Відтворення та ефективність використання трудових ресурсів в колективних сільськогосподарських підприємствах (на матеріалах Чернігівської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський ордена Трудового Червоного Прапора

Державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

УДК 631.158:331.522:[631.115.6

Відтворення та ефективність використання трудових ресурсів в колективних сільськогосподарських підприємствах (на матеріалах Чернігівської області)

Спеціальність 08.07.02 - “Економіка сільського господарства і АПК ”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Гончаренко Оксана Григорівна

Харків 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному аграрному університеті ім. В.В-Докучаєва на кафедрі економічної кібернетики.

Захист відбудеться 9 червня 1999 року о 12.годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському державному аграрному університеті ім. В.В.Докучаєва за адресою: 312131, м. Харків, п/в 'Комуніст“, учбове містечко ХДАУ корпус 1, ауд. 1-1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва. ;

Автореферат розісланий “27” квітня1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради МАКЕДОНСЬКИЙ А.В.

АНОТАЦІЇ

Гончаренко О.Г. Відтворення і ефективне використання трудових ресурсів в колективних сільськогосподарських підприємствах (на матеріалах Чернігівської області). Дисертація є рукописом.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК. Харківський державний аграрний університет ім.В.В.Докучаєва, Харків, 1999.

В дисертаційній роботі аналізується забезпеченість трудовими ресурсами, їх відтворення і використання в умовах переходу до ринкових відносній з сільському господарстві. Розраховано баланс трудових ресурсів колективних сільськогосподарських підприємств досліджуваного регіону. На основі балансу і результатів вирішення економіко-математичної задачі розроблені конкретні пропозиції з раціонального використання трудових ресурсів.

Ключові слова: праця, відтворення, оптимізація, мотивація, ефективність.

Goпchагепkо O.G. Тhе reproduction and effective use of labour resources in collective agricultural enterprises (on the base of Chernigiv region).

The thesis is the author's manuscript for a Candidate degree of Economic Science, speciality 08.07.02 - Economy Agricultural and Agro-Industrial Complex. -The Kharkiv State Agrarian University after V.V.Dokychaev, 1999.

In the manuscript the providence of agricultural enterprises with labour resources in the condition of transition to market relations in agricultural is analysed. The balance of labour resources of collective agricultural enterprises of the region which is investigated has been caculuted.

Definite suggestions touching upon the rational usage of labour resources have been carried out on the base of the balance and the results of the solution of the economic and mathematic sum.

Key words: labour, reproduction, optimization, motivation, effectiveness.

Гончаренко О.Г. Воспроизводство и эффективное использование трудовых ресурсов в коллективных сельскохозяйственных предприятиях (на материалах Черниговской области). Диссертация является рукописью.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - Экономика сельского хозяйства и АПК. Харьковский государственный аграрный университет имени В.В.Докучаева, Харьков, 1999.

В диссертационной работе анализируется обеспеченность трудовыми ресурсами, их воспроизводство и использование в условиях перехода к рыночным отношениям в сельском хозяйстве. Рассчитан баланс трудовых ресурсов коллективных сельскохозяйственных предприятий исследуемого региона. На основе баланса и результатов решения экономико-математической задачи разработаныі конкретные предложения по рациональному использованию трудовых ресурсов.

В работе акцентируется внимание на том, что для осуществления аграрной реформы и структурной перестройки сельского хозяйства решающая роль принадлежит крестьянству, его экономическим действиям. Автор исходит из того, что агропромышленный комплекс не может успешно развиваться без возрождения села. В нынешней ситуации квалифицированные и прилежные работники не могут реализовать свой трудовой потенциал, не могут рассчитывать на достойную оплату за эффективный труд.

Основной целью исследования является разработка рекомендаций и методических вопросов воспроизводства и использования трудовых ресурсов в сельскохозяйственном производстве, их количества и состава, а также мер по более полному и эффективному использованию трудового потенциала коллективных сельскохозяйственных предприятий в новых условиях хозяйствования. Сущность научной новизны основных результатов исследования заключается в определении теоретических, методических и практических аспектов воспроизводства и эффективного использования трудовых ресурсов в условиях реформирования аграрного сектора экономики Украины; в разработке методики (с учетом региональных особенностей) определения уровня использования трудовых ресурсов в сельскохозяйственных предприятиях, в которых выращиваются традиционные для зоны Полесья сельскохозяйственные культуры; в определении тенденций формирования регионального рынка труда; в усовершенствовании методики распределения затрат на выращивании сельскохозяйственных культур, в том числе в пиковые периоды; в определении влияния моральных и материальных стимулов на повышение производительности труда.

На основе системного подхода к изучению проблемы разработаны конкретные предложения по воспроизводству и эффективному использованию трудовых ресурсов, которые обеспечат повышение эффективности функционирования коллективных сельскохозяйственных предприятий, увеличение объемов производства культур, традиционных для Полесья, - льна и картофеля, решение проблем занятости в сельской местности. Внедрение основных положений диссертационной работе в производство не требует вложений средств и основывается на существующей ресурсной базе. Результаты исследований внедряются в производство в хозяйствах региона.

Ключевые слова: труд, воспроизводство, оптимизация, мотивация, эффективность.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гостра кризова ситуація в Україні, .зокрема в агропромисловому комплексі та в соціальній сфері села, посилила загрозу продовольчої небезпеки. Тенденція до руйнування продуктивних сил сільського господарства, параліч системи платежів і грошового обігу деформують макро- і мікрогосподарську структуру, підривають мотивацію селян до ефективної праці та підприємництва. Суперечливий характер і непослідовність аграрної реформи в останні роки призвели до істотного скорочення товарного виробництва сільськогосподарської продукції та кінцевих продуктів харчування.

