Внутрішнє середовище підприємства та його елементи

Ефективна діяльність організації неможлива без спеціалізованого розподілу праці, за якого кожний вид роботи доручається тим фахівцям, котрі можуть зробити її краще, ніж інші. Здійснення розподілу праці і координування дій виконавців -- одне із найважливіших завдань менеджменту, розумне вирішення якого дає змогу організації бути продуктивнішою порівняно з конкурентами. Результатом горизонтального та вертикального розподілу праці є структура організації.

Структура організації -- логічні відносини рівнів управління і функціональних одиниць, побудовані у такій формі, яка дає змогу найефективніше досягати цілей організації.

Формування структури організації зумовлене багатьма факторами: специфікою діяльності, розмірами підприємства, технологією, масштабами діяльності, стратегією тощо.

Розподіл праці, на якому ґрунтується побудова структури організації, може стосуватися роботи з машинами, людьми і з інформацією. Залежно від виду робіт, взятих за основу розподілу праці, відповідно говорять про виробничу структуру, структуру апарату управління і організаційну структуру управління.

Виробнича структура.

ї формує горизонтальний розподіл праці, який ґрунтується на виділенні окремих стадій технологічного процесу.

Виробнича структура -- групування конкретних завдань у межах виробничих підрозділів (цехів, дільниць), які між собою пов'язані єдиним технологічним ланцюгом.

Структура апарату управління. Ґрунтується на вертикальному розподілі праці, внаслідок якого встановлюється кількість рівнів управління, вибудовується управлінська вертикаль і формуються скалярні ланцюги (ланцюги команд), за якими здійснюється керівництво або передається інформація на вищі рівні управління.

Структура апарату управління -- розподіл влади і відповідальності між управлінськими працівниками.

Вона характеризується формальною підпорядкованістю осіб на кожному рівні. Менеджер вищого рівня безпосередньо керує кількома підлеглими середньої ланки, які працюють у різних функціональних сферах. Менеджерам середньої ланки підпорядкована певна кількість лінійних керівників ще нижчого рівня і так далі, аж до рівня простих виконавців.

Організаційна структура управління відіграє об'єднувальну роль щодо виробничої структури і структури апарату управління. При побудові організаційної структури передусім визначають функції персоналу організації. Якщо масштаби діяльності організації великі, то працівників, які виконують роботу в межах однієї функції, об'єднують у спеціалізовані відділи. Залежно від масштабів діяльності фірми ці функції можуть бути обсяговішими, охоплювати споріднені види робіт (наприклад, фінанси і бухгалтерський облік), або вузькоспеціалізованими. Від вибору функцій залежить успішність діяльності організації. Тому менеджер повинен створити таку організаційну структуру, яка відповідатиме вимогам функціональної спеціалізації і дасть змогу організації ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно і раціонально розподіляти і спрямовувати зусилля працівників, задовольняти потреби клієнтів і досягати цілей з високою ефективністю.

Особливість організаційної структури управління полягає в тому, що в її межах відбувається групування завдань управління і розподіл повноважень за підрозділами, а не окремими посадовими особами, тобто розподіляються повноваження, а не влада.

У межах організаційної структури відбувається взаємодія організації із зовнішнім середовищем, тому вона має бути гнучкою, здатною до постійних змін.

5. Персонал - фактор внутрішньої атмосфери організації

Персонал -- це особовий склад організації, що охоплює всіх найманих працівників, а також працюючих акціонерів і власників.

У великих організаціях структура персоналу може бути дуже складною за кількістю різних професій, посад, рівнів кваліфікації тощо.

В організаціях промислового виробництва виділяють персонал основної діяльності (промислово-виробничий) і неосновної (непромисловий).

В Україні назви категорій персоналу стандартизовано, а отже, усі організації повинні дотримуватися стандартизованих назв.

Класифікатор професій ДК 003-95 містить такі стандартизовані назви категорій персоналу:

1) законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі);

2) професіонали;

3) фахівці;

4) технічні службовці;

5) робітники сфери торгівлі та побутових послуг;

6) кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства;

7) кваліфіковані робітники з інструментом;

8) оператори та складальники устаткування і машин;

9) найпростіші професії.

