Професіограма "Архітектор"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Загальна характеристика професії

2. Санітарно-гігієнічні умови та безпека праці

3. Вимоги до професії працівника

4. Професійне навчання

5. Протипоказання до навчання та виконання професійних обов'язків

6. Заробіток

7. Перспективи зайнятості

8. Підвищення кваліфікації

9. Література про професію



1. Загальна характеристика професії

Код професії за Національним класифікатором України «Класифікатор професій ДК 003:2010» - 2141.2.

Архітектор (із грецької мови - головний будівельник) - фахівець, який за допомогою матеріально-технічних ресурсів створює проект організації простору.

Архітектори всіх рівнів кваліфікації займаються проектуванням містобудівельних та архітектурних комплексів, їх плануванням і рекомендацією, впорядкуванням та благоустроєм територій та архітектурних об'єктів, а також міським та ландшафтним дизайном. До видів діяльності архітектора також належать: дослідження, пов'язані з проектним рішенням; здійснення авторського нагляду за будівництвом; розробка проектів реставрації архітектурних пам'ятників, інтер'єрів будівель та окремих приміщень. Основна мета праці архітектора - створити максимально зручне середовище для життєдіяльності людини.

Історія виникнення професії

Професія архітектора - одна з найпрадавніших. У країнах Древнього Сходу вона була з найпочесніших і доступна лише знаті. Освіту у Древньому Єгипті архітектор отримував у школах писарів, а майстерності вчився, зазвичай, у сім'ї - навички і прийоми передавалися із покоління в покоління. У Древній Греції підготовка архітекторів здійснювалась у невеликих приватних школах під керівництвом досвідчених майстрів. Грецькі архітектори Філон, Гермоген, Іктін створили невідомі нам трактати про архітектурне мистецтво. Перша збережена робота про архітектуру належить римському військовому інженеру Вітрувію. Античну теорію архітектури вдосконалювали майстри італійського відродження - Альберті, Палладіо, Серліо та ін.

Професія архітектора в її близькому до сучасного розуміння виникла у Відродженні в Італії. У середні віки будівельники соборів були всього на всього підрядниками - мулярами або теслярами.

Становлення професії в період відродження пов'язувалося з виникненням креслення як специфічного зображення майбутньої споруди. До цього майстер оперував макетом, який детально зображував майбутній будинок, або простою первинною схемою, що базувалась на відомому прототипі.

Однак у цей період ще зберігалась чуттєвість живого начала. У кресленні ще бачили малюнок, близький до малюнка художника. В архітектуру прийшли художники Рафаель, Бальдазаре Поруцці, Романо і скульптори Мікеланджело, Ломбардо. Саме з переходом у сферу мистецтва архітектора, як вид діяльності, отримала високий статус, а професія архітектора стала шляхетною.

Саме уміння грамотно виконувати креслення (а не практична діяльність) відрізняло професіонала архітектора. Нова роль креслення і теоретичної думки витіснила практичний досвід на задній план. Характерно, що в цей період приходили у професію люди, які не вміли будувати. Так геніальним аристократ із Флоренції, видатний теоретик архітектури і автор багатьох будівель Альберті.

Сучасна проблема професії загострилася у ХІХ ст. у зв'язку з розвитком техніки будівництва. Архітектору знадобилися значні інженерні знання. Розвиток міст потребує від архітектора специфічних знань з галузі інженерно - транспортних мереж , соціальних . економічних та інших проблем міста. Професіонала - архітектора, починають готувати два типи навчальних закладів - художні та технічні. Всередині ХІХ ст. у Франції , Німеччині, Росії з'явилися вищі технічні школи, у тому числі інженерно - будівельні , в яких стали готувати інженерів архітектурного профілю. Це призвело до розділення професії на дві: архітектора - художника - для спорудження монументальних будівель та інженера - архітектора або цивільного інженера - для споруди будівель.

У ХVІІІ ст. в архітектурі відбувається зміна стильової спрямованості. Провідним стилем стає класицизм. Цей напрямок характеризується прагненням до простоти і ясності архітектурної форми, строгістю симетрії планування, гармонійною врівноваженістю пропорцій і стриманістю декоративного оздоблення.

