Аналіз організації виробничої діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Вступ

1. Організація виробничої діяльності підприємства

2. Організаційна структура і управління підприємством

3. Майно і власність підприємством

4. Взаємовідносини підприємства із зовнішніми контрагентами та ринковою інфраструктурою

5. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства

6. Стратегія маркетингу підприємства

7. Система планування діяльності підприємства

8. Економічне обґрунтування господарських рішень на підприємстві

9. Затрати і фінанси підприємства

10. Податки і обов'язкові платежі підприємства

11. Підсумковий баланс та економічна оцінка діяльності підприємства

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Фірма ”Люстдорф“ бере свій початок з 1995 року. Взявши в оренду невелике приміщення Іллінецького молочного заводу, за адресою Вінницька обл., м. Іллінці, вул. Коцюбинського 1, кілька молодих людей обладнали лінію по виготовленню казеїну.

Ініціатором облаштування цього виробництва став Васильєв Олег Васильович, житель міста Одеси, який закінчив Одеський інститут харчової промисловості за спеціальністю інженера-механіка. Тоді з ним були Олійник Генадій Васильович, Верещинський Олександр Павлович. Виробництво запрацювало, хоч першопрохідців не раз супроводжували невдачі. Але О.В. Васильєв сміливо і наполегливо йде вперед, хоче добитися задуманого. У цей час молочний завод працює погано. Не виплачується заробітна плата, ростуть борги по виплаті за заготовлене молоко. В 1997 році на свій ризик О.В. Васильєв бере у лізинг в одній із іноземних компаній обладнання по виготовленню молока тривалого зберігання. За короткий період лінія була встановлена і вже 19 грудня 1997 року вийшов перший пакет молока. У січні 1998 року розпочалося серійне виробництво молока. Таким чином в стінах молочного заводу створюється фірма ”Люстдорф“ у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Працівники заводу, побачивши, що тут виплачується заробітна плата, є порядок у виробництві почали переходити на фіму. Скуповуючи акції, разом з тим, фірма бере на себе борги в сумі 4млн. грн. Ідуть пошуки заготівель молока і його збуту.

Слово ”Люстдорф“ в перекладі з німецької означає ”Весeлая деревушка“. Колись це було невеличке поселення німців, що злилося зараз з містом Одесою. Організувавши виробництво в Іллінцях, О.В. Васильєв захотів перенести частину своєї батьківщини сюди.

Було вибрано кілька назв. Серед них ”Аркадія“, ”Люстдорф“, ”Лонжерон“. Шляхом витягування ”лотерейних квитків“ отримали назву ”Люстдорф“. Спочатку на заводі працювали 3 чол. Перероблялося кілька тонн молока. У 2002 році чисельність працюючих безпосередньо на виробництві була 252 чоловіка. А вже в 2003 році працюючих стало 332.Якщо враховувати працівників молокоприймальних пунктів, то ця цифра сягає 550 чоловік. Колектив заводу у постійних пошуках. Зараз тут випускається молоко тривалого зберігання від 0,5% - 6% жирності ”На здоров?я “, ”Селянське “, ”Бурeнка“, ”Дитяче“, ”Шкільне“. Освоєно випуск молока із смаковими наповнювачами полуниці, шоколаду, кокосу, персика, вишні, банану, кальцію, 12 вітамінів, заліза, біоволокна.

Випускається масло ”На здоров?я“, ”Селянське“, ”Вологодське“, ”Шоколадне “.

Для збуту молочної продукції працюють торгові компанії: ”На здоров?я - Одеса“, ”На здоров?я - Київ“, ”На здоров?я - Дніпро“, торгові представники є у багатьох обласних центрах України.

Крім міст нашої держави молоко і масло вироблене на ТОВ ”Люстдорф“ постачається в Білорусь, Азербайжан, Молдову, Грузію, Вірменію, Росію.

Гнучкий менеджмент і цілеспрямована стратегія розвитку у найкоротший строк дали змогу ТОВ ”Люстдорф“ стати одним із лідерів молочної галузі на ринку молокопродуктів. Торгова марка ”На здоров?я“ впевнено очолює рейтинг найбільш популярних серед споживачів молока тривалого зберігання, а продукція під динамічною та перспективною маркою ”Селянське“ за своїми споживчими якостями поки що не має аналогів в Україні.

Нинішні потужності компанії дозволяють щодня переробляти близько 200 тонн молока на продукцію найвищої якості що відповідає всім міжнародним вимогам. Навіть у такому екологічно безпечному регіоні як Вінниччина, проводиться ретельний відбір сировини. А подальша її переробка здійснюється за технологіями, що максимально зберігають корисні властивості натурального продукту, і в цьому компанія не має рівних у галузі.

Винятковим технологічним та маркетинговим досягненням компанії ”Люстдорф“, є новітня технологія суперпастеризації. Внаслідок її застосування, а також удосконалення упаковки молока ”Селянське“ вдалося подовжити термін зберігання пастеризованого молока у 9 разів - з 5 до 45 діб.

ТОВ ”Люстдорф“ - один із лідерів молочної галузі України. У виробництві молока застосовується унікальна для українських підприємств технологія холодної сепарації, що дає змогу уникати зайвої стадії нагрівання сировини. Завдяки цьому за кількістю поживних речовин та вітамінів молоко практично не відрізняється від щойно зібраного. Молоко ”На здоров?я“ та ”Селянське “ виготовляється з екологічно чистої сировини найвищої якості. Не має аналогів на ринку України асортимент молока тривалого зберігання торгової марки ”На здоров?я“, що його пропонує споживачам компанія ”Люстдорф“. У 2001році надійшло до продажу молоко ”На здоров?я“ семи градацій жирності - від 0,5% до 6%.

Темпи розвитку компанії, постійне інвестування коштів у вдосконалення технологій, навчання персоналу, поліпшення умов праці підтверджують стабільність позицій, завойованих ТОВ ”Люстдорф“ та його торговими марками на ринку України і країн близького зарубіжжя.

