Приватизація як фактор формування механізму корпоративних відносин на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Приватизація як фактор формування механізму корпоративних відносин на підприємстві

Харків - 1998

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток ринкової економіки в Україні передусім пов'язаний зі зміною відносин власності. Тому зараз особливої актуальності набула проблема приватизації. Удосконалення відносин власності в умовах перехідної економіки не тільки веде до плюралізму форм власності, але й створює цілком нові для України механізм корпоративних відносин на акціонованих підприємствах у післяприватизаційний період, а також елементи і механізми, які властиві ринковій економіці, - фондовий ринок, акціонерні відносини, інститут фінансового посередництва та ін.

Нові явища в економіці, реформи та шляхи їх здійснення привертають увагу дослідників. Результати досліджень і практичний досвід в області приватизації знайшли відображення в економічній літературі. Починаючи з 90-х років, з'явилися публікації, які присвячені окремим проблемам здійснення приватизації та роздержавлення, вирішенню таких питань, як пошук найкращої з точки зору ефективності виробництва форми господарювання, вибір способу приватизації конкретних промислових об'єктів, обгрунтування структури процесу приватизації. Серед сучасних вчених, що досліджують дану тематику, можна виділити В. Голікова, В. Ланового, І. Лукінова, П. Бунича, С. Шаталіна, М. Шмельова, А. Алчиана, Р.Вішні, Г. Демсеця, Я. Корнаі, Р. Коуза, О. Харта, А. Шлайфера, Дж. Ярроу та ін.

Проведені до цього часу дослідження не вичерпують усього спектра питань, пов'язаних з приватизацією, особливо в умовах перехідної економіки. Потребує додаткової розробки ряд теоретичних положень щодо приватизації в перехідній економіці. Зокрема, недостатньо розкриті механізм оцінки передприватизаційної ситуації, вплив приватизації на післяприватизаційну діяльність підприємств і управління ними, розвиток фондового ринку. Концепція формування механізму корпоративних відносин на акціонованих підприємствах в Україні не набула ще цілісного характеру. Необхідність розв'язання питань з підвищення ефективності проведення приватизації та вдосконалення корпоративних відносин на акціонованих підприємствах і зумовила вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної роботи кафедри менеджменту ХДЕУ: на замовлення Державного Комітету з науки та технології (ДКНТ) України за держбюджетними темами: «Вибір у пріоритетах діяльності підприємства в умовах переходу до ринку» (№121/93-94) та «Наукове забезпечення секторного аналізу в рамках міжгалузевих приватизаційних комісій» (№108/93-95); на замовлення Харківського заводу електромонтажних виробів за госпрозрахунковою темою: «Пристосування економіки та організації виробництва на підприємстві до ринкових умов».

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у всебічному аналізі та теоретичному обгрунтуванні ролі приватизації в перехідній економіці, її впливу на формування механізму корпоративних відносин на акціонованих підприємствах, вдосконаленні процесів приватизації та корпоратизації підприємств.

Для досягнення цієї мети в дисертації були вирішені такі задачі:

узагальнений зарубіжний досвід планування та проведення приватизації державних підприємств у країнах з перехідною економікою, зроблений порівняльний аналіз проведення приватизації в Україні та східноєвропейських країнах;

досліджені різні теорії приватизації, значення та роль приватної власності у ринковій економіці;

проаналізований вплив передприватизаційної ситуації на підприємствах, яка суттєво впливає на результати приватизації в перехідний період, зокрема на формування особливого механізму корпоративних відносин на підприємствах;

досліджене формування механізму корпоративних відносин на підприємствах в Україні на базі класичних моделей корпоративного управління з урахуванням української специфіки;

визначені стратегії та цілі різних груп акціонерів у корпоративному управлінні в післяприватизаційний період;

проаналізований механізм реалізації інтересів держави як акціонера в акціонерних товариствах з державною часткою власності;

досліджений вплив приватизації на розвиток фондового ринку, який є складовою механізму корпоративних відносин.

Предмет і об'єкт дослідження. Предмет дослідження - процес переходу державних підприємств до нових форм господарювання на основі зміни відносин власності.

Об'єктом дослідження обрані промислові підприємства України, що підлягають приватизації, або ті, які вже пройшли її.

