Економічне обґрунтування доцільності відкриття нової філії ТОВ "Господарочка" в м. Севастополі

Размещено на http://www.allbest.ru

• Вступ

Попри всі труднощі й проблеми, у сфері приватного підприємництва України зайняті вже мільйони людей. Проте бізнес - цей цілком особлива манера життя, передбачає готовність прийняття самостійних рішень і ризиків. Вирішивши почати бізнес, підприємець має старанно спланувати організацію. Йдеться про бізнес-плани, із яких в усьому світі прийнято починати будь-яке комерційної підприємство. Такі проекти необхідні всім: банкірам і споживачам-інвесторам, співробітникам фірм, бажаючим оцінити свої перспективи і самому підприємцю, який має старанно проаналізувати свої ідеї, перевірити їх реалістичність. Власне, без бізнес-плану, взагалі не можна починати комерційну діяльність, адже можливість невдачі буде занадто вже велика.

Кожна фірма, починаючи своєю діяльність, зобов'язана чітко усвідомити потребу у перспективі, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерелах їх отримання, і навіть вміти точно розраховувати ефективність використання наявних ресурсів своєї фірми. У ринковій економіці підприємці неспроможні домогтися стабільного успіху, якщо нечітко й неефективно планували свою діяльність.

Мета курсової роботи - розробка економічного обґрунтування доцільності відкриття нової філії ТОВ «Господарочка» в м. Севастополі.

Завдання роботи - ближче ознайомитися з методикою підготовки й розрахунку всіх показників нового підприємства, з налагодженням виробництва нової продукції на прикладі ТОВ «Господарочка».

Актуальність роботи полягає у тому, що, у наш час все частіше відкривається якесь певне підприємство. Розробивши, бізнес-план, можна зрозуміти чи потрібно взагалі відкривати дане підприємство чи можливо потрібно щось змінити для поліпшення прибутку майбутнього підприємства. Взагалі, перш, ніж за щось братись, треба досконало вивчити результати майбутньої діяльності.

1. Аналіз доцільності виробництва продукції та її конкурентоспроможності

1.1 Дослідження відповідного ринку

Об'єм ринку хліба та хлібобулочних виробів України скорочується з року в рік.

Показник місткості ринку безпосередньо пов'язаний з обсягом внутрішнього виробництва даного продукту, оскільки експорт і імпорт незначні та не мають на ринок серйозного впливу. Місткість ринку хліба та ХБВ України в натуральному вираженні, в останні чотири роки, демонструвала негативну динаміку. У грошовому вираженні, ситуація протилежна - місткість ринку зростає.

Ринок хліба та ХБВ, особливо сегмент соціальних сортів, підвладні жорстокому державному контролю. Тим не менш, собівартість продукції постійно зростає за рахунок збільшення вартості сировини, енергоносіїв та інших складових виробництва. Виходячи з цих факторів, рентабельність діяльності операторів ринку хліба та ХБВ падає.

Також можна відзначити тенденцію до скорочення обсягу споживання хліба і ХБВ - за підсумками 2011 р. (Рисунок 1.1) за місяць на душу населення припадало 9,2 кг продукції. Даний показник демонструє зниження з 2000 р., що обумовлено як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами.

Рисунок 1.1 - Динаміка обсягу споживання хліба і ХБІ в середньому за місяць на душу населення за 2000-2011 рр.. в Україні, кг

Протягом останніх років стан хлібопекарської галузі характеризується спадом обсягів виробництва хліба та хлібобулочних виробів, що пов'язано зі скороченням споживання, демографічною ситуацією в країні та збільшенням обсягів випікання хліба невеликими пекарнями, супер- та гіпермаркетами, а також домашніми господарствами (ці обсяги не обліковуються офіційними статистичними даними). У 2009 році, за даними, вироблено 1755 тис. т хлібобулочних виробів, що на 11,3% менше, ніж у попередньому році (Рисунок 1.2). За 7 місяців 2010 року обсяг виробництва хліба становив 975 тис. тонн. (на 3,7% менше, ніж у 2009 році).

Рисунок 1.2 - Динаміка обсягів виробництва хліба та хлібобулочних виробів в Україні, тис. тонн

Асортимент хлібобулочних виробів, які виробляються українськими підприємствами, налічує понад 1000 найменувань. Він збільшується щороку в межах конкурентної боротьби за споживача, при цьому використовуються сучасні технології із застосуванням різних смакових добавок, наповнювачів тощо. Найбільшу питому вагу у вітчизняному хлібопеченні займають пшеничний (близько 50%) та житній (близько 30%) хліби. Булочні вироби формують близько 15% ринку хлібопродуктів, решту 5% в асортиментному ряді складають здобні хлібобулочні та бубличні вироби, грінки, сухарі, пиріжки, пончики, пряники, печиво тощо.

