Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДЕМЧУК ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 338.4:639.2.06.003.2

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ РИБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ ОБ'ЄДНАНЬ “КЕРЧРИБПРОМ” І “ПІВДЕНРИБПОШУК”)

Спеціальність - 08.06.02

Підприємництво, менеджмент і маркетинг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Процес переходу великих океанічних флотилій України від умов планової економіки до ринкових відношень супроводжувався різкім падінням виробництва (на 65 %), практично повною відсутністю державного фінансування, припиненням відбудови кількості суден, і в зв'язку з цим пошуком іноземних інвесторів. Ввійшла в практику здача суден в оренду, спільна експлуатація на промислі і на клондайківських операціях, укладення контрактів на ремонт і придбання паливно-мастильних матеріалів за рахунок продажі риби, морепродуктів по цінах іноземних фірм, що значно знижує ефективність роботи. В ці роки українські флотилії працювали в умовах утрати ряду ліцензій на вилов риби, на виробництво консервів і рибної муки. Це зумовило зміни районів лову риби.

Разом з тим рибна промисловість України, переживши нижній пік падіння обсягів виробництва в 1994 році, поступово стала збільшувати виробництво продукції, адаптуючись до ринкових умов. Все вище сказане загострило проблему вдосконалення управління капіталом підприємств і посилило необхідність маркетингових розслідувань в рибній промисловості України.

Економічні аспекти розвитку рибної промисловості розглядались в працях Альохіна О. Б., Бесфамільного Г. А., Борщова В. А., Боріщечкіної Л. І., Буханевич И. Б., Володіної Г. В., Дубровської О. М., Єгорової Л. І., Майзель А. І., Романова Є. О., Шпаченкова Ю. О. І та інших вітчизняних і іноземних авторів.

Разом з тим нові проблеми вдосконалення управління капіталом підприємств рибної промисловості не знайшли достатнього відображення в розслідуваннях , що і послужило вибором теми розслідування.

Зв'язок дисертаційної роботи з планами наукових розслідувань. Зв'язок роботи з науковими програмами визначався включенням теми дисертаційного дослідження до плану НДР Таврійського інституту підприємництва та права, затвердженого Міністерством Економіки АРК, а також в план НДР Керченського морського технологічного інституту по проблемі приватизації об'єднань рибного господарства України.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації - дати оцінку тенденціям в розвитку рибної промисловості України і обгрунтувати нові підходи в вдосконаленні управління капіталом підприємств цієї галузі.

Виходячи із поставленої мети в роботі, вирішувались наступні завдання:

визначити методичні підходи для оцінки керувальних рішень у рибному господарстві;

розкрити значення перехідного періоду до ринкових відносин для маркетингу і менеджменту в рибної промисловості;

показати особливості рибної промисловості як об'єкта дослідження і виявити специфічні риси менеджменту галузі;

встановити кількісний вплив факторів, визначаючих розмір попиту на рибну продукцію;

дослідити потенціальні можливості розміру пропозиції рибної продукції;

дати оцінку процесу зміни структури управління об'єднань промисловості і розвитку зовнішньоекономічних відносин;

виявити особливості управління зворотним та людським капіталом об'єднань рибної промисловості;

обгрунтувати проект управління процесом приватизації державних рибодобуваючих флотилій;

визначити принципи і моделі прогнозування розвитку національного рибного господарства;

обгрунтувати можливість використання багатофакторних моделей для розробки керувальних рішень у рибної промисловості.

Предметом дослідження являється процес управління сукупністю економічних відносин у рибній промисловості України, фінансовий менеджмент і маркетинг цієї галузі національного господарства.

Об'єкт дослідження - це об'єднання “Керчрибпром” і “Південрибпошук”, які входять у склад Державного Комітету рибного господарства України.

Теоретичною і методологічною базою дослідження є діалектний метод пізнання, системний підхід для вивчення економічних явищ, постулати ринкових відносин, фундаментальні наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених в області ринкової економіки, законодавчі і нормативні документи з розвитку рибної галузі країни.

