Організаційно-економічні фактори розвитку малого підприємництва в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-економічні фактори розвитку малого підприємництва в Україні

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Трансформація відношень власності і типів господарських структур активно впливає на формування підприємницького середовища в Україні. При цьому малі і середні підприємства відіграють суттєву роль в становленні багатоукладної економіки.

Реформи, що відбуваються в Україні обумовили процеси демонополізації і приватизації державної власності. Поява різноманітних форм підприємництва і ділової активності вимагає наукового обгрунтування дієвості ринкових важелів і стимулів розвитку малих і середніх підприємств, які, на жаль, є найбільш вразливими під впливом існуючих протиріч з боку держави і великих підприємств. Особливої гостроти набуває проблема розробки організаційно-економічного механізму підтримки підприємницької діяльності з врахуванням економічних, політичних, соціальних, правових та інших умов розвитку.

Теорія і практика накопичили достатній досвід, що визначає підприємництво загалом і мале підприємництво в тому числі.

Автор опиралась на дослідження проблем розвитку малих і середніх форм підприємництва, які представлені в роботах таких авторів, як В.Г. Абрамова, О.І. Агєєва, Є.І. Борсученко, Г.В. Бистрової, Л.Т. Верховодової, В.М. Власової, О.А. Глушецького, Є.П. Горбунова, Г.А. Егіазаряна, Н.М. Єрмошенко, Н.М Заблюка, Б.М. Ічітовкіна, В.Д. Камаївої, Д.А. Кузіна, С.К. Леонова, А.Г. Певзнера, Б.А. Райзберга, А. Сміта, Г.П.Чіненного, А. Хоскінга, Й. Шумпетера та інш.

Проте спостерігається однобокість підходів до проблеми, що виявляється в дослідженнях лише окремих рис підприємницької діяльності. Відсутність систематизації й структуроутворюючих характеристик підприємництва не дозволяє в повній мірі сформувати політичні та економічні настановлення розвитку цього виду діяльності. Це і визначило вибір теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у відповідності до затвердженої наказом Міністерства освіти України №37 від 13.02.97 р. програми «Економічні проблеми розбудови державності України: важелі та стимули розвитку господарчих систем», а також в рамках теми кафедри менеджменту «Методичні і організаційні аспекти формування ринкового механізму в управлінні на рівні фірм», що розробляється за тематичним планом науково-дослідних робіт Одеського економічного університету на 1997-1999 рр. (підстава для виконання НДР - рішення Координаційної ради університету, протокол №2 від 11.03. 1997 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка методичних рекомендацій щодо розвитку малих форм підприємництва, обґрунтування їх структуроутвоюючих характеристик, а також напрямків стратегії підтримки підприємницької діяльності.

У відповідності до мети були поставлені наступні завдання:

- узагальнити закономірності і риси малих форм підприємництва виходячи із суті даного виду діяльності;

- розкрити економіко-правовий аспект взаємовідношень між суб'єктами підприємництва з врахуванням різноманітних форм власності;

- обґрунтувати структуроутворюючі характеристики підприємницької діяльності за ознаками галузевої, територіальної і іншої належності, включаючи форми власності та розміри підприємств;

- на основі аналізу стану підприємництва в Україні і конкретно в окремих регіонах виділити тенденцію розвитку даного явища в порівнянні з досвідом зарубіжних країн;

- визначити послідовність переходу від одного типу підприємницької діяльності до іншого по мірі накопичення капіталу;

- обґрунтувати пошук і шляхи вирішення проблем формування та ефективного функціонування ринкової інфраструктури, що забезпечує взаємодію малих, середніх та великих форм підприємництва;

- розробити рекомендації для вдосконалення механізму регулювання малого підприємництва та створення організаційно - економічного механізму його підтримки в Україні та в регіонах.

