Друкарський контакт

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Видавничо-поліграфічний інститут

Кафедра технології поліграфічного виробництва

Самостійна робота

з дисципліни: «Управління тиражестійкістю»

Студент:

гр. ЗТп-61

Абрашин К.В.

Викладач:

доцент, к. т. н.

Зоренко О.В.

Київ 2011

1. Трибологічний аналіз зони друкарського контакту високого друку

1.1 Тертя в зоні друкарського контакту

При терті в комплексі виявляються різні фізико-хімічні особливості матеріалів, принцип їх енергетичної взаємодії - механічної, теплової, електричної, хімічної. Тертя може зміцнити або зруйнувати триботехнічну деталь конструкції, установки машини в залежності від умов експлуатації.

Класифікаційними схемами виробництва друкарської продукції виделені два різних принципи перенесення фарбовгоо зображення на задруковуємий матеріал: контактний і безконтактний. Перший можливий тільки за наявності тертя. Обидва принципи при формуванні і синтезі зображення передбачають використання друкраських форм, проте в другому зображення може наноситися на задруковуючий матеріал без тертя і без друкарських форм. друкарський мікроскопія деформаційний

У контактному принципі використовуються фізико-механічні і фізико-хімічні явища, що забезпечують передачу від одного елемента іншому енергії, руху, роботи матеріалів. Вони основані на механіці і триботехніці. Для здійснення процесу потрібні зусилля у вигляді певного тиску (Р), що забезпечує контакт друкарської форми із задруковуємим матеріалом або передаточною ланкою, і швидкості (V) як чинника, що впливає на протікання процесу у часі. Формується зображення на друкарському відбитку завжди спочатку на формі, а потім передається на задруковуючу поверхню. Без тертя ці процеси неможливі, як і закріплення фарби на відбитку у всіх способах друкування.

Заміна кінематики деталей рухом частинок виключає трибо логічні процеси і дозволяє створити нові спрощені конструкції друкарських

машин, що забезпечують надійніше функціонування систем при високій швидкості. Виключаються процеси приправки. Кількість відбитків, що отримується з однієї форми, практично не обмежена.

1.2 Трибологія високого друку

Для високого друку характерна виняткова чіткість і різкість відтворення штрихових елементів, глибока насиченість і яскравість тонових ілюстрацій, можливість репродукції високохудожніх тонових оригіналів чотирма фарбами при дотриманні ідентичності відбитків впродовж значних тиражів. Виробничий процес високого друку забезпечений високопродуктивними друкарськими машинами. Цей спосіб гарантує найекономніше витрачання друкарського паперу у зв'язку з найменшими нормованими відходами на технічні потреби.

Проте високому способу друку властивий і цілий ряд недоліків, які обумовлені самим принципом контактного друку під великим тиском з рельєфних друкарських форм. Характерна особливість високого друку - необхідність втискування нерівномірно розташованих і таких, що мають різні розміри друкуючих елементів в декель, що визначає появу «краєвого ефекту» по периметру друкуючих елементів, окремих смуг і всієї форми. Нерівномірний розподіл тиску, недостатній ступінь точності виготовлення друкарських форм і машин, неоднорідність товщини і деформаційних властивостей декеля і паперу сприяють прискореному зносу форм і є причинами необхідності виконання характерної для високого друку технологічної операції - приправи.

При використанні металевих друкарських форм близько 25 % машинного часу витрачається безпосередньо на приправу. Тиражестійкість цього виду друкарських форм без додаткових технологічних прийомів, направлених на її підвищення, невисока.

Нерівномірний розподіл тиску обумовлює пред'явлення особливих вимог до паперу, який для забезпечення рівномірного друкарського контакту повинен володіти підвищеною гладкістю, хорошою пластичною деформацією і рівномірною щільністю. За умови використання низькогладких дешевших паперів, легко всотуючих фарбу, утруднено відтворення тонових ілюстрацій. Це приводить до збільшення тиску при друкуванні і укрупнення лініатури растру при високошвидкісному ротаційному друці. Наявність «кураєвого ефекту» приводить до втрати контрасту півтонового зображення на репродукції із-за необхідності зберегти растрові крапки в найсвітліших місцях. Якість відбитків знижується також із-за наявності оборотного рельєфу, що особливо помітно при двосторонньому багатофарбовому друці.