У процесі дослідження використовувались абстрактно-логічний, монографічний, економічно-статистичний, економічно-математичний методи, а також багатофакторні моделі фінансового менеджменту.

Інформаційною базою були офіційні документи статистичної і бухгалтерської звітності, наукові і публіцистичні відання науково-дослідницьких закладів.

Наукова новизна результатів дослідження. В дисертації розглядаються аспекти впливу на рибне господарство економічних реформ і адаптація функцій менеджерів до нових умов керування. Уточнюються особливості керування капіталом рибної промисловості: розподіл об'єктів керування по регіонам світового океану, їх автономність, суттєвий взаємозв'язок з іноземними фірмами, інвесторами і партнерами. Відтворююча функція обумовлена необхідністю викладання капіталу, як сукупності риболовних суден, так і викладання рибних ресурсів. Виробнича функція скерована на розміщення суден по регіонам, які багаті морепродуктами. Контрольна функція має метою ефективне використання фінансових ресурсів.

В дисертаційній роботі кількісно визначено розмір факторів, які визначають попит на рибну продукцію і потенціальна можливість запропонування рибної продукції на ринок. Уточнено особливості управління основним капіталом рибної промисловості. Викладено специфіку керування зворотним капіталом. Вперше виділені аспекти керування людським капіталом у рибної промисловості. Обгрунтовано проект приватизації флотилій і створення акціонерних організацій з 51 % акцій у руках держави і організаційна форма керування - корпорація. Розкрито методичні основи технології прогнозування рибного господарства, а також схема формування територіальних балансів. Обгрунтована методика використання багатофакторних аналітичних моделей у фінансовому менеджменті рибного господарства.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на науково-практичних конференціях Таврійського інституту підприємництва та права і Керченського морського технологічного інституту у 1997, 1998 рр. Ряд рекомендацій направлено для упровадження у виробництво до Комітету рибного господарства України, в об'єднання “Керчрибпром” і “Південрибпошук”.

Особистий вклад автора складається в:

- розкритті тенденцій розміщення рибодобуваючого флоту України в районах промислу, видового складу улову морепродуктів і структури випуску харчової продукції рибодобуваючими об'єднаннями України;

- уточненні функцій фінансового менеджменту рибної промисловості і методики оцінки ефективності керувальних рішень;

- визначенні формули взаємозв'язку душової потреби риби в залежності від реальних доходів, індексу цін і динаміки численності населення України;

- оцінці структури керування і розвитку менеджменту зовнішньоекономічних відносин об'єднань “Керчрибпром” і “Південрибпошук”;

- розкритті особливостей керування основним, зворотним і людським капіталом у рибній промисловості;

- уточненні особливостей процесу приватизації рибної промисловості;

- обгрунтуванні принципової схеми прогнозування розвитку рибного господарства України;

- використанні багатофакторних моделей фінансового менеджменту у рибної промисловості.

Практична значимість обгрунтованих рекомендацій визначається пропозиціями, скерованими на підвищення економічної ефективності роботи рибодобуваючих флотилій і зокрема по удосконаленню структури керування із зарубіжними фірмами, по більш повному використанню календарного часу експлуатації суден, по використанню фінансового менеджменту при багатофакторному аналізі керування основним, зворотним і людським капіталом, по акціонуванню рибодобуваючих флотилій і прогнозуванню розвитку рибної промисловості.

Публікація результатів роботи. Матеріали дослідження були опубліковані в 5 друкованих роботах, загальним об'ємом 1,5 друкованих сторінки.

Об'єм і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертація викладена на 174 сторінках тексту, має 47 аналітичних таблиць, 20 малюнків і схем, 36 розрахункових формул, список використаних джерел включає 228 назв. Є 10 додатків.

Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретичні основи удосконалення управління капіталом рибної промисловості” розглянуто значення і особливості перехідного періоду до ринкової економіки для галузі рибної промисловості, показано особливості менеджменту і маркетингу в рибодобуваючих флотиліях, дано загальну характеристику галузі і обгрунтовано методичні підходи для економічної оцінки керувальних рішень.

Україна переживає тяжку, системну, затяжну, трансформаційну, економічну кризу. Подолання спаду виробництва, фінансова й економічна стабілізація проходять паралельно із зміною системи хазяйнування.

