Формування і використання трудового потенціалу сільскогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

ЯРОВА ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА

УДК 631.158:331.522

ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

(на матеріалах Харківської області)

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків- 2001

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському державному аграрному університеті імені В.В. Докучаєва, Міністерство аграрної політики України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, професор

Горкавий Володимир Кузьмич.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

Калінчик Микола Володимирович,

Кабінет Міністрів України,

головний спеціаліст;

кандидат економічних наук, доцент

Москаленко Анатолій Михайлович,

Чернігівський державний інститут економіки і

Управління Міністерства освіти і науки України,

декан аграрного факультету, завідувач кафедри економіки сільського господарства і аграрного менеджменту.

Провідна установа - Полтавський сільськогосподарський інститут Міністерства аграрної політики України

Захист дисертації відбудеться “23” травня 2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському державному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в “Комуніст-1”, корпус 1, ауд. 213

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва

Автореферат розісланий 20.04.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради МАКЕДОНСЬКИЙ А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В аграрному секторі економіки трудовий потенціал як найважливіша складова його виробничого потенціалу використовується з низькою ефективністю, продуктивність праці має сталу тенденцію до падіння. Витрати на відтворення людських ресурсів в аграрному секторі становлять тільки половину того низького рівня, який має місце в промисловості.

На сучасному етапі розвитку сільського господарства пред'являються нові вимоги до формування і використання трудового потенціалу, викликає необхідність створення дійових стимулів і механізмів активізації потенціалу особистості і суспільної праці. Протиріччя в сфері праці і зайнятості, які обумовлені недоліками у функціонуванні господарського механізму і системи управління економікою, відставанням розвитку соціальної сфери, витратами на моральне і трудове виховання, з одного боку, і виникненням ряду принципово нових проблем у сфері зайнятості - з іншого, потребують серйозної перебудови існуючих механізмів формування і забезпечення ефективності використання трудового потенціалу.

Проблемі формування і використання трудового потенціалу аграрної сфери присвячено немало робіт як в Україні, так і в інших країнах. Найбільш вагомими є дослідження О.А. Бугуцького, В.К. Горкавого, О.І. Здоровцова, В.О. Кірсанова, И.С. Пасхавера, Л.І. Шепотько, К.І. Якуби, а також роботи В.Г Андрійчука, Л.М. Анічина, В.С. Дієсперова Т.І. Купалової, В.І Лишиленко, В.Ф. Машенкова, П.Т. Саблука, М.Ф. Соловйова, В.Й. Шияна та ін.

Підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств відноситься до надзвичайно важливих соціально-економічних проблем, розробкою яких повинна займатись економічна наука.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота, виконана у відповідності до наукової тематики кафедри статистики і економічного аналізу Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва: “Розробити пропозиції по удосконаленню методики аналізу виробничих ресурсів сільськогосподарських підприємств і заходи підвищення ефективності їх використання в умовах аграрної реформи” згідно з Державною науково-технічною програмою “Ринкова трансформація аграрної сфери економіки України” (№ ДР 0198U007200, 1996 - 2000 рр.).

Мета і завдання дослідження. Мета - розробка і обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств Харківської області в умовах переходу агропромислового виробництва до ринкової економіки.

Метою дослідження були зумовлені завдання:

1. дослідити економічну суть категорій “трудовий потенціал” і “трудові ресурси”;

2. розкрити особливості формування трудового потенціалу і мотивації праці в умовах становлення ринкового механізму господарювання;

3. проаналізувати сучасний стан демографічної бази сільської місцевості Харківської області як основи формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств;

4. дослідити вплив статево-вікової структури населення на значення кількісних і якісних характеристик трудового потенціалу;

5. проаналізувати вплив показників інтенсивності руху трудових ресурсів на формування трудового потенціалу;

6. розробити баланс робочого часу сільськогосподарських підприємств Харківської області і проаналізувати ступінь його використання;

7. дослідити вплив реформування аграрних підприємств на інтенсифікацію виробництва і використання трудового потенціалу;

8. обґрунтувати шляхи удосконалення механізму трудової мотивації в умовах створення ринкової системи господарювання;

9. вивчити вплив соціальних факторів на закріплення робочої сили на селі, формування і використання трудового потенціалу.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти формування і використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом дослідження є сільськогосподарські підприємства колективних форм господарювання Харківської області. Окремі розробки і їх експериментальна перевірка виконані на прикладі 117 господарств південної зони Харківської області, які входять до складу Барвінківського, Близнюківського, Кегичівського, Красноградського, Лозівського та Сахновщинського районів і ТОВ СПФ “Шипувате” Великобурлуцького району Харківської області.

Методи дослідження. Теоретична і методологічна основа дослідження побудовані на використанні діалектичного методу та системного підходу до вивчення економічних процесів, теоретичних положень вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем формування і використання трудового потенціалу сільського господарства, а також законодавчих і нормативно-правових актів.

