Стратегічне та поточне планування роботи бібліотеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Реферат

на тему:'' Стратегічне та поточне планування роботи бібліотеки“

Рівне-2012

План

1. Планування як метод управління розвитком бібліотеки та вдосконалення її роботи

2. Планування інноваційної політики в бібліотеках: етапи та методи

3. Стратегічне планування: тенденції і завдання на сучасному етапі

4. Стратегічне планування роботи в бібліотеках зарубіжжя

5. Критерії ефективного управління бібліотекою: система показників та критерії оцінювання

1. Планування як метод управління розвитком бібліотеки та вдосконалення її роботи

Планування бібліотечної діяльності -- це наукове визначення цілей її розвитку, завдань та засобів їх реалізації, показників розвитку на певний період. Воно займає центральне місце в системі управління, визначаючи основні напрями роботи бібліотеки навчального закладу на поточний період та на перспективу, що забезпечує єдність діяльності [8].

Від того, наскільки професійно, грамотно та якісно складений план роботи, багато в чому залежатиме ефективність та продуктивність всієї подальшої діяльності бібліотеки. Добре складений план приводить до значних змін як для його розробника в процесі планування, так і для бібліотек в процесі його реалізації [10].

Основною метою планування є визначення оптимального співвідношення часу, витрат та якості виконання завдань бібліотек, а також максимальна мобілізація для цього всіх необхідних ресурсів. План роботи будь-якої бібліотеки визначає:

* цілі, завдання та основні напрями діяльності;

* тематику, зміст, форми, методи, техніку та технології роботи бібліотеки в цілому або з даного напряму;

* об'єми роботи, що виражаються в системі планових (статистичних) показників;

* ресурси бібліотеки: фінансові, матеріально-технічні, кадрові та тимчасові.

Планування - це технологія вирішення виниклої проблеми через складання плану дій, спрямованого на розвиток. Планування забезпечує рішення трьох комплексних задач:

1. Встановлення реальних можливостей бібліотеки при відповіді на питання "Де ми знаходимося в даний час?". Тут визначаються сильні та слабкі сторони бібліотеки, її ресурсне забезпечення, наявність портфеля нових розробок.

2. Встановлення реальних цілей, відповідаючи на питання "Куди ми хочемо рухатися?". Оцінюються внутрішні та зовнішні чинники, що впливають на діяльність бібліотеки, визначаються цілі та обмеження в їх здійсненні.

3. Встановлення способів досягнення мети або відповідь на питання "Як ми збираємося зробити це?". У загальних рисах та конкретно визначаються основні завдання, ресурси, оцінюються витрати, намічається, що необхідно зробити бібліотекареві для виконання поставлених цілей.

Залежно від терміну дії розрізняють перспективні і поточні (річний, квартальний, місячний) плани. За об'ємом планованої роботи -- план бібліотеки, індивідуальний план співробітника бібліотеки. План може бути універсальним, тобто що охоплює роботу бібліотеки в цілому, або тематичним, таким, що відображає тільки один з напрямів її діяльності. Всі плани повинні забезпечити в сукупності планомірність та узгодженість розвитку бібліотеки та систематизовані, які забезпечать безперервну роботу згідно плану та виключать їх дублювання [1].

Перспективний (стратегічний) план -- це сукупність конкретних установок по розвитку ресурсної бази та основної діяльності. Основне призначення перспективного плану -- розкрити на майбутнє (як правило, на 5 років) основні напрями діяльності колективу, позначити динаміку основних показників. Такий план може бути комплексним, таким, що відображає всі напрями діяльності бібліотеки, або може бути довгостроковою програмою розвитку поодинці або декількох пріоритетних напрямів (тематичний план комплектування бібліотечних фондів, план науково-дослідницької роботи тощо).

У практиці планування також знаходять застосування інші методи:

· метод математичного моделювання;

· метод індексів та кореляцій;

· метод лінійного програмування.

Ці методи зв'язані із застосуванням математичних методик та використанням комп'ютерної техніки.

Кожний з методів планування володіє певними перевагами, але не є єдино вірним. На різних етапах планування можуть використовуватися різні методи:

· аналітичний -- на етапі прогнозування;

· цільовий -- на етапі розробки цілей на планований період;

· нормативний -- при визначенні системи показників;

· балансовий і в рамках мережі -- при обґрунтуванні плану та організації контролю за його виконанням.