Найбільшими виробниками хлібу та хлібобулочних виробів в Україні є 7 компаній, що контролюють майже половину ринку, кожна з яких концентрує виробничі потужності у певному регіоні. Так, однією з найбільших компаній є «Хліб Києва», яка підтримується столичною владою та займає 91% київського ринку і 13,5% - національного. Столичний ринок також наповнюється за рахунок продукції компаній «Хлібні інвестиції» (най розгалуженіший холдинг, до складу якого входять заводи у багатьох обласних центрах), а також ЗАТ «Укрзернопром» (основні потужності зосереджено у північно-східному регіоні). Південь України охоплює холдинг «ТіС», західні області - ПАТ «Концерн «Хлібпром» (питома вага обох компаній на українському ринку складає близько 6%). Решта компаній (57% українського ринку) є досить дрібними та зосереджені на виробництві продукції для окремих населених пунктів або районів. До невеликих компаній належать такі підприємства, як ВАТ«Коровай» (близько 3% національного ринку), ТОВ«Агросервіс2000» (2,9% ринку) тощо.

Найбільші хлібозаводи займають, зазвичай, не більше ніж 3% ринку, що пов'язано з нетривалим терміном реалізації продукції, внаслідок чого виробники можуть продавати хлібобулочні вироби тільки у своєму регіоні - географічне розширення реалізації збільшує транспортні витрати, а отже, і собівартість продукції, а також знижує якість продукції, що робить її менш конкурентноспроможною, порівняно з місцевою.

У складі собівартості виробництва хліба та хлібобулочних виробів половину витрат формує борошно, крім цього значними є витрати на оплату праці (30%), витрати на газ для випікання (10%), а також інші витрати - олія, дріжджі, сіль, бензин тощо.

В Україні немає єдиного механізму формування ціни на хліб, тому в різних регіонах ціна може значно відрізнятися. Найдешевший хліб виробляють у м. Києві, де галузь дотується з 2000 року. Також дотації отримують одеські хлібовиробники, але при цьому хлібні вироби у південному регіоні найдорожчі. У більшості областей виробники не отримують дотацій від муніципалітетів, але підписали меморандум про не підвищення цін на «соціальні» сорти хліба, притаманні для кожного регіону. Незважаючи на такі заходи, у 2008 році відбулося суттєве підвищення цін на хліб та хлібобулочні вироби - загалом за підсумками року на 27,6% (Рисунок 1.3), що, насамперед, викликано збільшенням собівартості продукції, у т.ч. внаслідок зростання цін на енергоносії. Також суттєво зросли фінансові витрати та збільшилася заборгованість за валютними кредитами, що залучалися для придбання імпортного обладнання, в результаті девальвації національної валюти.

Рисунок 1.3 - Індекс цін виробників хлібу та хлібобулочних виробів в Україні у 2008-2010рр., %

У 2009 році ціни підвищували окремі виробники, які не переглядали ціни наприкінці 2008 року. У 2010 року ціни на хлібобулочні вироби зростали більш помірно, ніж у попередніх роках. У І кварталі 2010 року середній рівень роздрібної ціни на хліб пшенично-житній становив 3,42 грн./кг (на 6,9% вище, ніж торік), на пшеничний - 3,49 грн./кг (на 9,0% більше, ніж торік), у ІІ кварталі відповідно 3,50 грн. кг (+6,1%) та 3,56 грн./кг (+7,9%).

Необхідно зауважити, що протягом останніх років змінювалися смаки населення, а саме зменшилось споживання «соціальних» сортів хліба, що сприяло розвитку напряму виробництва «елітних» сортів, дозволяючи зменшити залежність виробників хліба від державного регулювання. На сьогодні кількість «соціального» хлібу, який випікається з борошна низьких сортів, та виробництво якого регулюється державою, складає близько половини від загального обсягу випуску. В умовах кризи та падіння платоспроможності населення попит на «елітні» сорти зменшується, що уповільнить розвиток цього напряму виробництва.

1.2 Характеристика продукції

Хліб є основним продуктом харчування, споживаним щодня. За все життя людина з'їдає загалом 15 тонн хліба, причому його частина споживається не окремо, а з іншими продуктами харчування, тобто хліб постає як необхідна добавка до майже будь-якої їжі.

Фірма ТОВ «Господарочка» передбачає виготовлення наступних видів хлібобулочні вироби:

Пшеничний хліб 1-го ґатунку. Даний виріб є хлібним виробом подовженої форми довжиною в 20см. і завширшки 10см, вага хліба становить - 700 гр. На його виробництво використовуються такі компоненти: борошно пшеничне 1-го ґатунку, дріжджі пресовані, сіль, цукор, олія, вода.

Булочка -хлібобулочний виріб овальної форми, довжина -15 см., ширина -8 см., вага - 100 гр. Для її виробництва використовуються такі компоненти: борошно пшеничне 1-го ґатунку, дріжджі пресовані, цукор, молоко, яйця, маргарин, ароматизатори і смакові добавки (мак і ваніль).

Батон - хлібний виріб подовженої форми: довжина - 30 см, ширина - 10 см. На його виробництво використовують такі компоненти: борошно пшеничне 1-го ґатунку, дріжджі пресовані, сіль, цукор, маргарин, вода, яйця. Маса готового батона становить 470 грам.

Усі вироби виготовляються в пекарні й одразу вступають у продаж, тому продукція постає покупцям міста завжди свіжою та гарячою. Варто, ясна річ, відзначити безсумнівні смакові якості хлібобулочної продукції, виготовлені фірмою. Відмінні споживчі властивості хліба забезпечують сучасну технологію виробництва та якісну сировину.

