Організація системи адаптивного менеджменту фірми

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 65. 012. 32

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Організація системи адаптивного менеджменту фірми

Спеціальність 08. 06. 02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Виноградський Сергій Борисович

Донецьк - 2001

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перехід до ринкової економіки обумовлює необхідність корінних змін процесів управління фірмами. Під фірмою розуміється виробничо-економічна система (ВЕС), що призначена для отримання прибутку та забезпечення ринку (сегменту ринка) конкурентноздатною продукцією або послугами. Економічне середовище на цей час характеризується крайньою нестабільністю, що змушує фірму постійно пристосовуватись до виникаючих змін і ефективно реагувати на збурюючі впливи з боку зовнішнього оточення. Відсутність достатньої маневреності та адаптивності фірми може призвести до ряду надто негативних наслідків при зміні умов функціонування і розвитку. Перехід до гнучких та адаптивних систем управління фірмою є об'єктивно неминучим із зростанням масштабів виробництва, ускладненням його структури та розширенням номенклатури продукції.

У зв'язку з цим, удосконалення технології прийняття управлінських рішень повинно бути спрямовано на перехід від жорстких моделей планування до моделей і методів адаптивного управління, що підвищує гнучкість та адаптивність фірми в умовах нестабільного зовнішнього оточення.

Величезний внесок в розробку адаптивних систем управління та моделювання процесів адаптації виробничо-економічних систем зробили вітчизняні і зарубіжні дослідники: Глушков В. М., Забродський В. А., Петренко В. Л., Соколов В. Г., Смірнов В. А., Акофф Р., Бір Ст., Гхосал А. та інші.

Таким чином, необхідність розробки концепції адаптивного менеджменту фірми, що дозволяє їй виробляти найбільш ефективні відгуки на збурюючі впливи зовнішнього середовища та забезпечує життєздатність фірми в довгостроковій перспективі, є безумовно актуальною, що й зумовило вибір теми дослідження, його мету і задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках держбюджетних тем ДонНУ: “Моделювання динаміки виробничо-економічних систем” Г-00/54 (номер державної реєстрації 0100U001971), “Моделювання інформаційних і інфологічних систем” Г-00/29 (номер державної реєстрації 0100U001967).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка концепції синтезу системи адаптивного менеджменту фірми з механізмами його реалізації, що забезпечує життєздатність фірми в умовах нестабільного зовнішнього оточення.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

досліджено та обґрунтовано необхідність урахування закону Ешбі про необхідну різноманітність при побудові системи управління фірмою та виділено фактори, що створюють різноманітність фірми і різноманітність зовнішнього середовища;

розроблено концепцію і сформульовано основні принципи адаптивного менеджменту виробничо-економічної системи;

розроблено механізм функціонування контурів пасивної та активної адаптації в системі адаптивного менеджменту;

розроблено імітаційну модель функціонування фірми в умовах нестабільного зовнішнього середовища;

визначено основні інструменти стратегічного й оперативного контролінгу в системі адаптивного менеджменту фірми;

досліджено та формалізовано процес інвестиційного планування в системі адаптивного менеджменту фірми та його зв'язок з місією фірми;

розроблено економіко-математичні моделі забезпечення адаптивних якостей системи в процесі стратегічного планування і оперативного управління на основі виділених контурів активної і пасивної адаптації.

Предмет дослідження. Предметом дослідження даної дисертаційної роботи є механізми синтезу системи адаптивного менеджменту виробничо-економічної системи.

Об`єкт дослідження. Об`єктом дослідження роботи є процеси менеджменту в системі управління виробничо-економічною системою.

Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі економіко-математичного моделювання, адаптації в економічних системах, методології контролінгу та оцінки ефективності інвестиційних проектів і програм.

Наукова новизна. В дисертації здійснено постановку і вирішення нової актуальної задачі синтезу системи адаптивного менеджменту фірми. При цьому отримано такі нові наукові результати:

концепція системи адаптивного менеджменту, яка заснована на використанні багаторівневої ієрархічної структури, що дозволяє забезпечити найбільш ефективну реакцію фірми на зміну умов функціонування;

механізм функціонування контурів пасивної і активної адаптації в системі адаптивного менеджменту, заснований на реалізації ефекту антисипації, що дозволяє підвищити життєздатність і ефективність функціонування фірми;

імітаційна модель функціонування фірми в умовах нестабільного зовнішнього середовища, яка заснована на принципах системної динаміки Дж. Форестера та дозволяє оцінити ефективність функціонування фірми при різних зовнішніх умовах;

система економіко-математичних моделей визначення оптимальної області маневрування і синхронізації виробництва, яка враховує ризики і невизначеності, що викликані непередбаченими змінами ринкового середовища, та дозволяє підвищити адаптивні якості фірми.