Технологічний процес високого друку, з погляду трибології, характеризується високими циліндровими динамічними навантаженнями на друкарську форму, тепловими ефектами в присутності кисню повітря, активним середовищем (фарба, речовини, що змивають, паперовий пил). Основні причини зносу друкарських форм високого друку - проковзування паперу між формою, тертя між формою і накатними фарбовими валиками, багатократне стискування і стирання при циклічних динамічних навантаженнях, дія активного зовнішнього середовища.

У цих специфічних умовах друкарського процесу разом із змінами коефіцієнта тертя, мікротвердості поверхневих шарів і об'єму формного матеріалу, ширини штрихів і міжбуквенних інтервалів літер, глибини пропусків і висоти друкуючих елементів в матеріалі форми відбуваються значні структурні перетворення. Аналіз зміни показників якості друкарських форм впродовж друкування тиражів до 100-500 тис. відбитків показує, що знос йде нерівномірно. Для більшості видів друкарських форм він інтенсивніший в початковий період, стабілізується, а потім прискорюється до втрати формою повної працездатності.

У литому стереотипі вже після 40 тис. відбитків вузькі штрихові елементи сильно спотворюються. Механічне руйнування поверхні, характерне для фреттінг-процесу, спостерігається аж до тиражу 100 тис. відбитків. Це обумовлено окисленням стереотипу з утворенням продуктів зносу корозійного типу. Мікроцинкова друкарська форма в цей період не зазнає істотних змін за показниками якості. Якісні перетворення спостерігаються тільки після 80 тис. відбитків.

У фотополімерних друкарських формах в початковий період друкування характерна усадка друкуючих елементів, що викликається об'ємною деформацією окремих ділянок (штрихів), що володіють меншим ступенем фотополімерізаційного зшивання. Після друкування 100 тис. відбитків аж до 500 тис. відбитків спостерігається період стабільного зносу критеріїв якості.

Електронна мікроскопія поверхні друкуючих елементів литого стереотипу відразу після відливання показала грубий, неоднорідний рельєф поверхні, обумовлений межами евтектичної кристалізації свинцево-сурм'яно-олов'янистого сплаву. Після отримання 20 тис. відбитків на ребрах друкуючих елементів спостерігається руйнування евтектики, згладжування поверхні, утворення тонких плівок з різкими межами відшарування.

З'являються хвилеподібні напливи, гладкі і витягнуті кристаліти, що чергуються з неоднорідним грубим рельєфом на робочих поверхнях.

В цілому такі зміни мікротопографії поверхневих шарів повторюються при друкуванні тиражу до 100 тис. відбитків. Разом з руйнуванням евтектик і утворенням блискучих бездефектних плівок ділянки а-кристалів зберігають свою витягнуту форму впродовж всього тиражу то збільшуючись, то зменшуючись в розмірах. Поверхня робочих ділянок періодично згладжується і крихко руйнується.

Важливими конструкційними і технологічними особливостями форм високого друку є методи їх кріплення в друкарській машині і рельєфу друкуючих елементів на основі. Було вивчено різні методи кріплення форм на формний циліндр і вплив цих методів на тиражестійкість. Механічний і магнітний способи кріплення відрізняються конструктивно і природною суттю. Встановлено, що при механічному способі із-за натягу вхідних країв форми, що виходять, утворюється внутрішня напруга в підкладці. Як наслідок, відбувається сколювання друкуючих елементів у вхідного краю друкарської форми. Динамічні коливання і збільшення частоти розповсюдження подовжньої хвилі у формі приводять до вібрацій вихідного краю форми, що знижує втомну міцність друкуючих елементів в підкладці і в адгезійному шарі. При магнітному способі кріплення утворюється зазор між формою і циліндром, збільшується розповсюдження набігаючої хвилі, що приводить до здвигання друкарської форми в процесі експлуатації. Рекомендується комбінований спосіб кріплення форм в швидкісних друкарських машинах: механічний із зусиллям натягу, що не перевищує зону пружних деформацій, і магнітний, що підвищить тиражестійкість друкарських форм.

Для запобігання сколюванню друкуючих елементів з підкладки фахівці рекомендують використовувати хімічне фотополімеризаційне зшивання адгезивно-протиореольного шару. Хімічна природа адгезивного зв'язку забезпечує високу стійкість друкуючих елементів на підкладці.

