Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціонально-орієнтований підхід до оцінювання ефективності управління діяльністю машинобудівного підприємства

управління машинобудівний формалізація логіка

Вступ

Складність підприємства як соціально-економічної системи, невизначеність та часта зміна умов діяльності, динамічність процесів, що відбуваються у зовнішньому середовищі, висувають високі вимоги до управління підприємством. Синтетичною характеристикою управління діяльністю підприємства є ефективність, у якій відбиваються численні аспекти управління, зокрема ефективність прийнятих і реалізованих окремих управлінських рішень. Синтетичний характер ефективності діяльності підприємства забезпечується не згортанням низки одиничних показників, при чому неминуче певним чином перекручуються результати, що вимірюються, а комплексністю оцінки явищ, що приводять до таких результатів.

Вирішення питань підвищення та підтримки ефективності управління діяльністю підприємства неможливо без комплексного оцінювання її рівня. Результати такого оцінювання дозволяють установити масштаб і зміну спрямованості управління діяльністю підприємства, прогнозувати їх вплив на ключові функціональні підсистеми підприємства, вибирати методи, способи, інструменти управління діяльністю підприємства.

Погляди на процедури оцінки ефективності дотепер є неоднозначними, зокрема щодо підходів, методів, методик та іншого інструментарію. Особливістю традиційного підходу до визначення ефективності як характеристики результатів (діяльності, управління або власності) є намагання представити результати та затрати або засоби, що були використані для його отримання, у вартісному вимірюванні. Щодо оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства такий підхід є непридатним, а інші, іноді принципово різні підходи до оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства, не дозволяють отримати комплексну характеристику управління діяльністю підприємства. Тому питання оцінки ефективності управління діяльністю підприємства як таке, що не можна вважати остаточно вирішеним, потребує подальших досліджень, розробок та уточнень.

Необхідність теоретичного обґрунтування й розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства зумовила актуальність вибору теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Національної академії природоохоронного та курортного будівництва. При виконанні теми 08.08.01 «Механізм управління регіональним розвитком в умовах трансформаційної економіки» (номер держреєстрації №0101U002980, 2005-2006 рр.) здобувачем розроблено функціонально-орієнтований підхід до оцінювання ефективності управління діяльністю машинобудівних підприємств в АР Крим. Розроблена система показників для комплексної оцінки ефективності управління діяльністю підприємств машинобудування знайшла застосування при виконанні теми 10.02.02 «Розробка пропозицій з подальшого розвитку та підвищення економічної ефективності підприємств Кримського регіону» (номер держреєстрації №0102U000128, 2003 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування підходів до вдосконалення оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства.

Для досягнення поставленої мети дослідження вирішені такі наукові та практичні завдання:

досліджено категорії ефективності та ефективності управління діяльністю підприємства;

показано значення оцінки ефективності управління діяльністю підприємства та уточнено її сутність;

обґрунтовано вибір підходу до оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства;

проаналізовано існуючі підходи до оцінювання ефективності управління підприємством та проведено порівняльний аналіз методів оцінювання ефективності управління;

виявлено особливості управління діяльністю машинобудівних підприємств;

розроблено систему показників для оцінки ефективності управління за функціональними підсистемами підприємства;

розроблено процедуру комплексного оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства.

Об'єктом дослідження є управління діяльністю підприємства.

Предметом дослідження є ефективність управління діяльністю підприємства.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність принципів, загальнонаукових методів, способів, прийомів наукового пізнання, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичною основою роботи послугували наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі управління діяльністю підприємства, ефективності та нечіткої логіки.

Інформаційною базою дисертації є дані внутрішніх документів підприємств, положення й основні відомості про підприємства, їх фінансова та статистична звітність, а також результати власних досліджень і розрахунків.

У роботі використано функціональний підхід (при з'ясуванні сутності управління діяльністю підприємства); метод узагальнення та порівняння (при тлумаченні понять «ефективність» та «ефективність управління», з'ясуванні підходів до оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства); структурно-логічний аналіз (при розробці системи показників оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства); метод аналогії, порівняння та інтегрування (при розробці процедури оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства); метод експертних оцінок (при визначенні вагових коефіцієнтів показників, що характеризують результативність управління в окремих функціональних підсистемах підприємства); метод кореляційного аналізу (при розробці системи показників оцінки ефективності управління діяльністю підприємства); метод нечіткої логіки (при розробці шкали рівня ефективності управління діяльністю підприємства, розробці бази правил інтерпретації рівня ефективності управління діяльністю підприємства та розробці процедури й алгоритму оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства); метод центру ваги (при визначенні кількісного значення рівня ефективності управління діяльністю підприємства).

