Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Криворізький Національний Університет

Кафедра менеджменту та адміністрування

Індивідуальна робота

З дисципліни : «Стратегія підприємств»

Виконала:

ст.гр. МЕО-10-1

Дробітько Карина

Перевірив:

Ртищев С. А.

Кривий Ріг

2013 р.

ЗМІСТ

1. Визначення місії та цілей організації

2. Інтереси та цілі основних зацікавлених груп у діяльності підприємства

3. Підходи до аналізу внутрішніх можливостей підприємства

4. Висновки

5. Термінологія

6. Тести

1. Визначення місії та цілей організації

Основне завдання, яке прагнуть вирішити під час розроблення стратегії, -- забезпечення балансу між внутрішнім і зовнішнім середовищем з метою досягнення певних цілей. Баланс інтересів визначає напрям розвитку організації, її цільову орієнтацію.

Процес визначення місії та цілей організації складається з окремих підпроцесів, кожний з яких вимагає копіткої праці. Перший з них полягає у формулюванні місії організації, яка в концентрованій формі виражає зміст існування організації, її призначення. Вибір місії є кроком у формуванні уявлень про організацію як у партнерів, які безпосередньо контактують з нею, так і у працівників самої організації з метою усвідомлення її стратегічної орієнтації.

За сформульованою місією визначають довгострокові цілі, конкретизують їх. Короткострокові цілі, на відміну від довгострокових, характеризуються конкретністю, можливістю бути виміряними, обмеженим часом тощо. Визначення цілей є надзвичайно трудомістким (навантаження істотно зростає для великих багатогалузевих об'єднань) і відповідальним процесом, тому що цілі виступають і як керівництво до дії для вибраних напрямів діяльності, і як критерії оцінки цієї діяльності.

Формулювання та характеристика елементів місії

Визначення місії організації є одним з інструментів стратегічного управління, способом виділення цієї організації серед конкурентів. Підготовка місії розпочинається здебільшого на стадії зародження організації. У процесі діяльності місія може змінюватись відповідно до нових умов, що вимагає копіткої та відповідальної праці для її уточнення, встановлення довгострокових цілей; формулювання на їхній основі короткострокових завдань з метою доведення до кожного працівника.

Розглянемо вже відому схему, де система стратегічного менеджменту організації подана у вигляді трикутника, у вершинах якого розміщені три елементи: стратегія організації, організаційна структура та організаційна культура. Існування будь-якої організації передбачає наявність тісного взаємозв'язку між переліченими трьома елементами. Ядром трикутника є місія організації. Під дією зовнішніх і внутрішніх чинників відбувається розвиток організації, що вимагає розроблення нової стратегії, створення нової організаційної структури чи вдосконалення організаційної культури. Відповідно може уточнюватись чи змінюватись сформульована на попередніх етапах місія організації.

Для багатогалузевої організації, яка складається з кількох СГЦ, формулювання або перегляд її місії відбувається одночасно з визначенням або уточненням основного призначення кожного з них, хоч, очевидно, що дані процеси можуть і не збігатися в часі. Деякі фахівці вважають, що для організації загалом обґрунтованим є формулювання місії як утвердження певного надзавдання, а для конкретного СГЦ -- бізнес-ідеї, яка вибирається на основі місії та цілей організації.

Поняття місії організації охоплює декілька можливих варіантів, які не заперечують і доволі часто доповнюють один одного. Найчастіше місію організації ототожнюють із загальною метою, чітко вираженою причиною її існування . Отже, обґрунтованим можна вважати таке визначення: місія -- це загальна мета діяльності організації, її призначення.

Деякі керівники не турбуються про вибір і формулювання місії своєї організації, тому що вона здається їм очевидною. Представники малого бізнесу здебільшого вважають, що місією їхньої фірми є отримання прибутку. Однак прибуток -- це повністю внутрішня проблема конкретної організації. Беручи до уваги, що організація -- відкрита система, вона може вижити тільки тоді, коли буде задовольняти певні потреби споживачів. Слід прагнути знайти основне призначення організації саме в зовнішньому середовищі. При цьому під час формулювання місії потрібно застосовувати індивідуальний підхід для кожної організації. Наприклад, два виробники персональних комп'ютерів чи автомобілів мають різне призначення, виходячи з їхніх можливостей на ринку і перспектив розвитку.