Рибна промисловість України - важлива складова частина харчової промисловості. Вона складає з об'єму виробництва біля 3,5 % всієї промисловості країни і 12,8 % вартості основних фондів. Джерелом одержання рибних ресурсів постає Світовий океан і внутрішні водоймища України. Менеджмент і маркетингові дослідження охоплюють ринковий простір, як України, так і країн, які придбають українську рибну продукцію і вододіючих акваторіями з рибними ресурсами. Починаючи з 1991 р. і до 1994 р. відбувався спад добування морепродуктів і риби. У 1995-1997 рр. Трохи збільшився об'єм виробництва за рахунок випуску консервів і здачі рибодобуваючих суден в оренду іноземним фірмам.

В ролі об'єкта удосконалення управління капіталом виступають підприємства рибної промисловості України, які мають більше 114 великотоннажних суден океанічного промислу, які ведуть вилов риби і морепродуктів у 8 частинах Світового океану. Розташування об'єктів управління, їх автономність складають особливості менеджменту рибної галузі. Основні функції менеджменту: а) відтворювана, скерована на відтворення капіталу, як сукупності рибодобуваючих суден, з одного боку, і відтворювання рибних ресурсів, з другого боку; б) виробнича, скерована на розміщення промислових суден по найбільш багатим рибними ресурсами районам; в) контрольна - має метою ефективне використання фінансових ресурсів рибної промисловості. Функції менеджменту реалізуються за допомогою виконання функцій суб'єктів керування на основі прогнозування ситуації і фінансового стану підприємств рибного господарства, планування нового використання сил плавзасобів, обліку і аналізу роботи кожної одиниці із плавзасобів, контролю за витратою грошових коштів

У другому розділі “Стан економіки і рівень керівництва в об'єднаннях “Керчрибпром” і “Південрибпошук” розглядаються фактори, що визначають розмир попиту і пропозиції на рибну продукцію, аналізуються зміни структури керівництва об'єднань і розвитку зовнішньоекономічних відносин; показано керівництво основним і зворотним капіталом, особливості керівництва людським капіталом; відображена роль фінансового аналізу як бази прийняття керівних рішень.

У розділі аналізується попит на рибну продукцію, котрий визначається рухом населення, рівнем доходів на душу населення, традиціями і звичками харчування. Взаємозв'язок між споживанням риби (кг) в розрахунку на одну людину в Україні (Y), реальними доходами на душу населення (X1), індексом цін на рибну продукцію (X2) і динамікою кількості населення Україні (X3) можна виразити так:

Y = 0,0151Х1 - 0,057Х2 + 0,0175Х3 + 15,4 (1)

При зростанні реального доходу на 100 грв. в рік споживання рибної продукції зростає на 1,54 кг. При рості цін на 30 % споживання рибної продукції знижується на 2,85 кг в рік.

Основні торговельні потоки рибних продуктів ідуть у напрямку від менш розвинутих країн, де виловлюється риба, до більш розвинутих країн, де переробляється і споживається.

Світовий видобуток риби і морепродуктів за 1970-1990 рр. Зріс в 1,5 разу. До 2000 року об'єм виробництва досягне 110 млн. т. Відбувається перерозподіл регіонів лову в Світовому океані. Зросла доля вилову в північно-східної частині Тихого океану. Падіння об'ємів видобутку в північно-східної Атлантиці пояснюється різким скороченням рибних ресурсів. Введення 220-мильних територіальних зон вилову позбавило багатьох країн, що мають експедиційні флотилії, традиційних районів промислу.

В Україні є чотири флотилії, які ведуть промисел у Світовому океані: “Атлантика” (м. Севастополь), “Антарктика”(м. Одеса), “Керчрибпром” і “Південрибпошук” (м. Керч). На долю “Атлантики” припадає 48,6 % всієї добутої риби, “Антарктиці” належить 17,7 % в цілому об'ємі добутої риби. На долю кримських об'єднань, враховуючи “Атлантику” припадає 70 % всього об'єму добутої риби. Удільна вага “Керчрибпрома” і “Південрибпошука” складає 20 %. Саме вони складають об'єкти справжнього дослідження. Менеджмент у рибної промисловості сприяє виживанню підприємств із-за відсутності державної підтримки океанічних флотилій.

