Організаційно-методичне забезпечення управління професійною орієнтацією

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Одеський державний економічний університет

УДК 65.331.012/115.6

Організаційно-методичне забезпечення Управління професійною орієнтацією

Спеціальність 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ТЮХТЕНКО НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Одеському державному економічному університетіМіністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Крижко Іван Данилович, Одеський державний економічний університет, кафедра економіки та соціології праці.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук Савченко Василь Антонович, Науково-дослідний інститут праці та зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики і НАН України (м. Київ), завідуючий відділом робочих місць, профорієнтації та підготовки кадрів

кандидат економічних наук, професор Кузнєцов Едуард Анатолійович, Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова, завідуючий кафедрою економіки і управління

Провідна установа: Державний університет “Львівська політехніка”, кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва

Захист дисертації відбудеться 26 травня 2000 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.41.055.01 Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного економічного університету.

Автореферат розісланий 24 квітня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент Маркітан О.С.

анотація

Тюхтенко Н.А організаційно-методичне забезпечення управління професійною орієнтацією. - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - підприємництво, менеджмент та маркетинг. - Одеський державний економічний університет, 2000.

Дисертацію присвячено методологічним і прикладним проблемам створення ефективної структури управління професійною орієнтацією, як важливого чинника кадрового менеджменту, за умов становлення ринкових відносин і розвитку підприємництва. Розкрито соціально-економічну сутність професійної орієнтації, систематизовано етапи її становлення і формування. Обґрунтований вплив професійної орієнтації на процес формування кадрового забезпечення суспільства, регіону, підприємства. Оцінено наслідки трансформації економіки щодо розвитку підприємницької сфери діяльності і мотиваційних аспектів професійного самовизначення особистості. Запропонована модель нової структури управління професійною орієнтацією з урахуванням створення мережі приватних підструктур. Удосконалено організаційно-методичні аспекти професійної орієнтації для оптимального визначення професійної придатності працівників. основні результати дисертаційної роботи впроваджені в економічну практику.

Ключові слова: професійна орієнтація, професійне самовизначення, кадровий менеджмент, трудові ресурси, мотивація, професійна придатність.

АННОТАЦИЯ

Тюхтенко Н.А. организационно-методическое обеспечение управления профессиональной ориентацией. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 - предпринимательство, менеджмент и маркетинг. - Одесский государственный экономический университет, 2000.

Диссертация посвящена методологическим и прикладным проблемам кадрового менеджмента в сфере создания эффективной структуры управления профессиональной ориентацией в условиях становления рыночных отношений и развития предпринимательства. Целью диссертационной работы является обоснование и разработка новых организационно-методических подходов к формированию механизма обеспечения профессиональной ориентации в условиях становления рыночной экономики вУкраине. професійний кадровий менеджмент

В диссертации раскрыта социально-экономическая и методологическая сущность профессиональной ориентации, которая рассматривается как социальный процесс, где на научно-экспериментальной основе происходит рациональное профессиональное самоопределение личности благодаря максимальному сближению интересов и возможностей работника с рыночными требованиями реального сектора экономики. Показана обьективная необходимость административного управления профессиональной ориентацией как на уровне государства, региона, так и на каждом предприятии.Определены основные взаимосвязанные функции профессиональной ориентации - гуманистическая, социальная, экономическая; обоснованы ее основные подсистемы - профессиональная информация, профессиональная консультация, профессиональный отбор. доказано, что разнообразие профессий и специальностей составляют объект профессиональной ориентации, а разнообразие способностей и качеств индивида - ее субъект.

Основой профессиональной конкурентоспособности работника в рыночной структуре общества определена профессиональная пригодность, которая рассматривается как система качеств индивида, от которых зависит успешное овладение профессией, результаты труда, что достигаются благодаря оптимальным усилиям, а также творческое отношение к труду, социальная активность, стремление к повышению квалификации, понимание важности и необходимости профессиональной мобильности в современных условиях. автором обобщены три основные этапа развития профессиональной ориентации, оценен вклад ученых и практиков в каждый из них.

Впервые на основе собственных обобщений, расчетов и выявления тенденций в сопоставлении динамики показателей кадрового обеспечения производства, состояния занятости и профессиональной ориентации на региональном уровне, предложена и обоснована модель взаимосвязи и взаимообусловленности систем воспроизводства трудовых ресурсов и профессионального самоопределения личности; оценен характер влияния трансформационных процессов на занятость и профессиональную ориентацию; обоснованы составные элементы механизма профессиональной ориентации и предложена авторская концепция ее обеспечения на основе модели четырехуровневой структуры управления профессиональной ориентацией; определены основные подходы относительно реализации предложенной структуры; усовершенствована методика осуществления мероприятий в области профессиональной информации, профессиональной консультации и профессионального отбора для определения качественных и количественных показателей пригодности человека к конкретной профессии (специальности).

Диссертационное исследование является персонально написанной научной работой, в которой изложен авторский подход к решению важной научно-практической задачи - формированию эффективной структуры управления профессиональной ориентацией и внедрения усовершенствованной методики ее функционирования, адекватной условиям трансформации экономической системы, развития рыночных отношений и предпринимательства.