Загальна методика дослідження. Теоретичною і методичною основою дослідження є концепції приватизації, що пропонуються вітчизняними та зарубіжними вченими-економістами; дослідження в області практичної реалізації перетворення державних підприємств, законодавчі акти та нормативні документи України з цих питань, звітні загальнодержавні документи та документи промислових підприємств різних галузей.

При виконанні дослідження використовувалися методи логічного узагальнення, системний підхід, статистичні та економіко-математичні методи.

Наукова новизна результатів, отриманих особисто автором, полягає у такому:

уточнені поняття приватизації під час переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки та державної власності в передприватизаційний період;

розроблені методичні рекомендації до аналізу механізму корпоративних відносин на акціонованих підприємствах, взаємовідносин різних груп акціонерів, функціонування органів управління акціонерними товариствами, стратегії та цілей різних груп акціонерів у корпоративному управлінні;

сформульовані методичні та практичні рекомендації з реалізації інтересів держави як акціонера в акціонерних товариствах з державною часткою власності;

розроблена кореляційна модель для оцінки впливу глибини приватизації (доступності акцій) на зростання ринкової капіталізації підприємства;

запропонована модель для визначення інвестиційної привабливості підприємства на базі використання індексного методу, що оцінює стан підприємства на фондовому ринку.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації пропозиції та рекомендації сприяють проведенню аналізу передприватизаційної ситуації на підприємствах для підвищення ефективності приватизації; дозволяють вдосконалити управління акціонерними товариствами, спрогнозувати ринкову капіталізацію (вартість) підприємства, підвищити його інвестиційну привабливість. Використання цих пропозицій та рекомендацій дозволить промисловим підприємствам підвищити ефект від приватизації.

Реалізація результатів дослідження. Отримані в дисертації результати з питань приватизації та корпоративних відносин знайшли конкретну реалізацію на підприємствах м. Харкова, зокрема в АТ «Швейна фабрика ім. Тінякова». Представлені в дисертаційній роботі методичні та практичні рекомендації з реалізації інтересів держави як акціонера в акціонерних товариствах з державною часткою власності були прийняті до уваги в Управлінні промисловості, транспорту та зв'язку Харківської обласної державної адміністрації для вдосконалення управління державною власністю в акціонерних товариствах після приватизації.

Апробація роботи. Основні результати виконаних досліджень, висновки і рекомендації, викладені в дисертації, доповідались і були схвалені на науково-практичних конференціях, зокрема на Першій та Другій міжнародних науково-практичних конференціях молодих економістів «Сучасні проблеми розвитку виробництва» (Харків, 1996-97 р.р.), Першій міській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова» (1997) та Міжнародній конференції «Корпоративне управління в Центральній та Східній Європі», яка проводилася в Центральноєвропейському університеті в Угорщині (Будапешт, 1996).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових статей загальним обсягом 2,3 ум.-друк. арк. Власне автору належить 2,25 ум.-друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Робота містить 161 сторінку машинописного тексту, 9 рисунків, 22 таблиці, 2 додатки, список літератури з 108 найменувань.

планування приватизація корпоративний український

Зміст роботи

У вступі обгрунтована актуальність обраної теми дослідження; проаналізований ступінь її вивчення; визначені мета, предмет і об'єкт дослідження; сформульоване завдання, відображена наукова новизна і практичне значення одержаних результатів дослідження.

У першому розділі - «Роль приватизації в процесі переходу від планово-розподільної до ринкової економіки» - розкриті теоретичні положення ролі приватної власності в ринковій економіці та необхідність приватизації. Уточнені поняття приватизації в перехідній економіці та державної власності у передприватизаційний період; проаналізований досвід приватизації в країнах з перехідною економікою та визначені напрямки підвищення ефективності проведення приватизації в Україні.

1. Взаємозв'язок політичних та соціально-економічних процесів, що відбуваються в Україні, зумовив необхідний і в той же час болісний перехід від адміністративно-розподільної системи управління до ринкової економіки. В дисертації зазначено, що основними рисами командно-адміністративної системи були державно-бюрократична власність, директивне планування, система фондування. Спроби реформування економіки у 60-80-х роках в рамках адміністративно-командної системи за умов відсутності ринкової конкуренції та нереформованої власності на засоби виробництва успіху не принесли.

