Соціально-психологічні аспекти ефективного менеджменту (на матеріалах АПК Хмельницької області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

24

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕФЕКТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ (НА МАТЕРІАЛАХ АПК ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

08.06.02 - підприємництво, менеджмент та маркетинг

Ковальчук Василь Григорович

Київ-1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті

Науковий керівник -доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Завадський Йосип Станіславович - Національний аграрний університет, завідувач кафедри менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти -доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Галанець Василь Григорович - Львівський державний аграрний університет, завідувач кафедри менеджменту і права кандидат економічних наук, доцент Осовська Галина Володимирівна - Житомирський інженерно-технологічний інститут, завідувач кафедри виробничого менеджменту

Провідна установа -Інститут аграрної економіки УААН, відділ відносин власності і підприємництва, м. Київ

Захист відбудеться “29” квітня 1999 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету: м. Київ, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий “_29_” _березня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Жебка В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Економічне життя в нашій країні неухильно рухається у напрямку, що веде до утворення конкурентних, змагальних форм господарювання і власності.

В цих умовах зростає роль управління людськими ресурсами в системі факторів, що забезпечують ефективність функціонування організацій. Людина виступає сьогодні не просто як суб'єкт виробничих відносин, але й активно формує їх. Збільшення питомої ваги уречевленої праці, формалізація виробничих операцій на основі досягнень науково-технічного прогресу не знімає, а, навпаки, загострює проблему живої праці в суспільному житті.

В умовах нашої країни соціально-психологічні аспекти соціальної поведінки і діяльності працівників, організаційних формувань мають ряд особливостей. Тривале домінування адміністративних методів управління економікою зумовило невідповідність у рівні підготовки кадрів, психологічних стереотипів їх мислення і дій. Це стосується і селянина, який з успадкованого, бережливого господаря у переважній більшості перетворився в безініціативного поденника.

Як свідчить практика, недостатнє врахування цих факторів у механізмі здійснення ринкових реформ, стало однією з причин їх уповільнення, загострення соціально-економічної ситуації в аграрному секторі.

Розв'язання цих та інших, багато в чому принципово нових проблем, вимагає вдосконалення усієї системи сучасного аграрного менеджменту, особливо соціально-психологічних методів. Базовими науково-практичними дослідженнями у цьому напрямку є праці зарубіжних і вітчизняних вчених: З.Фрейда, К.Г.Юнга, А.Маслоу, Є.Мейо, М.Фолліт, О.А.Бугуцького, В.Г.Галанця, В.П.Галушка, Й.С.Завадського, В.П.Казміренка, Г.І.Купалової, О.М.Леонтьєва, М.Г.Лобаса, І.І.Лукінова, М.Й.Маліка, С.Л.Рубінштейна, П.Т.Саблука, В.К.Терещенка, Л.О.Шепотько, Г.В.Щокіна, В.В.Юрчишина та інших. Грунтовні дослідження соціально-психологічних аспектів ринкового реформування АПК в роботах вітчизняних вчених зосереджені переважно на проблемах мотивації праці, впливу власності на зміну ціннісних критеріїв поведінки і діяльності працівників, трансформації психології керівних кадрів та деяких інших.

У той же час існує потреба в оволодінні методологією та емпіричними знаннями з широкого кола питань, що стосуються становлення ринкової психології. Цим і зумовлено вибір теми і задачі дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження проводилися у відповідності з програмою науково-дослідних робіт Національного аграрного університету по виконанню комплексних тем: "Розробка питань менеджменту і маркетингу на різних рівнях АПК в умовах ринкової економіки" та "Розробка наукових принципів і методології реформування системи управління АПК відповідно до концепції його розвитку" (номери державної реєстрації: 0193U022571, 0196U001975), а також в контексті завдань державної програми соціально-економічного розвитку Поділля, розробленої Львівським інститутом регіональних досліджень НАН України разом з Міністерством економіки, Вінницькою, Тернопільською та Хмельницькою обласними державними адміністраціями (постанова Кабінету Міністрів України N279 від 12 квітня 1995 р.).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження соціально-психологічних аспектів аграрного менеджменту в умовах становлення ринкової системи господарювання. У відповідності до цього сформовано основні задачі дослідження:

визначити найбільш впливові фактори зовнішнього і внутрішнього середовища підприємницької діяльності в АПК;

виявити особливості індивідуальної та соціальної психології працівників, організаційних формувань АПК в умовах становлення ринкового механізму господарювання;

узагальнити практику управління соціально-психологічними процесами на регіональному і місцевому рівнях, визначити її відповідність завданням стабілізації і розвитку агарної економіки;

оцінити особливості міжособової та міжгрупової взаємодії в колективах АПК при зміні форм господарювання і власності;

проаналізувати зв'язок організаційних форм господарювання в АПК з характером і направленістю соціально-психологічних процесів у колективах та їх ефективністю;

здійснити типологізацію форм владного впливу і лідерства керівників за умов зміни їх статусно-рольової функції у колективах;

визначити зміни у структурі факторів мотивації трудової активності різних категорій працівників АПК.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні питання управління соціально-психологічними процесами в системі аграрного менеджменту. Об'єктом дослідження взято підприємства і організації АПК Хмельницької області всіх форм власності і господарювання, а також систему органів управління АПК на регіональному і місцевому рівнях. Поглиблені дослідження здійснювалися на базі окремих господарств Віньковецького, Кам'янець-Подільського, Чемеровецького та Хмельницького районів Хмельницької області.