Практическое значение диссертационного исследования состоит в том, что ряд его теоретико-методологических положений создает основу для усовершенствования структуры управления профессиональной ориентацией, как важного элемента кадрового менеджмента, определения стратегии относительно ее научно-обоснованного методического обеспечения на государственном, региональном и производственном уровнях в условиях рыночных преобразований, а также разработки и обосновании приоритетных направлений внедрения структуры управления профессиональной ориентацией для оптимального согласования личностных потребностей работников и требований реального сектора экономики.

Основные результаты диссертационной работы реализованы в экономической практике.

Ключевые слова: профессиональная ориентация, профессиональное самоопределение, кадровый менеджмент, трудовые ресурсы, мотивация, профессиональная пригодность.

summary

Tukhtenko N.A. Organizational and methodical maintenance of professional orientationmanagement. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 08.06.02 - entrepreneurship, management and marketing. - Odessa State Economical University, 2000.

The dissertation is dedicated to methodical and organizational issues of the effective professional orientation creation as an important element of personnel management in terms of market relation growth in contemporary Ukraine. Socio-economical of professional orientation management is presented and its growth and formation stages and systematized. Professional orientation influence on formation process of peopleware in society, region and manufacture level is proved. Economic transformation consequences concerning professional self-determination motivation aspects of employees' different kinds. New structure model of professional orientation management with suggested taking into account private substructures net creation. The methodical of professional information, consultation and selection maintenance is improved for optimal determination of employees' professional fitness. The dissertation basic results are introduced into economic practice.

Key words: professional orientation, professional self-determination, personnel management, motivation, trade resources, professional fitness.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Здійснення радикального реформування суспільних відносин викликає потребу вирішення проблем якісного кадрового забезпечення виробництва, підвищення його ролі в економічному розвитку країни. Знаходження оптимального складу професійно-фахової структури кадрів суттєво впливає на ефективність структурної перебудови економіки, розвиток вітчизняного виробництва і підприємництва. Теоретичні і практичні розробки кадрового менеджменту повинні бути спрямовані на раціональне використання трудового потенціалу працівників, їх адекватне самовизначення у підприємницькому середовищі. У зв'язку з цим відокремлюється питання забезпечення управління вибором (зміною) професії в процесі професійного самовизначення особистості на основі заходів професійної орієнтації (переорієнтації) і адаптації працівника в сучасних умовах . Розуміння цього доводить актуальність наукового обґрунтування механізму забезпечення професійної орієнтації, структури та методів управління нею в системі кадрового менеджменту.

Найбільш розробленими є такі аспекти професійної орієнтації, що розглядають її, переважно, з боку особистості. Вони розглянуті в працях К.Гуревича, М.Захарова, Г.Клімова, І.Карцева, В.Симоненка, Л.Йовайши, К.Платонова, В.Петрова, В.синявського, С.Чистякової, Б.Федорішина та інших. Але для забезпечення ефективного управління профорієнтацією в сучасних умовах цього замало. Необхідне урахування соціально-економічних аспектів зазначеної проблеми, які знайшли відображення у працях І.Крижка, В.Коростельова, І.Назімова, О.Редькіна, В.Савченка, А.Соловйова, М.Пилипенка, Г.Щокіна та інших. В ряді робот (В.Данюк, І.Назімов, В.Савченко, Н.Павловська, Г.Щокін) поставлені питання щодо зв'язку з кадровим менеджментом та забезпеченням ефективної зайнятості. Поряд з цим, залишаються недостатньо вивченими соціально-економічні та організаційно-методичні аспекти управління професійною орієнтацією у зв'язку з процесами формування конкурентноспроможного кадрового складу підприємств різних форм власності і сфер діяльності за умов сучасного та перспективного економічного розвитку.

Висвітлення питань щодо необхідності раціонального вибору професії можна знайти і у закордонних економістів, таких як М.Альберт, М.Горєлов, М.Мескон, К.Макконнелл, Є.Саруханов, Ф.Хедоурі, та ін. Між тим, рівень проблем, які постають перед сучасними закордонними дослідниками, не є ідентичним їх стану у нашій країні, тому і засоби їх вирішення не можуть бути механічно перенесеними на існуючу в Україні реальність. У зв'язку з цим, постає необхідність розробки власних шляхів забезпечення управління професійною орієнтацією, як важливого напрямку кадрового менеджменту, ґрунтуючись на відповідному передовому досвіді, що обумовило мету і завдання дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямки дисертаційного дослідження вибрано відповідно до замовлення науково-дослідного інституту зайнятості та ринку праці НАН України і Міністерства праці та соціальної політики України Одеському державному економічному університету на виконання науково-дослідних робіт за темами “Соціально-економічне дослідження незайнятого населення і безробітних Одеської і Херсонської областей в умовах ринкової економіки” (№ держ. реєстру 01.92.0069205) та “Розробка раціональної професійно-фахової структури кадрів на рівні області в умовах ринкової економіки” (тема 1.3.93 від 01.04.93, розділ ІІІ, п.3.4. Координаційного плану наукових досліджень з проблем зайнятості і ринку праці України на 1993-1995 рр.).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування і розробка нових організаційно-методичних підходів до формування механізму забезпечення професійної орієнтації в умовах становлення ринкової економіки в Україні.