Дослідження проводилися з використанням як традиційних методів статистико-економічного аналізу, так і сучасних економіко-математичних методів з використанням ПЕОМ і стандартних прикладних пакетів програм: монографічного та абстрактно-логічного (при вивченні теоретичних проблем формування і використання трудового потенціалу); статистичного спостереження і зведення даних, абсолютних і відносних величин (для характеристики зайнятості і процесів відтворення сільського населення); статистичного групування, індексного аналізу, рядів динаміки (при аналізі інтенсифікації сільськогосподарського виробництва); кореляційного аналізу і прогнозних моделей (для оцінки перспектив демографічного розвитку Харківської області); графічний метод.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці методологічних і практичних рекомендацій щодо ефективного використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств Харківської області в умовах становлення та розвитку ринкових відносин, функціонування господарств на засадах приватної власності та колективних форм організації праці. На захист виносяться такі положення:

· оцінка зайнятості та використання трудового потенціалу в сільському господарстві області;

· методика територіально-демографічного прогнозування чисельності сільського населення як основи формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств, за якою прогнозна кількість сільського населення Харківської області очікується в 2005 р. на рівні 581 тис. чол., в 2010 р. - 556 тис. чол.;

· мотиваційний механізм аграрної праці;

· баланс робочого часу, який складено з урахуванням сучасної ситуації надлишку робочої сили і негативних наслідків сезонності праці;

· виконано порівняльний аналіз роботи підприємств, які були реформовані до 1.12.1999 р., з колективними сільськогосподарськими підприємствами за 1999 р. і встановлено, що в господарствах, де проведене реальне реформування на засадах приватної власності і колективних форм господарювання створено відносно ефективний механізм господарювання;

· методика розрахунку і аналізу показника оплатомісткості продукції;

· система заходів, спрямованих на формування раціональної зайнятості в аграрному виробництві і поліпшення використання трудового потенціалу.

Практичне значення одержаних результатів. Реалізація пропозицій і рекомендацій щодо формування та ефективного використання трудового потенціалу на основі реформування господарств, впровадження механізму мотивації аграрної праці та вирішення соціально-економічних проблем забезпечить створення умов для стійкого і збалансованого розвитку АПК.

Результати досліджень впроваджуються в господарствах Лозівського району, в ТОВ СПФ “Шипувате” Великобурлуцького району Харківської області. У результаті впровадження розробленого мотиваційного механізму ефективної праці отримано середньорічний приріст валової продукції сільського господарства за 1998-1999 рр. в порівнянні з 1996-1997 рр. в розмірі 500 тис. грн. при зростанні продуктивності праці в півтора рази.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які наводяться в дисертаційній роботі одержані автором особисто. На основі комплексного дослідження проблеми формування і використання трудового потенціалу в сільському господарстві дана оцінка сучасного стану демографічної ситуації в сільській місцевості області, інтенсифікації виробництва і використання трудового потенціалу в умовах реформування аграрних підприємств, доведено необхідність удосконалення механізму мотивації високопродуктивної праці. Із спільних досліджень та публікацій здобувач використав для дисертації тільки власну частину результатів.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції “Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку” (м. Хмельницький, 1997 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу” в Харківському державному технічному університеті сільського господарства в 2000 р.; міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми розвитку економіки агропромислового комплексу: соціально-економічні та правові аспекти” (м. Запоріжжя, 2000 р.).

За результатами досліджень опубліковано 11 наукових праць, підготовлених самостійно та у співавторстві, загальним обсягом 11,4 ум. друк. арк. (з котрих безпосередньо автору належить - 7,6 ум. друк. арк.), в тому числі: у монографіях - 2 (5,3 друк. арк.), статтях у наукових журналах - 4 (1,3 друк. арк.), матеріалах конференцій - 3 (0,8 друк. арк.), інформаційних листках - 2 (0,2 друк. арк.). З загальної кількості наукових праць 5 (1,8 друк. арк.) опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура роботи. Основний текст дисертації викладено на 180 сторінках комп'ютерного тексту. Цифровий матеріал представлений в 57 таблицях, містить 6 рисунків і 50 додатків. Список використаних джерел нараховує 182 найменування.

Структура роботи.

Вступ.

Розділ 1. Теоретичні проблеми формування і використання трудового потенціалу в сільськогосподарських підприємствах. 1.1. Економічна суть категорій “трудові ресурси” і “трудовий потенціал”. 1.2. Особливості формування ринку праці на селі. 1.3. Мотивація праці в умовах формування ринкового механізму господарювання. Висновки по 1 розділу.

Розділ 2. Формування і аналіз використання трудового потенціалу. 2.1. Сучасний стан розвитку сільського господарства досліджуваного регіону. 2.2. Формування трудового потенціалу. 2.3. Зайнятість сільського населення та використання трудових ресурсів. Висновки по 2 розділу.

Розділ 3. Підвищення ефективності використання трудового потенціалу. 3.1. Реформування аграрних підприємств і інтенсифікація сільськогосподарського виробництва. 3.2. Створення механізму мотивації високопродуктивної праці. 3.3. Соціальні фактори закріплення робочої сили. Висновки по 3 розділу.