Особливу увагу слід звертати на те, що формулювання місії не має визначатися поточним станом організації. Місія -- інструмент стратегічного управління -- визначає основні орієнтири організації, що є важливими для задоволення конкурентних позицій. Разом зі зміною потреб, а також появою нових можливостей виникає необхідність переглянути місію. Вважають, що на цій стадії мова йде про загальну орієнтацію, яка в подальшому має бути виражена у кількісних показниках і трансформована в програму дій.

Під час формулювання місії намагаються поєднати образ і кредо організації. Образ організації виражає її "конституцію" і дає відповідь на питання: з якою метою створена організація, для чого вона існує. Кредо формулюється з метою уточнення уявлення конкретних суб'єктів про організацію.

Опис образу організації переважно охоплює такі елементи:

-- історію організації;

-- визначення сфери діяльності;

-- особливості організації;

-- стиль поведінки власників і управлінського персоналу.

Під час формулювання образу історія організації подається як коротке повідомлення про її походження та розвиток. Визначення сфери діяльності -- це опис конкретного напряму діяльності організації в термінах ринку з вказанням вигод, які може отримати покупець. Доволі часто виробники визначають сферу своєї діяльності, вказуючи, які товари організація випускає і які технології при цьому використовує. Однак товари та технології старіють, а основні потреби залишаються, тому організацію слід розглядати з позицій можливості задовольняти потреби або запити клієнтів. Цікаву аргументацію на користь такого розуміння сфери діяльності організації наводить Ф. Котлер: "Виробник логарифмічних лінійок збанкрутує після появи на ринку електронних калькуляторів, якщо вбачатиме своє призначення у виготовленні логарифмічних лінійок, а не в задоволенні потреб людей у проведенні розрахунків" [43]. Розглядаючи сферу своєї діяльності через призму потреб, організація орієнтується, перш за все, на потреби споживача, групи покупців, технологічне і функціональне виконання.

Добре сформульоване подання образу організації має пояснити, чим є організація й якою вона прагне бути, а також показати її відмінність від інших конкурентів.

Подальшого уточнення цього образу організації досягають шляхом формулювання основних принципів взаємовідносин з іншими суб'єктами ринку (кредо організації). Як свідчить досвід багатьох зарубіжних фірм, кредо організації характеризує намагання організації задовольняти інтереси власників, працівників, покупців продукції (послуг), ділових партнерів, макрооточення. Рівень задоволення інтересів кожної з перелічених груп буде різний, що пояснюється розмірами, сферою діяльності, розміщенням організації тощо. Але особлива увага звертається на задоволення інтересів власників, працівників і покупців, тому при формуванні місії потрібно прагнути поєднати інтереси цих груп.

Для спрощення процедури формулювання стратегічної місії доцільно скористатись переліком основних чинників, які мають бути при цьому враховані (табл. 3.1). Ці чинники можуть подаватись у різній послідовності чи поєднанні залежно від бачення конкретної організації. Однак слід прагнути, щоб формулювання не було надто вузьким або надто широким. Загальновідомим прикладом є визначення місії компанії "Форд": "Надання людям дешевого транспорту". Водночас ця місія була сформульована надто вузько: "Автомобіль будь-якого кольору, якщо він чорний", що обмежувало здатність компанії оперативно реагувати на зміну вимог ринку. І, навпаки, дуже широке тлумачення місії типу "Наше підприємство випускає транспортні засоби на будь-який смак" може призвести до втрати конкурентних переваг продукції конкретного підприємства.