Методологія та методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є праці українських та зарубіжних вчених - економістів, законодавство України, що стосується підприємницької діяльності, міжнародні стандарти діяльності малих підприємств. В процесі дослідження в роботі використані методи індукції, дедукції, порівняльного та факторного аналізу та інші, що застосовуються у вивченні економічних процесів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі

- доповнені аргументи, які підтверджують, що власність є невід'ємним атрибутом підприємницької діяльності, а також принципові підходи до аналізу факторів, що впливають на комерційну діяльність в умовах становлення ринкових відносин;

- розширена класифікація основних типів малих підприємств з урахуванням їх еволюції;

- обґрунтовано макроекономічне та соціальне значення розвитку малого підприємництва в вирішенні проблем безробіття в Україні;

- здійснена комплексна оцінка територіально - галузевої структури малого підприємництва в Херсонській області;

- розроблені методичні основи організаційної взаємодії і підтримки малого підприємництва в регіоні, включаючи особливості створення бізнес-інкубаторів;

- обґрунтована принципова схема програмного підходу щодо підтримки малого підприємництва в регіоні.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає в створенні завершеної цілісної методики застосування програмно-цільових методів підтримки та розвитку малого підприємництва в регіоні.

Результати наукових розробок впроваджені в курси економічних дисциплін, що викладаються автором в Херсонському державному педагогічному університеті.

Запропонована дисертантом методика підтримки малого бізнесу в регіонах дозволяє удосконалювати організаційні фактори розвитку даного виду діяльності. Ця методика універсальна по відношенню до мінливих економічних умов в нашій країні.

Наслідком впровадження даної програми кількість малих підприємств в Херсонській області за період 1997 - 98 рр. збільшилась вдвоє.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що вперше в дослідженні сформована система підтримки малого підприємництва на регіональному рівні, що призвана вирішити ряд проблем, пов'язаних з розвитком в цьому напрямку.

За участю автора розроблена цільова комплексна програма підтримки розвитку малого підприємництва Херсонської області. Представлені рекомендації щодо економічного обґрунтування застосування цільового комплексного підходу при вирішенні завдань мають практичне значення, пов'язане з розвитком малого бізнесу. Здобувач також брала участь в інших наукових розробках з вказаної тематики

Апробація результатів дослідження. Апробація результатів дослідження відбувалася на ряді малих підприємств м. Херсона, в Херсонському державному педагогічному університеті при розробці та викладанні курсів з економічних дисциплін. Головні висновки дисертаційного дослідження обговорювалися в Херсонському обласному управлінні економікою. Окремі положення лягли в основу доповідних записок до виконавчих та директивних органів, а також методичних рекомендацій на ряді конференцій, семінарів, в тому числі: на регіональній міжобласній науково - практичній конференції «Актуальные проблемы гуманитарной подготовки студентов», Одеса, ОДУ, 1991 р.; на Всеукраїнській науковій конференції «Проблеми сучасної політики та шляхи її здійснення», Одеса, ОДУ, квітень 1993 року; на Всеукраїнській науковій конференції «Україна: становлення незалежності», Одеса, ОДУ, жовтень 1993 року.

Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції «Регіональні особливості взаємодії систем економічного навчання» (Київ, 1995 р.), науково-методичних конференціях «Підготовка фахівців, що мобільно пристосовуються до ринкових відносин» (Одеса, 1995 р.), «Проблеми підготовки і перепідготовки фахівців для сфери обслуговування в умовах регіонального розвитку підприємництва» (Одеса, 1996 р.), «Питання методичного забезпечення навчального процесу і якості підготовки фахівців» (Одеса, 1996 р.)

Публікації. Головний зміст і висновки дослідження викладено автором у восьми наукових роботах, загальним обсягом 2,2 д. а., особистий внесок здобувача складає 1,8 д. а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 170 сторінок машинописного тексту, в тому числі 14 таблиць, 8 малюнків, 3 додатки. Список використаної літератури, викладений на 8 сторінках і нараховує 117 найменувань.

Основний зміст дисертації

підприємництво регіон економічний

В дисертаційній роботі поставлений та вирішений комплекс теоретичних та методологічних питань, що стосується розвитку малого підприємництва в Україні.

