченні стандартів якості надання послуг. Досягти ефективності комунтеплоенерго неможливо без вирішення проблем енергозбереження і раціонального споживання ресурсів.

Першим кроком на шляху створення ефективної системи вироблення і постачання теплової енергії є реструктуризація енергетичного комплексу.

Оскільки всі перетворення здійснюються і досягаються за рахунок проектів, зростає актуальність визначення змісту проекту реструктуризації даної сфери діяльності, щоб усвідомити, що саме має бути зроблено для успішного завершення проекту й отримання продукту проекту (послуг) з певними споживчими властивостями. Зміна організаційної структури не є сама ціль, це лише засіб, інструмент у вирішенні основних завдань. Організація проектується під завдання, які ставить і намагається досягти компанія. У даному випадку головним завданням є ефективність виробництва і забезпечення якості надання послуг. Завдання виконують люди. Для того, щоб персонал міг ефективно виконувати покладені на нього завдання, необхідно забезпечити його певним інструментарієм - відповідними методами і засобами у тому числі формування змісту проекту, контролю успішності проектів і програм тощо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження, результати яких наведені в дисертації, виконані автором у відповідності з новою Концепцією реформування ЖКГ на період до 2011 р., основною ідеєю якої є енергоефективність; з Указом Президента України №662/99 «Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами»; Комплексної програми енергозбереження міста Дніпродзержинська (тема №297/99); планів наукової роботи кафедри економіки, менеджменту та маркетингу ДДТУ (тема №32/2004: «Розробка керівництва з питань управління експлуатацією мереж», № держреєстрації 0105U004106).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення методичних основ визначення і планування змісту проектів реструктуризації в даній сфері діяльності, управління цілями проектів, що сприятиме успішному завершенню проектів, ефективному енерго- і ресурсоспоживанню та створенню послуги з певними споживчими властивостями.

Досягнення мети обумовило вирішення наступних задач:

дослідити сучасне положення у комунальній теплоенергетиці, визначити напрями реформування, етапи життєвого циклу проекту реструктуризації теплоенергетичного комплексу;

визначити основні завдання і цілі реструктуризації даної сфери діяльності, розробити критерій ї показники вимірювання успішності проектів;

розробити стандартизовані процедури формування змісту і управління цілями в проектах реструктуризації комунтеплоенерго;

розробити інформаційно-аналітичне забезпечення контролю ефективності проведення цілеспрямованих змін на основі проектів у теплоенергетичному комплексі ЖКГ;

розробити рекомендації з управління проектами і програмами енергозбереження у теплоенергетичному комплексі ЖКГ.

Об'єкт дослідження - процеси управління проектами реструктуризації.

Предмет дослідження - методи та засоби визначення змісту та управління цілями в проектах реструктуризації.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених в роботі завдань автором використано наукові методи дослідження:

- теорія систем і системний аналіз (для аналізу організації і визначення меж проекту реструктуризації);

- причинно-наслідковий і функціонально-вартісний аналіз (для визначення найбільш вагомих причин втрат тепла і теплоносія від яких залежить результат, а також для формування вартості послуги);

- моделювання (для аналізу очікуваної вартості проектів і змін у енергоспоживанні);

- регресійний аналіз (для визначення, як впливає споживання тих чи інших ресурсів на загальні витрати на створення послуги);

- управління якістю (для розроблення критерію і показників щодо контролю змін у споживанні ресурсів і у якості послуг з теплопостачання після завершення проектів).