Таблиця. Формулювання стратегічної місії організації

Чинники місії	Характеристика чинника
Коротка історична довідка про організацію	Виникнення організації та її основні здобутки на цьому шляху. Імідж організації, її відповідальність перед суспільством
Товари/послуги	Потреби, які прагне задовольнити організація. Товари і послуги, які вона пропонує. Призначення товарів. Рівень задоволення потреби споживача. Базова технологія, яку використовує організація
Уявлення про себе	Особливості і конкурентні переваги, якими організація володіє
Філософія	Базові переконання, цінності та пріоритетні прагнення, які панують в організації. Стиль поведінки власників і управлінського персоналу
Власники	Рівень задоволення інтересів власників
Працівники	Позиція організації щодо свого персоналу
Клієнти	Стисла характеристика клієнтів організації
Розміщення	Основні конкуренти організації. Ділові контакти організації з партнерами

Вважають за доцільне поєднувати коротко сформульований образ-гасло (наприклад, гасло всесвітньовідомого виробника персональних комп'ютерів звучить так: "Здійснювати внесок у світовий розвиток інтелектуальних засобів, які удосконалюють людство") з добре розробленим текстом -- кредо, що відповідає всім переліченим вище вимогам.

Прикладом такого розширеного формулювання може бути: "Корпорація прагне бути всесвітньовідомим виробником і постачальником комп'ютерної техніки, отримати визнання організації, що турбується про добробут зацікавлених осіб так само, як і про свій власний. Мета корпорації задовольняти фінансові прагнення власників акцій; забезпечувати високу якість життя всім своїм працівникам, незалежно від рангу та функцій, створюючи можливості для їхнього особистого розвитку; забезпечувати споживачів тільки якісною продукцією й послугами; реагувати на їхні потреби; бути сприйнятою постачальниками як корпорація, що цінує отриману від них продукцію й послуги, вчиться у них".

Формулювання стратегічної місії сприяє розумінню персоналом основної мети і допомагає визначенню та зміцненню єдиної позиції. У зовнішньому середовищі завдяки місії створюється цілісне уявлення про організацію, декларується економічна та соціальна її роль.

На основі сформульованої місії організації з урахуванням інших вагомих чинників відбувається вибір цілей, їх внутрішнє узгодження та уточнення.

2. Цілі та інтереси основних зацікавлених груп у діяльності підприємства

Зацікавлені сторони, зацікавлені особи, стейкхолдери (англ. Stakeholders) - Фізичні і юридичні особи, які мають легітимний інтерес у діяльності організації, тобто певною мірою залежать від неї або можуть впливати на її діяльність[1]. Іноді їх називають групами інтересів або групами впливу.

Теорія зацікавлених сторін покладена в основу переважної більшості популярних концепцій, які значно розширюють сферу традиційного управлінського обліку за рахунок введення в інформаційний фонд підтримки прийняття управлінськи рішень нефінансових показників і створюють нові можливості для реалізації інструментів управлінського контролю - Balanced Scorecard, Accountability Scorecard, Performance Pyramid, EP2M та інших моделей. Одним із перших ідею врахування інтересів зацікавлених сторін в управлінні компаніями сформулював відомий економіст Р. Фрімен у 1984 р., який доводив, що стратегічне управління фірмами приватного сектору може бути набагато ефективнішим і результативнішим, якщо менеджери почнуть ураховувати інтереси різних зацікавлених сторін . Іншими словами, Фрімен стверджував, що акціонери отримають набагато більші вигоди у довгостроковій перспективі, якщо інтереси інших зацікавлених сторін (споживачів, постачальників, менеджерів, робітників тощо) не залишатимуть без уваги. На його думку, тільки у злагодженій багатовекторній політиці управління можна знайти відповідь на загрози, які створює сучасне ринкове середовище, що прямує до глобалізації і невизначеності. Зацікавленою стороною, за визначенням Фрімена, може бути будь-яка група чи особа: яка сама може впливати на досягнення цілей організації; на яку впливає досягнення цілей організації . Отже, всі групи чи особи, які мають відношення до фірми, є зацікавленими сторонами, а керівництво компанії має враховувати інтереси не тільки акціонерів, але й інших груп осіб та організацій. Це і є визначальною рисою теорії зацікавлених сторін, хоча можна назвати ще декілька відмінностей від інших теорій.

Наприклад, Т. Дональдсон і Л. Престон виділяють три найважливіші її особливості:

1) призначена одночасно описувати і визначати структуру і функціонування певної корпорації;

2) розглядає корпорацію як деякий організаційний об'єкт, через який численні і різноманітні учасники вирішують свої численні завдання;

3) є загальною і всебічною, але у той же час має і практичну цінність.