Продуктивні сили АПК охоплюють промислове виробництво (необхідні технології), сфери сільськогосподарського виробництва, переробної промисловості, зберігання сировини та готової продукції, комунікацій, продовольчого ринку. Їх обслуговують банківсько-фінансові, інвестиційні та інноваційні інститути, соціальна і ринкова інфраструктура. Все це єдина система зі своїми власниками, формами господарювання та послуг, менеджерами. Вони є головною продуктивною силою, що діє у власних і суспільних інтересах, використовуючи для цього, з одного боку, величезні природні ресурси (землю, рослин і тварин, воду, повітря, сонячну енергію), з іншого - різні виробничі фонди: будівлі, споруди, передавальні пристрої, устаткування, машинні системи, матеріальні та енергетичні засоби, хімічні вироби, продуктивну худобу, багаторічні насадження та інші засоби виробництва, що відтворюються безпосередньо людиною.

На жаль, діюча матеріально-технічна база АПК внаслідок кризової ситуації досить швидко старіє і руйнується. Демографічна криза, у свою чергу, виключає активні відтворення та формування потрібної структури трудового потенціалу. Природні ресурси також перебувають у стані екологічної кризи, особливо у зв'язку з Чорнобильскою катастрофою, забрудненням занепадаючих аграрних територій та поселень. В цих умовах регулювання зайнятості та ринку праці на селі має враховувати різноманітність умов природного і механічного руху населення у різних регіонах України (гостру депопуляцію села та його вимирання в одних і неповну зайнятість, безробіття в інших), забезпечувати стабілізацію чисельності та поліпшення якісного складу сільського населення, створення повноцінного життєвого середовища для всіх сільських жителів незалежно від місця проживання. Селяни повинні відчути себе повноцінною частиною українського суспільства, шанованими громадянами, а сільська місцевість - стати цілком цивілізованою, сучасною, престижною сферою життя людей.

У здійсненні аграрної реформи та структурної перебудови сільського господарства вирішальна роль належить селянству, його економічним інтересам і діям. Створення на селі багатоукладної економіки вимагає ефективної державної підтримки сільських товаровиробників, забезпечення високого рівня їх доходності, формування мотиваційних механізмів праці.

Агропромисловий комплекс і село як його територіальний оазис органічно пов'язані між собою. Успішний розвиток АПК не можливий без відродження села. Село перебуває у стані глибоке” демографічна? кризи, яка розпочалася наприкінці 70-х років. Демографічна криза в українському селі є невідворотним наслідком дискримінації села і селян, яка здійснювалася впродовж десятиліть.

Розладнаний економічний механізм призводить до того, що інтереси особистості вступають у суперечність із суспільними інтересами. Ринкова економіка грунтується на раціональній взаємодії трьох елементів: капіталу, землі, праці. В нашій країні проблемам економіки праці не приділяється належної уваги. Це завдає великої шкоди, оскільки і капітал і земля функціонують ефективно лише тоді, коли суспільство раціонально використовує свої трудові ресурси. В нинішній ситуації кваліфіковані І сумлінні -працівники не можуть реалізувати свій трудовий потенціал, не можуть розраховувати на гідну оплату за ефективну працю. Відчуваючи свою безпорадність, люди байдужі до реформ і пасивні на виробництві. Важка економічна ситуація вимагає від держави спиратися на маси працівників через їх матеріальну зацікавленість, яка спонукатиме до високоефективної праці.

Стан вивченя проблеми. Дослідження проблеми відтворення і ефективного використання трудових ресурсів аграрного сектора постійно перебувають в центрі уваги вчених-аграрників. Значний внесок в розробку цієї проблеми зробили Л.МЛямин, Д.П.Богиня, Н.І.Бондаренко, ОАБугуцький, В.К.Горкавий, Т.І.Купалова, ВЛЛишиленко, В.Ф.Машенков, М.К.Орлатий, Й.С.Пасхавер, П.Т.Саблук, М.Ф.Соловйов, Л.І.Шепотько, В.Й.Шиян, К.І.Якуба та ін. Але більшість досліджень стосувалася планово-адміністративної економіки. Тому слід грунтовно переосмислити наукове надбання і використати його в нових умовах.

Важливість вирішення цієї проблеми і зумовила вибір теми та конкретних завдань дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась як складова частина науково-дослідне” теми Харківського державного аграрного університету "Підвищення ефективності управління агроресурсами в умовах реформування відносин власності та господарювання", затверджено? ученою радою університету 27.06.1996 р. (протокол № 5} у відповідності до державної науково-технічної програми на 1996-2000 роки 03.13. "Ринкова трансформація аграрної сфери економіки України”.

Мета та задачі дослідження. Основною метою дослідження є розробка рекомендацій з теоретичних та методичних питань відтворення і використання трудових ресурсів у сільськогосподарському виробництві, їх чисельності та складу; розробка заходів, які сприяли б повнішому і ефективнішому використанню трудового потенціалу колективних сільськогосподарських підприємств через підвищення ефективності виробництва в нових умовах господарювання.

Відповідно до мети дослідження були накреслені такі задачі:

* теоретично обгрунтувати напрямки ефективного використання та відтворення трудових ресурсів колективних сільськогосподарських підприємств;

* простежити тенденції формування ринку праці в досліджуваному регіоні на фоні загальних процесів, які відбуваються в Україні, проаналізувати стан виробництва на сучасному етапі;

* обчислити баланс трудових ресурсів по колективних сільськогосподарських підприємствах досліджуваного району;

* розробити економіко-математичну модель раціонального використання трудовик ресурсів в сільськогосподарських підприємствах на основі оптимізації їх виробничо-галузевої структури;

* вивчити вплив моральних і матеріальних стимулів на підвищення продуктивності праці;

* удосконалити методику розподілу затрат праці м вирощуванні сільськогосподарських культур, в тому числі у пікові періоди;

* розробити систему заходів щодо поліпшення використання трудових ресурсів галузі на сучасному етапі і в перспективі.