Висока якість продукції ТОВ ”Люстдорф“ та внесок товариства в оздоровлення національної економіки не раз відзначалися дипломами престижних міжнародних виставок, а його керівника удостоєно звання лауреата Всеукраїнського конкурсу ”Ділова людина року“ та почесної нагороди ”Золотий Ягуар“ за бездоганну репутацію у бізнесі.

В місті Іллінці за адресою вул. Енгельса 50, протягом тривалого часу діяло об?єднання райсільгосптехніки. Практично колектив не працював, заборгував по платежах і податках, хоч і реформувався у фірму ”Агромаш“. В той час у фірмі ”Люстдорф“ не було ремонтної бази для автопарку, чисельність якого зросла до семидесяти молоковозів. Тож шляхом закупівлі акцій в кінці 2001 року було організовано приватну фірму ”Ремсільмаш“. За кілька місяців підприємство погасило борги і почало давати прибутки. Колишні працівники повернулися на свої робочі місця. З початку створення цього підприємства його очолює Стефко Вадим Вікторович.

У лютому 2003 року, у фірмі ”Люстдорф“пройшли зміни керівного складу. Генеральним директором призначається Самохвалов Олександр Сергійович, директором з виробництва Карандашов Олег Броніславович, який і раніше виконував ці функції. Вводиться посада директора по продажу продукції. На цю посаду призначається Лєбедєв Станіслав Вікторович.

У кінці 2004 року знову проходять кадрові зміни. З 1 січня 2005 року директором з виробництва призначається Пер?ян Віктор Іванович, який до цього працював головним інженером підприємства, а головним інженером стає Доценко Юрій Миколайович, колишній головних механік.

Фірма послідовно і цілеспрямовано розвивається. Нині на підприємстві введена і успішно функціонує інформаційна бухгалтерська система ”1С: Підприємство“, що дає змогу здійснювати всі розрахунки в автоматичному режимі. Працівники бухгалтерії лише вводять дані.

Підприємство і його дочірні фірми з?єднані між собою та з банками електронним зв?язком. Комп?ютерна система має вихід до мережі Internet, що дає змогу користуватися сайтом ”Ліга - закон“ для забезпечення правового обслуговування.

Однією з проблем на ТОВ ”Люстдорф“ стало складування продукції. Спочатку молоко в пакетах зберігалося до відправки в цеху. Але з часом виробництво розширилося і для складування бракувало місця. Тому у 2003 році в короткі терміни на території ”Ремсільмашу“ спорудили склад для зберігання молока. Біля нього заасфальтували майданчик, привели до ладу територію. З того часу продукція з цехів почала відправлятися на цей склад, а з нього торгівельним фірмам, магазинам.

Підприємство ”Люстдорф“ потерпало через часті перебої у постачанні електроенергії, що негативно впливало на виробничий процес. Виник задум підключитися до електролінії Ладижинська ДРЕС - Компресорна станція №36, куди струм подається постійно. Згодом були встановлені електропори і проведена лінія, хоч не обійшлося без проблем, адже ця електролінія перетинає територію цукрозаводу, присадибні ділянки жителів міста. Про це довелось подбати заздалегіть.

Для розширення території підприємства у власників було викуплено будинки з городніми ділянками. Таким чином територія заводу збільшилась з 1,7 га до 2,5 га.

Протягом другої половини 2003 року та 2004 року інтенсивно вирішувалися питання безпосереднього виробництва і зберігання молока тривалого зберігання і масла. Було встановлено два залізничних вагони-холодильники. Один на території підприємства, другий біля складського приміщення, що на території ”Ремсільмашу“.

Підприємство переведено з аміачного охолодження на фріонове. Для цього придбано та встановлено холодильну установку ”Чіллер“. Проведено реконструкцію котельної. Встановлений котел, який забезпечує потужність більш як наполовину колишньої. Встановлено автомат і освоєно виробництво молока в однолітрових пакетах з кришечкою. Встановлено установку з пастеризації молока, поставлено додаткові ємкості для молока в цеху і за приміщенням. Запущено стерильну ємкість для зберігання молока і встановлено автомат по розливу вершків. Здійснено встановлення третього автомата по підготовці молока потужністю 8 м 3 за годину та мийку для обладнання.

Саме в 2004 році освоєно виробництво молока ”Селянське “, ”Бурeнка“ в м?якій упаковці та в пакетах Tetra-Pak, молока ”Дитяче“ та ”Шкільне“, масла вершково-рослинного ”Бурeнка“, вершків ”Баланс“ та кондитерського крему.

В цеху для приймання і пакування готової продукції зроблено підлогу, встановлено двері.

Поліпшено умови побуту працівників підприємства. Обладнано кімнати для переодягання та туалети. Проходить реконструкція і ремонт офісу.

Докорінно змінено систему охорони підприємства. Її тепер обслуговує колектив охоронників ”Бастіон“. В цьому ж 2004 році введено службу безпеки фірми.

Наприкінці 2004 року для керівників ТОВ ”Люстдорф“ було придбано нові автомобілі.

1. Організація виробничої діяльності підприємства

Для здійснення виробничої діяльності будь-якому підприємству необхідно мати у своїй виробничій структурі основне, допоміжне та обслуговуюче господарства, оптимальне поєднання яких дає змогу досягти бажаних результатів. Також існують основні, допоміжні та обслуговуючі ділянки та цехи.

Цех - відокремлена частина підприємства, в якій відбувається закінчений процес виробництва. А ділянки - утворюють виробничу структуру цеху. У свою чергу ділянки складаються з робочих місць - частин виробничої площі з розміщеними на них обладнанням, технологічно оснащеними інструментами, де виконуються певні операції із виготовлення продукції або обслуговування виробничого процесу [8, с. 97].

Залежно від поєднання чи використання у своїй виробничій структурі цехів, ділянок, робочих місць підприємство може мати такі види структури: цехову, безцехову, корпусну. Найчастіше на підприємствах використовується цеховий вид виробничої структури, як і в нашому випадку на прикладі ТОВ ”Люстдорф“. Воно має у своєму складі два цехи: цех по виробництву молока та цех по виробництву масла. Вони є головними обробляючими цехами. Допоміжні цехи випускають продукцію або виконують роботи необхідні для забезпечення нормальної роботи основних цехів. До них належать ремонтні, інструментальні, та енергоцехи. На молокозаводі енергетичне господарство складається з котельні (газовий підрозділ), яка в 2004 році була відремонтована та реконструйована (був встановлений новий котел, який забезпечує потужність більш як на половину колишньої) та електросилового підрозділу. Їх очолює головний енергетик, що підпорядкований головному інженеру.