Наукова новизна одержаних результатів відображена у наступних результатах досліджень, що виносяться на захист:

наукова оцінка діючих форм і методів регулювання соціально-психологічних процесів господарюючих суб'єктів АПК;

аналіз причин неефективного використання соціально-психологічних факторів для створення сприятливого середовища розвитку і поглиблення ринкових реформ в аграрній сфері;

обгрунтування пріоритетів у розв'язанні соціально-психологічних проблем життєдіяльності організаційних формувань агропромислового комплексу (мотивація, соціальна інфраструктура, лідерство, влада, внутрішня саморегуляція колективів та ін.);

рекомендації щодо використання матеріалів соціометричних досліджень (показників соціометричного статусу, емоціональної експансивності, об'єму та інтенсивності відношень, когерентності, референтності, конфліктності та ін.), при формуванні соціальних груп і організації ефективної взаємодії працівників;

розроблений механізм використання досягнень соціоніки (інтертипні відносини в системі соціона) для регулювання владних відносин і лідерства в малих соціальних групах.

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні стратегічних підходів до розв'язання проблем людського фактора в процесі виробничої діяльності, більш повного врахування соціально-психологічних аспектів менеджменту як умови ефективного управління галузями АПК, розробці методичних та нормативних матеріалів з соціально-психологічних питань для використання при підготовці висококваліфікованих спеціалістів з аграрного менеджменту.

Результати досліджень застосовуються в практичній діяльності господарських органів Хмельницької області та при читанні курсу “Основи менеджменту” в технікумі Подільської державної аграрно-технічної академії.

Особистий внесок здобувача полягає в наступному:

узагальнено сучасні тенденції у розвитку соціально-психологічних методів менеджменту;

проведено аналіз і оцінку основних форм і способів регулювання соціально-психологічних проявів в системі менеджменту на регіональному і місцевому рівнях;

розроблено методичний інструментарій емпіричних соціально-психологічних досліджень в умовах ринкових реформ;

проаналізовано ознаки індивідуальної та соціальної психології основних категорій працівників АПК при здійсненні ринкових перетворень, трансформації їх установок, направленості, цінностей тощо;

визначено соціально-психологічні характеристики структурно-функціональних параметрів сучасних форм господарювання в АПК;

науково обгрунтовано можливість поширення понять і методів соціоніки на систему функціонування владних відносин в процесі міжособової взаємодії.

Апробація результатів досліджень. Положення і висновки дисертації доповідалися на республіканській науковій конференції з питань наукових досліджень і читання менеджменту і маркетингу у вищих закладах освіти (Київ, 22-23 березня 1995 р.) та Всеукраїнській науково-методичній конференції "Проблеми економіки та вдосконалення економічної освіти у вищій школі" (Кіровоград, 21-22 травня 1998 р.), науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного аграрного університету та Подільської державної аграрно-технічної академії в 1995-1998 рр., Міжнародній науково-методичній конференції “Покращення підготовки спеціалістів для АПК та розвиток наукових досліджень з менеджменту та маркетингу” (Київ, 24-25 грудня 1998 р.). Повний зміст дисертації обговорювався на засіданні кафедри менеджменту та маркетингу НАУ (вересень 1998 р.).

Публікації. Результати досліджень опубліковані у восьми наукових працях загальним обсягом 1,9 д.а.

Обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 154 аркушах комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, використаних літературних джерел із 205 найменувань, містить 22 таблиці, 12 рисунків, 24 додатки.

Структура роботи.

Вступ.

Розділ 1. Ринкова економіка і наукові підходи до управління

1.1. Соціально-психологічні методи в системі менеджменту

1.2. Формування соціально-психологічної концепції менеджменту

1.3. Методи дослідження і обробки одержаних результатів

Розділ 2.Соціально-психологічні методи менеджменту в практичній діяльності підприємств і організацій АПК

2.1. Соціально-економічна характеристика АПК Хмельницької області як об'єкту дослідження

2.2. Зовнішнє і внутрішнє середовище підприємницької діяльності в АПК

2.3. Міжособова і міжгрупова взаємодія працівників підприємств та організацій АПК

2.4. Психологічні аспекти діяльності керівників підприємств в умовах реформування економіки АПК

Розділ 3.Раціоналізація методів соціальної психології в сучасному менеджменті

3.1. Соціально-психологічні проблеми організаційної культури підприємств АПК

3.2. Розвиток владних відносин і трансформація форм лідерства

3.3. Актуальні питання мотивації трудової активності працівників

Висновки

Додатки

Довідки про впровадження результатів дослідження у виробництво

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, мету, задачі, предмет і об'єкт дослідження. Відображено наукову новизну, практичне значення, апробацію та публікацію одержаних результатів, особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Ринкова економіка і наукові підходи до управління” розкривається сутність та принципи соціально-психологічних аспектів менеджменту як результат міждисциплінарних досліджень базових наук - філософії, соціології, загальної та соціальної психології, економічної теорії та інших.