Якість хліба можна характеризувати за такими властивостями: смакові якості, термін зберігання хліба, протягом якого хліб не втрачає своїх якостей, енергетична цінність, корисність (зміст корисних вітамінів, мінералів). Уявімо і опишемо якості хліба, який продається в м. Севастополі (Таблиця 1.1)

Таблиця 1.1 - Якість хліба та ХБВ

Назва продукції	Термін збереження, днів	Енергетична цінність хліба на 100 грн., Ккал	Корисність (вітаміни)* на 100 грн., мг
“Булочка ”	2-3	265	2.17
“Хліб 1-го гатунку”	1-2	278	2.13
“Батон”	3	285	2.18

Як очевидно з таблиці, хліб, що випускається підприємством, має прекрасні смакові якості, великий термін зберігання, що забезпечує йому використання якісної сировини. З іншого боку, він відрізняється високою калорійністю. Це може насторожити людей, які мають зайву вагу, але іншим людям, котрі, по-справжньому, цінують смачний хліб, він сподобається. Такий хліб містить більше вітамінів.

1.3 Характеристика підприємства

Міні-пекарня «Господарочка» є Товариством з Обмеженою Відповідальністю (ТОВ).

Юридична адреса: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Севастополь.

ЕГРПОУ741852321.

Телефон (099) 017-23-89.

Факс (0654) 123-56-84.

Р\12358694578912 в банку «ПриватБанк» м. Севастополь МФО125845.

ІНН 1203604857 свідоцтво № 1230489.

Є платником налогів на прибуток на загальних підставах.

Бюджет підприємства складає 3636222,8 гривень.

Основним напрямком діяльності є вироблення хлібобулочної та кондитерської продукції, а також оптова торгівля своєю продукцією.

Для виробництва хлібобулочних виробів, які відносяться до харчових продуктів необхідне отримання сертифікату якості та дозволу на виробничу діяльність. Для отримання такого дозволу спочатку потрібно мати гігієнічний сертифікат на продукцію. У повний пакет документації для виробництва хліба відноситься також повний опис технічного процесу з випічки хліба, рецептуру приготування тіста. Після отримання гігієнічного сертифіката, необхідно отримати сертифікат відповідності нашої продукції нормам, зазначеним у гігієнічному сертифікаті.

Для того, щоб підприємство працювало безперервно, потрібно організувати структуру управління. На міні-пекарні вона має вигляд, показаний на рисунку 1.4.

Рисунок 1.4 - Організаційна структура управління міні-пекарні «Господарочка»

Для міні-пекарні потрібні постачальники, які самі привозитимуть продукцію на пекарню. Вартість продукції включатиме в собівартість доставку. Міні-пекарні «Господарочка» слід заключити угоди з постачальниками борошна, солі, цукру, олії, молока, маргарину та інших продуктів, потрібних для виробництва хлібобулочних виробів. Термін між поставками буде вказано в наступному розділі.

Для збуту продукції міні-пекарня встановить угоди з приватними підприємцями, які мають крамниці, де продають хлібобулочні вироби. Підприємство самостійно привозитиме продукцію до цих місць і включатиме в собівартість хліба затрати на транспорт. В Севастополі таких крамниць та магазинів велика кількість. Наприклад: «Домашня випічка», «Хліб» та багато інших.

організаційний товарний виробничий страховий

2. Обґрунтування виробничої програми і потреби в основному та оборотному капіталі підприємства

2.1 Обґрунтування виробничої програми на основі маркетингових досліджень щодо ємності ринку

Було вирішено створити міні-пекарню, тому що її продукція користується великим попитом. В умовах, коли великі хлібокомбінати насилу справляються з потребами населення, міні-пекарні з великим успіхом завойовують частку ринку в цій області. Справа в тому, що великі хлібокомбінати важко піддаються реконструкції, з великими труднощами можуть реагувати на зміни в попиті на хлібобулочні вироби. Ще одна особливість міні-пекарні в тому, що оскільки всі магазини знаходяться близько від неї, хліб, як правило, надходить в них майже відразу після випічки, що сприяє його хорошою реалізації. Крім того, в силу невеликих обсягів виробництва, міні-пекарні має не дуже багато магазинів, в які вона постачає продукцію. Це дозволяє постійно вивчати попит на свою продукцію, вивчаючи попит працівників магазинів. У результаті таких попитів робиться перевага тим чи іншим видам хлібобулочних виробів, що знову ж таки збільшує привабливість міні-пекарні з точки зору магазинів. До того ж основними складовими для випічки є борошно, дріжджі, сіль. цукор, які не складає труднощів купити на оптових базах Севастополя. Крім того, можна укласти договір з постачальниками сировини, які будуть привозити його через певний період часу.

Ще однією причиною є той факт, що хліб - це товар з дуже високим коефіцієнтом оборотності коштів. В силу своїх фізичних характеристик, хлібобулочні вироби повинні бути реалізовані протягом 24 годин з моменту випічки. З цієї причини термін реалізації, тобто проміжок часу з моменту відвантаження товару до моменту надходження грошей на розрахунковий рахунок пекарні, обмежується одним тижнем.