Найбільш ефективне поєднання різних методів, їх єдність та систематичне застосування [5].

Отже, з усією певністю можна стверджувати, що виживання бібліотеки, не кажучи вже про процвітання, залежить насамперед від того, чи має бібліотека власне планування і чи може вона послідовно реалізувати його на практиці.

2. Планування інноваційної політики в бібліотеках: етапи та методи

Робота з планування бібліотечної діяльності включає декілька ступенів або кроків. Весь процес планування можна представити в наступній схемі.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Визначення функції бібліотеки.

Функція бібліотеки пояснює, по суті, доцільність її існування те, що відрізняє її від інших бібліотек, робить необхідною і унікальною.

Аналіз ресурсів.

Наступний крок планування - зовнішній та внутрішній діагноз (аналіз ресурсів), його можна провести через дуже зручну та універсальну схему, яку можна використати не тільки в плануванні, але і для аналізу будь-якої діяльності. Ця схема називається SWOT - аналіз.

SWOT - аналіз - це популярна методика аналізу ситуації та оцінки ресурсів організації. Її назва складається з перших букв англійських слів Strengths (сильні сторони, наявні внутрішні ресурси організації), Weaknesses (слабкі сторони або наявні внутрішні проблеми), Opportunities (можливості, які існують поза організацією для її розвитку) та Threats (загрози успішної діяльності організації, наявні в зовнішньому середовищі).

Вибір стратегії.

Для того, щоб успішно здійснювати місію бібліотеки (або ідею окремої акції), досягаючи при цьому поставлених цілей, необхідно вибрати для себе стратегію всієї подальшої діяльності.

Сьогодні виділяють чотири альтернативні стратегії:

* обмежене зростання;

* зростання;

* скорочення;

* поєднання перших трьох.

Вироблення стратегії - справа творча. Тому жорсткі алгоритми тут навряд чи можливі. На жаль, сьогодні в навчальних закладах іде скорочення чисельності учнів та класів-комплектів, звідси скорочення бібліотечних кадрів та площ, закриття бібліотек навчальних закладів. Для таких випадків прийнятна стратегія скорочення. Той, хто вибирає перші дві стратегії, повинен пам'ятати, що для їх реалізації необхідно враховувати:

* можливості бібліотеки;

* ступінь ризику;

* достатність необхідних ресурсів;

* зовнішні небезпеки та можливості;

* способи застосування ресурсів.

Мета та завдання.

Отже, визначені функція та стратегія бібліотеки. Наступний етап планування - постановка мети та завдань. Вони повинні бути конкретними, орієнтованими в часі, досяжними.

Мета та завдання визначаються стосовно всіх напрямів діяльності бібліотеки - формування фондів, обслуговування користувачів, підвищення кваліфікації, поповнення матеріально-технічної бази бібліотеки.

Вибір пріоритетних напрямів.

Вибір пріоритетних напрямів діяльності бібліотеки - наступний етап планування. Він повинен відображати всю діяльність бібліотеки: від формування фондів до підвищення кваліфікації працівників бібліотеки.

Виділяються традиційні (постійні) напрями та специфічні для цього року, такі, що чергуються (на 1-2 роки).

Щорічно в плані роботи бажано виділяти пріоритетний напрямок роботи.

Асортимент послуг, форми та методи роботи.

Визначення асортименту бібліотечних послуг та інтелектуального продукту, оптимізація форм та методів практичної діяльності, за словами бібліотекарів, найбільш складний та відповідальний етап планування. Він вимагає від фахівців високого професіоналізму, готовності до змін, гнучкості, навичок пошуку та відбору. План роботи повинен відображати різноманіття форм, методів та змісту роботи, за допомогою яких використовуються основні функції бібліотеки навчального закладу - інформаційна, освітня та культурна.

Швидкий розвиток телекомунікаційних технологій та мережевої взаємодії сприяють розробці та впровадженню в бібліотечну практику нових форм та методів. Сьогодні вони знаходять особливе, деколи провідне місце в бібліотечних планах. Деякі форми роботи та інтелектуальні послуги можна включити в свою діяльність, використовуючи комп'ютерну техніку бібліотеки.