Наукова новизна одержаних результатів полягає:

вперше розроблено упорядкований підхід до визначення змісту і меж проекту реструктуризації теплоенергетичного комплексу, певну послідовність кроків, які у підсумку приводять до формування проекту і визначення плану дій;

запропоновано узагальнюючий показник і процедури оцінки, на його основі, успішності проведених удосконалень в сфері теплопостачання, який буде висвітлювати ефективність процесів як з огляду втрат тепла і теплоносія, так і відповідність отриманих послуг за оцінкою споживачів. Узагальнюючий показник якості послуг теплопостачання характеризує співвідношення рівня температури опалення, що приходиться на одиницю опалювальної площі житлового фонду, до частини сумарних понаднормованих втрат у вартості корисного відпуску теплової енергії;

отримано регресійні моделі визначення і прогнозування загальних витрат на вироблення послуги в залежності від рівня витрачання різних видів ресурсів, що дозволяє моделювати «вигоди / витрати» від застосування енергозберігаючих дій.

Дістали подальший розвиток:

Процеси управління вартістю в проектах, а саме процедура визначення фактичної вартості виконаних робіт. Приведено функціональну матрицю, яка визначає розподіл функцій (роботу) по контролю за фактичними витратами і графіком між всіма виконавцями процесу;

Процеси управління змістом в проектах. Опис життєвого циклу проекту реструктуризації визначає фази дослідження, проведення організаційних змін, розроблення систем управлінського обліку, методів і засобів оцінки успішності проектів як етапи змісту життєвого циклу проекту.

Удосконалено процедури обліку витрат (втрат) в процесі вироблення і постачання тепла і контролю за змінами у споживанні природних і енергетичних ресурсів внаслідок вдалих проектних дій.

Практичне значення одержаних результатів:

- у розробленні критеріїв, процедур і засобів контролю за змінами внаслідок реалізації проектів;

- у проведенні організаційних змін і започаткуванні управлінського обліку для удосконалення організації на основі проектів і надаваємих нею послуг. Особистий внесок здобувача полягає: в розробленні упорядкованого, свідомого підходу до визначення проекту реструктуризації теплоенергетичного комплексу [2, 3]; у описі життєвого циклу проекту реструктуризації, що показує, яка технічна робота має бути зроблена по кожній фазі, щоб проект вважати завершеним [2, 6, 9]; в розробці послідовних кроків, які у підсумку призводять до формування змісту плану дій [2, 3]; у розробці показників і стандартизованих процедур визначення успішності проектів енергоефективності в сфері теплопостачання [5, 6]; у розробленні програмного засобу із забезпечення контролю відповідності послуги теплопостачання [4, 7, 10]; у отриманні моделей регресії, що визначають загальні витрати на послугу в залежності від споживання різних видів ресурсів і можуть бути використані у фінансово-економічному аналізі проектів ресурсо- і енергозбереження [5, 6]; у формуванні нової організаційної структури і системи управлінського обліку для проектних потреб [1].

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідались автором і були обговорені та схвалені: на досліджених підприємствах та організаціях комунтеплоенерго міста; на вітчизняних та міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: IV - й Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні технології життєвого циклу об'єктів житлово-цивільного, промислового і транспортного призначення» (м. Ялта, вересень 2006 р.); науково-практичній конференції «Стародубівські читання» (м. Дніпропетровськ, ПДАБА, квітень 2006 р.); науково-практичній конференції «Регіональна політика на сучасному етапі Державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження (м. Одеса, жовтень 2006 р.); науково-практичній конференції «Безпека життєдіяльності людини у сучасних умовах» (м. Дніпропетровськ, ПДАБА, листопад 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інвестиційні та інноваційні процеси в промисловості» (м. Дніпропетровськ, НМетАУ, листопад 2006 р.); наукових семінарах кафедри економіки, менеджменту та маркетингу Дніпродзержинського державного технічного університету та кафедри менеджменту, маркетингу і управління проектами Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 10 друкованих працях у наукових журналах та збірниках, з них 8 у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 123 найменувань і шести додатків. Обсяг основної частини складає 144 сторінок тексту, містить 50 рисунків і 28 таблиць. Загальний обсяг роботи 178 сторінок.

Зміст роботи

комунальний теплоенергетика управління програма

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційної роботи. Сформульовано мету, об'єкт і предмет дослідження, задачі дослідження, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів. Приведено основні наукові положення, що виносяться на захист, відомості про публікації, апробацію і впровадження результатів дослідження, особистий внесок автора, а також дані про структуру та обсяг дисертації.