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти відтворення і використання трудових ресурсів у колективних сільськогосподарських підприємствах.

Об'єктами дослідження були колективні сільськогосподарські підприємства Чернігівської області. Окремі розробки та їх експериментальна перевірка виконані на прикладі господарств Сосницького району.

Методологія та методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань відтворення та використання трудових ресурсів і з проблем розвитку ринкової економіки.

В процесі дослідження були використані такі методи: розрахунково-конструктивний, побудови рядів динаміки із застосуванням аналітичних прийомів їх вирівнювання, індексний, графічний, кореляційного аналізу, економіко-математичного моделювання та ін.

Статистична та математична обробка інформації здійснювалася в обчислювальному центрі Харківського державного аграрного університету з використанням ЕОМ "ЕС-1061" та персонального комп'ютера.

Інформаційною базою дослідження були статистичні дані Міністерства агропромислового комплексу України, Міністерства статистики України за 1986-1997 рр., річні звіти підприємств, даніі первинного обліку.

Наукова новизна роботи полягає у комплексному дослідженні теоретичних, методичних, і практичних аспектів відтворення та ефективного використання трудових ресурсів в умовах реформування аграрного сектора економіки України.

* 3 урахуванням регіональних особливостей розроблено методику визначення рівня використання трудових ресурсів в сільськогосподарських підприємствах досліджуваного регіону, в яких вирощуються традиційні для зони Полісся сільськогосподарські культури.

Виявлено тенденції формування ринку праці в досліджуваному регіоні.

* Удосконалено методику розподілу затрат праці на вирощуванні сільськогосподарських культур, в тому числі у пікові періоди.

* Розраховано баланс трудових ресурсів по 20 колективних сільськогосподарських підприємствах.

* Визначено вплив моральних і матеріальних стимулів на підвищення продуктивності праці.

- Обгрунтовано систему заходів щодо поліпшення використання трудових ресурсів з урахуванням регіональних особливостей.

Практичне значення одержаних результатів. Реалізація пропозицій та заходів по відтворенню та ефективному використанню трудових ресурсів забезпечить підвищення ефективності функціонування колективних сільськогосподарських підприємств, збільшення обсягів виробництва традиційних для Полісся льону та картоплі, вирішення проблеми зайнятості на селі.

Результати досліджень впроваджуються у виробництво в господарствах Сосницького району Чернігівської області.

Особистий внесок здобувача. Основну частину роботи виконано самостійно. Методику та схему дослідження розроблено спільно з науковим керівником. Із спільних досліджень та публікацій здобувач використав для дисертації тільки власну частину результатів.

У спільних публікаціях дисертанту належить матеріал, який стосується збирання та обробки даних, розробки методики, узагальнення висновків і пропозицій.

Апробація та реалізація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації доповідались і отримали позитивну оцінку на конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Харківського державного аграрного університету ім.В.В.Докучаєва в 1995-1998 рр., на науково-практичній конференції "Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва та формування продовольчого ринку України в нових умовах господарювання" у 1995 р.

Основні положення дисертації опубліковано у шести наукових працях загальним обсягом 3,4 друк. арк.; з них чотири - у фахових виданнях.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій. Викладена на 172 сторінках комп'ютерного тексту, має таблиць 35, додатків 9. Список використаної літератури включає 190 найменувань.

Структура роботи.

Вступ. Розділ І. Теоретичні основи відтворення трудових ресурсів в. агропромисловому комплексі. 1.1. Аграрні перетворення в економіці України. Роль і значення трудових ресурсів. 1.2. Фактори і умови ефективного відтворення та використання трудових ресурсів в ринкових умовах. 1.3. Регіональні особливості витворення трудових ресурсів та формування ринку праці. Розділ 2. Аналіз зайнятості населення та використання трудових ресурсів. 2.1. Сучасний стан розвитку сільського господарства досліджуваного регіону. 2.2. Аналіз забезпеченості регіону трудовими ресурсами. 2.3. Ефективність використання трудових ресурсів. 2.4. Формування регіонального ринку праці. Розділ 3. Основні напрями відтворення та підвищення ефективності використання трудових ресурсів. 3.1. Організаційно-економічні умови підвищення ефективності використання трудових ресурсів. 3.2. Оптимізація галузевої структури як фактор ефективного використання трудових ресурсів. 3.3. Формування мотиваційного механізму високопродуктивної праці. 3.4. Соціальні умови праці та побуту сільських працівників. Висновки та пропозиції. Список використаної літератури. Додатки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми, формулюються завдання дослідження, визначаються його предмет, об'єкти, методологічна основа та методи, відображаються наукова новизна та практичне значення досліджень, апробація та реалізація їх результатів.

У першому розділі "Теоретичні основи відтворення трудових ресурсів в агропромисловому комплексі" розглядаються теоретико-методологічні аспекти відтворення і формування трудового потенціалу агропромислового комплексу.

Розвиток народного господарства залежить від нормального відтворення працездатної частини населення. У будь-якій суспільно-економічній формації відтворення робочої сили є найважливішою складовою всього процесу суспільного відтворення. Воно включає в себе відновлення, підтримку і збереження здатності робочої сили до праці, якісні та кількісні зміни її складу, розподіл за галузями виробництва та територією країни.