У загальному до інструментального господарства належать: інструментальний відділ, інструментальний цех, центральний інструментальний склад, цехові інструментальні комори. Керівництво інструментальним господарством здійснює головний механік. Стосовно фірми ”Люстдорф“ - інструментальне господарство складають цехові інструментальні комори, що підпорядковані головному механіку.

Ремонт може здійснюватися у трьох формах: централізованій, децентралізованій, змішаній. Централізована форма - весь ремонтний персонал підпорядковується головному механіку; при децентралізованій формі всі види ремонтних робіт виконуються персоналом цехових ремонтних баз, що підпорядковуються начальникам цехів; змішана форма ремонту характеризується тим, що поточний ремонт здійснюється ремонтним персоналом виробничих цехів, а капітальний ремонт персоналом ремонтно-механічного цеху. Таким чином на молокозаводі ”Люстдорф“ застосовується централізована форма ремонту, оскільки існує ремонтно-механічна служба на чолі з головним механіком, якому в свою чергу підпорядковуються механіки.

Обслуговуючі цехи забезпечують безперебійну роботу основних та допоміжних цехів. Прикладом обслуговуючого цеху є транспортний цех. На багатьох підприємствах транспортний цех є лише складовою транспортного господарства, до якого також відносять: транспортно-технологічний відділ, бюро технічного нормування і організації перевезень, диспетчерське бюро, спеціальний транспортний цех, механіків по ремонту, транспортний відділ на підприємстві.

За територіальною ознакою обслуговування транспорт поділяють на зовнішній та внутрішній. Зовнішній транспорт призначено для постачання вантажів на підприємство або для вивозу з нього. Внутрішній для перевезення вантажів між цехами, ділянками. Транспорт поділяється на автомобілі, тепловози, вагони, електрокари, автокари, трактори та пристрої загальнозаводського призначення. Основними функціями, що виконує транспорт на підприємстві є: перевезення вантажів, вантажно-розвантажувальні експедиційні роботи. Послідовна механізація транспортних операцій збільшує ефективність транспорту на підприємстві. Так впровадження та застосування контейнерних та пакетних перевезень, застосування піддонів дозволяє механізувати вантажно-розвантажувальні роботи і збільшити продуктивність більше ніж у чотири рази та зменшити відсоток цих операцій [7, с. 195].

На ТОВ ”Люстдорф“ транспорт повністю підпорядкований заміснику директора по автотранспорту і є складовою автотранспортного цеху. На підприємстві діє 50 молоковозів і 4 легкових автомобілі.

Молокозавод використовує у своїх потребах як зовнішній, так і внутрішній вид транспорту.

Всі підрозділи заводу тісно співпрацюють. Енергетичне господарство забезпечує електроенергією компресорний цех, цехи по виготовленню молока та масла, котельну, будівлю контори. На молокозавод електроенергія подається безперебійно адже він підключений до електролінії Ладижинська ДРЕС - Компресорна станція №36, куди струм подається постійно. Транспортне господарство здійснює постачання сировини та доставку готової продукції до замовників. Всі засоби виробництва підтримуються у належному стані ремонтно-механічною службою. Продукція складається не в цехах молокозаводу, хоча саме так було до 2003 року, а в побудованому складі. Це складське приміщення та один з двох залізничних вагона холодильника знаходиться не на території фірми ”Люстдорф“, а на території ”Ремсільмашу“, інший разом з холодильною установкою знаходиться на території молокозаводу і призначені для зберігання масла.

2. Організаційна структура і управління підприємством

Вирішальну роль на підприємстві відіграє ефективне управління його діяльністю. Взаємопов'язані ланки управління складають організаційну структуру, яка існує в кількох типах: лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, дивізіональна, матрична [12, с. 102].

Лінійна організаційна структура передбачає виконання одним керівником всіх функцій управління на конкретному рівні, вона має наступний вигляд: (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 1. Лінійна організаційна структура

Основною перевагою лінійного типу організаційної структури є те, що один керівник приймає всі рішення, таким чином не виникає суперечностей в управлінні. До недоліків можна віднести високі вимоги до компетентності керівника у різних сферах.

Функціональна організаційна структура базується на розподілі функцій між структурними підрозділами з підпорядкуванням їм всіх низчих підрозділів. Перевагами є: компетентність, збільшення відповідальності, більш чутлива реакція на зміни у зовнішньому середовищі. Але існують і недоліки: суперечності між рішеннями, можливість виникнення конфліктних ситуацій, порівняно із лінійною знижується оперативність прийняття рішень. Функціональну структуру можна представити наступною схемою: (рис. 2).

Організаційна структура лінійно - функціонального типу характерезується лінійною побудовою структурних підрозділів і розподілом функцій між ними.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 2. Функціональна організаційна структура

Позитивні сторони: компетентність рішень, швидка реалізація рішень, зростання ефективності роботи підрозділів, маневреність у розпорядженні ресурсами. Негативними сторонами можна назвати: неможливість використання структури при широкій номенклатурі продукції, неузгодженість між керівниками, зростання тривалості часу прийняття рішень. Схематично лінійно-функціональна організаційна структура має такий вигляд: (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 3. Лінійно-функціональна організаційна структура

Із збільшенням розмірів підприємства виникає потреба в новій організаційній структурі - дивізіональній. Основна ідея якої полягає в поділі підприємства на частини, тобто, щоб створити в організації однорідні ділянки, які можна було б назвати “підприємством в підприємстві”. Критерієм такого поділу, як правило, виступає продукт або група продуктів. У результаті поділу кожна однорідна ділянка повністю відповідає за результати праці (постачання ресурсів, виробництво, звітність та інше). Тобто в дивізіональній структурі поділ здійснюється не за функціональною ознакою, а за об'єктною ознакою. Переваги: гнучка реакція на зміни у зовнішньому середовищі, швидке прийняття рішень, компетентність цих рішень. Недоліки: велика кількість управлінців, велика кількість функціональних підрозділів, що ускладнює аналіз діяльності всього підприємства та керованість всіма виробничими та управлінськими процесами в цілому. Дивізіональна організаційна структура має такий вигляд: (рис. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 4. Дивізіональна організаційна структура

У матричній структурі основна увага приділяється інтеграції усіх видів діяльності на створенні умов, які сприяють ефективному виконанню цільової програми. Переваги: можливість швидше реагувати на зміни в оточенні організації, раціональне використання кадрів, підвищення мотивації діяльності, підвищення контролю за окремими частинами проекту, посилення особистої відповідальності за виконання програми. Недоліки: розширення штату, зростає кількість інформаційних зв'язків між керівниками і працівниками. Матрична організаційна структура має наступний вигляд: (рис. 5).

