Організація робочого місця менеджера

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: Організація робочого місця менеджера

Зміст

Вступ

1. Поняття робочого місця менеджера та його організація

2. Класифікація робочих місць

3. Вимоги до планування та норми площі

4. Обладнання робочих місць та оргаізація оснащення

Висновок

Перелік використаних джерел

Вступ

У сучасних умовах високорозвиненого виробництва, оснащеного складною технікою, необхідний науковий підхід до організації праці на робочих місцях. Раціонально організоване робоче місце забезпечує умови праці, правильна побудова трудового процесу, позбавляє від зайвих і незручних рухів, дозволяє скоротити витрати часу, поліпшити використання устаткування, підвищити якість виконуваної роботи, забезпечити збереження обладнання.

З метою забезпечення цього, організація праці передбачає здійснення комплексу заходів:

1 розробка переліку робіт та операцій основного виробництва і встановлення послідовності їх виконання;

2 підбір, професійна підготовка і розстановка кадрів, чітке визначення обов'язків кожного працівника;

3 організація і оснащення робочих місць, що забезпечують ефективне виконання кожним працівником, виробничих завдань;

4 впровадження найбільш раціональних прийомів і методів виконання робіт;

5 створення необхідних санітарних і виробничо-побутових умов, які забезпечують гігієну та безпеку праці, регламентація режимів праці та відпочинку працівників;

6 встановлення норм праці і її оплати, вибір форм морального і матеріального стимулювання зростання продуктивності праці.

У даній курсовій роботі на конкретному прикладі, тобто на прикладі робочого місця майстра цеху переробки молока буде проведено аналіз організації праці на даному технологічному ділянці й будуть запропоновані заходи, які дозволять поліпшити організацію робочого місця і тим самим домогтися деяких позитивних результатів.

1. Поняття робочого місця менеджера та його організація

Відповідною точкою будь-якої виробничої діяльності є робоче місце людини, яке має суворо визначені функції.

Поняття "робочого місця" має подвійний зміст. З одного боку, це первинна ланка виробничої структури підприємства, з іншого, суто технічного боку, - зона, оснащена необхідними технічними засобами, в якій здійснюється трудова діяльність виконавця або групи виконавців, які спільно виконують одну функцію, роботу, операцію, елементарну процедуру, при можливо менших фізичних зусиллях та мінімальному нервовому навантаженні.

Під робочим місцем працівника апарату управління мається на увазі зона його трудової діяльності, оснащення необхідними засобами праці.

Поняття "організація робочих місць" включає:

o влаштування і планування службових приміщень і розміщення в них робочих місць;

o планування робочих місць;

o оснащення робочих місць необхідними меблями і сучасними технічними засобами опрацювання інформації.

Основні складові робочого місця:

¦ цілі, уявлення про результати праці;

¦ заданий предмет праці;

¦ система засобів праці;

¦ система професійних службових обов'язків;

¦ система прав працівника;

¦ виробниче середовище (предметні і соціальні умови праці).

Загальною вимогою раціональної організації робочих місць є створення працівникам максимальної зручності для здійснення їх діяльності, вивільнення від нераціональних переміщень та рухів, зниження на цій основі витрат праці на виконувану роботу. Отже, економія часу і сил працівника - головні критерії раціональності організації робочих місць.

Робоче місце як будь-яка категорія має кількісну та якісну характеристики. Якщо на основі масштабів концентрації предметів праці та зміни режиму функціонування робочих місць формуються кількісні параметри даної категорії, то вимоги до професійно-кваліфікаційних, демографічних та психофізичних даних робітника, а також організаційно-технічного рівня розвитку утворюють якісні характеристики робочого місця. Збалансування зайнятості полягає у постійному підтриманні рівноваги між цими двома системами вимог.

Робоче місце - первинна ланка виробництва, що знаходиться в безпосередньому віденні одного робітника чи бригади і включає в себе комплект матеріальних елементів, що забезпечують процес праці.

Робоче місце складається з таких елементів:

¦ виробничої площі;

¦ основного устаткування;

¦ пристроїв для зберігання матеріалів, заготовок, готової продукції, відходів і браку;

¦ пристрою для збереження інструментів, оснащення і пристроїв;

¦ підйомно-транспортних пристроїв;

¦ пристроїв для безпеки і зручності роботи.

