Проектний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Теоретична частина

1.1 Концепція проектного аналізу

1.2 Альтернативна вартість

1.3 Розробка концепції маркетингу

2. Практична частина

2.1 Чиста теперішня вартість

2.2 Коефіцієнт вигоди - витрати

2.3 Внутрішня норма доходності

2.4 Термін окупності проекту

Список використаної літератури

1. Теоретична частина

1.1 Концепція проектного аналізу

Проектний аналіз базується на порівнянні вигод і витрат, пов'язаних з реалізацією проекту; при цьому їх оцінка здійснюється в грошовому виразі.

Концепція проектного аналізу являє собою набір методичних принципів, які визначають послідовність збору та способів аналізу даних, методів визначення інвестиційних пріоритетів, способів урахування широкого кола аспектів до прийняття рішень про реалізацію проекту.

Одним з головних завдань проектного аналізу є встановлення цінності проекту, яка визначається різницею його позитивних результатів та негативних наслідків. За такою оцінкою проекту виникають ускладнення, пов'язані, по-перше, з різним часом отримання вигод та здійснення витрат, по-друге, кількісним та якісним виміром реальних результатів проекту.

При підготовці проекту аналітику необхідно у кількісному виразі оцінити всі приватні та суспільні витрати і з'ясувати неекономічний вплив проекту для надання особам, відповідальним за розробку економічної політики, даних щодо цього проекту. Розрахунки тіньових цін, що свідчать про спотворення в економіці, можуть привернути увагу спеціалістів до вжиття заходів стосовно зміни макроекономічної політики уряду.

Проектний аналіз надає можливість перегляду значущості різних аспектів та їх впливу на результати проекту. Тому роль аналітика досить часто виходить за межі аналізу проекту, і його зусилля спрямовуються на розкриття економічних, екологічних та соціальних проблем, що присутні в суспільстві на даному етапі.

Отже, концепція проектного аналізу концентрується на з'ясуванні витрат на здійснення проекту та вивченні результатів з різнобічних позицій: інтересів акціонерів (або інших власників); економіки в цілому; організацій, які беруть участь у здійсненні проекту; природного та соціального зовнішнього середовищ, в якому здійснюватиметься проект. Подібні методики спрямовані на те, щоб розроблений проект був доцільним з економічного та технічного поглядів, враховуючи при цьому не тільки технологічні або суто технічні аспекти проекту, але й системи управління фінансуванням, а також загальну довготривалість результатів проекту.

Концепція проектного аналізу надає системне уявлення про методи порівняння та оцінки проектів, способи і засоби залучення ресурсів для реалізації проектів, а також механізм управління його життєвим циклом. Тобто проектний аналіз розглядається як складова управління проектом (див. рис. 1).

1.2 Альтернативна вартість

Одним з ключових положень проектного аналізу, особливо у сфері економічного аналізу, є поняття альтернативної вартості. Альтернативна вартість виникає при наявності обмеженості ресурсів на об'єкт чи діяльність, що є цінними для когось. Якщо такої обмеженості немає, тоді всі потреби суспільства у будь-який період можуть бути задоволені. У такому разі відсутня потреба обирати між окремими варіантами, координувати процеси визначення пріоритетних потреб та вибору тих з них, що вимагають першочергового задоволення.

Тільки-но з'являється обмеженість ресурсів, задоволеність усіх запитів унеможливлюється. Отже, обмеженість ресурсів зумовлює необхідність вибору:безпосередньо з об'єктів, де існує альтернатива;опосередковано із закладів чи процедурної організації для соціальних взаємодій, які, в свою чергу, впливають на вибір кінцевих об'єктів.

Оскільки практично будь-які ресурси мають обмежений характер, то вони потенційно можуть бути використані для різних цілей. Так, земельна ділянка в місті може бути забудована жилими будинками, адміністративними спорудами, промисловими підприємствами тощо. Або: якщо беруться у борг гроші для придбання автомобіля, тоді необхідно відмовитися від інших можливостей, що могли б з'явитися завдяки позиченим грошам. Або: запаси валюти, наявні в країні, можливо використати для імпорту товарів, купівлі необхідної сировини чи фінансування інвестиційних проектів.