Відповідно до цієї мети в роботі поставлені і вирішувались такі задачі:

визначити систему “людина - праця”, її соціально-економічний зміст та вплив на кінцевий результат сумісної професійної діяльності працівників;

обґрунтувати взаємообумовленість процесів відтворення трудових ресурсів і професійного самовизначення особистості;

оцінити різні варіанти структури управління професійною орієнтацією та розробити модель управління професійною орієнтацією для охоплення різних категорій працівників;

виявити вплив ринкових перетворень на мотивацію різних категорій населення стосовно майбутнього професійного самовизначення і їх відношення до підприємницької діяльності;

обґрунтувати шляхи визначення професійної придатності людини до конкретної професії в умовах розвитку підприємництва;

надати якісну і кількісну оцінку методам інформаційно-консультаційного забезпечення кадрового менеджменту для їх запровадження і удосконалення з урахуванням сучасних потреб виробництва.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційній роботі на основі особистого авторського дослідження:

здійснено аргументацію концептуальних змін у підходах до формування професійної орієнтації, як важливого чинника кадрового менеджменту з урахуванням ринкових змін в економіці;

Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення важливого науково-практичного завдання - формування ефективного забезпечення управління професійною орієнтацією та запровадження досконалої методики її функціонування відповідно до умов трансформації організаційно-економічного статусу підприємств і розвитку ринкових відносин.

Апробація і впровадження результатів. Одержані наукові результати дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних науково-практичних, науково-методичних конференціях і семінарах. Найважливішими з них є: “Молодь. Праця. Професія.” (Херсон, 1993 р.), “Управління персоналом та зайнятістю” (Санкт-Петербург, 1994 р.), “Проблеми праці, економіки та моделювання” (Хмельницький, 1998 р.), “Управління трудовими ресурсами на етапі ринкової трансформації економіки” (Хмельницький, 1998 р.).

Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі міжрегіональної Академії управління персоналом (Херсонська філія), про що є відповідна довідка.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 10 друкованих роботах. Серед публікацій: статті у наукових фахових виданнях - 4, тези доповідей на наукових та науково-практичних конференціях і семінарах - 4. Загальний обсяг опублікованого тексту складає 14,7 д.а., з них особисто автору належить 6,7 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 167 найменувань, 16 додатків і включає 11 таблиць та 8 рисунків. Повний обсяг дисертації складає 209 сторінок, у тому числі таблиці займають 11 сторінок, рисунки - 8, список використаних джерел - 13, додатки - 25.

основний зміст

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, ступінь дослідженості проблеми, зв'язок роботи з науковими темами; сформульовано мету і задачі дослідження; відображено наукову новизну одержаних результатів та виділено особистий внесок дисертанта у їх розробку; показане практичне значення дисертаційної роботи; наведено результати апробації її основних положень та впровадження в практичну діяльність.

У розділі 1 “Теоретичні основи визначення професійної орієнтації” розкрито сутність професійної орієнтації, як соціально-економічної категорії, що є об'єктивно необхідним процесом, в якому на науково-експериментальній основі відбувається раціональне професійне самовизначення різних категорій населення завдяки максимальному зближенню особистого потенціалу людини (інтереси, мотиви, здібності, стан здоров'я та ін.) з психофізіологічними вимогами професії до неї для забезпечення ефективного кадрового стану суспільного виробництва. Необхідність досягнення зазначеної відповідності є основою управління професійною орієнтацією, як елемента кадрового менеджменту. визначені основні взаємопов'язані функції професійної орієнтації - гуманістична, економічна, соціальна; обґрунтовані її основні підсистеми - професійна інформація, професійна консультація, професійний відбір. Доведено, що різноманітність професій та фахів складають об'єкт професійної орієнтації, а різноманітність здібностей та якостей особистості - її суб'єкт.

Основою конкурентоспроможності працівника в ринковій структурі суспільства визначена професійна придатність, що розглядається як система якостей індивіда, від яких залежить успішне оволодіння професією, прибуткові результати праці, що досягаються завдяки оптимальним зусиллям, а також творче ставлення до праці, прагнення до підвищення кваліфікації, відкриття власної справи. Обґрунтовано, що в основі вибору (зміни) професії лежить складний довготривалий процес професійного самовизначення особистості, який в умовах формування ринкових відносин набуває нових ознак. Тому нами вперше запропонована модель професійного самовизначення особистості з урахуванням ринкових змін.