Торгові точки відзначають наступні основні критерії при виборі постачальника хлібобулочних виробів: якість-доставка-ціна-асортимент. У меншій мірі на їх вибір впливає наявність упаковки, система знижок і увага менеджера. Завоювання ринку слід проводити шляхом розширення асортименту хлібобулочних виробів за рахунок розробки нових видів продукції. Необхідно освоювати технологічно нові види хлібобулочних виробів. При збереженні стабільно високої якості продукції, що випускається розглянути можливість коригування цінової політики для збереження високої рентабельності товарів. Постійно підвищувати якість і ефективність маркетингово-збутової діяльності. Основною сировиною для виробництва хлібопродуктів є борошно, вода, сіль і дріжджі. Це ті компоненти без яких нічого не вийде. Але можна додавати ще також жир, цукор, сухе молоко і багато чого іншого для отримання різноманітності смаку. Після доставки борошно зберігається на складі. Перед вступом до пекарні вона просівається на спеціальній машині. Потім борошно потрапляє в тістомісильні машини, де змішується з водою і дріжджами, а також з різними добавками. Після тісто переміщається на витримування в спеціальну ємність. Потім тісто надходить в тістоділильну машину, де розділяється на рівні шматки. Далі йде формування, де шматки перетворюються в кульки. Далі тісто потрапляє в тістозакатуючу машину, де з нього виходять заготівлі батонів. Там шматок тіста спочатку розкочується валками машини в довгастий млинець, а потім згортається в рулон. Цей рулон потрапляє в щілину між захоплюючим барабаном і формує кожухом, барабан обертається і котить тісто по кожусі. Після цього тісто деякий час витримується в теплі, щоб воно підійшло і стало пухким, пористим і м'яким. І потім потрапляє в піч. Перед випічкою спеціальний механізм наносить на тісто надрізи. Випечений хліб розкладається на лотки і надходить у торговий зал.

Міні-пекарня буде виготовляти 3 види продукції в певному обсязі. Дані наведено в таблиці 2.1

Таблиця 2.1 - Характеристика товарного асортименту ТОВ «Господарочка»

Назва продукції	Одиниця виміру	Обсяг виробництва	Ціна за одиницю продукції грн.	Обсяг реалізації, грн.
“Булочка ”	шт/день	900	3,9	3510
“Хліб 1-го гатунку”	шт/день	1920	3,6	912
“Батон”	шт/день	1180	4	4720
Разом	-	4000	-	15142

Отже, після визначення обсягу виробництва, стало очевидним, що доля булочки у виробництві склала 22,5%; доля хліба 1-го ґатунку - 48%, а доля батону - 29,5%.

2.2 Визначення потреби в основних виробничих фондах

Норма штучного часу (Тшт) складає 0,048 на операцію.

Наступним кроком, який потрібно буде зробити - це визначити режим роботи ТОВ «Господарочка». Це допоможе в майбутньому розрахувати кількість потрібних підприємству працівників, найбільш швидку окупність витрат та отримання максимального прибутку. Для цього необхідно більш інтенсивне використання обладнання. Тому зупинимося на двозмінній роботі без вихідних і свят. Тривалість однієї зміни 8 годин. Для такої роботи потрібні три зміни працівників, які будуть виходити на роботу за змінним графіком (Таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 - Режим роботи ТОВ «Господарочка»

Кількість робочих змін	3 зміни
Тривалість робочого дня	16 годин
Кількість змін за робочий день	2 зміни
Кількість робочих днів на місяць	30 днів
Кількість робочих днів у році	360 днів

Для визначення кількості годин, яке підприємство буде задіяне на виробництві, необхідно: 365*16=5840(годин).

Щоб визначити виробничу річну програму булочки слід: 900*360=324000(шт.); батону - 1180*360=424800(шт.); хліба 1-го ґатунку - 1920*360=691200(шт.).

Обсяг реалізації продукції на рік становить: 324000+691200+ +424800=1440000(шт.), а в вартісному виражені: 15142*360=5451120(грн.).

Для створення міні-пекарні було взято в оренду будівлю, загальна площа якої становить 107 м2 (Таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 - Потреба у виробничих площах підприємства

Тип приміщення	Площа, м2	Ставка орендної плати на місяць, грн/м2	Сума орендної плати на місяць, грн.	Сума орендної плати за рік
Склад борошна	20	35	700	8400
Склад готової продукції	8	35	280	3360
Склад сировини	6	35	210	2520
Пекарня	63	35	2205	26460
Офіс	10	70	700	8400
Всього	107	210	4095	49140

Для того, щоб розрахувати суму орендної плати на місяць, потрібно знати ставку орендної плати за місяць. Для складських приміщень вона становить 35грн/кв.м, а для адміністративних 70грн/кВ.м. Враховуючи площу приміщень, можна розрахувати суму орендної плати на місяць. Загальна сума становить 4095 грн., а на рік: 4095 *12=49140 грн.

Для визначення собівартості продукції, обов'язково потрібно розрахувати амортизацію. Для цього таблицю Розрахунок вартості первісної, залишкової вартості основних фондів та амортизаційних відрахувань (Додаток А) вводимо ще одну колонку, яка має назву «Ліквідаційна вартість» і становить 5% від загальної вартості.