Розділ 1. Підприємство як соціально-економічне явище, його структурний аналіз. Ситуація, що склалась в Україні, свідчить про те, що роль малого підприємництва в розвитку національної економіки починає поступово зростати. Мале підприємництво стає важливим фактором стабільності суспільства. Протягом останніх років саме мале підприємництво було єдиним сектором економіки, який не скорочувався, а забезпечував відповідну віддачу коштів та ефективне використання фінансових та інших ресурсів. Економічний розвиток малого підприємництва сприяє загальноекономічному росту.

В роботі показано передумови становлення та розвитку підприємницької діяльності, спроби аналізу яких зустрічаємо вже в працях перших вчених економістів, і які мають таку ж давню історію, як і економічна думка взагалі. Підприємництво характеризує право володіння капіталом, поєднання та комбінування ресурсів, орієнтацію. На вилучення прибутку, використання конкурентних переваг та можливостей з врахуванням ризику, самостійність, ініціативність, здатність переборювати всі негаразди ринкового середовища та інш.

Підприємництво являє собою сукупність вольових, інтелектуальних та фізичних зусиль господарчого суб'єкту (особи або групи осіб), що мотивує та реалізує свої дії заради отримання економічного результату.

Одним із ключових моментів підприємництва слід розглядати відношення власності та існування різноманітних їх форм. Власність - це не лише право володіти майном, але й обов'язок затрат на її охорону, ремонт та господарчу експлуатацію, тягар підприємницького ризику аж до можливостей повного банкрутства. Саме ця сторона власності є основним критерієм оцінки реальної готовності підприємця брати участь у виробничому процесі, вимагає більш детального вивчення. Рівні підприємницької діяльності слід характеризувати за спеціальною, економічною, територіально-галузевою та іншими ознаками, в основі яких лежить принцип розподілу за їх формами власності та величиною капіталу.

З досвіду видно, що на етапі приватизації та демократизації в процесі створення підприємницького середовища в Україні чітко визначилась тенденція перекачування капіталу в сфері, що забезпечують його прискорення. Орієнтація на ринок призвели до гіпертрофованого розширення сфери торгівлі та послуг.

Розукрупнення державних підприємств з метою їх демонополізації обумовило необхідність вживання малого підприємництва в галузі обробної промисловості. Ця тенденція в розвитку малого підприємництва характерна в основному для більшості східноєвропейських країн.

Формування в розвинутих країнах особливої сфери виробництва технологій, від якої залежить економічне зростання, неминуче висуває її як провідну ланку суспільного виробництва. В зв'язку з цим простежується тенденція, що веде до зникнення промисловості та сільського господарства з їх економіки. В той же час обробна промисловість стала основною ланкою економіки цілого ряду країн, що розвиваються. Індустріалізація, що бурхливо відбувалася там в 50 - 70 роки, дала відповідні результати.

Таким чином, стосовно до оцінки господарських зв'язків, можна розглянути багаторівневу систему міжнародного розподілу праці. Розвинуті країни спеціалізуються по виробництву високих технологій і здійснюють їх передачу на периферію. Певна частина країн мають промислову спеціалізацію, а деякі країни залишаються переважно аграрними або мінерально-сировинними.

Глибока трансформація підприємництва викликала виникнення різноманітних типів підприємств в процесі їх життєдіяльності. Виявлення цих особливостей має не лише теоретичну, але й практичну значимість. Максимально використовуючи свої ресурси, малі підприємства досягають поставленої мети і в той же час виконують відповідні макроекономічні функції.

Можна виділити три основних типи дрібних фірм «масовики», «венчурні», «сателіти». Кожний з них відповідають своїй цілком визначеній функції. «Масовики» - фірми пристосовані до масового споживача. Венчурні фірми здійснюють технологічний розвиток. «Сателіти» - малі підприємства, що мінімізують витрати виробництва і збуту у крупних компаніях.

Таким чином, подальший розгляд проблем малого підприємництва розглядається в більш конкретних умовах нашої країни.

Розділ 2. Шляхи формування і перспективи розвитку малого підприємництва в Україні і Херсонській області.