Управління професійною орієнтацією, як першою підсистемою цього процесу, набуває особливого значення, оскільки стосується первинного професійного самовизначення молоді, що складає потенційне кадрове забезпечення сфер виробництва і підприємництва; виробнича адаптація забезпечує оптимальне входження працівника до трудового чи учбового колективу; професійна переорієнтація є необхідною умовою сучасної мобільності виробництва і стосується тих, хто за власним бажанням або з приводу структурних змін в економіці знову вирішує питання професійного вибору. Виходячи з розглянутого процесу нами відокремлені пріоритетні категорії населення, що потребують першочергової профорієнтаційної допомоги: молодь, що закінчує середню школу і вперше обирає професію (фах); незайняті і безробітні працівники, що мають професію (фах), але опинилися без сфери прикладання праці у зв'язку із сучасними ринковими змінами; соціально незахищені категорії працівників.

Для усвідомлення та доведення об'єктивної необхідності управління професійною орієнтацією нами розглянута еволюція розвитку підходів до адекватного самовизначення людини у навколишньому підприємницькому середовищі. У зв'язку з цим вперше визначені три основні етапи розвитку професійної орієнтації: етап суспільного усвідомлення необхідності і важливості раціонального вибору професії; класичний етап розвитку профорієнтації, пов'язаний з виникненням назви, термінології, категоріального апарату; сучасний етап розвитку професійної орієнтації в країнах з різними економічними системами. Оцінений вклад вчених і практиків у кожен етап. Розгляд наведених закономірностей дозволить раціоналізувати сучасні підходи кадрового менеджменту в галузі професійної орієнтації.

У розділі 2 “Організаційні засади кадрового менеджменту у сфері професійної орієнтації” дисертантом на основі теоретичного аналізу та статистико-аналітичних методів доведена об'єктивна необхідність управління професійною орієнтацією для формування якісного кадрового забезпечення підприємств різних форм власності на основі визначення і обґрунтування взаємообумовленості систем відтворення трудових ресурсів і професійного самовизначення особистості; визначений вплив ринкових перетворень на мотиваційні аспекти професійного самовизначення різних категорій працівників (в тому числі потенційних) та їх відношення до підприємницької діяльності; здійснена оцінка існуючих структур управління професійною орієнтацією і на цій основі запропонована модель нової структури управління профорієнтацією як важливого чинника кадрового менеджменту.

Здатність людини до праці і підприємницької діяльності розглядається в роботі з економічної точки зору як особливий ресурс, що на відміну від природного неможливо запасати на деякий час чи відкладати для використання в іншому періоді. Людський ресурс, таким чином, виступає як капітал, що має певну вартість і у разі раціонального використання завдяки ефективному кадровому менеджменту може приносити прибуток, розмір якого в значному ступені залежить від здібностей, нахилів, стану здоров'я, кваліфікації, досвіду працівників. Це об'єктивно обумовлює необхідність раціонального професійного самовизначення особистості для знаходження оптимального співвідношення власних потреб і можливостей працівника та реального запиту виробництва. Нами доведено, що на етапі формування трудових ресурсів важливого значення набувають заходи щодо управління професійною орієнтацією і переорієнтацією; на етапі використання трудових ресурсів пріоритет мають адаптаційні механізми в умовах виробництва. Модель взаємообумовленості систем відтворення трудових ресурсів та професійного самовизначення особистості наведена на рис.2. Запропонована вперше, ця модель доводить, що без відповідних заходів кадрового менеджменту, в основі якого лежить намагання досягти відповідності між потребами виробництва в кваліфікованих кадрах і їх професійними намірами, неможливо досягти конкурентоздатного кадрового забезпечення суспільного виробництва. Управління професійною орієнтацією в цьому аспекті виступає запорукою знаходження раціонального зв'язку в системі “людина-праця” безпосередньо на виробництві та забезпечення ефективного кадрового менеджменту.

В дослідженні підкреслено, що особливого значення набуває здійснення управління професійною орієнтацією і переорієнтацією на етапі розвитку підприємництва в економіці, оскільки інтенсифікуються процеси входження малого та середнього бізнесу, перепрофілювання підприємств, у зв'язку з чим актуалізується необхідність професійної мобільності працівників для адекватного пристосування до сучасних умов.

Аналітично отримані кількісні розрахунки показників стану та динаміки трудових ресурсів і кадрового забезпечення виробництва та професійної орієнтації в Херсонській області довели значну (майже кризову) розбалансованість між наявністю ресурсів живої праці і кількістю робочих місць, кількісними показниками безробіття і профорієнтаційними заходами, підприємствами провідних сфер економіки області і їх престижністю у різних категорій працівників - професійно-кваліфікаційну соціально-економічну розгубленість. Так, у Херсонській області припостійномупоступовому збільшенні питомої ваги працівників, що опинилися без роботи у зв'язку з кризою виробничої сфери у загальній чисельності трудових ресурсів (з 14,47% у 1993 році до 20,98% у 1998 році) та навантаження на одне вільне робоче місце (на кінець 1998 року складало 20 осіб), одночасно поступово зменшувалась кількість наданих профорієнтаційних послуг різним категоріям працівників, в тому числі потенційним і незайнятим (з 62258 осіб у 1995 році до 54696 - у 1998 році). Поряд з цим доведено дисбаланс між провідними сферами і підприємствами Херсонської області та їх престижністю у населення: за результатами проведених досліджень епрестижними сферами підприємницької діяльності в реґіоні є: суднобудування, судноремонт, машинобудування, текстильна промисловість, підприємства яких були і залишаються провідними у господарському комплексі області. Проблему поглиблює відсутність статистично-облікової інформації щодо професійно-кваліфікаційного стану і динаміки кадрового забезпеченняпідприємств різних форм власності.Все це посилює подальше розгалуження особистого і суспільного факторів виробництва, не дозволяє всебічно оцінювати і раціонально запроваджувати соціально-економічні аспекти професійної орієнтації для утворення якісної кадрової структури підприємств з метою досягнення ними економічного успіху на ринку товарів та послуг.