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 5. Матрична організаційна структура

На ТОВ ”Люстдорф“ застосовується дивізіональна організаційна структура.

Управління молокозаводом на вищому рівні керівництва здійснює генеральний директор, який в свою чергу підпорядковується засновникам. Засновниками ТОВ ”Люстдорф“ є: Васильєв Олег Васильович та Остапенко Лариса Михайлівна.

Генеральному директору підпорядковуються шість функціональних директорів: директор з виробництва, комерційний директор, директор з економіки, головний бухгалтер, директор по продажу та начальник відділу безпеки. Керівники цього рівня працюють взаємо узгоджено, і їм в свою чергу підпорядковані функціональні керівники, підрозділи та виконавці.

Директору з виробництва підпорядковуються: головний інженер, інспектор відділу кадрів, замісник директора по заготівлі сировини, юристи, товарознавець, замісник директора по автотранспорту, адміністратор ЕОМ та завгосп. Головному інженеру в свою чергу підпорядковуються: начальник виробництва т-молока (який здійснює керівництво цехами та майстрами такого виробництва), начальник виробництва масла (який здійснює керівництво цехами та майстрами такого виробництва масла), головний механік цеху т-молока, головний технолог, інженер з техніки безпеки, завідуючий лабораторією (який здійснює керівництво лабораторією, інженером лаборантом, лаборантом бактеріологом), головний енергетик (якому підпорядковуються підрозділ допоміжного виробництва, начальник котельні та теплотехніки), комірник складу матеріалів, комірник складу готової продукції, головний механік ремонтно-механічної служби (йому підпорядковуються механіки). Заміснику директора по заготівлі сировини підпорядковуються: заготівельники молока, приймальники молока, експедитори. Заміснику директора по автотранспорту підпорядковується начальник гаража (якому підпорядковуються механік по відправленню автомашин та диспетчери). Завгоспу підпорядковуються: робітники, різноробочі, машиніст по пранню спецодягу.

Комерційному директору підпорядковується маркетинговий відділ разом з начальником цього відділу.

Директору з економіки підпорядковується фінансовий контролер, фінансист та управитель у фінансовій діяльності дочірніх підприємств.

Організаційна структура бухгалтерії підприємства відноситься до лінійного типу, яка передбачає безпосередню підпорядкованість усіх виконавців головному бухгалтеру.

Організація праці обліковців включає розподіл, кооперування, методи і прийоми праці, її нормування і стимулювання, організацію робочих місць і зон, обслуговування їх, створення сприятливих умов праці. Кооперація облікової праці полягає у поєднанні трудової діяльності як окремих працівників, так і функціональних підрозділів, для того щоб спільними зусиллями комплексно забезпечити релевантною обліковою, контрольною і аналітичною інформацією всі ланки управлінської роботи.

Директору по продажу підпорядковуються: начальник відділу мерчендайзингу, фахівець з логістики та менеджер зовнішньоекономічної діяльності.

Начальнику відділу безпеки підпорядковується служба охорони ”Бастіон“.

Окремої економічної служби на молокозаводі не існує. Планування та складання прогнозів на підприємстві на довготривалий період не здійснюється. Всі функції максимально ефективно розподілені за досить значної кількості спеціалістів та службовців. Процесу управління притаманний ряд принципів: поєднання централізму та децентралізму, що навіть помітно при розгляді його організаційної структури; поєднання державного регулювання і господарського самоврядування; єдність рішень, відповідальності, економічності, системності. Останнім часом молокозаводу довелось скоротити обсяги виробництва, зокрема випуск казеїну, це пов'язано з втратою постійних каналів збуту.

У 2003 та 2004 роках завод потерпав від збитків, проте це пов'язано з нарахуванням відсотків за товарний кредит, що в свою чергу вплинуло на зміни у власному капіталі, який на кінець звітного періоду становив: - 1703,9 тис. грн. Проте, виробництво є прибутковим і його потрібно розширювати. У такій ситуації лише за кошти інвесторів можна придбати обладнання для виготовлення продукції, яка є низько затратною і користується попитом у споживачів: йогурти, сирки, морозиво. Але для цього слід забезпечити високу якість в умовах жорсткої конкуренції, що склалась на ринку, а це знову ж таки додаткові затрати, адже необхідно сплачувати заробітну плату кваліфікованим спеціалістам. Такі зміни дали б змогу змінити і ще розширити організаційну структуру. Для цього потрібно розширити майно, яким володіє молокозавод.

3. Майно і власність підприємства

Вся діяльність підприємства будується на власності і майні, що його має підприємство. Для здійснення виробничої і невиробничої діяльності організація повинна мати у своєму складі основні фонди, оборотні кошти та інші активи, що дають змогу досягти поставлених цілей, отримати прибуток і задовольнити попит. Тобто власність підприємства стоїть поряд із управлінням на одному щаблі значущості.

Основними фондами називають засоби виробництва, які тривалий період часу беруть участь у виробничому процесі, частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію не змінюючи матеріально-речовинну форму. Це матеріальні цінності експлуатаційний період яких перевищує рік, а вартість - 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [7, с. 102]. Основні фонди поділяють на основні виробничі та основні невиробничі фонди. У свою чергу основні невиробничі фонди поділяють на пасивні (будівлі, споруди) та активні (машини і обладнання, передавальницькі пристрої, транспорт, інструменти і виробничий інвентар). Співвідношення активної і пасивної частин у загальній їх вартості характеризує виробничу структуру основних фондів. Чим менша пасивна частина, тим краще для підприємства.