Реалізація плану.

Основними компонентами реалізації плану є тактика, політика, процедури і правила.

Тактика. Зазвичай тактикою називають короткострокові поточні плани, в яких деталізує річний.. Тактика дозволяє погоджувати різні управлінські рішення, своєчасно реагувати на ті або інші розузгодження стратегії поточних дій.

Політика. Після планування розробляються додаткові орієнтири, щоб уникнути неправильного використання планів. Це підтримка традицій, включення в реалізацію планів користувачів бібліотеки, створення сприятливого, комфортного та психологічного клімату в бібліотеці.

Процедури. Розробляються на додаток до політики, визначаючи набір дій, які слід зробити в конкретній ситуації. Процедури - своєрідне запрограмоване управлінське рішення, яке указує напрям дій, які вже довели свою успішність що дозволяють виключити непотрібні повтори, провести точні порівняння з минулими результатами.

Правила. Розробляються тоді, коли необхідно гарантувати виконання конкретних дій конкретними чинниками. Наприклад, якщо врахувати, що помилка при науковій обробці фактично вилучає книгу з читацького обороту, то особливе значення в забезпеченні повного задоволення запитів набуває наявності стандартизованих правил: шлях книги в процесі обробки, шлях читацької вимоги, шлях бібліографічної довідки» [2].

Отже, аналіз діяльності бібліотек, оцінка внутрішніх ресурсів і зовнішніх можливостей, визначення перспективних напрямків роботи, навчання фахівців, вдосконалення роботи бібліотеки є основними напрямками планування як методу управління бібліотекою.

3. Стратегічне планування: тенденції і завдання на сучасному етапі

бібліотека стратегічний інноваційний планування

Термін стратегічне управління зародився на Заході в 1960-х рр. для того, щоб провести розмежування між оперативним і довгостроковим плануванням. Необхідність такого поділу була викликана переходом світової спільноти з індустріальної в інформаційну еру. Процес стратегічного планування посідає центральне місце в системі стратегічного управління. Більшість бібліотек використовують стратегічне планування для того, щоб змінити себе, вийти з безнадійних ситуацій, які сформувались зовні та в середині установи. Основні передумови переходу до стратегічного планування такі:

· необхідність реакції на зміни умов функціонування бібліотек;

· потреба в об'єднанні різних напрямків діяльності установ в умовах розвитку процесів децентралізації та диверсифікації;

· наявність яскраво виражених конкурентних переваг і необхідність їхньої підтримки (у бібліотек, що їх мають) або створення їх;

· розвиток зв'язків з бібліотеками, які використовують систему стратегічного планування;

· наявність висококваліфікованих менеджерів, здатних вирішувати складні питання, застосовуючи систему стратегічного управління;

· розвиток теорії та практики стратегічного планування, які допомагають перейти від методу «проб і помилок» до наукових методів передбачення й підготовки майбутнього та до майбутнього;

· наявність доступної інформації (глобальних інформаційних мереж) для вивчення сильних і слабких сторін бібліотеки, зовнішнього середовища та умов конкуренції;

· посилення інноваційних процесів та швидке освоєння бібліотеками нових ідей;

· необхідність впровадження високої культури управління, орієнтованої на задоволення читацьких потреб та стимулювання розвитку бібліотеки.

Реалізація мети стратегічного планування можлива, якщо воно відповідає таким основним принципам:

Ш цілевстановлення та цілереалізація -- всі заходи та шляхи їхнього здійснення, передбачені в системі стратегічного планування, спрямовано на встановлення та досягнення цілей (стратегічних орієнтирів): система планування відповідальна за це;

Ш глобальність, системність, комплексність і збалансованість -- орієнтація на охоплення окремими стратегіями всіх аспектів діяльності об'єкта та взаємозв'язок між ними;

Ш спадковість і послідовність -- стратегічні зміни мають впроваджуватися в певному порядку з урахуванням досягнутих результатів і специфічних особливостей процесів та явищ;

Ш безперервність -- стратегічна діяльність є складним процесом, зупинка якого повертає бібліотеки у початкову позицію;

Ш наукова та методична обґрунтованість -- використання поширених науково-методичних підходів допомагає розробляти реальні плани, узгоджені з параметрами зовнішнього та внутрішнього середовища;