Аналізуючи дану таблицю зробимо висновок, що для визначення річної суми амортизації потрібно використати прямолінійний метод (загальну вартість віднімаємо від ліквідаційної і ділимо на загальну вартість). Для комп'ютера, машини, меблів річну суму амортизації нараховуємо прискореним методом залишкової вартості ( загальну вартість множимо на відношення 100% до терміну корисного використання і множимо все це на 2). Так ми знайдемо річну суму амортизації. Загальна сума амортизації становить 76937 грн. Для того, щоб розрахувати річну норму амортизації потрібно річну суму амортизації помножити на 100 і розділити на загальну вартість. І останнє, що треба знайти - це залишкову вартість основних фондів. Для цього від загальної вартості віднімаємо річну суму амортизації.

2.3 Чисельність персоналу підприємства

Після того, як було пораховано амортизацію, потрібно розрахувати чисельність основних робітників. Вона розраховується за формулою:

Чор = (Тшт х Впр)/Д, чол.

де: Впр - річна виробнича програма, шт; Д - дійсний річний фонд робочого часу, годин.

Чор = (0,048*1440000)/5760

Чор = 12

Після визначення чисельності робітників, можна визначити заробітну плату кожному з низ. Розрахунки наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Розрахунок заробітної плати персоналу з урахуванням нарахувань до соціальних фондів

Категорія робітників	Кількість, чол.	Посадовий оклад, грн./міс.	Премія 20%, грн./міс.	Місячний ФЗП, грн./міс.	Нарахування до ФЗП (37,5%), грн./міс.	ФЗП с нарахуваннями, грн./міс.	ФЗП с нарахуваннями, грн./рік
Комерційний директор	1	3500	700	4200	1575	5775	69300
Завідувач виробництвом	1	2800	560	3360	1260	4620	55440
Бухгалтер	1	2200	440	2640	990	3630	43560
Пекар	12	1800	360	2160	810	2970	427680
Водії	2	1147	229,4	1376,4	516,15	1892,55	45421,2
Вантажники	5	1147	229,4	1376,4	516,15	1892,55	113553
Прибиральники	2	1147	229,4	1376,4	516,15	1892,55	45421,2
Сторож	2	1147	229,4	1376,4	516,15	1892,55	45421,2
Налагоджувальник	1	1147	229,4	1376,4	516,15	1892,55	22710,6
Всього	27	16035	3207	19242	7215,75	26457,8	868507,2

Нараховуючи заробітну плату слід враховувати премію та фонд заробітної плати. Разом з ним заробітна плата складатиме 868507,2 грн. на рік.

2.4 Витрати на сировину і матеріали з урахуванням технологічних відходів (у тому числі повернених)

Коли розрахували заробітну плату, потрібно визначити сировину та матеріали, які будуть потрібні для виробництва. Треба розрахувати норматив оборотних коштів у виробничих запасах, що їх відносять до оборотних фондів (сировина, матеріали, паливо), визначається помноженням середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі на норму їхнього запасу в днях. Для того, щоб це зробити потрібно по кожному виду продукції порахувати цей норматив окремо, а потім скласти. Для розрахунку нормативу потрібно денну потребу сировини помножити на суму періоду зриву поставки, період між поставками та страховий запас у днях. Як вже було сказано це потрібно робити с кожним продуктом окремо. Норматив оборотних коштів борошна становить 20178,76; дріжджів пресованих - 597,55; солі - 819,28; цукру - 915,8; олії - 1094,4; молока - 83,214; яєць - 927,3; маргарину - 337,2; маку - 213,75; меду - 99,693. Зробивши, відповідні розрахунки, норматив оборотних коштів у виробничих запасах становитиме 25266,95.

Наступним кроком у створені міні-пекарні є розрахунок необхідної маси сировини за технологією виробництва (Таблиця 2.5).

Розрахунки слід проводити по кожному виду продукції окремо для того, щоб дізнатись потрібну кількість сировини на одиницю виду продукції. В таблиці слід відобразити потребу на виробництво одиниці продукції, вагу одиниці продукції, чисту вагу одиниці продукції.

Таблиця 2.5 - Розрахунок необхідної маси сировини за технологією виробництва

Найменування сировини	Потреба на виробництво одиниці продукції, кг	Вага одиниці продукції, кг.	Чиста вага продукції, кг	Маса необхідної сировини, кг.
Хліб 1-го ґатунку
Борошно пшеничне 1-го ґатунку	0,38	700	700	0,38
Дріжджі пресовані	0,01	700	700	0,01
Сіль	0,02	700	700	0,02
Цукор	0,015	700	700	0,015
Олія	0,03	700	700	0,03
Вода	0,25	700	700	0,25
Разом:	0,705			0,705
Булочка
Борошно пшеничне 1-го ґатунку	0,0416	100	100	0,0416
Дріжджі пресовані	0,0005	100	100	0,0005
Цукор	0,015	100	100	0,015
Молоко	0,01541	100	100	0,01541
Яйця	0,01375	100	100	0,01375
Маргарин	0,005	100	100	0,005
Мак	0,0125	100	100	0,0125
Мед	0,00583	100	100	0,00583
Разом:	0,10959			0,10959
Батон
Борошно пшеничне 1-го ґатунку	0,25	470	470	0,25
Дріжджі пресовані	0,01	470	470	0,01
Сіль	0,004	470	470	0,004
Цукор	0,005	470	470	0,005
Маргарин	0,02	470	470	0,02
Вода	0,13	470	470	0,13
Яйця	0,055	470	470	0,055
Разом	0,474			0,474

Розрахувавши масу необхідної сировини, стало очевидним скільки потрібно для виготовлення одиниці продукції. Розрахунки проводились з огляду на те, що маса хліба 1-го ґатунку повинна становити 700 г, маса булочки - 100, а маса батону - 470 г.