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат полягає в розвитку функціонального підходу шляхом формування функціонально-орієнтованого підходу до оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства, який передбачає вибір ключових функціональних підсистем підприємства, відбір якісних та кількісних показників, що характеризують ефективність управління за вибраними функціональними підсистемами, й адаптацію методу нечіткої логіки до вимог оцінювання.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:

уперше:

функціонально-орієнтований підхід використано в оцінюванні ефективності управління діяльністю підприємства, для чого обґрунтовано вибір функціональних підсистем підприємства, відібрані якісні та кількісні показники для характеристики ефективності управління за вибраними функціональними підсистемами, адаптовано до вимог оцінювання метод нечіткої логіки;

розроблено процедуру оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства, яка базується на застосуванні методу нечіткої логіки, що передбачає визначення діапазонів, у яких може знаходитися значення рівня ефективності управління діяльністю підприємства, аналітичне та лінгвістичне інтерпретування кожного діапазону; використанні системи показників, які характеризують результативність управління за окремими функціональними підсистемами машинобудівного підприємства;

в оцінці ефективності управління діяльністю підприємства за розробленою процедурою використано коефіцієнт істинності, значення якого відображає достовірність оцінки в цілому по підприємству, за окремими функціональними підсистемами та дає змогу окреслити галузь припустимих значень рівня ефективності управління діяльністю підприємства у визначених діапазонах;

удосконалено:

систему якісних та кількісних показників оцінки ефективності управління за функціональними підсистемами підприємства шляхом відбору їх за результатами кореляційного аналізу;

визначення коефіцієнта істинності шляхом поєднання можливих значень окремих показників, які відібрано для оцінки ефективності управління діяльності підприємства;

отримало подальший розвиток:

поняття ефективності управління діяльністю підприємства, яке розглядається як характеристика результатів управління, поширено на управління функціональними підсистемами підприємства, й оцінюється за сформованою системою якісних та кількісних показників.

Практичне значення отриманих результатів дослідження. Розроблені способи й отримані результати доведені до рівня методичних положень і прикладного інструментарію, які дозволяють провести комплексну оцінку ефективності управління діяльністю підприємства. До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

процедури оцінки ефективності управління за функціональними підсистемами підприємства;

процедури оцінки ефективності управління діяльністю підприємства в цілому;

системи показників оцінки ефективності управління діяльністю машинобудівного підприємства;

програмного забезпечення оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства Mathcad 11 «Ефективність».

Розробки та рекомендації автора використані в практичній діяльності машинобудівних підприємств, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатку до дисертації: ЗАТ «Камоцці-пневматік-Сімферополь» (довідка № 23 від 11.09.2007 р.), ВАТ «Завод «Фіолент» (акт упровадження № 26 від 16.10.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження автора щодо вдосконалення методу оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та практичні результати дисертаційної роботи доповідалися автором і були схвалені на научно-практической конференции «Пути ускорения финансово-экономического развития региона» (г. Симферополь, 2001 г.), Всеукраинской межвузовской научно-практической конференции «Управление региональным развитием» (г. Симферополь, 2002 г.), Первой республиканской научно-практической конференции «Туризм, курорты и наука» (г. Алушта, 2003 г.), Всеукраинской межвузовской научно-практической конференции «Инвестиционная поддержка инновационной деятельности предприятий» (г. Симферополь, 2004 г.), VI и VII Всеукраинских научно-практических конференциях «Проблемы экономической устойчивости предприятий санаторно-курортного комплекса» (г. Ялта, 2005, 2006 г.), III Міжнародній науково-практичній конференції «Методологія та практика менеджменту на порозі XXI століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (Полтава, 2006 р.), научно-практической конференции преподавателей, аспирантов и студентов по итогам деятельности ВУЗа в 2005-2006 учебном году (г. Симферополь, 2006 г.), научно-практической конференции преподавателей, аспирантов и студентов по итогам деятельности ВУЗа в 2006-2007 учебном году (г. Симферополь, 2007 г.), IV Международной научно-практической конференции «Теория и практика экономики и предпринимательства» (г. Алушта, 2007 г.), Другій Міжнародній науково-практичній конференції для викладачів, аспірантів та молодих вчених «Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи» (м. Одеса, 2007 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 22 наукових працях, серед яких 9 статей - у наукових журналах, 2 статті - у збірнику наукових праць і 11 - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 5,7 д.а., з яких авторові належить 5,4 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 218 сторінках. Матеріали роботи містять 35 таблиць і 21 рисунок, що подані на 60 сторінках. Список використаних джерел з 185 найменувань уміщено на 17 сторінках, 4 додатки - на 44 сторінках.

