Менеджмент в соціальній сфері економічних систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658:338.242

Менеджмент в соціальній сфері економічних систем

Спеціальність 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Власова Тетяна Валентинівна

Донецьк 1999

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки Донецького державного університету Міністерства освіти України (м.Донецьк).

Захист відбудеться 21 квітня 1999 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.01 у Донецькому державному університеті Міністерства освіти України за адресою: 340002, Донецьк, вул.Челюскінців, 198а, ауд.214

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного університету (334055, м.Донецьк, вул.Університетська, 24).

Автореферат розісланий 19 березня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.

АНОТАЦІЯ

Власова Т.В. Менеджмент в соціальній сфері економічних систем. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг.

Донецький державний університет Міністерства освіти України, Донецьк, 1999.

В дисертаційному дослідженні запропоновано концепції розвитку соціальної сфери, удосконалення її менеджменту. Розроблено науково-методичні засади регулювання соціального менеджменту в України, спрямованого на ефективне використання переваг соціально-орієнтованої економіки для розвитку вітчизняної економіки ринкової трансформації. Для реалізації поставленої мети запропоновано такі методи: визначено провідні аспекти теорії ордолібералізму як головного елементу соціальної ринкової економіки з можливістю її застосування в українській економіці; розроблено динамічну модель використання трудових ресурсів в умовах проведення ринкових перетворень соціальної сфери з метою подолання безробіття; розроблено концепцію менеджменту малого та середнього бізнесу як засобу підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва для створення нових робочих місць. Розроблено та запропоновано алгоритм прогнозу динаміки чисельності та структури зайнятих в економіці.

Запропоновано адаптивний підхід щодо вдосконалення податкової системи України з урахуванням досвіду ФРН.

Ключові слова: соціальна сфера, соціальний менеджмент, соціальне забезпечення, адаптивний підхід, державне регулювання, ринок праці, пенсійне забезпечення.

АННОТАЦИЯ

Власова Т.В. Менеджмент в социальной сфере экономических систем. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 - Предпринимательство, менеджмент и маркетинг.

Донецкий государственный университет Министерства образования Украины, Донецк, 1999.

В диссертационном исследовании предложена концепция развития социальной сферы, совершенствования ее менеджмента. Разработаны научно-методические основы регулирования социального менеджмента в Украине, направленного на эффективное использование преимуществ социально-ориентированной экономики для развития отечественной экономики рыночной трансформации.

Для реализации поставленной цели предложены следующие методы: определены основные аспекты теории ордолиберализма как главного элемента социальной рыночной экономики с возможностью ее применения в украинской экономике; разработана динамическая модель использования трудовых ресурсов в условиях проведения рыночных преобразований социальной сферы с целью преодоления безработицы; разработана концепция менеджмента малого и среднего бизнеса как средства повышения конкурентоспособности отечественного производства для создания новых рабочих мест.

Разработан и предложен алгоритм прогноза динамики численности и структуры занятых в экономике.

Предложен адаптивный подход к совершенствованию налоговой системы Украины с учетом опыта ФРГ.

Ключевые слова: социальная сфера, социальный менеджмент, социальное обеспечение, адаптивный подход, государственное регулирование, рынок труда, пенсионное обеспечение.

SUMMARY

Vlasova T.V. Management in the social sphere of economic systems. - Manuscript.

The dissertation for candidate degree in economics by specialty 08.06.02 - Management, entrepreneurship and marketing.

Ministry of Education of Ukraine, Donetsk State University, Donetsk, 1999.

The dissertation touches upon the social management problems of economic systems. The nearest step of Ukraine's integration into the EU belongs to the social sphere. GDP per capita is at the level of under developed countries average monthly salary in dollars amounts only to 84,4 USD in 1997, and Ukraine has become the country with the one of highest poverty level in Europe. Modern institutions for unemployment management, pension insurance and health protection are not formed yet.

That's why the topic of these thesis is pivotal for the transformation period of Ukrainians economics.

Tendencies of the german social sphere as well as specific peculiarities of Ukraine's one have been analyzed and proposed measures for the improving of these problems.

On solving the problems of a socially orientated state - to develop and gradually implement the ukrainian model of a socially oriented state the best experiences of other countries should be used and at the same time, the historical, national and other features of Ukraine, have to be taken into account in order to realize the main idea of a socially oriented economy creating - welfare for everybody.

The aspect of taxation system - tax policy of income regulation, should be built in such way that tax rates would be close to minimum that is accepted in the EU countries and progressively or stepwise increase above this level.

The aspect of solving the poverty problem - to transform the social security system by highlighting three key elements:

a)to introduce a social minimum income level guaranteed by the state;

b)social insurance funds with proportional contributions by employees and

companies;

c)adoptation of a national programme of poverty fighting by centralising the

social payments financing.

The model of social sphere financing has been created in dissertation.

The aspect of solving the unemployment prolems - to base the employment policy on different unemployment features that are adequate to the period of radical restructuring of the Ukrainian macroeconomic system. The dynamic model of employment regulation imminent to the unemployment nature in Ukraine has been proposed.

The aspect of reforming the pension system - social insurance for the elderly should consist of three main elements:

legal pension;

company or employer based insurance;

self insurance.

The goal of pension system is to provide an adequate living standard of the elderly that is around 60% of the living standard in the active age; to provide opportunities for activity of governmental and private and pension funds on financial and stock markets as institutional investors; to provide the formation and use of pension funds on the basis of insurance mechanism.

