Управління ризиками

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИУПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИПІДПРИЄМСТВА

1.1 Поняття, види, причини виникнення фінансового ризику

1.2 Теорія основи ризик-менеджменту. Методи нейтралізації фінансових ризиків

РОЗДІЛ ІІ. УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ НА ПРИКЛАДІСК „КРАЇНА”

2.1 Загальна економічна характеристика СК „Країна”

2.2 Аналіз фінансового стануСК „Країна”

2.3 Аналізкоефіцієнта фінансового ризику, ризику фінансового стану та ліквідностіСК „Країна”

РОЗДІЛ ІІІ. ВИБІР МЕТОДУ РАННЬОГОПОПЕРЕДЖЕННЯ БАНКРУТСТВА ДЛЯСК„КРАЇНА”

Висновки

Література



ВСТУП

Актуальність теми.З ризиком кожен зустрічається щоденно: і на побутовому рівні, і при здійсненні господарської діяльності. За умов становлення нових конкурентних відносин між суб'єктами господарювання та переходу до ринкової економіки посилюється вплив ризиків на ефективність діяльності будь-якого підприємства. В сучасних умовах підприємство бере на себе всі ризики, а держава виступає лише регулятором та контролером відносин між господарюючими суб'єктами. За цих умов підвищується значення врахування ризиків, які стають постійними супутниками підприємницької діяльності.

Проблеми оцінки та управління ризиками розглядаються у наукових працях вітчизняних та іноземних вчених, таких як: І.Т. Балабанов, Т. Бартон, В.В. Вітлінський, В.В. Глущенко, П.Г. Грабовий, Я. Дангель, А.А. Мазаракі, Н.І. Машина, Л.А. Савицька, Й. Тетенс, Дж. Хемптон, М.В. Хохлов та ін.

Мета дослідження. Метою курсової роботи є дослідження теоретичних основ управління ризиками підприємства, провести аналіз фінансового стану, оцінити ризики СК „ Країна ”, вибрати модельраннього попередження банкрутства.

Завдання дослідження. Для досягнення мети поставлено такі основні науково-теоретичні та практичні завдання, які мають відображення в курсовій роботі:

визначити сутність категорії „ризик”, його класифікацію, методи нейтралізації ризиків на основі аналізу теоретичних поглядів історичних і сучасних підходів до його тлумачення;

проаналізувати фінансовий стан страхової компанії „Країна”;

оцінити фінансовий ризик та ризик ліквідності СК „Країна”;

вибрати модель раннього попередження ризику банкрутства для СК „Країна”;

Об'єктом дослідження є діяльністьстрахової компанії „ Країна ”та ризик її банкрутства.



РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Поняття, передумови виникнення та види фінансового ризику

Ризик як економічна категорія виник з появою товарно-грошових відносин і відображає подію, яка може відбутися або ні. До того ж, для події, що відбулася, можливі три варіанти економічного результату : позитивний (прибуток); нульовий (результат не змінився); від'ємний (збиток).

Вчені вважають, що вперше спроба наукового визначення сутності та змісту поняття “ризик” була зроблена математиком ЙоганомТетенсом (XVIII ст.). Його наукові праці з виміру ризику знайшли практичне застосування в страхуванні життя. Пізніше термін “ ризик ” почав використовуватись у страховій теорії, а потім у фінансово-господарському, соціальному житті суспільства, поширився і на економічну теорію. [12, с. 350]

В господарській та фінансово-економічній діяльності суб'єкта, як зазначено у Фінансовому словнику, під ризиком розуміють “ усвідомлену можливість небезпеки виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, майна, грошей у зв'язку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обставинами ”. [12, с. 351]

Основними критеріями ризику можна назвати:

ризик повинен бути можливим;

ризик повинен мати випадковий характер;

факт реалізації ризику невідомий у часі та просторі;

наслідки реалізації ризику повинні бути об'єктивно виміряні й оцінені.

Отже, під ризиком у фінансово-господарській діяльності підприємств розуміють ймовірність виникнення збитків, втрат або недоотримання прибутку порівняно з прогнозним варіантом. [12, с. 11]

Ризик має свої специфічні ознаки, такі як: є конкретним явищем, має вірогідний характер; може бути виміряним та оціненим; має конкретну форму прояву, пов'язану з певним об'єктом; є невід'ємним елементом фінансово-економічних відносин. Наявність ризику передбачає здійснення антикризикової діяльності, формами якої є компенсація, репресія, превенція.

Якщо перевести поняття ризику в площину фінансових категорій, можна сказати, що ризик - це ймовірність виникнення збитків, втрат або недоотримання прибутку порівняно з прогнозним варіантом.

Важливе значення для одержання всебічної характеристики ризиків має їх класифікація. В економічній літературі не має одного судження щодо класифікації.Г.Г. Кірейцев виділяє свою класифікацію ризиків, яка наведена в Таблиця 1.1.1.[12, с. 354]

Нормативна література „ розбиває ” фінансові ризики на чотири види: кредитні, інвестиційні, фінансові, гарантійні.[10]

Таблиця 1.1.1 Класифікація ризиків

№ п/п	Класифікаційна ознака	Вид ризику
1.	За джерелами виникнення	Господарський
		Пов'язаний з особистістю людини
		Обумовлений природними факторами
2.	За можливістю усунення	Несистематичний - диверсифікований
		Систематичний - не диверсифікований
3.	За ступенем впливу на фінансовий стан	Припустимий
		Критичний
		Катастрофічний
4.	За сферою виникнення	Внутрішній
		Зовнішній
5.	За тривалістю впливу	Постійний
		Тимчасовий
6.	За можливістю передбачення	Прогнозований
		Не прогнозований
7.	За можливими наслідками	В результаті настання якого підприємство зазнає економічних втрат
		В результаті настання якого підприємство недоотримає передбачений дохід
		В результаті настання якого підприємство може мати як прибуток так і збиток
8.	За об'єктом виникнення	Окремих фінансових операцій
		Різних видів фінансової діяльності
		Загальної фінансової діяльності
9.	За можливістю страхування	Що підлягає страхуванню
		Що не підлягає страхуванню

З наведених видів ризику, що виділені за джерелами виникнення, найбільш керованим та передбачуваним є господарський ризик.

Господарський ризик пов'язаний з веденням господарської діяльності, а тому в деяких підручниках він також називається підприємницьким. У загальному випадку всі підприємницькі ризики можна розподілити на:

маркетингові ризики;

ризики зміни законодавства;

ризики неплатоспроможності;

ризики інфляційних процесів.

