Моральна регуляція підприємницької діяльності (філософсько-управлінський аналіз)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська Академія державного управління при Президентові України

УДК 02. 31: 6. 81

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Моральна регуляція підприємницької діяльності (філософсько-управлінський аналіз)

25. 00. 02 - Філософія державного управління

Гугніна Тетяна Олексіївна

Київ - 2000

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

управлінська експлікація підприємництво

Вступ. Формування “цивілізованої” моралі українського суспільства, яке знаходиться нині в стадії економічного, соціально-політичного і духовного катарсису, є одним з найважливіших практичних і теоретичних завдань. Дослідження моральної регуляції підприємницької діяльності розглядається як одна з важливих передумов формування та ефективної реалізації економічної стратегії української держави, політики розвитку національного підприємництва. На рівні державного управління прийнято ряд постанов і рішень, спрямованих на регуляцію ринкових стосунків у суспільстві, але їх виконання гальмується негативними проявами сьогодення: корупцією, фінансовими махінаціями, спекулятивною діяльністю і численними порушеннями існуючого законодавства. Ось чому встановлення моральних механізмів управління підприємництвом є винятково важливим вузловим елементом сучасної системи соціального пізнання і суспільного перетворення.

Актуальність теми дослідження. Перехідний етап розвитку суспільних і, передусім, соціально-економічних відносин обумовлює посилену увагу до проблем етичної культури в новому історичному контексті, хоча поєднання слів “мораль” та “господарювання” застосовується ще з прадавніх часів. На доказ раціональності цього сполучення вказував, зокрема, Арістотель - творець самого поняття “етика”. Економіку філософ вважав мистецтвом прийняття правильних рішень в господарстві, умінням забезпечувати громадянам не тільки добробут, а й прекрасне життя. Вміння добувати багатство, за словами давньогрецького вченого, є корисним, проте вимагає наявності певних доброчесностей. Проте, заради справедливості слід сказати, що з точки зору інших загальновизнаних етичних вчень (досить згадати погляди Платона, І. Канта, Т. Гоббса) мораль і бізнес принципово несумісні. Хоча б тому, що істинно етичний вчинок не повинен, за логікою цих вчень, переслідувати жодної особистої користі; в той час, як весь бізнес, навпаки, замішаний на максималізації особистої вигоди.

Отже, не все так просто уже навіть з самою постановкою проблеми “етика підприємництва”, не говорячи вже про сучасні її теорії і концепції, і врешті, про структуру науки у всіх її теоретичних, емпіричних та прикладних вимірах. Наукової відповіді на ці питання вимагає сьогоднішня ринкова дійсність.

Принципи і традиції нормативності поведінки своїм корінням сягають у прадавнє минуле людства, а пізніше - в різні культурні та історичні умови, в яких формувалися економічні відносини. В світоглядних підходах до етики підприємництва різних народів багато спільних ознак, але, водночас, є й серйозні розбіжності.

На існуванні маловивчених аспектів взаємодії розвитку економіки та моралі і базується актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, яка частково детермінується фактами хаотичності сучасного суспільного процесу, частою неможливістю знайти спільну мову між народами і державами, глобалізацією конфліктів - економічних, політичних, воєнних та релігійних. Таким чином, етика суспільної відповідальності сьогодні набагато необхідніша, ніж будь-коли. Німецький філософ Х. Йонас пише: “Раніше десяти заповідей могло вистачити для моральних орієнтирів, але в епоху глобальних змін з урахуванням руйнівного потенціалу, яким диспонує людина, а також з урахуванням технічного прогресу, який робить можливим зміни генів і навіть, можливо, створення нової людини, ми повинні розробити етику, яка дозволить нам усвідомити, наскільки велика наша відповідальність” [Politеconom. - 1997. - № 1. - С. 20].

Ступінь наукової розробки проблеми. Етика підприємництва як галузь соціокультурного знання сформувалася в 70-х роках ХХ століття переважно в США і Західній Європі. Однак, моральні аспекти бізнесу приваблювали дослідників уже в 60-і роки. Наукова спільнота і діловий світ прийшли до висновку про необхідність підвищення “етичної свідомості” професіональних бізнесменів та менеджерів при проведенні ними ділових операцій, а також відповідальності корпорацій перед суспільством. Особлива увага зверталась на випадки корупції як серед урядової бюрократії, так і серед відповідальних осіб різних корпорацій.

Саме тоді з'являються праці американських дослідників Ч. Маккоя, Д. Ден Юла та Б. Ролліна, в яких узасаднюється створення нової етики підприємництва, яка б відповідала вимогам демократичного суспільства, а не тільки максималізації прибутку. Розквіт наукової думки в галузі етики підприємництва, однак, почався значно пізніше - наприкінці 80-х років, коли стало ясно, що весь світ далі піде шляхом ринкової економіки.

Інтенсивні дослідження проблеми етики підприємництва та управління в 90-і роки здійснюються також в Польщі, яка найбільш активно намагалася ліквідувати централізовано-планову економіку і інтегруватися в ринкову соціальну систему. Розробка польськими вченими (В. Гаспарський, А. Левицька-Стшалецька, Ч. Порембський) даної проблеми є важливою для нас в практичному плані - як слов'янської країни, яка швидко і без особливих втрат увійшла в ринкову дійсність. Характерною рисою польських публікацій з етики підприємництва та управління є спроба екстраполяції західних моральних стандартів господарювання на постсоціалістичну дійсність країн Центральної і Східної Європи.

Серед країн СНД пальма першості в розробці проблем етики підприємництва належить російським вченим (М. Дряхлов, Ю. Олещук, П. Шихірєв та ін.). Що стосується вітчизняної науки, то для неї дана тематика є новою і малорозробленою. Практично нині відсутні публікації, які б характеризували етику підприємництва в філософському чи історичному аспекті. Опубліковані праці найчастіше досліджують тематику з точки зору культурології (В. Моісеєв, А. Яновський та ін.), психології (С. Москвичов, Ю. Палеха та ін.), соціології (А. Арсеєнко, М. Міщенко, Т. Нельга, В. Пилипенко, В. Тимченко, І. Шевель та ін.).