Аналізуються сучасні погляди на поняття “індивідуум”, “індивідуальність”, “особистість”, “соціалізація”, “статус”, “роль”, “соціальна група”, зміст і метод наукових течій і шкіл про типологізацію поведінки людей і соціального середовища - фрейдизму і неофрейдизму, біхевіоризму, колективної рефлексології, лінії психологічної активності, соціоніки та інших, що визначають людину, людські організації як головний суб'єкт і об'єкт управління.

Відображено процес формування соціально-психологічної концепції менеджменту, як результат історичного розвитку суспільного виробництва, еволюції наукових підходів до розуміння сутності і регулювання соціальної поведінки і діяльності людей, починаючи від праксеологічних узагальнень до нинішніх днів.

Підкреслюється, що сучасні теорії суспільного прогресу - “індустріального”, “постіндустріального”, “інформаційного” суспільства розвивають концепцію про зростання ролі психологічних факторів у саморегулюванні і самовдосконаленні організаційних систем.

У другому розділі “Соціально-психологічні методи менеджменту в діяльності підприємств і організацій АПК” дається соціально-економічна характеристика агропромислового комплексу Хмельницької області, як об'єкта дисертаційного дослідження, оцінюються фактори сучасного підприємницького середовища в аграрному секторі, аналізується вплив ринкових реформ на психологію керівної діяльності, міжособової і міжгрупової взаємодії в колективах агропромислового комплексу.

На долю агропромислового комплексу припадає понад 30% валового сукупного продукту області, майже 27% вартості усіх фондів виробничого призначення зосереджені в сільському господарстві. Починаючи з 1990 р. в області відбувається скорочення обсягів і зниження економічної ефективності агропромислового виробництва. У промислових галузях зменшення випуску продукції складає в середньому 40%. В 1998 р. валові збори зерна зменшилися порівняно з 1990 р. майже на половину, цукрових буряків на 70%, виробництво молока у всіх категоріях господарств на 34, м'яса на 48, яєць на 61%. Збитковими виявилися майже 93% сільськогосподарських підприємств області. Площі зернових, з яких зібрано урожай в 1998 р., зменшилися за цей період на 22%, цукрових буряків на 55, поголів'я ВРХ на 42, свиней на 30, овець і кіз на 85%.

Сучасний період функціонування АПК області оцінюється в цілому як несприятливий, з переважанням кризових явищ, що мають тенденцію до переростання у невідворотні процеси руйнування виробничого потенціалу АПК. Робиться висновок про необхідність реалізації заходів по стабілізації аграрної економіки в режимі антикризового управління.

Стан ринкових реформ визначається відновленням кооперативно-пайової суті колективних господарств, роздержавленням радгоспів, акціонуванням заготівельних і переробних підприємств, розвитком нових форм господарювання і виробничої інтеграції в АПК.

Традиційним в області залишається крупнотоварний уклад агропромислового виробництва при зміцнілому підсобному секторі і незначних за розмірами і обсягах виробництва селянських (фермерських) господарствах. Колективні господарства володіють 61% сільськогосподарських угідь області, сільськогосподарські кооперативи і товариства - 15, державні підприємства - 3,4, фермерські господарства - 1,4, особистий підсобний сектор - 17%.

Проте структура і динаміка виробництва не відображає цих організаційно-економічних пропорцій. Приватними підсобними господарствами населення області в 1998 р. вироблено майже 97% загального виробництва картоплі, 86 овочів, 93 плодів і ягід, близько 60% молока і м'яса в забійній вазі, 80% яєць.

У цьому проявляється раціональна дія організаційних, економічних і соціально-психологічних факторів: наявність приватної власності, бережливого господарювання, невеликих розмірів господарств і висока продуктивність переважно індивідуальної праці. Вважаємо, що застосування цієї моделі на рівні первинної організації праці в колективних господарствах, поєднання з перевагами крупного виробництва є одним з напрямків стабілізації і виходу з кризи АПК.

Приватизація підприємств АПК в більшості випадків пройшла умовно, фактичної передачі власності з колективної форми в приватну не відбулося, що і є резервом активізації людського фактора агропромислових підприємств в сучасних умовах.

Підприємницьке середовище АПК досліджується в розрізі факторів зовнішньої дії мега-середовища та середовища задач: економіки, політики, технології, міжнародного впливу та соціокультурного фактора.

Встановлено, що сучасні економічні фактори мега-середовища негативно позначаються на активності суб'єктів підприємницької діяльності в АПК. За роки реформування диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію і послуги для села зріс в 6,4 раза, сформувалася нераціональна структура ресурсного постачання агропромислового виробництва. Це не забезпечує не тільки розширеного, але й простого відтворення. Фонд оплати праці колективних сільськогосподарських підприємств перевищує величину валового доходу, тобто, забезпечується за рахунок руйнування матеріальної бази виробництва. На кредитно-фінансове забезпечення сільського господарства виділяється менше 10% банківського кредитного потенціалу України, а ціна за кредити перевищує рівень беззбитковості цього виду інвестицій. Замість класичних форм свого обороту Г-Т-Г' (гроші - товар - гроші з прибутком), банківський капітал обертається сьогодні за схемою Г-Г' (гроші - гроші з прибутком), тобто з сфери кредитування випало виробництво.