Концепція альтернативної вартості може поширюватися також на нематеріальні речі. Якщо хтось вирішить стати музикантом і йому потрібно для цього займатися музикою по 8 годин на день, то навряд чи він зможе знайти час для того, щоб навчатися ще й на лікаря. Оскільки засоби та ресурси охорони здоров'я обмежені, може виникнути необхідність урізати витрати на охорону здоров'я для старших членів суспільства для того, щоб підвищити рівень медичного обслуговування дітей. У даному випадку альтернативна вартість буде визначатися як задоволення потреби, що могли б отримати люди похилого віку.

Таким чином, альтернативна вартість -- це втрачена вигода від використання обмежених ресурсів для досягнення однієї мети замість іншого, найкращого з тих, що лишилися, варіанта їх застосування. Інакше кажучи, альтернативна вартість -- це вигода, від якої довелося відмовитися при обмеженості ресурсів, це ціна втраченої вигіднішої альтернативи.

Використання наявних обмежених ресурсів з однією метою обов'язково усуває можливість їх застосування з іншою. Таким чином, різне застосування ресурсів наперед визначає різну кількість чистих вигод, які можна отримати від їх використання. Тому необхідно розподіляти ресурси серед альтернативних способів використання таким чином, аби чисті вигоди були максимальними.

При розгляді фінансового аспекту проектного аналізу основною метою є збільшення до максимуму різниці між доходом і втратами, тобто прибутку. Кожна витрата зменшує цю різницю, і тому ціна, сплачена за певні витрати, може виступати як засіб оцінки альтернативної вартості. Так, при придбанні фірмою сировини, яка може використовуватися у домашньому господарстві, зменшується кількість доступних джерел прибутку для власників фірми. Якщо ж ми звернемося до суспільства в цілому, то у разі, коли метою проекту є максимальний вклад у збільшення національного доходу, ціни, що склалися на ресурси чи товари, не можуть бути засобом оцінки альтернативної вартості.

Очевидним прикладом є такий ресурс, як робоча сила. У разі, коли у суспільстві існують безробітні, а проект передбачає створення нових робочих місць, вони зможуть отримувати зарплату. Для фірми, яка наймає робітників, зарплата є альтернативною вартістю, але з точки зору суспільства альтернативна вартість -- це національний дохід, який не був би отриманий через залучення до роботи колишніх безробітних. Оскільки безробітні не зробили ніякого внеску до національного доходу, нам не варто нехтувати останнім при використанні робочої сили для проекту. Отже, альтернативна вартість з погляду національного доходу є нульовою. Таким чином, альтернативна вартість виявляється різною для фірми і суспільства.

Ринкові ціни можуть бути поганим показником альтернативної вартості з точки зору суспільства в цілому, для якого альтернативна вартість товарів, що підлягають продажу, повинна базуватися на граничній вартості. Остання може визначатися на підставі ціни, яку суспільство має заплатити за аналогічні імпортовані товари, чи вартості інших товарів, що могли б бути придбані шляхом міжнародного обміну, якби нам не потрібно було використати цю альтернативну вартість з визначеною метою. Наприклад, якщо ми повернемо певну частину нафти, яка могла б бути експортована, для внутрішнього використання, вартість її може відрізнятися від ринкової ціни. Це буде гранична ціна, обумовлена вартістю іноземного обміну, яким знехтували для використання нафти для внутрішніх потреб.

Для деяких товарів визначити альтернативну вартість дуже складно, оскільки практично не існує активного конкурентного ринку цих товарів. До таких товарів насамперед належить земля, вартість якої зазвичай неадекватно оцінюється ринковою ціною. У багатьох країнах на вартість землі впливають фактори неекономічного характеру, серед яких -- безпека, традиції, сімейні зв'язки та ін. Для визначення альтернативної вартості землі найбільш поширеними прийомами є: орендна плата, можливо капіталізована, в умовах існування розвинутого ринку оренди землі;пряма оцінка продуктивності землі за допомогою оцінки продуктивності сільськогосподарських культур, які зараз на ній вирощуються, і визначення внеску землі у вартість загальної продукції;"залишковий" метод визначення внеску віддачі землі на підставі додаткової вартості, яку можна отримати від її використання.