Сільська поселенська мережа - це сукупність матеріальних об'єктів і населення, яке в них проживає і має певні істеричні традиції, обряди, звичаї тощо. Сільські населені пункти із соціальної точки зору є середовищем відтворення населення, трудового потенціалу. Наукові дослідження з

проблем розселення зводилися головним чином до вивчення міських поселень. І тільки в останні два десятиріччя увага вітчизняних вчених А.І.Доценка, В.О.Кирсанова, І.В.Прокопи, Г.М.Рогожина,Г.С.Фтомова, Л.О.Шепотько та інших була звернута до соціально-економічних питань сільського розселення.

Чисельність сільського населення України, яке є природною основою трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств, протягом останніх трьох десятиріч скорочувалася в межах 150-200 тис. на рік. За цей час на селі на 46% зменшилася чисельність дітей дошкільного віку, на 37% - школярів, на 39% - мешканців віком до 40 років. Тобто відбувається процес старіння сільського населення, що обумовлює постійне скорочення чисельності працюючих в аграрному секторі та їх брак в окремих регіонах.

Віковий склад працівників агропромислового комплексу України далекий від оптимального, бо більша частина працюючих припадає на старші вікові групи. У середньому 57% працюючих мають вік більше 40 років, у тому числі 33,6% - більше 50 років. Так, серед зайнятих у тваринництві 33,9% складають особи старше 50 років, у рослинництві - 47,3%. Лише осіб пенсійного віку серед трактористів-машиністів і комбайнерів 13%, серед доярок - 25,4, свинарок - 48,4, працівників рослинництва - 21%, а осіб у віці за п'ять років до пенсії серед трактористів-машиністів 11,4%, серед доярок - 15,3, скотарів - 18,6, телятниць - 23,2%. Отже, в середньому близько п'ятої частини працівників тваринництва і рослинництва в найближчі п'ять років вийдуть на пенсію; молоде поповнення становить лише 0,3-0,5% від загальної кількості працюючих.

Раціональне використання робочої сили пов'язане з багатьма економічними, соціальними та демографічними проблемами. Зменшення чисельності жителів села зумовлено значним зниженням народжуваності та зростанням смертності. Висока загальна смертність, спад народжуваності, різке зменшення тривалості життя, депопуляційні явища охопили майже всю поселенську мережу. В цілому по Україні в 1997 р. кількість народжених становила 167,6 тис. чол., а кількість померлих - 309,7 тис. чол. Особливо критична ситуація склалася в Чернігівській області, де внаслідок значного перевищення смертності над народжуваністю природний приріст в сільській місцевості є найбільшою від'ємною величиною (-12 тис. чол.). В області немає жодного району, де б кількість народжених перевищувала кількість померлих.

Протягом значного періоду Чернігівська область практично не має природного приросту населення. Це обумовлює постійне скорочення частки населення працездатного віку як основи формування трудових ресурсів.

Внутрішньообласна міграція розвинута в Чернігівській міжрайонній локальній системі. На роботу в місто Чернігів тільки з Чернігівського району мігрує 27% населення, зайнятого в суспільному господарстві. Основна маса мігрантів припадає на приміські населені пункти. Така міграція відкриває можливості покриття дефіциту трудових ресурсів у промислових центрах, згладжує гостроту проблеми житла в містах, створює умови для раціонального використання праці тих, хто з певних причин віддає перевагу проживанню в селі. Неабияке значення має і той факт, що завдяки таким ^трудовим мігрантам" на міські базари надходять залишки продовольчих товарів. Разом з тим така міграція створює труднощі для сільської місцевості.

Для вирішення демографічних проблем цього регіону необхідно якнайшвидше досягти поліпшення умов зайнятості громадян, яке є необхідним важелем міграційного приросту населення.

У другому розділі "Аналіз зайнятості населення та використання трудових ресурсів" розглядається сучасний стан розвитку сільського господарства досліджуваного регіону і аналізується його забезпеченість трудовими ресурсами та ефективність їх використання.

Чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві області, за останні 12 років зменшилася на 9.6%, що становить майже 18 тис. чол. (табл. 1). Чисельність працездатних чоловіків зменшилася на 9.4%, жінок - на 9.8%, працездатних працюючих на підприємствах та в організаціях - на 5 тис. чол. (17.8%), працюючих пенсійного віку - на 5.5%, хоч в структурі трудових ресурсів ця категорія займала 21.8% в 1997 р., а в 1986-1990 рр. -20.5%.

Таблиця 1 Чисельність працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві Чернігівської області, чол.

Показники	В середньому за рік	1996	1997	1991-1995 в % до 1986-1990	1997 в % до
	1986- 1990	1991- 1995				1986- 1990	1991- 1995
Працездатні - всього	186912	173433	172196	169134	92.8	90.4	97.5
В тому числі: чоловіки (гід 16 до 60 рогів)	109320	101936	102212	99130	93.2	90.6	97.2
жінки (від 16 до 55 років)	77592	71497	70984	70004	92.1	90.2	97.9
Працездатні працюючі, які є робітниками і службовцями держпідприємств і установ та проживають і працювали в колгоспі	28103	24913	23918	23102	88.6	82.2	92.7
Непрацездатні у працездатному віці	4792	4298	4190	4013	89.7	83.7	93.4
Особи пенсійного віку	63485	61543	60917	60009	96.9	94.5	97.5
Підлітки до 16 років	29910	19976	19216	18403	80.2	73.8	92.1
Всього	308202	284163	280437	274561	92.2	89.0	96.6

Проблема трудових ресурсів виникає на регіональному рівні, оскільки саме тут формується ресурсний потенціал, а реальна демографічна ситуація, наявна матеріально-сировинна база, ступінь економічного та соціального розвитку конкретної адміністративно-територіальної одиниці є визначальними факторами у використанні цих ресурсів і в процесах відтворення.