Зміст та структуру дисертаційної роботи наведено на рис. 1.

У першому розділі розглянуто особливості проектів удосконалення існуючих систем. Процесам та технологіям управління проектами модернізації підприємств, реновації будівель і об'єктів транспорту присвячені роботи Пономаренка Л.А., Цюцюри С.В., Бушуєва С.Д., Білоконя А.І., Кошкіна К.В., Далека В.Х., Дружиніна Є.А. Вказано, що в залежності від ступеня вихідного стану, складності системи, оточення і глибини перетворень, - завдання постає досить непростим. Використання методології управління проектами дозволяє зробити цей процес структурованим, керованим і успішно реалізувати завдання.

Розглянуто основні компетенції щодо роботи з нетрадиційними проектами. Команда проекту повинна мати навички, орієнтовані на продукт, знання стосовно технічної сфери або сфери виробництва, процесів створення продукту (послуги), обладати потрібною компетенцією в технологічній області, в котрій здійснюється проект. Необхідно мати знання і навички застосування наукових методів дослідження: регресійного аналізу, функціонально-вартісного аналізу, фінансового тощо.

Вказано, що способи інформування (комунікації в проекті) і інформація про цілі і цінності зацікавлених сторін є ключовою для успішного управління проектом. У подальшому ця інформація може стати базою для розробки критеріїв успішності проекту. Слід мати певні стандартизовані процедури визначення успіху, конкретні вимірювачі (показники, критерії), які можуть бути використані після завершення проекту для визначення того, чи був даний проект дійсно успішним і наскільки, з точки зору очікувань його учасників.

У другому розділі показано, що сьогодні широко використовується тільки одна базова версія процесу реструктуризації підприємств, яка встановлює досить чітку послідовну структуру етапів. Вказано, що прийнята версія має суттєвий недолік - вона зовсім не розкриває сутність процесів, які відбуваються на етапі підготовки і реалізації програми; показує, що необхідно зробити, але не дає відповідь, як можна зробити, інструменти і методи управління процесами в проекті відсутні. Пропонується опис життєвого циклу проекту реструктуризації, де визначено наступну серію віх і фаз: обґрунтування проекту та затвердження концепції; організаційне проектування; розроблення організаційних систем; визначення змісту проекту і планування дій; реалізація програми і оцінювання успішності проектів.

Розроблення процедур і критеріїв оцінки успішності проекту визначається як частина життєвого циклу, один із етапів робіт змісту проекту. Показано, що проблема, яку проект повинен вирішити є значні втрати ресурсів внаслідок незадовільного стану мереж, контроль за формуванням витрат на послугу і результатами покращень у ресурсо- і енергоспоживанні за рахунок проектів.

Критерієм оцінки стану мереж, а часто й ефективності їх експлуатації, є обсяг відпущеної енергії і, відповідно, обсяг оплаченої енергії. Незадоволеність якістю послуг, а саме температурним режимом, що забезпечується населенню в період опалення, є однією з причин низького рівня оплати за спожиту енергію і обумовлює необхідність зміни критерію ефективності діяльності компанії. Ним не можуть бути показники доходу, рентабельності, через їхню вторинність у порівнянні з характеристиками послуг, які надаються підприємством. Крім того, показники доходу і прибутку формуються на основі рівня тарифів, принцип утворення яких базується на суто адміністративних рішеннях органів місцевого самоврядування й вони не відображають ринкову ситуацію: попит на послуги, якість та інш.

Головними критеріями оцінки стану мереж та ефективності організації повинен стати узагальнюючий показник якості послуг та різниця обсягу відпущеної і отриманої енергії у натуральному виразі. Ціль використання цих критеріїв полягає у тім, що вони «працюють» на інтереси всіх зацікавлених осіб.