Переворот, який відбувся у ХХ ст. у архітектурі, ознаменований не просто появою нових форм, застосуванням нових матеріалів. Змінилася вся концепція виду творчості. Досі при проектування на першому плані стояли завдання естетичні, світоглядні, тепер же головним призначенням архітектури стає найбільш раціональне вирішення практичних, функціональних завдань.

Справжня архітектурна революція пов'язана з оформлення у 20-ті роки функціоналізму як провідного напряму. Він утвердив такий основний принцип як «Форма іде за функцією». Видатний Ле Корбьюз'є сформулював принципи функціональної архітектури: 1) колони, що підіймають будинок над землею; 2) сад на даху; 3)вільний план; 4)горизонтальне вікно; 5) вільний навісний фасад. У рамках функціоналізму органічно розкрилися можливості будівельного матеріалу сторіччя - залізобетону.

У Радянському Союзі отримав популярності близький за духом напрям - конструктивізм( конструкція - основа усього архітектурного рішення). У деяких спорудах того часу поєднувались конструктивізм і класична теорія.

У другій половині минулого сторіччя зростає взаємозв'язок архітектури містобудування загалом. На зміну традиційним художнім ремеслам прийшов дизайн уже багатьох прихильників знаходить собі техніцизм - особливо при будівництві багатоповерхових будівель, але він все одно не домінує, а співіснує з безліччю різних шкіл і напрямів.

Зміни, яких зазнала професія

На початкових етапах розвитку архітектури процес проектування відбувався безпосередньо на будівництві, а основним засобом була система пропорційних мір. Окрім того, існувала так званий «словесний проект», тобто обговорення архітектором найважливіших аспектів майбутньої споруди: розмір, склад приміщень, форма об'ємів та деталей, строки будування та кошти. Образ майбутнього проекту існував лише в уяві самого архітектора, а далі він уже втілювався в матеріалі.

В епоху Відродження ситуація змінилась - з появою креслень архітектор приділяє більшу увагу проекту, а не будівництву, крім того лінійна перспектива дає змогу побачити архітектурний об'єкт з точки зору людини ще до початку будівництва та внести необхідні корективи. Функції архітектора змінюються - тепер він спостерігає за втіленням свого задуму по кресленнях, результатом його професіональної діяльності стає проект - графічна модель майбутнього об'єкта.

Поява ЕОМ ще більше відділяє архітектора від процесу будівництва і навіть від процесу розробки проекту. Його завданням є формулювання ідеї, яка за допомогою програмного забезпечення може бути втілена в проекті фахівцем іншого рівня.

Соціально-економічне значення професії

Соціальна значущість праці архітектора і його відповідальність перед суспільством зростають за умови, коли проблеми архітектури як творчості безпосередньо пов'язуються з громадським життям людей, з формуванням життєвого середовища людини. Розвиток архітектури залежить від матеріально-технічних і соціальних факторів; він визначається пануючим світоглядом та ідеологією. Тепер архітектором стоїть задача організації архітектурно-просторового середовища для тієї чи іншої діяльності людини.

Органічною частиною цієї загальної задачі стає містобудування. Безупинний розвиток продуктивних сил вимагає проведення великих проектно-планових робіт, що розповсюджується на всю територію країни.

Соціальний і технічний прогрес, зростання матеріальних і духовних запитів суспільства, що є основою ідейно-художніх і естетичних переваг архітектури, проблеми всебічного розвитку особистості людини вимагають від архітекторів усе більш широких і глибоких знань, уміння швидко орієнтуватися в професійних і суміжних сферах.

Основний зміст функціональних обов'язків працівника

Сучасний архітектор розробляє проект будівлі у вигляді або макетів. До переліку функціональних обов'язків архітектора належать:

- розробка архітектурно - будівельних частин проектів;

- участь у підготовці технічних завдань на розробку містобудівних і архітектурних рішень;

- забезпечення відповідності містобудування і архітектурних рішень, що розробляються нормативними, що діють, вимогами охорони довкілля і екологічним стандартам;

- проектування садово-паркових проектів, елементів благоустрою на основі взаємодії архітектури і ландшафту та з урахуванням питань екології;

- розгляд планів будівництва, рекомендації і перепланування будівель з урахуванням нормативних вимог;

- розробка проектів реставрації архітектурних пам'яток;

- здійснення авторського нагляду за будівництвом проектованих об'єктів;

- участь в аналізі та узагальненні досвіду розробки і реалізації архітектурно-містобудівельних рішень;

- участь у експертизі проектів, підготовці публікацій тощо.