2. Необхідність приватизації обумовлюється багатьма факторами. Але першим постає питання про те, що процесом приватизації насамперед створюється саме інститут власності, у тому його значенні, в якому економісти та юристи в усьому світі звикли його використовувати. А саме те, що власність - система відносин, що визначають володіння, використання та розпорядження матеріальними благами.

В дисертації доведено, що приватизація, яка за своїм визначенням передає частину власності в приватну її форму, створює в умовах України фактично будь-яку власність, у тому числі і державну, тому що тільки тепер стає визначеним її статус. Державна власність - це власність, що належить державним органам влади, закріплюється за ними, і вони здійснюють використання та контроль цієї власності через своїх уповноважених представників.

3. У дисертації був проведений аналіз приватної власності в ринковій економіці та необхідність приватизації. Зокрема, виділені три підходи до характеристики та оцінки приватної власності, що існують у світовій економічній науці. Аналіз трьох підходів - неокласичної школи прав власності, теорії «розподілених» знань та теорії «необхідності претендента на залишковий продукт (прибуток)» - дозволяє зробити висновок про те, що власність може впливати на ефективність підприємства прямо або через різні механізми та інститути. Другий висновок - ефективність приватного укладу економіки може бути вищою, ніж державного, тому що приватна власність спричиняє різні стимули до ефективної роботи у менеджерів та працівників та створює конкурентне середовище на різних ринках (товарному, капіталів, робочої сили та ін.). Саме мотивація та конкурентне середовище є основними для висновку про перевагу приватної власності та ринкової економіки. В роботі були проаналізовані методологічні підходи до проблем приватизації.

З точки зору поставленої задачі впливу приватизації на формування механізму корпоративних відносин серед розглянутих підходів найбільш значущим є використання теорії «деполітизації», яка враховує необхідність компромісного підходу до інтересів різних груп при будь-яких спробах передачі прав контролю підприємств.

4. В роботі був узагальнений зарубіжний досвід планування та проведення приватизації державних підприємств. Незважаючи на великий досвід приватизації в країнах з розвинутою ринковою економікою, доведено, що для України найбільш підходить досвід країн з перехідною економікою. Використовуючи деякі з критеріїв для аналізу програм приватизації, були проаналізовані приватизаційні програми Угорщини, Польщі, Росії та України. Виявлені схожі та відмінні риси в проведенні приватизації в цих країнах та в Україні.

5. Незважаючи на великий зарубіжний досвід проведення приватизації і український досвід, що вже є, він неефективно використовується. Значною мірою це пояснюється відсутністю механізму, що дозволяє відслідковувати та накопичувати такий досвід для його подальшого використання для оцінки та регулювання ходу приватизації. У зв'язку з цим у дисертації, пропонується використання для цих цілей концепції моніторингу приватизації.

Термін «моніторинг» використовується для визначення процесу безперервного встановлення фактів приватизації, їх відповідності проголошеним цілям. Він охоплює як сам процес приватизації, так і післяприватизаційні процеси. Моніторинг відрізняється від регулювання, яке являє собою своєрідну інтервенцію в процес приватизації з боку виконавчих та контролюючих органів, а також від оцінки результатів приватизації. Звичайно, на практиці не може бути чіткої межі між цими трьома концепціями - моніторингом, регулюванням та оцінкою.

Цілі моніторингу:

встановлення фактів, що відносяться до процесу приватизації;

надання необхідного матеріалу контролюючим та виконавчим органам для коректування курсу приватизації;

сприяння відповідному регулюванню післяприватизаційним процесом;

допомога в оцінці ходу приватизації.

Класифікація моніторингу може являти собою розподіл фактів за часом: під час та після приватизації. Може бути розподіл і за місцезнаходженням подій: 1) підприємство як об'єкт приватизації; 2) усі підприємства, що приватизуються; 3) становище поза підприємствами, що приватизуються.

Моніторинг під час приватизації включає такі пункти (рис. 1).