Запропоновано узагальнюючий показник якості теплопостачання, що буде висвітлювати ефективність продукту (послуги) як з огляду оцінки втрат, так і з точки зору відповідності послуг очікуванням споживачів. Введено дві складові комплексного показника якості: внутрішню (економічну, яка характеризується питомою вагою, або часткою сумарних понаднормованих втрат, оцінених в грошовому виразі у вартості реалізованої теплової енергії - корисного відпуску теплової енергії, що, по суті, є прямі економічні збитки компанії), та зовнішню, - характеризує рівень якості теплопостачання з точки зору споживача. Друга складова критерію якості теплопостачання, зовнішня, визначається з урахуванням двох показників: перший - характеризує відсоток фактично опалювальної площі житлового фонду; другий - свідчить про середній рівень дотримання нормованої фактичної температури опалення (рис. 3).

Узагальнюючий показник якості теплопостачання характеризує співвідношення рівня температури опалення, що приходиться на одиницю опалювальної площі житлового фонду, до частки сумарних понаднормованих втрат у вартості корисного відпуску теплової енергії.

У третьому розділі виконано аналітичні дослідження з визначення проблем, які потребують проектного підходу у своєму вирішенні для досягнення позитивних змін у теплоенергетичному комплексі. Показано, обсяги реалізованої продукції та втрати теплової і електричної енергії є одними з основних показників ефективності компанії, які значно впливають на тарифну політику і її економічне положення. Встановлено, за аналізуємий період при збільшенні обсягу виробництва теплової енергії в 1,15 рази збільшилися і її втрати (в 1,74 рази), що обумовлено, перш за все, як збільшенням обсягу подачі тепла в натуральному виразі, так і погіршенням технічного стану мереж. Порівняння індексів зміни показників обсягу постачання та втрат теплової енергії показало, що обсяги втрат зростають більш високими темпами, аніж обсяги реалізації. Щомісячно втрати теплової енергії коливаються у межах 18-20% від обсягу виробництва.

Аналіз умов експлуатації тепломереж та економічного положення ВАТ «ДТЕЦ» показав наявність багатьох проблем, серед яких значне місце належить великим темпам вітшання основних засобів обладнання та орендованих теплових мереж. Зношеність мереж не дозволяє ефективно їх використовувати і призводе до великих втрат тепла і теплоносія (води), що відповідно відображується на собівартості і якості послуг.

Досліджено ефективність використання природних та енергетичних ресурсів теплоенергетичними компаніями, на прикладі ВАТ «ДТЕЦ».

Показано, що доказом неефективного витрачання природних і енергетичних ресурсів в системах теплопостачання є значні обсяги втрат теплоносія, теплової та електричної енергії, що, з-за наднормативних витрат природних та енергетичних ресурсів, щорічно підприємство втрачає приблизно 4.6 млн. грн. Втрати тепла в мережах та електроенергії відповідно складають 11.31% та 1.318%.

Досліджено причини виникнення втрат ресурсів та чинники, що на них впливають.

Визначені причини втрат проранжовано за Парето-принципом з метою їх класифікації (на основі АВС-аналізу) за ступенем вагомості. Це дозволило більш наочно представити та сконцентрувати увагу на невеликій кількості найбільш вагомих причин, від яких залежатиме результат. Показано, що найбільші втрати теплоносія та тепла виникають по причинам витоків з системи теплопостачання та використання застарілих систем або неякісного ізоляційного покриття, його пошкодження або відсутності. Менш вагомі втрати виникають при несанкціонованому скиданні теплоносія, засміченні теплових мереж в житлових будинках, використовуванні труб у магістральних трубопроводах більшого діаметру, аніж необхідно. Визначено відсоткове співвідношення між причинами втрат та їх вартістю.

З метою мінімізації втрат, визначено систему заходів щодо усунення причин втрат, які згруповано у відповідності з категоріями втрат за АВС-аналізом. У підсумку система заходів з ресурсо-і енергоефективності складатиме програму дії, управління якими, для отримання найкращого
результату, здійснюється у комплексі.