Практикуючі архітектори, поряд з власне проектуванням, здійснюють авторський контроль за веденням будівельних та оздоблювальних робіт. Окрім цього в обов'язки архітектора може входити підбір будівельних і оздоблювальних матеріалів, малів, техніки, складання кошторисів проектів.

Характеристика процесу праці

Професіональна діяльність архітектора включає розробку містобудівної концепції, проектування різних виробничих і спеціальних об'єктів, проектування окремих будівель різного призначення, проектування доріг, магістралей, ландшафтне проектування, проектування сприятливих житлово-побутових умов, розробка проектів рекомендації і перепланування будівель, пам'ятників архітектури, узгодження проекту на різних стаціях його розробки, захисту проекту, розробка робочої документації, здійснення авторського нагляду.

Уся робота над проектами і розробка концепції проводяться з урахуванням нормативної відповідальності, побажань замовника, зокрема стилістичних. На цій стадії роботи важливі навички спілкування з людьми. Зазвичай над проектами працює архітектурна майстерня або спеціалізований відділ.

Задум, ідея архітектора виходять з функції призначення об'єкту будівництва. На етапі формулювання і постановки завдання архітектор спілкується із замовниками.

Наступний етап - пошук конструктивного рішення, що відповідає архітектурній ідеї( образу). Будь-яка будівля - це надзвичайно складний організм, при проектування якого архітектори повинні пам'ятати про водопровід, електропостачання, вентиляцію, пожежну безпеку тощо.

Діяльність архітектора зумовлена вимогами часу та науково-технічного прогресу. Для усіх галузей діяльності архітектора важливою є творчість, через неї реалізується його особистість. Однією із провідних рис особистості - є здатність створювати нові ідеї, вміння швидко реагувати як на вимоги суспільства так і окремого замовника. Головним змістом творчої діяльності архітектора є перетворення задуму у візуальні образи.

Засоби виробництва

У професійній діяльності архітектор застосовує методи і технічні засоби архітектурного проектування, системний підхід, процедури об'ємного та містобудівного моделювання, прийоми графічного і модельного вираження ідеї та задумів, предпроектний і проектний аналіз.

У своїй роботі архітектор використовує наступні засоби праці: ручні( ручки, олівці, фломастери); електрифіковані( телефон, персональний комп'ютер); вимірювальні прилади(лінійки, циркуль тощо).

Головним функціональним засобом праці архітектора є наочно - образне, творче мислення, математичні здібності, розвинена просторова уява, художні здібності, довготривала і оперативна пам'ять, розвинена дрібна моторика рук, ділова переконлива мова, а також органи чуття - зір, дотик, слух.

У роботі архітектора широко використовуються комп'ютерні техніки та спеціальні комп'ютерні програми. Володіння засобами двовимірної (2D) та тривимірної (3D) графіки необхідним для здійснення комп'ютерного проектування.

Зв'язок з іншими професіями

До споріднених професій архітектора належать:

- інженер - будівельник;

- дизайнер інтер'єрів;

- ландшафтний дизайнер;

- дизайнер меблів;

- скульптор.

Тип діяльності

За класифікацією професій Є.О. Клімова, фаховий напрям діяльності «Архітектор» належать до типу «людина - художній-образ». Особливостями цього типу є те, що предметом праці є художній образ, метою праці - досягнення краси, гармонії, естетики в навколишньому світі, вплив на людину за допомогою мистецтва для його вдосконалення, збереження культурної спадщини людства.

У професійній діяльності представників типу професій «людина-художній-образ» головними моментами є творчість, натхнення, свобода. Не варто забувати, що архітектор працює на соціальне замовлення, тому результат праці повинен відповідати вимогам естетики.

Якщо архітектурна діяльність здійснюється на посаді керівника підрозділу або ж у приватному бізнесі, то виникає необхідність налагодження спілкування з підлеглими, керівництвом, клієнтами-замовниками, що вимагають високого рівня розвитку комунікабельності, ввічливості, вміння проявляти такт і повагу до інших людей.