Після виконаних розрахунків потрібно розрахувати потребу в сировині та матеріалах на виробничу програму(Таблиця 2.6).

Таблиця 2.6 - Розрахунок потреби в сировині та матеріалах на виробничу програму

№ п/п	Найменування сировини та матеріалів	Кількість, кг	Ціна, грн.	Вартість, грн.
Сировина для хліба 1-го гатунку
1	Борошно	262656	2,5	656640
2	Дріжджі пресовані	6912	5,7	39398,4
3	Сіль	13824	1,6	22118,4
4	Цукор	10368	6,1	63244,8
5	Олія	20736	14,5	300672
6	Вода	172800	0,01	2073,6
	Разом	487296	30,41	1084147,2
Сировина для булочки
1	Борошно пшеничне 1-го ґатунку	13478,4	2,5	33696
2	Дріжджі пресовані	162	5,7	923,4
3	Цукор	4860	6,1	29646
4	Молоко	4992,84	2,5	12482,1
5	Яйця	4455	20	89100
6	Маргарин	1620	25	40500
7	Мак	4050	35	141750
8	Мед	1888,92	40	75556,8
	Разом	35507,16	136,8	423654,3
Сировина для батону
1	Борошно пшеничне 1-го гатунку	106200	2,5	265500
2	Дріжджі пресовані	4248	5,7	24213,6
3	Сіль	1699,2	1,6	2718,72
4	Цукор	2124	6,1	12956,4
5	Маргарин	8496	25	212400
6	Вода	55224	0,012	662,69
7	Яйця	23364	20	467280
	Разом	201355,2	60,912	985731,41

Отже, виконавши розрахунки потреб в сировині та матеріалах на виробничу програму, стало очевидним, що для виготовлення хліба 1-го ґатунку в кількості 621200 (шт.) в рік, потрібно 1084147,2 грн. на рік; для виготовлення булочки кількістю 324000 (шт.) на рік знадобиться 423654,3 грн. на рік, а для батону в кількості 424800 (шт.) треба 985731,41.

На виробництві не буде використовуватись тара та інші пакувальні матеріали, так як після випічки хлібобулочні вироби відразу ж будуть відвозитись в торгові точки.

Потреба на виробничу програму із урахуванням транспортного запасу становить 332106 грн. на рік.

Потреба на виробничу програму із урахуванням поточного запасу 968131 грн на рік. Період між поставками для маку, меду, води, олії, цукру, солі, дріжджів пресованих та борошна становить 14 днів; для яйці, маргарину - 7 днів, а для молока - 1 день.

Обов'язково потрібно розрахувати страховий запас сировини. Він становить 25% від поточного. Розрахунки наведено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Розрахунок страхового запасу сировини (25% від поточного)

№ з/п	Найменування сировини	Поточний запас, кг	Страховий запас сировини	Всього страховий запас на виробничу програму, грн.
			Кількість, кг	Ціна, грн.	Вартість, грн.
Сировина
1	Борошно	14868,56	3717,14	2,5	9292,85	111514,2
2	Дріжджі пресовані	440,3	110,08	5,7	627,43	7529,13
3	Сіль	603,68	150,92	1,6	241,47	2897,66
4	Цукор	674,8	168,7	6,1	1029,07	12348,84
5	Олія	806,4	201,6	14,5	2923,2	35078,4
7	Молоко	13,87	3,47	2,5	8,67	104,02
8	Яйця	540,93	135,23	20	2704,63	32455,5
9	Маргарин	196,7	49,18	25	1229,38	14752,5
10	Мак	157,5	39,38	35	1378,13	16537,5
11	Мед	73,46	18,36	40	734,58	8814,96
	Разом	18376,19	4594,05		20169,39	242032,7

Отже, згідно таблиці 2.7, всього страховий запас на виробничу програму становить 242351,9 грн.

Для перевезення моєї продукції в точки збуту мені потрібна буде лише одна машина. Розрахунки потреб в пальних матеріалах показано в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 - Розрахунок потреби в пальних матеріалах

Транспортні засоби	Призначення транспортного засобу	Середньодобовий пробіг, км	Кількість робочих днів на місяць	Загальний пробіг за місяць, км	Норма витрати палива, л/100 км	Витрати палива за місяць, л	Вид палива (марка бензину)	Ціна, грн./л	Витрати на паливо, грн./міс.	Витрати на паливо, грн./
										рік
Газель - хлібний фургон ГАЗ 3302	Доставка хліба в місця збуту	150	30	4500	16	720	Дизель	9,9	7128	85536
Разом		150	30	4500	16	720	Дизель	9,9	7128	85536

З вище наведеної таблиці видно, що на рік витрати на паливо складуть 85536 грн., при умові, що ціна за 1л дизеля становитиме 9,9 грн. протягом всього року.