Ш реалістичність, досяжність -- врахування особливостей функціонування об'єкта, відносно якого розробляються стратегічні плани, та можливості досягнення певних параметрів;

Ш гнучкість, динамічність, реакція на ситуацію -- урахування часових характеристик і характеру змін, що відбуваються у бібліотеці згідно з етапами «життєвих циклів» (бібліотеки та її відділів);

Ш ефективність і соціальна орієнтованість;

Ш кількісна та якісна визначеність -- планування має дати певні орієнтири, які відіграватимуть роль контрольних точок;

Ш довгостроковість заходів -- орієнтація на розв'язання складних проблем, які існуватимуть у довгостроковій перспективі; неможливість усунення їх одномоментним заходом спонукає до обгрунтованих, послідовних, складних заходів.

Період (часові характеристики) стратегічного планування залежить від специфіки бібліотеки, її типу.

Збільшення «часового горизонту» не підвищує ефективність планів. Одним із факторів (особливо для малих підприємств) підвищення якості планів є збільшення частоти планування (за рахунок корекції), вдосконалення змісту, що впливає суттєвіше, ніж подовжений період.

Необхідність визначення періоду стратегічного планування, коригування або перегляду стратегій залежить від конкретних умов; вони визначають також ступінь деталізації стратегічних планів.

Головними перевагами стратегічного планування є:

Ш зв'язок поточних рішень з майбутніми результатами, організоване осмислення рішень (усупереч спонтанному прийняттю) з прогнозуванням їхніх наслідків;

Ш орієнтація на пошук альтернативних варіантів досягнення цілей, тобто допустимих цілей у межах визначених цілей та наявних обмежень;

Ш свідома підготовка майбутнього і до майбутнього;

Ш розподіл відповідальності не лише між напрямками діяльності, а й між поточною та майбутньою діяльністю.

Переваги стратегічного планування не реалізуються самі по собі. Як кожне явище, стратегічне планування має характеристики, які в разі їх невдалого використання можуть зашкодити розробці та впровадженню стратегічних планів.

Головні недоліки практичного застосування системи стратегічного планування:

- відсутність необхідної інформації для прийняття стратегічних рішень та розробки стратегічних планів; як наслідок, спостерігається низький рівень обґрунтованості планових документів;

- відсутність альтернативних планів;

- недостатнє використання науково-методичного арсеналу планування: сценаріїв і методів ситуаційного планування (застосування моделі типу «Що буде, якщо...») тощо;

- слабо розвинена система поточного аналізу, контролю та коригування стратегічних планів;

- недосконала система стимулювання працівників, які беруть участь у розробці та виконанні стратегічних заходів;

- недостатній рівень організаційного, соціально-психологічного та фінансового забезпечення стратегічного планування.

Дослідження переваг і недоліків стратегічного планування є основою для подальшого його вдосконалення. Останніми роками цей процес було спрямовано на виявлення так званих «бар'єрів» стратегічного планування та формулювання найпоширеніших заходів щодо їх усунення [4].

Стратегічний план можна представити у вигляді розділів, кожен з яких присвячений певному напряму діяльності бібліотеки. Розділ містить розклад ситуації, що склалася на момент розробки плану, з обґрунтуванням її позитивних та негативних сторін, список планованих заходів з вказівкою пріоритетів, оцінку вартості та термінів виконання наміченого плану, обґрунтування пропонованих нових напрямів діяльності та видів послуг (з оцінкою витрат та розподілом за терміном виконання). План повинен мати розділи, що відносяться до всієї бібліотеки навчального закладу в цілому (наприклад, автоматизація та устаткування). Стратегічний план може підкріплюватися комплексом програм та планів-проектів, бізнес-планом, його положення конкретизуються в поточних планових документах [6].

Отже, у наш час саме від того, як бібліотеки зуміють запланувати і виконати свої стратегічні плани, залежить, за великим рахунком, майбутнє бібліотек. Стратегічний план - основа орієнтації для розроблення інших більш конкретних поточних планів [3].