Можливі зміни у професійній діяльності

Зміст архітектурної професії змінюється з розвитком суспільства, відбиваючи об'єктивні потреби суспільства, виробництва, прогрес культури, науки і техніки. Діяльність архітектора, пронизуючи всі сфери виробництва, культури і побуту, спрямована на вирішення головної гуманістичної мети - створення умов життя, гідних людини.

2. Санітарно-гігієнічні умови та безпека праці

Ступінь тяжкості та напруженості праці

Архітектор займається розумовою працею. Людям розумової праці притаманний високий ступінь напруження уваги - в середньому у 5-10 разів вищий, ніж при фізичні й праці. При виконанні розумової праці можуть мати місце у вегетативних функціях людини:підвищення кров'яного тиску, зміни ЕКГ, збільшення легеневої вентиляції і вживання кисню, підвищення температури тіла.

Психофізіологічне напруження в роботу архітектора можуть вносити наступні фактори: інтелектуальне навантаження, підвищена моральна і матеріальна відповідальність, відповідальність за життя і здоров'я людей, необхідність тривалої кропіткої роботи при втіленні уявного проекту в ескіз або проект, спілкування з людьми ( комунікативне навантаження).

Обмеження у праці за професією щодо статі

Стереотипні уявлення про те, що архітектор - професія чоловіча, сьогодні не актуальні. Переважна більшість студентів провідних архітектурних вузів країни - дівчата. Роботодавці, зазвичай, не висловлюють своїх переваг щодо статі кандидата на посаду архітектора, адже дискримінація за статтю заборонена законом. Що стосується розробки архітектурного рішення, то жінки знаходяться на рівних позиціях з чоловіками. Тобто шанси побудувати кар'єру в даній сфері однакові для обох статей. Традиційними вимогами для цих претендентів на дану посаду залишаються досвід роботи та знання необхідних комп'ютерних програм.

Режим праці та відпочинку

Режим роботи архітектора визначається згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, встановленими на підприємстві. Умови та режим праці безпосередньо залежить від уподобань архітектора, структури та форми роботи. Робота головним архітектором передбачає зайнятість повний робочий день.

Зважаючи на великий ступінь напруження внаслідок розумової діяльності та малорухомий спосіб життя під час роботи, відпочинок архітектора повинен мати активний характер ( заняття спортом, фізичними вправами, відпочинок на свіжому повітрі).

Особливі умови та фактори праці

Зазвичай архітектор працює в комфортних умова - приміщенні, проте його ділові контакти під час роботи над проектом пов'язані з переїздами, відрядженням на виробничі майданчики, об'єкти, в інші міста.

Можливі помилки у роботі, аварій і травматизму

Існує думка, що професія архітектора більш відповідальна, ніж лікаря, оскільки останній може приховати свою помилку, а помилка архітектора залишається на загальний огляд багато років. Архітектурна діяльність пов'язана з високим рівнем вірогідності помилок, які за наслідками та напрямком дії можна розподілити на такі групи:

- помилки при створенні проектів (споруд будівель, міста);

- помилки та порушення при виконанні чинних процедур та правил обслуговування клієнтів;

- звичайні помилки (прорахунки), не зовсім вдалі з точки зору кінцевого фінансового розрахунку, що призводить до втрати можливого заробітку.

У професії архітектора присутні ризики усіх видів травматизму ймовірні для будь-якої діяльності, яка здійснюється у сучасному офісі.

3. Вимоги до професії працівника

Необхідний рівень загальноосвітніх знань

Тим, хто має наміри оволодіти професією архітектора, необхідні знання математики, фізики, креслення, малювання, інформатики, української мови та літератури, які здобуваються в межах шкільної програми.

Медичні вимоги

До складу медичних вимог включено загальні вимоги до нормального функціонування органів та систем людського організму, відсутність хронічних захворювань, нервово-психічної та серцево-судинної патології. Особливими вимогами вважаються: висока координація рухів зап'ястей рук, витривалість зорового аналізатора.

Вимоги до схильностей та інтересів

Архітектор повинен досконало орієнтуватися у сучасності та вміти передбачати майбутнє. Адже об'єкти, створені ним, як правило, «живуть» довше за свого автора.

Дуже велике значення мають спеціальні здібності, задатки, обдарованість і така властивість мислення, як креативність. Крім природних задатків, архітектору необхідні наполегливість, сила волі, працьовитість і величезне бажання досягти майстерності та досконалості.