Висновки та пропозиції.

Список використаних джерел.

Додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

трудовий потенціал сільськогосподарський праця

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані завдання дослідження, визначені його предмет, об'єкт, методологічна основа і методи, відображені наукова новизна і практична цінність дослідження, апробація та реалізація його результатів.

У першому розділі “Теоретичні проблеми формування і використання трудового потенціалу в сільськогосподарських підприємствах” досліджена економічна суть категорій “трудові ресурси” і “трудовий потенціал”, обґрунтовані основи формування ринку праці, доведена необхідність побудови суттєво нової мотиваційної структури в сільськогосподарському виробництві як провідного фактора ефективності використання трудового потенціалу в сучасних умовах.

Трудовий потенціал сільськогосподарських підприємств - це сукупна чисельність громадян працездатного віку з притаманними їм демографічними, соціальними, духовними характеристиками та якостями, які здатні та мають намір провадити трудову діяльність у межах і за допомогою існуючої у суспільстві системи відносин. Кількісна сторона трудового потенціалу створюється чисельністю працездатного населення (трудові ресурси) і кількістю робочого часу, яку відпрацьовує працездатне населення при даному рівні інтенсивності праці.

Якісна сторона трудового потенціалу характеризується параметрами соціального, економічного, національного, культурного, морального характеру, які справляють вплив на формування робочої сили конкретного працівника. На відміну від кількісної якісна сторона трудового потенціалу не має єдиного синтетичного виразу.

Категорії трудові ресурси і трудовий потенціал не тотожні. По-перше, чисельність трудових ресурсів є одним із елементів кількісної характеристики трудового потенціалу. По-друге, якщо генетичною основою поняття “трудовий потенціал” є здатність працюючого індивіда до праці, (робоча сила), то генетичною основою категорії “трудові ресурси” є сам працюючий індивід як носій здатності до праці (працівник).

В результаті виконання Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” відбувається перетворення найманого працівника у зацікавленого товаровиробника, власника ресурсів і виробленої продукції, що обумовлює зміни функцій трудового потенціалу, розмірів і структури доходів сільських товаровиробників і одержання частки доходів від власності.

У другому розділі “Формування і аналіз використання трудового потенціалу” проаналізовано сучасний стан сільського господарства, фактори формування трудового потенціалу, зайнятість сільського населення і використання трудових ресурсів Харківської області.

Основою формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств є демографічна база сільських населених пунктів. Падіння рівня життя, соціальна напруженість, економічна депресія, слабкий економічний фундамент соціального розвитку призвели до того, що у 1999 р. в сільській місцевості області з розрахунку на 1000 чол. населення народилося 7,6 чол., число померлих становило 20,4 чол. Зниження народжуваності населення, коефіцієнта його життєвості, з одного боку, та зростання смертності, посилення вимирання осіб похилого віку, жінок, дітей, з іншого, поглиблюють наростання депопуляції в сільській місцевості.

Нами був проведений розрахунок і аналіз перспективної чисельності сільського населення Харківської області методом екстраполяції рядів динаміки, загального демографічного прогнозування і за моделлю багатофакторної лінійної регресії (табл. 1).

Таблиця 1 - Перспективна чисельність сільського населення Харківської області

Рік	Прогнозні показники чисельності, визначені за:
	методом екстраполяції рядів динаміки	методом загального демографічного прогнозування	моделлю багатофакторної лінійної регресії
	лінійна функція	поліноміальна функція
2005	583,4	612,3	578,2	581,0
2010	551,0	551,0	541,8	556,4

Запропонована методика відрізняється від існуючих такими положеннями: теоретичною основою є вивчення поглядів і додаткова оцінка наукового значення думок експертів; методом екстраполяції економічних показників у часі для кожного фактора, включеного в модель, були розраховані перспективні значення на прогнозний період, рівні яких використані в багатофакторній кореляційній моделі; враховані зміни, які відбуваються в процесах відтворення сільського населення; зрушення у віковій структурі; показники вікової смертності; міграційний обмін між міською і сільською місцевостями; майбутня зміна соціально-економічних умов; показник життєвості населення; дітородну активність жінок фертильного віку; автокореляцію і мультиколінеарність даних. Приймаючи до уваги прогнози вчених щодо макроекономічних показників розвитку економіки України, сучасний стан здоров`я населення і якість його відтворення, ми вважаємо, що уточнені показники перспективної чисельності сільського населення на період до 2010 р., розраховані за багатофакторною моделлю з урахуванням перспективних значень демоутворюючих факторів, є найбільш реальними для досліджуваного регіону. Перспективна чисельність сільського населення Харківської області очікується у 2005 р. на рівні 581 тис. чол., у 2010 р. - 556 тис. чол.

Трудовий потенціал є функцією особистого фактора виробництва, для якого характерні і демографічні параметри, тобто статево-вікова структура. Вона суттєво впливає на значення кількісних і якісних характеристик трудового потенціалу (табл.2).