Досліджено, як впливають на витрати на виробництво і реалізацію послуг використання тих чи інших видів ресурсів: природних, енергетичних, трудових. В якості інструменту визначення і прогнозування ефективності вироблення послуги з теплопостачання використано регресійні моделі.

Виходячи з аналізу моделей маємо, що до факторів найбільшого впливу на загальні витрати на виробництво та реалізацію продукції послуги належать показники температури теплоносія на виході в систему, втрати теплоносія із системи, витрати праці при створенні і наданні послуг. Результати дослідження дозволили визначити пріоритети спрямування зусиль на збереження ресурсів і сформувати критерій щодо відстежування, як ці зусилля, у вигляді проектів, відбиватимуться на покращенні результату.

Досліджено коливання інтегрального показника якості теплопостачання по періодах, встановлено середнє значення і варіації. Цей показник, прийнятий у якості критерію визначення успішності проектів, показує кількісно, чи вирішив (і наскільки) проект проблему за для якої він був створений. Чинники, що безпосередньо впливають на значення критерію, - це питомі втрати теплоносія (в грошовому або натуральному виразі), питома вага опалювальної площі від загальної площі житлового фонду, відношення фактичної до нормативної температури теплоносія. Побудовано контрольні карти для аналізу вище названих показників.

У четвертому розділі розроблено методичне забезпечення процедур визначення і контролю успішності проектів програми реструктуризації теплоенергетичної галузі.

Розкрито основні етапи процесу визначення змісту і меж проекту реструктуризації теплоенергетичного комплексу ЖКГ; певну послідовність кроків, які у підсумку приводять до формування проекту і визначення плану дій. Наведено структурно-логічну схему, яка відтворює основні процеси визначення і планування змісту проекту.

Щоб сприяти розробленню кращого варіанту плану проекту визначено систему зважених цілей відповідно до яких здійснено рейтингову оцінку пропозицій проектів в напрямку енергозбереження. Система єдиних критеріїв для оцінки і відбору проектів підтримує основні цілі і політику організації в галузі енергозбереження.

Показано, реструктуризація здійснюється як один крупний проект і через проекти. Одна частина програми реструктуризації - стратегічні проекти (нова організація, інформаційні системи); друга - оперативні проекти (енергозаощадження, ресурсозбереження). Стратегічні проекти втілюють зміни, які у майбутньому забезпечують вдалі оперативні дії.

Показано, що створення зрозумілої для всіх структури декомпозиції проекту реструктуризації на окремі проекти є необхідною умовою, яка дозволяє всім учасникам усвідомити «анатомію проекту», конкретизує зміст проекту, показує кількість основних компонентів програми. Створення ж інтегрованого плану програми у вигляді набору взаємопов'язаних між собою окремих завдань (проектів), представленими комплексами робіт, дозволяє згрупувати бюджети проектів і представити єдиним фінансовим документом, що надалі є хорошою основою для контролю за проектами.

Наведено методи і засоби визначення успішності проектів для здійснення загального контролю за змінами у ресурсо- і енергоспоживанні. Сформовано головні критерії успішності з погляду зацікавлених сторін та показники щодо їхньої кількісної оцінки. Вимірювачі успішності проектів зведено в матрицю. Горизонтальне поле матриці містить в собі фактори, які основні зацікавлені сторони визначили як показники для оцінки успішності проектів. Для кожного із факторів успішності визначено контрольний вимірювач, що може бути використаний після завершення проекту для визначення того, чи був проект дійсно успішним з точки зору зацікавлених в ньому сторін.

Розроблено стандартизовані процедури визначення успішності проектів і графічні форми звітності. Для забезпечення розрахункових процедур, накопичення і утримання інформації та підготовки звітів розроблено програмний засіб.