Одним з важливих розрахунків є розрахунки витрат на електроенергію. Тариф за 1 кВт/год для підприємства становить 0,75 грн. Знаючи споживання потужності обладнання, яке буде задіяне на виробництві, можна розрахувати суму витрат на рік (Таблиця 2.9).

Таблиця 2.9 - Розрахунок витрат на електроенергію для виробництва

Вид обладнання	Кількість обладнання, шт	Споживання потужності кВт/год.	Кількість роботи на рік, годин	Тариф за 1 кВт/год, грн.	Сума витрат на рік, грн.
Електропіч.	2	6	8640	0,75	77760
Тістомісильні машини.	2	0,8	6480	0,75	7776
Тістоділильна машина.	1	0,06	6480	0,75	291,6
Тістоформовочна машина.	1	0,55	6480	0,75	2673
Тістозакатуюча машина.	1	0,9	6480	0,75	4374
Нарізуюча машина.	1	0,08	6480	0,75	388,8
Транспортер.	1	0,3	6480	0,75	1458
Лампочки у виробничому приміщені	46	0,04	8640	0,75	11923,2
Комп'ютер	2	0,075	2008	0,75	225,9
Принтер	1	0,03	502	0,75	11,30
Разом	9				94721,4

Для виробництва продукції на міні-пекарні «Господарочка» витрати на електроенергію на рік складуть 94721,4грн.

На підприємстві , крім витрат на електроенергію для виробництва, є ще витрати електроенергії на освітлення адміністративних приміщень (Таблиця 2.10).

Таблиця 2.10 - Розрахунок витрат електроенергії на освітлення адміністративних приміщень

Потужність лампочки, кВт/год.	Кількість лампочок, шт.	Час роботи на добу, час.	Кількість днів на рік, днів	Тариф за 1 кВт/год., грн	Сума витрат на рік, грн.
40	5	8	251	0,75	301,2
Разом	5	8	251	0,75	301,2

Аналізуючи таблицю 2.10, можна сказати, що сума витрат електроенергії на освітлення адміністративних приміщень на рік становить 301,2 грн. Було взято 5 лампочок, так як адміністративне приміщення займає 10 кв.м. А на 1 кв.м потрібно 0,5 лампочки. Тариф за 1 кВт/год становить 0,75 грн.

Всі витрати, які є на підприємстві і вони не значні або використовувались лише і все (пакет документів) заносимо до таблиці 2.11, тобто в інші витрати.

Таблиця 2.11 - Розрахунок інших витрат

Найменування	Кількість, шт.	Ціна, грн.	Сума витрат, грн.
Калькулятор	3	150	450
Ручка	6	6,85	41,1
Папір А4	2	36	72
Пакет документів	1	680	680
Разом			1243,1

Інші витрати (Таблиця 2.11) становлять 1243,1 грн.

Порахувавши все вище написане, можна визначити собівартість продукції (Таблиця 2.11). Собівартість продукції включає витрати на сировину та матеріали, витрати на паливо, витрати на електроенергію для виробництва, витрати на електроенергію на освітлення, витрати на ФОП з нарахуваннями, витрати на оренду приміщення, амортизаційні нарахування та інші витрати.

Таблиця 2.12 - Калькуляція собівартості продукції

Витрати	Хліб 1-го гатунку	Булочка	Батон	Всього на рік, грн.
	Всього, грн.	На од. продукції, грн.	Всього, грн.	На од. продукції, грн.	Всього, грн.	На од. продукції, грн.
1. Сировина й матеріали	1084147,2	1,57	389958,3	1,2	985731,4	2,32	2459836,9
2. Паливо	19245,6	0,028	41057,28	0,13	25233,12	0,06	85536
3. Ел/энергія для виробництва	21312,32	0,03	45466,27	0,14	27942,81	0,07	94721,4
4. Ел/энергія на освітлення	67,77	0,000098	144,58	0,00045	88,85	0,00021	301,2
5. ФОП с нарахуваннями	195414,12	0,28	416883,46	1,29	256209,6	0,603	868507,2
6. Оренда приміщень	11056,5	0,02	23587,2	0,07	14496,3	0,03	49140
7. Амортизац. осн. фондів	17310,82	0,03	36929,75	0,114	22696,41	0,05	76936,98
8. Інші витрати	279,70	0,000405	596,69	0,0018	366,71	0,00086	1243,1
Разом	264686,82	1,95	954623,52	2,95	1332765	3,14	3636222,8

Порахувавши собівартість, стало очевидним, що одиниця хлібу 1-го ґатунку коштує 1,95 грн., одиниця булочки коштує 2,95 грн.; а одиниця батону 3,14 грн.. Ці суми значно менші, ніж встановлена сума реалізації. Тобто можна сказати, що підприємство спланувало свій бюджет добре.