Сукупний (господарський або підприємницький) ризик розраховується як сумарна величина ризиків за всіма видами діяльності. Рівень сукупного ризику підприємства знаходиться під впливом багатьох факторів (табл.1.1.2.).

Таблиця. 1.1.2. Фактори, що впливають на рівень сукупного ризику

Операційний ризик	Інвестиційний ризик	Фінансовий ризик
постачання	структура капіталу	інвестиційний портфель
виробнича сфера	проценти за кредит	премія за ризик
збут	розрахунки	ліквідність

Невизначеність при здійсненні господарських операцій суб'єктом господарювання в рамках операційної, інвестиційної та фінансової діяльності свідчить про наявність ймовірності відхилення кінцевого результату від очікуваної величини, при цьому таке відхилення може мати як позитивний, так і негативний ефект. У свою чергу, ймовірність виникнення будь-яких відхилень, незалежно від того, позитивні чи негативні це відхилення, від очікуваного рівня фінансових показників прийнято визначати як ризик, що дозволяє стверджувати, що невизначеність, притаманна реалізації тих чи інших господарських операцій суб'єкта господарювання, формує його сукупний ризик, який, у свою чергу, складається із сукупності окремих видів ризиків.Причин виникнення фінансових ризиків дуже багато (Рис. 1.1.1.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1.1. Причини виникнення фінансових ризиків

Першопричини їх виникнення знаходяться у площині структури капіталу. Адже фінансовий ризик зумовлений нераціональним співвідношенням власних і позикових коштів. Такі ризики називають ризиками структури капіталу: при незадовільній структурі капіталу виникає ризик того, що підприємство залучатиме кошти за ризиковою ставкою і врешті-решт стане неплатоспроможним і, як результат, збанкрутує.

Існування невизначеності при прийнятті управлінських фінансових рішень, а також ризику, що пов'язаний із їх виконанням, постає об'єктивна проблема формування адекватної системи виявлення, ідентифікації, оцінки та нейтралізації відповідних ризиків реалізації операційної, інвестиційної та фінансової діяльності суб'єкта господарювання - моделі управління ризиками, у тому числі фінансовими.



1.2 Теорія основи ризик-менеджменту

Управління фінансовими ризиками є одним з найважливіших функціональних завдань фінансового менеджменту. Виокремлюють специфічний напрям фінансового менеджменту - ризик-менеджмент.

Під ризик-менеджментом слід розуміти систему управління ризиками на підприємстві, що передбачає використання методів та інструментів, спрямованих на виявлення, ідентифікацію ризиків, розрахунок ймовірності їх настання, їх оцінку (визначення можливого розміру фінансових втрат) та нейтралізацію (внутрішнє і зовнішнє їх страхування). [12, c. 369]

Основна мета управління фінансовими ризиками - мінімізація пов'язаних з ними фінансових втрат. Головними завданнями управління фінансовими ризиками є оптимізація структури капіталу (співвідношення між власними та позичковими джерелами формування фінансових ресурсів) та оптимізація портфеля боргових зобов'язань. Передумовою оптимізації структури капіталу є розрахунок ефекту фінансового левериджу.

В процесі фінансової діяльності ризик-менеджмент здійснюється у відповідності з політикою управління фінансовими ризиками - системою цілей і завдань управління ризиками, а також сукупністю методів і засобів досягнення цілей.

Процес управління ризиками є досить складним (рис. 1.2.1).[12, с. 370]



Рис. 1.2.1 Процес управління ризиками

Система управління ризиками включає наступні блоки завдань:

1. ідентифікацію - процес встановлення переліку основних видів фінансових ризиків, що притаманні діяльності конкретного підприємства.

2. оцінку ризиків - відображення наслідків впливу ризиків та ймовірності їх настання в кількісному виразі;

3. нейтралізацію ризиків - вжиття відповідних заходів щодо зменшення ймовірності настання ризиків і зменшення наслідків їх впливу.

Ідентифікація фінансових ризиків є необхідною передумовою оцінки їх рівня в процесі ризик-менеджменту.

На першій стадії ідентифікації в розрізі кожного напрямку господарської діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової) і основних господарських операцій визначаються притаманні їм види фінансових ризиків і на цій підставі складається перелік можливих несистематичних ризиків підприємства.

На другій стадії визначається перелік систематичних ризиків, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства в цілому.

На третій стадії формується загальний портфель фінансових ризиків пов'язаних з діяльністю підприємства (включає можливі систематичні і несистематичні фінансові ризики).

Під час оцінки ризиків базовими величинами, що розраховуються, є величина збитків, яких може зазнати підприємство та ймовірність настання цих збитків. Для визначення цих величин використовують складні алгоритми розрахунків. Результати оцінки ризиків є основою для вибору відповідних заходів їх нейтралізації.

Оцінка ризику ліквідності та ризику банкрутства

Потреба в оцінці ризику ліквідності виникає під час змін стратегії й тактики інвестиційної діяльності, і оскільки на підприємстві такі зміни відбуваються постійно відповідно і контроль за зміною цього ризику повинен здійснюватись постійно.

Ризик ліквідності - це специфічна форма ризику, яка визначається, як ймовірність того, що підприємство не здатне буде виконувати свої фінансові зобов'язання. Він може бути викликаний як низькою віддачею об'єктів інвестування підприємства так і великим періодом інвестиційного процесу.

Для оцінки ризику ліквідності використовують два критерії: [15]

- час трансформації інвестицій у грошові кошти;

- обсяг фінансових втрат інвестора, що пов'язаний з такою трансформацією.

Виходячи з цього для оцінки ризику ліквідності інвестиційного підприємства за критерієм часу розраховують такі показники:

1) Частка терміноволіквіднихактивів в їх реальному обсязі:

(1.2.1)

де Вт - вартість терміноволіквідних активів де В - вартість всіх його активів.

2) Показник ризику ліквідності:



(1.2.2)

ризик банкрутство управління страховий

де Вm - вартість терміноволіквідних активів; Вв - вартість високоліквідних активів; Вс - вартість середньоліквідних активів; Вн - вартість низьколіквідних активів. Чим більшим є показник ризику ліквідності, тим меншим є ризик ліквідності.