Практична цінність роботи полягає в тому, що запропонована концепція адаптивного менеджменту фірми і комплекс економіко-математичних моделей дозволяють вийти на якісно новий рівень управління виробничо-економічними системами, що забезпечує стійке функціонування фірми в умовах нестабільного зовнішнього оточення. Запропонована концепція та комплекс економіко-математичних моделей мають високу універсальність і можуть бути застосовані для широкого класу виробничо-економічних систем.

Основні результати дослідження використані при розробці системи управління підприємства “Nate Ukraine”.

Підтверджений актом економічний ефект від впровадження результатів дисертації склав 212 тис. грн.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації докладалися і обговорювалися:

на IV Всеукраїнській конференції з проблем економічної кібернетики (м. Жовті Води, 1999) ;

на наукових семінарах кафедри “Економічна кібернетика» Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), Інституту економіки промисловості НАН України (м. Донецьк).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 8 роботах загальним обсягом 3, 03 д. а., з них автору належить 2, 28 д. а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури з 122 найменувань і викладена на 157 сторінках машинописного тексту, який включає 3 таблиці, 16 рисунків.

адаптивний менеджмент виробнича економічна система

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі розроблено концепцію і сформульовано основні принципи адаптивного менеджменту фірми, що засновані на побудові багаторівневої ієрархічної системи управління, яка забезпечує найбільш ефективне функціонування фірми в умовах нестабільного зовнішнього оточення.

На основі запропонованої концепції розроблено рекомендації для вдосконалення механізмів управління, що дозволяють знизити міру негативного впливу зовнішнього середовища на функціонування і розвиток фірми.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, предмет, об'єкт і методологію дослідження, показано наукову новизну, теоретичну і практичну значимість роботи.

У першому розділі “Розробка управлінських рішень в системі адаптивного менеджменту» представлено концепцію організації адаптивного менеджменту фірми на основі багаторівневої ієрархічної системи управління. Розглянуто механізми функціонування контурів пасивної і активної адаптації, а також розроблено економіко-математичні моделі визначення оптимальної області маневрування на етапі стратегічного планування і моделі синхронізації виробничої діяльності підрозділів на етапі оперативного управління.

Будь-яка фірма в процесі своєї діяльності постійно знаходиться у взаємодії з оточуючим її середовищем. У зв'язку з тим, що зовнішні умови функціонування фірми постійно змінюються, підтримка життєздатності фірми може бути забезпечена тільки за рахунок її адаптації до зовнішнього оточення. Під адаптацією розуміється така реакція системи на зміну умов діяльності, яка протидіє наявному або можливому зниженню ефективності функціонування системи. Для цього система повинна мати не тільки здатність відповідати на звичні події, але і потенціал для реагування на несподівані, як правило, незнайомі події, що відбуваються в навколишньому середовищі.

Основою функціонування адаптивних систем в умовах нестабільного зовнішнього оточення є закон Росса Ешбі, який стверджує: “тільки різноманітність може подолати різноманітність”. При цьому важливий висновок закону Ешбі затверджує, що управління може бути забезпечене тільки в тому випадку, якщо різноманітність управляючої системи, принаймні, не є меншою, ніж різноманітність системи, що управляється. Під різноманітністю при цьому розуміється кількість розрізняючихся станів, в яких може перебувати система. Значення даного слідства полягає в тому, що для підтримки життєздатності системи повинен бути забезпечений як зовнішній, так і внутрішній гомеостазіс, тобто підтримка критичних параметрів системи в заданих межах.

Зовнішній гомеостазіс передбачає, що при будь-якій зміні зовнішніх умов функціонування система переходить в такий стан, який найкращим чином відповідає умовам, що склалися, і зберігає стабільність системи відносно навколишнього середовища. Внутрішній гомеостазіс передбачає, що на кожну непередбачену зміну внутрішнього стану системи в системі управління виробляється управляючий вплив, який ліквідує наслідки даної зміни і зберігає внутрішню стабільність системи.

Розглянемо узагальнену модель багаторівневої ієрархічної системи адаптивного управління фірмою, що забезпечує підтримку її внутрішнього і зовнішнього гомеостазісу. Основною метою системи управління є діагностика процесів, що протікають всередині фірми, дослідження процесів, що відбуваються за межами фірми, і на основі цього - здійснення стратегічного планування і оперативного управління функціонуванням фірми та її розвитком. Структуру системи управління фірмою, що має три підрозділи, представлено на рис. 1. Відмітною рисою запропонованої моделі є властивість рекурсії. Рекурсія передбачає, що вся структура організації відтворюється в рамках кожного контуру (наприклад, кожного підрозділу фірми). Фірма як адаптивна система складається з групи підсистем (підрозділів), які мають можливість самоорганізації і саморегулювання та діють з деякою мірою автономності. Кожна з цих підсистем також складається з підсистем наступного рівня, і т. д., причому кожна з цих підсистем також є адаптивною системою. На рис. 1 представлено внутрішню структуру одного з підрозділів. Як видно, структура і принципи побудови системи управління підрозділом повністю відповідають структурі і принципам побудови системи управління самої фірми. З іншого боку, і сама фірма є підсистемою адаптивної системи більш високого рівня рекурсії.