У сучасній філософській і соціально-політичній літературі є чимало праць, присвячених історії та теорії моральної свідомості, її ролі в економічній діяльності та проблемам формування теоретичних і методологічних засад управління та підприємництва. Серед авторів цих праць - А. Алі-Заде, В. Борисенко, В. Бебик, А. Гусейнов, А. Герасимчук, Т. Герет, П. Гнатенко, В. Грачов, М. Головатий, Є. Донченко, А. Єрмоленко, Є. Злобіна, В. Іванов, А. Ігнатович, Г. Іррлітц, А. Кривельов, В. Князєв, Ю. Лебединський, О. Маноха, В. Малахов, С. Москвічов, І. Надольний, Н. Нижник, Е. Петрі, М. Пітерс, І. Попелова, О. Плахотний, С. Платонов, В. Ребкало, В. Скуратівський, Н. Смелзер, М. Стейнберг, В. Тихонович, З. Тимошенко, Р. Хізріч, В. Чефранов, А. Чирикова, С. Шейко, К. Шварцман, Г. Щокін, О. Яновський та ін.

Авторитетним джерелом для даного дослідження послужив навчальний посібник українських вчених А. Герасимчука, З. Тимошенко, С. Шейка “Філософські основи менеджменту і бізнесу” (К., 1999), в якому з історичної точки зору розглядаються філософські, світоглядні, методологічні та етичні основи управління і підприємництва.

Важливим внеском в розробку теми став зроблений в монографії В. Пилипенка та І. Шевель “Соціологія підприємництва” [К., 1997] аналіз мотивів та цілей діяльності вітчизняних бізнесменів, їхніх цінностей, проблем взаємодії суспільства, ринку та підприємництва, екологічної просвіти населення, підприємницького світогляду.

Такий, в основному, сучасний стан розробки окресленої проблеми дослідження. Очевидно, що не вистачає історико-філософського аналізу виникнення моралі підприємництва та її розвитку, дослідження ролі релігійних та культурних чинників у даному процесі. Малодослідженою є також роль етики бізнесу в загальній системі світогляду сучасного суспільства. Всі ці проблеми вимагають, на думку автора, аргументованого наукового висвітлення. Багато з названих вище проблем етики господарювання заслуговують на особливу увагу і спеціальні дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація тісно пов'язана з виконанням наукових досліджень в Українській Академії державного управління при Президентові України по темі “Соціальний розвиток і соціальна політика: основи і проблеми розвитку” та Американсько-Польсько-Українською державною програмою “Єврорегіон Прикарпаття: розвиток бізнесу і підприємництва” (1996-2000 р.), затвердженою спецкомітетом Ради Європи в 1996 р.

Мета і основні задачі дослідження. Автор дисертаційної роботи ставить за мету філософсько-управлінський аналіз теоретичних джерел і соціально-історичних умов формування системи етичних цінностей в підприємництві та менеджменті і визначення її місця в структурі світоглядних цінностей сучасного ринкового суспільства. На основі теоретичного аналізу і практичного досвіду досліджуються моральні регулятори розвитку економічних ринкових відносин та формування відкритого громадянського суспільства, а також роль людського морального потенціалу, як найважливішого чинника економічного поступу і підвищення соціально-управлінського рівня в трансформації господарства України.

Реалізація даної мети здійснюється шляхом постановки і вирішення таких завдань:

- експлікації основних категорій об'єкту дослідження;

- співвідношення понять менеджменту і управління;

- розгляду моралі підприємництва в онтологічному плані;

- дослідження гносеологічного характеру етики бізнесу;

- детального історико-філософського обгрунтування етики підприємницької діяльності;

- розкриття змісту релігійних моральних традицій господарської та торгівельної діяльності та їх впливу на формування сучасної етики підприємництва;

- аналізу головних сучасних світоглядних підходів до моралі підприємництва і менеджменту.

Теоретичну і методологічну основу дисертаційного дослідження становлять ідеї класиків світової філософії в галузі соціальної етики і управління (Платон, Арістотель, Августін, Ф. Аквінський, Б. Мандевіль, Д. С. Мілль, У. Джемс, Д. Дьюї), а також сукупність різноманітних загальнонаукових і соціально-філософських принципів і методів, які склалися в сучасний науці.

Автор застосовує класичну наукову парадигму економіки ринкового суспільства та методи як філософського, так і загальнонаукового пізнання: комплексний, системний підхід; логічний порівняльний аналіз; історичну порівняльну ретроспективу; наррацію, які в сумі допомагають розкрити генезу, основи і принципи формування моралі підприємництва та управління. Аналіз досліджуваних проблем здійснюється на основі нового соціально-економічного мислення, орієнтованого на гуманізацію і пріоритет загальнолюдських цінностей.

Наукова новизна одержаних результатів. Мораль підприємництва є істотним показником загальної культури кожного цивілізованого суспільства, тому виявлення соціогенних чинників її виникнення, функціонування і розвитку є певним внеском у спільний доробок гуманітарного знання.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснена спроба застосування філософсько-управлінського аналізу до системи моральних регуляторів ринкового виробництва. Вона конкретизується в таких основних положеннях, які виносяться на захист, зокрема:

- розкрито принциповий взаємозв'язок між онтологічним і гносеологічним аспектами етики підприємництва (що досі не приймалося до уваги), який впливає на структуру цієї наукової дисципліни: запропоновано виділити нормативну і дескриптивну етику. Хоч дана наука в своїй основі вирішує філософські проблеми, практичне рішення деяких із них змушує вчених входити в поле дослідження інших дисциплін - економіки, соціології, психології, праксеології, теорії управління та інших. Це, на думку автора, надає їй інтердисциплінарного характеру;

- доведено, що предмет науки (мораль підприємців і поведінка фірм) обумовлюється її об'єктом (соціоетичні виробничі і позавиробничі відносини). Етика підприємництва - це оодночасно елемент ринкового світогляду і окрема галузь соціокультурного знання; це - специфічний вид професійної етики, яка вивчає не лише мораль підприємців, менеджерів та рядових працівників ринкового господарства, але і поведінку фірм, підприємств і установ, що отримують прибуток, зокрема рівень їх соціальної відповідальності;