Практична цінність теорії зацікавлених сторін може бути відчутною лише тоді, коли правильно визначено склад зацікавлених сторін, співвідношення інтересів, розроблено систему вимірювання та оцінки взаємного впливу різних сторін.

3. Підходи до аналізу внутрішніх можливостей підприємства

Як уже зазначалось, стратегічні компоненти (виробництво, фінанси, маркетинг, кадри, організаційна культура) у сукупності утворюють потенціал підприємства.

Вітчизняним науковцем Шершньовою сформовані три основні підходи до практичної оцінки потенціалу підприємства: ресурсний (або обліково-звітний), структурний (функціональний) та цільовий (проблемно-орієнтований).

1. Ресурсний підхід (або обліково-звітний), зорієнтований на визначення потенціалу підприємства як сукупності виробничих ресурсів, оцінює його величину як суму фізичних і вартісних оцінок окремих складових. Оцінюючи потенціал підприємства, треба враховувати: матеріально-технічні ресурси з окремим дослідженням знарядь та засобів праці; трудові ресурси; енергетичні й інформаційні ресурси; фінансові ресурси. Кожен з окремих видів ресурсів має свій внесок у формування кінцевих результатів. Як наслідок потрібно враховувати, вивчати та формувати структуру складових потенціалу підприємства з метою досягнення максимальних результатів.

2. Структурний підхід (функціональний) зорієнтований на визначення раціональної структури виробничого потенціалу підприємства. Він визначає його величину, виходячи з прогресивних норм і нормативних співвідношень, які задаються найбільш досконалими технологіями, організацією виробництва загалом і окремими підсистемами підприємства, що використовуються в галузі.

При функціональному підході виділяються три напрямки діяльності підприємства: постачання, виробництво та збут .

Таблиця. Функціональні сфери дослідження підприємства

Об'єкт	Потенціал, що досліджується
Виробництво	Якість виробничого планування Гнучкість виробничих ліній Технологічний рівень
Постачання	Кількість та надійність постачальників Особливості транспортування та зберігання сировини Величина та оборотність оборотного капітал
Збут	Система організації збуту Місцезнаходження збутових філій Фаза ЖЦТ

Можуть бути вивчені й забезпечуючі сфери діяльності підприємств: фінанси, кадрова політика та служба інформації.

Аналіз і оцінка структурних характеристик виробничого потенціалу пов'язані з певними труднощами, оскільки всі його елементи функціонують одночасно, в сукупності та взаємодії. Це призводить до того, що важко встановити значення кожного типу ресурсів окремо щодо внеску в потенціал.

3. Цільовий (проблемно-орієнтований) підхід спрямований на визначення відповідності наявного потенціалу поставленим цілям. Він визначає його величину як рівень відповідності окремих складових потенціалу необхідному, дещо ідеальному, уявленню про склад, структуру та механізми його функціонування, для виготовлення конкурентоспроможної продукції. Він знаходить відображення в нормативному "дереві цілей" ("дереві проблем") з широким спектром локальних і системних оцінок окремих елементів та взаємозв'язків. Рівень виробничого потенціалу визначається в процесі його використання й оцінюється з точки зору його результативності, тобто ступеня задоволення (порівняно з конкурентами) потреб клієнтів, які споживають вироблену продукцію (надані послуги).

Практична оцінка потенціалу підприємства, за цим підходом, проводиться за методом горизонтальних матриць рішень, коли здійснюють визначення першочерговості виконання запропонованих для досягнення поставлених цілей проектів. Зокрема, один вимір горизонтальної матриці рішень може відповідати основним проблемам, що виникають при досягненні цілей, інший- ресурсам, які можуть знадобитися для вирішення цих проблем .

Таблиця. Приклад матриці горизонтальних рішень

Стадії досліджень та розробок	Продукт	Замовник	Ресурси
Відкриття
Створення
Впровадження
Розробка

Як бачимо, запропоновані підходи відзначаються новизною та перспективністю застосування. їх реалізація вимагає збору та обробки значних масивів інформації. Інформація, необхідна для аналізу діяльності виробничого підприємства в розрізі джерел, об'єктів та методів дослідження, наведена в таблиці 5.3.

