Запропоновані в дисертації висновки й рекомендації щодо організації інтерактивного планування та розробки системи показників планової діяльності підприємства були прийняті до впровадження у ДП “Харківський електромеханічний завод” та АТЗТ “СІТ”, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Всі наукові статті виконані автором одноособово. планування ризик підприємство

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, висновки і рекомендації, що включені до дисертації, оприлюднено на Міжнародній науково-практичній конференції “Дослідження та оптимізація економічних процесів” (м. Харків, 1998 р.), Третій науково-практичній конференції молодих економістів “Сучасні проблеми розвитку виробниц-тва” (м. Харків, 1998 р.), Четвертій науково-практичній конференції молодих економістів “Сучасні проблеми розвитку виробництва” (м. Харків, 2000 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 10 статей загальним обсягом 2,3 ум.-друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків. Робота містить 206 сторінок машинописного тексту, в тому числі: 20 таблиць - 15 сторінок, 29 рисунків - 17 сторінок, 7 додатків - 13 сторінок, бібліографічний список (178 найменувань) - 13 сторінок. Обсяг основного тексту дисертації становить 148 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, предмет і об'єкт дослідження, сформульовано задачі дослідження, розкрито загальну методологію та методику вивчення проблеми, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - “Організаційно-економічні основи планової діяльності підприємства” - розглянуто теоретичні підходи до організації планової діяльності, вивчено залежність між структурою та послідовністю формування планів і організаційно-правовою формою підприємства, досліджено організаційно-економічні аспекти проблеми адаптації внутрішньовиробничого планування до вимог ринку.

В умовах ринкового реформування економіки України перед підприємствами постають нові проблеми, зміст яких істотно відрізняється від господарської ситуації минулого. Зараз суб'єкти господарювання самостійно визначають пріоритети розвитку, формують плани своєї діяльності на довго- та короткострокову перспективу.

Таким чином, перед підприємством постають різноманітні за структурою та змістом економічні проблеми. Необхідність швидкого ефективного подолання цих труднощів вимагає обов'язкового планування всіх аспектів господарювання на підприємстві, приводить до необхідності формування нового підходу до методології та організації планової діяльності в сучасних умовах.

Призначення планування як функції управління полягає у встановленні впливу змін усіх чинників внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства на підвищення ефективності організації виробничого процесу й забезпечення сприятливих умов для нормального функціонування і розвитку підприємства.

При прийнятті управлінських рішень планування є засобом подолання невизначеності в чотирьох основних областях, що визначають ефективність роботи підприємства. До їх складу автором віднесені: організаційно-економічна структура, стан внутрішнього середовища підприємства; поточний економічний стан, умови та результати господарської діяльності; пріоритетні напрямки соціально-економічного розвитку; методи та шляхи досягнення поставлених цілей.

Характер і зміст планової діяльності підприємства визначаються принципами планування, правильне й комплексне дотримання яких створює передумови для організації ефективної роботи підприємства, підвищує обґрунтованість планів.

У дисертації систематизовано та узагальнено принципи планування, що в найбільшій мірі відповідають сучасним умовам господарювання. Це - системність, цілепокладання, адекватність об'єкта і предмета планування, безперервність, гнучкість, точність, збалансованість, оптимальність використання ресурсів, партисипативність, підхід до економічних об'єктів як до відкритих систем.

Реалізація зазначених принципів планування є підґрунтям для розробки теоретичних основ і практичних рекомендацій щодо здійснення планової діяльності на підприємстві, створення сучасної методології планування. У дисертації запропоновано класифікацію методів планування, яка наведена на рис.1.

На думку автора, в процесі розробки й удосконалювання системи планів підприємства необхідно враховувати також вплив особливостей організації його господарської діяльності, таких, як галузева приналежність, розмір підприємства, форма власності та організаційна форма управління, тип виробництва, виробничий профіль.

Ринкове реформування економіки України пов'язане з перетворенням організаційно-правових форм суб'єктів господарювання; із зміною ступеня їхньої відкритості та сприйнятливості до змін зовнішнього середовища; із зростанням рівня використання товарно-грошових відносин у господарській діяльності. У зв'язку з існуванням і розвитком цих тенденцій виникає потреба в адаптації і вдосконалюванні методології планування, яка б відповідала вимогам і враховувала специфічні особливості сучасного етапу розвитку вітчизняних підприємств.

У другому розділі - “Стратегічне планування економічного розвитку підприємства в умовах формування ринкових відносин” - досліджено та розкрито особливості розробки, виконання та оцінки ефективності реалізації економічної стратегії підприємства, проведено аналіз методичного забезпечення формування економічної стратегії підприємства, запропоновано методичні підходи до врахування господарського ризику при стратегічному плануванні.

Складність та суперечливість задач планування в сучасних умовах визначаються необхідністю вибору на основі прогнозу можливого впливу різних зовнішніх і внутрішніх чинників одного з альтернативних варіантів управлінських дій. Ці дії мають бути спрямовані на досягнення цілей підприємства.