Організація робочого місця - це система заходів, спрямованих на створення на робочому місці необхідних умов для продуктивної праці, підвищення його змістовності й охорону здоров' я робітника, оснащення засобами і предметами праці та їх розміщення в певному порядку для безперебійного та якісного здійснення трудового процесу з урахуванням спеціалізації виконуваних робіт, кількості виконавців, професій, виду та типу виробництва, рівня механізації та автоматизації, кількості необхідного обладнання та устаткування.

Комплекс заходів охоплює:

o вибір раціональної сигналізації робочого місця і його оснащення устаткуванням та інвентарем;

o створення комфортних умов праці;

o раціональне планування;

o безперебійне обслуговування робочого місця по всіх його функціях. Конкретний зміст робіт з раціональної організації робочих місць залежить від багатьох факторів, а саме:

¦ виду праці - розумовий чи фізичний, важкий чи легкий, різноманітний чи монотонний;

¦ умові праці - комфортні чи несприятливі;

¦ типу виробництва тощо.

Рис. 1.1 Вимоги до організації робочого місця менеджера

Обслуговування робочого місця - це система заходів, спрямованих на забезпечення роботи всім необхідним для безперебійного ходу виробничого процесу.

Організація організації праці - це її структуризація, що передбачає формування змісту праці і часового зв 'язку людини з трудовим процесом з метою підвищення дохідності підприємства й одночасно привабливості робочих місць, а також ступеня задоволення працею.

2. Класифікація робочих місць

Рис. 2.1 Класифікація робочих місць

3. Вимоги до планування та норми площі

Збалансування робочих місць з трудовими ресурсами досягається шляхом приведення відповідно до реальної потреби (з урахуванням кількості робочих місць) та можливостей її забезпечення за рахунок підвищення ефективності використання основних виробничих фондів і скорочення чисельності працюючих на діючих підприємствах, в організаціях та установах.

У комплексі заходів, що забезпечують ефективність праці в сфері управління, важлива роль відводиться раціоналізації робочих місць і створенню сприятливих умов праці. Від них залежить працездатність персоналу і продуктивність праці, ступінь використання потенціалу, збереження здоров'я і тривалості життя працівників управлінської праці.

Одним з важливих питань організації робочих місць є раціональне їх планування. Під плануванням робочого місця мається на увазі раціональне просторове розміщення всіх матеріальних елементів виробництва: устаткування, технологічного й організаційного оснащення, інвентаря, що забезпечують ощадливе використання виробничої площі, високопродуктивну і безпечну працю робітника.

Розрізняють зовнішнє і внутрішнє планування робочих місць.

Внутрішнє планування розподіляється на дві зони: зону праці (безпосередньо робоче місце) і зону підходу (стелажі, шухляди, шафи тощо).

Зовнішнє планування - розміщення робочого місця відносно інших робочих місць - визначається характером і кількістю його оснащення, характером виконуваних робіт. Крім того, до комплектації робочого місця входять предмети догляду за ним, засоби індивідуального захисту. Таким чином, організація робочого місця - це створення певного комплексу організаційно-технічних умов для високопродуктивної та безпечної праці з урахуванням його місця в технологічному процесі, виконання умов планування і оснащення всіма необхідними засобами і предметами праці відповідно до проекту організації робочих місць і трудового процесу.

Зовнішнє планування є доцільним розміщенням на робочому місці основного і допоміжного устаткування, інвентарю й організаційного оснащення. Проектується спеціально з урахуванням робочого і допоміжного простору (зони).

Робоча зона - це ділянка тривимірного простору, обмежена межами досяжності рук робітника в горизонтальній і вертикальній площинах з урахуванням повороту його корпуса на 180° і переміщення на один-два кроки. Тут розміщуються знаряддя і предмети праці, постійно використовувані в роботі. Інша площа робочого місця - допоміжний простір, у якому розміщені рідко використовувані предмети, елементи інтер'єра тощо.