Вимоги до інтелектуальної сфери

До цих вимог слід віднести розвинене просторово-образне мислення, художній смак, аналітичний склад мислення, конструкторські математичні та художні здібності. Для складання гармонічного дизайн-проекту необхідне знання колористики, основ композиції і перспективи, об'ємного моделювання.

Вимоги до емоційно-вольової сфери

До даних вимог слід віднести: стресостійкість; високу здатність до самоконтролю та саморегуляції; наполегливість; посидючість; достатній рівень розвитку емпатії. Архітектор повинен знати психологію людини та вміти запрограмувати сценарій її побудови просто таким чином, що б вона почувалась максимально комфортно.

Вимоги до морально-ділових якостей

Важливе значення для успішної діяльності архітектора має ціла низка особливостей ,якостей: особиста організованість; соціальний інтелект (уміння розуміти поведінку людей); здатність приймати рішення і відстоювати свою точку зору; спостережливість; здатність встановлювати на підтримувати контакт; уміння домовлятися, спілкуватися з партнерами і здатність доводити справу до завершення.



4. Професійне навчання

Необхідний рівень професійної освіти

Архітектура повинна відбивати життя епохи. Це потребує від архітектора глибокого знання соціальних, технічних, наукових і художніх проблем. Цим визначається основна задача архітектурної освіти - підготувати архітектора, здатного охопити життя в його цілісності. Архітектор повинен знати: методи проектування і проведення техніко-економічного розрахунків; технічні, художні, економічні, екологічні, соціальні та інші вимоги, що пред'являються до проектованих об'єктів; специфіку регіональних природних умов реалізації містобудування і архітектурних рішень; види і властивості будівельних матеріалів; вимоги до охорони довкілля; організацію праці; трудове законодавство, правила і норми охорони праці.

До того ж для якісної роботи архітектору необхідно мати юридичну, економічну, нормативно-правову та менеджерську підготовку.

Загальні вимоги та умови вступу до професійного навчального закладу

Правила прийому до конкретного вищого навчального закладу, що здійснює підготовку з цієї спеціальності, розробляють самими закладами відповідно до законодавства України та Умов прийому до вищих навчальних закладів України, які затверджуються наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту і є обов'язковими для всіх ВНЗ незалежно від форм власності і підпорядкування. Архітектурна освіта в Україні будується на основі безперервності та реалізується через широку мережу закладів архітектурної освіти різних рівнів: школи, ліцеї, технікуми, коледжі, інститути, академії, університети, установи, що підвищують кваліфікацію, аспірантури і докторантури державної і недержавної форми власності.

Абітурієнт має бути підготовлений за програмою повної загальної середньої освіти і мати атестат зрілості або диплом молодшого спеціаліста напряму підготовки «Архітектура будівель і споруд».

Матеріальне заохочення професійного навчання

Дієвим механізмом матеріального заохочення до професійного навчання за спеціальністю «Архітектура» є залучення студентів до реальної практичної фахової діяльності у формі стажування на базі діючих установ (архітектурних вимог, майстернях, студіях) або ж шляхом створення при навчальних закладах учбово-виробничих архітектурних підрозділів.

Провідні навчальні дисципліни

Структура архітектурної освіти - це інтегрований простір, у якому споконвічно закладено взаємодію трьох загальновідомих освітніх блоків: науки, мистецтва і техніки.

До числа фахових предметів також належать архітектурний проект, об'ємна просторова композиція, малюнок, живопис, теоретична механіка, архітектурна графіка, макетування. Для архітекторів, які займаються дизайном, необхідне знання колористики, об'ємного моделювання та основ композиції.

Архітекторам, які займаються будівництвом, важливі знання специфіки систем опалення, прокладки технічних матеріалів, водопостачання та кондиціювання.

Форми та тривалість навчання

Відповідно до обраної сфери архітектурної діяльності та попереднього рівня освіти можуть бути рекомендовані такі форми навчання:

- Очна денна форма навчання у ВНЗ;

- Заочна форма навчання, яка є однією із форм здобуття певного рівня вищої освіти особам, які мають відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівень.

- Екстерна форма навчання - передбачає самостійне вивчення експертами дисциплін згідно з навчальними планами обраного напрямку, і є зручною формою навчання для осіб, які працюють і не мають змоги навчатися на денній формі або мають бажання здобути другу вищу освіту.