В роботі підкреслено, що для ефективного управління професійною орієнтацією важливого значення набувають результати досліджень і компетентні прогнози щодо об'єктивних уявлень про складні регулятори економічної поведінки особистості, її мотиви, духовні і матеріальні потреби, спрямування, ціннісні орієнтації - того, що складає основу відношення до праці, визначає задоволеність конкретною трудовою діяльністю і прибутковість виробництва. Дослідження мотиваційних основ професійного самовизначення, як важливої функції кадрового менеджменту, довели значну мотиваційну розгубленість різних категорій працівників (в тому числі - потенційних) щодо багатоаспектної проблеми обрання (зміни) професії за сучасних умов економічного розвитку. Так нами доведено, що кожен п'ятий випускник середньої школи на порозі її закінчення не знає, який професійний шлях обрати; кожен третій з опитаних респондентів обирає чи змінює професію стихійно, переважно під впливом випадкових факторів тощо. Виходячи з цього, можна прогнозувати, що вже через один-п'ять років (стільки часу потрібно, щоб отримати професію в закладах освіти) різні підприємства і галузі економіки України поповняться приблизно на 30 відсотків працівниками, які за своїми нахилами, здібностями, станом здоров'я не відповідають обраній професії, а значить не зможуть забезпечити високу якість виробництва і витримати зростаючу конкуренцію. Крім того, визначена слабка орієнтація респондентів у сучасному професійному середовищі (називають біля ста професій в той час, коли їх існує більше сорока тисяч). Це значно гальмує процеси своєчасного оволодіння широкою палітрою нових професій, пов'язаних з розвитком підприємництва, малого та середнього бізнесу, входженням його нових сфер і форм, що суттєво стримує темпи розвитку виробництва товарів та послуг на сучасному етапі.

Для запровадження сучасних заходів кадрового менеджменту в роботі проаналізовано можливість участі різних категорій працівників (в т.ч. потенційних) у підприємницькій діяльності. Здібність до підприємництва розглянута з точки зору особливостей професійних властивостей та необхідності їх вивчення фахівцями для надання кваліфікованої профорієнтаційної допомоги з урахуванням сучасних умов. Визначені позитивні і негативні риси сучасного підприємництва, обґрунтований вплив віку і сфери діяльності респондентів на відношення до нього, окреслена пріоритетність виробничої сфери підприємницької діяльності.

Проведені дослідження обумовлюють необхідність існування мережі державних і приватних структур управління професійною орієнтацією для надання кваліфікованої допомоги у професійному самовизначенні різним категоріям працівників, в тому числі - потенційним. Сам по собі ринковий механізм не може забезпечитиреалізацію кадрової політики, тому необхіднедержавне втручання в процес кадрового менеджменту. З цієї точки зору в роботі обґрунтована модель нової організаційної структури управління професійною орієнтацією. Проаналізовані в дисертації дві структури управління профорієнтацією, що діяли і є зараз у Херсонській області, довели недоцільність перетворення самостійних центрів професійної орієнтації населення у відповідні відділи обласної служби зайнятості з відповідним скороченням фахівців. При порівнянні показників профорієнтаційної діяльності у 1995 році (останній повний рік роботи у вигляді центру профорієнтації) з відповідними показниками 1998 року (перший повний рік роботи у вигляді відділу організаціїпрофорієнтаційної роботи з населенням) визначається зменшення загальної кількості профорієнтаційних послуг на 12,15%, серед яких кількість послуг з професійної консультації зменшилась на 53%, з професійного відбору - на 58,6%, масові заходи застосовувалися на 26,5% менше, збільшилась кількість лише послуг з професійної інформації, але охоплюються ними, переважно, безробітні громадяни, в той час, коли інші категорії працівників (особливо потенційні!) вирішують важливе питання професійного самовизначення під впливом суб'єктивних спонтанних механізмів, без участі кваліфікованих фахівців. Виходячи з цього дисертантом запропонована власна концепція створення та запровадження нової структури управління професійною орієнтацією, модель якої включає чотири рівні: власно управлінський (координаційна рада з питань професійної орієнтації); організаційний (Державний центр професійної орієнтації); рівень реалізації (обласні центри професійної орієнтації з їх підрозділами у містах і районах); рівень запровадження (конкретні економічні і соціальні інститути, сфера діяльності яких пов'язана з конкретними профорієнтаційними заходами). Пропонуючи таку модель, ми довели її можливість бути оптимальною: складатися з можливо мінімальної кількості ланок, ступенів; чітко визначати склад і зміст функцій кожної ланки з урахуванням законів ринкової економіки; забезпечувати найкоротший шлях від етапу обґрунтування до етапу практичної реалізації в умовах виробництва; виключати дублювання функцій; давати об'єктивну оцінку рішень, що приймаються, і результатів діяльності.