Основні вимоги до раціонального зовнішнього планування:

o забезпечення мінімальних траєкторій переміщення предметів праці у вертикальній і горизонтальній площинах;

o скорочення зайвих трудових рухів;

o зменшення до мінімуму кількості нахилів і поворотів корпуса робітника;

o ощадливе використання виробничої площі.

Внутрішнє планування має забезпечувати зручну робочу позу, короткі рухи, що не втомлюють працівника, й рівномірне та, по можливості, одночасне виконання рухів двома руками. Проектується таке розташування з урахуванням зон досяжності рук працівника, що являють собою ділянку тривимірного простору, обмежену траєкторіями руху рук у горизонтальній і вертикальній площинах.

4. Обладнання робочих місць та оргаізація оснащення

На ефективність управлінської праці впливає обладнання та оргаізація оснащення робочих місць для виконання різних управлінських робіт, засобами зв' язку і службовими меблями.

Таблиця 4.1 Огляд систем планування приміщень

№ з/п	Системи планування приміщень	Характеристика	Переваги	Недоліки
1	Кабінетна	Розміщення структурних підрозділів - на окремих етажах, відділи і служби - окремі кімнати від 4 до 30 працівників	> Творчі, комфортні умови праці для невеликих робочих груп	> Збільшення витрат на опалення і освітлення, > Збільшення документопотоку
2	Зальна	Розміщення структурних підрозділів у великих залах (на етажах) споруди кількістю понад 100 працівників	> Зниження витрат на будівництво і експлуатацію приміщень > Зменшення площі на одного службовців, > Раціональна технологія управління	> Неможливість створення творчої обстановки, особливо для вчених і керівників, > Зайвий шум у приміщенні
3	Стільникова	Розміщення структурних підрозділів у великому залі працівників підрозділів поряд з керівниками відділів і служб за скляними розмежувачами вищими за 1,5-2,0 м.	> Сприятливі обставини для співробітників відділу, що мають свій "стільник" > Можливість спостереження керівника за роботою відділів і служб > Дисципліна праці	> Немає



Рис. 4.2 Правила розподілу приміщень за пріоритетністю розміщення

Удосконалення організації й обслуговування робочих місць охоплює:

o раціональне планування робочих місць;

o забезпечення їх технологічним і організаційним оснащенням, іншим устаткуванням, що відповідає антропометричним і фізіологічним даним людини та її естетичному сприйняттю оточення;

o впровадження систем регламентованого обслуговування, що забезпечує своєчасне налагодження та ремонт оргтехніки, обладнання, доставку матеріалів відповідно до встановлених графіків, завдань та технології виконання функцій.

Вимоги щодо забезпечення економії часу працівників апарату управління на пошук засобів праці і скорочення фізичних зусиль в процесі роботи:

o у більшості працівників на робочій поверхні столу немає нічого зайвого;

o майже кожний предмет і засіб праці має своє місце, оскільки хаотичне розміщення їх викликає зайві рухи і витрати часу;

o канцелярське приладдя (олівці, ручки, лінійки тощо) зберігаються в ящику столу зі спеціальними розділами;

o засоби комунікаційної техніки (телефон тощо) розміщуються зліва, це необхідно для вивільнення під час розмови правої руки для роботи;

o документи і засоби розміщені так, щоб забезпечувалася найкраща послідовність виконання роботи.

Набір службових меблів для працівників апарату управління містить:

o робочий стіл (звичайний чи спеціалізований);

o допоміжні столи і тумбочки для зберігання справочного матеріалу, установки друкувальної машини, телефонів, картотеки, факсу тощо;

o робоче крісло чи стілець;

o шафа звичайного типу і спеціальні (для документації, креслень, дискет та дисків електронного архіву), полиці, стелажі тощо.