Розглянуто процес моделювання інвестиційних результатів проектів. Показано, модель «вигоди / витрати», як правило, має декілька змінних, для яких характерна невизначеність (коливання з відповідними діапазонами і ймовірностями). Встановлено змінні, що зв'язані певним законом (закономірністю) і змінюють своє значення під впливом інших факторів. Прикладом тут є витрати виробництва продукції (послуги) які залежать від ефективності споживання різних видів ресурсів.

Загальні витрати на створення послуги знаходяться під суттєвим впливом температури теплоносія на виході, втрат теплоносія із системи, витрат праці. Останні безпосередньо пов'язані із станом систем теплопостачання і зусиллями із забезпечення належної якості послуги.

Взаємозв'язок між цільовою функцією (загальними витратами на створення послуги) і впливаючими на неї факторними ознаками (рівнем споживання певних видів ресурсів) визначає, як економія ресурсів за рахунок проектів відбиватиметься на кінцевому результаті, дає можливість моделювати «вигоди / витрати» з урахуванням змін у споживанні ресурсів.

Розглянуто процедури забезпечення контролю за розкладом і вартістю в процесі виконання проектів. Показано, що фактичну вартість виконаних робіт (тобто те, що витратили реально) подає бухгалтерія на підставі звітів про витрачений час роботи трудових ресурсів, обладнання, а також витрачених матеріалів.

Механізм контролю за фактичними витратами є досить непростим і вимагає від бухгалтерії, перш ніж здійснити платежі, виконувати не властиві для неї функції контролю за процесом (стежити за графіками, замовленнями, витрачанням ресурсів). Щоб мати цифру фактичної вартості виконаних робіт, слід постійно зводити запаси і залишки матеріалів на складах, будмайданчику і звіряти із загальною сумою сплачених, отриманих матеріалів і з бюджетами робіт.

Визначено процедуру контролю (функціональну матрицю) за фактичними витратами матеріалів, які постійно перебувають у русі, номенклатура яких та номери договорів - постачань є досить багаточисельними. Функціональна матриця показує розподіл функцій (роботу) по контролю за фактичними витратами ресурсів по графіку між виконавцями процесу.

Висновки

1. Розглянуто особливості проектів удосконалення організаційних систем. Вказано, що в залежності від ступеня вихідного стану, складності системи, оточення і глибини перетворень, - завдання постає досить непростим. Використання методології управління проектами дозволяє зробити цей процес структурованим, керованим і успішно реалізувати завдання.

2. Показано, що проект реструктуризації ставить за мету переведення організації у більш якісний (ефективний) стан. Продуктом проекту тут є нова, більш досконала система, що забезпечить нормовані витрати тепла та ресурсів на вироблення і надання послуги. Показано, що проблема, яку проект повинен вирішити, є значні втрати ресурсів, контроль за формуванням витрат на послугу і результатами покращень у ресурсо- і енергоспоживанні за рахунок проектів. Розроблення організаційних систем управління, механізмів управлінського обліку і усунення понаднормованих втрат тепла і теплоносія на основі проектів і є основним завданням організацій теплокомуненерго.

3. Показано, що прийнята сьогодні базова версія реструктуризації підприємств має суттєвий недолік - вона зовсім не розкриває сутність процесів, які відбуваються на етапі підготовки і реалізації програм, показує що необхідно зробити, але не дає відповіді, як це зробити. Пропонується опис життєвого циклу проекту реструктуризації. Розроблення методів і засобів визначення змісту і критеріїв оцінки успішності проекту розглядається як частина життєвого циклу, один із етапів змісту робіт по проекту.

4. Показано, що у підсумку, потік проектів з ресурсо - (енерго) заощадження складає програму дій, - групу проектів управління якими для отримання результату здійснюється у комплексі, скоординовано. Відповідно до системи зважених цілей пропонується здійснити рейтингову оцінку пропозицій тих проектів, які будуть максимально корисними для цілей компанії. У якості першочергових цілей визначені наступні: швидка окупність; зменшення дебіторської заборгованості; зменшення витрат теплоносія на 1 грн. продукції; покращення управлінського обліку; дотримання технологічного режиму; зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів на 1 грн. продукції.