Key words: Social sphere, social management, social providing, adaptive approach, state regulation, labour market, pension insurance.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Україна, трансформуючи економіку, має чітко визначитися в напрямку свого розвитку як ринкового господарства. Обираючи шлях соціального ринкового господарства, вона може спростити розв'язання кола проблем, пов'язаних із формуванням конституючих основ цього типу ринкової економіки, маючи на увазі насамперед досвід Німеччини.

Досвід цієї країни важливий з двох точок зору: Західна Німеччина є прикладом того, що можна досягти на шляху розвитку соціального ринкового господарства, Східна Німеччина дає можливість вивчити процес трансформації в соціальне ринкове господарство. І оскільки концепція соціального ринкового господарства є відкритою, то Україна має вибір. З одного боку, вона може використати лише ті елементи системи соціального ринкового господарства, які відповідають її менталітету, традиціям історичного розвитку, природним умовам. З іншого - вона може внести нові елементи, які характеризують її колишні економічну та соціальну системи. Актуальність теми дослідження обгрунтована необхідністю найскорішого розв'язання проблем соціальної сфери в контексті розбудови в Україні соціально-орієнтованої ринкової економіки, а також недостатнім аналізом менеджменту соціальної сфери економічних систем.

Економічні процеси перетворень в соціальній сфері досліджено такими відомими вченими, як А.Филипенко, Ю.Пахомов, В.Парнюк, В.Рокоча, В.Нестеренко, О.Плотніков, П.Моненко, В.Новицький, Г.Клименко, А.Румянцев, Є.Панченко, А.Кредісов, В.Волошин.

Загальні питання трансформації суспільства розглянуто в роботах Ю.Макогона, Д.Лук'яненка, Л.Абалкіна, А.Семенова, Л.Бальцеровича, Я.Корнаї, В.Радаєва, У.Рора, Г.-Х.Зинна, О.Шляхта, Г.Далманса, Г.Климента.

Серед наукових установ доцільно підкреслити розробки Інституту порівняння економічних систем управління (Філіпс-університет, ФРН), Інституту німецького господарства (ФРН), ІФО-Інституту (ФРН), Інституту Світової економіки і міжнародних відносин НАН України (Київ).

Особливої уваги заслуговують наукові праці Л.Ерхарда, А.Мюлера-Армака, В.Ойкена, Р.Гутмана, Х-Р.Петерса, Р. Хікеля, публікації Центру “Соціальний моніторинг”, Експертної Ради з загальних питань економічного розвитку (ФРН), наукові розробки Центру економічних та соціальних досліджень (ФРН).

Спираючись на результати досліджень в цій складній та багатогранній сфері та, враховуючи необхідність подальшої розробки її теоретичних та науково-прикладних аспектів, доцільно запропонувати комплекс теоретичних та методологічних положень, спрямованих на практичне вирішення проблем менеджменту у соціальній сфері економічної системи.

Актуальність та злободенність вказаних проблем зумовили вибір теми даної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дослідження було використано при виконанні держбюджетної дослідницької теми “Методологічні питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні регіону та розробка рекомендацій щодо її активізації” (№ держреєстрації Г-96/3).

Предметом дослідження є сучасні концепції розвитку соціальної сфери економічних систем, удосконалення її менеджменту.

Об'єктом дослідження виступає соціальна сфера економічних систем як складова частина національних загальноекономічних процесів 90-х років та перспективи її удосконалення та поліпшення.

Мета та задачі дослідження. Метою роботи є розробка науково-методичних засад регулювання соціального менеджменту в Україні, спрямованого на ефективне використання переваг соціально-орієнтованої ринкової економіки у розвитку вітчизняної економіки ринкової трансформації.

Досягнення поставленої мети зумовило такі основні задачі:

дослідження теоретико-методичних аспектів соціального ринкового господарства ФРН з можливістю адаптації його елементів до умов перехідної економіки України;

проведення аналізу впливу ролі держави та засобів державного регулювання на соціально-орієнтовану ринкову економіку;

визначення ролі менеджменту у розвитку малого та середнього бізнесу з метою вирішення соціальних проблем зайнятості;

визначення можливостей підвищення ефективності застосування трудового потенціалу в умовах трансформаційних процесів для розв'язання проблем соціальної сфери;

дослідження організаційного механізму регулювання засобів соціальної політики трансформації;

розробка рекомендацій щодо вдосконалення менеджменту в соціальній сфері перехідного періоду розбудови ринкової економіки України.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1990 до 1998 років.

Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є системний підхід, історіко-компаративний, економетрічний, статистичний, картографічний методи, засоби порівнянь та погрупувань.

Інформаційною основою роботи є дані статистичних щорічників Міністерства статистики України, Міністерства економіки ФРН, матеріали періодичних видань, роботи українських та закордонних спеціалістів з питань соціального менеджменту, дані Центру “Соціальний моніторінг”.

В процесі роботи над дисертацією вивчено теоретичні та законодавчі положення, які представлені авторами у монографіях, статтях, брошурах і т.і. Також було використано нормативну базу Міністерства праці України, Конституцію України, законодавчі акти України та ФРН.