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

1. Теоретичні аспекти ефективності управління діяльністю підприємства

Ефективність є комплексною характеристикою управління діяльністю підприємства. Складність і багатогранність поняття ефективності пов'язані зі складністю самої категорії управління. Одностайності щодо розуміння поняття «управління діяльністю підприємства» дотепер не існує через існування різних підходів до визначення сутності управління.

У роботі управління діяльністю підприємства розглядається з позиції функціонального підходу, згідно з яким управління розуміється як вплив на його різноманітні функціональні підсистеми з метою збереження їх стійкості або переведення з одного стану в інший відповідно до поставлених цілей. Як ключові виділено маркетингову, виробничу, фінансову, інноваційну та кадрову функціональні підсистеми підприємства. Вибір саме цих підсистем пов'язаний з тим, що виконання робіт у межах кожної з них є головною умовою виживання підприємства. Всі функціональні підсистеми підприємства між собою об'єктивно взаємопов'язані та взаємоузгоджені (рис. 1). Виробнича підсистема є центральною підсистемою підприємства, тому що саме в її межах залучені підприємством ресурси перетворюються на готову продукцію або послуги. В той же самий час ця підсистема є споживаючою, тобто в ній використовуються результати виконання робіт в інших підсистемах - маркетинговій, інноваційній, фінансовій і кадровій. Маркетингова та інноваційна підсистеми є пошуково-забезпечувальними: у межах цих підсистем постійно проводиться збір інформації, яка є підґрунтям для розробки рішень з асортименту продукції та її обсягу, технологій, що застосовуються у виробництві, технічних якостей продукції та ін. Кадрова та фінансова підсистеми є забезпечувальними: вони задовольняють потреби інших підсистем у людських і фінансових ресурсах.

Поширити традиційний погляд на ефективність, який зводиться до співвідношення результату та витрат на його отримання, на ефективність управління діяльністю підприємства неможливо, тому що результати управління в окремих функціональних підсистемах не завжди мають натурально-речовинну або вартісну форму. Щодо ефективності управління діяльністю підприємства з позиції функціонального підходу потрібні інші підходи. Тому в роботі пропонується ефективність управління діяльністю підприємства розглядати як комплексну характеристику результатів управління у вибраних функціональних підсистемах підприємства - маркетинговій, виробничій, фінансовій, інноваційній та кадровій.

Рівень ефективності управління діяльністю підприємства залежить від впливу зовнішніх і внутрішніх чинників. Значну увагу при визначенні ефективності управління діяльністю підприємства слід приділяти внутрішнім чинникам, які потрібно розглядати окремо за функціональними підсистемами підприємства. Такі чинники пов'язані один із одним, і зміна впливу одного чинника може змінити інтенсивність впливу інших.

Розгляду альтернатив щодо підвищення або підтримки рівня ефективності управління діяльністю підприємства, управлінських дій, прийняттю відповідних заходів має передувати оцінка її рівня. Оцінка ефективності управління діяльністю підприємства є синтетичною характеристикою результатів управління його діяльністю. Вона дозволяє виявити поточний стан і динаміку розвитку підприємств, визначити масштаб та напрями змін, ухвалити рішення щодо змін і спрогнозувати їх вплив на рівень ефективності виконання робіт в окремих функціональних підсистемах. Оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства розуміється як процес набуття числового значення та лінгвістичної інтерпретації рівня ефективності управління діяльністю підприємства на основі визначення кількісних значень і лінгвістичної інтерпретації рівнів ефективності управління за функціональними підсистемами підприємства. Значення оцінки ефективності управління діяльністю підприємства полягає в тому, що вона дає змогу визначити слабкі сторони в управлінні діяльністю підприємства в цілому та в окремих функціональних підсистемах.