Крім виробничої структури основних фондів розрізняють вікову та галузеву. На структуру основних фондів впливають ряд факторів: особливості виробництва, масштаби виробництва, рівень конкуренції виробництва, географія розміщення, технічний рівень, автоматизація, комп'ютеризація у процесі виробництва.

Для нарахування амортизації згідно ”податкового“ методу основні фонди поділяються на чотири групи. До першої групи належать будівлі, споруди, їх структурні елементи та передавальницькі пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування, вартість капітального поліпшення землі). До другої групи належать автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське офісне обладнання, устаткування та приладдя до них. До третьої групи належать будь-які інші основні фонди не включені до першої, другої та четвертої груп. До четвертої групи належать електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів) [5, c. 88].

Оборотними коштами називають кошти або авансовану вартість для створення оборотних виробничих фондів і фондів у сфері обігу.

Оборотні фонди виробничі - це предмети праці які приймають участь у виробництві один раз і свою вартість повністю переносять на виготовлений продукт. Фонди у сфері обігу являють собою ту частину обігових коштів, що складається з залишків готової продукції на складах, товарів відвантажених, але неоплачених, залишків коштів на розрахунковому рахунку і в касі підприємства. Оборотні кошти також класифікуються і за методами планування на нормовані і ненормовані, і за джерелами формування на власні та прирівняні до власних, залучені та інші.

При організації обігових коштів слід керуватись наступними принципами: підприємство самостійно розпоряджається і управляє оборотними коштами; визначення планової потреби обігових коштів; коригування розрахованих і діючих нормативів; наявність раціональної системи обігових коштів; контроль за розміщенням і використанням обігових коштів.

Згідно форми звітності №1 ”Баланс“ на кінець 2004 року залишкова вартість основних фондів становить 8438,3 тис. грн. Їх повний склад, кількісне вираження та нараховані амортизаційні відрахування згідно з встановленими ставками амортизації проілюстровано в звітах по основних засобах за відповідні періоди.

Перша група становить суму 179,5 тис. грн. До її складу входять: будівля молокозаводу, будівля контори, будівля мийки, компресорний цех, цех виробництва масла, цех виробництва молока, будівля котельні, електролінія, будівля трансформатора, водопровід, огорожа заводу, каналізаційні сітки, водозабірні скважини та інші.

Друга група має в своєму складі 180 найменувань, які становлять суму 383,9 тис. грн. Суму коштів, 7874,8 тис грн., що залишилась становить третя та четверта група фондів.

Як показує структура фондів, пасивна їх частина становить 30%, тобто їх частка досить значна і це в свою чергу негативно відображається на виробництві та фінансовому стані підприємства.

Оборотні активи ТОВ ”Люстдорф“ складаються з: запасів виробничих, готової продукції, товарів; дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги; дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом, із внутрішніх розрахунків; іншої поточної дебіторської заборгованості; грошових коштів та їх еквівалентів. Всього оборотні активи становлять 5309,2 тис. грн.

Джерелами формування оборотних коштів на підприємствах є: статутний капітал, відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення, цільове фінансування та цільові надходження (із бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів), приріст сталих пасивів, довгострокові та середньострокові кредити, комерційні кредити, інвестиції. Молокозавод використовує наступні джерела: статутний капітал (450 тис. грн.), інший додатковий капітал ( 51594 тис. грн., сума досить велика в зв'язку з доведенням основних засобів до справедливої вартості), непокриті збитки (3910,1 тис. грн.), кредиторська заборгованість становить 14293,6 тис. грн., поточні зобов'язання - 382 тис. грн., на кінець 2004 року. Доход від виробничої діяльності становить 46264,9 тис. грн., збиток від операційної діяльності - 3910,1 тис. грн. Молокозавод отримує прибутки, через те, що ставить більш вигідні умови ніж конкуренти перед постачальниками та споживачами. Закуповуючи високоякісне молоко, ТОВ” Люстдорф“ не має можливості продавати дешеву продукцію, проте не зважаючи на це, вона все таки користується попитом, відповідає вимогам споживачів через високу якість і корисність.

4. Взаємовідносини підприємства із зовнішніми контрагентами та ринковою інфраструктурою

Кожне підприємство у ході здійснення своєї діяльності співпрацює із зовнішнім середовищем. А саме: постачальниками, потенційними учасниками, інвесторами, державою, конкурентами, споживачами. Складність зовнішнього середовища полягає в тому, що кількість факторів, на які організація повинна реагувати досить значна. Коли мова йде про різноманітність факторів, то організація, яка використовує декілька вхідних матеріалів, декілька спеціалістів, та веде справи з невеликою кількістю партнерів своєї країни, може розрахувати умови забезпечення діяльності менш складним шляхом ніж організація з іншими партнерами.

Постачальниками сировини на молокозавод є населення (50%) та сільськогосподарські товариства (50%).

Вінницька область є виробником молочної продукції. У 1997 році Гніванський, Калинівський, Липовейський, Мурованокуриловецький, Немирівський, Оратівський, Піщанський молочні і Козятинський маслозавод створили об'єднання ”Вінницямолоко“. Воно випускає цільно-молочну продукцію, масло, сири, сухе молоко, кисломолочні вироби - усього майже 40 найменувань [14, с. 112]. Ці підприємства, а разом з ними і Погребищанський маслозавод є головними конкурентами ТОВ ”Люстдорф“ по закупівлі сировини. Сплачуючи своєчасно та більш високу ціну за сировину, фірма на довгий час отримала, в особі сільськогосподарських товариств та населення Іллінецького, Оратівського, Немирівського, Липовецького, Монастирищанського, Погребищанського, та багатьох інших районів Вінницької області та п'яти районів Черкаської області партнерів, які постачають жирне, екологічно чисте молоко. Таким чином, перераховані вище молокозаводи повинні скуповувати більшу кількість, менш якісного молока для того, щоб виготовити той же обсяг продукції що й ТОВ ”Люстдорф“, що в свою чергу змушує конкурентів збільшувати ціну продукту при більш низькій якості товару.