Таблиця 2 - Статево-вікова структура сільського населення Харківської області на 1 січня відповідного року, %

Вікові групи, років	1990 р.	1995 р.	2000 р.
	всього	чоловіки	жінки	всього	чоловіки	жінки	всього	чоловіки	жінки
Загальна чисельність населення	100,0	45,4	54,6	100,0	46,0	54,0	100,0	46,1	53,9
із загальної чисельності населення:
0 - 2	3,5	1,8	1,7	2,8	1,5	1,3	2,6	1,3	1,3
3 - 5	4,1	2,1	2,0	3,4	1,7	2,7	2,9	1,5	1,4
8 - 13	7,4	3,8	3,6	8,6	4,4	4,2	8,4	4,3	4,1
14 - 15	2,5	1,3	1,2	2,6	1,3	1,3	3,0	1,5	1,5
15 - 49	48,2	24,8	23,4	60,8	31,5	29,3	45,2	23,1	22,1
Молодше працездатного віку (0-15)	20,3	10,4	9,9	20,0	10,3	9,7	19,2	9,8	9,4
Працездатного віку	49,3	26,3	23,0	49,9	27,5	22,4	50,4	27,2	23,2
Старше працездатного віку	30,4	8,7	21,7	30,1	8,2	21,9	30,4	9,1	21,3

Як свідчать дані табл. 2, у структурі сільського населення Харківської області за 1990 - 2000 рр. суттєвих змін не відбулося, але мають місце негативні тенденції, які стосуються населення молодше і старше працездатного віку. В 1990 р. показник економічного навантаження становив 102,7 чол. У 1999 р. у сільській місцевості на 100 чол. населення працездатного віку приходилося 98,5 чол. населення молодше і старше працездатного віку. Зменшення показника економічного навантаження відбувається за рахунок погіршення вікової структури трудового потенціалу. Абсолютна кількість населення працездатного віку зменшилася на 4,2%, а молодше і старше працездатного віку - на 8,1%. Особливо високими темпами скорочується чисельність населення молодше працездатного віку - на 11,3%. Сільське господарство не менше, ніж інша галузь, потребує працездатного населення активного віку і високого рівня кваліфікації.

Середньооблікова кількість працівників, зайнятих в економіці Харківської області, у 1999р. становила 872,9 тис. чол., з них 15,6% зайняті в сільському господарстві. На кінець 1999 р. на 1000 чол. населення області приходилося 316 чол. економічно активного населення, в той час як у 1995 р. 358 чол. Диспропорція між попитом на робочу силу та її пропозицією загострила проблему зайнятості населення. У 1999 р. показник зайнятості населення становив 93,2%, показник безробіття - 3,8%. Розрахунок індексу кількісного співвідношення попиту і пропозицій на ринку праці у сільській місцевості в 1999 р. показав, що на одне запропоноване робоче місце приходилося 3 чол. безробітних, показник працевлаштування незайнятого трудовою діяльністю населення в 1999 р. становив 33,9% тоді як у 1995 р. 29,2% .

Відродження галузі тваринництва і раціональної галузевої структури виробництва - необхідна умова розширення зайнятості населення в сільській місцевості. Цьому сприятимуть стимулювання розвитку промислових виробництв і малого бізнесу, розвиток обслуговуючих кооперативів на основі формування кооперативних структур виробничого типу шляхом об'єднання належних на приватних засадах членам колишніх сільськогосподарських підприємств земельних і майнових паїв, підвищення зайнятості і ефективності виробництва в особистих підсобних господарствах.

Внаслідок приймання та звільнення з роботи чисельність працівників постійно змінюється в часі, що призводить до перерозподілу робочої сили між окремими підприємствами і галузями. Аналіз інтенсивності руху трудових ресурсів показав, що в 1999 р. в сільськогосподарських підприємствах Харківської області показник обороту робочої сили за кількістю працівників, прийнятих на роботу, становив 12,8%, показник обороту робочої сили за кількістю працівників, які вибули - 18,8%, показник плинності робочої сили - 17,4%. Для аналізу використання фондів часу в 1999 р. був складений баланс робочого часу по сільськогосподарських підприємствах Харківської області (табл. 3).

Таблиця 3 - Ступінь використання фонду робочого часу

Показник	1998 р.	1999 р.	Абсолютне збільшення (зменшення) показника, (+,-)
Коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу, %	96,5	92,1	-4,4
Коефіцієнт використання табельного фонду часу, %	91,1	87,2	-3,9
Коефіцієнт використання календарного фонду часу, %	77,4	74,4	-3,0
Втрати робочого часу з неповажних причин, %	0,6	3,6	+3,0
Середня фактична тривалість робочого року, днів	285	271	-14
Можлива тривалість робочого року, днів	295	295	-
Перевищення тривалості робочого року, днів: - фактичної - можливої	10	24	+14
Середня фактична тривалість робочого дня, годин	6,64	6,81	+0,17

Коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу показує, що у 1999р. в сільськогосподарських підприємствах Харківської області робочий час був використаний на 92,1%. Негативний вплив на використання трудового потенціалу здійснюють зростання питомої ваги втрат робочого часу з неповажних причин і сезонність виробництва. В 1999 р. середньорічний коефіцієнт сезонності затрат праці становив 0, 162. Основні причини сезонності праці - нерівномірне використання помісячних фондів робочого часу і нерівномірна участь працівників у суспільному виробництві по місяцях року.