- досліджено основні закономірності генези моралі господарницької та управлінської діяльності, що полягають в переході від етики чесного громадянина поліса (антична філософія), через цілковиту залежність економічної поведінки від теологічних настанов (філософія Середньовіччя) до повної акцептації моралі господарника-індивідуаліста (мислителі Нового часу і ХІХ ст.) ;

- виокремлено, що сучасна господарницька мораль Заходу - це специфічний атрибут суспільної свідомості. Вона сформувалася в умовах суспільства вільної конкуренції кінця ХІХ - початку ХХ століть під впливом філософських (конвенціоналістських) шкіл (утилітаризму і прагматизму) та практики економічного лібералізму, яка характеризується мінімальним втручанням держави у справи підприємництва;

- доведено, що виникненню та запровадженню грунтовних етичних засад взаємодії та спілкування в господарській і управлінській діяльності людство завдячує релігії. (В священних книгах, заповідях та традиціях знаходимо перші практичні поради щодо моралі в підприємництві. В іудаїзмі це - “золоте правило” Мойсея, яке пізніше лягло в основу християнської моралі; в буддизмі - заповідь праведної мови, праведних рішень і праведних способів заробити на життя; в ісламі - заборона надання позичок з метою лихварства, правило жертвувати десятиною прибутку на користь убогих) ;

- встановлено, що світова система ринкового суспільства характеризується відмінними світоглядними основами і моделями формування моралі в підприємництві та менеджменті, які детермінуються специфікою суспільного буття і свідомості різних народів. Найбільш принциповими для представлення цілісної системи сучасних моральних регуляторів підприємництва є: американська (система “основних” моральних цінностей), західноєвропейська (загальна культура підприємництва), азіатська (філософія фірми) та російська (“естетична етика” бізнесу) ;

- зазначено, що в Україні за роки незалежності створилися суспільні підвалини і соціально-психологічні передумови вироблення власної моделі етики підприємництва. Моральні орієнтири українського підприємництва базуються на західному теоретичному і практичному досвіді, але передусім мають відповідати політиці державотворення, специфічним умовам становлення ринкової економіки і особливостям національного менталітету.

Практичне значення одержаних результатів. Дослідження має практичну вартість, яка відображається в наступних аспектах:

- філософсько-теоретичному: як поглиблення і конкретизація знання про один з видів професійної етики;

- навчально-дидактичному: як науково обгрунтований матеріал до розробки курсу етики підприємця і менеджера, а також для лекційно-пропагандистської діяльності;

- прогностичному: як підстава для формування вітчизняної моделі моралі господарської і управлінської діяльності.

Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та розробки в межах дисертаційного дослідження, зокрема ті, які характеризують його наукову новизну і практичне значення результатів, одержані дисертантом особисто. Всі теоретичні результати та ідеї досліджені автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювались на засіданні кафедри соціальної і гуманітарної політики Української Академії державного управління при Президентові України. Результати дослідження використовувалися в процесі викладання окремих тем для управлінських кадрів Придніпровського регіону в Інституті гуманітарних та економічних проблем (м. Дніпропетровськ).

Одержані висновки і положення дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема, на міжнародних наукових конференціях: “Підприємництво в процесі структурних змін в Центральній і Східній Європі” (Польща, 1998 р.) та “Категорія цінності і цілі підприємництва” (Польща, 1999 р.). Висновки і пропозиції роботи сприятимуть покращенню державного управління всією структурою суспільних відносин в умовах багатоукладної ринкової економіки.

Публікації. Основні ідеї та результати дослідження відображені автором в 10 публікаціях, зокрема в трьох статтях в наукових фахових виданнях з державного управління, тезах і доповідях на трьох міжнародних науково-практичних конференціях та в 1 брошурі.

Структура та обсяг дисертації. Мета і завдання дисертаційного дослідження визначили логіку і структуру роботи, яка складається з вступу, чотирьох розділів, списку основної використаної літератури і висновків. Обсяг основного змісту дисертації становить 165 машинописних сторінок, загальний обсяг - 184 машинописних сторінки. В дисертації наведено 2 таблиці, 3 додатки. Використано 203 джерела (з них - 45 іноземними мовами).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У “Вступі” обгрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, формулюються мета і основні завдання дослідження, визначається ступінь наукової розробки проблеми, основні методи дослідження, його наукова новизна, теоретичне і практичне значення.

Перший розділ - “Теоретичний аналіз соціально-етичних основ підприємницької діяльності” - присвячений аналізу концептуальних засад: філософсько-управлінській експлікації категорії підприємництво, бізнес, менеджмент і управління, - висвітленню онтологічного і гносеологічного аспектів етики підприємництва.

В першому підрозділі - “Стан і основні напрямки дослідження проблеми” -аналізується стан розробки і перспективні напрямки подальшого вивчення проблем підприємницької етики.

Першими кроками в дослідженні проблеми етики підприємництва в ХХ ст. автор вважає праці М. Вебера, зокрема, “Протестантська етика і дух капіталізму”, в яких аналізується зв'язок економічних досягнень ринкового суспільства з ментальністю і моральністю підприємців і менеджерів.

В сучасній зарубіжній науковій літературі особлива увага приділяється наукознавчій характеристиці етики підприємництва і управління (М. Веласкес “Етика бізнесу та її основні концепції”), аналізу ролі філософських концепцій у формуванні категорій цієї науки (Р. Соломон “Етика і майстерність: співробітництво і порядність в бізнесі”), вивченню проблем соціальної відповідальності та зростання впливу моральних характеристик індивіда на розвиток ринкових виробничих відносин (Р. Хартлі “Етика бізнесу: насильство суспільної відповідальності”).

Проблемам ідентифікації та структуризації наукової проблематики етики бізнесу та менеджменту присвячені фундаментальні праці американських дослідників Т. Герета і Р. Клоноскі “Етика бізнесу”, німецького вченого П. Козловського “Етична економія як синтез економічної та етичної теорії” та польського автора Р. Вишнєвського “Три типи етичних теорій і етика бізнесу”.