В розділі розглядаються макроекономічні фактори розвитку малого підприємництва в Україні, досліджується територіально - галузева структура малого підприємництва Херсонської області, пропонуються організаційні основи створення і налагодження механізму підтримки розвитку малого бізнесу, а також зроблена спроба застосування програмно - цільових методів в становленні і розвитку малого підприємництва в Херсонській області.

В умовах перехідної економіки інших країн малий бізнес традиційно розглядається як головний фактор створення робочих місць. В Україні це не спостерігається через незавершеність системи державного регулювання і податкової системи.

Вважаємо, що необхідно виділити ряд основних макроекономічних факторів, які обумовлюють слабкий розвиток малого підприємництва:

- обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту на внутрішньому ринку;

- нестача вільних коштів у підприємств і зниження реальних доходів населення;

- досить незначна інвестиційна активність, відсутність переливу коштів між секторами економіки;

- обмеженість або повна відсутність кредитів;

- неконкурентоспроможність продукції вітчизняного виробництва в умовах зростаючого тиску з боку імпортних товарів та інш.

В Україні розвиток малого підприємництва може стати умовою вирішення наступних проблем:

- формування конкурентних цивілізованих ринкових відносин, здатних сприяти кращому задоволенню потреб населення та суспільства;

- розширення асортименту і підвищення якості товарів, робіт, послуг, культури обслуговування;

- наближення виробництва товарів та послуг до конкретних споживачів;

- сприяння структурній перебудові економіки, забезпечуючи гнучкість, стабільність, маневреність, узгодженість з іншими секторами;

- залучення особистих коштів населення для розвитку виробництва;

- створення додаткових робочих місць, скорочення рівня безробіття;

- сприяння більш ефективному використанню творчих здібностей людей, розкриттю їх талантів, розвитку різноманітних видів ремесел, народних промислів;

- залучення до трудової діяльності окремих груп населення, для яких крупне виробництво накладає певні обмеження (домогосподарки, пенсіонери, інваліди, студенти);

- формування соціального прошарку власників, підприємств;

- активізація науково-технічного прогресу;

- освоєння та використання місцевих джерел сировини та відходів крупних виробництв;

- взаємодія з крупними підприємствами шляхом виготовлення та доставки комплектуючих виробів та обладнання, створення допоміжних та обслуговуючих виробництв;

- звільнення держави від низькорентабельних та збиткових підприємств за рахунок оренди та викупу.

В ситуації, коли сам державний сектор потребує підтримки, коли існує бюджетний дефіцит, а економіка знаходиться у кризовому стані, органам державної влади дуже важко знайти консенсус.

Враховуючи ці обставини можна виділити основні організаційні блоки механізму підтримки малого підприємництва:

Державна правова підтримка малого підприємництва.

Державна організаційна підтримка розвитку ринкової інфраструктури.

Регіональна підтримка малого підприємництва (технопарки, бізнес-інкубатори і т. п.).

В системі підтримки малого підприємництва особливе місце займають проблеми фінансово-кредитної підтримки, застосування податкових пільг і вирішення інших актуальних питань, що суттєво впливають на розвиток цього явища.

Важливим компонентом ринкової інфраструктури є бізнес-інкубатор, метою якого є надання послуг на всіх етапах розвитку малого підприємництва, починаючи з базової до допомоги і подальшого розширення діапазону своїх послуг по мірі функціонування малого підприємства. Більшість бізнес-інкубаторів вже на початковій стадії надають технічні засоби для офісу, такі як телефон, факс і копіювально-розмножувальну техніку. Дві третини бізнес-інкубаторів пропонують консультативні послуги для здійснення стратегії в той час, як менша частина бізнес-інкубаторів надають спеціалізовані фінансові, маркетингові консультації і консультації з питань менеджменту.

В Україні, очевидно, створення бізнес-інкубаторів повинно опиратись на світовий досвід з урахуванням національних особливостей розвитку малого підприємництва. Тут доцільно розробити подвійну стратегію розвитку бізнес-інкубаторів.

По-перше, дати можливість засновувати бізнес-інкубатори на принципі приватної власності заради отримання прибутку, що вимагає накопичення досвіду законодавчої та організаційної бази з метою розвитку такого виду бізнес-інкубаторів, з одного боку це дозволить контролювати їх роботу, а з другого - розвиватися без бюрократичних обмежень.