Рівень державних капіталовкладень в сільське господарство складає лише 10 відсотків рівня 1990 р., не компенсовано це і приватними інвестиціями, абсолютна величина яких незначна.

Політика і практика управління в АПК на регіональному і місцевому рівнях не в повній мірі відповідає офіційним канонам щодо розвитку ринкових реформ. Це зумовлено стереотипами мислення і поведінки значної частини працівників, у тому числі керівників, а також впливом кризових явищ. Позитивний потенціал реформ мусить бути закріплений актами державного регулювання в режимі антикризового управління.

Міжнародний вплив розглядається як залучення вітчизняних товаровиробників у міжнародне конкурентне середовище, як альтернатива низьким якісним і економічним показникам господарювання у вітчизняному АПК. Завдання полягає у тому, щоб різко змінити ситуацію і одночасно скоротити час входження в міжнародний ринок за умов відпрацювання механізму вивчення і оцінки конкуренції, собівартості і реалізаційних цін на власну продукцію, системи просування товарів на зовнішньому і внутрішньому ринках.

Вважаємо, що повинна змінитися структура експорту агропромислової продукції. В структурі нераціональної зовнішньо-економічної діяльності можна шукати пояснення низької активності зарубіжних інвесторів щодо вітчизняного аграрного сектора.

Вплив кризових явищ перевів технологічну проблему вітчизняного АПК в іншу площину, а саме ресурсного дефіциту, в т.ч. матеріально-технічного забезпечення виробництва. Питома вага удобрених площ під урожай сільськогосподарських культур мінеральними і органічними добривами в останні роки не перевищувала відповідно 32 і 7% потреби. Виробництво хімічних засобів боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур зменшилося майже у 20 разів, фактичні строки експлуатації основних засобів у 2,3 рази перевищують нормативні, ступінь їх зносу становить понад 60%. У зв'язку з цим орієнтиром агропродовольчої політики є технологічне перетворення діючих і створення нових промислових потужностей із спільним (власним і іноземним) капіталом, або цілком за рахунок іноземного на власній території.

Має місце загострення демографічної ситуації, депопуляція сільського населення, що підриває основи природного відтворення трудових ресурсів аграрних підприємств. Так, якщо в 1970-1990 рр. чисельність працюючих в аграрних підприємствах України скорочувалася щороку в середньому на 100-110 тис. чол., то в наступні роки міграція сільських працівників зросла більше як у 2 рази.

Проте дану ситуацію не слід розцінювати як однозначно негативну: в розвинутих країнах в сільськогосподарському виробництві зайнято 3-5% населення, тоді коли в суспільному секторі сільського господарства України цей показник становить 21,4%, при низькому рівні продуктивності праці. Матеріали оцінки досліджених факторів підприємницького середовища в АПК за відповідною методикою, приведені в таблиці 1.

Значення факторів зовнішнього середовища свідчать про необхідність створення сприятливих умов для розвитку підприємницької активності в АПК.

Міжособова і міжгрупова взаємодія складає основу організаційної діяльності. Дослідження впливу на її зміст і характер структурно-функціональних особливостей первинних виробничих підрозділів колективних господарств показало, що в менеджменті послаблено увагу до формально-організаційних засад ефективної міжособової взаємодії. В значній частині господарств області ліквідовано ланки, як первинні структури, а їх функції виконують неструктуровані рільничі бригади чисельністю 40-60 осіб. Це ускладнює розвиток міжособової комунікації, послаблює силу морального впливу колективу на своїх членів. Найвища продуктивність праці зафіксована в колективах чисельністю до 17 осіб.

В галузі механізації зменшилася кількість механізованих ланок по вирощуванню сільськогосподарських культур, які були сформовані з урахуванням психологічної сумісності працівників. Первинні колективи в тваринництві також сформовані за принципом кількісного забезпечення обсягу робіт. В процесі дослідження підтверджено висновок про те, що ефективніше працюють колективи з гетерогенною віковою, освітньою, професійно-кваліфікаційною структурою. Вивчення ціннісно-орієнтаційної єдності колективів АПК, як показника внутрігрупової згуртованості навколо факторів організаційної дії, виявило переважання в психологічних установках працівників таких цінностей і норм, як дисциплінованість, справедливість, прагнення до збереження організації тощо. Проте слабко прослідковуються ознаки зміни колективної психології під дією ринкових факторів. У заходах практичного менеджменту повинні враховуватися найважливіші соціометричні показники, які характеризують внутрігрупові соціально-психологічні процеси:

- коефіцієнт когерентності, згуртованості групи (відношення суми одержаних членами групи виборів і відхилень до кількості можливих виборів);

- коефіцієнт емоціональної експансивності (алгебраїчна сума відданих у групу позитивних і негативних виборів до чисельності групи);

- індекс взаємності групи (відношення суми взаємно позитивних виборів до кількості можливих;

- індекс конфліктності групи (відношення суми взаємно негативних виборів до кількості можливих) та інших.