Таким чином, у проектному аналізі кожна вартість, яка застосовується для фінансового (з точки зору фірми) або економічного аналізу (виходячи з впливу на національний дохід), є альтернативною вартістю. Тому концепція альтернативної вартості є ключовою в проектному аналізі.

Усе викладене дає змогу дійти висновку, що в проектному аналізі необхідно враховувати не фактичну вартість товару, який ми розглядаємо, а вартість товару чи послуги, від котрої ми відмовляємося. Оскільки альтернативна вартість виражається за допомогою якого-небудь мірила, вона іноді має назви "тіньова ціна", "ціна втраченого шансу", "ціна економічної ефективності" та ін.

1.3 Розробка концепції маркетингу

Концепція маркетингу охоплює стратегію маркетингу та оперативні заходи, необхідні для реалізації стратегії проекту і досягнення проектних чи корпоративних цілей. Оскільки фокусування уваги на цільовому ринку та запитах споживачів має фундаментальне значення для підготовки концепції маркетингу (алгоритм її розробки поданий на рис. 6), аналітики починають її підготовку з оцінки взаємозв'язків між типами проектних продуктів та групами споживачів.

Для кожної цільової групи споживачів визначаються:

- структура ринку та його потенційна ємність;

- потреби споживачів і критерії ініціювання купівлі;

- умови конкуренції;

- рівень ринкових цін;

- вимоги до продукції;

- необхідний рівень кваліфікації персоналу.

Визначення цільового обсягу продажу до кінця розрахункового періоду проводиться на основі прогнозної величини ємності цільового ринку та оціночної вартості підприємства на ньому. Після ідентифікації зони "продукт -- цільова група", визначення обсягів продажу початкового і заключного років функціонування проекту необхідно розробити стратегію маркетингу.

Маркетингова стратегія проекту підпорядкована корпоративній стратегії діяльності фірми. Її вибір залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх факторів, найбільш важливими серед яких є:фактори, що характеризують стан галузі та умови конкуренції в ній;фактори, що характеризують конкурентні можливості фірми, її ринкову позицію і потенціал.

При формуванні стратегії насамперед необхідно враховувати: на якій стадії життєвого циклу перебуває галузь (зародження, швидке зростання, зрілість, спад); структуру галузі (роздроблена чи концентрована); сутність і потужність п'яти конкурентних сил (постачальники найбільш важливих ресурсів, покупці, конкуренція між продавцями аналогічних товарів, товари-замінники, потенційні продавці даного ринку); масштаби діяльності конкурентів (регіональний, національний, світовий рівні).

Розробка концепції маркетингу

аналіз проектний витрата

Основними стратегічними напрямами розвитку, за Ансоффом, є стратегія "продукт-ринок", у межах якої цільовими можуть бути проникнення на ринок, розвиток ринку, розвиток продукту, диверсифікація. Концепція стратегічних альтернатив Портера ідентифікує позиції на ринку і визначає базові стратегії -- диверсифікації, лідерства у витратах, фокусування (концентрації на головних моментах). При розробці проекту повинні бути оцінені всі альтернативні маркетингові стратегії, оскільки обрана стратегія впливає на параметри проекту (межі, технологія, місце розташування).

Найчастіше до уваги беруться стратегії конкуренції (розширення своєї частки за рахунок конкурентів) і стратегії розширення ринку (створення нових ринків чи інтенсифікація попиту). До перших можна віднести стратегії: агресивних цін (наприклад, застосування демпінгових цін); імітації (наприклад, з метою здобуття користі від маркетингової діяльності головних конкурентів) і профільну (фокусування уваги не на ціновій конкуренції, а на якості, особливих характеристиках продукції, торговій марці).

Стратегії розширення ринку повинні базуватися на визначенні фази життєвого циклу галузі, що розглядається, можливостях впливу на ринок, оцінці структури витрат виробництва порівняно з конкурентами, встановленні найбільш важливих критеріїв здійснення покупки, необхідності і можливості створення особливого іміджу.