У дисертації уточнена методика факторного аналізу продуктивності праці на основі системи взаємопов'язаних загальних індексів. У досліджених господарствах Харківської області на виробництві основних видів продукції продуктивність праці у1999 р. порівняно з 1995 р. знизилася на 32%, загальна сума перевитрат робочого часу становила 28945 тис. люд.-год. Вартісний індекс продуктивності праці змінного складу показав, що виробництво валової продукції з розрахунку на 1 люд.-год. затрат праці зменшилося на 19,5%. За рахунок зниження продуктивності праці на виробництві окремих видів продукції середній рівень її знизився на 44,3%. За рахунок змін у виробничій структурі затрат праці продуктивність праці зросла на 22,5%.

У третьому розділі “Підвищення ефективності використання трудового потенціалу” проаналізовано вплив реформування на результати господарської діяльності, функціонування фактично сформованого механізму трудової мотивації і розроблені шляхи його удосконалення.

За станом на 1.12.1999р. у Харківській області з 540 аграрних підприємств було реформовано 73 господарства. Для аналізу нами були взяті 33 господарства Барвінківського та Кегичівського районів, 11 з яких реформовані до 1.12.1999р. Всі вони були згруповані у дві групи: до І групи увійшли тільки колективні сільськогосподарські підприємства, до ІІ - господарства, засновані на принципах приватної власності на землю і засоби виробництва (табл.4).

Таблиця 4 - Вплив форми господарювання на результативні показники господарств Барвінківського та Кегичівського районів Харківської області в 1999 р.

Показник	Групи господарств за формою господарювання	В середньому по сукупності	Відношення показників ІІ групи до І групи
	І	ІІ
Приходиться на 100 га сільськогосподарських угідь основних виробничих фондів і оборотних засобів, тис. грн.	264,5	305	280,2	1,153
Валова продукція сільського господарства в порівнянних цінах 1996 р. з розрахунку на: - 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	20,2	33,4	25,3	1,653
- одного середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, грн.	3816	6271	4772	1,643
Прибуток від усієї діяльності з розрахунку на: - 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	0	3,37	1,30	3,370
- одного середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, грн.	0	631	246	6,310
Урожайність, ц/га:
- зернових культур	18,5	19,1	18,7	1,032
- кукурудзи на зерно	6,7	9,7	8,2	1,448
- цукрових буряків	80,4	111,9	92,6	1,392
- соняшнику	10,8	12,1	10,6	1,120
Середньорічний надій молока на одну корову, кг	1043	2570	1542	2,464
Середньодобовий приріст великої рогатої худоби на вирощуванні та відгодівлі, г	222	250	238	1,125

Вивчення досвіду реформованих сільськогосподарських підприємств Харківської області дало можливість зробити висновок про те, що в підприємствах, де проведено не формальне, а реальне реформування відносин власності, створено відносно ефективний механізм господарювання.

Наші дослідження підтвердили висновки інших дослідників про те, що немає єдиної моделі господарювання. При реформуванні сільськогосподарських підприємств фактор власності істотніший фактора розмірів господарств за дією впливу на ефективність. Проте обов'язково має враховуватись право селянина на вибір форми господарювання.

Стан інтенсифікації живої праці в сільськогосподарському виробництві господарств Харківської області є результатом функціонування фактично сформованої мотиваційної системи. Розробку шляхів створення механізму мотивації високопродуктивної праці ми проводили в трьох напрямках:

Аналіз відношення працівника до конкретної роботи, абстрагуючись від матеріальної винагороди. Центральною ланкою такого аналізу є показник продуктивності праці, взаємозв'язок між нею і факторами виробництва.

Дослідження впливу матеріальної винагороди (оплати праці) на продуктивність праці і інші показники ефективності виробництва.

Аналіз одночасного впливу продуктивності праці і її оплати на ефективність сільськогосподарського виробництва

При розробці шляхів удосконалення механізму трудової мотивації ми виходили із загальнотеоретичного положення про те, що модель мотиваційного механізму повинна враховувати: форму господарювання, тобто форму власності на основні засоби виробництва; умови користування основними засобами виробництва (землею і майном); ступінь виробничої самостійності і відповідальності, систему розподілу доходів і формування фондів (споживання, розвитку, дивідендного, резервного); систему формування особистих доходів, гарантії отримання заробітку і його рівень; моральні аспекти мотивації праці; відношення до особистого підсобного господарства; міру відповідальності за низьку якість продукції, за порушення договірних зобов'язань; форми отримання соціальних пільг.