Система адаптивного управління складається з таких управляючих підсистем, що забезпечує життєздатність фірми в умовах зовнішнього середовища:

підрозділи, що є функціональними елементами фірми як адаптивної системи;

підсистема регулювання, що призначена для забезпечення логічної взаємодії між різними елементами адаптивної системи;

підсистема внутрішнього контролю, що являє собою вищий рівень автономного управління підрозділами і нижчий рівень управління фірмою;

підсистема управління розвитком, що призначена для діагностики процесів, які відбуваються в навколишньому середовищі;

підсистема прийняття рішень, що визначає політику фірми і напрямки її стратегічного розвитку на основі інформації про внутрішній стан фірми і стан навколишнього середовища.

Забезпечення стійкості та сталості фірми визначається двома видами адаптації - пасивною та активною. Пасивна адаптація забезпечує урахування можливих змін умов функціонування фірми при розробці оптимальної траєкторії розвитку системи і включення в неї адаптивних якостей, чим реалізується ефект антисипації. Функціонування контуру пасивної адаптації впливає на фактори, що визначають стійкість системи, і в остаточному підсумку визначає адаптивні здібності системи. У процесі пасивної адаптації відбувається, по-перше, дослідження й аналіз умов функціонування системи в попередні моменти часу і визначення впливу найбільш імовірних збурювань зовнішнього середовища

в майбутньому на основі методів імітаційного моделювання. І, по-друге, на основі передбачуваної поведінки зовнішнього середовища, планується стратегічний розвиток системи і визначаються оптимальні границі можливої зміни станів системи.

У процесі імітації на основі інформації про стан як зовнішнього, так і внутрішнього середовища розробляються й аналізуються різні варіанти розвитку системи. Для імітації функціонування фірми у роботі запропоновано використання принципів системної динаміки, розроблених Дж. Форестером. Узагальнену схему імітаційної моделі функціонування фірми у форматі пакета PowerSim подано на рис. 2.

Рис. 2. Узагальнена схема імітаційної моделі функціонування фірми у форматі пакета PowerSim.

Доход виробничо-економічної системи створюється поєднанням якостей продукції (включаючи ціну) і ринковим попитом, обумовленим економічною обстановкою і наявними альтернативами для задоволення тих самих потреб. Відповідно до цього, модель має чотири управляючих параметри, що характеризують політику фірми в області розподілу засобів з фонду розвитку фірми. Витрати з фонду розвитку можуть бути спрямовані на поліпшення якості продукції, відновлення продукції, маркетингові заходи і на зростання ефективності виробництва. Четвертим управляючим параметром є ціна продукції. Використовування різних варіантів напрямку фірмових капіталовкладень і рівнів цін, а також параметрів, що характеризують стан зовнішнього середовища і внутрішній стан системи при проведенні імітаційних експериментів, дозволяє визначити ефективність кожної альтернативи за певних умов функціонування.

На основі результатів імітаційних експериментів розробляється план стратегічного розвитку фірми і визначається оптимальна область маневрування.

При цьому варто враховувати, що необґрунтоване збільшення різноманітності системи спричиняє збільшення зв'язаних з цим витрат, і, крім того, може призвести до зайвої заорганізованості системи і створити визначні труднощі при управлінні. Звуження ж області можливої зміни станів може призвести до того, що у певний момент часу система не зможе адекватно реагувати на збурювання зовнішнього середовища і вийде зі стану рівноваги.

Як основні засоби маневрування можна розглядати резерви ресурсів і резерви готової продукції.

При визначенні оптимальної кількості резервів ресурсів необхідно враховувати такі обмеження:

нестача будь-якого виду ресурсу в процесі виробництва спричиняє невиконання виробничого плану і, відповідно, втрату частини планованого доходу від реалізації;

забезпечення резервів ресурсів вимагає витрат як на їхнє придбання, так і на збереження, що зв'язано з “омертвлянням” частини оборотних коштів фірми.

Оптимальна область маневрування з урахуванням резерву ресурсів визначається рішенням наступної задачі стохастичного програмування:

, (1)

, (2)

де M - знак математичного очікування; - вектор розмірності N оптимальної області маневрування з урахуванням резерву ресурсів; Rmax - вектор розмірності N максимально припустимих обсягів ресурсів; R - вектор розмірності N обсягу ресурсів, необхідних для виконання виробничого плану.