5. Визначено, якість послуги оцінюється споживачами за наступними показниками: ціна послуги теплопостачання; надійність теплопостачання; виконання режиму з огляду на температуру (якість) теплоносія. Запропоновано узагальнюючий показник якості теплопостачання, що буде висвітлювати стан системи як з огляду оцінки втрат, так і якість отриманих послуг за оцінкою споживачів. Узагальнюючий показник якості теплопостачання характеризує співвідношення рівня температури опалення, що приходиться на одиницю опалювальної площі житлового фонду, до частини сумарних понаднормованих втрат у вартості корисного відпуску теплової енергії.

6. Виконано аналітичні дослідження з визначення проблем, які потребують проектного підходу у своєму вирішенні для досягнення позитивних змін у теплоенергетичному комплексі ЖКГ. Визначені причини проблем, виконана їх класифікація за ступенем вагомості. Показано, що найбільші втрати теплоносія та тепла виникають по причинам витоків з системи теплопостачання та використання застарілих систем або неякісного ізоляційного покриття, його пошкодження або відсутності. Менш вагомі втрати виникають при несанкціонованому скиданні теплоносія, засміченні теплових мереж в житлових будинках, використовуванні труб у магістральних трубопроводах більшого діаметру, аніж необхідно. Визначено відсоткове співвідношення між причинами втрат та їх вартістю.

7. Досліджено, як впливають на витрати на виробництво і реалізацію послуг споживання тих чи інших видів ресурсів: природних, енергетичних, трудових. В якості інструменту визначення ефективності процесу вироблення послуг з теплопостачання використано регресійні моделі. Виходячи з отриманих моделей маємо, що до факторів найбільшого впливу на загальні витрати на виробництво послуги належать показники температури теплоносія на виході, втрати теплоносія із системи, витрати праці на створення послуг відповідної якості. Результати дослідження дозволили визначити пріоритети спрямування зусиль на збереження ресурсів і сформувати критерії щодо відстеження, як ці зусилля, у вигляді проектів, відбиватимуться на покращенні результату. Використання регресійної моделі у фінансово-економічному аналізі проектів дозволяє знаходити кращі альтернативи серед пропозицій проектів, прогнозувати кінцевий результат і знизити ризики.

8. Досліджено коливання інтегрального показника якості теплопостачання по періодах, встановлено середнє значення і варіації. Цей показник, прийнятий у якості критерію визначення успішності проектів, показує кількісно, чи вирішив і наскільки проект проблему за для якої він був створений. Чинники, що безпосередньо впливають на значення критерію - питомі втрати теплоносія (в грошовому або натуральному виразі), питома вага фактично опалювальної площі від загальної площі житлового фонду, відношення фактичної до нормативної температури теплоносія. Побудовано контрольні карти для аналізу вищеназваних показників.

9. Розроблено методичне забезпечення процесів визначення і контролю проектів програми реструктуризації теплоенергетичної галузі. Встановлено основні етапи процесу визначення змісту і меж проекту реструктуризації організацій комунтеплоенерго; певну послідовність кроків, які у підсумку приводять до формування проекту і визначення плану дій. Наведено структурно-логічну схему, яка відтворює основні процеси визначення і планування змісту проекту. Показано, реструктуризація здійснюється як один крупний проект і через проекти. Одна частина програми реструктуризації - стратегічні проекти (нова організація, інформаційні системи); друга - оперативні проекти (енергозаощадження, ресурсозбереження). Стратегічні проекти втілюють зміни, які у майбутньому забезпечують вдалі оперативні дії.