Зміна виробничих відносин на засадах приватної власності вимагає регулювання заробітної плати в напрямі створення ефективного мотиваційного механізму виробничої діяльності. У центрі запропонованого механізму мотивації праці знаходиться формування господаря-власника на основі приватної власності на землю, майно, вироблену продукцію шляхом: удосконалення внутрігосподарських відносин на основі комерційного госпрозрахунку; забезпечення залежності розміру оплати праці кожного працівника від результатів його трудового внеску в кінцеві показники господарської діяльності, а також вартості внесеного капіталу - землі, майна; регулярності виплат поточного заробітку готівкою; забезпечення оплати праці, рівень якої буде сприяти відтворенню затрачених людських ресурсів; переходу від стимулювання виключно у формі оплати праці до стимулювання у формі доходу (доходу від праці і доходу від уречевленого капіталу); самостійності трудових колективів у виборі форми і системи оплати праці; гарантованості робочого місця; нормальних санітарно-гігієнічних умов праці; перспектива на житло; можливість самореалізації як особистості; престижність праці; участі в управлінні; забезпечення здорового робочого клімату в колективі; морального заохочення; реформування соціальної інфраструктури.

Як позитивний приклад господарювання можна навести ТОВ СПФ “Шипувате” Великобурлуцького району Харківської області. Тут розроблена система матеріального стимулювання праці, що спонукає високопродуктивну працю і творчий пошук у подальшому удосконаленні і поліпшенні виробництва. Це виявляється у високому рівні оплати праці, розмір якої у 1999 р. становив 186 грн. Виробництво валової продукції на одного працівника досягло 9094 грн., що майже у три рази більше середньообласного показника.

В нових економічних умовах управління виробництвом потребує оперування показниками затрат праці та коштів на її оплату. Серед них важливе місце займає показник оплатомісткості продукції. Як обліково-статистична категорія оплатомісткість це затрати на оплату праці з розрахунку на одиницю продукції. Вона може бути розрахована в господарствах по окремих видах продукції, по галузях рослинництва, тваринництва і в цілому по сільськогосподарському виробництву (рис. 1).

Фізичний обсяг продукції		Затрати праці		Затрати на оплату праці		Затрати на оплату праці
Затрати праці		Посівні площа (поголів`я тварин)		Фізичний обсяг продукції		Посівна площа (поголів`я тварин)
Урожайність культур(продуктивність тварин)		Оплатомісткість 1 ц продукції	=	Оплатомісткість 1 га (1 голови)
Затрати праці		Затрати на оплату праці	=	Затрати на оплату праці
Фізичний обсяг продукції		Затрати праці		Фізичний обсяг продукції

Рис.1. Фактори оплатомісткості продукції

Практичне застосування показника оплатомісткості продукції в господарствах дає змогу: більш реально оцінювати виправданість фактичних загальних затрат на виробництво продукції; оцінювати рівень оплати та можливості господарства його забезпечувати; визначити перспективи розвитку даного виробництва і доцільність інвестицій в нього; враховувати можливості змін в оплаті праці при виборі варіантів організації праці, формуванні колективів, організації використання трудових ресурсів.

Важливішими резервами ефективного використання трудового потенціалу є реформування та інтенсивний розвиток об'єктів соціальної інфраструктури за рахунок їх достатнього і своєчасного фінансування, передачі об'єктів в комунальну власність територіальних громад, урахування потреб жителів сільської територіальної громади, доцільності існування тих чи інших об'єктів, зміни чисельності працівників, функцій та розподільчих відносин в межах соціальних підприємств, створення на селі нових робочих місць.

ВИСНОВКИ

Формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств Харківської області відбувається в умовах гострої демографічної кризи. Депопуляція набула такого розмаху, що відтворення населення на власній демографічній основі стає неможливим.

Для оцінки перспектив демографічного розвитку Харківської області нами удосконалена методика територіально-демографічного прогнозування чисельності сільського населення. В результаті розрахунків можна прогнозувати чисельність сільського населення області в 2005 р. на рівні 581 тис. чол., а в 2010 р. - 556 тис. чол.

Внаслідок реорганізації сільськогосподарських підприємств відбулися суттєві зміни в системі трудових відносин і в управлінні. У реформованих на засадах приватної власності і колективних форм організації праці господарствах діючими особами є: власники землі та майнових паїв, власники-працівники, наймані працівники. Кожна з цих груп одержує зароблений прибуток згідно зі своїм статусом і внеском у формування кінцевих результатів господарської діяльності.

Розширенню зайнятості населення в сільській місцевості сприятимуть: відродження галузі тваринництва та раціональної галузевої структури виробництва; стимулювання розвитку промислових виробництв і малого бізнесу; розвиток обслуговуючих кооперативів; підвищення ефективності виробництва в особистих підсобних господарствах.

У 1999 р. показник заміщення робочої сили в сільськогосподарських підприємствах становив 68,2% , тоді як у 1998 р. 81%. Таким чином, втрати трудового потенціалу у зв'язку із звільненням працівників і скороченням робочих місць не компенсуються, а рівень безробіття має тенденцію подальшого збільшення.