В табл. 2. вміщено дані, які характеризують стан ринку праці в Чернігівській області протягом останніх років.

На момент становлення державності в Україні Чернігівська область вже успадкувала серйозні проблеми у балансуванні попиту та пропозицій на ринку праці.

Таблиця 2 Характеристика ринку праці Чернігівської області

ПОКАЗНИКИ	1991	1995	1996	1997	1997 в % до 1991
Середньорічна чисельність наявного населення, тис. чол.	1398,8	1358,4	1341,4	1325,9	94,8
Міське населення, %	55.2	56,7	57.0	57.7	х
Сільське населення %	44,8	43,3	43,0	42.3	х
Трудові ресурси, тис. чол.	743.5	799,8	794,1	787,4	105,9
В тому числі працездатне населення у працездатному віці	680,0	666,1	659,9	652,6	95,9
Населення старшого віку	401.2	399.4	395.7	390.3	97.2
Зайнято всього (без учнів), тис. чол.	632.1	647.7	613.8	583.4	92.3
В тому числі: у сфері матеріального виробництва	474.7	488.5	455.4	429.9	90.5
% до загальної кількості	75.5	75.4	75.2	73,7	х
у невиробничій сфері	157.2	159.2	158.4	153,5	97.6
% до загальної кількості	24.5	24.6	25.8	26.3	х
Чисельність безробітних на кінець року: тис. чол.	-	5.3	16.1	27.9	х
% до працездатного населення у працездатному віці	-	0.77	2.42	4.2	х

В умовах дефіциту робочої сили в господарствах важливою проблемою економіки праці є удосконалення планів по праці, які б давали можливість оцінити рівень і абсолютний розмір працездатності в окремих галузях і виробництвах, а також прогнозні розрахунки запасів робочої сили і потреби її для сільськогосподарського виробництва в тісному зв'язку з темпами росту продуктивності праці і обсягами виробництва продукції.

У третьому розділі "Основні напрями відтворення та підвищення ефективності використання трудових ресурсів" обґрунтовуються основні напрями та шляхи підвищення економічної ефективності відтворення і використання трудових ресурсів.

Визначити рівень забезпеченості сільськогосподарських підприємств трудовими ресурсами, кількісно виразити дефіцит чи надлишок робочої сили можна тільки порівнянням потенційних запасів робочої сили в господарствах з їх потребою у ресурсах праці. Тому баланс трудових ресурсів, як і будь-який інший, складається з активу і пасиву, або з прибуткової та видаткової частини(табл. 3).

Таблиця 3 Баланс трудових ресурсів по 20 колективних сільськогосподарських підприємствах Сосницького району Чернігівської області за 1997 р.

№п/п	Показники	Наявна чисельність робочої сили (працездатних колгоспників)	Чисельність постійно працюючих у непрацездатному віці (особи пенсійного віку і підлітки)	Всього
		чоловіків	жінок	всього
1. Запас трудових ресурсів
А. За рік
1.	Чисельність фізичних осіб	2212	2410	4622	388	5010
2.	Потенційний запас робочої сили (цілорічні працівники	2117	2381	4498	82	4580
Б. В місяць "пік"
3.	Чисельність фізичних осіб	2212	2410	4622	3180	7802
4.	Потенційний запас робочої сили (цілорічні працівники)	2117	2381	4498	82	4580
П. Використання трудових ресурсів
А. За рік
5.	Чисельність колгоспників, які брали участь у роботах: фізичні особи	1864	2103	3967	388	4355
	цілорічні працівники	1801	1994	3795	82	3877
6.	Відпрацьовано людино-днів за рік, тис.	504,3	498,5	1002,8	12,3	1015.0
7.	Середньорічна чисельність працюючих -цілорічних працівників	1738	1719	3457	42	3499
В. В місяць “пік”
8.	Чисельність колгоспників, які брали участь у роботах: фізичні особи	1864	2103	3967	388	4355
	ціломісячні працівники	1401	1385	2786	Х	2786
9.	Відпрацьовано людино-днів, тис.	42,0	41,5	83,5	1,0	84,6
10.	Середньомісячна чисельність працюючих - ціломісячних працівників	1616	1598	3214	39	3253
Ш. Невикористані резерви (+) або дефіцит (-) трудових ресурсів
11.	Резерви або дефіцит трудових ресурсів-всього	379	622	1041	Х	1041
	в тому числі річні резерви: через неповне залучення працездатних у колективне господарство	316	387	703	X	703
	через неповне використання фонду робочого часу працюючих	185	396	581	X	581
	сезонний резерв	-122	-121	-243	X	-243

Обгрунтування оптимального використання трудових ресурсів на основі оптимізації галузевої структури сільськогосподарських підприємств зроблено нами на прикладі Сосницького району і базується на вирішенні економіко-математичної моделі. Розроблена модель має блочний характер. Окремим блоком є певне сільськогосподарське підприємство, зв'язуючим блоком - група обмежень, яка враховує можливість залучення сезонної робочої сили для будь-якого господарства. В господарствах досліджуваного регіону необхідно провести зміни в структурі посівних площ і поголів'ї тварин. Перш за все пропонується відновити традиційні для зони Полісся галузі - льонарство та картоплярство. Так, площу під льоном-довгунцем доцільно збільшити до 2500 га проти 1780 га у 1997 р., що становитиме у структурі посівів 8,5%. Площу картоплі пропонується збільшити до 4500 га проти існуючих 4040 га, що становитиме у структурі 15,1%.