Щодо сучасного стану розробки проблем етики бізнесу в країнах СНД, то ще не час робити узагальнюючі висновки, адже процес економічної трансформації ще не завершився. Українські дослідники теми працюють в наступних напрямках: соціологічному (Міщенко М. Підприємець сьогодні: штрихи до соціально-психологічного портрета // Філософська і соціологічна думка. -К., 1993; Пилипенко В. Є., Шевель І. П. Соціологія підприємництва. -К., 1997) ; культурологічному (Палеха Ю. І., Кудін В. О. Культура управління та підприємництва. -К., 1998) ; соціально-управлінському (Палеха Ю., Водерацький Ю. Етика ділових стосунків. -К., 1999) ; психологічному (Москвичов С. Г. Психологія ділового спілкування -К., 1995; Яновський А. Етика підприємництва // Закон і бізнес. -К., 1993). Філософсько-управлінський аспект проблеми поки що залишається поза увагою українських вчених.

В другому підрозділі - “Аналіз основних понять об'єкта дослідження” -розглядаються фундаментальні поняття, які характеризують студійовану сферу буття. Зокрема поняття “підприємництво” і “підприємець”. Робиться висновок, що підприємництво - це професійна економічна діяльність, спрямована на розширене відтворення власного капіталу з метою одержання прибутку безвідносно до конкретної сфери виробництва - матеріального чи духовного. Запропоноване автором визначення дає можливість “відсікти” всі вторинні ознаки, які констатують не саме підприємництво як вид професійної діяльності, а категорію, органічно пов'язану із словом “підприємець”. Завершує підрозділ етимологічна характеристика понять менеджмент і управління, яка пояснює науковознавчу різницю між ними.

В третьому підрозділі - “Мораль підприємництва як елемент світогляду” - автор відзначає необхідність онтологічної характеристики поставленої проблеми.

Розкриваючи онтологічний аспект проблеми етики підприємництва, дисертант стверджує, що моральність підприємництва виступає як наслідок розвитку демократії в державі, коли усвідомлюється необхідність регулювання поведінки громадян в економічних процесах. З точки зору світогляду, бізнес - лише одна з моделей суспільних відносин. Моральні проблеми в ньому не складніші і не простіші, ніж в цілому в ринковому суспільстві. Такий висновок тим більше вірний, якщо брати до уваги те, що прихильники зображення одвічної аморальності підприємництва обгрунтовують свій вердикт посиланням, що бізнес - це інституціональний людський егоїзм, оскільки головною його пружиною є особистий інтерес. Як свідчить історія ідей, суспільний прогрес пов'язаний з удосконаленням власне демократичних форм управління суспільством, які збуджують, активізують особистий інтерес як каталізатор суспільного розвитку.

Як кожна наука, етика бізнесу має свій об'єкт (соціоетичні і позавиробничі відносини), предмет, структуру (поділ на нормативну та дескриптивну) і проблематику. Саме ці питання висвітлюються у четвертому підрозділі - “Етика бізнесу як галузь соціокультурного знання”. Зокрема підкреслюється, що етика підприємництва - це найбільш поширена назва науки, що займається формулюванням і аналізом етичних законів (правил) господарювання. Існують також інші назви цієї наукової дисципліни: етика бізнесу, етика економіки, етика господарської діяльності та менеджерська етика. Дисертант вважає, що вищенаведені терміни є в своїй основі синонімами однієї назви - етики підприємництва. Точка зору автора на її предмет зводиться до наступного: етика підприємництва - це специфічний вид професійної етики. Її особливість визначається тим, що етика бізнесу покликана вивчати не тільки мораль підприємців, менеджерів та рядових працівників ринкового господарства, але і “поведінку” фірм, підприємств і установ, які отримують прибуток, зокрема, рівень їх соціальної відповідальності.

В другому розділі - “Історико-філософські обгрунтування моралі підприємницької діяльності” - відсліджується “філософська історія” етики підприємництва. В першому підрозділі - “Проблеми господарювання і управління в античній етиці” - автор відзначає, що як система соціальних поглядів на ринок і його досягнення етика почала формуватися в стародавній Греції. В античній науці категорія моральність вперше починає набирати самостійного статусу.

Давньогрецькі філософи конкретизують образ людини, яка займається господарством. Наприклад, Платон малює образ ідеальної держави, в якій прагнення володіти властиве тільки найнижчій верстві виробників, і то як недолік. Досконалість, проектована за посередництвом розуму, повинна елімінувати різнорідність, випадковість, непередбаченість, що витікають з людських пристрастей, які виступають на ринку в процесі товарообміну. Через виховання, вважає Платон, можна змінити нерозумні нахили людини, які ведуть до жадібності і надмірності.

Арістотель, як і його вчитель Платон, був надто ретельним виразником інтересів аристократів, тому виявився несправедливим до торгівлі, до нижчих класів, які повинні були сумнівним способом заробляти собі на життя, та до купців-іноземців. Вклад філософа в історію етики бізнесу полягає в шаленій атаці на підприємництво і його функціонерів. Це знайшло вияв у висвітленні ним фінансових проблем держави-поліса: підозра до діяльності управителів-фінансистів, мислячих “категоріями прибутковості”. Отже, Платона і Арістотеля прийнято вважати першими повноважними творцями не тільки управлінської, але й господарницької етики.

У другому підрозділі - “Питання соціально-економічної етики в епоху феодалізму” - дисертант концентрує увагу на залежності етики господарського життя в цей період від релігії і церкви. Якщо етичні погляди стародавніх були проникнуті вірою в людину і її сім'ю, прагненням до розумної насолоди земними благами, то феодалізм - це час проповіді похмурої, песимістичної моралі про гріховність людини та її земних занять, нездатність проникнути в таємниці людського спілкування.

Августин Аврелій, відомий науці як Блаженний, стверджував, що рабство є наслідком гріхопадіння. Коли Бог створив людину, ніхто не був рабом. Августин не в змозі зберегти тезу про природність рабства, як це ми бачили у Арістотеля. Звідси і суперечливість його концепції, яка наперекір всім гріховним світським царствам метою історичного діяння ставила досягнення “безкласового” царства Божого.