Модель прогнозування банкрутства, розроблена американським економістом Е. Альтманом має також назву “розрахунок Z-показника” і є класичною в своїй сфері, оскільки включена до більшості західних підручників присвячених фінансовому прогнозуванню, та оцінці кредитоспроможності підприємств. [20]

Побудована Альтманомдискримінантна функція має такий вигляд:

Z = 0,012 X1 + 0,014 X2 + 0,033 X3 + 0,006 X4 + 0,999 X5(1.2.3)

Це 5-ти факторна модель, де факторами виступають окремі показники фінансового стану підприємства. Адаптовано до вітчизняних стандартів фінансової звітності, окремі змінні дискримінантної функції мають такий вигляд:

X1= робочий капітал/ валюта балансу;

X2 = сума нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) та резервного капіталу / валюта балансу;

X3 = звичайний прибуток до оподаткування / валюта балансу;

X4 = ринкова вартість підприємств / позичковий капітал;

X5 = чиста виручка від реалізації продукції/ валюта балансу.

Провівши аналіз 33-х пар промислових підприємств з обсягом валюти балансу від 1 до 25 млн. дол. США, Альтман зробив висновок щодо інтерпретації значень Z-показника, який поданий в таблиці 2.1.1.

Таблиця 1.2.1 Значення показника Z

ПоказникZ	Ймовірність банкрутства
до 1,8	Висока
1,81 - 2,67	Не можна однозначно визначити
2,67 і вище	Низька

В Німеччині вперше застосував методологію багатофакторного дискримінантного аналізу при дослідженні фінансового стану підприємств у 1976 році К. Беєрман. Свої висновки він базував на емпіричному дослідженні 21 пари підприємств, половина з яких були збиткові та знаходилися у фінансовій кризі. Основні характеристики дискримінантної функції Беєрмана наведено в таблиці 12.1. [20]

Одержані значення інтегрального показника Беєрман рекомендує інтерпретувати наступним чином (горизонт прогнозування 1 рік):

1) Z > 0,32 - підприємство знаходиться під загрозою банкрутства;

2) 0,32 > Z > 0,236 - неможливо чітко ідентифікувати, потребує додаткового якісного аналізу;

3) Z < 0,236 - підприємству не загрожує банкрутство.

Таблиця 1.2.2 Параметри дискримінантної функції Беєрмана

Показник	Вага
Х1 = Позичковий капітал / валюта балансу	+0, 077
Х2 = Чистий прибуток / валюта балансу	+0,813
Х3 = Чистий прибуток/ позичковий капітал	+0,124
Х4 = Чистий прибуток/ чиста виручка від реалізації	-0,105
Х5 = Cash-flow / позичковий капітал	-0,063
Х6 = Чиста виручка від реалізації / валюта балансу	+0,061
Х7 = Запаси / Чиста виручка від реалізації	+0,268
Х8 = Сума амортизації/ Вартість основних засобів на кінець періоду	+0,217
Х9 = Введені основні засоби/ сума амортизації	+0,012
Х10= Заборгованість за банківськими позиками/ позичковий капітал	+0,165

Методологія багатофакторного дискримінантного аналізу може використовуватися як службами контролінгу підприємства для своєчасного виявлення симптомів фінансової кризи, так і банками при оцінці кредитоспроможності позичальника.

1.3 Методи нейтралізації фінансових ризиків

До основних інструментів нейтралізації ризиків слід віднести:

уникнення ризику;

формування відповідних резервів;

диверсифікація ризиків;

хеджування;

страхування ризиків страховими компаніями;

лімітування;

розподіл ризиків;

інші методи.

Уникнення ризику є найефективнішим і водночас найважчим для виконання методом. Уникнення означає фактичне ухилення від ризи-когенної, ризиконебезпечної діяльності або способу буття. Безумовно, про уникнення може йтися лише за наявності альтернативних вирішень, які є менш ризиковими. Основними заходами в напрямку уникнення ризику є:

відмова від здійснення фінансових операцій, рівень ризику за яким надмірно високий.

відмова від використання у високих обсягах позикових коштів.

від надмірного використання обігових коштів у низьколіквідних формах

відмова від використання тимчасово вільних грошових коштів у короткострокових фінансових вкладеннях.

У тій ситуації, коли можливості раціонального уникнення ризику вичерпуються, постає потреба використовувати інші способи антири-зикового характеру. Один із таких способів полягає в попереджувальній (превентивній) діяльності, спрямованій на зменшення ризику. Здійснення ефективної попереджувальної діяльності потребує значних фінансових витрат на придбання різноманітних технічних засобів та проведення організаційно-технічних заходів, які могли б протистояти виникненню ризиків.

Формування резервів. Найпоширенішим інструментом нейтралізації наслідків настання ризиків є використання для цих цілей резервного фонду фінансових ресурсів, що призначений для покриття можливих збитків.

Резерви створюються відповідно до чинного законодавства або установчих документів підприємств за рахунок нерозподіленого прибутку або коштів власників. В окремих випадках джерелом формування резервного фонду можуть бути валові витрати суб'єктів господарювання, що регулюється законодавчими актами з питань оподаткування. Згідно Закону України “ Про господарські товариства ” на кожному підприємстві, заснованому у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю тощо, повинен бути сформований резервний фонд. Розмір цього фонду регламентується засновницькими документами, але він має бути > 25 % статутного капіталу підприємства. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду також передбачається засновницькими документами, але він має бути > 5 % суми чистого прибутку підприємств.

Зменшення рівня фінансових ризиків можна також досягти, застосовуючи механізм диверсифікації.

Диверсифікація - один зі способів мінімізації фінансових ризиків, який полягає в розподілі ризиків шляхом розширення об'єктів капіталовкладень, асортименту товарів і послуг, фінансових інструментів тощо.

Розрізняють диверсифікацію інвестицій, продукції та виробництва.

Законодавством встановлені вимоги щодо диверсифікації активів та їх ліквідності у разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють свою діяльність у сфері банківської чи страхової справи, фінансового посередництва та в інших випадках.

Диверсифікація активів може здійснюватися шляхом розподілу значної їх частини між найбільш ліквідними, безпечними і прибутковими категоріями, наприклад:

кошти на поточних рахунках;

банківські вклади (депозити);

цінні папери, що передбачають одержання прибутку;

цінні папери, що емітуються державою;

готівка в межах лімітів залишків каси.

Хеджування - метод страхування цінового ризику за угодами на біржі (товарній, фондовій). Механізм хеджування ризиків полягає в здійсненні зустрічних операцій з купівлі-продажу активів (фінансових інструментів).

До хеджування твердих контрактів належать форвардні, ф'ючерсні та аналогічні щодо них контракти. До хеджування умовних контрактів належать опціони та аналогічні щодо них контракти.