По-друге, дуже необхідно на сучасному етапі розвитку економіки створити бізнес-інкубатори комерційного типу, метою яких стане збільшення кількості малих підприємств в усіх сферах і галузях економіки, впровадження нових технологій, забезпечення зайнятості і т. п.

В зв'язку з тим, що сьогодні метою розвитку економіки України ми визначаємо входження до світового ринку, то одним із стратегічних завдань є досягнення економічних успіхів на рівні регіонів. Тут простежується спроба поєднати інтереси товаровиробників всіх рівнів з інтересами держави, провести економічні реформи, забезпечити стабільний розвиток, соціальний захист населення і екологічно безпечне природокористування.

Як типовий приклад в роботі представлена еволюція малого підприємництва Херсонської області.

Незважаючи на яскраво виражену аграрну направленість цієї області, тут питома вага сільського господарства в галузевій структурі малого підприємництва складає 2,0-4,9% (1994-1998 рр.).

Пов'язано це з тим, що в області важко проходить процес становлення та розвитку фермерства, відхід від традиційних крупних сільськогосподарських господарств. Коливання питомої ваги прибутку з року в рік пов'язано з щорічними змінами агрокліматичних особливостей, від яких залежить урожайність сільськогосподарських культур.

Слід очевидно, стимулювати в першу чергу саме цей напрямок малого бізнесу, який має широкі перспективи розвитку в регіоні. Тут необхідна підтримка фермера або любого іншого підприємця в галузях виробництва і переробки сільськогосподарської продукції. Першим важливим кроком повинно бути кредитування та пільгове оподаткування сільськогосподарського підприємця.

Другим етапом повинно стати створення інфраструктурних утворень, що обслуговують окремі фермерські господарства. Сюди можуть входити технопарки, що надають підприємцям різноманітну сільгосптехніку в необхідний для них час, транспортне обслуговування, централізована переробка і реалізація готової продукції і т. п. Саме при підтримці малого підприємництва в аграрному секторі область може вирішити ряд важливих проблем: розвиток малого бізнесу, збільшення долі виробничого сектору в економіці області, частково вирішити проблему зайнятості і т. п.

Крім того в області вимагають удосконалення такі види малого підприємництва як транспортний, будівельний, торгівельний та інші.

В роботі аналізується і територіальна структура малого підприємництва Херсонської області, приводяться рекомендації щодо її удосконалення.

У висновку до розділу дисертантом пропонується застосування програмно-цільових методів підтримки та розвитку малого підприємництва в Херсонській області.

Необхідність і важливість застосування програмно-цільового планування і управління загальновизнана, але розроблені програми не відповідають сучасним вимогам. Однією з основних причин такого явища є не однозначне розуміння ролі і місця програмно-цільового методу на різних рівнях управління і відсутність єдиного понятійного апарату, суперечливих визначень програми як основного інструмента програмно-цільового методу.

Застосування програмно-цільового підходу на відміну від традиційних методів перспективного планування має ряд переваг, які характеризуються програмно-цільовою направленістю, що забезпечує комплексність розробок і альтернативність можливих рішень, обгрунтуванням строків, тобто періоду вирішень проблем і досягнення кінцевої мети, що систематизуються за значимістю, актуальністю та за реальними можливостями їх досягнення в намічені строки, виходячи з яких визначаються обсяги та структура ресурсів, розробляються необхідні зрушення, інші специфічні ознаки:

- оптимальністю ресурсів, темпів, структури відтворення шляхом ліквідації «вузьких місць», що гальмують досягнення мети;

- визначенням соціальної, екологічної та економічної «ціни» реалізації альтернативних рішень, направлених на досягнення мети.

Враховуючи перелічені вище розробки (див. рис. 1), в Херсонській області були зроблені спроби розробки «цільової регіональної програми підтримки малого підприємництва на 1997-1998 рр., а також нова програма на 1999-2000 рр.