Наукова новизна дослідження полягає у наступних головних положеннях:

досліджено методологічні аспекти ордолібералізму як головної теорії соціально-орієнтованої ринкової економіки з можливістю застосування її головних елементів в українській економіці;

проведено системний аналіз підвищення ефективності використання трудових ресурсів в умовах проведення ринкових перетворень соціальної сфери з метою розв'язання проблем зайнятості;

розроблено концепцію менеджменту малого та середнього бізнесу з точки зору підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва для створення нових робочих місць;

запропоновано нові організаційні форми адаптації соціальної політики до умов ринку як засіб подолання соціальних негараздів українського суспільства;

розроблено динамічну модель трудових ресурсів, а також алгоритм прогнозу динаміки чисельності та структури зайнятих в економіці, що має забезпечити найбільш ефективне вирішення проблем менеджменту соціальної сфери;

на заставі комплексного аналізу організації соціального захисту запропоновано модель фінансового забезпечення соціальної сфери економічної системи як складової частини соціального менеджменту;

розроблено комплексний концептуальний підхід щодо визначення можливості практичного застосування німецького досвіду соціального та пенсійного забезпечення в Україні, що обумовлено специфічними перевагами реалізації запропонованого модельного підходу до аналізу економічних процесів в умовах нестабільного економічного розвитку.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці комплексних методичних рекомендацій щодо впровадження продуктивної концепції менеджменту в соціальній сфері економічної системи. Основні результати роботи доведені до рівня обгрунтованих аналітичних висновків та конкретних практичних пропозицій та рекомендацій:

Визначення регулюючої ролі держави в соціальній ринковій економіці та запровадження механізму адаптації державного регулювання до умов перехідного періоду.

Практичні рекомендації щодо стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу в Україні.

Пропозиції щодо вдосконалення системи соціального захисту населення в умовах трансформації економіки за напрямами: страхування на випадок безробіття, пенсійного забезпечення, соціального страхування, медичного страхування.

Методичні рекомендації щодо здійснення фінансування соціальної сфери за рахунок адресного перерозподілу державних коштів.

Результати дослідження застосовано в практичній діяльності Донецького регіонального відділу торговельно-промислової палати (ТПП), в організації менеджменту спільного німецько-українського підприємства “Клашка Гмбх”, при розробці курсів “Світова економіка”, “Світова економіка та міжнародні економічні відносини”, “Економіка зарубіжних країн”, “Регіональна економіка”, про що свідчать акти впровадження.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні результати роботи було викладено на одній регіональній та п'яти міжнародних конференціях: Міжнародна вузівська конференція “Маркетинг, менеджмент, підприємництво” - Донецьк, ДонДУ, 1996; Російсько-український науково-практичний семінар “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків” - Донецьк, ДонДУ, 1995; Міжнародний науково-практичний семінар “Міжнародна логістика у країнах з перехідною економікою” - Донецьк, ДонДУ, 1996; Вузівська конференція, присвячена 60-річчю ДонДУ “Економіка, менеджмент, маркетинг, кількісні методи” - Донецьк, ДонДУ, 1997; Міжнародний науково-практичний семінар “Розвиток ЗЕЗ та проблеми залучення іноземних інвестицій до економіки України” - Донецьк-Слав'яногірськ, 1997, 1998.

Публікації. Основні положення були викладені в 12 публікаціях, загальним обсягом 6,5 д.а., з яких 10 обсягом 4,2 д.а. належить авторові особисто.

Структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (156 найменувань). Основний зміст викладений на 193 сторінках друкованого тексту, робота містить 17 таблиць, 17 рисунків, 5 додатків.

2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Перший розділ дисертаційного дослідження присвячений аналізу методології та теорії соціального ринкового господарства. Розглянуто основні тенденції розвитку та регулювання процесів соціальної політики в економічних системах окремих країн. В роботі зазначається, що створення чи відродження будь-якої країни передбачає необхідність розбудови соціальної держави. Яскравим прикладом такої діяльності є Німеччина, але якщо соціальне відродження ФРН відбувалося у європейському навколишньому середовищі, то Україна має здійснювати трансформаційні процеси в умовах внутрішньої кризи і на фоні благополучного соціального розвитку більшості Європейських держав. Суперечливий процес перетворення суспільних відносин обумовлює необхідність пошуку оптимальних шляхів утвердження нового змісту, позитивної логіки соціальної динаміки, здійснення адекватної соціальної політики. Останнє обумовлює необхідність інтенсифікації темпів розробки і реалізації оригінальної української соціальної моделі, яка має бути заснованою на певній теоретично та аналітично обгрунтованій концепції.

Наукова розробка даної проблеми обумовлена необхідністю пошуку оптимальних засобів і форм менеджменту соціальної сфери економічної системи з урахуванням суперечливої специфіки соціодинаміки українського суспільства.

Зазначене суттєво актуалізує розробку як наукових проблем соціального розвитку та менеджменту соціальної сфери, так і їх аналіз в навчально-методичному аспекті.

Соціальна політика знаходить свій вияв в управлінні, регулюванні соціальних процесів. Соціальне управління, соціальне регулювання є основним механізмом, інструментом реалізації соціальної політики.

Соціальна політика передбачає визначення глибинних тенденцій розвитку в усіх сферах суспільного життя, що обумовлюють процес розвитку соціального буття і соціальної безпеки людини та цілеспрямований вплив на них суб'єктів регулятивної діяльності.