Функція fmx (, ) являє собою штрафну функцію і має вигляд:

(3)

де ms - випадкове значення витрат ресурсу m-того виду для виробництва однієї одиниці продукції s-того виду; m - питомі витрати за рахунок надлишку m-того ресурсу, що включають витрати на придбання і збереження надлишкового резерву; m - питомі втрати, що викликані дефіцитом m-того ресурсу.

Таким чином, результатом функціонування контуру пасивної адаптації є одержання оптимального плану виробництва Xопт, що, з урахуванням можливих тенденцій розвитку як зовнішніх, так і внутрішніх умов функціонування ВЕС, містить адаптаційний потенціал для реагування на зміну параметрів зовнішнього середовища і внутрішнього стану.

Оперативне управління реалізацією розроблених виробничих планів здійснюється усередині контуру активної адаптації. Будь-яка фірма, навіть з добре організованим процесом планування, повинна бути готова як до виявлення недоліків у розробленому плані, так і до реакції на непередбачені обставини, що складаються в зовнішньому середовищі.

Реалізація оптимального плану розвитку в кожному підрозділі фірми постійно контролюється центром регулювання даного підрозділу (див. рис. 1). Процес контролю складається з наступних стадій:

збір інформації про хід виконання плану;

порівняння планованих показників функціонування фірми з фактично досягнутими;

розробка корегувальних впливів у випадку відхилення планових покажчиків від фактичних.

Інформація про досягнуті результати передається з підсистеми управління підрозділом у центр регулювання, де відбувається аналіз відхилень фактичних покажчиків від планових і розраховується вектор відхилень. У залежності від величини відхилення може виникнути необхідність вироблення адаптивних впливів або проектування нового виробничого плану.

Не менш важливою функцією системи регулювання є логічний взаємозв'язок підрозділів, ліквідація протиріч між ними і підтримка внутрішнього гомеостазісу системи в рамках обмежень, що накладаються стратегічним планом розвитку і встановлюються системою внутрішнього контролю.

Реалізація цієї функції відбувається за допомогою синхронізації виробництва, при якій кожний підрозділ фірми вчасно робить і постачає іншим підрозділам готову продукцію в заданому обсязі та номенклатурі. При цьому забезпечуються мінімальні витрати, зв'язані зі збереженням продукції, мінімальні втрати, зв'язані з недопоставкою продукції одного підрозділу іншому, а також оптимальний розподіл ресурсів між підрозділами. Критерій економіко-математичної моделі синхронізації виробництва має вигляд:

, (4)

де - обсяг фактично відвантаженої продукції j підрозділом l підрозділу z; - страхові запаси продукції j, що визначають область маневрування підрозділу z; - штрафна функція, що містить у собі втрати ВЕС, пов'язані з недопоставкою продукції j підрозділом l підрозділу z та витрати, пов'язані з забезпеченням страхового запасу продукції j у підрозділі l і z.

Система обмежень моделі здебільшого залежить від специфіки діяльності ВЕС і може включати обмеження за фондом часу роботи устаткування, обмеження по матеріальних ресурсах, обмеження по мінімально припустимому обсягу виробництва, обмеження по розміру страхового запасу тощо.

Представлена модель є основою функціонування системи регулювання ВЕС і забезпечує синхронізацію виробництва і розподілу продукції між підрозділами з урахуванням обмежень, установлених системою внутрішнього контролю.

Таким чином, функціонування контуру активної адаптації спрямовано на рішення двох основних задач. По-перше, система внутрішнього контролю здійснює оперативне управління реалізацією стратегічного планового рішення, виробляючи необхідні коригувальні впливи у випадку зміни умов функціонування. По-друге, система регулювання координує спільну діяльність усіх підрозділів, забезпечуючи внутрішню стабільність ВЕС.

В другому розділі “Стратегічний і оперативний контролінг в адаптивному менеджменті фірми” розроблено методи стратегічного й оперативного контролінгу в системі адаптивного менеджменту фірми, розглянуто принципи функціонування системи управлінського обліку і фінансового аналізу в адаптивному менеджменті.

Забезпечення життєздатності фірми в процесі пасивної й активної адаптації реалізується найбільш ефективно за допомогою інструментів контролінгу, головна задача якого складається в з'єднанні в єдиному цілому функцій планування, контролю і регулювання у виробничо-економічних системах. У широкому значенні контролінг являє собою систему забезпечення життєздатності фірми на етапах стратегічного планування й оперативного управління і дозволяє установити контроль за досягненням як стратегічних, так і тактичних цілей функціонування.