Таблиця 3.3 Перелік меблів і оснащення робочого місця генерального директора

Меблі і засоби оснащення	Кількість одиниць
Меблі
Стіл робочий	1
Стіл-приставка	1
Крісло робоче	1
Крісло для відвідувачів	8
Стіл для нарад	1
Шафа-стінка	1
Столик журнальний	1
Інвентар
Корзина для паперу	1
Сейф	1
Лампа настільна	1
Оргтехніка
ПЕОМ	1
Перекидний календар	1
Календар для контролю строків виконання	1
Папки для пошти
Письмовий набір	1
Обчислювальна машина	1
Копіювально-розмножувальна техніка
Засоби зв'язку і системи інформації
Комутатор директорський	1
Телефонний комплекс зв'язку	1
Пристрій переговорний	1
Вхідний, вихідній пристрій ЕОМ	1
Телефакс	1

В основу розміщення службових приміщень покладені такі принципи:

o спочатку розміщуються такі структурні підрозділи (керівництво, економічний і торговий підрозділи, відділ організації торгівлі, відділ кадрів і бухгалтерія);

o відділи і співробітники, які найчастіше підтримують між собою зв'язок по роботі, мають бути розміщені поблизу один від одного;

o відділи, пов'язані з прийомом відвідувачів, доцільно розміщувати біля входу;

o відділи, де зосереджені обчислювальна техніка, факси, ксерокси та інше устаткування, повинні розміщуватися у місцях, ізольованих від інших службових приміщень;

o розміщення працівників проводиться з урахуванням забезпечення приміщенням для кожного структурного підрозділу (одна кімната на 5-6 осіб);

o забезпечення кожного співробітника площею згідно з діючими нормами (від 3,25 до 5 кв.м.);

o площа кабінетів має бути не меншою 8 кв. м і не більшою 54 кв. м. Приймальний при кабінетах - мати службову площу не менше 8 кв. м і не більше 24 кв. м;

o при розміщенні меблів у службових приміщеннях, а також влаштування скляних перегородок слід дотримуватися встановлених нормативів: ширина проходу для однієї людини становити 55-60 см, для двох осіб - 70-80 см, для трьох - 100 см. Відстань між стіною і робочим місцем - 140 см, відстань від робочого місця до шафи або стелажа - 180 см;

o для управлінських працівників встановлено такі норми площі: для керівника установи - 22-55 кв. м, для керівника великого структурного підрозділу - 12-35 кв. м, для менеджера відділу - 8-24 кв. м;

o для керівника несамостійного структурного підрозділу кабінет не передбачається і його робоче місце розміщується у загальній кімнаті;

o робочі місця спеціалістів обладнуються у приміщенні, ізольованому легкими розбірними перегородками, оснащаються оргтехнікою, засобами зв'язку, ПЕОМ, календарем тощо. Обладнання робочих місць технічних працівників залежить від того, які технічні засоби вони використовують.

o ефективність роботи апарату управління залежить від забезпеченості працівників відповідними інформаційними, нормативними і довідковими матеріалами, літературою, документацією тощо. Тому необхідно регламентувати обсяг і зміст інформації, яка має надходити до конкретного виконавця. Крім того, треба визначити час та в якому вигляді і якими засобами вона повинна має передаватися.

Раціональна організація робочих місць службовців передбачає:

o вибір меблів та обладнання з урахуванням антропометричних показників;

o забезпечення зручного положення корпусу працівника для меншої втомлюваності, гарного зорового сприйняття, свободи рухів тощо;

o обладнання робочого місця відповідним оснащенням та засобами механізації й автоматизації робіт;

o раціональне планування і компоновку меблів, обладнання та оснащення;

o створення сприятливих санітарно-гігієнічних і естетичних умов праці. До організаційного оснащення входять:

o предмети, які необхідні працівнику для забезпечення зручної робочої пози, а також для укладання та зберігання пристроїв, документів, довідників, засобів оргтехніки, інструментів, заготовок, деталей, допоміжних матеріалів;

o засоби освітлення, сигналізації та зв'язку;

o допоміжні пристрої для догляду за обладнанням, прибирання робочого місця тощо;

o предмети виробничого інтер'єру.

Вимоги до конструкції та габаритів організаційного оснащення визначаються:

o характером і видом робіт, що виконуються на робочому місці;

o особливостями організації виробництва та управління (методами роботи, змінністю роботи, спеціалізацією робочих місць, специфікою та кількістю автоматизованих робочих місць (АРМ) менеджерів та інженерно-технічних працівників);

o складом та кількістю пристроїв, інструменту та інших засобів, необхідних для даного робочого місця;

o асортиментом і характером опрацьовуваної інформації, оброблюваних деталей, напівфабрикатів, інших матеріалів;

o факторами, що характеризують зв'язки працівника з організаційним оснащенням (робочою зоною, позою при роботі, обсягами та характером інформаційних комунікацій тощо).