4. Стратегічне планування роботи в бібліотеках зарубіжжя

Планування бібліотечної діяльності, як в бібліотеках України, так і бібліотеках зарубіжжя -- це наукове визначення цілей її розвитку, завдань та засобів їх реалізації, показників розвитку на певний період. Воно займає центральне місце в системі управління, визначаючи основні напрями роботи бібліотеки на поточний період та на перспективу, що забезпечує єдність діяльності. Бібліотечний маркетинг найтіснішим чином пов'язаний з інноваційною діяльністю бібліотеки, оскільки включає вивчення потреб в інноваціях та можливостей їх реалізації, розробку інноваційної стратегії, організацію просування інновацій на ринок бібліотечних послуг [5].

У західних країнах стратегічне планування прийшло на зміну довгостроковому в 1970-і рр.. і сформувалося в національних бібліотеках до середини 1990-х рр.., пройшовши основні етапи сприйняття його значущості. На початку 90-х років усі європейські національні бібліотеки мали стратегічні плани чи збиралися їх створити. Найбільші російські бібліотеки в 90-х роках також приступили до формування своїх основних завдань і напрямів.

До 90-м рокам за кордоном вже були досягнуті плідні результати завдяки пошуку впродовж двох десятиліть найбільш ефективних методів управління бібліотекою. Це було викликано ускладненням інформаційних потреб, широким поширенням різних форм інформації і зростанням цін на неї, скороченням бюджетних асигнувань, розумним їх витрачанням і т.д. Наприклад, головним засобом визначення довгострокових перспектив розвитку бібліотеки Конгресу США є стратегічне планування.

Ініціатором застосування стратегічного планування стала Бібліотека Британського музею, опублікувала свій план в 1985 р. Він викликав великий інтерес у багатьох країнах і швидко знайшов послідовників. Виросло число публікацій, що описують досвід окремих бібліотек в області стратегічного управління. На 57-й Генеральній конференції та сесії ІФЛА (Москва, 1991) цьому питанню було присвячено окреме засідання. У середньостроковій програмі ІФЛА стратегічне планування включено в число найважливіших проблем бібліотечної справи.

Основні підходи, принципи, які враховують бібліотеки зарубіжжя при розробці стратегічного планування на новому етапі:

- існуючий або копіює минулий досвід іншої країни,

- тривалі і складні процеси реформування,

- оновлення всіх сторін життя суспільства в країні,

- нові організаційні форми і норми соціальної поведінки, досвід передових країн, їх цивілізованого потенціалу [9].

Стратегічне планування -- це систематизовані та більш-менш формалізовані зусилля всієї бібліотеки, спрямовані на розробку та організацію виконання стратегічних планів, проектів і програм. У свою чергу, розробка планів як специфічний вид діяльності -- це послідовний процес, що складається з кількох взаємопов'язаних етапів:

· встановлення цілей;

· визначення стратегій («стратегічного набору») та заходів щодо їхньої реалізації;

· передбачення послідовності дій у межах досить тривалого часу та закріплення її у планах, проектах і програмах різного типу, що є інструментами досягнення цілей та реалізації стратегій;

· організація виконання планових завдань;

· облік, контроль та аналіз їхнього виконання.

Останні два етапи є переходом до впровадження цілісної системи стратегічного управління, оскільки зумовлюють необхідність організаційно-аналітичної та контрольно-координаційної діяльності не лише в органах стратегічного планування, а й у ланках, де виконуються дії, визначені стратегічними планами та програмами. Мета стратегічного планування у бібліотеках зарубіжжя -- встановити певний порядок дій для підготовки ефективного функціонування бібліотеки [1].

Отже, стратегічне планування роботи в бібліотеках зарубіжжя спирається вплив нових інформаційних технологій на бібліотечні процеси.

5. Критерії ефективного управління бібліотекою: система показників та критерії оцінювання

Швидкий розвиток інноваційних, телекомунікаційних технологій, мережевої взаємодії бібліотек і т.д. сприяли початку розробки бібліотеками різного рівня перспективних планів, концептуально-стратегічних документів планово-прогностичного характеру. Проблема отримала особливу гостроту по причині того, що бібліотеки опинилися перед вибором: виживання, відступу або трансформації.

Базисні принципи, які лежать в основі будь-якого стратегічного планування, зводяться до наступного:

- тісний зв'язок з державною політикою і відповідність з пріоритетами, які є складовою частиною і проявляються в поєднанні з державною стратегією в соціальній, інформаційній, культурній сферах і відображає державні інтереси;

- спадкоємність поколінь, взаємозв'язок між минулим і майбутнім, проявляються в поєднанні необхідності виконання основних функцій і можливостями раціонального введення в роботу нових технологій, що забезпечують взаємозв'язок традиційного та інноваційного [10].