Соціальний менеджмент - це система управлінських, регулятивних, організаційних, саморегулятивних заходів, дій, і насамперед цілеспрямованої діяльності суб'єктів, спрямованих на формування та реалізацію соціальних потреб, що відображають життєві інтереси людини і суспільства.

Мета соціальної політики за сучасних умов полягає у вирішенні суперечностей суспільного, соціального розвитку, які гальмують процес формування соціально-орієнтованої ринкової економіки, становлення середнього класу, соціальної мобільності, затвердження дійових механізмів соціального життєзабезпечення людини як головного суб'єкту соціального розвитку.

Суттєвими причинами виникнення несприятливих тенденцій і труднощів у соціальній сфері в перехідний період стало використання форм та методів директивного управління, спроба наповнити нові форми управління старим змістом, абсолютизація малоефективних засобів управління, недооцінка гнучких та ефективних форм соціального регулювання, самореалізації особистістю свого соціального потенціалу.

Дослідження системи соціального захисту дає змогу визначити як головний системоутворюючий чинник законодавчо-нормативну базу. На підставі законів та інших нормативних актів формуються державні органи управління соціальним захистом, регламентуються їх взаємовідносини з недержавними організаціями та населенням. Законодавство та інші нормативні акти обумовлюють формування фондів, які акумулюють кошти, призначені на соціальний захист та порядок їх використання, а також підготовку кадрів соціальних працівників (як державних, так і недержавних установ).

В концепції соціальної ринкової економіки провідним є принцип соціальної допомоги. Під нею розуміють субсідарність, яка проявляється у вигляді допомоги для самодопомоги і не гальмує ринкові відносини.

Розробка концепції має бути заснована на загальних принципах здійснення соціальної політики:

принцип солідарності і субсідарності;

принцип страхування, модифікований за допомогою елементів соціального збалансування;

принцип створення тримачів страхових фондів у вигляді самостійних публічно-правових органів, які працюють на підставі самоврядування;

принцип належності до того чи іншого виду соціального страхування як основи для отримання послуг;

принцип обов'язкового страхування, у відповідності з яким згідно із законами встановлюються правові взаємовідносини;

принципі забезпечення життєвого рівня, який є метою встановленого законом соціального захисту.

Підтвердженням того, що соціальна політика знаходиться в центрі уваги фінансової політики Федеративної Республіки Німеччини є система фінансового планування держави. Так, у фінансовому плані на 1993-1997 роки у видатках федерації по сферах завдань першим пунктом йдуть видатки на соціальний захист населення (табл.1).

Таблиця 1. Видатки бюджету Федеративної Республіки Німеччини по відповідних сферах завдань соціального захисту в 1993-1997 роках, тис. німецьких марок

Сфери завдань	1993	1994	1995	1996	1997
1. Пенсійне страхування робітників та службовців, мінімальне пенсійне страхування	62257	74263	75662	76963	79147
2. Політика ринку праці, охорона праці	40468	32983	29132	23501	17296
3. Кошти на виховання, охорону материнства, сімейну політику	7876	7619	9326	9326	9621
4. Кошти на дітей	21850	20390	20390	20390	20390
5. Компенсаційні кошти на житло	3656	3552	2859	2759	2700
6. Кошти на преміювання будівництва житла	550	450	350	320	320
7. Забезпечення жертв війни	13701	14134	14125	13429	13195
8. Відновлення повернення переселенців	2001	1790	1732	1651	1595
9. Сільськогосподарська соціальна політика	6830	7217	7556	8005	8444
10. Інші заходи в соціальній сфері	6021	5883	5461	4812	4840
Разом	168200	168281	166563	151003	157548
У відсотках до федерального бюджету	36,5	35,1	34,8	32,1	31,5

На заставі проведеного аналізу інституціональну структуру соціального захисту в Україні можна зобразити у вигляді схеми (рис.1).

Рис. 1 Організаційно-правова структура системи соціального захисту

В роботі відзначено, що стратегією трансформаційного процесу повинно бути підвищення ефективності соціальних вкладень, перш за все на засадах якісного обновлення ролі бізнесу. Зазначено ключові напрямки цього процесу:

Перенос акценту з нарощування державних інвестицій в суспільну сферу на раціоналізацію їх застосування.

Приватизація соціальної сфери.

Розвиток соціальних функцій крупного бізнесу.

Проведений аналіз розвитку соціальної сфери ФРН засвідчив можливість адаптації теоретичних аспектів менеджменту соціальної ринкової економіки до умов України, враховуючи специфічні риси українського менталітету.

У другому розділі проведено поглиблений аналіз менеджменту соціального розвитку в умовах трансформаційних процесів.

Особливість соціально-орієнтованої економіки полягає в тому, що роль держави реалізується не стільки у фінансуванні заходів соціальної політики, скільки в заходах політики соціального порядку, з тим, щоб встановити обгрунтовані ставки і співвідношення між соціальними виплатами. Такої поведінки вимагає від неї концепція соціального ринкового господарства. В соціальній політиці держава бере участь як додаткове джерело поточного фінансування здебільшого при розв'язанні оперативних та поточних цілей. Держава поставляє в соціальний бюджет близько 30% всіх його коштів, що дозволяє їй зосереджувати свою діяльність як держави-скарбника насамперед у сферах, які не пов'язані із законодавчим страхуванням. Отже, при виконанні соціального бюджету функції держави - носія державності визнаються і фінансово узаконюються по всій статтях витрат і як скарбника - по статтях, що не пов'язані з обов'язковим страхуванням, якого вимагає діюче законодавство.