При виборі оснащення для робочого місця, в ому числі АРМ фахівців та керівників, необхідно враховувати:

o найбільш повну відповідність оснащення його функціональному призначенню;

o економічність використання виробничого майданчика та службових приміщень;

o відповідність конструкційних характеристик і габаритів організаційного оснащення ергономічним вимогам з урахуванням антропометричних показників та психофізіологічних властивостей користувача робочого місця;

o міцність та стійкість конструкції;

o дотримання вимог технічної естетики і відповідність загальному інтер' єру робочого місця;

o дотримання правил техніки безпеки та охорони праці.

Дуже важливою умовою ефективного користування робочим місцем є правильне його освітлення.

Конструкції світильників (освітлювачів) для виробничого освітлення мають відповідати таким вимогам:

o забезпечувати постійне освітлення протягом робочого часу;

o достатньо освітлювати поверхню, на яку спрямований погляд робітника;

o рівномірно розподіляти світло в оточуючому просторі;

o запобігати сліпучому впливу надмірно яскравого світла.

Для виробничого освітлення використовують світильники трьох груп:

а) світильники прямого світла, які не менше 80 % світлового потоку спрямовують у нижню зону приміщення;

б) світильники переважно прямого спрямовують, які посилають 60-80 % світла у нижню зону;

в) світильники відбитого світла, які випромінюють у верхню зону не менше 80 % світлового потоку, яке відбиваючись від стелі та верхньої частини стін, рівномірно розподіляється по всьому приміщенню

Вимоги, що висуваються до робочих меблів пов'язані зі зручністю виконання роботи та зменшення втомлюваності; цьому сприяє їх правильний вибір, оскільки конструкція меблів повинна враховувати положення виконавця на робочому місці, його робочу позу, робочу зону і навантаження, які він несе. Пристосування для підтримання пози при роботі сидячи це крісла, стільці, табурети, відкидні сидіння (в т.ч. настінні), сидіння-опори. Вибір типу робочих сидінь визначається характером праці виконавця.

Планування робочих місць - це найбільш раціональне просторове розміщення матеріальних елементів виробництва, конструювання та управління - обладнання, технологічного та організаційного оснащення, засобів обчислювальної техніки та телекомунікацій, сигнального зв'язку, предметів праці та самого користувача робочого місця. При плануванні необхідно правильно визначити площу робочого місця, його просторове розташування, при цьому врахувати необхідність найбільш економного використання виробничих та офісних площ. Разом з тим, площа робочого місця має бути достатньою для розміщення обладнання та інших предметів праці щоб створювати для робітника необхідні умови для продуктивної та безпечної для здоров' я праці. За існуючими нормативами на кожного працюючого має виділятися не менше 4,5 кв. м виробничої (офісної) площі і не менше 15 куб. м обсягу виробничої (офісної) площі / Инструкция по разработке проектов и смет для промышленного строительства (СН-202-76). - М.: Госстрой, 1976).

Для адміністративно-офісних приміщень встановлені нормі площі на одного робітника в розмірі 3,25-5 кв. м (в деяких випадках до 6 кв. м).

При проектуванні службових приміщень слід мати на увазі, що раціональною є прямокутна форма кімнат зі співвідношенням сторін 1:1,5 (максимум 1:2), мінімальна висота стелі - 3,25 м, ширина - 2,5 м.

При двобічному освітленні глибина приміщень не повинна перевищувати 15 м, при однобічному - 6-7 м. Вікно не повинно знаходитися у полі зору людини, тому столи треба розміщувати перпендикулярно до нього.

Робоче місце поділяється на робочу (оперативну) зону і допоміжний простір. Робоча зона - це ділянка тримірного простору, обмежена зоною досяжності у горизонтальній та вертикальній площинах з урахуванням повороту робітника на 180° та переміщення його вправо і вліво на один-три кроки. У цій зоні розміщуються знаряддя праці, які постійно використовуються у роботі. Окрема площа складає допоміжну зону, де розташовуються предмети, які використовуються рідше. Простір, обмежений уявною дугою, окресленою кінчиками пальців повністю витягнутої руки при її обертанні у плечовому суглобі, називається зоною максимальної досяжності в горизонтальній та вертикальній площинах відповідно.