Основними напрямками діяльності запропонованої структури управління визначені: організаційно-правовий, статистично-аналітичний, методичний, науково-дослідний, контрольно-ревізійний, матеріально-фінансового забезпечення, які в системі дозволять виправити існуючі недоліки сучасної профорієнтації, забезпечити науковість та ефективність управління нею в системі кадрового менеджменту.

У розділі 3 “Методичне забезпечення професійної орієнтації” обґрунтовано авторську методику оцінки і прогнозування професійної придатності працівників на основі досконалих методів професійної інформації, професійної консультації, професійного відбору. Доведено, що існуючі методи профорієнтації вимагають сучасного наукового обґрунтування і переробки з урахуванням ринкових пріоритетів підприємництва та перспектив на майбутнє. Методика професійної орієнтації визначена нами як сукупність наукових методів збору, обробки і аналізу пізнання дійсності, які дозволяють реалізувати мету і задачі знаходження найбільш адекватного співвідношення у системі “людина - праця”.

Пізнання людини неможливо здійснити без відповідної інформаційної бази. Тому всучасних умовах важливого значенняз точки зору професійного самовизначення набуває досконала система методів інформування, яким довгий час не надавалось належного значення. Основними аспектами практичної профінформації визначені: інформація про професії (фахи); інформація про шляхи отримання професій; інформація про соціально-економічні відносини (стан кадрового забезпечення підприємництва, престижність професій, попит і пропозиція в структурі виробництва), причому особливо підкреслюється актуальність і недостатня розробка саме останньої. Інформаційний дефіцит обмежує можливості людей щодо адекватного пристосування до сучасних умов, орієнтації у світі професій, можливостей професійної мобільності. У зв'язку з цим в роботі підкреслюється важливість оптимізації професіографічної діяльності, як методичної основи профорієнтації в цілому. Професіографія визначена нами як науково обґрунтований, комплексний, систематизований опис професійної діяльності з метою раціонального професійного самовизначення індивіда та практичного застосування у інформаційній і діагностичній роботі. Практична професіографія повинна враховувати особливості двох основних груп користувачів: осіб, що потребують професійної інформації з урахуванням можливостей самоінформування; фахівців кадрового менеджменту, що надають послуги з професійної інформації. Виходячи з зазначеного, в роботі запропонована удосконалена структурно-змістовна модель професіограми, що містить: загальні відомості про професію; її виробничу характеристику; санітарно-гігієнічні умови праці; вимоги професії до індивідуально-психологічних якостей працівника; освітню характеристику та можливість професійної мобільності за умов державної і приватної форм власності в освіті і на виробництві.

На основі аналізу кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду доведена необхідність створення вУкраїні регіональної, а потім і міжрегіональної комп'ютерної інформаційної мережі, а також науково-дослідної централізованої структури для розробки та розповсюдження серед населення професіографічного та іншого інформаційного матеріалу. Це дозволить підвищити якісну досконалість та кількісну охопленість профорієнтаційними послугами, що є запорукою оптимального входження кожного в підприємницьке середовище.

В результаті особистої практичної діяльності здобувача удосконалено існуючу методику професійної консультації з точки зору структури. Показано, що її методичну основу складає поступова об'єктивна оцінкасоціально-психологічних і фізіологічних аспектів особистості, що впливають на її адекватне професійне самовизначення. Професійна консультація реалізується через два основні види: інформаційну та діагностичну. Основними методами інформаційної консультації визначені: бесіда, аналіз (самоаналіз) інформаційних матеріалів різних напрямків. Відповідно основними методами діагностичної консультації виділено: спостереження, бесіда, опитування, анкетування, апаратурні та тестові випробування, інтерпретація результатів. Зазначена необхідність комп'ютеризації психодіагностичних бланкових методик, що дозволитьохопити одночасно більшу кількість респондентів і раціоналізувати процедуру обробки складних методик психодіагностики. Наголошена увага на невідкладну проблемну ланку кадрового менеджменту - наявність медичного висновку про стан здоров'я та його особливості відносно професійного самовизначення. Запропоновано шляхи вирішення цієї проблеми. Крім того визначена необхідність постійно діючих курсів підвищення кваліфікації фахівців у сфері професійної орієнтації з питань особливостей діагностики різних категорій працівників, психологічної підтримки та інтерпретації результатів.