У складі персоналу організації можуть бути постійні працівники, сезонні, тимчасові. Є такі, що зайняті повний робочий день, інші працюють у режимі неповного робочого дня або тижня. Одна людина може працювати у двох організаціях на засадах сумісництва. При цьому основним місцем роботи вважається та організація, де зберігається трудова книжка працівника. Організація може приймати на навчання, підвищення кваліфікації, стажування тощо учнів, студентів-практикантів, стажистів з інших організацій, але ці люди до складу персоналу не входять хоча клопотів, пов'язаних з їхнім перебуванням в організації, може бути багато.

Структурою персоналу називають співвідношення чисельності різних категорій працівників, наприклад, керівників і рядових виконавців; робітників, зайнятих ручною та механізованою працею тощо.

Структуру персоналу неможливо стандартизувати, адже вона складається щоразу індивідуально під впливом багатьох чинників. Адміністрація кожної організації повинна постійно аналізувати структуру персоналу та оптимізувати її з урахуванням динамічних зовнішніх і внутрішніх змін.

6. Організаційна культура як один із головних факторів внутрішнього середовища в організації

Крім організаційної структури в будь-якій організації існує певна організаційна культура, тобто певні норми поведінки, стосунків. За визначенням управлінців і практиків, організаційна культура є найбільш стабільним, цементуючим елементом.

Організаційна культура - це синтетичне поняття, яке фіксує у свідомості персоналу підприємства спільні для нього відносини, переконання, норми поведінки та цінності. Ці компоненти культури визначають спосіб дій і взаємодій, а відтак визначальною мірою впливають на досягнення поставленої мети, рівень ефективності виробництва та менеджменту. Винятково важлива роль організаційної культури у реалізації стратегій, спрямованих на зміцнення конкурентоспроможності фірми на ринку.

Організація функціонує та розвивається у постійній взаємодії з навколишнім світом і залежить від впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Серед зовнішніх факторів особливе місце займають: законодавчі норми і нормативи, клієнти, постачальники, розвиток науки, техніки й технології. Внутрішні елементи - це рівень змін (стабільність проти змін). Організації, які працюють у стабільному середовищі, можуть працювати на довгострокових прогнозах. Організації, які працюють у змінюючому середовищі, вимушені частіше корегувати свої цілі, змінювати стратегію, структуру тощо. Означені елементи організації реалізуються не автоматично, а за умови чіткої відрегульованості внутріорганізаційних виробничих відносин і відповідного рівня культури.

7. Постановка завдань - внутрішній змінний фактор в організації

Під яким розуміють запропоновану роботу (групу робіт чи частину роботи), що повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом і у встановлений термін. При розробці структури організації кожна посадова інструкція включає ряд завдань, що є частиною загального обсягу роботи для досягнення мети. Вважається, що якщо завдання виконуються за встановленою технологією і режимом роботи, то організація функціонує ефективно.

Існує традиційний розподіл завдань на три групи: робота з людьми, предметами (машина, сировина, інструменти), інформацією. Робота за верстатом - це робота з предметами. Майстер дільниці працює з людьми. Робота економіста в плановому відділі, в основному, повґязана з інформацією.

Важливе значення в роботі має частота повторення завдань і час для їх виконання. Операція по закручуванню гайки на конвеєрі може повторюватися безліч разів за робочий день. На її виконання буде затрачено кілька секунд. Завдання з аналізу економічної інформації вимагають тривалого часу і можуть не повторюватися або повторюватися не часто. Таким чином, управлінська, інтелектуальна робота є більш різноманітною, а час на її виконання збільшується від нижчого до вищого рівня.

8. Технологія, як фактор організації

Технологія - це засіб перетворення сировини в певні продукти та послуги. Вона передбачає поєднання кваліфікованих навичок, обладнання, інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, які необхідні для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації чи людях.