Простір, обмежений уявною дугою, окресленою пальцями руки повністю витягнутої руки в горизонтальній та вертикальній площинах відповідно при її обертанні у ліктьовому суглобі (при опущеному плечі), вважається оптимальною зоною досяжності.

Зони досяжності визначаються для різних фіксованих робочих положень (сидячи, стоячи) і поз. При їх визначенні треба орієнтуватися на людину невеликого зросту в одязі та взутті. Розташування основного та допоміжного обладнання має забезпечувати вільний доступ до зон, що потребують профілактичного огляду та ремонту, а також зручне та безпечне переміщення людей.

Планування робочого місця має забезпечувати добрі умови огляду, що виключає велике зорове навантаження. Кут миттєвого зору в робочій зоні складає 18°, кут ефективного бачення в робочій зоні - 30°, кут зони огляду при фіксованому положенні голови по горизонталі складає 120° (за рахунок бокового зору), по вертикалі - 86° (39° - угору та 47° - униз). При обертанні голови кут зони огляду складає по горизонталі 120°, по вертикалі - 125-135°. Слід мати на увазі, що поворот голови, який не викликає надмірних навантажень, складає 30-40° і що рух очей швидший і менш стомлюючий, а розміри і пропорції предметів оцінюються точніше у горизонтальній, ніж у вертикальній. Необхідно враховувати також, що межі сприйняття окремих кольорів різні: жовтий колір розрізняється у межах 120° по горизонталі та 95° по вертикалі, синій - відповідно, у межах 100° і 80°, червоний і зелений - 60° і 40°.

Предметно-просторове середовище

До предметно-просторового середовища входять два істотних елементи. По-перше, це світ предметів - виробничі будинки, офіси, об'єкти культури, транспорт, устаткування, меблі, по-друге - композиція предметів, тобто розміщення їх у конкретному просторі.

Зовнішній світ створює у людей перше враження про підприємство, яке вважається найбільш привабливим. Чи справді це так?

Щоб відповісти на це запитання, автор даної роботи опитав 47 осіб, які мають ділові відносини з комерційними банками, фінансовими компаніями, підприємствами соціальних послуг, приватними навчальними закладами. При опитуванні необхідно було відповісти на два питання: "Яке враження на вас справив будинок (приміщення) цього закладу?" "Чи виправдалися ваші очікування?"

Близько 70 % опитаних на друге запитання відповіли ствердно на перше враження виявилося правильним. Звідси очевидно, що воно відіграє важливу роль при формуванні іміджу організації. Докладніше розібратися в цьому явищі допомагають відповіді на перше запитання. Вони дають можливість проаналізувати систему зовнішніх сигналів про предметно-просторове середовище.

Насамперед, це місце розташування підприємства чи установи. Воно має розміщуватися компактно або на декількох ділянках місцевості, у щільно забудованому міському районі або на пустирі, на доглянутій або захаращеній території, в окремому будинку чи в ансамблі будинків, у спеціально обладнаному приміщенні або нашвидку пристосованому. Всі ці обставини створюють у перцептивному полі спостерігача специфічну ауру, що набуває позитивного або негативного забарвлення, що позначається на висновках спостерігача з приводу надійності організації, її значимості на сучасному ринку, а отже, й упевненості за наслідки ділового співробітництва з нею. Не менш важливе значення має й архітектурне оформлення предметно-просторового середовища.

Так, якщо виробничі будинки, офіси й об'єкти соціально-побутового комплексу мають хоч якісь архітектурні особливості, позитивне відношення спостерігачів до них зростає. А якщо центральні офіси включають у свій ансамбль обладнаний парадний вхід і під'їзні колії то воно зростає ще більше.

Облаштування службових приміщень передбачає вибір для окремих структурних підрозділів чи окремих працівників кімнат раціональних форм і розмірів, а також планування їх і робочих місць в них.