Тепер можна розподілити витрати на постійні та змінні, що показано у таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 - Розподіл витрат на постійні та змінні

Види витрат	Постійні витрати, грн.	Змінні витрати, грн.
Сировина й матеріали		2459836,9
Паливо		85536
Електроенергія для виробництва		94721,4
Електроенергія на освітлення	301,2
ФОП з нарахуваннями	168300	700207,2
Оренда приміщень	49140
Амортизація основних фондів	76936,98
Інші витрати	1243,1
Всього	295921,28	3340301,5

До постійних витрат належать всі ті витрати, що не задіяні в виробництві. Вони становлять 295921,28 грн., а змінні - це ті, які безпосередньо беруть участь у виробництві становлять 3340301,5 грн.

2.5 Розробка та обґрунтування реалізаційної програми підприємства

Після виготовлення продукції, її потрібно реалізувати того ж дня, так як хлібобулочні вироби мають не довгий термін зберігання. Для цього міні-пекарня має місця збуту, з якими було встановлено домовленість на постійне постачання.

Реклама міні-пекарні не потрібна, тому саме підприємство продавати продукцію не буде і як вже було сказано, воно є лише постачальником готової продукції для магазинів, які торгують хлібобулочними виробами.

В собівартість реклама не входить, тому що підприємство не витрачало кошти на рекламу і взагалі реклами немає, тому що так, як підприємство саме не продає продукцію, а лише постачає її в магазини, які займаються цією справою, то зрозуміло, що з ними було встановлено домовленість про непереривність постачання протягом всього виробничого періоду. Стає зрозумілим, що потреба в рекламі відпаде сама по собі. Рекламу повинні організовувати ті магазини, куди було привезено товар, щоб у них його купували.

3. Оцінка ефективності діяльності підприємства

3.1 Розрахунок показників ефективності використання фондів підприємства

Для початку, перш, ніж дати оцінку ефективності підприємства, потрібно розрахувати чистий прибуток:

де -- валовий дохід (виручка від реалізації) за певний період; -- собівартість за той же період; -- сума амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів, - податок на прибуток.

Розрахунки чистого прибутку наведені у таблиці 3.1. Основними показниками є дохід від реалізації продукції, виручка від реалізації, але без ПДВ, повна собівартість реалізованої продукції, у тому числі постійні та змінні витрати, прибуток від операційної діяльності підприємства до оподаткування.

Розраховуючи чистий прибуток, треба взяти до уваги, що його слід розраховувати не лише в загальному вигляді, але і в тому числі по видах продукції.

Таблиця 3.1 - Розрахунок чистого прибутку підприємства

№ з/п	Основні показники	Сума всього, грн.	в тому числі по видах продукції:
			Булочка	Хліб 1-го гатунку	Батон
1	Доходи (виручка) від реалізації продукції	5451120	1263600	2488320	1699200
2	Податок на додану вартість (20%)	1090224	252720	497664	339840
3	Виручка від реалізації (без ПДВ)	4360896	1010880	1990656	1359360
4	Повна собівартість реалізованої продукції - всього	3636222,79	954623,52	264686,82	1332765,24
	в тому числі:
	- постійні витрати	295921,28	66582,29	142042,22	87296,78
	- змінні витрати	3340301,51	751567,84	1603344,72	985388,94
5	Прибуток від операційної діяльності підприємства до оподаткування	724673,21	56256,48	1725969,18	26594,76
6	Податок на прибуток (19%)	137687,91	10688,73	327934,14	5053,00
7	Чистий прибуток	586985,30	45567,75	1398035,03	21541,75

Отже, виконавши таблицю 3.1, можна зробити висновок, що чистий прибуток становить 586585,30 грн., у тому числі булочка становить 45567,75 грн.; хліб 1-го ґатунку - 1398035,03; а батону - 21571,75 грн. З відповідних розрахунків стає зрозумілим, що найефективніше виготовляти хліб 1-го ґатунку.

Ефективність використання основного капіталу підприємства здійснюється за наступними критеріями:

Фондовіддача (Фв):

Фв = РП/Вок,

де: РП - вартість річного обсягу реалізованої продукції, грн.; Вок - середньорічна вартість основного капіталу (основних фондів), грн.

Фв = 5451120/ ((571336,7+494399,7)/2) = 10,23

Фондоємність - величина обернена фондовіддачі, грн.

Фм = 1/10,23 = 0,098

Фондоозброєність праці (Фоз):

Фоз = ОФ/Чпвп, грн/чол,

де: ОФ - середньорічна вартість основних фондів, грн.; Чпвп - чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.

Фоз = ((571336,7+494399,7)/2)/19 =28045,69

Ефективність використання оборотного капіталу підприємства здійснюється за наступними критеріями:

Коефіцієнт оборотності (Коб):

Коб = ВР/Об.Ф

Коб = 5451120/ 25266,95 =215,74

Термін одного обороту (Тоб):

Тоб = 360/Коб, днів

Тоб = 360/215,74 = 1,67

Коефіцієнт завантаження (Кз)

Кз = Оборотні кошти/Дохід від реалізації продукції

Кз = 494399,7/ 5451120 = 0,09

3.2 Розрахунок показників рентабельності виробничої програми

Рентабельність виробництва (Рв) визначається за формулою:

Рв = П/С,

де: П - чистий при...