- Післядипломна форма навчання у ВНЗ для осіб, які мають вже здобуту вищу освіту.

Програма підготовки магістрів та спеціалістів передбачає для всіх спеціалісті в напрямку «архітектура» та цикл фахових дисциплін Це навчання триває 1 рік і 4 місяці.

Конкретні місця, форми та умови навчання, рівень отриманої кваліфікації

В Україні підготовку молодших спеціалістів за спеціальністю «Будівництво та архітектура» здійснюють будівельні технікуми.

Архітектурну освіту в Україні можна також у вищих навчальних закладах: Київський національний університет будівництва і архітектури, Одеська державна академія будівництва і архітектури, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, інститут архітектури Національного університету «Львівська політехніка», Донбаська національна академія будівництва і архітектури.

Підготовка бакалаврів здійснюється за загальним напрямом «архітектура» і дає базову професійну підготовку. Підготовка спеціалістів за трьома спеціальностями: «Містобудування», «Архітектура будівель і споруд», «Дизайн архітектурного середовища».

5. Протипоказання до навчання та виконання професійних обов'язків

Медичні протипоказання до навчання та професії

Навчання та робота за професією «Архітектор» не рекомендується людям із такими захворюваннями: нервово - психічними, алергічними, серцево - судинними, опорно - рухового апарату, зорового аналізатора (нездатність розрізняти кольори, зниження гостроти зору), слабкість нервової системи, а також переважання холеричних рис темпераменту, адже для успішної діяльності архітектор повинен бути врівноваженим, посидючим, емоційно стабільним.

Не варто обирати дану професію людям без художніх нахилів, без почуття естетики та гармонії.

Позитивні поради

Навчання архітектурному ремеслу має тривати все життя, необхідно черпати знання з усіх відомих джерел. Архітектор повинен бути розвиненим в інших сферах науки, він повинен бути художником, скульптором, філософом, психологом, соціологом, інженером та економістом.

Архітектору треба розуміти ,якою відповідальною працею він займається. Його роботи завжди виставлені на загальний осуд, протягом багатьох поколінь. І від того наскільки грамотно здійснений проект, великою мірою залежить позитивний розвиток суспільства в моральному плані.

6. Заробіток

Наявність заробітку під час навчання

Можливим джерелом заробітку під час професійного навчання може бути стажування за обраним фахом на базі діючих установ (архітектурних бюро, майстерень). Для студентів ВНЗ грошова винагорода за виконану роботу під час виробничої практики на підприємстві становить 100% заробітної плати.

Іншим можливим джерелом заробітку може бути практична архітектурна діяльність у навчально-виробничих підрозділах чи фірмах, створеними навчальними закладами.

Вірогідний середній заробіток

Зарплата архітектора знаходиться у прямо пропорційній залежності від рівня його професійної підготовки. Заробітна плата архітектора приватного бюро найчастіше здійснюється на приватній основі. Він отримує відсоток від суми замовлення. Рядові працівники - оклад+можливі премії.

Середній заробіток архітектора у різних регіонах і на конкретних підприємствах може значно відрізнятися від середніх показників по Україні.

7. Перспективи зайнятості

Можливість працевлаштування після навчання

Для сучасних архітекторів існують досить широкі можливості для працевлаштування. Місцем їх роботи можуть бути : архітектурні та проектні інститути, спеціалізовані підрозділи в науково - дослідних інститутах, реставраційні майстерні, меблеві магазини і салони, освітні установи. До послуг архітектора сьогодні звертаються не тільки виробничі та комерційні структури, а й приватні особи. Зараз навіть люди у свою квартиру запрошують архітектора для оформлення приміщень.

Варіантів розвитку кар'єри декілька. По-перше - це самостійна приватна робота. Інший варіант - робота в проектних інститутах або участь у державних бюджетних проектах. Традиційно молодий спеціаліст, який прийшов у компанію, працює в команді архітекторів, виконуючи робочу частину проекту. Вищий ступінь кар'єрного розвиту - посада головного архітектора, обов'язки якого залежать від масштабів та напрямків діяльності компанії.