Натомість Фома Аквінський зовсім не засуджував ні заняття торгівлею, ні збагачення, вважаючи, що прибуток по своїй природі не виражає нічого порочного чи суперечливого доброчесності. Ніщо не перешкоджає використанню прибутку для необхідної чи доброчесної цілі, як наприклад, утримання сім'ї чи допомога убогим. Займаючись торгівлею в подібних випадках, людина вбачає в прибутку не самоціль, а лише плату за свою працю. Мислитель допускає можливість заняття торгівлею навіть для духовних осіб, якщо того вимагає необхідність. Тут у середньовічного філософа знаходимо думку, що торгівля містить в собі тільки “видимість зла”, а її використання залежить від людини. Фома Аквінський радив підприємцям бути простими, поміркованими, стриманими. В такий спосіб мислителі епохи феодалізму поєднали теологічну етику з практикою економічного життя, не виходячи за рамки пануючої схоластики.

Виникнення буржуазної моралі підприємництва знаходить своє відображення в третьому підрозділі - “Мислителі Нового часу про мораль ринкового суспільства”.

Закономірною реакцією на феодальну етику стала етика Нового часу - переважно етика буржуазії. Її суспільним носієм була буржуазія, в першу чергу середня і дрібна, а в певних історичних ситуаціях (війнах, революціях і повстаннях) і велика буржуазія. В цілому, етика буржуазії наслідує моральні тенденції середніх верств феодального суспільства, які зазнали, щоправда, відчутної метаморфози. З посиленням економічних і соціальних позицій міста, ростом його претензій зростає і експансивність моралі, яка віднині схильна оголосити свої уявлення універсальними і обов'язковими для всіх. Теоретичне джерело цієї моралі, як відзначають їх дослідники, - Старий Завіт Біблії, а у освіченого міщанства - арістотелізм і реформістські теорії. В дисертації наведено найбільш характерні концепції етики Нового часу, що охоплюють економіку і підприємницьку діяльність.

Першою аналізується концепція англійського філософа і лікаря Б. Мандевіля, який свої етичні погляди висловив у невеличному сатиричному творі “Байка про бджіл”. Автор приходить до висновку, що ця робота орієнтує на остаточну зміну концепції соціально-етичної сутності людини.

В інтерпретації Б. Мандевіля поняття про доброчесність і вадність господарської діяльності людини набувають нового значення. Він показує, як багато пороків (пристрасть до прибутків, марнотратство) сприяють розвитку промисловості, економіки, і, навпаки, похвальні доброчесності (бережливість, помірність, аскетизм) лише гальмують розвиток суспільства. Б. Мандевіль постає як абсолютний утилітарист, він ототожнює користь з тим, що економічно вигідно для власного класу.

Подальша історія господарської етики привела вчених до визнання тези про те, що керування власними інтересами в житті людини, за певних умов, може бути схвалене як дія, що не суперечить моральним підвалинам. Переконливі приклади такого підходу містять роботи Б. Франкліна і А. Сміта.

Зокрема, моральні почуття, за А. Смітом, стають вихідним пунктом для загальних правил поведінки, які виробляються шляхом суспільного схвалення чи несхвалення певних норм. Так, для людей цілком природно взяти собі за загальне правило уникати таких дій, які можуть зробити індивіда об'єктом ненависті, презирства і осуду, викликати в нього сором і неприємні почуття. І навпаки, дії, які одержують загальне схвалення, позитивну оцінку суспільної думки, викликають також і наше схвалення.

Закінчується історико-філософський аналіз 4-м підрозділом - “Утилітаризм і прагматизм: соціально-управлінська і ділова етика”.

Економічну етику підприємництва утилітаристи (І. Бентам, Д. С. Мілль та ін.) намагалися обгрунтувати вивченням розумового складу і характеру людей, розглядаючи суспільство як агрегат індивідів, мислення яких переживає процес еволюційного розвитку. Вони виступили як типові представники ідеології фритредерства, суть якого зводилася до вимоги невтручання держави в економічну діяльність приватнокапіталістичних підприємців. Ця концепція лягла в основу сучасної теорії ліберальної ринкової економіки.

Одним із головних постулатів прагматичної ділової етики є положення про моральну ситуацію, яка завжди є неповторною, унікальною, а тому всякий раз вимагає від людини нового рішення, різного вибору поведінки. Вибір поведінки, з точки зору прагматизму, - це вибір засобів для досягнення успіху в наявній ситуації. Під поведінкою прагматисти розуміють наслідування людиною середовища з метою успішного пристосування до нього.

З точки зору автора це вже не нормативна, а дескриптивна етика, яка має справу не з нормами, а з фактами, з даними досвіду і спостережень. Це скоріше діловий етикет, ніж етика, з тією різницею, що вона доповнюється вірою в успіх, в задоволення потреб, в реалізацію можливостей, не обмежених жодною соціально-моральною перспективою.

Такою була еволюція філософських поглядів на мораль підприємництва: від рестрикцій через нормативи і до дескриптивної етики прагматизму, яка отримала назву “етики вранішньої зорі” американського підприємництва. Практика розвитку американського бізнесу доводить, що його визначні представники мали своє моральне кредо і досягли успіху завдяки дотриманню загальноприйнятих норм поведінки.

Перші погляди на мораль господарництва містяться в релігійних джерелах. Тому в третьому розділі дисертації - “Релігійні етичні традиції господарювання і управління” - мова йде про теоретичні засади, практичні рекомендації і національні традиції в моралі господарювання, що виникли під впливом різних віровчень.

Автор починає з аналізу іудаїзму - однієї з найдревніших релігій світу. В першому підрозділі - “Іудаїзм про соціально-управлінську і підприємницьку етику” - зазначається, що в сфері соціального життя іудаїзм виставляє дві вимоги: право і справедливість. З другої випливає ще один постулат - морально-економічний, а саме, обов'язковість справедливого розподілу. Згідно іудейської традиції ресурси природи і суспільства - це дар, яким Бог наділяє всю людську родину в ім'я підвищення загального добробуту. Це не означає заперечення права окремої людини володіти тим, що їй належить, користуватися плодами надбаного. Сюди ж можна віднести і вчення іудаїзму про благодійність. Саме іудаїзм “продумав” етику благодійності, розробив методи її практичного застосування.