Операція хеджування вимагає здійснення трьох біржових угод: купівлі (продажу) реального товару або цінних паперів з поставкою в майбутньому періоді; продажу (купівлі) ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів або цінних паперів; ліквідацію позиції за ф'ючерсними контрактами в момент поставки реального товару або цінних паперів шляхом укладання угоди.

Перші два види біржових угод здійснюються на початковій стадії операції по страхуванню цінового ризику, а третій їх вид - на стадії завершення. Принцип операції хеджування оснований на тому, що якщо її учасник має фінансові втрати через зміни цін як продавець реального товару або цінних паперів, то він виграє в тих же розмірах як покупець ф'ючерсних контрактів на таку ж кількість товару або цінних паперів і навпаки.

Страхування - фінансова операція, направлена на грошове відшкодування можливих втрат при реалізації окремих фінансових ризиків (настання страхового випадку). Розрізняють внутрішнє і зовнішнє страхування фінансових ризиків.

Сутність зовнішнього страхування фінансових ризиків полягає в „ передачі ” фінансових ризиків стороннім господарюючим суб'єктам - партнерам по господарській діяльності, страховим компаніям тощо. На ринку страхових послуг страхові компанії надають послуги із страхування: кредитних ризиків; інноваційних ризиків; депозитних ризиків; відповідальності; ризиків на випадок недосягнення планового рівня рентабельності тощо.

В процесі зовнішнього страхування фінансові ризики „ передаються ” повністю або частково. Критерієм вибору страховика в процесі зовнішнього страхування фінансових ризиків є рейтинг страхової компанії, рівень її платоспроможності, перелік послуг по страхуванню видів цих ризиків.

Внутрішнє страхування фінансових ризиків передбачає формування підприємством певного „ ризикового капіталу ” в формі резервного фонду, спеціальних цільових резервних фондів, відповідних резервних статей в капітальних і поточних бюджетах підприємства. Отже, таке страхування є системою заходів, що розробляється підприємством з метою забезпечення нейтралізації негативних наслідків фінансових ризиків в процесі господарської діяльності.

Лімітування - це встановлення ліміту, тобто граничних сум витрат, продажу, кредиту і т.п., застосовується, особливо, банками для зниження ступеня ризику при видачі позичок, що хазяюють суб'єктами для продажу товарів у кредит, надання позик, визначення сум вкладення капіталу і т.п. Механізм лімітування концентрації фінансових ризиків використовується як правило за тими його видами, які виходять за межі допустимого їх рівня, тобто по фінансовим операціям, що здійснюються в зоні критичного або катастрофічного ризику. Таке лімітування реалізується шляхом встановлення на підприємстві відповідних внутрішніх фінансових нормативів в процесі розробки політики здійснення різних аспектів фінансової діяльності.

Система фінансових нормативів, що забезпечує лімітування концентрації ризиків, може включати:

граничний розмір (питома вага) позикових коштів, що використовуються в господарській діяльності;

мінімальний розмір (питома вага) активів у високоліквідній формі;

максимальний розмір товарного (комерційного) кредиту, що надається одному покупцю;

максимальний розмір депозитного внеску, що розміщується в одному банку;

максимальний розмір вкладення коштів у цінні папери одного емітента;

максимальний період відволікання коштів у дебіторську заборгованість.

Розподіл ризиків. Механізм цього напрямку нейтралізації фінансових ризиків базується на окремому їх трансферті (передачі) партнерам за окремими фінансовими операціями. В сучасній практиці ризик-менеджменту найбільшого поширення набули такі напрямки розподілу ризиків:

розподіл ризиків між учасниками інвестиційного проекту. В процесі такого розподілу підприємство може здійснити трансферт підрядчикам фінансових ризиків, пов'язаних з невиконанням календарного плану будівельно-монтажних робіт, низькою якістю цих робіт, крадіжкою переданих їм будівельних матеріалів та деяких інших;

розподіл ризиків між підприємствами і постачальниками сировини і матеріалів. Предметом такого розподілу є насамперед фінансові ризики, пов'язаними з втратою (пошкодженням) майна в процесі їх транспортування і здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт;

розподіл ризику між учасниками лізингової операції. Так, при оперативному лізингу підприємство передає орендодавцю ризик морального старіння використовуваного (відданого в лізинг) активу, ризик втрати ним технічної продуктивності (при дотриманні встановлених правил експлуатації) та ряд інших видів ризиків, що передбачаються відповідними спеціальними застереженнями в контракті, що укладається;

Інші методи внутрішньої нейтралізації фінансових ризиків:

забезпечення вимоги з контрагента по фінансовій операції додаткового рівня премії за ризик;

отримання від контрагента певних гарантій;

скорочення переліку форс-мажорних обставин в контрактах з контрагентами;

забезпечення компенсації можливих фінансових втрат за ризиками за рахунок передбачуваної системи штрафних санкцій.



РОЗДІЛ ІІ. УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ НА ПРИКЛАДІСК„КРАЇНА”

2.1 Загальна економічна характеристика СК „Країна”

СК „ Країна ” на страховому ринку України з 1994 року.Має ліцензії на здійснення 21-го виду страхування.Входить у ТОП-20 страхових компаній України за розміром страхових платежів.

Таблиця 2.1.1 Чиста виручка та чистий прибуток СК „ Країна ”

Показники	2009р., тис. грн.	2010р., тис. грн.	2011р., тис. грн.	Абсолютні відхилення, тис. грн.	Відносні відхилення, %
				2010р. до 2009р.	2011р. до 2009р.	2011р. до 2010р.	2010р. до 2009р.	2011р. до 2009р.	2011р. до 2010р.
Чиста виручка	10623,90	35099,00	96425,30	+24475,10	+85801,40	+61326,30	+230,78	+807,63	+174,73
Чистий прибуток	6414,20	1497,30	2946,70	-4916,90	-3467,50	+1449,40	-76,66	-54,06	+96,80

Отже, як видно із даних таблиці 2.1.1, в СК „ Країна ” у 2010р. чиста виручка зросла на 24475,10 тис. грн. (230,78%) у порівнянні з 2009р., хоча чистий прибуток впав на 4916,9 тис. грн. (76,66%). У 2011р. чиста виручка виросла на 85801,40 тис. грн. (807,63%) в порівнянні з 2009р. - позитивно, а чистий прибуток зменшився на 3467,50 тис. грн. (54,06%) - це є негативною тенденцією. У 2011р. чиста виручка виросла на 61326,30 тис. грн. (174,73%) в порівнянні з 2010р., а чистий прибуток збільшився на 1449,40 тис. грн. (96,80%) - це є позитивною тенденцією.