Висновки

Виконані в дисертаційній роботі дослідження дозволили зробити таки висновки та пропозиції:

1. Ситуація, яка склалася на перших кроках розбудови державності України, викликає потребу вирішення важливих завдань щодо прориву у соціально-економічному розвитку народного господарства та окремих його галузей. Серед них актуальною проблемою стає пошук шляхів становлення та збереження потенціалу суспільства, коли ринкові відносини навіть у стадії їх формування дають відчутні наслідки. В той же час механізм державного регулювання та підтримки підприємницької діяльності стає все менш дієздатним.

2. Оцінка підприємництва, включаючи соціальний, економічний, виробничий, регіональний та інші рівні викликає потребу в аналізі одного з ключових аспектів розвитку підприємницького середовища - відношення власності та існування різних їх форм: державної, колективної та приватної. Це обумовлює необхідність удосконалення важелів та стимулів регулювання процесів, які впливають на узгодження цілей, інтересів та дій між усіма учасниками підприємницької діяльності.

3.Тісний взаємозв'язок рівня розвитку малих форм підприємництва вимагає всебічного дослідження сучасного стану економіки України та окремих її регіонів. При цьому провідну роль у створенні малих підприємств відіграє фактор структурних змін, викликаних формуванням багатоукладної економіки, серед яких певний вплив має місце, приватний сектор.

4. Розміри та структура малих підприємств на прикладі аналізу матеріалів Херсонської області, наданих в дисертаційній роботі, підтверджує економічну логіку трансформації малих підприємств та напрямків їх діяльності в залежності від обсягів накопичених інвестиційних ресурсів. Автор на підставі узагальнення досвіду закордонних та вітчизняних малих підприємств додержується схеми послідовних структурних змін підприємництва «торгівля - послуги - виробництво», які відбуваються під впливом можливостей залучення фінансових ресурсів.

5. Автором обгрунтована необхідність формування організаційних регіональних структур, яка призвана забезпечити організаційну та регіональну підтримку малому підприємництву. Сюди входить створення бізнес - центрів, бізнес - інкубаторів, технопарків, що дозволить визначити напрямки розвитку інфраструктури, що буде підтримувати малий бізнес.

6. Результатом дослідження є розроблені методичні рекомендації щодо розвитку малого підприємництва в Херсонській області, втілення в практику Херсонським обласним управлінням економіки цільової комплексної програми підтримки малого підприємництва, ряд положень впроваджений на деяких малих підприємствах в м. Херсоні.

Список надрукованих автором робіт по темі дисертації

1. Степанова И.В. Пути формирования и перспективы развития малого предпринимательства в Украине // Соціально-економічні дослідження ОДЕУ. - Одеса: ОДЕУ, 1997. - С. 72 - 78.

2. Степанова І.В. Особливості розвитку малих і середніх форм підприємства в легкій промисловості // Технологія, автоматизація та економіка в переробній галузі. - К.: Інститут змісту та методів навчання, 1998. - С. 136-139.

3. Степанова І.В. Організаційні основи створення та налагодження механізму підтримки розвитку малого підприємництва // Вісник соціально-економічних досліджень. - Одеса: ОДЕУ, 1998. - С. 269 -274.

4. Степанова И.В. Основные типы малых предприятий и их эволюция // Ринкові важелі та стимули розвитку господарчих систем. - Одеса: ОДЕУ, 1998. - С. 134-141.

5. Степанова І.В. Малий бізнес у сфері виробництва товарів народного споживання // Технологія, автоматизація та економіка в переробній галузі. - К.: Інститут змісту та методів навчання, 1998. - С. 139-143.

6. Степанова І.В., Кулаженко С.І. Деякі особливості системного підходу до розроблення програм економічної реформи в Україні // Проблеми сучасної політики та шляхи її здійснення. Всеукраїнська науково-практична конференція. - Одеса: ОДУ, квітень 1993. - С. 129 - 130.

7. Степанова І.В., Яковлев А.К. Про необхідність деяких змін у формуванні фінансової системи України // Україна: становлення незалежності. Всеукраїнська науково-методична конференція. - Одеса: ОДУ, жовтень 1993.-С. 61-63.

Размещено на Allbest.ru