У залежності від цілей і головних задач можна виділити стратегічний і оперативний контролінг. Для стратегічного управління характерні такі цілі, як забезпечення виживання фірми в умовах кризових ситуацій, а також профілактика, попередження і запобігання таких ситуацій. Мета оперативного контролінгу полягає в здійсненні контролю за досягненням короткострокових цілей і забезпеченні прибутковості, рентабельності та ліквідності фірми.

Для контролю за досягненням поставлених стратегічних цілей розробляється “слідкуюча” система, яка входить до структури підсистеми внутрішнього контролю. При побудові такої системи необхідно визначити області контролю:

“критичні” зовнішні і внутрішні умови, що лежать в основі стратегічних планів;

“вузькі” і слабкі місця у стратегічно важливих сферах.

Результатом аналізу цих областей є система найважливіших підконтрольних показників, що підлягають управлінню в системі контролінгу.

Система управління підконтрольними показниками містить у собі два блоки:

порівняння планових і фактичних значень підконтрольних показників з метою виявлення причин виниклих відхилень;

визначення взаємозв'язку і взаємозалежності між виниклими відхиленнями за підконтрольними показниками і кінцевими, результуючими показниками діяльності підприємства, на основі аналізу послідовності економічних явищ.

Основною задачею стратегічного контролінгу, крім виявлення відхилень фактичних показників від планових, є мінімізація цих відхилень:

= F - N min, (5)

де F - фактичні значення показників; N - плановані значення показників.

Крім стратегічного контролінгу фірмі необхідно здійснювати оперативний контролінг, що спрямований на створення системи управління досягненням поточних цілей фірми, а також своєчасне вживання заходів щодо оптимізації співвідношення “витрати - результати”.

На відміну від стратегічного, оперативний контролінг спирається на більш широкий і детальний перелік підконтрольних показників. Цей перелік визначається на основі поточних показників діяльності фірми, аналізу “вузьких” і слабких місць виробництва з урахуванням особливостей і специфіки фірми.

Характерною рисою оперативного контролінгу є система управління результатами і витратами на основі обліку сум покриття. Дана система передбачає в розрізі об'єктів калькулювання планувати і враховувати тільки обмежену собівартість (у залежності від специфіки фірми це можуть бути або тільки прямі, або тільки змінні, залежні від обсягу виробництва витрати, або тільки виробничі витрати, тобто витрати, безпосередньо зв'язані з виготовленням продукції, незалежно від того, прямі вони чи непрямі). Інша частина поточних витрат не включається в калькуляції, а відшкодовується загальною сумою без розподілу по об'єктах витрат з виторгу від реалізації продукції.

Інформаційним інструментом контролінгу є система управлінського обліку, що призначена для формування внутрішніх звітів, використовуваних при плануванні діяльності фірми і контролі за виконанням прийнятого плану, а також для прийняття керівником рішень у нестандартних ситуаціях і виборі політики фірми.

Важливою особливістю ефективного впровадження управлінського обліку в структуру розглянутої багаторівневої ієрархічної системи управління є виділення підрозділів фірми як центрів відповідальності. У зв'язку з цим детальний облік структури виробничих витрат і обсягу продажів кожного виду продукції виробляється підсистемою управління кожного підрозділу фірми. На рис. 3 представлено місце і роль управлінського обліку в системі адаптивного менеджменту для одного підрозділу фірми.

Рис. 3. Управлінський облік в системі адаптивного менеджменту фірми.

Потоки інформації, що проходять через систему управлінського обліку, представлені пунктирними лініями.

У випадку, якщо результати функціонування підрозділу не виходять за встановлені системою управління границі, звітність підрозділів, переданих по управлінській осі центру регулювання, являє собою стандартний звіт про прибуток. При наявності ж таких відхилень підконтрольних показників, що виходять за встановлені границі, центр регулювання фірми проводить детальний аналіз даних управлінського обліку підрозділу з метою виявлення причин, що викликали ці відхилення, і в рамках своєї компетенції виробляє управлінські рішення для стабілізації ситуації в даному підрозділі. Основними факторами, що впливають на зміну підконтрольних показників, є зміна обсягів продажів і, відповідно, величини доходу від реалізації, і зміна структури собівартості виробництва.

Якщо ж рішення проблеми, що виникла, знаходиться поза компетенцією центра регулювання, що має досить обмежені повноваження, детальна інформація про поточну ситуацію передається в систему внутрішнього контролю. Система внутрішнього контролю на основі наданих даних обліку з більш високого рівня управління оцінює сформовану обстановку і приймає рішення, спрямовані на ліквідацію порушення рівноваги, підключаючи при необхідності вищу підсистему управління. Виходячи з вищесказаного, управлінський облік забезпечує інформацією систему управління фірмою в процесі контролю за виконанням прийнятих планових рішень.