Виробничі об'єднання “Керчрибпром” і “Південрибпошук” включають до себе бази флоту і берегові підрозділи, які не мають права юридичної особи. За останні сім років мала місце тенденція до зменшення середньосписочного складу об'єднань на 30-40 %, але при збереженні перш за все удільної ваги плавсоставу і спеціалістів апарату управління. В той же час відбувається процес удосконалення структури управління і їх функції, обумовлених адаптацією до ринкових відносин. Зовнішньоекономічна діяльність об'єднань направлена на пошук спільної експлуатації суден, в тому числі на промислі, на клондайковських операціях, на фрахті. В об'єднаннях практикується укладення контрактів на купівлю-продаж, включаючи продаж риби за рахунок погашення боргів за ремонт суден, паливно-мастильні матеріали. Позитивним є факт введення в економічні зони суден без укладення міжурядових угод, на основі залучення фінансових коштів компаньйонів для експлуатації і ремонту.

Негативний бік спільної експлуатації заключається в примусовому продажу добутої риби по цінам на 30-35 % нижче світових на користь компаньйонів, що значно знижує ефективність роботи об'єднань.

Управління основним капіталом об'єднань рибної промисловості скеровано на підвищення економічної ефективності використання основного капіталу шляхом більш повного навантаження календарного часу в судо-добі (екстенсивний бік) і більш повного використання часу на промислі (інтенсивний бік). Аналіз показав наявність значних резервів використання основного капіталу. Негативним є те, що більшість суден має виший ступень зносу, який засвідчує про те, що основний склад флоту близькій до повного списування. Фінансування капітальних вкладів було мінімальним, а коштів фонду амортизації було недостатньо для поповнення бази флоту. На сучасному етапі в рибної промисловості України немає реальних джерел відтворення основного капіталу. Коефіцієнт інвестування як відношення власних джерел до довгострокових кредитів зменшився в чотири рази. Без серйозних джерел інвестування не буде обновлюватись океанічний флот України.

Аналіз прибутків підтверджує, що основній прибуток об'єднання отримують від реалізації товарної продукції. Прибутки від фрахту і оренди поки займають незначну долю.

В третьому розділі, який називається “Шляхи підвищення економічної ефективності управління підприємствами рибного господарства”, обгрунтовано проект управління процесом приватизації державних рибодобуваючих флотилій, викладено методичні основи прогнозування розвитку національного рибного господарства і розкрито методичні підходи до багатофакторних аналітичних моделей для розробки керувальних рішень у рибної промисловості.

Приватизація державних рибодобуваючих флотилій виступає як важливий фактор підвищення ефективності виробництва, мотивації до праці, структурної перебудови галузі. Мета реформування - створити розвинену, технологічно прогресивну, технічно удосконалену галузь рибної промисловості.

Важливою умовою, яка допоможе подолати кризу економіки і спад виробництва, виступають інвестиції. Саме тому в процесі приватизації найбільш гострими питаннями виступають питання фінансування галузі, рівень інвестування, створення найбільш вигідних умов для інвесторів.

Згідно із статтею 5, частиною другою Закону України “Про внесення змін у закон України “Про приватизацію майна державних підприємств”” не підлягають приватизації об'єкти загальнодержавного значення в тому числі “акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні і гідрографічні споруди, берегові причали, які служать для перевезення людей, захисні споруди і системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури, споруди зв'язку, учбовий і гідрографічний флот”.

Особливістю приватизації Бази добуваючого флоту є те, що на рибодобуваючи судна повинно бути розповсюджено дію статті 5, пункту три даного закону з тим, щоб приватизація суден проводилась із зберіганням у державній власності України не менш 51 % акції. Це дозволить зберегти судна в власності України і разом з тим залучити для технічного переоснащення і відновлення об'ємів виробництву інвестиції ряду зарубіжних країн, які і в наш час орендують вітчизняні судна або інших інвесторів, які можуть бути співвласниками власності України.