Користувачами інформацією про рівень ефективності управління діяльністю підприємства є керівники всіх рівнів ієрархії управління підприємством. Обсяг інформації про рівень ефективності управління діяльністю підприємства залежить від рівня управління, а також від функціональної підсистеми. За результатами оцінки приймаються управлінські рішення, які реалізуються в маркетинговій, виробничій, фінансовій, інноваційній та кадровій підсистемах підприємства.

За результатами вивчення підходів до оцінки ефективності управління підприємством установлено, що таких підходів багато, вони різняться за об'єктами оцінки (система управління, апарат управління). Основні причини розмаїття підходів такі: по-перше, підходи сформовано для різних умов використання; по-друге, зміни, що відбуваються в економіці держави, постійно висувають нові вимоги до цих підходів; по-третє, в умовах інтеграційних процесів існуючи підходи перестають бути актуальними. До того ж ці підходи не дозволяють розглядати ефективність як комплексну характеристику управління діяльністю підприємства, оскільки в них не розглядається вплив чинників за функціональними підсистемами.

Узагальнення вивчених підходів поряд з використанням функціонального підходу дозволило запропонувати функціонально-орієнтований підхід до оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства, який базується на розумінні ефективності як комплексної характеристики результатів управління в окремих функціональних підсистемах підприємства. В межах запропонованого підходу ефективність управління діяльністю підприємства пропонується оцінювати за сукупністю оцінок ефективності управління у виробничій, маркетинговій, фінансовій, інноваційній та кадровій функціональних підсистемах.

2. Дослідження передумов оцінювання ефективності управління діяльністю машинобудівного підприємства

В оцінюванні ефективності управління діяльністю підприємства необхідно враховувати такі характеристики підприємства, як масштаб і специфіка операційної діяльності; етап життєвого циклу, на якому знаходиться підприємство; форма власності; цілі та вид діяльності. Найбільш вагомою з цих характеристик є вид діяльності підприємства. Особливості діяльності машинобудівних підприємств впливають на склад системи показників оцінки ефективності управління діяльністю та чинники, дія яких визначає їх значення.

Особливості діяльності машинобудівних підприємств пов'язані з їх структурною складністю, багатоаспектністю внутрішніх і зовнішніх інформаційних потоків, технічною та технологічною складністю продукції, складноресурсністю виробництва, складністю продукції, що випускається, тривалістю виробничого циклу, високим рівнем спеціалізації, потребою у висококваліфікованих інженерно-технічних кадрах і кадрах робочих спеціальностей.

Рівень ефективності управління діяльністю підприємства пропонується оцінювати за допомогою інтегрального показника, який є результатом інтегрування кількісних та якісних показників, що характеризують результати управління в маркетинговій, виробничій, фінансовій, інноваційній та кадровій підсистемах підприємства. При відхилянні фактичного значення інтегрального показника від бажаного його значення можна розкласти на складові з необхідним ступенем деталізації для виявлення місць локалізації проблем в управлінні функціональними підсистемами підприємства.

До показників, що характеризують ефективність управління в окремих функціональних підсистемах підприємства, висунуто вимогу: число кількісних показників має перевищувати або дорівнювати кількості якісних показників. Ця вимога спрямована на забезпечення об'єктивності результатів оцінки ефективності управління діяльністю підприємства.

Для оцінки ефективності управління в окремих функціональних підсистемах підприємства відібрані такі показники:

фінансова підсистема: показники ліквідності, фінансової стійкості, рентабельності, ділової активності, результатів діяльності підприємства на ринку капіталу;

маркетингова підсистема: показники ефективності стратегічного управління маркетингом, організації і функціонування служби маркетингу, реалізації тактичних маркетингових програм, функціонування маркетингової інформаційної системи;

виробнича підсистема: показники, що відображають ефективність застосування ресурсів, ефективність виробництва;

інноваційна підсистема: показники ефективності впровадження інновацій у виробничій та управлінський процеси, виведення на ринок нових товарів або послуг;

кадрова підсистема: показники ефективності форм і методів роботи з кадрами, трудової діяльності та управління робочим часом, соціально-психологічної ефективності роботи з кадрами.