Таблиця. Вихідна інформація для організації дослідження підприємства

Об'єкт дослідження .	Джерело інформації	Методи дослідження
1	2	3
Склад, повноваження та обов'язки структурних одиниць організації	Статут підприємства Установчий договір Колективний договір Посадові інструкції	Обробка документів
Аналіз фінансово-майнового стану підприємства	Бухгалтерська звітність підприємства (форми 1, 2, 3)	Вибір показників, розрахунок показників ефективності та фінансових коефіцієнтів
Аналіз виробництва	Статистична звітність (форма № 5с)	Статистична оцінка, побудова графіків
Аналіз маркетингу	Поточні документи планового відділу, відділу маркетингу та збуту, відділу постачання	Застосування методик оцінки маркетингової активності підприємства

внутрішній стратегічний місія потенціал

Організувати роботу щодо збирання, обробки та аналізу всієї інформації про підприємство доцільно шляхом аналізу за допомогою критичних запитань, на які ви шукаєте відповіді та застосування практик: опитування керівників вищих та середніх управлінських рівнів; робота з декількома експертами на підприємстві; анкетування,

Висновки

Виконуючи індивідуальну роботу,можна зробити такі висновки з відведених питань,як:

Формулювання стратегічної місії сприяє розумінню персоналом основної мети і допомагає визначенню та зміцненню єдиної позиції. У зовнішньому середовищі завдяки місії створюється цілісне уявлення про організацію, декларується економічна та соціальна її роль.

На основі сформульованої місії організації з урахуванням інших вагомих чинників відбувається вибір цілей, їх внутрішнє узгодження та уточнення.

Практична цінність теорії зацікавлених сторін може бути

відчутною лише тоді, коли правильно визначено склад зацікавлених сторін,

співвідношення інтересів, розроблено систему вимірювання та оцінки взаємного впливу різних сторін.

Організувати роботу щодо збирання, обробки та аналізу всієї інформації про підприємство доцільно шляхом аналізу за допомогою критичних запитань, на які ви шукаєте відповіді та застосування практик: опитування керівників вищих та середніх управлінських рівнів; робота з декількома експертами на підприємстві; анкетування,

Термінологія

1. Стратемгія -- (дав.-гр. уфсбфзгЯб, мистецтво полководця) -- загальний, недеталізований план певної діяльності, який охоплює тривалий період, спосіб досягнення складної цілі.

2. Стратегімчний мемнеджмент (стратегічне управління) -- це процес оцінки зовнішнього середовища, формулювання організаційних цілей, ухвалення рішень, направлених на створення і утримання конкурентних переваг, здатних забезпечитибізнесу прибуток в довгостроковій перспективі.

3. Метам або ціль -- означає стан в майбутньому, котрий можливо змінити відносно теперішнього та варто, бажано або необхідно досягнути. Тим самим мета є бажаною кінцевою точкою процесу, як правило дії людини.

4. Місія (англ. mission) - основна мета організації, зміст її існування. Місія - одне з основних понять стратегічного управління. Різні вчені давали різні формулювання місії.

5. Довгострокові цілі -це цілі організації,що точно визначають бажані результати та ринкову позицію з урахуванням досягнутого рівня розвитку на поточний момент.

6. Короткострокові цілі- це цілі організації,що точно визначають найближчі конкретні організаційні цілі та ринкову позицію, яку організація бажає зайняти, враховуючи довгострокові цілі організації.

7. Організамція (від грец. ?сгбнпн -- інструмент) -- цільове об'єднання ресурсів для досягнення певної мети.

8. Корпоратимвна культумра (англ. corporate culture)-- це система цінностей та переконань, які розділяє кожен працівник фірми та передбачає його поведінку, обумовлює характер життєдіяльності організації. Корпоративна культура -- це також спосіб і засіб створення організації, яка самостійно розвивається.

9. Організацімйна структумра управлімння (або субординацімйна структумра) -- упорядкована сукупність служб, відділів, підрозділів і окремих посадових осіб, що знаходяться у взаємозв'язку і співпідпорядкованості і виконують певні управлінські функції

10. Зацікавлені сторони, зацікавлені особи, стейкхолдери (англ. Stakeholders) - Фізичні і юридичні особи, які мають легітимний інтерес у діяльності організації, тобто певною мірою залежать від неї або можуть впливати на її діяльність[1]. Іноді їх називають групами інтересів або групами впливу.