Маркетингова організація як один з елементів ринкового дослідження проекту передбачає встановлення організаційної мети, що лежить в основі побудови організаційної структури. Формуючи свою маркетингову структуру, підприємство орієнтується на структури інтегровані (діяльність здійснюється комплексно і управляється з одного й того ж координаційного центру) чи неінтегровані (підрозділи, що виконують функції планування асортименту, управління товаропросуванням, збутом готової продукції і т. ін., не мають єдиної координуючої системи). Ефективність організації маркетингу безпосередньо пов'язана з системою розподілу завдань і відповідальності, делегуванням повноважень, комунікаційним взаємозв'язком між підрозділами, політикою набору і навчання персоналу, його мотивацією. Основними проблемами, що виникають у маркетинговій організації, є система взаємодії з іншими підрозділами фірми, оскільки тільки цілеспрямованість усіх структур дозволяє досягти намічених рубежів. Взаємодія маркетингової служби з виробничим відділом, підрозділами, що займаються дослідженнями і розвитком, фінансовими питаннями, матеріально-технічним забезпеченням, дає змогу концентрувати зусилля всіх працівників підприємства на комплексному вирішенні проблем, що виникають, уникаючи дублювання і протиріч.

Маркетингова система відіграє надзвичайно важливу роль в успішній підготовці проекту, оскільки вона пов'язує всі види виконуваних робіт з маркетингу в одне ціле: збір, аналіз ринкової інформації, прийняття маркетингових рішень на підставі цієї інформації, маркетингове планування, контроль і аналіз маркетингової діяльності, розробка стратегії розвитку нової продукції. Розробка комплексу маркетингу передбачає визначення інструментарію, який дозволяє оптимально скомбінувати всі компоненти комплексу (продукт, ціна, просування і збут) для досягнення поставленої мети проекту. При формуванні комплексу слід розглядати природу конкуренції та можливі реакції споживачів і конкурентів.

Першими елементами комплексу є продукт і політика щодо його. Інвестиційний проект фінансово виправданий тільки у разі можливості реалізації продукту, а це, в свою чергу, обумовлено потребами і пріоритетами споживачів.

Для оцінки товару важливими є не тільки функціональні і технічні характеристики, але й зовнішня привабливість, упаковка, післяпродажне обслуговування. При характеристиці продукції проекту слід, окрім опису форми, споживчих характеристик товару, визначити можливі способи його використання і можливі споживчі вигоди. Розглядаючи продукт, також слід обчислити прибутковість його виробництва. Важливими елементами характеристики запропонованого товару є наявність у нього заводської чи торгової марки, які гарантують покупцеві набір властивостей, переваг і певну якість, що дозволяє полегшити впровадження товару на ринок, знизити витрати на рекламу та одержати ціновий додаток за гарантовані споживчі якості товару.

Наступним елементом маркетингового комплексу є організація збуту та розповсюдження товару. Головне завдання збуту -- доставка продукту від виробника до кінцевого споживача. Для успішного здійснення цього можна використовувати власну службу збуту для прямого маркетингу чи оптовиків, дилерів, дистриб'ютерів і посередників.

Особливої уваги при організації збуту заслуговують умови постачання, контролю запасів, збереження товару при транспортуванні. Для цього слід встановити принципи відбору збувальників, систему оплати праці і стимулювання, організувати навчання працівників, зайнятих у сфері продажу цього товару. Вибір каналу збуту серйозно впливає не тільки на прибутковість проекту, але й на його ефективність в цілому, оскільки встановлення системи знижок може значною мірою стимулювати продаж товару.

Просування товару охоплює такі види робіт, як реклама, зв'язки з громадськістю, цінове стимулювання покупців, продавців і посередників. Метою даного комплексу робіт є підтримка входження нового продукту на ринок з подальшим закріпленням на ньому, що забезпечує досягнення запланованого обсягу продажу і дозволяє оцінити затрати на заходи по просуванню товару. Структура просування товару повинна відповідати потребам ринку, а її окремі елементи повинні бути взаємоузгоджені і гармоніювати один з одним.