Взагалі основну конкуренцію ТОВ ”Люстдорф“ складає київський завод ”Галактон“, що є нині одним із лідерів виготовлення молочної продукції.

Готову продукцію постачають в Київ, Севастополь, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Одесу, Суми, Полтаву, Житомир та багато інших міст України та близького зарубіжжя.

Молокозавод не має власних фірмових магазинів, хоча потрібно було б збудувати, можливо навіть на території підприємства, адже воно має вигідне розташування, неподалік від центра міста.

Виробничі зв'язки підприємства досить стабільні, оскільки договори на поставку товару підписуються на початок року і таким чином молокозавод протягом всього періоду забезпечений роботою. ТОВ ”Люстдорф“ становить загрозу конкурентам, адже крім існуючих каналів збуту, іде пошук нових для реалізації товарів, які виготовляються у значних обсягах і за цінами, що дещо перевищують ринкові.

5. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства

Під зовнішньоекономічною діяльністю розуміють діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарювання, яка базується на взаємних відносинах між ними і здійснюється як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється у двох формах: державний протекціонізм (така зовнішньоекономічна політика держави, яка спрямована на захист національної економіка від іноземної конкуренції та на використання економічної слабкості торгових партнерів, з метою використання їх ринків збуту, забезпечення дешевою сировиною, енергоносіями та робочою силою); політика вільної торгівлі (лібералізація, яка полягає в зниженні тарифних ставок імпортного чи експортного мита, а також наданні пільг стосовно товарів, що ввозяться з інших країн) [8, c. 258].

Для регулювання зовнішньоекономічної діяльності виділено такі види

зовнішньоекономічних операцій: експорт чи імпорт товарів, капіталів, робочої сили; надання послуг виробничих, транспортно-експедиційних, консультаційних, страхових, посередницьких, управлінських; наукові, науково-технічні, науково-виробничі, навчальні, підготовка спеціалістів на комерційній основі; міжнародні фінансові операції, та операції з цінними паперами; кредитні та розрахункові операції, створення за межами України банківських, кредитних, страхових інститутів; створення спільних підприємств; суміжна міжнародна діяльність; діяльність в області проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій на комерційній основі; бартерні операції; орендні (лізингові) операції.

Розрахункові операції при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності регулюються відповідними нормативними актами, діючими у процесі формування банківської системи ринкового типу. Грошові кошти зараховуються на поточний рахунок іноземного суб'єкта господарювання (імпорт) чи вітчизняного (експорт) відповідно банку для зовнішньоекономічної діяльності і Національному банку України. Також можуть нараховуватись певні проценти на кошти депозитних рахунків, при необхідності можуть надаватися кредити на комерційних умовах вітчизняними або зарубіжними банками.

На даному етапі існування ТОВ ”Люстдорф“ не здійснює зовнішньоекономічної діяльності. Цією діяльністю займаються його дочірні підприємства: ”На здоровье - Киев“, яке знаходиться за адресою м. Київ вул. Саперно Слобідська буд. 25; ”На здоровье - Днепр“, яке знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ вул. Героїв Сталінграду буд. 152; ”На здоровье - Одеса“, яке знаходиться за адресою м. Одеса вул. Космонавтів буд. 32.

Продукція ТОВ ”Люстдорф“ постачається в Білорусь, Азербайджан, Молдову, Грузію, Вірменію, Росію. Проте, зовнішньоекономічна діяльність не приносить значних прибутків підприємству, вона є радше своєрідною рекламою і пошуком солідного замовника.

6. Стратегія маркетингу підприємства

Маркетинг - це виробничо-комерційна діяльність підприємства, спрямована на виявлення та задоволення потреб у його продукції (послугах) через продаж її на ринку з метою одержання прибутку. Маркетинг як різновид діяльності необхідної за умов ринкової економіки, виконує такі функції:

- вивчення ринку, його структуризація (сегментування), аналіз і прогнозування попиту;

- визначення номенклатури та асортименту продукції для ринку;

- розробка стратегії виходу на ринок і реакції на дії конкурентів;

- реклама, збут та його стимулювання;

- політика ціноутворення.

Маркетинг ставить в залежність виробництво продукції від попиту на неї (від можливості її продати). За умов науково-технічного прогресу й конкурентної боротьби для виживання та успішної роботи кожне підприємство мусить мати розвинуту систему маркетингу, відповідну стратегію й тактику вирішення маркетингових завдань.

Стратегія маркетингу включає такі основні рішення та обґрунтування: ринок, на якому виступає підприємство; особливості (стратегія) поведінки на ньому; склад і обсяг продукції, яка пропонуватиметься на ринку, розробка нової продукції, форми й методи реклами, доставки і збуту продукції, ціни на продукцію.

Реалізація маркетингової стратегії здійснюється прийняттям конкретних оперативних рішень з різних питань, які можна назвати тактикою маркетингу.

Стратегія і тактика маркетингу ґрунтуються на вивченні ринку, його постійному аналізі та структуризації. Ринок з позиції маркетингової діяльності розглядається як сукупність реальних і потенційних покупців товарів.

Маркетинг як функція управління (маркетинг-менеджмент) передбачає реалізацію чотирьох груп функцій:

- аналіз (комплексне дослідження ринку, аналіз внутрішніх можливостей фірми);

- планування (розробка маркетингової стратегії, планів товарної, цінової, збутової та комунікаційної політики, а на їхній основі формування програми маркетингу);

- реалізація програми маркетингу;

- контроль маркетингу [6, с. 32].

Питання не в тому, треба чи не треба виконувати конкретні маркетингові функції - розробку нових товарів, планування асортименту, визначення рівня цін, проведення рекламних заходів тощо. Відповідь, поза сумнівом, буде позитивною. Питання в тому, як саме маркетингові функції слід розподілити між підрозділами фірми і кому саме із працівників належить їх виконувати, а також як узгоджуватимуться їхні дії.