Наявність кількісних та якісних показників висуває низку вимог до методу оцінювання, при якому враховувалися такі: можливість однозначної інтерпретації результатів оцінювання, виявлення слабких сторін в управлінні діяльністю підприємства, витрати людських і фінансових ресурсів, часу, забезпечення об'єктивності результатів оцінювання, доступність, поширеність та оперативність застосування методу, доступність програмного продукту, за допомогою якого має проводитись оцінювання. В табл. 1 представлено результати порівняльного аналізу існуючих методів оцінювання ефективності за визначеними вимогами.

Результати аналізу існуючих методів оцінювання ефективності управління свідчать, що недоліками найчастіше використовуваних методів є відсутність однозначної інтерпретації отриманих результатів, неможливість урахування всіх кількісних та якісних показників, які відображають ключові аспекти управління у функціональних підсистемах, низький рівень об'єктивності отриманих результатів.

За результатами проведеного порівняльного аналізу методів оцінювання ефективності управління з урахуванням їх відповідності визначеним вимогам до оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства вибрано метод нечіткої логіки, якому практично не властиві недоліки аналізованих методів.

3. Використання методу нечіткої логіки в оцінюванні ефективності управління діяльністю машинобудівного підприємства

Вибір методу нечіткої логіки, що реалізує положення теорії нечіткої множини, для оцінювання рівня ефективності управління діяльністю підприємства зумовлений тим, що встановлення рівня ефективності пов'язано з невизначеністю, яка має форму неоднозначності або неточності інтерпретації рівня ефективності.

Застосування методу нечіткої логіки до встановлення рівня ефективності управління діяльністю підприємства допомагає врахувати в оцінці ефективності якісні аспекти, що не мають точної числової оцінки. Запропонована нечітко-множинна модель оцінки ефективності управління діяльністю підприємства, яку представлено на рис. 2, є ієрархічним взаємозв'язком між вхідними змінними, групами вхідних змінних (характеристики управління у функціональних підсистемах підприємства) і вихідної змінної (інтегральний показник ефективності управління діяльністю підприємства).

Оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства є комплексним і складається з таких етапів: визначення складових оцінки; формування системи показників оцінювання за допомогою методу інтеркореляції; формалізації рівнів ефективності управління діяльністю підприємства з використанням методу нечіткої логіки; розрахунку часткових показників, що відображають результати управління в окремих функціональних підсистемах підприємства; приведення значень вхідних показників до зіставного вигляду; визначення характеристики управління за функціональними підсистемами за допомогою розрахунку коефіцієнта істинності; формування бази правил для встановлення рівня ефективності; визначення інтегрального показника; ідентифікації та інтерпретації рівня ефективності управління діяльністю підприємства.

Відбір показників для використання їх у моделі оцінки ефективності управління за функціональними підсистемами було проведено за допомогою методу кореляційного аналізу. До складу системи показників увійшло 25 якісних та кількісних показників, які відображають результати управлінських дій у фінансовій, маркетинговій, виробничій, інноваційній і кадровій підсистемах підприємства. Порівнянність кількісних та якісних показників досягається шляхом їх приведення до єдиної форми вимірювання. Джерелами інформаційного забезпечення розрахунку показників є бухгалтерська та статистична звітність підприємства, дані управлінського обліку та первинні джерела інформації - опитування споживачів та висновки експертів.

Рівень ефективності управління в окремій функціональній підсистемі підприємства визначено в такий спосіб:

, (1)

де У - рівень ефективності управління в окремій функціональній підсистемі підприємства;

б_j - ваговий коефіцієнт j-го показника в ефективності управління в окремій функціональній підсистемі;

x_j - j-й показник оцінки ефективності управління в окремій функціональній підсистемі підприємства.

Вагові коефіцієнти показників, які є складовими показників ефективності управління за функціональними підсистемами, визначено експертами за допомогою методу парного порівняння (табл. 2).