Значення індивідуальних і групових соціометричних індексів і коефіцієнтів свідчить, що в умовах невизначеності ринкового середовища, впливу кризових явищ, в міжособовій взаємодії посилюються кон'юнктивні психофізичні прояви - асоціації, наслідування, зараження, конформності та інші. Причому, їх інтенсивність вища у виробничих колективах, порівняно з функціональними (табл. 2).

Сучасний рівень відносин власності, розвитку альтернативних форм господарювання суттєво не змінили соціальних норм групової взаємодії і продовжують визначати тип і характер організаційних форм господарювання в АПК.

Диференціація міжгрупової перцепції і взаємодії на рівні референтних груп в колективах аграрних підприємств характеризується такими особливостями: якщо між виробничими підрозділами, професійними групами проявляється взаємодія з помітним послабленням психологічних ефектів внутрігрупової переваги та міжгрупової дискримінації, то по відношенню до керівної групи дискримінаційні прояви посилюються. На це, зокрема, вказує і висока змінність керівників підприємств АПК. Встановлено, що така ситуація в значній мірі є наслідком соціального розшарування колективів в ході першого етапу приватизації. Отже, уповільнення ринкових перетворень в колективах АПК має і соціально-психологічну природу.

Реалізація керівної дії відбувається на рівні внутрішніх уявлень керівників про об'єктивну реальність та ідеальних моделей, в яких визначаються цілі, шляхи і наслідки діяльності. Це пов'язано з інтенсивними психічними проявами, в основі яких лежить взаємодія об'єктивного і суб'єктивного.

Встановлено, що на таку залежність впливають вік, стать, професійний рівень, посада керівника, а також характер і умови виконання завдань. Переважання суб'єктивних факторів відмічено у початковий період діяльності, на етапі підготовки керівників і тривалого перебування в посаді - об'єктивних умов. В умовах ринкових перетворень значно зросла різниця між сприйняттям негативного впливу об'єктивних і суб'єктивних факторів різними категоріями лінійних і функціональних керівників АПК (рис. 1).

Феномен залежності між службовою діяльністю і способом життя керівників проявляється в громадській думці про керівника, а також в його суб'єктивних оцінках власної діяльності і можливостей реалізації основних життєвих потреб.

Зміна соціально-економічних відносин в колективах зумовила посилення негативізму в оцінках керівників підлеглими: 63% респондентів вважають, що керівники живуть не у відповідності зі своїм внеском у загальну справу, 38,6% мають претензії до перших керівників підприємств, 40% вважають, що вони в більшій мірі керуються особистими інтересами ніж колективними. В свою чергу, 95% опитаних керівників відмітили, що в сучасних умовах знизився рівень їх захищеності від деструктивних проявів з боку підлеглих, 75,5% розцінюють це як негативний фактор керівництва в сучасних умовах, від якого залежить службова кар'єра. Пріоритети між службовою діяльністю і способом життя керівників змінилися на користь таких змістовних соціальних факторів, як здоров'я, добробут, гармонійне сімейне життя тощо. Психологія стилів керівництва досліджувалася на основі психологічних проявів, що характеризують сучасне переміщення керівника з положення “над колективом” в положення “разом з колективом”.

До роботи в нових умовах психологічно більш налаштовані керівники демократичного стилю. Психічні зриви у спілкуванні з підлеглими допускають понад 80% авторитарних керівників, у 74% це відбувається часто, серед демократичних керівників таких лише 30%. Більше половини демократичних керівників відчувають психологічне полегшення від усвідомлення процесу делегування повноважень на нижчі ланки управління, в той час 65% авторитарних керівників вважають, що підлеглі не в достатній мірі усвідомлюють рівень особистої відповідальності, 67% з них продовжують обдумувати виробничі ситуації у неробочий час, що супроводжується негативними психічними станами. Майже 80% авторитарних керівників відчувають сильне і значне перевантаження в процесі роботи, тоді, коли серед демократичних керівників таких вдвічі менше.

Серед якостей, які бажали б бачити у керівників підлеглі, понад 30% пов'язані з демократизацією поведінки і діяльності.

Психологія творчості керівної діяльності залежить від кращої нормованості робочого дня (46,2% відповідей), позитивних оцінок і належної матеріальної винагороди результатів діяльності (47,4%), зменшення ризику вважатися поганим керівником при окремих невдачах (50,5%) та інших. В той же час, 77,5% респондентів відмітили достатній оперативний простір для творчості в роботі в сучасних умовах.

У третьому розділі “Раціоналізація методів соціальної психології в сучасному менеджменті” розглядаються завдання впорядкування соціально-психологічних процесів в колективах АПК.Цьому сприятиме вдосконалення організаційної культури підприємств АПК, включаючи новітні форми. В дисертаційному дослідженні ця проблема обгрунтовується з позицій “організаційного клімату” і його складових - “соціально-психологічного простору” та “інформаційно-ділового обміну,” як характеристик впливу особливостей організаційної будови, формально-функціональних зв'язків на зміст і характер соціально-психологічних процесів у колективах. Значний організаційний ефект може бути досягнутий тоді, коли організаційна структура, форми і методи керівництва забезпечують оптимальні параметри соціально-психологічного простору (СПП) як простору намірів, бажань і можливостей членів організації.