Вибір певної організаційної структури залежить від цілей фірми та умов середовища -- і зовнішнього (конкуренти, правові норми, що діють на ринку, платоспроможність покупців), і внутрішнього (кількість продуктів, наявні канали збуту, фінансові ресурси фірми тощо) [11, с. 148].

На ТОВ ”Люстдорф“ діють два відділи -- маркетингу та продажу, підпорядковані комерційному директору та директору по продажу.

Зазначимо, що кожен з підрозділів фірми, зорієнтований на споживачів, виконує певні маркетингові функції, але автономно один від одного. Проте важливі питання щодо прийняття маркетингових рішень приймаються вищим керівництвом спільно з начальником відділу маркетингу, начальником відділу мерчендайзингу, фахівцем з логістики.

Встановленням і визначенням цін на підприємстві займається відділ продажу.

На ”Люстдорф“ займаються розробкою нової продукції, здійснюється рекламна діяльність, тобто виконуються функції по просуванню товару.

За якісними характеристиками продукція молокозаводу є досить конкурентоспроможною, оскільки не містить консервантів та шкідливих домішок. Стосовно такого продукту як масло, то воно не має у своєму складі ані води, ані рослинних жирів, що підвищує його ціну. Отже, конкурентоспроможність за ціною ТОВ ”Люстдорф“ дещо поступається продукції конкурентів. Продукцію цього заводу досить часто можна зустріти на прилавках магазинів як Києва, Севастополя, Дніпропетровська так і невеличких міст України. Це свідчить про високу якість т-молока та споживчі цінності продукту, які оцінили споживачі; про високий рівень роботи маркетологів та дистриб'юторів на місцях.

На початок 2005 року підприємство ”Люстдорф“ взяло участь та перемогло у тендері організованому в м. Севастополь, що дало йому можливість постачати значну партію своєї продукції на Чорноморський флот.

Ціни на вироби ТОВ ”Люстдорф“ довгий час встановлювалися згідно з тими, що диктував ринок, тобто конкуренти, проте підприємство вже і само в змозі встановлювати ті, ціни, які формуються згідно із статтями калькуляції і врахуванням рентабельності.

Слід зазначити, що керівництво молокозаводу в свій час приділило належну увагу маркетингу, виділивши кошти на створення окремого відділу, який з часом повернув понесені збитки і виправдав своє існування принесеними прибутками. Саме відділу маркетингу ТОВ ”Люстдорф“ слід завдячувати за те, що нині у нашій країні не знайдеться людини яка б не знала про молоко ”На здоров'я“ та ”Бурeнка“.

Плановий розвиток маркетингу стає дедалі важливішим, оскільки кожна конкретна фірма прагне розвинути свої можливості збуту продукції і отримання більшого прибутку, а країна дедалі більше переконується у важливості якості маркетингових систем управління підприємствами для забезпечення постійного економічного розвитку.

Ефективність управління на підприємстві залежить від ефективності функціонування маркетингової системи, а також допоміжних систем маркетингу, а саме: системи планування маркетингу, системи організації маркетингу, системи маркетингового контролю.

Для успішної роботи підприємства, маркетологи тісно співпрацюють з іншими підрозділами підприємства: фінансовою службою, відділом досліджень та розробок, службою матеріально-технічного забезпечення, виробничим відділом, бухгалтерією та іншими. Відповідно до концепції маркетингу, всі ці підрозділи злагоджено працюють над тим, щоб забезпечити клієнтам найвищу споживчу цінність та задоволення, а підприємству - прибуток. Для цього спеціалісти по маркетингу вивчають ринки збуту, споживачів, традиції країни, споживчі якості продукту, цінову політику, що дає змогу нести найменші ризики та збитки.

Кожна компанія повинна враховувати масштаби своєї діяльності та місце у галузі в порівнянні з конкурентами.

Працівники по маркетингу повинні розуміти, що для досягнення успіху, компанії мало досягти великого розвитку , необхідно скористатися такими стратегіями маркетингу , які дозволять їй отримати прибуток швидше і більше [13, с. 256].

В сучасному житті України маркетинг як соціальний та управлінський процес, займає одне з провідних місць, так як є складовою частиною успіху будь-якої компанії. За розвитком та застосуванням маркетингу в системі управління підприємством - майбутнє.

Багаторічні прогнозні дослідження показують, що в найближчі десятиріччя виживатимуть у конкурентній боротьбі тільки ті виробництва і компанії, які прийматимуть активну участь у постійному розвитку нових технологій, зможуть адаптуватись до культурних відмінностей і будуть здійснювати підприємницьку діяльність відповідно до вимог соціальної відповідальності і норм міжнародних ділових відносин.

Процес становлення маркетингу в економіці України відбувається у складних умовах, проте сьогодні вже можна говорити про створення нормативно-правової бази маркетингової діяльності. Пакет законів і декретів контролює і захищає конкурентне ринкове середовище та регламентує діяльність за кожною складовою комплексу маркетингу.

В Україні працюють висококваліфіковані фахівці в справі маркетингу, які використовуючи досвід попередніх років, та враховуючи сучасний розвиток економіки країни, розробляють теоретичні положення маркетингу та допомагають зв'язати теорію з практикою.

7. Система планування діяльності підприємства

Ефективне здійснення діяльності на підприємстві забезпечують процеси планування виконання робіт, поставлених задач цілей. План - система взаємопов'язаних об'єднаних загальною метою завдань, що містять строки виконання, порядок і послідовність здійснення окремих робіт. Плани розробляються для окремих підрозділів підприємства в цілому; для напрямків діяльності; різних періодів часу [8, с. 178].

Перед складанням плану необхідно здійснити прогнозування - опрацювання можливих варіантів розвитку подій. Всі плани підприємства об'єднуються в один загальний план, який складається для різних підрозділів на різний період часу.

За часом на який складаються плани їх поділяють на: стратегічні (довгострокові), середньострокові, поточні (короткострокові, оперативні), оперативно-календарні.

Як правило поточний план складається з шістнадцяти розділів: Продукція, Ринок збуту, Конкуренція, Маркетингова діяльність, НДПКР, Кадри та соціальна діяльність, Капітальні вкладення і капітальне будівництво, Виробництво, Матеріально-технічне забезпечення, Організація управління виробництвом, Фінансова діяльність, Затрати, прибутковість, рентабельність, Зовнішньоекономічна діяльність, Ризики та страхування, Природоохоронна діяльність, Підсумковий розділ. Всі розділи відповідно зі своїми назвами детально розкривають всі сторони діяльності підприємства.