Іудаїстська етика підприємництва настільки широка, що охоплює навіть моральну характеристику довірчих фондів і товариств з обмеженою відповідальністю. Визначаючи останні правомочною формою підприємництва, іудаїзм має на увазі перш за все дотримання прав акціонерів. Дана організаційна структура обмежує кредиторів і охороняє особисті вклади акціонерів. Оскільки таке положення є загальновизнаним, в ньому немає нічого неетичного чи аморального, але компанія не може стати для вкладників чи її керівництва чимось на зразок щита для охорони від неетичних вчинків. Іудаїстське віровчення накладає на корпорації такі ж обов'язки, як і на окремих громадян. Керівництво фірми не може виправдовуватися тим, що виконувало вказівки акціонерів, оскільки іудаїзм забороняє перетворювати акційну спілку в знаряддя неморальних дій.

На думку дисертанта, буддизм (ІІ підрозділ - “Буддистська мораль і економічна діяльність”) теж зробив свій внесок в розвиток етики господарчого життя.

З погляду сучасної буддистської теології, напрям розвитку економіки в глобальному масштабі, а також цінність всіх сучасних світових концепцій виробництва і споживання знаходиться під великим знаком запитання, тому що в них домінують критерії прибутку і максимальної придатності. Сумнівно, вважають буддисти, щоб подібні підходи могли допомогти збереженню життя на нашій планеті. Тому етика буддизму намагається допомогти пошуку нової системи - економічного господарювання. Вона веде нас в напрямку трансформування внутрішніх цінностей, щоб вони допомогли збереженню планети від загибелі. Протиставлення егоїзму, характерне для буддистської етики, видається досить сильним, щоб допомогти людству впоратися з глобальними проблемами. Резюме етики буддизму - альтруїзм вирішує всі проблеми.

Значне місце в третьому розділі - підрозділ ІІІ - “Питання моралі господарювання в християнських вченнях” - займає співставлення існуючих в підприємницькій діяльності відносин між людьми з етичними нормами християнства.

В дисертації зазначається, що християнська релігія позбавляє соціальної монополії суспільні, політичні і економічні структури, висуваючи свій власний критерій суспільного господарництва, яким є тільки людське призначення і загальний доступ до плодів божественного творіння для всіх мешканців земної кулі. В цьому критерії християнство вбачає накладене на суспільство зобов'язання виконувати постулат економічної теорії: благополуччя однієї частини суспільства не повинно досягатися за рахунок зубожіння іншої. Таким чином, християнство, незалежно від існуючих юридичних положень вважає, що світ бізнесу зобов'язаний визнавати суспільні норми, які скеровують його діяльність в бік загальнолюдського благополуччя, і враховувати всі моральні наслідки, що випливають із поняття людської солідарності.

Події останнього десятиріччя показують, що життя суспільства вимагає не лише усвідомлення своїх прав, але й розуміння соціальної відповідальності як гарантії прав людини. Згідно християнства, кожна людина повинна вносити свій особистий внесок (у тому числі і моральний) в загальну справу за умови, що всі працюють, виконуючи різні економічні ролі.

В дисертації відзначається, що вклад християнства в справу етичного обгрунтування підприємницької діяльності не є зведенням арбітражних, моральних повчань. Це лише розгляд практичних наслідків тих проявів віри, які стосуються взаємин Бога з людьми і які християни вважають своїми методами інтерпретації і переживань людської екзистенції. Разом з тим, це віровчення містить ряд практичних імплікацій в мораль бізнесу і підприємництва.

Значний внесок в розвиток позитивної етики торгівельної господарської діяльності зробила наймолодша з світових релігій - мусульманська. Про це йде мова в останньому підрозділі даного підрозділу - “Ісламські етичні доктрини бізнесу та управління”.

Автор зазначає, що одним з найважливіших моральних принципів ісламу, що стосуються власності, є вимога розумного споживання та заборона марнотратства і зловживання накопиченим багатством. В одному з хадисів пророк Мухамед проголошував, що 9/10 всіх милостей Аллаха, в тому числі й прибуток, поступає від торгівлі. Вважається, що саме ця ісламська ідея пояснює схильність мусульман протягом століть вирішувати свої економічні проблеми за рахунок торгівлі і вважати прибутки не тільки повноправним, але і найкращим способом ангажованості в людські справи. Разом з тим, потяг до прибутку не повинен затьмарювати мусульманам інші обов'язки - братерства, солідарності, милосердя, а також виплати спеціального соціального (на користь убогих) податку - закята. Подібні моральні постулати можна спостерігати і в християнстві. Правовірний мусульманин може одержувати прибуток тільки від власної праці, як виняток, завдяки таким інвестиціям, що супроводжуються небезпекою понести фінансові втрати. Цим пояснюється заборона азартних ігор як незаслуженого способу отримання прибутку, що використовує злидні чи потреби інших людей. Разом з тим, не забороняється одержувати прибуток із джерел, які можна прирівняти до кас взаємодопомоги, спеціальних довірчих фондів чи до інших сучасних форм фінансового інвестування, де вкладник розділяє як прибутки, так і можливі збитки. Цей принцип лежить в основі діяльності так званих “ісламських” банків, які зобов'язані функціонувати як довірчі товариства, коли навіть їх функції виходять за межі традиційного розуміння банківської справи.

Заключний, четвертий розділ дисертації - “Етика бізнесу і менеджменту в контексті сучасного світового та вітчизняного досвіду: моделі формування та тенденції розвитку” - складається з 5 підрозділів. В першому - “Цінності як моральний орієнтир - американський світоглядний підхід” - розглядаються моральні цінності, що вважаються сьогодні найважливішими в підприємництві США. До них автор відносить патріотизм і національну гідність підприємців, їх відданість родині, віротерпимість, екологічну свідомість, духовну підтримку слабших і харитативну діяльність. На думку американських аналітиків, саме ці цінності вберегли американський бізнес від морального релятивізму.