Будь-які виробничі завдання не можуть бути виконані без використання конкретної технології. Вона виступає як засіб перетворення матеріалу, що надходить на вході виробничого процесу, у форму, яку отримують на виході.

Важливе місце в технології займає стандартизація і механізація, які значно знижують витрати виробництва і ремонтних робіт, тому що передбачають використання машин і механізмів замість людей. Застосування у виробництві стандартних вузлів, заміна людей механізмами і використання конвеєрних ліній змінили службові обов'язки менеджерів, що у свою чергу вплинуло на саму суть управління виробництвом.

9. Аналіз внутрішнього середовища

на прикладі ВАТ «Оренбургуголь»

При аналізі внутрішнього середовища підприємства в першу чергу повинні бути визначені його місія і завдання.

Місія (Загальні цілі) підприємства. У прикладному аспекті, місія - це загальний напрям діяльності підприємства на термін 5-10 років. Зміст місії має включати такі базові визначення:

- характеристика набору товарів (послуг, робіт), що становить основу підприємницької діяльності підприємства (товарні групи, що визначають основний дохід підприємства зараз і в майбутньому);

- характеристика споживачів, на яких орієнтовані ці товари;

-головні загальні цілі підприємства на планований термін (виживання, збереження існуючих позицій, зростання);

- характеристика застосовуваних технологій, на які буде спиратися фірма в майбутньому;

- внутрішній потенціал підприємства зараз і в майбутньому;

- зовнішній образ підприємства - економічний і соціальний імідж, підтримуваний через взаємодію з елементами зовнішнього середовища засобами зв'язку з громадськістю.

За результатами формулювання місії повинні бути вироблені правила прийняття рішень, якими вище керівництво користується у своїй повсякденній діяльності в межах терміну реалізації місії. Набір цих правил оформлюється у вигляді внутрішньофірмової політики і включає в себе наступні групи:

1) правила, використовувані при оцінці результатів діяльності підприємства в сьогоденні і в майбутньому - це показники, які з якісної точки зору служать орієнтирами її діяльності (наприклад, тільки прибутковість або тільки прибутковість і т. п.);

2) правила, по яких складаються відносини підприємства з зовнішнім середовищем (використовувані засоби маркетингу, наприклад, мінімізація ціни, переваги по якістю продукції та ін):

3) правила (форма взаємодії), за якими встановлюються відносини між:

- вищим керівництвом і виробничими підрозділами;

- вищим керівництвом і функціональними підрозділами;

- функціональними і виробничими підрозділами;

- функціональними підрозділами;

- виробничими підрозділами;

4) правила, за якими вище керівництво регламентує повсякденну діяльність (режим роботи, ступінь свободи для окремих працівників, процедури проходження розпорядчої та функціональної інформації і т. п.).

При цьому корисно формулювати як економічні цілі (прибутковість, частка ринку і т. п.), так і неекономічні, наприклад, технологічна перевага в регіоні або галузі; рівень добробуту працівників підприємства; участь у соціальних програмах місцевого, регіонального або федерального значення .

Основний метою діяльності підприємства ВАТ В«ОренбургугольВ», як сказано в його Статуті є отримання прибутку. Його місія може бути сформульована таким чином:

Виробляти необхідну суспільству продукцію - буре вугілля - найбільш ефективним і безпечним способом на стійкій довгостроковій основі і тим самим сприяти соціальному прогресу і зростанню добробуту суспільства, стабільному розвитку території та благополуччю населення району господарювання, підвищенню рівня життя своїх працівників.

Стратегічні мети:

1. Надійне забезпечення економіки і населення країни високоякісним твердим паливом і продуктами його переробки;

2.Забезпечення конкурентоспроможності в умовах насиченості ринку альтернативними енергоресурсами;

3. Раціональне використання родовища бурого вугілля і стійкість операційних витрат

4. Реалізація потенціалу зростання шляхом пошуку і розвідки родовищ бурого вугілля в регіоні

Одним з важливих елементів внутрішнього середовища підприємства є його організаційна структура.