Планування службового приміщення включає розподіл структурних підрозділів по кімнатах і таке розміщення в них меблів і різного устаткування, яке запобігає втраті часу на зайві переміщення, забезпечує економне використання площі. Воно визначається процесом роботи. При цьому враховується функціональна значимість структурного підрозділу, зміст і технологія виконання робіт, взаємозв' язку працівників у процесі роботи.

Робочі столи в кімнатах менеджерів з реалізації продукції розміщуються відповідно до послідовності виконуваних робіт і на достатній відстані один від одного, що унеможливлює зайві балачки, які є чи не найголовнішими поглиначами часу.

Неправильним є розміщення деяких робочих столів службовців відносно природнього освітлення. Воно має падати з лівого чи правого боку. Розміщення працівників обличчям до вікна - нераціонально, а спиною - недопустимо.

Проходи між столами та іншими предметами мають відповідати певним нормативам. Так, відстань між робочими столами становить 60 см., між робочими та отеплювальними приладами - 60 см. Але нормативна відстань між столами і стіною 65 см не витримується.

При плануванні приміщень для апарату управління й розподілу їх між підрозділами вирішальне значення мають їхнє функціональне призначення, зміст й взаємозв'язок робіт у процесі виконання спільних завдань. Від цього залежать тривалість і шлях проходження інформації та документів, раціональне використання приміщень. Робочі місця усередині відділів мають розміщуватися послідовно, відповідно до виконання окремих операцій і з дотриманням встановлених норм питомої площі на одного працівника (3-4 м2, а іноді 5м2 - залежно від характеру роботи й особливостей технічного оснащення).

Кожне робоче місце має бути оснащене зручними меблями й організаційно-технічними засобами опрацювання інформації. У комплект меблів залежно від змісту роботи можуть входити: письмовий стіл, допоміжний стіл-стелаж або тумбочка (для зберігання довідкового матеріалу, картотеки, установки персонального комп'ютера), стілець або крісло. Крісло або стілець повинні сприяти максимальному ослабленню м'язів. Цій вимозі, зокрема, відповідають обертові стільці, стільці з підлокітниками, що регулюються по висоті сидінням і за кутом нахилу спинкою. При визначенні найбільш сприятливого поєднання елементів робочого місця слід виходити із зони досяжності рук людини, що працює сидячи за столом. Стелажі або шафи в робочих кімнатах мають бути розраховані на зручне зберігання й доступність для роботи довідкових, нормативних та інших матеріалів.

До організаційної техніки управління належать ручки, олівці, калькулятори, диктофони, конторські книги, стандартні бланки, різні графіки, диспетчерські дошки тощо. Зручні, прості й практичні засоби оргтехніки - важлива умова підвищення якості роботи.

Сьогодні для повного опрацювання інформації на персональному комп' ютері потрібні спеціальні засоби її передачі - локальна комп'ютерна мережа підприємства, електронна пошта, Інтернет та інші телекомунікаційні засоби тощо.

Для оптимізації діловодства необхідно встановити й суворо дотримуватися порядку надходження інформації на робочі місця. Будь-який документ має бути складений так, щоб він точно відповідав своєму призначенню, мав чітку структуру й був зручний в обігу.

Важливою є також організація господарського обслуговування робочих місць службовців. Вони мають повинні вчасно забезпечуватися папером, бланками, канцелярським приладдям, технічними засобами - перевірятися й ремонтуватися, а приміщення - утримуватися в чистоті.

Поліпшення умов праці працівників апарату управління спрямовано на підвищення їх працездатності й збереження здоров'я. Це й освітленість робочих місць, що відповідає кольору стін і підлоги в приміщеннях, відносна вологість і температура повітря, боротьба з шумом, встановлення правильного режиму праці й відпочинку.

Санітарно-гігієнічні умови праці забезпечуються підтриманням чистоти, вологості повітря в межах 40-60 % і температури приміщень 18-24°С. Робочі кімнати повинні бути обладнані приточною й витяжною вентиляцією. Для фарбування стін варто вибирати світлі тони - салатовий і світло-блакитний - у південних районах, у сонячних приміщеннях, рожевий і яскраво-жовтий - у північних районах і приміщеннях, недостатньо освітлених сонцем.

Дуже зручно користуватися лампами, що допускають регулювання їхньої віддаленості від стола в будь-якому потрібному напрямку.