Якщо американська етика підприємництва філософічна і стосується, перш за все, світоглядних питань, то західноєвропейська, з одного боку - повністю детермінована багатими традиціями європейської культури, з другого, за своїм змістом - більш конкретна і стосується безпосередньо моральності людей бізнесу і менеджерів. Про це йде мова в другому підрозділі - “Соціально-етичні засади західноєвропейського бізнесу”. Автор відзначає, що європейці при постановці проблеми етики підприємництва звертаються до індивідуальної моралі людей бізнесу, а азіати - до цілісного світогляду фірми як інституту, виробничої одиниці. В зв'язку з цим в третьому підрозділі - “Азіатська модель практичної етики - “філософія фірми” - підкреслюється, що найважливішим аспектом керівництва діловою активністю на Сході є точне визначення ідеалів і устремлінь підприємства: стратегії відповідальності виробників, участі у створенні загального добробуту народу, внеску до розвитку світової культури шляхом дотримання кредо працівників - чесності і порядності, гармонії і співпраці, чемності і покірливості.

Ринкова трансформація і повернення капіталізму в Росію на початку 90-х років значно підняли інтерес до соціальної відповідальності і етики бізнесу в цій країні. Тому 4-й підрозділ - “Тенденції розвитку моралі російського підприємництва - від нігілізму до “естетичної етики, - автор дисертації присвячує аналізу моральної ситуації в господарському житті Російської Федерації. Чи можливо застосувати в Україні існуючі в Росії етичні концепції підприємництва? На це питання дисертант намагається відповісти в останньому п'ятому підрозділі - “Суспільні і соціально-психологічні передумови формування вітчизняної моделі етики підприємництва”. Специфіка становлення вітчизняної економіки на ринкових засадах створює певні труднощі в формуванні соціальної відповідальності і “етичної поведінки” вітчизняних підприємців. На думку українських вчених (Н. Єрмошенка, В. Пилипенка, В. Тарасенка), сюди належить віднести: а) консервативні установки, стереотипи і уявлення про приватне підприємництво, менеджмент і ринок; б) залишки адміністративно-управлінського механізму; в) відсутність належних правових умов для розвитку ринку; г) високий ступінь ризику в сфері підприємництва; д) рівень культури і дотримання моральних норм в бізнесі і менеджменті тощо.

Подолання цих перешкод, на думку автора, прискорить розвиток цивілізованого підприємництва в Україні. Об'єднана Європа характеризується не тільки спільною економікою, але й подібною економічною ментальністю: дисциплінованим служінням інтересам фірми і споживача, протистоянням егоїзму політики максималізації прибутку і зростаючим гуманізмом виробничих відносин. Досвід ринкових перетворень в Україні доводить, що досягти стану такої відповідності можливо лише за умови створення діючого механізму адаптації моральної свідомості громадян до нових економічних і політичних умов.

ВИСНОВКИ

На підставі проведеного дослідження автор робить деякі узагальнюючі висновки щодо можливості і суті морального регулювання підприємницької і управлінської діяльності:

1. Зростання виробництва і стремління до прибутку відіграють визначальну роль в ринковому господарстві, але вони не можуть стати єдиною директивою підприємництва і винятковим критерієм економічного успіху. Тут діють й інші основоположні цінності. В цьому зв'язку можна перефразувати біблійне твердження: “Чи буде користь людині, якщо вона доб'ється розвитку економіки, зростання добробуту та прибутку, але причинить шкоду своєму природному середовищу, а через нього і своїй людській природі? ”.

2. Інтерес до питань моралі господарювання і управління має не менш давню історію, ніж людська цивілізація. Етичні дилеми завжди були в центрі філософських роздумів і релігійної моралі. В європейській культурі етика (в тому числі управлінська і господарча) починається з Платона. Арістотель створив підвалини не тільки управлінської, але й економічної етики і підняв її до рангу незалежної філософської дисципліни, на зразок логіки або фізики. Її предметом були проблеми вищого добра, обгрунтованої міри, на яких повинні були базуватися раціональні і правові дії. Фома Аквінський, поклавши в основу античні першоджерела, створив власну концепцію філософсько-теологічної етики, яка й понині вирізняється потужним інтелектуальним потенціалом.

3. Наведені світоглядно-філософські орієнтири доводять, що нинішня дискусія на тему етики підприємництва, незважаючи на різницю в акцентах, має численні історичні прецеденти. Аналіз джерел західної класичної ліберальної думки (праі Б. Мандевіля, Б. Франкліна, Д. С. Мілля) переконує, що існує безпосередній зв'язок між економічними і соціально-філософськими аспектами об'єкту етики підприємництва. Задача сьогодення - продовжувати традицію А. Сміта і М. Вебера і об'єднати вчених суміжних дисциплін для дослідження поведінки і взаємовідносин людей в умовах ринкового господарства.

4. В релігійному світогляді поняття справедливості завжди було в центрі роздумів про проблеми моралі. Спираючись на початковий постулат Божественного і світського порядку, увага християнської, іудейської і ісламської теологій концентрувалася на двох економічних категоріях: ціні і проценті. Згідно догматики цих релігій підприємницька діяльність вважалася необхідною для задоволення основних матеріальних потреб людей, які в свою чергу є передумовою досягнення духовних і інтелектуальних цілей вищого порядку. Однак, підприємництво, спрямоване на одержання надприбутку чи “лихви” як самоціль, вважалося за наганне.

5. Дискусія про етику підприємництва і менеджменту досягла сьогодні кульмінації в США, Західній Європі та Японії, не обійшла стороною й колишні соціалістичні країни і республіки СРСР. Етика бізнесу, етика управління введені в університетські програми як спеціальні наукові дисципліни, а в ряді країн Заходу здійснюється підготовка фахівців з етики бізнесу та управління. Цим проблемам присвячені серйозні міжнародні симпозіуми та конференції. Одна з робочих секцій останнього в цьому сторіччі Всесвітнього конгресу філософів (Бостон, 1998 р.) займалася винятково аналізом підприємницької етики.