Для підвищення якості виробничої адаптації в дослідженні запропонована методика визначення професійної придатності працівників за допомогою процедури професійного відбору, що полягає в комплексі послідовних заходів: опитуванні експертів з метою встановлення професійно важливих якостей; вивченні документації, літератури з описом професії; діагностики психофізіологічних і особистих якостей претендента; розробки критеріїв для прогнозування професійної придатності та відповідних рекомендацій. Професійний відбір повинен базуватись на надійній науковій основі з використанням сучасних методів діагностики і математичної статистики для розробки критеріїв професійної придатності і експериментальної перевірки їх ефективності. З цією метою в роботі запропоновано два альтернативні способи визначення групи професійної придатності особистості: за алгоритмом прогнозу придатності та за лінійним рівнянням регресії на основі регресійного аналізу показників професійно важливих якостей. Запровадження будь-якого з цих способів дає надійні результати щодо кількісної характеристики професійної придатності працівників, що було підтверджено нами на професійному відборі водіїв транспортних засобів. Використання в системі кадрового менеджменту запропонованого методу максимально наближає можливість досягнення конкурентноздатності персоналу у складній структурі сучасного підприємництва і виробництва.

висновки

1. Ринкові процеси, що відбуваються в Україні, потребують зміни кадрової політики на всіх рівнях управління і в усіх сферах діяльності. Для підвищення якісного стану трудових ресурсів суспільства і персоналу кожного підприємства важливого значення набувають питання вибору чи зміни професії, вирішення яких за сучасних умов відбувається, переважно, поза мережею підприємств, організацій, учбових закладів, служб зайнятості шляхом формування спонтанних механізмів самовизначення у навколишньому професійному середовищі. внаслідок відсутності довготривалої стратегії формування в Україні соціально орієнтованої економіки, політика щодо професійної орієнтації є непослідовною, фрагментарною, іноді незрозумілою. Заходи кадрового менеджменту у сфері професійної орієнтації в більшості випадків виходять не з необхідності перспективного створення якісного кадрового забезпечення підприємницького середовища, підвищення його конкурентоспроможності, а, в кращому випадку, зорієнтовані на вирішення тимчасових потреб.

2. Соціально-економічна потреба у необхідності адекватного вибору професії виникла ще у давнину в процесі розподілу праці, який об'єктивно обумовлює співіснування різних видів трудової діяльності у певних пропорціях між різними галузями матеріального і духовного виробництва. Проте сучасна ситуація в галузі вибору (зміни) професії (фаху) визначає недостатній рівень усвідомлення ні з боку держави, ні з боку особистості важливості раціонального професійного самовизначення, що полягає в знаходженні максимально можливої відповідності між особистими професійними потребами працівників й інтересами виробництва і підприємництва. Це обґрунтовує об'єктивну необхідність адміністративного управління професійною орієнтацією як на рівні держави, регіону, так і на кожному підприємстві, що має відбуватись на надійній науково-методичній основі з урахуванням економічного стану і перспектив розвитку реального сектора економіки.

3. Професійна орієнтація в процесі професійного самовизначення відіграє найважливішого значення, бо з точки зору кадрового менеджменту є запорукою раціонального узгодження особистих і виробничих потреб. Головною умовою підвищення ефективності профорієнтації є необхідність адекватного управління нею на основі одночасної реалізації її основних підсистем - професійної інформації, професійної консультації, професійного відбору, оскільки вони складають послідовний процес, і відсутність однієї ланки порушує дієвість усієї системи управління. Економія з боку держави на заходах в сфері управління профорієнтацією, може обернутись вже в недалекому майбутньому значними економічними втратами у зв'язку з недосконалістю кадрової структури суспільного виробництва.

4. Сучасна структура управління професійною орієнтацією не відповідає Концепції державної системи професійної орієнтації населення та вимогам реального підприємницького середовища. У зв'язку з цим нами підкреслюється необхідність запровадження нової організаційної структури управління професійною орієнтацією, яка базується на відповідній нормативно-правовій базі і якісній статистично-аналітичній інформації щодо професійно-кваліфікаційного та посадового стану попиту і пропозиції у структурі зайнятості. Розрахунки співвідношення цих показників є об'єктивною умовою оптимального управління професійною орієнтацією і підвищення ефективності кадрового менеджменту.

5. Для можливостей альтернативного вибору джерел профорієнтаційної допомоги поряд з державною структурою управління професійною орієнтацією повинна створюватись приватна мережа агентств, бюро, центрів, відділів професійної орієнтації, професійної інформації та професійної діагностики.

6. Пріоритетним напрямком профорієнтаційної роботи за сучасних умов постає професійна інформація. В цьому напрямі доцільне створення профінформаційних комплексів, залів, кабінетів, обладнаних сучасною комп'ютерною технікою, приладами, забезпечених необхідною літературою, рекламними проспектами та ін., що розширює можливості самоінформування і самоаналізу різних категорій потенційних і реальних працівників. слабка професійно-фахова поінформованість населення викликає негайну потребу у розробці і розповсюдженні інформаційних матеріалів з описом різних видів професійної діяльності, шляхів набуття професій (фахів) і отримання кваліфікованої допомоги з проблем професійного самовизначення, характеристикою структури кадрового забезпечення сфер виробництва і підприємництва на регіональному та державному рівнях. Це дозволить підняти престиж та підвищити ефективність заходів з професійної орієнтації і, в кінцевому рахунку, забезпечити високу кваліфікацію і продуктивність персоналу кожного підприємства й економічний успіх виробництва.