Таблиця 4 Фактичні та проектні затрати праці на вирощування с.-г. культур в господарствах Сосницького району в 1997 р.

Культури	Фактична площа	Проектна площа	Затрати праці, люд.-днів	Відхилення +;-
	га	%	га	%	фактичні	проектні	по ппощі, га	по затратах праці, люд.-днів
Зернові зернобобові -всього	13268	45,2	12507	42,0	36750	34968	-761	-1782
В тону числі: озимі зернові	6532	22,3	6832	22,9	18278	19130	+300	+852
ярі зернові	5648	19,3	4575	15,4	14120	11438	-1073	-2682
зернобобові	1088	3,8	1100	3,7	4352	4400	+12	+48
Льон-довгунець	1780	6,1	2500	8,5	61588	86500	+720	+24912
Картопля	4МО	13,8	4500	15,1	256540	285750	+460	+29210
Кормові -всього	ІОІМ	34,4	10022	33,7	152765	164659	-92	+11894
В тому числі: кормові коренеплоди	713	2,5	800	2,7	104811	117600	+87	+12789
багаторічні трави	4ИІ	15,5	4500	15,2	16575	16425	-41	-150
однорічні трави	2419	8,3	2300	7,7	12095	11500	-119	-595
кукурудза на силос і зелений корм	2441	8,4	2422	8,1	19284	19134	-19	-150
Овочі	177	0,6	180	0,7	26727	27180	+3	+453
Разом	29379	100	29709	100	524370	559057	+330	64687

Проведені нами дослідження і опитування фахівців підтверджують можливість втілення наших пропозицій у виробництво. Запропонована площа не порушує системи сівозмін, а, навпаки, призводить до її покращання. Щодо інших галузей наші пропозиції такі: площу зернових зменшить на 761 га, тобто знизити їх питому вагу у структурі посівних площ з 45,2% до 42%, причому за рахунок ярих зернових, площу кормових зменшити на 92 га за рахунок сіяних трав. Пропонується також додатково ввести 330 га ріллі, яка у 1997 р. була тимчасово вилучена із сівозміни (табл.4.). У тваринництві можна збільшити поголів'я великої рогатої худоби на 3730 голів, свиней - на 1658 голів.

Запропоновані зміни допоможуть не тільки підвищити рівень виробництва сільськогосподарської продукції, а й вирішити проблему зайнятості сільського населення. Бо згідно з розрахунками, виконаними за методикою професора О.А.Бугуцького (див. табл.З.), у Сосницькому районі зайва робоча сила складає 703 чол. Цю цифру було покладено в обмеженість моделі.

Тому пропозиції щодо збільшення виробництва трудомістких сільськогосподарських культур та поголів'я тварин обгрунтовані і з боку повного використання трудових ресурсів, що є одним з вагомих обмежень. Згідно з проектом, затрати по галузях рослинництва зростуть на 64 тис. людино-днів, в тому числі за рахунок збільшення площі льону - на 24,9 тис. людино-днів, площі картоплі - на 29,2 тис. людино-днів. Це передбачає залучення до виробництва 223 тис. чол. За рахунок збільшення поголів'я велике”' рогатої худоби та свиней затрата збільшуються на 139,2 тис. людино-днів, що веде до залучення додатково 480 чол.

Для існування і розвитку суспільства процес виробництва повинен постійно повторюватися і відновлюватися. А щоб виробництво відбувалося робоча сила повинна діяти, споживатися у виробництві. Споживанням робочої сили є праця, тобто процес свідомої, доцільної діяльності людей, за допомогою якої вони видозмінюють предмети природи і пристосовують їх для задоволення своїх потреб.

Досі людина розглядалася нами лише як суб'єкт праці та елемент продуктивних сил, оскільки кожна конкретна людина живе і працює не в якомусь абстрактному, а у певному суспільстві. Тепер же розглянемо людину в іншій площині, в системі, де вона є суб'єктом виробничих відносин, розвивається разом з ними у складній діалектичній єдності.

Результативність праці на кожному робочому місці зумовлює рівень економічної ефективності функціонування колективу сільськогосподарського підприємства. Ефективна виробнича діяльність колективу є джерелом фінансування заходів його соціального розвитку. Тому питання поліпшення соціальної інфраструктури села повинні розглядатися в тісному зв'язку з економічним станом аграрного сектора як важлива умова високопродуктивної праці.

Психологи стверджують, що людина відчуває, коли їй чогось бракує. Такі потреби можуть бути первинними і вторинними. Первинними за своєю природою є фізіологічні (їжа, вода, повітря), вторинними - потреби психологічного характеру (успіх, повага, влада). При незадоволенні первинних потреб втрачають зміст вторинні, тобто соціальні потреби - вищого порядку і мають задовольнятися у логічній послідовності.

Найбільшою мірою стан здоров'я і працездатність людини залежать від того, як вона харчується, чим дихає, в яких житлово-побутових умовах живе. Всі ці фактори останнім часом дуже погіршилися.

Забезпеченість населення об'єктами соціальної сфери по Україні і Чернігівській області відображена в табл.5.

В 1990 р. енергетична цінність добового раціону середньостатистичного жителя країни перевищувала 3500 калорій, що відповідало показникам найрозвинутіших: країн світу, а на початок 1937 р. вона зменшилася до 2600 калорій. Тобто зменшення споживання продовольства дійшло до критичної межі, за якою починається напівголодне існування значної частини населення.