10. Сформовано головні фактори успішності з погляду зацікавлених сторін та показники щодо їхньої кількісної оцінки. Для кожного із факторів успішності визначено контрольний вимірювач, що може бути використаний після завершення проекту для визначення того, чи був проект дійсно успішний з точки зору зацікавлених в ньому сторін. Розроблено стандартизовані процедури визначення успішності проектів і графічні форми звітності. Для забезпечення розрахункових процедур, накопичення і утримання інформації та підготовки звітів розроблено програмний засіб.

11. Показано процедуру визначення фактичної вартості виконаних робіт. Детально розглянуто процеси контролю за фактичними витратами матеріалів, які постійно перебувають у русі і, щоб мати цифру реальної вартості виконаних робіт, слід постійно зводити запаси і залишки матеріалів і звіряти із загальною сумою сплачених, отриманих матеріалів і з бюджетами робіт. Приведено функціональну матрицю, яка показує розподіл функцій (роботу) по контролю за фактичними витратами ресурсів між виконавцями процесу.

Список опублікованих праць

1. Білоконь А.І., Вітютін Є.Ю. Реструктуризація теплоенергетичного господарства міст, як інструмент забезпечення стандартів якості надання послуг // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - Дн-вськ: ПДАБтаА, 2006. - №1. - С. 9-19.

2. Білоконь А.І., Тріфонов І.В., Вітютін Є.Ю. Життєвий цикл реструктуризації об'єктів комунальної власності на прикладі теплоенергетичного господарства // Инновационные технологии жизненного цикла объектов жилищно-гражданского строительства и транспорта: Сб. науч. трудов - Вып. 37. - Дн-вськ: ПГАСиА, 2006. - С. 43-51.

3. Білоконь А.І., Вітютін Є.Ю. Визначення і планування змісту проектів енергозаощадження у теплоенергетичній галузі // Строительство, материаловедение, машиностроение: Сб. научн. трудов. Вып. 36. Ч. 3. - Дн-вск: ПГАСиА, 2006. - С. 193-200.

4. Вітютін Є.Ю., Білоконь А.І., Тріфонов І.В., Вайнаков А.Ю. Контроль якості теплозабезпечення населення // Сб. науч. трудов: Строительство, материаловедение, машиностроение. Вып. 38. - Дн-вск: ПГАСиА, 2006. - С. 179-184.

5. Білоконь А.І., Тріфонов І.В., Вітютін Є. Ю. Контроль успішності проектів підвищення енергоефективності комунальної теплоенергетики // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - Дн-вськ: ПДАБтаА, 2006. - №9. - С. 12-20.

6. Білоконь А.І., Вітютін Є.Ю. Управління змістом та цілями реструктуризації теплоенергетичного господарства // Новини науки Придніпров'я: наук.-практич. журнал. - Дн-ськ: Видавництво «Дніпро-VAL», №6. - 2006.

7. Білоконь А.І., Тріфонов І.В., Сулім А.О., Вітютін Є.Ю. Покращення життєзабезпечення міст через проекти реструктуризації теплоенергетичної галузі // Будівництво, матеріалознавство, машинобудування: Наук.-техн. збірник. Вип. 42. - К. - Дн-ськ: Основа, 2007. - С. 191-195.

8. Білоконь А.І., Тріфонов І.В., Вітютін Є.Ю., Сулім А.О. Проекти удосконалення існуючих систем // Строительство, материаловедение, машиностроение. / Сб. науч. трудов. Вып. 41. - Дн-вск: ПГАСиА, 2007. - С. 60-65.

9. Білоконь А.І., Тріфонов І.В., Вітютін Є.Ю. Реструктуризація теплоенергетичної галузі // Економіка: проблеми теорії та практики. / Зб. наук. праць. Вип. 224. Том. 1. - Дн-ськ: ДНУ. 2007. - С. 140-145.

10. Білоконь А.І., Вітютін Є.Ю. Інформаційна підтримка якості процесів теплопостачання у житлово-комунальному секторі / Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження // Матеріали щорічної загально-інститутської науково-практичної конференції. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. - С. 410-412.

Размещено на Allbest.ru