ВАТ В«ОренбургугольВ» має лінійно-функціональну структуру управління. На підприємстві має місце горизонтальний поділ праці по спеціалізованих лініях. Фахівці згруповані разом в межах своєї функціональної області.

Всі технічні та економічні служби підпорядковані головному інженеру. Керівник виробничої служби - заступник директора з виробництва - має у своєму безпосередньому підпорядкуванні 7 керівників функціональних служб:

- Гірський цех

- Залізничний цех

- Автотракторний ділянку

- Ділянка монтажу та демонтажу та ремонту гірничого обладнання

- Ділянка енергопостачання

- Ділянка пуско-налагоджувальних робіт

- Ділянка охорони

Технологічної службі - головному технологу безпосередньо підпорядкований відділ технічного контролю.

Технологія. ВАТ В«ОренбургугольВ» здійснює видобуток бурого вугілля відкритим способом. Неглибоке залягання і велика потужність вугільних пластів дозволяють широко застосовувати відкритий спосіб розробки, економічні і технічні переваги якого багато в чому компенсують відносно низька якість сировини.

Висновки

Внутрішні змінні - це ситуаційні фактори всередині організації, які в основному є контрольованими і регульованими. Основними змінними внутрішнього середовища організації, які потребують уваги керівництва, є: цілі, структура, завдання, технологія і люди. Всі внутрішні змінні взаємозв'язані. У своїй сукупності вони розглядаються як соціо-технічні підсистеми. Зміна однієї з них певною мірою впливає на інші. Удосконалення однієї змінної, наприкладтакої, як технологія, не обов'язково може вести до підвищенню продуктивності, якщо ці зміни позначаються негативно на іншої змінної, наприклад, людях.

Від внутрішніх змінних, від яких залежить внутрішнє благополуччя організації, та їх взаємодія сприяє досягненню загальних цілей організації. Однак успіх організації також залежить від зовнішнього оточення організації, без якого не можливий життєвий цикл будь-якої організації. Керівник повинен враховувати зовнішнє оточення. Фактори, що роблять негайне вплив на організацію, відносяться до середовища прямого впливу, інші чинники - до середовища непрямого впливу. Так само як і внутрішні змінні, чинники зовнішнього оточення взаємозалежні і взаємодіють між собою. Зовнішня Середа має властивості складності та невизначеності.

Всі змінні внутрішньої тісно переплітаються і впливають один на одного. Менеджер повинен вміти аналізувати всі ці фактори в сукупності, не упускаючи жодного з уваги, і приймати вірне рішення.

персонал організаційний культура

Список використаної літератури

1. Боумен К. Основи стратегічного менеджменту. Пер. c англ. - М.: ЮНИТИ, 2003. - 486 c.

3. Винокуров В. А. Організація стратегічного управління на підприємстві. М.: Центр економіки і маркетингу, 2006.

4. Виханский О.С., Наумов А.І. Менеджмент: людина, стратегія, організація, про цес: Підручник. М.: Изд-во МГУ, 2005

5. Герчикова И.Н. Менеджмент. Підручник. 3-е изд., Перераб. і доп. -М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 2004.

6. Ковальов А.І., Войленко В.В. Маркетинг в системі управління підприємством; Розвиток підприємства і конкурентоспроможність: Сб МДНТП.-М., 2010.

7. Сучасне управління. Енциклопедичний довідник Том перший. - М.: Іздатцентр, 2006

8. Уткін Е.Л. Стратегічне планування/ред. М.: Асоціація авторів і видавців ТАНДЕМ, ЕКМОС, 2011

9. Томпсон А.А., Стрікленд А.Дж. Стратегічний менеджмент. Мистецтво розробки і реалізації стратегії: Підручник для вузів/Пер з англ. під ред. Л.Г. Зайцева, М.І. Соколової. М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 2003

10. Електронний ресурс: «Статут ВАТ В«ОрнбургугольВ» - http://ukrefs.com.ua/page,8,113534-Vnutrennyaya-sreda-organizacii-na-primere-OAO-Orenburgugol.html.

Размещено на Allbest.ru