Для боротьби з шумом застосовуються звукопоглинаючі матеріали, обмеження тривалості телефонних розмов.

Телефон для особистих розмов працівників має бути винесений у коридор або окреме приміщення. Іноді його ставлять і на стіл начальника відділу, для контролю.

Оптимальне співвідношення всіх параметрів санітарно-гігієнічних та естетичних умов праці, яким наразі не приділялося належної уваги, є важливим резервом підвищення культури управління. Певні вимоги висуваються й до зовнішнього вигляду керівників, форми звертання їх до інших співробітників.

Культура робочого місця передбачає дотримання порядку на робочому столі, у шафах, на стелажах, щоб кожний документ чи довідковий матеріал був під рукою і його можна було легко знайти. Протягом робочого дня службові приміщення повинні систематично провітрюватися, особливо кімнати, де працює кілька людей. Вимогою елементарної культури є дотримання в приміщеннях чистоти.

Меблі: стіл однотумбовий, стіл з приставкою, стіл для засідань, шафа конторська універсальна, сейф, крісло робоче підйомно-поворотне, крісла напівм'які. Засоби оргтехніки: приладдя письмове настольне, довідник-алфавіт, картотека настольна, лоток для кореспонденції двосекційний, папки ділові, комутатор директорський, абонентський апарат, диктофон або апарат дистанційного диктування, персональний комп' ютер.

Висновок

Для ефективного функціонування сучасного виробництва, заснованого на застосуванні складної техніки і технології, що характеризується великою кількістю внутрішньовиробничих зв'язків, необхідні чітка організація робочого місця. На даному етапі розвитку економіки дуже важливо раціонально, точно організувати робоче місце, гармонійно пов'язати всі елементи організації, тобто планування, оснащення, обслуговування і звичайно надати працівникові сприятливі і комфортні умови для ефективного здійснення трудового процесу з максимально високою продуктивністю.

Робоче місце має бути в максимальному ступені пристосоване для високопродуктивної, ефективної роботи з мінімальними витратами часу та зусиль.

Під організацією робочого місця розуміється технологічна і організаційна їх оснащення, планування та обслуговування. Робота з організації робочого місця залежить від типу виробництва і змісту трудового процесу.

Технологічне оснащення робочих місць, включає пристосування, інструменти, прилади для ведення та контролю технологічного процесу.

До організаційної оснащенні відносяться виробничі меблі для розміщення і зберігання інструментів, допоміжні пристосування для догляду за обладнанням і площею, засоби механізації допоміжних операцій.

Удосконалення обслуговування робочих місць передбачає розробку найбільш раціональних форм поділу і кооперації праці робітників. При великих обсягах операції обслуговування доцільно виділяти їх окремою функцією зі спеціалізацією певних працівників.

менеджер планування шум робочий

Перелік використаних джерел

1 Скібіцька Л.І. «Організація праці менеджера».Навчальний посібник, 2010 р.

2 Громов М.М. «Наукова організація, нормування і оплата праці на сільськогосподарських підприємствах». Навчальний посібник, 2005р.

3 Зудина Л.А. «Організація управлінської праці». Навчальний посібник, 2004р.

4 Кибанова А.Я «Управління персоналом організації», інфа-М, 2001р.

5 Кутепова К.В., Побединський Г.В. «Наукова організація праці та нормування праці». Підручник для ВНЗ, 2004р.

6 Очакова А.І. та ін «Наукова організація і нормування праці на підприємствах». Підручник М.: Радіо і зв'язок, 2001р.

7 Пашуто В.П. «Організація і нормування праці на підприємстві» Мн, 2001р.

8 Пушкін П.С., Овчинников С.І. «Наукова організація праці та технічне нормування», М., 2001р.

9 Рофе А.І. «Наукова організація праці», 2005р.

10 Смирнов Є.Л. «Довідковий посібник» - 3-тє вид., Доп. «Економіка», 2001р.

11 Шипунов В.Г., Кишкель Є.М. «Основи управлінської діяльності», підручник, 2 видання, перероблене і доповнене, 2000 р.

12 Методика визначення економічної ефективності заходів », 3-е вид., 2003р.

Размещено на Allbest.ru

...