Вдосконалення організаційного середовища повинно здійснюватися у наступних напрямках: більша ідентифікація працівників з організацією; оптималізація розміру організацій, включаючи кількість підструктур; підвищення ступеня інтегрованості конструктивних і деструктивних соціально-психологічних процесів; організаційна складність - закріплення в організаційній структурі і методах керівництва позитивно спрямованих соціально-психологічних проявів; диференційованість - створення організаційно-управлінських умов для ефективного функціонування підструктур різних за обсягом та інтенсивністю взаємодії, виходячи з характеру їх діяльності.

Про низький рівень ідентифікації працівників з організаціями свідчить те, що 33,2% респондентів оцінили можливість здійснення своїх планів на даному підприємстві як недостатню, а 46,6% взагалі відсутньою.

У заходах управління слід більше враховувати диференціацію неформальної взаємодії між працівниками різних підструктур підприємств АПК (рис. 2).

1 - механізатори; 2 - рільники; 3 - тваринники; 4 - будівельники; 5 - працівники соціальної сфери; 6 - апарат управління.

Стан та напрямки підвищення інтегрованості соціально-психологічних проявів у сучасних колективах АПК відображено на рис. 3.

1. Ступiнь згуртованостi колективу навколо керiвника. 2. Вiдношення колективу до iнновацiйних починань керiвника. 3. Вплив на настрої в колективах спiльної дiяльностi по реалiзацiї завдань i цiлей органiзацiї. 4. Позицiя колективiв у вiдношеннях керiвникiв з вищим керiвництвом. 5. Пiдтримка в колективi починань окремих працiвникiв змiнити форми господарювання. 6. Позицiя колективу у конфлiктi керiвника з окремими працiвниками чи групою. 7. Вiдношення до намiрiв реорганiзувати господарство шляхом вiдновлення ранiше лiквiдованих господарств.

Діаграма вказує, що соціально-психологічний вплив слід зосередити на усуненні дезінтеграції і концентрації деструктивної активності у стосунках керівників з підлеглими.

Інформаційно-діловий обмін в сучасних колективах АПК також не в повній мірі забезпечує функції зняття протиріч, впорядкування внутрішніх зв'язків і формування цілеспрямованої поведінки працівників. Тому формування соціально-економічних відносин на основі розвитку форм власності і господарювання слід розглядати як становлення продуктивної системи функціонування інформаційно-ділового обміну в колективах агропромислових підприємств, дієвих механізмів соціального контролю.

В соціально-психологічному регулюванні внутрішніх процесів належить враховувати трансформацію форм влади і лідерства за умови становлення нової статусно-рольової структури колективів АПК (Табл. 3).

Узагальнення, проведені в табл. 3 вказують на зростання в сучасних умовах факторів еталонної, експертної влади.

Слід усунути диспропорцію між владними повноваженнями і відповідальністю лінійних і функціональних керівників на всіх рівнях владної вертикалі в АПК. За оцінками керівників підприємств АПК, середня ланка управління в сучасних умовах приймає на себе повноваження в межах 55-65%, а відповідальності - 45-55% від делегованих їм, виступаючи виразниками зворотної влади очолюваних ними колективів. Це ускладнює реалізацію функцій керівництва.

В дисертації теоретично обгрунтовується поширення методу соціоніки, зокрема інтертипних відносин як фактора регулювання психологічної сумісності членів колективу на формування владних відносин і лідерства на рівні міжособової взаємодії. Групування первинних виробничих підрозділів соціотипами, в яких проявляються ознаки програмної функції а також корекції, координації і реалізації сприятиме раціональному функціонуванню відносин влади в даних організаційних формуваннях, що забезпечить ефективність усієї системи.

Таблиця 3. Ознаки трансформації форм лідерства в умовах зміни соціально-економічних засад владних відносин

Форми лідерства за командно-адміністративної системи управління	Форми лідерства в умовах формування ринкової економіки
Ділові якості
Висока виконавська дисципліна, відповідальність, орієнтація на державні інтереси, підпорядкованість вищестоящому керівництву, низька ініціативність, перестрахування.	Ініціативність, підприємливість, готовність йти на виправданий ризик, експериментувати, постійний пошук шляхів підвищення ефективності виробництва, нових форм організації виробництва і роботи з людьми.
Професійні якості
Забезпечення формальних ознак професійної підготовки: наявність документа про відповідний рівень і профіль освіти, стажу роботи при висуненні на керівну посаду, орієнтація на середні показники, досягнуті групою господарств, галуззю, екстенсивні фактори економічного росту, формування резерву кадрів, системне навчання і перепідготовка за рахунок держави.	Висунення на посаду тих, хто проявив свій професіоналізм в конкретних виробничих умовах, постійне підтвердження професійно-кваліфікаційного рівня досягненням вищих виробничих показників, розв'язанням соціальних питань, систематична робота над собою, підготовка і перепідготовка за рахунок підприємства та власного бюджету часу і коштів.
Особисті якості
Шаблонність мислення, демонстрація свого соціального положення, зверхність, упередженість в оцінках, заідеологізованість, подвійна мораль, нетактовність, грубість, недоступність.	Справедливість, широке коло інтересів і запитів, загальна культура, образне мислення, комунікабельність, готовність до компромісу, витриманість, тактовність, деякий прагматизм у діях.
Стиль діяльності
Заорганізованість, регламентація, посилання на вищестояще керівництво, об'єктивні причини, адміністрування, переважання форми над змістом.	Діловитість, конкретність, демократичність, доступність, відкритість, уважне ставлення до вияву ініціативи підлеглими, орієнтація на інтереси колективу, незалежність у діях, обов'язковість.
Переважні форми прояву влади
Законна (легітимна влада). влада примусу і заохочення, інформаційна влада.	Еталонна, експертна влада.