Аналіз балансу робочого часу показав, що в господарствах області внаслідок зростання втрат робочого часу з неповажних причин календарний фонд робочого часу був використаний на 74,4%. У підприємствах, які змінили форму власності, у 1999 р. неявок з дозволу адміністрації було майже в сім разів менше середнього рівня по сільському господарству області.

Складання балансу робочого часу в сільськогосподарських підприємствах в умовах сучасного надлишку робочої сили буде сприяти ефективному використанню трудового потенціалу протягом календарного року з урахуванням сезонних коливань. Детальна класифікація причин втрат робочого часу дозволить передбачити використання всіх внутрішніх резервів для покриття потреби в робочій силі в найнапруженіші періоди та узгодити виробничу програму з наявними ресурсами робочого часу, ґрунтуючись на даних про структуру використання робочого часу в той чи інший період.

Низький рівень оплати праці, з одного боку, та її невиплати, з іншого (в 1999 р. сума простроченої заборгованості із заробітної плати на 1 працівника становила 926,3 грн.), призвели до того, що оплата праці в сучасному сільському господарстві не виконує відтворювальної, мотивуючої, регулюючої й соціальної функцій. Вона лише забезпечує сільського працівника на межі малозабезпеченості, тобто на рівні мінімального споживання непрацездатних громадян.

Основою розробленого в дослідженні мотиваційного механізму є формування господаря-власника на основі приватної власності на землю і засоби виробництва. Цьому сприятимуть: удосконалення внутрігосподарських відносин; регулярність виплат поточного заробітку готівкою; забезпечення оплати праці, рівень якої сприятиме відтворенню затрачених людських ресурсів; перехід від стимулювання виключно у формі оплати праці до стимулювання у формі доходу від власності.

Практичне застосування показника оплатомісткості продукції в господарствах дає можливість більш реально оцінювати виправданість фактичних загальних витрат на виробництво продукції; оцінювати рівень оплати та можливості господарства його забезпечувати; визначати перспективи розвитку даного виробництва і доцільність інвестицій в нього; враховувати можливості змін в оплаті праці при виборі варіантів організації праці, формуванні колективів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Раціональне використання трудових ресурсів у колгоспі / Горкавий В.К., Шиян В.Й., Рябуха М.Л., Ломовських О.Г., Білоусько В.С., Музальова В.В. - К.: Урожай, 1991. - 80 с. (20% - 0,8 друк. арк.) Автору належить обробка матеріалів і формулювання висновків щодо використання робочої сили.

2. Ярова В.В. Демографічна ситуація в сільській місцевості Харківської області: сучасний стан, тенденції і перспективи розвитку. - ХДАУ, Харків, 2000. - 80 с. (4,5 друк. арк.)

3. Ярова В.В. Актуальні проблеми зайнятості сільського населення і реформування соціальної інфраструктури села: Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2000. - Т.2.- С. 142-146. (0,5 друк. арк.).

4. Музалева В.В. Актуальные проблемы миграционного движения сельского населения Харьковской области // Економіка АПК і природокористування: Вісник ХДАУ. - 1998. - №4. - С. 179-182. (0,4 друк. арк.).

5. Музальова В.В., Александрова А.І. Стан і перспективи відтворення сільського населення Харківської області // Економіка АПК. - 1998. - №5. - С. 66-70 (0,3 друк. арк.). Автору належить методика розрахунку перспективної чисельності сільського населення області.

6. Музалева В. Методы анализа оплатоемкости продукции // Бизнес Информ. - 1998. - №19.- С. 46-48 (0,3 друк. арк.).

7. Музалева В. Пропорции между рабочей силой и средствами производства // Бизнес Информ. - 1998. - №20. - С. 34-36 ( 0,3 друк. арк.).

8. Музальова В. Демографічна ситуація у сільських і міських селищах Харківської області // Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку: Зб. доп. міжнар. наук.-практ. конф.- Ч.2. - Хмельницький: ТУП, 1997. - С. 335-336 (0,2 друк. арк.).

9. Горкавый В.К., Музалева В.В. Развитие социальной инфраструктуры и закрепление кадров на селе // Труды Всесоюз. конф. “Социально-экономические аспекты повышения эффективности использования трудовых ресурсов в АПК”. - Челябинск: УОП ЧПИ. - 1988. - С. 21-22 (0,1 друк. арк.). Автору належать висновки про шляхи закріплення робочої сили на селі.

10. Музалева В.В. Улучшение социальной инфраструктуры сельских населенных пунктов // Информ. листок. - 1998.- №17-98 (0,1 друк. арк.).

11. Музалева В.В. Мотивы и тенденции миграции сельского населения // Информ. листок. - 1998. - №19-98 (0,1 друк. арк.).

АНОТАЦІЇ

Ярова В.В. Формування і використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств (на матеріалах Харківської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02. - економіка сільського господарства і АПК. - Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2001.