При оцінці проекту слід вже на стадії його підготовки проробити можливі альтернативи рекламних кампаній. Варто розглянути організаційні питання створення реклами, розрахувати бюджет рекламних заходів, визначити засоби її розповсюдження -- виставки, ярмарки, публікації у спеціалізованих виданнях, демонстрація по радіо і телебаченню, поштові розсилки.

Детально комплекс просування розробляється при впровадженні проекту, але попередня бюджетна оцінка передвиробничого маркетингу повинна бути включена у фінансовий аналіз проекту.

Ціноутворення є основною складовою стратегії маркетингу і цінової політики, що проводиться фірмою (оскільки орієнтація на низькі ціни може бути цільовою установкою стратегії реалізації проекту). Розглядаючи принципи ціноутворення для конкретного товару, слід враховувати витрати виробництва і маркетингу, реакцію споживачів на різні ціни, а також цінову політику конкурентів. При визначенні ціни на товар необхідно розрізняти ціну виробництва, оптову і роздрібну ціни, зважаючи на політику знижок та їх структуру, умови контрактів, орієнтацію цінової політики на покриття витрат, корисність товару чи ринкову ситуацію. При визначенні цінової політики враховують:

- знижки оптовим і роздрібним збутовим агентам;

- державну систему контролю за ціноутворенням;

- умови поставок і платежів за товар.

Визнаючи цінову політику як інструмент маркетингу, аналітик встановлює її взаємозв'язок з ціновою стратегією. При підготовці маркетингових аспектів проекту аналітики готують спеціальний документ -- план маркетингу, в якому подається детальна оцінка продукції та стратегії маркетингу.

Як правило, план маркетингу має такі розділи:

- продукція, що зараз продається, її основні характеристики, час присутності на ринку, використання даного товару та його очікуваний життєвий цикл;

- споживачі, що купують дану продукцію, їх споживчі пріоритети, розмір і структура споживчого ринку, його географічне розташування

- конкуренти, присутні на ринку даного продукту, їх можливі конкурентні переваги у ціні, доставці, споживчих властивостях товару;

- встановлена маркетингова мета проекту, за допомогою якої визначають планові продажі, частку ринку, ринкові позиції;

- тактичні засоби маркетингу, в яких розраховуються заплановані витрати, встановлюються підходи до ціноутворення, план розподілу, умови і час поставок та оплати, витрати на рекламні цілі;

- детальний план стимулювання продажу з уточненням системи навчання та мотивації працівників, що братимуть участь у процесі збуту, введення гарантійного і післягарантійного післяпродажного обслуговування, додаткові засоби продажу, необхідні для залучення покупців;

- вплив проекту на існуючі групи товарів, можливі зміни в обсязі виробництва, структурі майна, фінансовій стабільності підприємства.

Маркетинговий аналіз, в якому дослідження попиту посідає головне місце, є одним з найбільш важливих компонентів оцінки проекту. Мета маркетингового аналізу проекту -- збір та розгляд ринкової інформації з метою розробки стратегії проекту, формування програми продажу майбутнього продукту і маркетингової діяльності за проектом.

Маркетинговий аналіз проекту пропонує багатоступеневу методику проведення аналізу ринку:визначення якісних аспектів і меж маркетингового аналізу;розгляд концепції розвитку попиту, його основних форм і стратегії розвитку попиту;аналіз макросередовища і ринкового середовища;розробка концепції маркетингу проекту.

Для встановлення фокусу проекту слід визначити, на який ринок спрямований проект (національний чи міжнародний) та чи не перебуває він у суперечності із зовнішньою і внутрішньою державною політикою.

Для розробки проекту надзвичайно важливими є маркетингові дослідження, що являють собою систематизовану та оброблену інформацію стосовно ринку і ринкового середовища, які містять аналіз ринків, конкуренції, каналів розподілу і поставок. Розробка маркетингової концепції є головною частиною маркетингової частини підготовки проекту. Вона включає всі види діяльності, які дозволяють реалізувати стратегію проекту шляхом розробки маркетингової стратегії та комплексу маркетингу.