Значення інтегрального показника ефективності управління діяльністю підприємства та значення показників ефективності управління за функціональними підсистемами знаходяться в діапазоні [0;1]. Для встановлення рівня ефективності управління діяльністю підприємства використано п'ятирівневий класифікатор (рівень ефективності може бути «низьким», «нижчим за середній», «середнім», «вищим за середній» або «високим»). Для визначення рівня ефективності управління за функціональними підсистемами - трирівневий класифікатор (рівень ефективності управління в окремій функціональній підсистемі підприємства може бути «низьким», «середнім» або «високим»).

У роботі подано аналітичну, лінгвістичну та економічну інтерпретацію рівня ефективності управління діяльністю підприємства. Аналітичною інтерпретацією рівня ефективності управління діяльністю підприємства вибрано трапецієподібну функцію належності (рис. 3). Аналітичний вигляд функції належності (2) відповідає низькому рівню ефективності управління діяльністю підприємства, що свідчить про відсутність динаміки зростання:

.

Установлення рівня ефективності управління за функціональними підсистемами підприємства здійснено на основі розрахунку коефіцієнта істинності, який дозволяє отримати їх однозначну ідентифікацію та інтерпретацію. Для встановлення рівня ефективності управління діяльністю підприємства в цілому побудовано базу правил, у якій ураховано всі можливі рівні ефективності управління за функціональними підсистемами. Активізацію цих правил здійснено за результатами розрахунків коефіцієнта істинності. Для отримання кількісного значення рівня ефективності управління діяльністю підприємства застосовано метод центру тяжіння, за допомогою якого встановлено рівень ефективності в межах об'єднаних активних правил.

Лінгвістичну інтерпретацію рівня ефективності управління діяльністю підприємства отримано на основі процедури фаззифікації.

Запропоновану методику комплексного оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства з використанням методу нечіткої логіки застосовано на машинобудівних підприємствах АР Крим. У табл. 3 та 4 наведено результати оцінювання ефективності управління в окремих функціональних підсистемах аналізованих підприємств. Оцінювання дозволило встановити рівень ефективності управління діяльністю підприємств, основні напрями його підвищення або підтримки та побудувати рейтинг проаналізованих підприємств за рівнем ефективності управління діяльністю.

Реалізація запропонованого функціонально-орієнтованого підходу до оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства дає змогу оцінити рівень ефективності управління діяльністю підприємства в цілому та за окремими функціональними підсистемами підприємства - маркетинговою, виробничою, фінансовою, інноваційною та кадровою, визначити уразливі місця в управлінні діяльністю підприємства, виявити наявні та потенційні можливості його розвитку, а найголовніше - забезпечити керівництво підприємства необхідною інформацією для прийняття відповідних рішень щодо управління. Користувачі інформацією мають доступ до результатів оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства відповідно до посади.

Запропонована процедура оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства може бути використана зовнішніми зацікавленими суб'єктами, а саме: державними установами, потенційними інвесторами, банками та страховими компаніями.

Висновки

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо вдосконалення процедури оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого.

1. Управління діяльністю підприємства розглядається з позиції функціонального підходу, згідно з яким управління розуміється як вплив на його різноманітні функціональні підсистеми з метою збереження їх стійкості або переведення з одного стану в інший відповідно до поставлених цілей. Тому ефективність управління діяльністю підприємства пропонується розглядати як комплексну характеристику результатів управління у вибраних функціональних підсистемах підприємства - маркетинговій, виробничій, фінансовій, інноваційній та кадровій.

2. Управлінським рішенням щодо підвищення або підтримки рівня ефективності управління діяльністю підприємства має передувати оцінка її рівня. Оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства розуміється як процес набуття числового значення та лінгвістичної інтерпретації рівня ефективності управління діяльністю підприємства на основі визначення кількісних значень і лінгвістичної інтерпретації рівнів ефективності управління за функціональними підсистемами підприємства.

3. Результати аналізу існуючих підходів до оцінювання ефективності управління підприємством показали, що традиційний погляд на ефективність, який зводиться до співвідношення результату та витрат на його отримання, на ефективність управління діяльністю підприємства поширити неможливо, тому що результати управління в окремих функціональних підсистемах не завжди мають натурально-речовинну або вартісну форму. Щодо ефективності управління діяльністю підприємства з позиції функціонального підходу потрібні інші підходи.