У третьому розділі “Інвестиційне планування в адаптивному менеджменті організації” розглянуто процес планування і управління реалізацією інвестиційних проектів у системі адаптивного менеджменту фірми і проведено аналіз ефективності запропонованої концепції на прикладі розподіленого підприємства.

У даному розділі розглядається вищий рівень системи адаптивного управління - підсистема прийняття рішень. Функція підсистеми прийняття рішень полягає у виробленні політики фірми і прийнятті стратегічних рішень, тобто діяльність даної підсистеми орієнтовано, в основному, на те, до чого прагне фірма в процесі свого функціонування. Підсистема прийняття рішень входить до складу схеми контуру пасивної адаптації і є першоджерелом забезпечення життєздатності фірми. Початковим етапом стратегічного управління будь-якою фірмою є визначення її місії і дослідження потенційних можливостей і погроз, що можуть виникнути в процесі її функціонування відповідно до обраної місії. Вибір місії є найважливішим етапом стратегічного управління, що визначає основні напрямки діяльності фірми в майбутньому і від якого залежить ефективність функціонування фірми в зовнішньому середовищі.

Місія - це мета, для якої фірма існує і яка повинна бути досягнута в плановому періоді. Механізм формування місії фірми полягає в перевірці можливості реалізації основних здібностей фірми, спрямованих на підтримку життєздатності з урахуванням зовнішніх і внутрішніх перспектив у розрізі основних факторів, що впливають на життєздатність.

Одним з факторів, що визначають вибір місії фірми, надзвичайно важливим з погляду довгострокового життєздатного існування, є фактор адекватності інвестиційної діяльності фірми прийнятим критеріям.

Прийняття рішень в області інвестування відіграє вирішальну роль для ефективної діяльності фірми, її зростання і розвитку в довгостроковій перспективі. Однак варто враховувати, що організація інвестиційного процесу відповідно до обраної місії і прийнятої концепції в більшій частині залежить від зовнішнього середовища і визначається факторами зовнішнього оточення.

Узагальнена схема прийняття правлінням фірми інвестиційних рішень включає такі етапи:

Формулювання підсистемою прийняття рішень критеріїв інвестування на основі обраної місії: досягнення визначеного обсягу продажів, забезпечення достатнього рівня прибутковості, збалансованість виробничої потужності і ринкового попиту на продукцію і т. д.

Вивчення зовнішнього середовища - його поточного і прогнозованого стану, що досліджується директоратом розвитку. Зовнішнє середовище містить у собі умови попиту (ціни, кількісні оцінки попиту, маркетингові можливості на різних ринках) і умови пропозиції (використовувана технологія, плановані витрати, наявність, доступність і вартість ресурсів). Для оцінки можливостей інвестування необхідні оцінні характеристики й основна інформація про попит та пропозицію. На цій інформації ґрунтується процедура прийняття рішень і оцінка можливості інвестування в обраний напрямок діяльності, тому що інвестиційні витрати виробляються задовго до одержання прибутку і керівники фірми повинні бути упевнені в тому, що існуюча технологія й обсяг інвестування буде відповідати майбутнім умовам реалізації інвестиційного проекту.

Інвестиції, як правило, характеризуються довгостроковістю і необоротністю і є визначальним чинником, що визначає зростання і розвиток фірми і, таким чином, ступінь її життєздатності. Тому аналіз інвестиційних рішень є ключовим моментом на етапі перевірки можливості здійснення обраної місії фірми.

Реалізація запропонованої концепції побудови системи адаптивного менеджменту проводилася на прикладі розподіленого підприємства “Nate Ukraine”. Економічний ефект від реалізації концепції склав 212 тис. грн.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У сучасних умовах перехідної економіки України зовнішнє середовище фірми характеризується крайньою невизначеністю і нестабільністю. Отже, фірма повинна постійно адаптуватися до змін, що відбуваються, у зовнішньому середовищі для збереження своєї життєздатності і підвищення ефективності функціонування.

У зв'язку з актуальністю даної проблеми в дисертації на методологічному, теоретичному й інструментальному рівні здійснено розробку концепції і принципів організації адаптивного менеджменту фірми, і відповідно до цілей і задач дослідження отримано такі результати:

Обґрунтовано необхідність урахування закону Ешбі про необхідну різноманітність, що є основою функціонування адаптивних систем в умовах нестабільного зовнішнього середовища, виділено фактори, що створюють різноманітність фірми і різноманітність зовнішнього середовища.