В сучасних умовах фактори ринкового оточення та внутрішнього середовища вітчизняних підприємств знаходяться в постійному розвитку, швидко й непередбачувано змінюються. Характеристика основних показників стану середовища господарювання в Україні у 1991-1999рр. наведена в табл. 1.

У дисертації доведено, що можливості пристосування вітчизняних підприємств до постійного перетворення зовнішнього середовища в першу чергу пов'язані з удосконалюванням форм і методів планування.

Таблиця 1

Основні показники стану середовища господарювання в Україні

В цілому процес планування є замкненим циклом з прямим (від розробки стратегії до розробки оперативного планування, реалізації та контролю виконання планів) і зворотним (від урахування результатів реалізації плану до створення нової концепції плану) зв'язком.

Стратегія на основі оцінки потенціалу внутрішнього середовища та можливостей ринкового оточення визначає напрямки діяльності підприємства і всіх його підрозділів. Економічна стратегія є засобом формалізації обраного курсу, в межах якого відбуваються формування та узгодження всіх аспектів планової діяльності.

У роботі доведено, що розробка економічної стратегії підприємства обов'язково повинна здійснюватися на основі узгодження інтересів взаємопов'язаних зовнішніх груп впливу і стратегічних цілей, які відображають наявні внутрішні ресурси та взаємозалежні стратегічні чинники, за допомогою яких підприємство сподівається досягти стратегічної мети. Елементами економічної стратегії є: ступінь відповідальності перед суспільством, комерційна стратегія, конкурентна стратегія, стратегія комерційної діяльності та функціональна стратегія.

У дисертації проведено аналіз ефективності методичного забезпечення розробки економічної стратегії підприємства, виявлено переваги, вади й визначено сферу використання різних методик розробки стратегії. Крім того, доведено, що основними проблемами, з якими стикаються вітчизняні підприємства в процесі адаптації існуючого методичного забезпечення стратегічного планування до умов ринкового реформування економіки, є труднощі узгодження різних складових стратегічного плану у зв'язку з непередбачуваністю змін середовища господарювання .

В умовах нестабільності ринкового оточення підприємства, неоднозначності тенденцій економічного розвитку стратегія підприємства повинна включати в себе комплекс заходів, заснованих на оцінці економічного ризику та аналізі можливостей його скорочення. У дисертації запропоновано методичний підхід щодо врахування ризиків та управління ними в процесі розробки і реалізації стратегії.

Управління економічними ризиками в процесі розробки й реалізації економічної стратегії підприємства в роботі пропонується здійснювати шляхом інтегральної оцінки та ієрархіїзації ризиків, визначення їх ціни, методів контролю, тенденцій і перспектив розвитку фірми, використання методів ризику-менеджменту та інтерактивних методів планування. Автором розроблено методичні основи організації управління ризиками в процесі підготовки та реалізації стратегічних планів.

Стратегічне управління передбачає в межах однієї загальної стратегії розробку окремих видів стратегій, які визначають перспективи розвитку підприємства в певній сфері його діяльності. Виділяють дві групи стратегій, які розвивають і деталізують відповідні положення загальної стратегії розвитку підприємства: функціональні (інноваційна, інвестиційна, маркетингова, адаптаційна, стратегія розвитку виробництва) та ресурсні (їх реалізація дозволяє забезпечувати підприємство матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами).

Кожна з стратегій підприємства являє собою сукупність стратегічних рішень і послідовних дій з їх виконання для досягнення цілей стратегії.

Цілі кожної стратегії звичайно подаються у вигляді якісного опису, але можуть бути охарактеризовані і за допомогою економічних показників. Для оцінки ефективності стратегій може бути використаний один чи декілька показників. Для ресурсних стратегій автор пропонує використовувати як основний показник, що характеризує цілі і результат реалізації стратегії, обсяг ресурсів (в натуральній і вартісній оцінці). Ресурси можуть бути одержані для покриття потреб підприємства - ресурсні можливості. Для оцінки результатів реалізації функціональних стратегій запропоновано показник приросту прибутку підприємства, оскільки розробка і реалізація будь-якої функціональної стратегії орієнтована на досягнення цілей загальної стратегії розвитку підприємства. До складу таких цілей відноситься і збільшення прибутку.

У роботі розроблено методичні підходи до визначення економічної ефективності ресурсних та функціональних стратегій підприємства та їхнього узгодження в межах загальної стратегії підприємства. Для визначення ефективності ресурсної стратегії в дисертації запропоновано використовувати показники загальної та часткової економічності стратегії. Для ефективності функціональних стратегій, реалізація кожної з яких може розглядатись як окремий інвестиційний проект, запропоновано використовувати показники чистого приведеного ефекту. Він дозволяє отримати ймовірну оцінку приросту капіталу підприємства у разі реалізації функціональної стратегії.