Таблиця 5 Забезпеченість населення об'єктами соціальної сфери (станом на 1 січня)

Показники	1991	1997
	По Україні	П0 Чернігівській області	По Україні	По Чернігівській області
Чисельність населення, чол.: на 1 км2 площі	86,0	14,0	84,3	41,8
на один населений пункт	1720,0	897,0	1686,0	860,0
Забезпеченість: постійними дошкільними закладами (місць на1000 чол.)	75,0 .	-48,0	41,9	31,0
школами (місць на 1000 чол.)	137,1	125,8	140,0	131,8
поліклінічними закладами (відвідин за зміну на 1000 чол.)	17,8	16,1	19,0	17,4
лікарняними закладами (ліжок на 1000 чол.)	13,5	14,1	11,5	13,7
клубними установами (місць на 1000 чол.)	120,0	178,2	110,0	180,0
масовими бібліотеками (тис. примірників книг на 1000 чол.)	8,1	9,0	7,12	9,35

Скорочується рівень споживання найцінніших продуктів харчування - м'яса, молока, яєць тощо. Порівняно з 1990 р. їх споживання зменшилося у три-чотири рази. Відомо, що організму лише для його існування необхідно споживати щоденно 2300 калорій, а працюючій людині - 3600 калорій. Зниження цих показників зумовлює не лише погіршення стану здоров'я, але й зменшення продуктивності праці. Скорочення показника споживання калорій лише на 10-20% веде до зниження продуктивності праці на 25-78%. Дефіцит білків (нині він становить 35-40%) і вітамінів (50-60%) спостерігається практично в усіх регіонах України.

Для оцінки умов мотивації праці нами була використана методика, розроблена доктором економічних наук, професором М.О.Бєседіним, зокрема метод анкетного опитування. На анкету виповідали спеціалісти Сосницької райдержадміністрації та районного управління агропромислового комплексу, які виступали як експерти при вивченні системи мотивів до праці. Оцінка проводилася за п'ятибальною шкалою.

В колективних сільськогосподарських підприємствах досліджуваного району низький рівень оплати праці. Виробництво валової продукції з року в рік зменшується, і в 1997 р. в порівнянні з 1986-1990 рр. її було вироблено на 52,5% менше. Але темпи росту оплати праці випереджають ріст її продуктивності, коефіцієнт відношення 1997 р. до 1986-1990 рр. становить 1,12, а до 1996 р. - 1,08. Причиною такої диспропорції є недосконалий механізм матеріальних і моральних стимулів, які сприяли 6 підвищенню продуктивності праці трудівників.

ВИСНОВКИ

1. В Чернігівській області демографічна ситуація набула характеру гострої кризи, основними показниками якої є несприятливі зміни і в кількісному, і в якісному складі населення. Кількість населення в області почала зменшуватися вже після 1950 р., і за останні 10 років скорочення становить майже 65 тис. чол. Область практично не має витворення робочої сили; кількість народжених не перевищує кількості померлих. За 1997 р. в області народилося 9,5 тис. чол., померло 22 тис. чол. Депопуляція охопила всі райони області. Особливо загрозливих масштабів вона набула в Бахмацвкому, Бобровицькому, Городнянськему, Ічнянському, Семенівському, Талалаївському районах. Основними причинами смертності населення залишаються хвороби системи кругообігу (62,2% загальної кількості померлих),, різні новоутворення (12,2%), нещасні випадки, вбивства, самогубства та інші зовнішні дії (9%), хвороби органів дихання (6%). За 1997 р. чисельність населення області зменшилася на 12,5 тис. чол.

2. В сільськогосподарському виробництві домінують старші вікові групи населення, а вони, як відомо, за своєю працездатністю об'єктивно поступаються молодшим віковим групам. В досліджуваному регіоні особи пенсійного віку складають 29,1% жителів (проти 26,5% у 1984 р.). Це найвищий показник в Україні. Кількість дітей у віці 16 років зменшилася на 20% (найнижчий показник в Україні). Це, в свою чергу, обумовлено скороченням за 1985-1997 рр. чисельності жінок дітородного віку (16-49 років) більше ніж на 10%. У сільській місцевості особи, старші за працездатний вік, складають біля 42%, а в окремих регіонах - понад 50%. Характерними є значні диспропорції в структурі населення за статтю: на 1000 жінок припадає 808 чоловіків (865 - в містах, 758 - в сільській місцевості).

Віковий склад працівників сільського господарства визначається, з одного боку, віковою структурою населення, яке проживає на території господарства, з іншого - соціальними умовами розвитку колективу. Більшість механізаторів в господарствах області мають вік 31-50 років. Середній вік доярок 41-50 років, а молодих людей у віці до ЗО років, які мають цю професію, лише 13%.

3. Проведені нами наукові дослідження за період 1986-1997 рр. показали, що виробництво валової продукції на одного середньорічного працівника в господарствах Чернігівської області становило в 1997 р. 4047 грн., що на 1207 грн. більше, ніж в господарствах Сосницького району. В колективних сільськогосподарських підприємствах досліджуваного регіону виробництво валової продукції в 1997 р. в порівнянні з 1986 р. скоротилося на 70.4%, що становить 27580 грн. На 1779 чол. зменшилася середньорічна чисельність працівників що становить 30,0%, причому в рослинництві - по 33,0% (721 чол.), У тваринництві - на 28,5% (1008 чол.). Виробництво валової продукції на одного середньорічного працівника зменшилося на 57,7%, що становить 3808 грн., в тому числі в рослинництві цей показник зменшився більше ніж наполовину - з 8739 грн. в 1986-1990 рр. до 4818 грн. у 1997 р., що становить 55,1%; у тваринництві цей показник зменшився на 3622 грн. (71,1%).