Класичною функцією держави в соціальному ринковому господарстві залишається здійснення правової регламентації економічної політики. До другого комплексу завдань держави належить необхідність формування кон'юнктурної політики, яка б протидіяла можливості виникнення загальноекономічної нерівноваги.

До важливої групи завдань держави належить необхідність формування конституційних принципів соціальної правової держави.

До сфери соціальної політики держави входить також регламентація прав найманих працівників і політика сприяння їх участі в управлінні виробництвом. Зусилля держави повинні бути спрямовані на обмеження залежності найманих працівників від роботодавців і забезпечення їм відповідних соціальних прав, зокрема, права на інформацію, співробітництво і співучасть в управлінні виробництвом стосовно вирішення питань умов праці, звільнення з роботи і оплати праці.

Не менш важливою складовою частиною соціальної політики держави є здійснення структурної і регіональної політики, а також політики економічного росту, які здебільшого визначаються соціальними пріоритетами, адже вони сприяють пом'якшенню наслідків галузевих і регіональних зрушень для працівників підприємств, а також сприяють їх адаптації до нових умов. І, нарешті, до соціальної політики держави належить визначення політики перерозподілу доходів, як сукупності заходів для сприяння утворенню власності у широких верствах населення. Підсумовуючи, необхідно визнати, що основна ідея соціально-ринкової економіки полягає в тому, щоб на основі конкурентної економіки поєднати приватну ініціативу з соціальним вирівнюванням, яке повинна організувати держава і реалізовувати завдяки ефективному функціонуванню ринку.

Слід зазначити, що елементи ринку праці в Україні зароджуються під впливом здебільшого соціальних, ніж економічних умов. Проте економічна політика взагалі певним чином впливає на процеси, що відбуваються на ринку праці. Макроекономічні перетворення за останні роки не сприяли розвитку виробництва, а отже і стимулюванню попиту на працю (табл.2).

Таблиця 2. Динаміка змін основних макроекономічних показників в Україні за 1992-1997 рр., % до попереднього року

Показник	1992	1993	1994	1995	1996	1997
ВВП	-9,9	-14,2	-23,0	-12,2	-10,0	-3,2
Обсіг промислової продукції	-6,4	-8,0	-27,2	-12,0	-5,1	-1,8
Обсяг продукції сільського господарства	-8,3	-1,5	-16,5	-3,6	-9,5	-1,9
Виробництво товарів народного споживання	-9,4	-15,9	-25,0	-17,8	-17,8	-13,8
Капітальні вкладення	-36,9	-10,3	-23,0	-28,6	-22,0	-7,5
Чисельність зайнятих у галузях економіки	-4,0	-2,5	-5,1	-1,0	-5,0	-8,2

Згідно з офіційними статистичними даними обсяг ВВП в 1997 р. порівняно з 1992 р. скоротився на 49,5%, промислове виробництво - до 45,2%, виробництво товарів народного споживання - до 63,3%. Чисельність зайнятих у галузях економіки скоротилася за цей період з 24,0 до 20,2 млн.чол., тобто на 16,0%, що вказує на наявність прихованого безробіття.

Враховуючи зазначені тенденції, було проаналізовано проблему менеджменту розвитку малого та середнього бізнесу з метою розв'язання проблем зайнятості. Незважаючи на зростання удвічі кількості малих підприємств з 1992 р., у малому бізнесі зайняті лише 1 млн.громадян, тобто 4% економічно активного населення України (рис.2).



Рис. 2 Зайнятість на малих і середніх підприємствах України, 1992-1997 рр.

Важливу роль у вирішенні проблеми менеджменту малого та середнього бізнесу мають відігравати скоординовані дії, від правового захисту приватного підприємництва й ліквідування перешкод на його шляху до послаблення податкового тиску.

В Україні необхідно прискорити реальні ринкові трансформації, тобто комплексне реформування системи оподаткування, кредитування, прийняття закону про платежі, скорочення видів ліцензування підприємницької діяльності, спрощення організаційно-правового обліку й статистичної звітності суб'єктів малого бізнесу.

Служби зайнятості мають сприяти створенню малих підприємств. За наявністю коштів у фонді зайнятості служби мають надавати кредити особам, зареєстрованим у службі зайнятості на організацію підприємницької діяльності й виступати гарантом при одержанні кредиту в банку.

У розвинутих країнах світу роль малих і середніх підприємств неухильно зростає. На них припадає 70-80% загальної кількості господарських організацій. Якраз вони демонструють високу ефективність пристосування до динамічних змін в економічній діяльності й виробляють половину національного продукту.

Малий і середній бізнес вкрай важливий з погляду зайнятості й стійкості господарського розвитку, оскільки здатний найшвидче і гнучко реагувати на створення нових робочих місць і запити споживачів.

Створенню та збереженню робочих місць сприятиме також розробка і впровадження законів України “Про державну підтримку малого підприємництва”, “Про правовий захист приватної власності”, підготовка Концепції державної політики щодо розвитку в Україні малого підприємництва.