Належить привести у відповідність з сучасними ціннісними орієнтаціями працівників АПК систему мотивації їх трудової активності. Виявлено, що ринкове середовище вплинуло на послідовно-логічну схему розвитку мотиву: вплив множини змістовних і процесуальних факторів об'єктивно підняли роль полімотивації - системи критеріїв, оцінок, психологічних проявів на основі яких відбувається аргументація і узгодження потреб, формування головного спонукального імпульсу. Тому модель мотивації можна представити за схемою, зображеною на рис. 4.

Така ситуація вказує на те, що на сучасному етапі становлення ринкової економіки доцільно посилити управлінський вплив з метою зниження рівня невизначеності, який характерний для поведінки працівників в умовах формування ринкового механізму в країні.

Найбільш дієвою системою мотивації в сучасних умовах може бути така: грошова (матеріальна) заінтересованість; партисипативність; збагачення змісту праці; цільовий метод мотивації.

Висновки

1. Низька економічна ефективність аграрної економіки, нечутливість до нововведень і невдалі спроби реформ за рахунок часткових змін в механізмі господарювання (колективний підряд, внутрігосподарський госпрозрахунок, оренда тощо), свідчать про те, що при їх здійсненні в недостатній мірі були враховані фактори психологічного змісту, що обумовлюють і відтворюють установки нераціональної соціальної поведінки і діяльності суб'єктів господарювання.

2. Ринкове реформування АПК здійснюється в умовах розбалансування системи ціноутворення, матеріально-технічного і кредитно-фінансового забезпечення агропромислового виробництва, що негативно позначилося на відносинах власності, трансформації перехідних форм господарювання у ефективні ринкові форми ведення агропромислового виробництва, зумовило виникнення в АПК несприятливого соціально-психологічного середовища подальших ринкових перетворень.

3. Подоланню негативних тенденцій міжособової взаємодії в колективах АПК в значній мірі сприятиме регулювання соціально-психологічних процесів на рівні первинної організації виробництва. Для цього необхідно: а) забезпечити належні формально-організаційні умови для ефективної міжособової і міжгрупової взаємодії в первинних виробничих колективах, встановити оптимальну чисельність первинних трудових колективів: у рільництві 15-18 чол., механізації - 5-8чол., в молочному і м'ясному скотарстві - кількість працівників, об'єднаних в одному технологічному контурі (корівник, свинарник, зміна і т.д.); б) розвивати і поглиблювати відносини власності, вдосконалювати економічний механізм господарювання, як головну умову формування корпоративного укладу колективів підприємств АПК, дієвих форм соціального контролю, подолання на цій основі нераціональних психологічних стереотипів в процесі міжособової і міжгрупової взаємодії.

4. Доцільно у повній мірі враховувати зміни, що сталися в психології керівної діяльності під впливом несприятливих об'єктивних умов господарювання, становлення нової статусно-рольової структури колективів, зниження професійно-кваліфікаційного рівня керівних кадрів. Слід використовувати фактор трансформації форм влади і лідерства у напрямку демократизації владних відносин, зростання ролі еталонної та інформаційної влади.

5. Необхідно вдосконалювати організаційну культуру сучасних підприємств АПК шляхом забезпечення оптимальних параметрів їх організаційного клімату - цілісності, структурованості соціально-психологічного простору колективів, налагодження ефективного інформаційно-ділового обміну з урахуванням потоків і напрямків інформації в процесі формальної і неформальної взаємодії.

6. В заходах мотивації трудової активності в більшій мірі слід орієнтуватися на сучасну шкалу цінностей працівників АПК - зростання впливу матеріальних стимулів, партисипативності, зниження соціального змісту мотиваційних факторів, а також процесу полімотивації у формуванні раціональних психологічних установок.

7. Ефективне регулювання соціально-психологічних процесів в системі аграрного менеджменту можливе на основі реалізації комплексу стратегічних і тактичних програм антикризового управління в АПК.

Список опублікованих праць

1.Ковальчук В.Г.Соціально-психологічні аспекти ефективного управління в АПК: Зб. наук. пр. - К.: НАУ, 1996. - С.43-46.

2.Ковальчук В.Г. Психологічні аспекти взаємодії об'єктивного і суб'єктивного в діяльності керівників підприємств і організацій АПК //К.: Наук. вісн. НАУ, 1998. - С.291-300.