При формуванні маркетингової стратегії насамперед необхідно враховувати, на якій стадії життєвого циклу знаходиться галузь, структуру галузі, суть і потужності п'яти конкурентних сил, масштаби діяльності конкурентів. Комплекс маркетингу передбачає визначення інструментарію, який дозволяє оптимально скомбінувати всі компоненти -- продукт, ціну, просування і збут -- для досягнення встановленої мети проекту. План маркетингу -- документ, в якому подається детальна оцінка продукції та стратегії маркетингу за такою схемою: продукція, що зараз продається; споживачі, що купують дану продукцію; конкуренти, присутні на ринку даного продукту; встановлена маркетингова мета проекту; тактичні засоби маркетингу; детальний план стимулювання; вплив проекту на існуючі групи товарів.

2. Практична частина

2.1 Чиста теперішня вартість

Здійснимо розрахунок критерію чистої теперішньої вартості (NPV) за формулою:

(1)

де В_t - повні вигоди за рік t;

С_t - повні витрати за рік t;

t - відповідний рік проекту (1, 2, 3...n );

n - строк служби проекту, глибина горизонту в роках;

i - ставка дисконту.

Розрахунок елементів формули (1) проводимо в таблиці 1.

Таблиця 1 Розрахунок чистої теперішньої вартості (NPV) за проектом, тис. грн.

Для того, щоб знайти критерій чистої теперішньої вартості (NPV) необхідно обрахувати чистий грошовий потік. Він знаходиться як різниця між вигодами та витратами. Наприклад для 2 року чистий грошовий потік становить 300-1200=-900тис. грн., аналогічно проводимо розрахунки для усіх років, результати заносимо до таблиці 4.3. Коефіцієнт дисконтування розраховують за формулою 1/(1+і)^t або значення вибирають з таблиць (додаток А). Тоді дисконтований грошовий потік становить добуток чистого грошового потоку на коефіцієнт дисконтування при і=10%. Наприклад для 2 року -9000,826=-743,4 тис. грн., аналогічно проводимо розрахунки для усіх років, результати заносимо до таблиці 4.3. Продисконтуємо грошовий потік при і=18%. Наприклад для 2 року -9000,718=-646,2 тис. грн. аналогічно проводимо розрахунки для усіх років, результати заносимо до таблиці 4.3. Обраховуємо суми за роками реалізації проекту.

Таким чином, ставка дисконту і=10% задовольняє позитивне рішення проекту, так як NPV_10% =+344,1 тис. грн. є величиною додатньою. Збільшення банківського відсотку до і=18% призводить до невигідності проекту тому, що значення чистої теперішньої вартості від'ємне NPV_18%= -310,2 тис. грн.

2.2 Коефіцієнт вигоди - витрати

Здійснимо розрахунок коефіцієнта вигоди-витрати за формулою:

(2)

де В_t - повні вигоди за рік t;

С_t - повні витрати за рік t;

t - відповідний рік проекту (1, 2, 3...n );

n - строк служби проекту, глибина горизонту в роках;

i - ставка дисконту.

Здійснимо розрахунок елементів формули (2) в табличному вигляді (табл.4.4). Використаємо дані з таблиці: рік, витрати, вигоди, коефіцієнт дисконтування при і=10% та при і=18%. Розрахуємо дисконтовані витрати та вигоди з коефіцієнтом дисконтування при і=10% та при і=18%. Наприклад для 2 року дисконтовані витрати з коефіцієнтом дисконтування і=10% рівні -12000,826=-991,2 тис. грн., а дисконтовані вигоди 3000,826=247,8 тис. грн. Для і=18% витрати: -12000,718=-861,6 тис. грн ., та вигоди 3000,718=215,4 тис. грн. аналогічно проводимо розрахунки для усіх років, результати заносимо до таблиці 2. Обраховуємо суми для всіх складових формули (2).