Через вищу, ніж на великих підприємствах, продуктивність праці, в цьому секторі економіки створюється близько 10% ВВП. Серед головних причин негативних тенденцій розвитку малого підприємництва можна назвати:

недосконалість, складність й нестабільність чинної нормативно-правової бази (особливо податкового законодавства);

непомірний податковий тягар, складність системи обліку та аудиту;

відсутність системи фінансування й кредитування малого бізнесу, високі відсоткові ставки;

відсутність розвинутої ринкової інфраструктури;

низький споживчий попит;

недостатнє інформаційне й консультативне забезпечення;

брак професійних знань і досвіду щодо заняття бізнесом.

Вплив зазначених негативних факторів підсилюється відсутністю соціальних гарантій населенню. Із метою стимулювання ефективної структури зайнятості доцільно розробити систему заходів зі стимулюванням за такими напрямами:

ліквідація неефективних робочих місць і створення нових робочих місць у перспективних галузях економіки;

вивільнення працівників у депресивних галузях економіки, їхня професійна підготовка та перепідготовка з подальшим працевлаштуванням у галузях економіки, що розвиваються.

Найважливішим напрямом удосконалення соціальної сфери має бути повсюдне впровадження прогресивних видів соціального страхування: страхування у разі безробіття; медичне страхування; пенсійне та інше страхування; страхування від нещасних випадків на виробництві.

З метою пом'якшення соціальних наслідків безробіття у роботі запропоновано динамічну економіко-математичну модель руху окремих груп виробничого персоналу в промисловому регіоні:

dд / dt = f1 (1п , 2п, 3п , д , J , u i , m k ),

d1п / dt = f2 (д , 1п , J , u i , m k ),

d2п / dt = f3 (1п , 2п , J, u i , m k ),

d 3п / dt = f4 (3п , u i , J, m k ),

dдор / dt = f5 ( д , 1п , 2п , 3п , в , u i, J, m k).

Елементи моделі:

п - виробничий персонал (1п - малокваліфіковані робітники,
2п - кваліфіковані, 3п - висококваліфіковані );

д - діти;

дор - дорослі;

все населення підкоряється закону природнього зменшення, а діти підкоряються закону приросту пропорційно до п;

припускається перехід робочих з груп 1п, 2п, до групи 3п, після їх навчання у середніх та вищих навчальних закладах;

відома пропускна спроможність середніх та вищих навчальних закладів.

Лінійні та нелінійні функції f1, f2, f3, f4, f5 у правій частині системи диференційних рівнянь враховують процеси народження, повноліття, перекваліфікації, навчання, інвалідності та смерті шляхом різних комбінацій змінних u i - швидкості пересування різних груп населення в одиницю часу; J - середніх часів перебування населення у тій або іншій виробничій групі та коефіцієнтів m k (приростів за рахунок k-ої групи інвалідності, перекваліфікації та ін.).

Перемінюючи змінні u i, J та коефіцієнти m k залежно від зовнішніх умов (стану ринкових структур в регіоні), можна шляхом рішення наведеної системи диференційних рівнянь (1) прогнозувати якісно та кількісно динаміку трудових ресурсів промислового регіону.

В третьому розділі запропоновано організаційні форми адаптації соціальної політики держави до умов ринку, зокрема, концепція фінансування соціальної сфери та шляхи її реалізації на сучасному етапі розвитку економіки і методичні рекомендації щодо вдосконалення податкової політики з метою вирішення проблем менеджменту в соціальній сфері економічних систем.

Щодо шляхів вирішення проблеми зайнятості, в дисертаційному досліджені запропоновано алгоритм розрахунку нових робочих місць у промислово розвинутих регіонах. Головним у цьому алгоритмі виступає показник приросту потенціалу, що характеризує зміни рівня прихованого безробіття в залежності від темпів росту (або зниження) виробництва, темпів інфляції і скорочення вибуття надлишкової робочої сили.

На основі приведеного в роботі аналізу фінансування соціальної сфери в цілому систему фінансового забезпечення соціальної сфери визначено у вигляді графічної моделі: (рис.3)

Рис. 3 Фінансування соціальної сфери

Автором роботи доводиться, що нововведення, які необхідно здійснити у пенсійному забезпеченні України, полягають у тому, щоб здійснити розподіл джерел фінансування і визначити механізм акумуляції коштів. В рамках трудової пенсії новими мають стати чотири основних елементи:

розподіл джерел одержання страхових внесків: одна частина буде сплачуватися роботодавцями (нарахування на фонд зарплати), а друга - самими працівниками (відрахування з заробітної плати);

введення персоніфікованого обліку страхового стажу, розміру заробітку (з якого сплачувались страхові внески) і розміру внеску;

поетапне, починаючи з 2000 року, збільшення на 6 місяців щорічно пенсійного віку до 65 років для чоловіків і 60 років - для жінок;

підвищення розмірів пенсії відповідно до індексації грошових доходів населення (на перехідний період), в подальшому залежно від зростання середньої зарплати працівників.

У цілях реформування пенсійної системи України пропонується взяти за орієнтири “концепцію трьох колон”, яка була розроблена ще у 1957 році Людвігом Ерхардом і яка продовжує використовуватися у практиці розвинутих країн. Згідно з нею соціальне забезпечення старості складається з трьох елементів: законна пенсія, виробничі страхування та самозабезпечення.

Такий підхід найкраще поєднує два основних принципи, які виражають власну і спільну відповідальності за влаштування життя індивідууму. Сьогодні в усьому світі спостерігається конвергенція до німецької концепції соціального страхування.