У третьому розділі - “Методичні основи організації планової діяльності підприємства” - запропоновано методичні підходи до визначення пріоритетів планової діяльності підприємства на різних етапах організаційного розвитку, розроблено методику інтерактивного планування господарської діяльності підприємства, визначено умови та особливості формування системи показників внутрішньофірмового планування.

Підприємство як складна відкрита соціально-економічна система знаходиться в процесі постійних внутрішніх змін. Протікання процесу внутрішньоорганізаційного розвитку не є абсолютно непередбачуваним або хаотичним, а навпаки, він підвладний впливу комплексу соціальних, економічних, організаційних законів і закономірностей.

Еволюція внутрішнього середовища підприємства звичайно розглядається як його життєвий цикл, який включає послідовність певних етапів розвитку від виникнення до ліквідації. У дисертації доведено, що головною причиною зміни етапів цього циклу є зміна масштабів діяльності підприємства, яка призводить до зростання невизначеності умов роботи, накопичення внутрішньоорганізаційних проблем, до появи структурних конфліктів. Тому автор вважає, що зміни етапів життєвого циклу підприємства доцільно розглядати у тісному зв'язку з еволюцією організаційного розвитку. Виникнення нових задач, можливостей і обмежень вимагає проведення адекватних змін в організації виробництва, здійснення перебудови механізмів управління та координації, зміни пріоритетів і методів планування. У разі успішного реформування внутрішнього середовища підприємство продовжує зростати на поточній фазі або переходить на наступну фазу еволюційного розвитку.

Таким чином, життєвому циклу підприємства відповідає певна еволюція організаційного розвитку як послідовної передбачуваної зміни принципів, форм, методів організації та управління, яка складається з п'яти основних етапів внутрішньоорганізаційного розвитку: творчий, прямого управління, делегування відповідальності, координації, співпраці. В дисертації проведено розподіл етапів внутрішньоорганізаційного розвитку за стадіями життєвого циклу підприємства (табл. 2).

Таблиця 2

Відповідність етапів життєвого циклу та внутрішньоорганізаційного розвитку підприємства (Х - відповідність між етапами)

У роботі досліджено характеристики внутрішнього середовища підприємства в ході кожної стадії та доведено, що найістотніших змін у процесі організаційного розвитку зазнає функція планування. Планова діяльність підприємства здійснюється згідно з стратегічними цілями і тактичними задачами, внутрішніми й зовнішніми умовами його роботи. Тому разом із зміною цих характеристик змінюються послідовність, структура та критерії ефективності

процесу планування. Планова діяльність є ефективним засобом подолання невизначеності зовнішнього середовища, на кожній новій стадії життєвого циклу ця невизначеність збільшується, тобто ускладнюються й розширяються задачі планування. Таким чином, планування не є “застиглим” процесом, воно розвивається та вдосконалюється паралельно з еволюцією всієї організації.

Основною характеристикою планування, зміна якої відбувається при організаційному розвитку, є пріоритети планової діяльності, до складу яких автор відносить: обсяг, параметри, глибину та часові параметри планування, а також організаційну структуру управління.

У дисертації запропоновано методичні підходи та подано практичні рекомендації щодо визначення пріоритетів планової діяльності на кожному з етапів внутрішньоорганізаційного розвитку.

Зміна пріоритетів внутрішньофірмового планування в ході організаційного розвитку означає необхідність здійснення докорінних змін в організації планової діяльності. Пристосування внутрішнього середовища підприємства до перетворень умов господарювання (в тому числі до процесу внутрішньо організаційного розвитку) в дисертації запропоновано забезпечувати за допомогою використання методів інтерактивного планування господарської діяльності підприємства, заснованого на принципах участі і максимальної активізації творчих здібностей працівників.

Послідовність здійснення інтерактивного планування в рамках розробленої автором методики наведена на рис. 3.

Кожний з етапів загальної схеми інтерактивного планування в дисертації конкретизовано та доповнено практичними рекомендаціями.

Формування системи планів підприємства завершується розробкою системи показників планової діяльності, яка повинна враховувати сучасний стан і перспективи розвитку внутрішнього середовища та ринкового оточення підприємства.

У процесі формування системи показників внутрішньофірмового планування в сучасних умовах ринкового реформування економіки України потрібно враховувати такі вимоги: єдність і взаємозв'язок всіх стадій циклу відтворення, пріоритет показників ринкового попиту при розробці системи показників внутрішньофірмового планування, необхідність забезпечення фінансової стійкості фірми в процесі планування та реалізації планів.

Базою, на основі якої доцільно розробляти всю систему показників планування роботи та розвитку підприємства, в дисертації пропонується вважати попит на продукцію, який повинен вивчатися як на довгострокову перспективу в рамках стратегічного планування, так і на рівні поточної діяльності в рамках тактичного планування. У роботі розроблено методичні підходи до формування системи показників внутрішньофірмового планування.

висновки