У роботі досліджені теоретичні і практичні аспекти формування і використання трудового потенціалу в сільськогосподарських підприємствах в умовах створення ринкового механізму господарювання. В результаті досліджень обґрунтовані умови формування трудового потенціалу, проведена комплексна оцінка факторів зайнятості.

На підставі отриманих результатів обґрунтовано систему заходів, спрямованих на формування раціональної зайнятості в аграрному виробництві, удосконалено механізм мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах, запропонована методика системного факторного аналізу продуктивності праці, і обґрунтовані напрями підвищення ефективності використання трудового потенціалу.

Основні результати дисертаційної роботи впроваджені у виробництво на рівні первинних суб'єктів агробізнесу Лозівського району, в ТОВ СПФ “Шипувате” Великобурлуцького району Харківської області.

Ключові слова: трудовий потенціал, трудові ресурси, мотивація, оплата праці, приватна власність, ефективність, продуктивність праці, оплатомісткість.

Яровая В.В. Формирование и использование трудового потенциала сельскохозяйственных предприятий (на материалах Харьковской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02. - Экономика сельского хозяйства и АПК. - Харьковский государственный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2001.

В работе исследованы теоретические и практические аспекты формирования, использования трудового потенциала, мотивации труда в сельскохозяйственных предприятиях в условиях создания рыночного механизма хозяйствования. Проведен анализ демографической ситуации в сельской местности Харьковской области, которая является основой для формирования трудового потенциала сельскохозяйственных предприятий. Уточнена методика териториально-демографического прогнозирования численности сельского населения. В результате исследований обоснованны условия формирования и использования трудового потенциала, проведенная комплексная оценка факторов занятости населения. Проведен анализ количественной стороны трудового потенциала, которая образуется численностью трудовых ресурсов и количеством рабочего времени, которое отрабатывает трудоспособное население. С учетом современной ситуации излишка рабочей силы составлен баланс рабочего времени. Исследовано влияние поло-возрастной структуры на значение количественных и качественных характеристик трудового потенциала.

На основе системы взаимосвязанных общих индексов (натурального, трудового, стоимостного индекса переменного и фиксированного состава, затрат труда на производство продукции, физического объема, структурных изменений) уточнена методика факторного анализа производительности труда. С использованием цифрового материала хозяйств области, которые были реформированы до Указа Президента Украины “Про неотложные меры по ускорению реформирования аграрного сектора экономики” от 3 декабря 1999 г., проведен анализ влияния формы хозяйствования на результативные показатели эффективности сельскохозяйственного производства. В результате уставлено, что в предприятиях, где проведено реальное реформирование на принципах частной собственности и коллективных форм хозяйствования создано относительно эффективный механизм хозяйствования.

Разработка путей создания механизма мотивации высокопроизводительного труда проводилась в трех направлениях: анализ отношения работника к конкретному труду, абстрагируясь от материального вознаграждения (взаимосвязь между производительностью труда и факторами производства); исследование влияния материального вознаграждения (оплаты труда) на производительность труда и другие показатели эффективности производства; изучение одновременного влияния производительности и оплаты труда на эффективность сельскохозяйственного производства.

В диссертации обоснована необходимость практического использования в сельскохозяйственных предприятиях показателя оплатоемкости продукции, который дает возможность более реально оценивать оправданность фактических затрат на производство, уровень оплаты и возможности хозяйства его обеспечивать.

Основные результаты диссертации внедрены в производство на уровне первичных субъектов агробизнеса Лозовского и Великобурлукского районов.

Ключевые слова: трудовой потенциал, трудовые ресурсы, мотивация, оплата труда, частная собственность, эффективность, производительность труда, оплатоемкость.

Yarovaya V.V. Formation and use of Labour Potential at the Agricultural Enterprises (based on the materials of Kharkov Regions) - Manuscript.

The thesis is presented to complete for the Degree of Candidate of Economic Science, specialty 08.07.02 - Economy of Agriculture and Agro-Industrial Complex. - Kharkiv State Agrarian University after V.V. Dokuchayev, Kharkiv, 2001.

Theoretical and practical aspects of formation and use of labour potential at agricultural enterprises under the conditions of creating market mechanisms have been investigated. As a result of the research work the conditions necessary for forming up the labour potential have been based on. Complex evaluation of the employment factors has been carried out as well as those of labour potential use. On the base of the results obtained the system of measures aimed at formation of rational use of employment in agrarian production sector has been grounded as well as the mechanism of labour motivation at agricultural enterprises has been accomplished. The methods for system factor analysis of labour productivity have been suggested and the directions of more effective use of labour potential have been based on.

Key words: labour potential, labour resources, motivation, payment, private overship, efficiency, labour productivity, payment volume.

Відповідальний за випуск

кандидат економічних наук, професор Г.О. Андрусенко

Підписано до друку 20.04.2001 р. Формат 60 х 84/16

Обсяг: 0,9 ум.-друк. арк., 0,9 облік.-вид. арк. Тираж 100. Замовлення 61.

Дільниця оперативного друку ХДАУ ім. В.В. Докучаєва

62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, учбове. містечко ХДАУ

Размещено на Аllbest.ru

...