Щодо подолання проблеми бідності в похилому віці може сприяти вироблення гнучких та мобільних моделей робочого часу. Наприклад, у Швеції вже багато років існує модель, яка зробила звичним образ “пенсіонера на неповну ставку”. З часу пенсійної реформи 1992 року аналогічна модель впроваджується у Німеччині. Вона дозволяє немолодим людям поступово відходити від професійної діяльності, а молодим працювати в робочий час, що вивільняється. Отже, неповний робочий день можна розглядати як засіб подолання безробіття, удосконалення організації праці та зміцнення соціальної системи пенсійного забезпечення в Україні.

В дисертаційному дослідженні особливо зазначено, що важливим аспектом соціальної політики є податковий аспект. Соціальний захист населення через податкову систему полягає в наданні пільг малозабезпеченим верствам населення та утриманцям, вивільненні від податків доходів юридичних та фізичних осіб, які податки спрямовуються на соціально-значимі заходи та благодійність.

Досліджуючи переваги і недоліки прямого і непрямого оподаткування, зроблено висновок, що тільки шляхом їх поєднання можна побудувати податкову систему, яка б відповідала фіскальним інтересам держави та соціальним інтересам податкоплатників. Непрямі податки, що спадають на предмети споживання, завжди досить прибуткові для держави. Оскільки вони включаються в ціну товару, їх сплата відбувається непомітно для споживача і не супроводжується недоплатою.

Але поряд з фіскальними перевагами непрямі податки мають недоліки: вони носять регресивний характер. Падаючи на витрати, вони далеко не є пропорційними доходам. З огляду того, що споживання не знаходиться в прямому відношенні ні з доходами, ні з майном громадян, непрямі податки на предмети першої необхідності і широкого вжитку не пропорційні майновому положенню населення і часто вражають бідні сім'ї значно сильніше, ніж заможні.

Високі ставки непрямих податків та встановлення їх без належного вибору можуть викликати спочатку скорочення споживання, а потім і виробництва. Зрозуміло також, що непряме оподаткування в потенціалі несе заряд інфляції, так як зменшує купівельну спроможність оплати праці.

Для зниження рівня регресивності оподаткування здається необхідним гнучко зіставляти розміри непрямого оподаткування з платоспроможністю суб'єкта.

Сучасна тенденція податкової політики розвинутих країн полягає у тому, щоб накладати непрямі податки на предмети другорядного значення, лишаючи вільними під оподаткування предмети першої необхідності, поповнюючи прибуткову частину бюджету великими особистими податками і податками зі спадку.

Але вказаний фінансовий клімат може мати місце тільки в країнах, які досягли високого рівня господарювання і в яких виріс рівень споживання. Характерною відмінністю країн з низьким рівнем економічного розвитку є, навпаки, оподаткування предметів першої необхідності.

Податкова політика України не відзначається соціальною спрямованістю, відрізняється яскраво вираженим фіскальним характером. Ставка податку на додану вартість на предмети першої життєвої необхідності встановлена на досить високому 20% рівні при умові постійної затримки виплати заробітної плати.

В зарубіжних країнах встановлені нижчі ставки податку, застосовують пільгові ставки непрямих податків. Так, в Німеччині основна ставка податку на додану вартість складає 14%, діє також пільгова в розмірі 7%, зокрема для продуктів харчування (крім спиртних напоїв та оборотів кафе, ресторанів), для громадського транспорту, засобів інформації (книги, газети, журнали) та творів мистецтва.

Стосовно заробітної плати в Україні, то величину неоподаткованого мінімуму, що зараз дорівнює 17 гривень, можна вважати достатньою. Зрозуміло, що межа мінімуму, вільного від оподаткування, визначається потребами держави і рівнем економічного розвитку країни.

Система оподаткування в Україні передбачає формування державного бюджету за рахунок стягнення податків з малозабезпечених верств основної маси населення. Прибутковий податок з громадян стає одним із основних податків поповнення бюджету. Так, якщо в 1996 році доходи від прибуткового податку становили 4,8% державного бюджету, то в 1 кварталі 1998 року вони вже були 14,4%.

В Україні в останні роки посилюється негативна тенденція зубожіння нації. Наведемо дані обстеження Світового банку. В Україні за межами бідності (підкреслимо - бідності, а не “малозабезпеченості”) перебувало у 1992 році 11% населення, а у 1996 році - 74%. Ледве кінці з кінцями зводили 90% населення.

Удосконалення системи оподаткування заробітної плати в Україні повинно відбуватись як в напрямку зменшення ставок нарахувань на фонд оплати праці, так і шляхом перебудови системи оподаткування прибутковим податком. При цьому, крім зниження рівня неоподаткованого мінімуму та встановлення раціональної шкали оподаткування, прибутковий податок доцільно стягувати з врахуванням сімейного стану, кількості працюючих в сім'ї, наявності дітей і утриманців та виду одержаних доходів.