4. За 1997 р. Чернігівською обласною службою зайнятості зареєстровано 53 тис. осіб, не зайнятих трудовою діяльністю. У загальній кількості безробітних 34,2% становить молодь віком до 28 років, з них 2,2 тис. чол. (23%) - випускники учбових закладів. Рівень офіційно зареєстрованого безробіття зріс з 0,77 (станом на 1.01.1996 р.) до 4,22 (станом на 1.01.1998 р.). Протягом 1997 р. працевлаштувалося 10,7 тис чол., з них 4,8 тис. -жінки, 4,9 тис. - молоді^ґВіцідо28 років. Особливістю регіонального ринку праці є зростання частки пенсіонерів у структурі трудових ресурсів. Якщо в 1990 р. у загальній чисельності працюючих вони складали 8,6%, то у 1996 р. - 16,8%, а у 1997 р. -17% (134 тис. чол.). Ці процеси властиві усім галузям матеріального виробництва та невиробничої сфери.

5. Розроблений нами баланс трудових ресурсів по 20 колективних сільськогосподарських підприємствах Сосницького району визначив надлишок робочої сили в кількості 1041 чол., в т.ч. через неповне залучення працездатних у колективні господарства - 703 чол. Ці дані покладені в обмеження по трудових ресурсах економіко-математичної моделі з визначення оптимальної галузевої структури даних господарств.

6. Проведена нами за допомогою ЕММ і ЕОМ оптимізація галузевої структури сільськогосподарських підприємств свідчить про необхідність коригування структури посівних площ. Так, згідно з проектним рішенням пропонується розширити традиційні для Полісся галузі - льонарство та картоплярство. Площу під льоном-довгунцем пропонується збільшити до 2500 га, що становитиме в структурі посівів 8,5%, площу картоплі - відповідно збільшити до 4500 га (15,1%). Запропонована площа не порушує системи сівозмін, а, навпаки, сприяє її поліпшенню. У тваринництві можливе збільшення поголів'я великої рогатої худоби і свиней. Ці зміни підвищать рівень виробництва сільськогосподарської продукції і повністю вирішать проблему зайнятості сільського населення.

7. Завдяки експертній оцінці умов мотивації праці встановлено, що в досліджуваному регіоні матеріальне та моральне стимулювання праці не сприяє максимальній реалізації фізичного та інтелектуального потенціалу працівників. Вважаємо, що в сучасних умовах головним у стимулюванні праці є створення таких економічних умов для працівників, які б гарантували їм відповідний рівень життя. З цією метою пропонуємо впроваджувати в господарствах району прогресивні форми оплати праці (від валового доходу, акордно-преміальну.. оплату праці за кінцеві результати та ін.), а також орендний підряд. Фонд зарплати віддати в розпорядження колективу, заробіток розподіляти з урахуванням вкладу працівників, їх кваліфікації, стажу роботи тощо.

8.3 метою вирішення проблеми зайнятості сільського населення протягом року пропонується розвивати у селах та селищах міського типу найбільш перспективну сферу прикладання праці - переробку власної сировинної продукції на місці, розвивати соціальну інфраструктуру, адекватну вимогам і потребам різних груп населення.

9.3 метою більш дійового впливу на процеси відтворення та ефективність використання трудових ресурсів в колективних сільськогосподарських підприємствах слід внести суттєві зміни у планування потреб в робочій силі та у складання балансів трудових ресурсів, проводити детальний аналіз використання різних категорій працівників в громадському виробництві. Для цього необхідно провести зміни в статистичній звітності: ввести обов'язкову щорічну звітність про чисельність працівників, відпрацьований ними час, рівень оплати праці, віковий та статевий склад, кваліфікаційний рівень тощо.

10. В умовах переходу до ринкового механізму господарювання в аграрному секторі економіки основну увагу слід зосередити на подальшому розвитку великих сільськогосподарських підприємств. Реформування відносин власності та господарювання не повинно призводити до руйнації виробничо-технологічних комплексів. Процеси реформування необхідно супроводжувати формуванням дійового мотиваційного механізму, який створив би належні матеріальні та моральні стимули до високоефективної праці.

праця трудовий сільськогосподарський

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Москаленко А.М„ Гончаренко О.Г. Льонарство: сучасний стан і перспективи розвитку //Мат-ли наук. конф. - Харків, 1995. Автором досліджено виробництво льону-довгунця в зоні Полісся. (Авт. 50%).

2. Ульянченко О.В„ Гончаренко О.Г. Регіональні особливості використання трудових ресурсів в умовах нових форм господарювання //Вісник ХДАУ, сер. "Економіка АПК і природокористування" - 1997. - №1. -С.60-64. Автором досліджено особливості використання трудових ресурсів та продуктивності праці в зоні Полісся. (Авт. 80%).

3. Гончаренко О.Г. Використання трудових ресурсів в ринкових умовах //Вісник ХДАУ, сер. "Економіка АПК і природокористування". - 1998. - №4.-С. 160-162 (0,2 облік.-вид. арк.).

4. Гончаренко О.Г. Формування регіонального ринку праці (на прикладі Чернігівської області) //Вісник ХДАУ, сер. "Економіка АПК і природокористування". - 1998. - №4.-С.162-170 (0,5 облік.-вид. арк.).

5. Гончаренко О.Г. Сучасний стан і перспективи відтворення населення в Чернігівській області /Харк. держ. аграр. ун-т. - Харків, 1999. -16 с, - Бібліогр.: 9 чазв. - Укр. - Деп. е ДНТБ.-№20-Ук 99.

6. Гончаренко О.Г. Аспекти соціального розвитку села //Бизнес-информ., - 1999.-№2. (0,4 облік.-вид. арк.)

Размещено на Allbest.ru

...