Оцінка фінансового стану СК „ Країна ”

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.Проведемо аналіз фінансового стану підприємства за такими групами показників:оцінки майнового стану підприємства (Табл. 2.2.1);ліквідності та платоспроможності(Табл. 2.2.2); фінансової стійкості та стабільності(Табл. 2.2.3); рентабельності (Табл. 2.2.4); ділової активності(Табл. 2.2.5) та скористаємось даними з Додатків А, Б, В, Г, Д, Е.

Таблиця 2.2.1 Показники оцінки майнового стану підприємства

№ п/п	Показники оцінки	Нор-матив	2009р.	2010р.	2011р.	Абсолютні відхилення	Відносні відхилення, %
						2010р до 2009р	2011р до 2009р	2011р до 2010р	2010р до 2009р	2011р до 2009р	2011р до 2010р
1	Сума господарських коштів, які є в розпорядже-нні , тис. грн.	Збільшення	46690,50	111151,0	106383,70	+64460,5	17770	-4767,3	138,06	127,85	-4,29
2	Коефіцієнт зносу основних засобів		0,38	0,30	0,45	-0,08	-0,46	+0,15	-21,05	18,42	50
3	Коефіцієнт оновлення основних засобів	Збіль-шення	0,55	0,72	-0,26	+0,17	-0,38	-0,98	30,91	-147,27	-36,11

Сума господарських коштів, що їх підприємство має у розпорядженні - цей показник дає загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства. Зростання цього показника на 64460,5 тис. грн. (138,06%)у 2010р.у порівнянні з 2009р. свідчить про збільшення майнового потенціалу страхової компанії, а у 2011р. спостерігається зниження на 4767,3 тис. грн. (4,29%) майнового потенціалу - показує зниження майнового потенціалу.

Коефіцієнт зносу основних засобів. Показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості.

Коефіцієнт оновлення основних засобів на кінець року - показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби.У 2010р. коефіцієнт зріс у порівнянні з 2009р. на 0,17 - позитивне збільшення, але у 2011р. впав на 0,98.

Таблиця 2.2.2 Показники ліквідності та платоспроможності

№ п/п	Показни-ки оцінки	Норматив	2009р.	2010 р.	2011 р.	Абсолютні відхилення	Відносні відхилення, %
						2010р до 2009р	2011р до 2009р	2011р до 2010р	2010р до 2009р	2011р до 2009р	2011р до 2010р
1.	Величина власного капіталу, тис. грн.	Збільшення	17999,40	36126,10	38049,30	18126,7	20049,9	1923,20	100,71	111,39	100,71
2.	Маневреність грошових коштів	Збільшення	1,13	1,48	0,66	0,35	-0,47	-0,82	30,97	-41,59	30,97
3.	Загальний коефіцієнт покриття	>1	3,87	3,47	2,65	-0,40	-1,22	-0,82	-10,34	-31,52	-10,34
4.	Коефіцієнт поточної ліквідності	>2	3,88	3,48	2,66	-0,40	-1,22	-0,82	-10,31	-31,44	-10,31
5.	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	>0,2	2,83	2,37	0,82	-0,46	-2,01	-1,55	-16,25	-71,02	-16,25
6.	Коефіцієнт критичної оцінки	>0,7-0,8	1,04	3,47	1,71	2,43	0,67	-1,76	233,65	64,42	233,65
7.	Коефіцієнт автономії (незалежності)	>0,5	0,38	0,33	0,36	-0,05	-0,02	0,03	-13,16	-5,26	-13,16
8.	Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів	?0,67або 1:1	0,40	0,61	0,80	0,21	0,4	0,19	52,50	100,00	52,50

Величина власного капіталу характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства. У 2010р. в порівнянні з 2009р. показник зріс на 18126,7 тис. грн. (100,71%) -позитивнеявище. У 2011р. в порівнянні з 2010р. показник збільшився на 1923,20 тис. грн. (5,32%) - позитивна тенденція.

Маневреність грошових коштів. Зростання цього показникана 0,35 (30,97%) в 2010р.у порівнянні з 2009 р. - позитивна тенденція, а в 2011р. у порівнянні з 2010р. спостерігається зменшенняна 0,82 (55,41%)- негативно.

Коефіцієнт покриття загальний. За всі три роки даний показник перевищує норму - це позитивна тенденція, хоча і спостерігається зниження на 0,4 (10,34%) у 2010р. і на 0,82 (23,56) у 2011р. - це є негативним.

Коефіцієнт поточної ліквідності показує яку частину поточних активів можна покрити за рахунок поточних активів. По всіх роках показник більше норми - це є позитивною тенденцією, спостерігається зниження на 0,4 (10,31%) у 2010р. і на 0,82 (23,56) у 2011р. - це є негативним.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Він показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Отже, з розрахунків видно що СК „ Країна ” - це платоспроможна компанія, оскільки по кожному році спостерігається перевищення показника над нормативом, хоча показник знизився у 2010р. у порівнянні з 2009р. на 0,46 (16,25%), а у 2011р. у порівнянні з 2010р. на 1,55 (65,4%), що є негативним.

Коефіцієнт критичної оцінки показує, яка частина короткострокових зобов'язань підприємства може бути негайно погашена за рахунок засобів на різних рахунках, у короткострокових цінних паперах, а також надходжень по розрахунках з дебіторами. В компанії коефіцієнт критичної оцінки значно вище норми. Це позитивно. Алеу 2011р. у порівнянні з 2010р. показник зменшився половину - на 1,76 (50,72%) - негативно .

Значення коефіцієнта фінансової незалежності нижче критичного значення за аналізованими роками, що свідчить про далеко не сприятливу фінансову ситуацію, тобто власникам належить більше 30 % вартості майна - це є негативним явищем, але в 2011р. показник підвищився на 0,03 або 9,09%, що є позитивним.

Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів показує, скільки позикових коштів підприємство залучає на 1 грн. вкладених в активи власних коштів і характеризує фінансову незалежність від залучення позикових коштів. Небезпечним для фінансової стабільності підприємства є велике значення цього показника - близько одиниці. Отже, розрахований показник у 2009 та 2010р. знаходиться в рамках норми, але у 2011р. показник наближається до одиниці - негативно.