11. Теорія зацікавлених сторін - призначена одночасно описувати і визначати структуру і функціонування певної корпорації, розглядає корпорацію як деякий організаційний об'єкт, через який числені різноманітні учасники вирішують свої числені завдання, загальною і всебічною, але у той же час має і практичну цінність.

12. ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА -- сукупність ресурсів, які визначають його можливості здійснювати у майбутньому виробництво товарів і послуг, одержувати доходи і прибуток.

13. Ресурсний підхід (або обліково-звітний)це підхід це підхід до аналізу внутрішніх можливостей,що зорієнтований на визначення потенціалу підприємства як сукупності виробничих ресурсів, оцінює його величину як суму фізичних і вартісних оцінок окремих складових.

14. Структурний підхід (функціональний) це підхід це підхід до аналізу внутрішніх можливостей,що зорієнтований на визначення раціональної структури виробничого потенціалу підприємства.

15. Цільовий (проблемно-орієнтований) ) це підхід це підхід до аналізу внутрішніх можливостей,що підхід спрямований на визначення відповідності наявного потенціалу поставленим цілям

Тести:

1.Підхід до аналізу внутрішніх можливостей,що зорієнтований на визначення потенціалу підприємства як сукупності виробничих ресурсів, оцінює його величину як суму фізичних і вартісних оцінок окремих складових,це:

А)Структурний підхід

Б) Ресурсний підхід

В) Цільовий

2. Підхід до аналізу внутрішніх можливостей,що зорієнтований на визначення раціональної структури виробничого потенціалу підприємства,це:

А)Структурний підхід

Б) Ресурсний підхід

В) Цільовий

3. Підхід до аналізу внутрішніх можливостей,що підхід спрямований на визначення відповідності наявного потенціалу поставленим цілям,це:

А)Структурний підхід

Б) Ресурсний підхід

В) Цільовий

4. Сукупність ресурсів, які визначають його можливості здійснювати у майбутньому виробництво товарів і послуг, одержувати доходи і прибуток,це:

А)Ціль підприємства

Б)Місія підприємства

В)Стратегія підприємства

Г)Потенціал підприємства

5.Цілі організації,що точно визначають бажані результати та ринкову позицію з урахуванням досягнутого рівня розвитку на поточний момент,це:

А) Місії організації

Б)Цілі організації

В)Довгострокові цілі

Г)Короткострокові цілі

6.Цілі організації,що точно визначають найближчі конкретні організаційні цілі та ринкову позицію, яку організація бажає зайняти, враховуючи довгострокові цілі організації,це:

А) Місії організації

Б)Цілі організації

В)Довгострокові цілі

Г)Короткострокові цілі

7. Процес оцінки зовнішнього середовища, формулювання організаційних цілей, ухвалення рішень, направлених на створення і утримання конкурентних переваг, здатних забезпечитибізнесу прибуток в довгостроковій перспективі.

А)Менеджмент

Б)Стратегія

В)Місія

Г)Стратегічний менеджмент

8. Основна мета організації, зміст її існування,це:

А) Місії організації

Б)Цілі організації

В)Довгострокові цілі

Г)Короткострокові цілі

9.Загальний, недеталізований план певної діяльності, який охоплює тривалий період, спосіб досягнення складної цілі,це:

А)Менеджмент

Б)Стратегія

В)Місія

Г)Стратегічний менеджмент

10. Місії організації-це:

А) Загальний, недеталізований план певної діяльності, який охоплює тривалий період, спосіб досягнення складної цілі

Б) Процес оцінки зовнішнього середовища, формулювання організаційних цілей, ухвалення рішень, направлених на створення і утримання конкурентних переваг, здатних забезпечитибізнесу прибуток в довгостроковій перспективі

В) Цілі організації,що точно визначають бажані результати та ринкову позицію з урахуванням досягнутого рівня розвитку на поточний момент

Г) основна мета організації, зміст її існування

Размещено на Allbest.ru

...