6. Майбутня модель нашої моралі підприємництва, з погляду автора, на перших порах відрізнятиметься від існуючих сьогодні зразків (американського, західноєвропейського і азіатського). По-перше, вона створюється не на порожньому місці, зростає на західних традиціях, які необхідно сприймати об'єктивно і застосовувати згідно з нашими умовами. По-друге, більшість нинішнього покоління підприємців сформувалася на принципах моралі соціалістичного суспільства з усіма її вадами і перевагами. По-третє, на неї впливає і в найближчому майбутньому буде впливати східнослов'янська “православна” ментальність. На значення цього впливу вказують численні зарубіжні автори, які спеціалізуються з питань етики і психології бізнесу.

7. Для практичної реалізації деонтологічної етики підприємців і управлінців в Україні необхідно ретельно вивчати і аналізувати досвід розвинених і постсоціалістичних країн, ширше впроваджувати в життя професійні моральні статути і кодекси, на рівні державного управління продовжити законоустановчу діяльність, що сприяє загальному покращенню морального клімату і формує засади цивілізованої поведінки в економічній діяльності.

Важливим чинником дієвості державного управління слід визнати високу етичну культуру громадян і апарату виконавчої влади України, яка в свою чергу є наслідком загального рівня суспільної моралі. Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що виважена державна політика морального регулювання підприємництва і управління має стати одним із значущих факторів прогресивного поступу українського суспільства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гугніна Т. О. Етичні аспекти українського підприємництва // Актуальні проблеми розвитку суспільної думки і практики управління. - Запорізький інститут державного і муніципального управління. - 1998. - № 5. - С. 87.

2. Гугніна Т. О. Мораль підприємництва як елемент світогляду // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1999. - № 3. С. 279-285.

3. Гугніна Т. О. Питання етики в античній філософії // Актуальні проблеми державного управління. Збірник наукових праць УАДУ. -Львів, 1999. -№2. С. 80-88.

4. Гугнина Т. А. Из истории этики предпринимательства // Придніпровський науковий вісник. Історія та філософія. - 1998. - № 35 (102). - С. 29-38.

5. Гугнина Т. А. Буддистская нравственность и экономика // Придніпровський науковий вісник. Історія. Філософія. Соціологія. - 1998. - № 86 (1530). - С. 1-5.

6. Гугнина Т. А. Отражение морали предпринимательства в христианской теологии // Придніпровський науковий вісник. Історія та філософія. - 1999. - № 46 (113). - С. 49-62. 7. Гугніна Т. О. Світові релігії і етика господарювання. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1999. - 48 с.

8. Гугнина Т. А. Этические измерения бизнеса // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. V Міжнародна конференція. Том 2. Тези доповідей. Дніпропетровськ: 1998. - С. 22.

9. Гугніна Т. О. Етика бізнесу в Україні // Доповіді міжнародної наукової конференції “Підприємництво в процесі структурних змін в Центральній і Східній Європі”. - Жешув: 1998. - С. 40-51.

10. Гугніна Т. О. Тенденції розвитку моральності російського підприємництва // Міжнародна наукова конференція “Категорія цінності і цілі підприємництва”. - Жешув: 1999. - С. 125-132.

АНОТАЦІЯ

Гугніна Т. О. Моральна регуляція підприємницької діяльності (філософсько-управлінський аналіз). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25. 00. 02 - філософія державного управління. - Українська Академія державного управління при Президентові України, Київ, 2000.

В роботі вперше у вітчизняній науковій літературі застосовано філософські методи до аналізу моральних регуляторів ринкової господарської діяльності. В результаті виявлені соціально-історичні та теоретичні передумови формування моралі підприємництва і управління, закономірності еволюції основних філософських концепцій етики бізнесу, визначена роль моральної регуляції в економічній діяльності і її місце в структурі світогляду ринкового суспільства. Охарактеризовані основні типи сучасної моральної практики бізнесу та менеджменту (американський, західноєвропейський, азіатський та російський).

Встановлено принциповий взаємозв'язок онтологічного і гносеологічного аспектів проблеми, структуру етики бізнесу і її інтердисциплінарний характер, взаємообумовленість предмета і об'єкта науки етики піприємництва.

Запропонована дефініція даної науки як специфічного виду професійної етики.

Розкрито соціально-психологічні умови специфіки ринкової економіки, напрямки державної політики, стан суспільної свідомості творення української моделі підприємницької моралі з урахуванням зарубіжного досвіду та національного менталітету. На основі проведеного дослідження здійснена спроба прогнозування основних напрямків розвитку “етичного” бізнесу в Україні.

Ключові слова: підприємництво, менеджмент, мораль господарського життя, етика підприємництва, філософія фірми, соціальна відповідальність, управління.

АННОТАЦИЯ

Гугнина Т. А. Моральная регуляция предпринимательской деятельности (философско-управленческий анализ). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25. 00. 02 - философия государственного управления. - Украинская Академия государственного управления при Президенте Украины, Киев, 2000.

В работе впервые в отечественой научной литературе применены философские методы к анализу моральных факторов рыночной хозяйственной деятельности. В результате выявлены социально-исторические и теоретические предпосылки формирования морали предпринимательства и управления, закономерности эволюции основных философских концепций этики бизнеса, определена роль моральной регуляции и ее место в структуре мировоззрения рыночного общества. Охарактеризованы основные типы современной моральной практики бизнеса и менеджмента (американский, западноевропейский, азиатский и российский).

В ходе осуществленного анализа установлены принципиальная взаимосвязь онтологического и гносеологического аспектов проблемы, структура этики бизнеса и ее интердисциплинарный характер, взаимообусловленность предмета и объекта науки.

Все это позволило дать дефиницию этики предпринимательства как специфического вида профессиональной этики. Ее особенность определяется тем, что этика бизнеса призвана изучать не только мораль предпринимателей, менеджеров и рядовых работников рыночного хозяйства, но также поведение фирм, предприятий и учреждений, получающих прибыль, в частности, уровень их социальной ответственности.