Розрахунок показує, що біля 4-5 % акції буде належати робітникам об'єднання. Біля третини буде продано іноземним інвесторам. Можливо передбачити, що за рахунок продажу акції в об'єднання “Керчрибпром” із 85,6 млн. грв. власності в акціях надійде 25,7 млн. грв. від юридичних осіб нерезидентів і резидентів, а в “Південрибпошук” з 67 млн. грв., акції буде придбано на суму в 20 млн. грв. також від юридичних осіб нерезидентів і резидентів. Таким чином, біля 45 млн. грв. складає приплив коштів від реалізації акції. Після усіх розрахунків у розпорядженні акціонерного товариства відкритого типу “Керчрибпром” буде знаходитись біля 6,16 млн. грв., а у акціонерного товариства відкритого типу “Південрибпошук” - 4,8 млн. грв.

Ще одне питання зв'язане з наслідками керувального рішення - приватизацією рибодобуваючого флоту - це проблема нової організаційної структури. Пропонована організаційна структура корпорації “Керчрибпром” представлена на малюнку 1. У результаті приватизації рибодобуваючого флоту та інших підрозділив буде створено нову структуру апарата управління орієнтована на ефективність використання флоту.

Прогнозування виробництва рибної продукції являється головним етапом прогнозування економічного розвитку рибного господарства в перспективі. На даному етапі визначаються об'єм і структура випуску продукції, розподіляється виробництво рибної продукції між флотом і береговою переробочою базою здійснюється виконання потреб галузі в матеріально-технічних засобах.

Оцінка альтернативних варіантів розвитку галузі починається з постановки і визначення цілей розвитку галузі і формування комплексу завдань, які реалізують ці цілі.

Після цього відбувається обгрунтування попит національного господарства в рибній продукції для чого проводять оцінку фонду використання харчової продукції, об'єму виробничого використання іншими галузями національного господарства, об'єму товарного полуфабрікату, що йде на промислову переробку, об'єму експорту рибної продукції, об'єму імпорту рибної продукції, об'єму безповоротних втрат.

Основними параметрами, по яким відбувається оцінка варіантів, являються улови риби і морепродуктів, об'єми випуску харчової продукції, включаючи консерви, об'єми нехарчової продукції, об'єми товарної (валової) продукції в незмінних цінах, об'єми товарної продукції в діючих цінах.

Наступним етапом економічної оцінки альтернативних варіантів розвитку галузі являється обгрунтування потреб галузі у виробничих ресурсах, у які входять: матеріальні ресурси, основні фонди, капітальні вкладення, собівартість товарної продукції і економічна оцінка використовуваних кадрів.

Виходячи із альтернативних варіантів розвитку галузі і вибору раціонального дуже важливо вибрати критерій оптимальності.

На галузевому рівні для цілей прогнозування розвитку рибної промисловості, її матеріально-технічної бази доцільне використання комплексу економіко-математічних моделей, формалізуючих розвиток окремих напрямків розвитку галузі, складових частин, виробництв.

В інтересах розробки багатофакторної моделі фінансового менеджменту наведемо дані по океанічним флотиліям Держкомрибхозу України (табл. 1).

Перш за все видно, що об'єднання “Атлантика” і “Південрибпошук” прибуткові, але із загального об'єму випуску харчової продукції всіма об'єднаннями у 1996 р. і 1997 р. тільки 6,5 % потрапило на ринок України. В цілому відбулося зниження вилову риби і випуску харчової продукції по відношенню до 1996 р. на 1,4%. Знизилась вартість реалізації на 11,2 % і, відповідно, ціна реалізації одиниці продукції, але збільшився балансовий прибуток на 307,5 %, а це означає зниження собівартості продукції. Рівень рентабельності за 1996 р. склав 0,5 %, а за 1997 р. за рахунок об'єднання “Атлантика” зріс до 1,87%.

рибодобуваючий керування людський зворотний

Таблиця 1. Показники виробничо-господарської діяльності підприємств Держкомрибгоспу України, що ведуть океанічний промисел