У результаті основна позиція як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців при побудові довгострокових планів виражається в подвійному підході або синтезі управління традиційних та цифрових ресурсів. При просуванні в середу он-лайн враховується, що управління традиційними ресурсами стає більш проблемним. Комплектування і організація фондів компактних оптичних дисків (КОД) уже сьогодні викликає найбільшу кількість проблем. Широке поширення електронних ресурсів ставить як перед зарубіжними, так і українськими бібліотеками ряд складних питань організаційного, технологічного та юридичного характеру, від вирішення яких залежить просування вперед.

Майбутнє бібліотек усіх рівнів поставлено в залежність від прогнозування трансформації завдань і цілей, виражених в стратегічному плануванні бібліотек різних типів. Запорука успіху - в процесах кооперації та координації, в процесах об'єднання і узгодження зусиль, спрямованих на раціональне використання ресурсів у мінливій інформаційному середовищі. У зв'язку з цим незаперечне значення набуває взаємодія на міжнародному, федеральному, регіональному рівнях в реалізації цільових програм, вирішенні бібліотечних, соціальних, культурних та інших проблем.

Процес планування, оцінювання досягнутого і переробка плану повинні стати постійними в роботі бібліотеки, якщо вона бажає і надалі розвиватися. Стратегічний план в його новій якості необхідний бібліотеці, як засіб закріплення довгострокових взаємних зобов'язань між нею і засновником, особливо зобов'язань останнього в фінансовій підтримці. Дуже важливо, щоб план на перспективу був затверджений безпосередньо засновником бібліотеки в якості офіційного документа, що полегшить отримання необхідних асигнувань на розвиток бібліотеки. Тобто перспективний план можна розглядати як метод, за допомогою якого можна вирішувати фінансові проблеми, зацікавивши засновників, шукати зацікавлених партнерів (спонсорів).

Особливість перспективного планування в сучасних умовах в можливості для бібліотеки бути включеною в державні перспективні цільові програми, що здійснюються на федеральному і регіональному рівнях і окремо фінансуються з відповідних бюджетів [7].

Отже, управління бібліотекою, яке відповідає всім показникам та критеріям оцінювання, орієнтує бібліотеку на рішення теперішніх та майбутніх проблем, не доводячи їх до кризового стану.

Список використаної літератури

1. Андреева М.С. Приступая к работе над планом / М.С. Андреева // Школьная библиотека. - 2005. - № 5. - С. 28-30.

2. Андреева М.С. Еще раз о нем, «любимом»…: методические рекомендации по составлению плана работы / М.С. Андреева // Библиотека в школе: прил. к газете «Первое сентября». - 2001. - № 3. - 15 февр. - С. 7.

3. Василенко О.М. Метод стратегічного планування діяльності бібліотеки / О.М. Василенко // Шкільна бібліотека. - 2002. - № 8. - С 112-115.

4. Дивинская В.Б. Эволюция стратегического управления библиотечной деятельностью / В.Б. Дивинская // НТБ. - 1999. - №10. - С.16-26.

5. Маркетинг: принципи і функції: навч. посіб. для вищих навчальних закладів. - 2-е вид., перероб. та доп. / за ред. О.М. Азарян. - К.: НМЦВО Міністерства освіти і науки України, МНФ “Студцентр”, 2001. - С 179-186.

6. Організація діяльності бібліотек: навч.посіб. для студ. ф-тів «Бібліотекознавство та інформатика» / В.О .Ільганаєва, М.С. Слободяник. - Харків:ХДАК, 1998. - С.38-41.

7. Перспективне та поточне планування: використання ресурсів освітнього середовища // Підручник для директора. - 2007. - № 1. - С 4-27.

8. Суслова И.М. Основы библиотечного менеджмента: учебно-практическое пособие / И.М. Суслова. - М.: Ліберія, 2000. - 232с.

9. Щуріна Н. Готуючись до планування / Н. Щуріна // Бібліотечна планета. - 2000. - №1. - С 16-18.

Размещено на Allbest.ru

...