До експлуатаційних методів підвищення тиражестійкості форм високого друку слід віднести також точність регулювання вузлів друкарської машини - фарбового і паперопровідної систем, друкарського апарату, зони друкарського контакту. Необхідно дотримувати оптимальними режими друкування - тиск, швидкість, температуру, вологість і склад повітря. Необхідна комплексна цілеспрямована оптимізація формових і друкарських процесів.

2. Брудні півтони

Півтонами є кольори, які лежать між білим кольором і дуже щільними кольорами. Для затемнення півтонів необхідно збільшити значення параметра півтону. Цей параметр не впливає на кольори виділень або тіней.

Додрукарська підготовка на поліграфічних підприємствах в даний час повністю комп'ютеризована. Всі комп'ютерні пристрої, залучені в технологічний процес, мають певну швидкодію, причому швидкість їх роботи часто залежить від величезної кількості різних нюансів, які іноді невідомі навіть самому виробникові устаткування, не говорячи вже про користувача.

На практиці неможливо точно визначити значення всіх чинників, що роблять вплив на продуктивність залучених в технологічний процес пристроїв, і тому доводиться обмежуватися оцінкою невеликої частини з їх загальної сукупності, а решту всіх чинників відносити до неконтрольованих.

Брудні півтони - це недолік при друкування на лазерному принтері. Найчастіше причинами забруднення півтіней є зношення дозуючого леза або дефекти магнітного валу. При цьому необхідно замінити дозатор або магнітний вал.

3. Розрахунок показників деформаційних властивостей ОГТП

Офсетна гума унікальної конструкції daygraphica Headline Coldset Newspaper розроблена з урахуванням спеціальних вимог газетного друку Coldset.

Технологія виготовлення орієнтована на забезпечення великої межі міцності на розтягування і стабільність лінійних характеристик. Поверхневий шар Headline Coldset Newspaper забезпечує покращувані друкарські характеристики полотна, зменшує утворення ниток фарби і її пиління, збільшує термін експлуатації.

Полотно Headline Coldset Newspaper є багатошаровою композицією з декількох полімерів з двома компресійними шарами і спеціально обробленого поверхневого шару. Поєднання полімерних з'єднань в структурі полотна забезпечує високу еластичність, швидке відділення від задруковуючого матеріалу і точне перенесення фарби. Полотно армоване волокнами для збільшення опору ударним навантаженням і додання еластичності і гнучкості конструкції для полегшення установки в машину.

Технічні характеристки:

- Колір: блакитний;

- товщина - 1,96 мм;

- відносне сумарне стиснення (ЕСУМ) - 5,6%;

- доля відносного залишкового стиснення в сумарному ЕОСТ - 20,2%.

Розрахувати:

- абсолютне сумарне стиснення ЕСУМ (мм);

- абсолютне залишкове стиснення ЕОСТ (мм);

- суму часток пружної (ЕУПР %) і еластичної (ЕЕЛ %) деформацій в сумарному стисненні;

- частку пружної деформації (ЕУПР %) в сумарній деформації стисненні;

- частку еластичної деформації (ЕЕЛ %) в сумарній деформації стисненні.

Технологічні розрахунки:

1. Абсолютне сумарне стиснення:

ЕСУМ (мм) = ЕСУМ (%) x Н/100 = 5,6% x 1,96/100% = 0,11 мм.

2. Абсолютне залишкове стиснення:

ЕОСТ (%) - розраховується з пропорції:

100 % - 5,6%

20,2 % - ЕОСТ (%)

звідси ЕОСТ (%) = (20,2 x 5,6)/100 = 1,13%.

ЕОСТ (мм) = ЕОСТ (%) x Н/100 = 1,13% x 1,96/100% = 0,02 мм.

4. (ЕУПР (%) + ЕЕЛ (%)) = 100% - ЕОСТ (%) = 100% -20,2% = 79,8%.

5.Частка пружної деформації в сумарному стисненні:

ЕУПР = 79,8% - (8,0 - 10,0%) = 69,8-71,8%.

Список використаної літератури

1. О. Ф. Розум. Физико-химические основы тиражестойкости печатных форм. Учебное пособие. - Киев: Минвуз УССР, 1989.

2. Лабинский В. С., Розум О. Ф. Печатающие и пробельные элементы форм офсетной плоской печати. - К.: Реклама, 1989. - 28 с.

3. О. Ф. Розум. Управление тиражестойкостью печатных форм. - к.: Техника, 1990. - 128 с.

Размещено на Allbest.ru