7. Для забезпечення наукового підходу до профорієнтаційної діяльності, ефективності її прогнозування, управління та практичного запровадження, необхідне здійснення маркетингових досліджень з питань престижності професій і сфер трудової діяльності, професійних намірів, мотивів та факторів, що впливають на професійне самовизначення людини за різних обставин її життя.

8. Ефективне управління професійною орієнтацією не може відбуватись без досконалої сучасної методичної бази, яка має спиратись на якісну професіографію та відображати різноаспектність роботи з різними категоріями працівників. Постає необхідність централізованої розробки досконалих професіограм у відповідних науково-практичних лабораторіях, постійне їх оновлення та розповсюдження як для можливості самоаналізу, так і для ефективної діяльності фахівців в галузі кадрового менеджменту.

9. Сучасний кадровий менеджмент потребує фахівців високого кваліфікаційного рівня в сфері професійної діагностики, консультації, відбору і психологічної підтримки, які б володіли ефективними методами зазначеної діяльності. У зв'язку з цим постає необхідність постійно діючих семінарів, конференцій, нарад, курсів підвищення кваліфікації та обміну передовим досвідом з перелічених проблем, особливо з питань розробки, впровадження та адаптації відповідних методик і інтерпретації їх результатів.

10. проблемною ланкою в професійному самовизначенні є урахування стану здоров'я людини при виборі чи зміні професії - медична консультація. З цього приводу необхідна негайна переробка концептуальних положень професійної орієнтації щодо обов'язкового урахування медичного висновку при вирішенні питання професійної придатності. Для цього у закладах охорони здоров'я, на підприємствах, в учбових закладах повинні існувати посади фахівців для надання медичної консультації при виборі чи зміні професії.

11. Успішність навчання і ефективної професійної діяльності в умовах виробництва залежать від досконалих методів професійного відбору, що використовуються в системі кадрового менеджменту та повинні розроблятись науковцями у співпраці з фахівцями-практиками, відпрацьовуватись у науково-експериментальних лабораторіях для забезпечення надійної наукової основи з використанням сучасних методів діагностики (в тому числі апаратурних) і математичної статистики.

список опублікованих наукових праць за темою дисертації

Тюхтенко Н. А. Соціально-економічні аспекти професійної орієнтації населення у процесі формування трудових ресурсів // Україна: аспекти праці. - 1998. - № 5. - С. 24-27. (0,2 д.а.)

Тюхтенко Н. А. Мотиваційні основи професійного самовизначення молоді // Україна: аспекти праці. - 1999. - № 1. - С. 15-18. (0,2 д.а.)

Крижко І. Д., Тюхтенко Н. А. Кадрова політика та соціально-економічні аспекти професійної орієнтації населення в сучасній Україні // Проблеми праці, економіки та моделювання: Зб. наук. пр., ч. 1: - Хмель-ницький, НВП Евріка ТОВ, 1998. - С. 134-136. (особ. авт. 0,1 д.а.)

Крижко І. Д., Тюхтенко Н. А. Соціально-економічні аспекти професійної орієнтації населення у процесі формування трудових ресурсів // Вісник технологічного університету Поділля: Спец. вип. “Економічні науки”. - Хмельницький: 1998. - № 6. - С. 59-64. (особ. авт. 0,2 д.а.)

Тюхтенко Н. А. Значення професійної мотивації для соціокультурного зростання молоді // Культура здоров'я як предмет освіти: Зб. наук.-метод. пр. - К.: Херсон, 1998. - С. 118-121. (0,2 д.а.)

Тюхтенко Н. А. Профессиональные и ценностные ориентации молодежи в новых социально-экономических условиях // Молодежь, труд, профессия. Материалы Международной научно-практической конференции. В 2-х ч.Часть 1. - Херсон: 1993. - С. 49-51. (0,15 д.а.)

7. Ткаченко А. А., Тюхтенко Н. А., Артюнина Е. В. Социально-экономические аспекты профессиональной ориентации в нашей стране и за рубежом. Развитие народного хозяйства и профессиональной ориентации в Херсонской области. - Херсон: ХОЦПО, 1991. - 82 с. (особ. авт. 1,1 д.а.)

8. Тюхтенко Н. А. Социально-экономическая направленность профориентационной работы в районном профконсультпункте (Методические рекомендации для заведующих ПКП).- Херсон: ХОЦПОМ Госкомтруда СССР, 1989.- 25 с. (1,25 д.а.)

9. Справочник рабочих профессий Херсонской области / Серебренникова Т. Б., Могилевская Е. В., Тюхтенко Н. А. и др. - Херсон, 1992. - 145 с. (особ. авт. 2,4 д.а.)

10. Тюхтенко Н. А. Методика проведения оперативного социологического исследования. Краткое пособие для работников служб занятости и просвещения. - Херсон: ХОЦПОН, 1994. - 18 с. (0,9 д.а.)

Размещено на Allbest.ru