При визначенні розміру податку по заробітній платі запропоновано такі спеціальні інструменти, як “податкові класи”, “подакові карти”, “податкові таблиці”. Зокрема, виділено шість податкових класів, які погруповують робітників і службовців залежно від їх сімейного стану, кількості працюючих в сім'ї, спільного чи окремого ведення обліку одержаних доходів, наявності дітей. До першого класу належать неодружені робітники без дітей та ті з одружених, овдовілих чи розлучених, у яких відсутні умови для включення в більш благодатні третій чи четвертий класи. В другий податковий клас входять неодружені, розлучені чи овдовілі, що мають на своєму утриманні не менше однієї дитини, якщо їм належить вільна від податку певна сума для підтримки сімейного бюджету. До третього класу віднесені одружені робітники, та якщо в сім'ї працює тільки один з подружжя. Якщо працюють обидва з подружжя, то один з них за спільною згодою переходить до п'ятого класу. Четвертий клас включає сім'ї з працюючим подружжям, які оподатковуються окремо. П'ятий клас - це одружені робітники, в сім'ї працюють 1 чоловік, 1 дружина, але один з них за спільною згодою включений в третій клас. Шостий клас призначений для робітників, що мають заробіток в декількох місцях з метою їх обліку.

Враховуючи передовий досвід високо розвинутих зарубіжних країн, в Україні доцільно також було б удосконалити систему стягнення прибуткового податку, зробивши її гнучкішою.

регулювання трудовий держава

ВИСНОВКИ

На методичному та теоретичному рівнях у дисертації проведено розробку науково обгрунтованих рекомендацій та практичних пропозицій щодо удосконалення менеджменту соціальної сфери:

досліджено методологічні аспекти ордоліберальної теорії як провідної теорії соціально орієнтованої ринкової економіки та запропоновано застосувати її головні елементи, зокрема, принцип ринкової свободи господарювання з принципом соціального вирівнювання;

з позицій системного підходу проведено аналіз підвищення ефективності використання трудових ресурсів в умовах проведення трансформації національної економіки, зокрема, в соціальній сфері, з метою розв'язання проблем зайнятості. Розроблено алгоритм динаміки чисельності та структури зайнятих в економіці, що має забезпечити скоріше вирішення проблем менеджменту соціальної сфери;

розроблено концепцію менеджменту малого та середнього бізнесу з точки зору підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва для створення нових робочих місць; запобігання соціальним негараздам в умовах безробіття вимагає активного державного втручання. З цією метою доцільно використовувати такі методи державного стимулювання малого бізнесу: доступ до кредиторів, створення соціальної інфраструктури, податкові важелі.

на заставі комплексного аналізу організації соціального захисту населення та ураховуючи відсутність фінансових коштів для здійснення зміни соціальних структур, визначено концептуальну модель фінансування соціальної сфери шляхом перерозподілу державного бюджету на соціальні цілі;

розроблено комплексний механізм щодо визначення можливості практичного застосування німецького досвіду соціального та пенсійного забезпечення в Україні, що зумовлено специфічними перевагами реалізації запропонованого модельного підходу модельного підходу до аналізу економічних процесів в умовах нестабільного економічного розвитку. Пропонується 3-рівнева система пенсійного забезпечення та використання методики удосконалення системи стягнення прибуткового податку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Макогон Ю.В., Яценко А.Б., Власова Т.В. Немецкий пример достоин подражания // Деловой вестник. - № 4. - Киев, 1997. - С.26-27 (0,2 д.а.). Дисертанту належить 0,1 д.а. - Запропоновано головні елементи адаптації німецького досвіду до умов України.

2. Власова Т.В. Трансформаційні процеси у Східній Німеччині. Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв`язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект (збірник наукових робіт). - Донецьк: Донецький держуніверситет, 1998. - С.162-168 (0,4 д.а.)

3. Власова Т.В. Досвід Німеччини у питанні валютного регулювання для розвитку української економіки. Дніпропетровськ, НГА, 1998. - С.4-15 (0,8 д.а.)

4. Макогон Ю.В., Орехова Т.В., Власова Т.В. О путях преодоления кризиса в угольной промышленности // Уголь Украины. - № 12. - Киев, 1997. - С.15-18 (0,3 д.а.). Дисертанту належить 0,1 д.а. - Розглянуто соціальні аспекти реструктурізації вугільної промисловості Донецького регіону.

5. Власова Т.В. Позитивний досвід Німеччини для розвитку української економіки. Инвестиционное проектирование устойчивого регионального развития (сборник научных трудов). - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. - С.93-103 (0,7 д.а.).

6. Власова Т.В.Украина и Германия. Социально-экономические аспекты региональной промышленной политики (сборник научных трудов). - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1997. - С.179-182 (0,2 п.л.).

7. Макогон Ю.В., Фомичева Н.В., Власова Т.В. и др. Зовнішньоекономічна діяльність (збірник наукових робіт). - Донецьк: Донецький держуніверситет, 1998. - 291 с. Дисертанту належить С.146-157 (0,8 д.а.). Запропоновано методику вдосконалення діяльності спільних підприємств.

8. Власова Т.В. Экономический порядок в ФРГ. Составные элементы социального рыночного хозяйства // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право, №2, 1998. - С.139-142 (0,3 д.а.).

9. Власова Т.В. Менеджмент развития малого и среднего бизнеса. Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект.(сборник научных работ). - Донецк: Донецкий госуниверситет, 1999. - С.382-386 (0,3 д.а.).

10. Власова Т.В. Механізм застосування позитивного досвіду Німеччини у розвитку української економіки. Международный научно-практический семинар (сборник научных работ). - г.Ниш (Югославия), №2, 1998. - С.585-592 (0,5 д.а.)

Размещено на Allbest.ru

...