4. Розгляд управління діяльністю підприємства з позиції функціонального підходу дозволив сформувати функціонально-орієнтований підхід, відповідно до якого ефективність управління діяльністю підприємства є комплексною характеристикою результатів управління в окремих функціональних підсистемах підприємства, а ефективність управління по підприємству в цілому визначається як результат інтегрування показників ефективності управління за окремими функціональними підсистемами підприємства.

5. Рівень ефективності управління діяльністю підприємства в межах функціонально-орієнтованого підходу пропонується оцінювати за допомогою інтегрального показника, який є результатом інтегрування кількісних та якісних показників, що характеризують результати управління в маркетинговій, виробничій, фінансовій, інноваційній та кадровій підсистемах підприємства. Значення інтегрального показника ефективності управління діяльністю підприємства та показників ефективності управління за функціональними підсистемами знаходяться в діапазоні [0;1].В роботі подано аналітичну, лінгвістичну та економічну інтерпретацію рівня ефективності управління діяльністю підприємства.

6. В оцінюванні ефективності управління діяльністю машинобудівного підприємства враховано такі його особливості діяльності, як структурна складність, багатоаспектність внутрішніх і зовнішніх інформаційних потоків, технічна та технологічна складність продукції, складноресурсність виробництва, складність продукції, що випускається, тривалість виробничого циклу, високий рівень спеціалізації, потреба у висококваліфікованих інженерно-технічних кадрах і кадрах робочих спеціальностей.

7. Для оцінки ефективності управління в окремих функціональних підсистемах підприємства відібрані відповідні показники, які задовольняють висунуту вимогу: число кількісних показників має перевищувати або дорівнювати кількості якісних показників. Ця вимога спрямована на забезпечення об'єктивності результатів оцінки ефективності управління діяльністю підприємства.

8. Результати аналізу існуючих методів оцінювання ефективності управління свідчать, що їм властиві недоліки, які перешкоджають об'єктивності результатів. Тому для оцінювання ефективності управління діяльністю машинобудівного підприємства запропоновано використовувати метод нечіткої логіки, що дозволяє враховувати якісні аспекти, які не мають точної числової оцінки. Для оцінки ефективності управління діяльністю підприємства розроблено нечітко-множинну модель, що є ієрархічним взаємозв'язком між вхідними змінними, групами вхідних змінних (характеристики управління у функціональних підсистемах підприємства) і вихідної змінної (інтегральний показник ефективності управління діяльністю підприємства).

9. Оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства складається з кількох етапів. Для нечітко-множинної моделі оцінки ефективності управління за функціональними підсистемами за допомогою методу кореляційного аналізу відібрано 25 якісних та кількісних показників, які відображають результати управлінських дій у фінансовій, маркетинговій, виробничій, інноваційній і кадровій підсистемах підприємства. Порівнянність кількісних та якісних показників досягається шляхом їх приведення до єдиної форми вимірювання.

10. Установлення рівня ефективності управління за функціональними підсистемами підприємства здійснено на основі розрахунку коефіцієнта істинності, який дає змогу отримати їх однозначну ідентифікацію та інтерпретацію. Для встановлення рівня ефективності управління діяльністю підприємства в цілому побудовано базу правил, які активізовані за результатами розрахунків коефіцієнта істинності. Для отримання кількісного значення рівня ефективності управління діяльністю підприємства застосовано метод центру тяжіння.

11. Запропоновану методику комплексного оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства з використанням методу нечіткої логіки застосовано на машинобудівних підприємствах АР Крим. Оцінювання дозволило визначити рівень ефективності управління діяльністю підприємств, основні напрями його підвищення або підтримки та побудувати рейтинг проаналізованих підприємств за рівнем ефективності управління діяльністю.

Література

1.Высочина М.В. Концептуальные подходы к проблемам функционирования предприятий // Экономика и управление. - 2004. - № 6. - С. 29-32.

2.Высочина М.В. Разработка элементов модели оценки эффективности функционирования предприятия // Культура народов Причерноморья. - 2004. - № 55. Т. 3. - С. 7-10.

3.Высочина М.В. Оценка эффективности маркетинговой деятельности предприятия // Культура народов Причерноморья. - 2006. - № 74. - С. 27-30.

4.Высочина М.В. Совершенствование процесса принятия и реализации управленческого решения // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - Вип. 17. Ч. 1. - Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2007. - С. 88-94.