Галузеві та регіональні потреби у працівниках даної професії

Останнім часом особливо гостро постає питання вирішення екологічних проблем міста. Все це безпосередньо пов'язане з професійною діяльністю архітектора різного профілю.

Останні роки молоді архітектори отримують можливість брати участь у конкурсах і отримувати державні гранти на втілення своїх проектів. Поступово стаюсь все більш затребуваними фірми, в яких разом працюють архітектори, інженери і будівельники. Крім того, будівництво сьогодні розвивається дуже швидко. А це означає, що найближчий десяток робіт попит на грамотних економічно підкованих архітекторів буде лише зростати.

Ризик безробіття

Головною перешкодою на етапі працевлаштування є відсутність досвіду у молодих фахівців. Архітектору зі стажем менше 2-х років навряд чи запропонують високооплачувану і престижну роботу. Однак ризик безробіття у даній спеціальності значно нижчий ніж в інших. Цей ризик зменшується за рахунок можливості здійснювати професійну діяльність на засадах приватного підприємництва, тобто не шукати вакансій, а зайняти активну позицію у ринкових відносинах.

Інші сфери діяльності, де можна реалізувати набуті професійні знання

Потрібно відмітити, що сьогодні архітектурна освіта стає, умовно кажучи, менш художньою і більш будівельною. Якщо не вдається знайти роботу саме архітектурного профілю, є можливість реалізувати себе у сфері дизайну (ландшафтів, інтер'єрів). Крім попиту на професійних проектувальників, росте попит і на дизайнерів.

Архітектори також можуть займатися реставрацією будівель та їх реконструкцією, декораціями, і, нарешті, просто бути художником.

8. Підвищення кваліфікації

архітектор професія обов'язок

Підвищення кваліфікації та оволодіння суміжними професіями

Підвищення кваліфікації ,поглиблення знань та оволодіння тонкощами архітектурної справи можливе шляхом участі у тематичних семінарах, конференціях, круглих столах, тренінгах. На базі попереднього здобутого фаху можна також оволодіти такими суміжними професіями: реставратор, реставратор по кераміці, реставратор живопису, ілюстратор, інженер з цивільного будівництва. Можливе підвищення кваліфікації за рахунок стажування за кордоном.

Спеціалізація в межах основної професії

Існують деякі спеціалізації архітектора, в залежності від обраного профілю, такі як нижчезазначені.

Так, архітектор ландшафту займається садово-парковим мистецтвом.

Архітектор промислового будівництва вирішує архітектурні завдання у сфері взаємодії людини і виробництва.

Архітектура житла і громадських будівель працює як в місті, так і в сільській місцевості. Це наймасовіша архітектурна діяльність.

Архітектор-реставратор повертає пам'ятки культури до нового життя, зберігаючи красу і велич минулої епохи і пристосовуючи їх для сучасної експлуатації.

Містобудування (урбаністика) - найбільш складний вид архітектурної діяльності.

Архітектори, які здобули вищу освіту та мають стаж роботи, присуджуються категорії, які можуть бути трьох рівнів і залежать перш за все, від кваліфікації та досвіду роботи фахівця. Існують 3 ступені розвитку архітектора:

1. Технік-архітектор

2. Архітектор/провідний архітектор

3. Головний архітектор.



9. Література про професію:

1. Архітектура.Короткий словник / За загальною редакцією А.П. Мардера. - К.: Будівельник, 1995. - 334 с

2. Бархин М.Б. Методика архитектурного проектирования в системе архитектурного образования. - М. :Стройиздат,1969. - 224 с

3. Гутнов А., Глазічев В. Мир архитектур: лицо города. - М.: Мол.гвардия, 1990. - 350 с

4. Жестаз Б. Ренесанс. Пер. с фр. - М.: Астрель, 2003. - 160 с

5. Кандилис Ж. Стать архитектором. - М.: Стройиздат, 1979. - 272 с

6. Книга об архитектуре/ сост. А.М. Журавлев, В.И. Рабинович. - М.: - Знание 1973. - 160 с

7. Николаев И.С. Профессия архитектора / И.С. Николаев. - М., 1984. - 384 с

8. Посацький Б.С. Основи урбаністики: навч.посібник для архіт. спец. - Львів: Арніка, 1997. - 116 с

9. http//www.jobs.ua

10. http//www. kto-kem.ru

Размещено на Allbest.ru

...