В дисертації доведено, що використання концепції моніторингу приватизації дозволить систематизувати процес збору та використання досвіду приватизації. Це сприятиме підвищенню ефективності її проведення, регулюванню та оцінці її ходу.

У другому розділі - «Вплив приватизації та корпоратизації на процес формування механізму корпоративних відносин на підприємстві» - проведений аналіз відносин власності та контролю за діяльністю підприємств перед приватизацією. Досліджене формування механізму корпоративних відносин в Україні. Виходячи з проведених досліджень зроблена класифікація умов і факторів, що впливають на формування механізму корпоративних відносин.

1. У дисертації доведено, що власність, яку звикли називати державною, не є однозначно такою. Скоріше її можна назвати власністю з нечітко визначеними правами на неї. В таких умовах групи, що залучені до процесу виробництва, використання та розпорядження матеріальними благами, можуть контролювати власність, не будучи юридично її володарями, хоча з часом вони стають такими в тій або іншій мірі.

Аналіз різних груп, які контролюють дії підприємств перед приватизацією, та, відповідно, зацікавлених при проведенні приватизації, вельми необхідний для вибору механізму, способів та визначення результатів приватизації. В межах запропонованого підходу теорії «деполітизації» в роботі визначені групи, що контролювали діяльність підприємств до приватизації, зроблений їх аналіз на двох етапах: під час адміністративно-командної економіки та під час реформування адміністративно-командної системи безпосередньо перед приватизацією.

2. В умовах перехідної економіки, коли приватизація здійснюється як комбінація двох підходів до механізму її реалізації - економічного (комерційного) та політичного, - результатом приватизації є створення особливого механізму управління підприємствами, який відрізняється від існуючих моделей в інших країнах з ринковою економікою.

Досліджуються дві класичні зарубіжні моделі корпоративного управління - американська та германська. Вони відрізняються тим, що акціонери мають дещо різні механізми реалізації своїх прав з управління акціонерними товариствами: в США власність на акції корпорацій широко розподілена і є переважно індивідуальною на відміну від сконцентрованої власності переважно інституціональних інвесторів у Німеччині; домінування ліберальних поглядів на ринкову економіку в США та соціально орієнтована ринкова економіка у Німеччині, яка враховує інтереси як акціонерів, так і інших зацікавлених груп (трудових колективів, ділових партнерів корпорацій, суспільства в цілому); використання зовнішніх механізмів контролю діяльності корпорацій у США проти внутрішніх механізмів у Німеччині.

3. За результатами дослідження класичних зарубіжних моделей корпоративного управління розроблені методичні рекомендації для аналізу формування механізму корпоративних відносин на підприємствах в Україні, що формуються після приватизації. Зокрема, виявлені умови, що впливають на формування, та фактори, які характеризують механізм корпоративних відносин (МКВ).

Розроблені методичні рекомендації до аналізу МКВ дозволять схарактеризувати теперішній стан корпоративних відносин в акціонерних товариствах, а також відслідковувати зміни, що відбуваються в МКВ.

4. В роботі досліджений сучасний стан МКВ в Україні та тенденції його розвитку. Створення акціонерних товариств під час приватизації супроводжується становленням такого МКВ, якому властивий достатньо сильний внутрішній та практично незначний зовнішній контроль. До факторів, що приводять до цього, відносяться пільги, які отримують інсайдери (трудовий колектив та керівництво підприємства) у вигляді пільгової передплати на акції; недостатня глибина розвитку фондового ринку та його інфраструктури, які є визначальними для функціонування зовнішніх механізмів контролю; відсутність прозорості та інформаційної відкритості для зовнішніх акціонерів у діяльності акціонерних товариств. Такий стан є характерним не тільки для теперішнього моменту, але і для коротко - та середньотерміновою перспективи. Це говорить про більш імовірну перспективу розвитку в напрямку до германської моделі корпоративного управління.

В третьому розділі - «Перспективи розвитку механізму корпоративних відносин в післяприватизаційний період» - досліджені перспективи та цілі різних груп акціонерів у корпоративному управлінні. Сформульовані методичні та практичні рекомендації з реалізації інтересів держави як акціонера в акціонерних товариствах з державною часткою власності. Проведений аналіз стану фондового ринку в Україні, який є однією з найважливіших складових механізму корпоративних відносин.

1. У дисертації досліджені цілі та перспективи різних груп (інвестиційних компаній та фондів, довірчих товариств, банків, держави, громадян) у приватизації та як акціонерів у корпоративному управлінні в післяприватизаційний період. Відзначена досить обмежена можливість діяльності в післяприватизаційний період таких структур, як інвестиційні фонди та довірчі товариства. Причинами цього є недостатність коштів для активного корпоративного управління та реструктуризації підприємств, недосконалість законодавства. У зв'язку з цим багато фінансових посередників планують припинити свою діяльність після закінчення сертифікатної приватизації. Через те, що інститут фінансових посередників - це класична та апробована складова моделей корпоративного управління в багатьох країнах, необхідно максимально швидко усунути фактори, які підштовхують посередників до припинення своєї діяльності.

2. В роботі проаналізована та доведена провідна роль банків у корпоративному управлінні в післяприватизаційний період діяльності підприємств. Неможливість швидкого розвитку та використання фондового ринку в якості дисциплінуючого фактора контролю підприємства і насамперед його керівництва для роботи в інтересах акціонерів як це спостерігається, наприклад, в американській моделі корпоративного управління, означає те, що в перехідний період інші структури та механізми повинні брати активну участь у корпоративному управлінні. Головну роль відіграє моніторинг з боку крупних (інституціональних) акціонерів. В умовах відсутності достатньої глибини розвитку фондового ринку активна роль відводиться банкам.

Капіталізація та реформування банківської сфери на першому етапі реформ відбулися швидше, ніж в інших галузях економіки, у тому числі і промисловості. На момент приватизації в промисловості, і насамперед переходу до комерційної (грошової) приватизації, банки досягли достатнього фінансового, організаційного, кадрового рівня. Використання цього потенціалу є необхідним як для реформування промислової сфери, так і для приросту капіталу банків.

Можливими способами участі банків у корпоративному управлінні є:

перетворення всієї або частки кредиторської заборгованості підприємства банку в певний пакет акцій, що дозволить банку брати активну участь у реформуванні підприємства, не витрачаючи додаткових коштів для придбання акцій;

купівля банком акцій підприємств, що приватизуються (в тому числі через посередників);

передача державою пакетів акцій, які належать їй, в довірче управління банку;

інвестиційні кредити під конкретні проекти;

скупка банком боргів підприємств (інвестиції через банкрутство).

3. При формуванні системи управління власністю після приватизації важливо враховувати специфіку вітчизняної перехідної економіки, яка характеризується значним розміром державної власності, хоч і акціонованої.

В роботі запропонований економіко-правовий механізм реалізації державних інтересів в управлінні підприємствами з частковою державною участю у вигляді двох блоків взаємопов'язаних підсистем: функціональних підсистем та підсистем забезпечення. До функціональних підсистем, що безпосередньо спрямовані на реалізацію головних цілей та задач механізму, відносяться: а) державна участь в управлінні підприємством; б) участь держави в фінансуванні та підтримці підприємства; в) державний контроль за діяльністю підприємства. Призначення підсистем забезпечення - створення умов для реалізації цілей та задач механізму, а значить, і умов для безперебійної роботи підсистем функціональних. До числа тих, що забезпечують, входять такі підсистеми: обліково-аналітична, нормативно-правова, кадрова та консультативна.

Зазначена доцільність класифікації акціонерних товариств з державною часткою власності на групи в залежності від розміру державної власності: 1) контрольний пакет у держави; 2) значний пакет акцій (більше 10%) у держави; 3) незначний державний пакет акцій.

В якості механізму реалізації державних інтересів у змішаних акціонерних товариствах запропоновані передача державних акцій в довірче (трастове) управління безпосередньому керівництву акціонерних товариств і контрактова система укладання угод з ними.

4. Досліджений стан фондового ринку в Україні, який почав розвиватися одночасно з проведенням приватизації та представлений насамперед цінними паперами приватизованих підприємств. Приватизація, таким чином, виступає фактором розвитку фондового ринку, який, в свою чергу, забезпечує розвиток та формування механізму корпоративних відносин. Фондовий ринок є однією з складових механізму корпоративних відносин, і саме завдяки йому акціонери можуть реалізовувати свої права. Визначальним у питанні реалізації прав акціонерів в управлінні акціонерними товариствами на фондовому ринку є його ліквідність, тобто можливість продати або придбати бажані акції за певною ціною.

Ситуація характеризується як відсутністю на ринку підприємств, привабливих для інвестицій в їхні акції, так і недостатньою кількістю акцій привабливих об'єктів. В роботі доведено, що для багатьох привабливих підприємств дуже низьким є показник доступності акцій (глибини приватизації), що не сприяє зростанню їх ринкової капіталізації.

В дисертації розрахована кореляційна модель, яка показує залежність між глибиною приватизації підприємства (Х) та співвідношенням його ринкової капіталізації і статутного фонду (Y). Вибір форми залежності проводився на базі економічного та графічного аналізів. Виходячи з логіки економічних зв'язків, можна припустити, що із зростанням доступності акцій привабливих об'єктів ринкова капіталізація буде збільшуватись, але не прямо пропорційно, бо на її зростання впливають й інші фактори (фінансово-економічне становище підприємств, загальний стан фондового ринку).

Ця модель може бути використана для прогнозування можливих цін акцій і ринкової капіталізації підприємств при поглибленні процесу приватизації на акціонерних товариствах з державною часткою власності. Це особливо важливо, тому що на другому етапі приватизації передбачається продаж пакетів акцій, що належать державі, за гроші. Крім того, модель може бути використана для оцінки можливих цін акцій підприємств при наступних емісіях акцій, коли треба спрогнозувати можливий доход підприємства від цих емісій.

5. За допомогою фондового ринку може бути визначений ступінь інвестиційної привабливості підприємства. Для цього пропонується використання методу порівняння котирувань акцій підприємства з загальним станом фондового ринку. Для визначення критерію оцінки стану фондового ринку використовується індексний метод. Розраховується індекс (I), який являє собою суму ринкових капіталізацій підприємств, що входять до бази розрахунку цього індексу. Початково розрахована сума є базовим значенням індексу.

Висновки

1. Перехід до ринкової економіки пов'язаний насамперед з проведенням приватизації. В умовах перехідної економіки від командно-адміністративної системи до ринкової приватизація не тільки передає частку власності в приватну її форму, але й відтворює справжнє значення власності, в тому числі і державної.

2. Проведення приватизації потребує існування ефективної системи, за допомогою якої можливі накопичення досвіду приватизації та його використання для оцінки і регулювання ходу приватизації. Для цього пропонується використання концепції моніторингу приватизації.

3. Головною метою приватизації є реструктуризація прав власності та корпоративного контролю. В умовах України приватизація створює зовсім новий механізм корпоративних відносин на акціонованих підприємствах і управління ними, коли підприємства працюють насамперед в інтересах своїх акціонерів.

4. Організаційна форма органів управління акціонерними товариствами у вигляді дворівневої Ради директорів (Спостережної Ради та Правління) сприяє захисту прав акціонерів (функція Спостережної Ради), з одного боку, та ефективному і кваліфікованому управлінню підприємствами (функція Правління), з іншого.

5. Вітчизняна економіка характеризується, навіть після проведення приватизації, значним розміром державної власності. В роботі сформульовані основні цілі реформи управління акціонерних товариств з державною часткою власності та запропонований механізм реалізації інтересів держави.

6. Фондовий ринок є однією з складових механізму корпоративних відносин, і саме завдяки йому акціонери можуть реалізувати свої права. Визначальним у питанні реалізації прав акціонерів в управлінні акціонерними товариствами на фондовому ринку є його ліквідність.

7. Теперішній стан фондового ринку в Україні можна охарактеризувати як неліквідний. Це пояснюється і відсутністю привабливих для інвестицій об'єктів, і недостатньою кількістю на ринку акцій привабливих підприємств (низькою глибиною їх приватизації). Збільшення глибини приватизації цих підприємств веде до зростання їх ринкової капіталізації.

8. За допомогою фондового ринку може бути визначений ступінь інвестиційної привабливості підприємства. Для цього пропонується використання методу порівняння котирувань акцій підприємства з загальним станом фондового ринку.

Размещено на Allbest.ru