Розроблено концепцію побудови системи адаптивного менеджменту, засновану на використанні багаторівневої ієрархічної структури, що дозволяє забезпечити найбільш ефективну реакцію фірми на зміну умов функціонування. Система адаптивного менеджменту складається з 5 управляючих підсистем, що забезпечує життєздатність та сталість фірми в умовах зовнішнього середовища: підрозділів, що є функціональними елементами фірми як адаптивної системи; підсистеми регулювання, що призначена для забезпечення логічної взаємодії між різними елементами адаптивної системи; підсистеми внутрішнього контролю, що являє собою вищий рівень автономного управління підрозділами і нижчий рівень управління фірмою; підсистеми управління розвитком, що призначена для діагностики процесів, які відбуваються в навколишньому середовищі, та підсистеми прийняття рішень, що визначає політику фірми і напрямки її стратегічного розвитку на основі інформації про внутрішній стан фірми і стан навколишнього середовища.

Розроблено механізм функціонування контурів пасивної й активної адаптації в системі адаптивного менеджменту, заснований на реалізації ефекту антисипації, що дозволяє підвищити життєздатність і ефективність функціонування фірми. Функціонування контуру пасивної адаптації впливає на фактори, що визначають стійкість системи, і визначає адаптивні здібності системи. Контур активної адаптації являє собою механізм реалізації адаптивних якостей виробничого плану в процесі його коректування.

Розроблено імітаційну модель функціонування фірми в умовах нестабільного зовнішнього середовища, яка заснована на принципах системної динаміки Дж. Форестера та дозволяє оцінити ефективність функціонування фірми при різних зовнішніх умовах. Модель реалізована із застосуванням прикладного програмного пакету PowerSim.

Виділено сукупність інструментів системи стратегічного й оперативного контролінгу в системі адаптивного менеджменту фірми, що забезпечує стійкість і життєздатність фірми.

Побудовано комплекс економіко-математичних моделей визначення оптимальної області маневрування і синхронізації виробництва, реалізація яких дозволяє підвищити адаптивні якості фірми.

Основні результати дослідження пройшли наукову та практичну апробацію на підприємстві “Nate Ukraine”. В результаті реалізації запропонованої концепції побудови системи адаптивного менеджменту отримано економічний ефект в розмірі 212 тис. грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Виноградский С. Б. Концепция адаптивного менеджмента экономических систем. Модели управления в рыночной экономике, выпуск 3: Сб. науч. тр. - Донецк: ДонГУ, 2000. - С. 114-117.

Виноградский С. Б. Анализ процессов пассивной и активной адаптации производственно-экономических систем. // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. - №2. - 2000. - С. 140-143.

Виноградский С. Б. Оперативное управление реализацией стратегий в адаптивном менеджменте. Новое в экономической кибернетике: (Сб. науч. ст.) Под общ. ред. Ю. Г. Лысенко; Донецкий гос. ун-т. // Модели и методы финансового менеджмента. - Донецк: ДонГУ, 2000. - №3. - С. 84 - 88.

Виноградский С. Б. Моделирование функционирования фирмы в условиях нестабильного внешнего окружения методом системной динамики. Новое в экономической кибернетике: (Сб. науч. ст.) Под общ. ред. Ю. Г. Лысенко; Донецкий нац. ун-т. // Модели и методы в стратегическом управлении. - Донецк: ДонНУ, 2001. - №2. - С. 12 - 18.

Виноградский С. Б., Овечко А. В., Петренко В. Л. Концепция адаптивного менеджмента фирмы. // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. - №3. - 1999. - С. 131-137. (Здобувачем визначено функції управляючих підсистем системи адаптивного менеджменту фірми.)

Виноградский С. Б., Левицкий С. И., Литвиненко С. В. Синтез гибкой системы принятия решений. // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. - №1. - 2000. - С. 46-51. (Здобувачем запропоновано метод аналізу стійкості рішення багатокритеріальної моделі прийняття гнучких рішень.)

Виноградский С. Б., Рябцев А. В. Подход к формализации контроллинга на предприятии. Новое в экономической кибернетике: (Сб. науч. ст.) Под общ. ред. Ю. Г. Лысенко; Донецкий гос. ун-т. // Модели контроллинга. - Донецк: ДонГУ, 1999. - №4. - С. 93 - 99. (Здобувачем запропоновано схему впровадження системи контролінгу на підприємстві.)

Опубліковані за матеріалами конференцій:

Виноградский С. Б., Овечко А. В. Технология адаптивного менеджмента производственно-экономических систем // Материалы III Всеукраинской конференции по проблемам экономической кибернетики. - Донецк: ДонГУ, 1999. - С. 13-14. (Здобувачем визначено функції контурів пасивної та активної адаптації в системі адаптивного менеджменту виробничо-економічних систем.)

адаптивний менеджмент виробнича економічна система

АНОТАЦІЯ

Виноградський С. Б. Організація системи адаптивного менеджменту фірми. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08. 06. 02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг. Донецький національний університет, Донецьк, 2001.