Таблиця 2.2.3 Показники фінансової стійкості та стабільності

№ п/п	Показни-ки оцінки	Норматив	2009р.	2010р.	2011р.	Абсолютні відхилення	Відносні відхилення, %
						2010р до 2009р	2011р до 2009р	2011р до 2010р	2010р до 2009р	2011р до 2009р	2011р до 2010р
1.	Коефіцієнт автономії (незалежно-сті)	>0,5	0,38	0,33	0,36	-0,05	-0,02	0,03	-13,16	-5,26	9,09
2.	Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів	?0,67 або 1:1	0,40	0,61	0,80	0,21	0,4	0,19	52,50	100,00	31,15
3.	Коефіцієнт маневреності власних коштів	>0,5	-0,04	0,04	-0,42	0,08	-0,38	-0,46	-200,00	950,00	-1150,00
4.	Коефіцієнт фінансового ризику	<0,5	1,59	2,08	1,80	0,49	0,21	-0,28	30,82	13,21	-13,46
5.	Коефіцієнт концентрації власного капіталу	Збіль-шення	0,39	0,33	0,29	-0,06	-0,1	-0,04	-15,38	-25,64	-12,12
6.	Коефіцієнт фінансової залежності	<0,5	2,59	3,08	2,80	0,49	0,21	-0,28	18,92	8,11	-9,09

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів. Значення коефіцієнта фінансової незалежності нижче критичного значення за аналізованими роками, що свідчить про далеко не сприятливу фінансову ситуацію, тобто власникам належить більше 30 % вартості майна - це є негативним явищем, але в 2011р. показник підвищився на 0,03 або 9,09%, що є позитивним.

Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів. Зростання цього показника в динаміці також свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості. Отже, розрахований показник з 2009 по 2011 р. знаходиться нижче норми - негативна тенденція. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано. У 2009 та 2010р. знаходиться рамках норми, але у 2011р. показник наближається до одиниці - негативно.

Коефіцієнт фінансового ризику у 2010р. у порівнянні з 2009р. зріс на 0,49 (30,82%) та показник по даним рокам більше норми - негативно для СК, у 2011р. в порівнянні з 2010р. впав на 0,28 (13,46%) це є позитивним, хоча він все ж таки більше норми 1,8 > 0,5 (норма) - негативно.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу, отже СК має тенденцію до зниження цього показника у 2010 р. на 0,06 (15,38%), а у 2011р. на 0,04 або 12,12%, що є негативним.

Коефіцієнт фінансової залежності набагато більше норми по всіх роках: 2009р. = 2,59 <0,5, 2010р. = 3,08 <0,5 та 2011р. = 2,80 <0,5 - це є негативним, хоча у 2011р. в порівнянні з 2010р. спостерігається спад на 0,28 або 9,09% , що є позитивним явищем.

Рентабельність продажу у 2010р. склала 5,96% та зменшилась у порівняння з 2009р. на 7,61% - це є негативним показником. У 2011р. показник склав 12,34% та виріс на 6,38% , що є позитивним.

Таблиця 2.2.4 Показники рентабельності

№ п/п	Показники оцінки	Норматив	2009р.	2010р.	2011р.	Абсолютні відхилення
						2010р до 2009р	2011р до 2009р	2011р до 2010р
1.	Рентабельність продажу, %	збільшення	13,57	5,96	12,34	-7,61	-1,23	6,38
2.	Рентабельність основної діяльності, %	збільшення	18,16	6,87	16,85	-11,29	-1,31	9,98
3.	Рентабельність власного капіталу, %	збільшення	35,64	4,14	12,16	-31,5	-23,48	8,02
4.	Період окупності власного капіталу, днів.	Зменшення	2,81	24,13	40,14	21,32	37,33	16,01
5.	Рентабельність усього капіталу, %	збільшення	12,98	17,52	54,72	4,54	41,74	37,2

Рентабельність основної діяльності у 2010р. склала 6,87% та зменшилась у порівняння з 2009р. на 11,29% - це є негативним показником. У 2011р. показник зріс на 9,98% , що є позитивним.

Рентабельність власного капіталу у 2010р. склала 4,14 % , зменшилась у порівняння з 2009р. на 31,5% - це є негативним показником, а у 2011р. показник виріс на 8,02% у порівнянні з 2010р., що є позитивним показником.

Період окупності власного капіталу у 2010р. збільшився у порівнянні з 2009р. на 21,32 дні - що є негативним показником.

А у 2011р. спостерігається збільшення періоду окупності на 16,01 дні - негативно.

Рентабельність всього капіталуу 2010р. склала 17,52% та зросла у порівняння з 2009р. на 4,54% - це є позитивним показником. У 2011р. показник зріс на 37,2% у порівнянні з 2010р., що є позитивним.

Таблиця 2.2.5 Показники ділової активності

№ п/п	Показники оцінки	Норматив	2009р.	2010р.	2011р.	Абсолютні відхилення,	Відносні відхилення, %
						2010р до 2009р	2011р до 2009р	2011р до 2010р	2010р до 2009р	2011р до 2009р	2011р до 2010р
1.	Загальна оборотність капіталу	Збільшення	0,23	0,32	0,31	0,09	0,08	-0,01	39,13	34,78	-3,13
2.	Оборотність мобільних коштів	Збільшення	0,28	0,66	2,55	0,38	2,27	1,89	135,71	810,71	286,36
3.	Оборотність матеріальних оборотних коштів	Збільшення	0,49	0,66	2,55	0,17	2,06	1,89	34,69	420,41	286,36
4.	Оборотність дебіторської заборгованості	Збільшення	1,42	1,62	3,55	0,2	2,13	1,93	14,08	150,00	119,14
5.	Середній строк обороту дебіторської заборгованості , дні	Зменшення	253,45	222,65	101,30	-30,80	-152,15	-121,35	-12,15	-60,03	-54,50
6.	Оборотність кредиторської заборгованості	Збільшення	1,47	0,66	3,15	-0,81	1,68	2,49	-55,10	114,29	377,27
7.	Середній строк обороту кредиторської заборгованості , дні	Зменшення	244,11	225,54	114,10	-18,57	-130,01	-111,44	-7,61	-53,26	-49,41
8.	Оборотність власного капіталу	Збіль-шення	0,59	0,97	2,53	0,38	1,94	1,56	64,41	328,81	160,82

Загальна оборотність капіталу. Спостерігається зростання оборотів капіталу у 2010р. в порівнянні 2009р. на 0,09 (39,13%) - це є позитивним, а у 2011р. спостерігається незначне зменшення на 0,01.