3.Ковальчук В.Г. Деякі соціально-психологічні аспекти міжособової і міжгрупової взаємодії в сучасних сільськогосподарських колективах: Фах. зб. наук. ст. Кіровоградського інституту с.-г. машинобуд. - 1998. - С.200-203.

4.Ковальчук В.Г. Изменения в системе факторов мотивации трудовой активности работников АПК // Персонал . - 1998. - N3. - С.12-15.

5.Ковальчук В.Г. Социально-психологические аспекты организационной культуры предприятий АПК: //Персонал. - 1998. - N5.- С.49-51.

6.Ковальчук В.Г. Особливості формування структури мотивації трудової активності працівників в сучасних умовах. Наук зб. Подільської держ. агр. техн. акад. "Аграрна наука - селу". - 1998. - N6. - C.174-175.

7.Мальченко І.І., Ковальчук В.Г. Зміни в системі факторів мотивації під дією ринкових реформ в АПК. Наук зб. Подільської держ. агр. техн. акад. "Аграрна наука - селу". - 1998. - N6. - С.136-138.

8.Ковальчук В.Г. Деякі аспекти розвитку владних відносин і трансформація форм лідерства в сучасних умовах //Агроінком. - 1998. - № 11-12. - С. 29-31.

ринкова реформа підприємництво агропромисловий комплекс

Ковальчук В.Г. Соціально-психологічні аспекти ефективного менеджменту (на матеріалах АПК Хмельницької обл.) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - підприємництво, менеджмент та маркетинг. Національний аграрний університет, Київ, 1999.

Дисертація присвячена актуальним питанням соціальної психології сучасних агроформувань. Досліджено причини і наслідки формування несприятливого соціально-психологічного середовища здійснення ринкових реформ у галузі, визначено заходи по розв'язанню даної проблеми в системі прийомів і методів аграрного менеджменту. Матеріали і висновки досліджень використовуються господарськими органами Хмельницької області в регулюванні соціально-психологічних процесів в АПК, а також при викладанні курсу "Основи менеджменту" в технікумі Подільської державної аграрно-технічної академії.

Ключові слова: менеджмент, психологія, взаємодія, влада, вплив, лідерство, соціальна група, соціотип, мотивація.

Ковальчук В.Г. Социально-психологические аспекты эффективного менеджмента (на материалах АПК Хмельницкой области) - Рукопись.

Диссертация на соискание ученной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 - предпринимательство, менеджмент и маркетинг. Национальный аграрный университет, Киев, 1999.

Диссертация посвящена актуальным вопросом социальной психологии современных агроформирований. Исследованы причины и следствия формирования неблагоприятной социально-психологической среды осуществления рыночных реформ в отрасли, определены мероприятия по решению данной проблемы в системе приемов и методов аграрного менеджмента. Материалы и выводы исследований используются хозяйственными органами Хмельницкой области в регулировании социально-психологических процессов в АПК, а также при преподавании курса "Основы менеджмента" в техникуме Подольской государственной аграрно-технической академии.

Исследовано влияние факторов мега-среды на формирование в АПК предпринимательства. Сделан вывод о том, что кризисное состояние аграрной экономики определяется неблагоприятным влиянием суммы факторов - экономических, политических, международных, социальных, которые необходимо регулировать в режиме антикризисного управления.

Внедрение новых хозяйственных форм АПК негативно отразилось на первичном звене производства - упраздняются звенья в растениеводстве, производстве механизированных работ, что не способствует эффективному межличностному взаимодействию в коллективах. Социометрическими исследованиями установлено усиление межгрупповой дискриминации между руководящей группой и остальной частью коллектива. Характерные изменения происходят в психологии руководящей деятельности. Среди ценностей преобладают социальные факторы - забота о здоровье, благополучии семьи.

Большое значение имеют социально-психологические аспекты совершенствования организационной культуры предприятий АПК.

Во властных отношениях преобладают преимущественно эталонные, экспертные формы реализации власти и влияния. Претерпевает изменение и мотивация трудовой активности - усилилось влияние материальных стимулов, а также вовлечение работников в процесс управления предприятиями.

Материалы и выводы исследований используются хозяйственными органами Хмельницкой области в сфере регулирования социально-психологических процессов в АПК, а также в преподавании курса "Основы менеджмента" в техникуме Подольской государственной аграрно-технической академии.

Ключевые слова: менеджмент, психология, взаимодействие, власть, влияние, лидерство, социальная группа, социотип, мотивация.

Kovalchuk V.G. Social-psychological aspects of effective management (based on the agrarian-industrial complex of Khmelnitskaya region - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the Candidate of Sciences Economic by specialty 08.06.02- business, management and marketing. National Agricultural University, Kiev, 1999.

The thesis is devoted to the acute problems of social psychology of modern agricultural formations. The causes and consequences of the formation of the social-psychological environment for the market reforms are studred in this thesis.

There are tasks and mays of solving this problem in the system of methods and ways of the agrarian management. The materials and conciusions ave used by the economic institutions of Khmelnitskaya Region for regulating social-psychological processes in the Agrarian Industrial Complex and also in the teaching course "The Foundations of management" in Podilsky Agricultural Technical Academy.

Basic words: management, psychology, integration, power, influence, leadership, social group, motivation.

Размещено на Allbest.ru

...