У дисертаційній роботі запропоновано концепцію організації адаптивного менеджменту фірми, що заснована на використанні багаторівневої ієрархічної структури.

На основі запропонованої концепції виділено контури пасивної і активної адаптації в системі адаптивного менеджменту і розроблено комплекс економіко-математичних моделей визначення оптимальної області маневрування і синхронізації виробництва, реалізація яких дозволяє підвищити адаптивні якості фірми.

Розроблено методи стратегічного і оперативного контролінгу, що являє собою систему забезпечення життєздатності підприємства і що об'єднує в собі функції планування, контролю і регулювання.

Розроблено імітаційну модель функціонування фірми в умовах нестабільного зовнішнього середовища, яка заснована на принципах системної динаміки Дж. Форестера та дозволяє оцінити ефективність функціонування фірми при різних зовнішніх умовах.

Ключові слова: адаптивний менеджмент, система управління, синхронізація виробництва, імітаційне моделювання, контролінг, управлінський облік, управління інвестиціями.

АННОТАЦИЯ

Виноградский С. Б. Организация системы адаптивного менеджмента фирмы. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08. 06. 02 - Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. Донецкий национальный университет, Донецк, 2001.

В диссертационной работе осуществлена постановка и решение новой актуальной задачи синтеза системы адаптивного менеджмента фирмы, которая обеспечивает наиболее эффективную реакцию системы на возмущающие воздействия внешней среды и поддерживает жизнеспособность фирмы в долгосрочной перспективе.

Обоснована необходимость учета закона Эшби о необходимом разнообразии, который является основой функционирования жизнеспособных систем, выделены факторы, образующие разнообразие фирмы и разнообразие внешней среды.

Предложена концепция организации адаптивного менеджмента фирмы, основанная на использовании многоуровневой иерархической структуры и позволяющая обеспечить наиболее эффективную реакцию фирмы на изменение как внешних, так и внутренних условий функционирования.

В рамках предложенной концепции выделены контуры пассивной и активной адаптации в системе адаптивного менеджмента, разработан механизм функционирования контуров пассивной и активной адаптации, основанный на реализации эффекта антисипации и позволяющий повысить жизнеспособность и эффективность функционирования фирмы.

Выделены инструменты, обеспечивающие адаптивные способности фирмы: маневрирование на основе резервов, маневрирование на основе изменения целевых установок плана и структурная перестройка системы.

Разработан комплекс экономико-математических моделей определения оптимальной области маневрирования на этапе стратегического планирования, позволяющий определить оптимальный план производства, который учитывает тенденции развития как внешних, так и внутренних условий функционирования фирмы и содержит адаптационный потенциал для адекватной реакции на изменение параметров внешней среды и внутреннего состояния.

Разработана экономико-математическая модель синхронизации производства на этапе оперативного управления, позволяющая обеспечить минимальные затраты, связанные с хранением продукции, минимальные потери, связанные с недопоставкой продукции одного подразделения другому, а также оптимальное распределение ресурсов между подразделениями.

Разработана имитационная модель функционирования фирмы в условиях нестабильной внешней среды, основанная на принципах системной динамики Дж. Форрестера, которая позволяет оценить эффективность функционирования фирмы при различных внешних условиях.

Разработаны методы стратегического и оперативного контроллинга, представляющего собой систему обеспечения жизнеспособности предприятия и объединяющего в себе функции планирования, контроля и регулирования. Рассмотрен механизм функционирования системы управленческого учета как инструмента информационного обеспечения контроллинга в рамках предложенной концепции организации адаптивного менеджмента фирмы.

Ключевые слова: адаптивный менеджмент, система управления, синхронизация производства, имитационное моделирование, контроллинг, управленческий учет, управление инвестициями.

SUMMARY

Vinogradsky S. B. Organization of the firm's adaptive management system. - Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in Economic Sciences on speciality 08. 06. 02 - enterpreneurship, management and marketing. Donetsk National University, Donetsk, 2001.

In dissertation work the conception of organization the firm's adaptive management system that is based on application of multi-level hierarchical structure is proposed.

Based on the proposed conception the contours of passive and active adaptation in adaptive management system are marked out, a complex of economic-mathematical models for determination of the optimum maneuvering area and for production synchronization is developed.

Methods of strategic and operation controlling, that includes functions of planning, control and regulation are developed.

Simulation model of the firm functioning under the conditions of unstable environment which is based on the principles of J. Forrester's system dynamics and allows estimate firm functioning effectiveness under the different external conditions is elaborated

Key words: adaptive management, management system, production synchronization, simulation modeling, controlling, management accounting, investments management.

Размещено на Allbest.ru

...