5.Височина М.В. Інформаційно-методичне забезпечення комплексної оцінки ефективності функціонування підприємства // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Зб. наук. праць. Серія: «Проблеми економіки і управління». Вип. 582. - Львів: НУ «Львівська політехніка», 2007. - С. 9-14.

6.Высочина М.В. Оптимизация организационной структуры как механизм повышения эффективности функционирования предприятия // Экономика и управление. - 2007. - № 1. - С. 72-76.

7.Высочина М.В. Развитие методического подхода к оценке качества функционирования предприятий // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Серія: Економічні науки. - 2007. - № 49. - С. 103-112.

8.Высочина М.В. Основные направления повышения эффективности функционирования предприятий // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. - 2007. - № 4. Т. 1. - С. 88-91.

9.Ячменева В.М., Высочина М.В. Условия реализации механизма повышения эффективности управления деятельностью предприятия // Экономика и управление. - 2007. - № 4-5. - С. 69-73.

Особистий внесок здобувача: визначено сутність ефективності управління діяльністю підприємства, виділено елементи механізму підвищення ефективності управління діяльністю підприємства.

10.Высочина М.В. Разработка системы показателей оценки эффективности управления деятельностью предприятия // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2007. - № 786. - С. 45-49.

11.Высочина М.В. Представление уровней эффективности управления деятельностью предприятия на основе теории нечеткой логики // Экономика и управление. - 2007. - № 6. - С. 56-60.

Друковані матеріали наукових конференцій

12.Высочина М.В. Особенности управления конкурентоспособностью торгового предприятия // Материалы научно-практической конференции «Пути ускорения финансово-экономического развития региона». - Симферополь: КАПКС, 2002. - С. 87-88.

13.Высочина М.В. Проблемы выбора метода оценки конкурентоспособности предприятия // Материалы Всеукраинской межвузовской научно-практической конференции «Управление региональным развитием». - Симферополь, КАПКС, 2003. - С. 283-286.

14.Высочина М.В. Особенности обеспечения конкурентоспособности торгового предприятия // Материалы Первой республиканской научно-практической конференции «Туризм, курорты и наука». - Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2003. - С. 82-84.

15.Высочина М.В. Проблемы выбора методов управления организациями // Материалы Всеукраинской межвузовской научно-практической конференции «Инвестиционная поддержка инновационной деятельности предприятий». - Симферополь: НАПКС, 2005. - С. 38-39.

16.Высочина М.В. Экспертные оценки в процессе принятия управленческих решений // Материалы VI Всеукраинской научно-практической конференции «Проблемы экономической устойчивости предприятий санаторно-курортного комплекса». - Симферополь: НАПКС, 2006. - С. 37-38.

17.Высочина М.В. Организационная культура как фактор повышения качества функционирования предприятия // Материалы итоговой научно-практической конференции преподавателей, аспирантов и студентов по итогам деятельности ВУЗа в 2005-2006 учебном году. - Симферополь: НАПКС, 2006. - С. 95-97.

18.Высочина М.В. Подходы к оценке качества функционирования предприятий // Материалы VII Всеукраинской научно-практической конференции «Проблемы экономической устойчивости предприятий санаторно-курортного комплекса». - Симферополь: НАПКС, 2006. - С. 31-33.

19.Височина М.В. Механізми розробки, прийняття і реалізації управлінського рішення // Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції «Методологія та практика менеджменту на порозі XXI століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти». - Полтава: ПУСКУ, 2006. - С. 25-26.

20.Высочина М.В. Принципы оптимизации организационной структуры предприятия // Материалы IV Международной научно-практической конференции «Теория и практика экономики и предпринимательства». - Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2007. - С. 168-169.

21.Височина М.В. Інформаційне забезпечення: склад та якість // Матеріали Другої Міжнародної науково-практичної конференції для викладачів, аспірантів та молодих вчених «Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи». - Одеса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2007. - С. 25-26.

22.Высочина М.В. Сущность понятия «эффективность функционирования предприятия» // Материалы итоговой научно-практической конференции профессорско-преподавательского состава, аспирантов и студентов факультета экономики и менеджмента по итогам деятельности ВУЗа в 2006-2007 учебном году. - Симферополь: НАПКС, 2007. - С. 79.

Размещено на Allbest.ru