Таблиця 2 Розрахунок коефіцієнта вигоди-витрати за проектом, тис. грн

Маючи сумарні значення дисконтованих вигід та витрат з різними ставками дисконту, визначимо коефіцієнти вигоди-витрати:

Отримані результати засвідчують доцільність реалізації проекту при і=10%, так як на 1 грн. витрат отримуємо 1,09 грн. вигід. При ставці дисконту 18% реалізацію проекту необхідно відхилити, так як на 1 грн. витрат отримуємо 0,91 грн. вигід.

2.3 Внутрішня норма доходності

Здійснимо розрахунок коефіцієнта внутрішня норма дохідності за формулою:

(3)

де NPV - чиста теперішня вартість;

i - ставка дисконту.

Всі необхідні дані отримали в попередніх розрахунках: і₁ та і₂ - це значення заданих ставок дисконтування за умовою, і₁=10% та і₂=18%, а значення NPV₁ та NPV₂ беремо з таблиці 4.3., відповідно _ NPV_10% =+344,1 тис. грн. та NPV_18%=-310,2 тис. грн.

Тоді,

Таким чином, найвища ставка проценту при якій проект переходить із зони збитковості в прибутковий становить 14,2%.

2.4 Термін окупності проекту

Для розрахунку критерію терміну окупності проекту (РВ) використаємо формулу критерію чистої теперішньої вартості (1). Термін окупності проекту характеризує такий рік його реалізації проекту, при якому вигоди дорівнюють витратам проекту, тобто дисконтований грошовий потік рівний нулю (NPV =0). Тому для визначення терміну окупності вирішимо формулу (1) відносно року реалізації проекту (t) при NPV =0.

Задачу вирішуємо графічно. Для цього будуємо фінансовий профіль проекту (наростаючим підсумком і без наростаючого підсумку) в системі координат: чисті дисконтовані грошові надходження (NPV) і роки реалізації проекту (t). Дані дисконтованого грошового потоку беремо з табл.2, а інтегральний грошовий потік рахуємо наростаючим підсумком, що характеризує термін окупності проекту. Не наростаючий - показує зони позитивного і негативного сальдо, величини грошових надходжень за проектом, дозволяє планувати фінансові витрати за роками та початок сплати процентів.

Отримані результати зводимо в таблицю 3. і 4. За даними таблиць будуємо графіки окупності проекту при ставці дисконтування 10% та 18%.

Таблиця 3 Дані для побудови графіка окупності проекту при ставці 10%

Для побудови графіка окупності при ставці дисконтування 18% побудуємо таблицю 4.

Таблиця 4 Дані для побудови графіка окупності проекту при ставці 18%

Як видно з обох графіків протягом перших двох років чисті грошові надходження стрімко спадали і тільки на 2,5 роки графік почав зростати, що вказує на ріст надходжень за проектом. Перетин кривих з віссю Х визначає термін окупності проекту, тобто при і=10% _ становить приблизно 4,8 років, а при і=18% _ 5,4 років. Таким чином нашій умові відповідає ставка дисконтування 10% при терміні окупності 4,8 роки, а ставка дисконтування 18% не задовольняє умові реалізації проекту (5років) і не може бути прийнятою.

Графік окупності проекту при ставці дисконту 10% та 18%

Згрупуємо отримані результати розрахунків в таблицю 5.

Таблиця 5 Порівняння проектів за різними критеріями

За розрахунками та висновками по чотирьох критеріях слідує, що реалізація проекту за рахунок кредитних коштів при ставці 10% річних задовольняє даний проект за всіма критеріями. Отриманий прибуток становитиме 344,1 тис. грн. Збільшення ставки банку до 18% призведе до збитковості і невигідності проекту, який протягом п'яти років не окупиться, збиток становитиме 310,2 тис. грн.

Список використаної літератури

1. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни "Введення в проектний аналіз" студентами за напрямом підготовки 6.070101 "Транспортні технології (автомобільний)".

2. Верба В., Загородніх О., Проектний аналіз. - Київ: КНЕУ, 2000. - 322 с.

3. Москвін С.О., Бевз С.М. та ін. Проектний аналіз, - Київ: Лібра, 1999, - 366 с.

4. Воркут Т.А. Проектний аналіз. - Київ: Український центр духовної культури, 2000. - 440 с.

Размещено на Allbest.ru