Організація обирає стратегію розвитку згідно поставлених цілей та умов зовнішнього та внутрішнього середовища. Поточний план має забезпечити поетапне виконання стратегічного плану. Як стратегічний, так і тактичний план мають бути гнучкими, для того, щоб вчасно підприємство мало змогу зреагувати на зміни у середовищі, де діє фірма.

Протягом періоду з 2001 до 2002 року обсяг виготовлення продукції зріс від 14723191 кг до 19355143 кг у рік. У 2003 році вироблено продукції 25767055 кг, у 2004 - 33782065 кг.

Протягом останніх п'яти років кількість виготовленої продукції значно збільшилась, що в свою чергу призводить до збільшення прибутків та збільшення чисельності працюючих.

У залежності від функцій, які виконує промисловий персонал він поділяється на: керівників, робітників, спеціалістів, службовців.

На ТОВ ”Люстдорф“ працює 8 керівників, 80 спеціалістів. Загальна чисельність робітників становить 293. Загалом на підприємстві на даний час працює 398 чоловік.

Таким чином структуру персоналу визначаємо за формулою:

де Чр - чисельність робітників, чоловік; Чс - спискова чисельність штату працівників, чоловік.

Тобто відсоток робітників становить 80 в загальній чисельності працюючих, що відповідає нормативному значенню 80 - 85 %.

За 2004 рік прийнято 120 чоловік, вибуло 41 чоловік. З вибулих 38 робітників, 3 спеціаліста.

Як правило на підприємствах застосовується погодинна і відрядна форми оплати праці.

Погодинна - це форма заробітної плати при якій мірою відпрацьованої роботи виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою чи його окладом за фактично відпрацьований час.

Відрядна - форма оплати праці, при якій мірою заробітної плати виступає вироблена продукція або виконаний обсяг робіт, а розмір заробітку прямо пропорційно залежить від кількості та якості, виходячи із встановленої відрядної розцінки.

На ТОВ ”Люстдорф“ здійснюється погодинна форма оплата праці. Заробітна плата розраховується за встановленими тарифними ставками на основі яких визначаються місячні тарифні ставки за формулою:



де Тс - годинна тарифна ставка, грн; Фчас - фактично відпрацьований час, год.

Для ТОВ ”Люсттдорф“ розглянемо приклад на лаборанті:

Крім простої погодинної оплати праці на молокозаводі використовують оплату праці за посадовими окладами, яка застосовується для оплати праці робітників, які мають стабільний характер роботи (службовці, спеціалісти, керівники).

Продуктивність паці - здатність працівника за одиницю часу виробляти певну кількість продукції або виконувати певний обсяг робіт [15, с. 138].

Вона визначається двома показниками виробітком і трудомісткістю, які визначаються за формулами відповідно:

де Q - обсяг випуску продукції; Ч - чисельність промислово-виробничого персоналу.

Тобто трудомісткість - обернений показник до виробітку.

Виробіток на молокозаводі ТОВ ”Люсттдорф“ становить:

Такий виробіток мав місце у 2004 році. У 2002 році він становив ? 70 тонн.

На зростання продуктивності праці у подальшому можуть вплинути наступні фактори: структурні зрушення у виробництві (зміна питомої ваги окремих видів продукції та виробів), підвищення технічного рівня виробництва (зміни діючих технологій, використання засобів більш прогресивних, модернізація обладнання), вдосконалення управління організації виробництва та праці (вдосконалення структури та раціональний розподіл функцій управління, впровадження раціонального розподілу та організації праці), збільшення обсягів виробництва, галузеві фактори, введення та освоєння нових виробничих об?єктів (диверсифікація виробництва, відкриття нових цехів).

На ТОВ ”Люстдорф“ слід застосувати ряд стимулюючих заходів, наприклад, застосувати такий процес стимулювання, як мотивація, адже вона є фактором, який сприяє заохоченню окремої людини або групи працівників, досягненню поставлених цілей організації.

8. Економічне обґрунтування господарських рішень на підприємстві

У розширеному розумінні поняття прийняття рішень ототожнюється з процесом управління. Воно охоплює не тільки процес прийняття рішень, але й його виконання та контроль.

У вузькому розумінні прийняття рішень розглядається лише як вибір кращого рішення серед альтернатив. В процесі аналізу вузького розуміння необхідно враховувати, що альтернативні варіанти не виникають самі по собі, тому ще процес прийняття рішень складається не тільки з вибору кращого варіанта але й з пошуку альтернатив, встановлення критеріїв оцінки.

На процес прийняття рішень впливає багато різноманітних факторів, а саме: ступінь ризику, час, ступінь підтримки менеджера колективом, особисті якості менеджера, політика організації, вплив навколишнього середовища [10, с. 59].

Прийняття управлінських рішень, обмін інформацією це складова частина управлінської функції. Менеджеру доводиться обирати напрямок дій не лише для себе, а й для всього колективу. Тому управлінське рішення повинне відповідати таким вимогам: розроблятися на основі наукового пізнання об'єктивних умов; готуватися на основі певних принципів; мати специфічну технологію, організацію розробки та прийняття; передбачати результати, які мають бути досягнуті при реалізації управлінського рішення. Рішення також мають бути: науково обґрунтованими, цілеспрямованими, кількісно і якісно визначеними, правомірними, оптимальними, своєчасними, комплексними, гнучкими [9, с. 32].

Існує два методи прийняття управлінських рішень: індивідуальний, груповий. Індивідуальний передбачає, що у прийнятті рішень приймає участь одна особа. Таке рішення характеризується творчим підходом, потребує набагато менше часу у зв'язку з тим, що не узгоджується з іншими членами колективу. Груповий метод спричиняє менший відсоток помилок, через можливість корегування рішень у процесі прийняття, а також через багатоваріантність розробок. Але даний метод потребує більше часу, так як вимагає обговорення рішень.

...