Оборотність мобільних коштів по всім рокам спостерігається зростання, що є позитивною тенденцією.

Оборотність матеріальних оборотних коштів. З 2009 по 2011рр. є зростання показника - позитивна тенденція.

Оборотність дебіторської заборгованості по всім рокам спостерігається зростання, що є позитивною тенденцією.

Середній строк обороту дебіторської заборгованості. У 2010р. спостерігається зменшення на 30,80 днів (12,15%) у порівнянні з 2009р. - позитивно, а в 2011р. у порівнянні з 2010р знизився на 121,30 днів - це є позитивним.

Оборотність кредиторської заборгованості у 2010р. спостерігається зменшення на 0,81 днів (55,10%) у порівнянні з 2009р. - позитивно, а в 2011р. у порівнянні з 2010р. зріс на 2,49 днів - це є позитивним.

Середній строк обороту кредиторської заборгованості по аналізованим рокам спостерігається зниження - це є позитивним.

Оборотність власного капіталу у 2010р. зросла на 0,38 у порівнянні з 2009р., а у 2011р. зросла на 1,57, що є позитивним для страхової.

2.3 Аналізризику фінансової стійкості, коефіцієнту фінансового ризику та ризику ліквідності СК „Країна”

Коефіцієнт фінансового ризику (Кф.р.), показує співвідношення залучених засобів і власного капіталу. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку в фінансовій стійкості. Він має досить просту інтерпритацію: показує скільки одиниць завчених засобів припадає на кожну одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і - кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості і навпаки. Оптимальне значення даного коефіцієнта не повинно перевищувати 0,5. Критичне значення -- 1.

Таблиця 2.3.1 Коефіцієнт фінансового ризику

Показник	2009р.	2010р.	2011р.	Абсолютні відхилення	Відносні відхилення, %
				2010р до 2009р	2011р до 2009р	2011р до 2010р	2010р до 2009р	2011р до 2009р	2011р до 2010р
Кф.р.	1,59	2,94	1,99	1,35	0,4	-0,95	+84,91	+25,16	-32,31

Отже, за розрахунками Таблиці 2.3.1 видно, що коефіцієнт фінансового ризику в 2010р. спостерігається зменшення на 1,35 (84,91%) у порівнянні з 2009р. - негативно, в 2011р. у порівнянні з 2009р. збільшився на 0,4(25,16 %) - це є негативним, а в 2011р. у порівнянні з 2010р. зменшився на 0,95 (32,31 %) - це є позитивним.

Таблиця 2.3.2 Співвідношення областей фінансової стійкості й областей ризику

№ п/п	Показники оцінки	2009р., тис. грн.	2010 р. тис. грн.	2011р. тис. грн.	Абсолютні відхилення, тис. грн.
					2010р до 2009р	2011р до 2009р	2011р до 2010р
1.	Власні засоби	17999,40	36126,10	38049,30	18126,70	20049,90	1923,20
2.	Основні засоби і вкладення	18760,40	34528,80	53935,50	15768,40	35175,10	19406,70
3.	Власні обігові кошти (ряд.1 - ряд.2)	-761,00	1597,30	-15886,20	2358,30	-15125,20	-17483,50
4.	Довгострокові, короткострокові кредити і позики	7203,80	21989,98	30562,20	14786,18	23358,40	8572,22
5.	Власні, а також довгострокові і середньострокові кредити і позики (ряд.3 + ряд.4)	6442,80	23587,28	14676,00	17144,48	8233,20	-8911,28
6.	Короткострокові кредити і позики	7203,80	21989,98	30492,30	14786,18	23288,50	8502,32
7.	Загальна величина обігових коштів (ряд.5 + ряд.6)	13646,60	45577,26	45168,30	31930,66	31521,70	-408,96
8.	Загальна величина запасів і витрат	81,70	205,00	244,70	123,30	163,00	39,70
9.	Ес (ряд.3 - ряд.8)	-842,70	1392,30	-16130,90	2235,00	-15288,20	-17523,20
10.	Еm (ряд.5 - ряд.8)	6361,10	23382,28	14431,30	17021,18	8070,20	-8950,98
11.	Ен (ряд.7 - ряд.8)	13564,90	45372,26	44923,60	31807,36	31358,70	-448,66
12.	S = {SЕс, SЕm, SEн}	( 0, 1, 1 )	( 1, 1, 1 )	( 0, 1, 1 )	-	-	-

Отже, із даних таблиці 2.3.2, видно, що в 2009р. підприємство має нестійкий фінансовий стан, що характеризує підвищиний ризик, в 2010р. нормальна стійкість, тобто мінімальний ризик, у 2011р. нестійкий фінансовий стан, якому відповідає підвищиний ризик.

Ризик ліквідності - це специфічна форма ризику, яка визначається, як ймовірність того, що підприємство не здатне буде виконувати свої фінансові зобов'язання. Для оцінки ризику ліквідності скористаємось даними наведеними в Додатках А, В, Д та двома показниками:

- Частка терміноволіквідних активів в їх реальному обсязі;

- Показник ризику ліквідності.

Таблиця 2.3.3 Показники оцінки ризику ліквідності

№ п/п	Показники оцінки	Норматив	2009р.	2010р.	2011р.	Абсолютні відхилення	Відносні відхилення, %

Подобные документы

• Методи прийняття рішень в управлінні ризиками

  Характеристика ризику як об'єкта фінансового управління. Сучасні методи дослідження систематичних і не систематичних фінансових ризиків підприємства, механізми їх нейтралізації, особливості управління ризиками в операційній і інвестиційної діяльності.
  
  курсовая работа [67,3 K], добавлен 11.12.2010
  

• Організація системи управління ризиками на виробничому підприємстві

  Розкриття суті і дослідження основних етапів процесу управління ризиками на підприємстві. Критерії оцінки міри ризику в діяльності фірми. Аналіз системи управління ризиками у ВАТ "Більшовик". Мінімізації фінансових і управлінських ризиків на підприємстві.
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 24.05.2013
  

• Управління ризиками проекту

  Сутність ризиків і невизначеності. Класифікація ризиків за ознаком реалізації, за сферою виникнення, за ступенем дії на результати проекту; їх якісна і кількісна оцінка. Управління ризиками і методи зниження. Основні напрями регулювання ступеня ризику.
  
  реферат [31,8 K], добавлен 02.04.2012
  

• Методи й інструменти управління ризиками проекту

  Сутність, мета та види аналізу ризиків інвестиційних проектів. Методи і головні інструменти управління проектними ризиками. Особливості і відмінні характеристики моделювання управління ризиком методом чутливості, методом сценаріїв та методом Монте-Карло.
  
  реферат [26,2 K], добавлен 27.03.2011
  

• Організація системи управління ризиками на підприємстві

  Визначення, класифікація та порядок організації роботи з ризиками на підприємстві. Методичні аспекти побудови системи управління ризиками на ВАТ "Севастопольський морський завод". Розробка управлінських рішень щодо методів управління наявними ризиками.
  
  курсовая работа [810,9 K], добавлен 22.02.2011
  

• Управління ризиками

  Управління фінансовими ризиками. Основні фінансові інструменти хеджування ризиків. Розрахунок оптимальної суми грошових коштів на рахунку. Діапазон коливань залишку грошових коштів на основі моделі Міллера-Орра. Середньозважена вартість капіталу.
  
  контрольная работа [72,6 K], добавлен 24.11.2012
  

• Удосконалення системи ризик-менеджменту в системі управління банком

  Дослідження ризику та ризик-менеджменту банку. Механізм управління ризиками як складова системи управління банком. Процес прийняття рішень у системі ризик-менеджменту. Система управління ризиками ПАТ "Платинум Банк", рекомендації щодо удосконалення.
  
  дипломная работа [1,1 M], добавлен 28.05.2014
  

• Ризик-менеджмент у підприємницькій діяльності

  Огляд практики управління ризиками. Ризик-менеджмент на підприємстві: його організація і потрібна документація. Збитки фірми, ризик-експозиції, їх класифікація. Виявлення факторів ризику. Використання потенціалу системи управління ризиками на макрорівні.
  
  реферат [38,7 K], добавлен 24.04.2013
  

• Теоретичні умови ризику в умовах підприємницької діяльності

  Ризик як потенційна загроза втрати частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або появи додаткових витрат чи можливість здобуття значної вигоди, його різновиди та місце в діяльності сучасного підприємства. Методи та підходи до управління ризиками.
  
  курсовая работа [100,3 K], добавлен 22.12.2012
  

• Управління фінансовими ризиками

  Економічна суть, методичні підходи та управління фінансовими ризиками. Класифікація інвестиційних ризиків. Ефект фінансового важеля капіталу, а також коефіцієнт використання позикових засобів. Ризик несплати відсотків і повернення боргу для кредиторів.
  
  контрольная работа [628,3 K], добавлен 28.01.2013
  

• Адаптація управління підприємством до умов ризику

  Ризики в діяльності підприємства, джерела їх виникнення. Методи оцінки, прогнозування та зниження рівня ризиків. Сутність і структура механізму адаптації підприємства до ризику. Шляхи удосконалення управління ТОВ "Квадрат – Площа Слави" в умовах ризику.
  
  курсовая работа [92,4 K], добавлен 10.04.2013
  

• Персонал як об’єкт управління організації

  Характеристика персоналу підприємства та методи управління ним на основі законів менеджменту, класифікація. Критерії вибору системи управління персоналом організації на основі напрямків її діяльності. Методи аналізу стану системи управління персоналом.
  
  реферат [101,8 K], добавлен 13.11.2009
  

• Поліпшення фінансово-господарської діяльності за рахунок зменшення впливу фінансових ризиків

  Класифікація фінансових ризиків. Аналіз та оцінка фінансових ризиків на прикладі фінансової діяльності ВАТ "Перетворювач". Сутність ризик-менеджменту та принципи управління фінансовими ризиками. Оцінка рівня фінансового ризику інвестиційної операції.
  
  курсовая работа [3,3 M], добавлен 08.01.2011
  

• Впровадження антикризового управління на сільськогосподарському підприємстві

  Аналіз діяльності підприємства, трудові ресурси та оплата праці. Діагностика банкрутства, дослідження його фінансового становища. Створення антикризової групи на підприємстві з метою розробки програми управління підприємством, дослідження її ефективності.
  
  курсовая работа [118,0 K], добавлен 18.06.2015
  

• Заходи щодо зниження проектних ризиків

  Поняття та методи проектних ризиків, причини їх виникнення, класифікація, принципи управління та зниження. Критерії оцінки ризику при вібрації варіанта проектування, аналіз чутливості. Особливості оцінки ефективності проекту в умовах зниження ризику.
  
  курсовая работа [559,8 K], добавлен 29.04.2014
  

• Антикризове управління машинобудівного підприємства

  Технологія антикризового управління, етапи і методи діагностики кризи. Вибір концепції, модель менеджера антикризового управління. Дослідження виробничої й господарської діяльності підприємства. Організація антикризового менеджменту на ВАТ "Темп".
  
  дипломная работа [269,6 K], добавлен 23.09.2011
  

• Управління ризиками реалізації інвестиційного проекту (за матеріалами ЗАТ "Київміськбуд-5")

  Сутність і види ризиків проектів. Оцінка ризиків реалізації інвестиційного проекту ТОВ "ЗАТ Київміськбуд-5" з будівництва котеджного містечка "Затишне місто". Розробка проекту організаційної структури відділу управління ризиком і карти організації праці.
  
  дипломная работа [3,9 M], добавлен 19.01.2014
  

• Обґрунтування доцільності впровадження системи автоматизації WMS на ТОВ "ТПК "Омега-Автопоставка"

  Описання теоретичних основ складського господарства та системи автоматизованого управління складом - Warehouse Management System (WMS). Організаційно-економічна характеристика об’єкта дослідження. Причини впровадження систем WMS вендорами країн СНД.
  
  дипломная работа [8,2 M], добавлен 05.07.2010
  

• Принципи менеджменту: сутність, різновиди, формування

  Вивчення теоретичних основ принципів менеджменту, їх застосування в управлінні російської організацією. Принципи наукового управління Ф. Тейлора, організації виробництва Г. Форда, адміністративного управління А. Файоля та продуктивності Г. Емерсона.
  
  контрольная работа [30,1 K], добавлен 25.04.2015
  

• Удосконалення системи управління педагогічним колективом кафедри української та російської філології комунального закладу "ХГПА"

  Аналіз теоретичних підходів до управління педагогічним колективом. Розробка рекомендації щодо впровадження персоналізованого підходу в управління кафедрою української та російської філології "ХГПА". Експертна оцінка ефективності запропонованої технології.
  
  магистерская работа [176,3 K], добавлен 19.12.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам