Проблеми зайнятості і відтворення робочої сили в Україні

Впродовж останніх років найбільше скорочення зайнятих спостерігалось у промисловості й будівництві і становило 87% усіх вивільнених. Внаслідок негативних тенденцій тривали зміни в міжгалузевій структурі зайнятих. Ще більше скорочення було в галузях, що визначають науково-технічний прогрес, - промисловість, будівництво, наука і наукове обслуговування за незначного збільшення чисельності зайнятих у сфері обслуговування і апараті органів управління. Загалом сучасний стан зайнятості населення характеризує загальний кризовий стан економіки.

Чисельність зайнятих в інших сферах діяльності, в основному індивідуалів-підприємців, згідно з офіційною статистичною звітністю становить 2,2 млн.чол., що на 7% менше, ніж у 2000 р., знизилась самозайнятість населення. Ця тенденція до скорочення категорій самозайнятих і зайнятих індивідуальною діяльністю пов'язана зі зниженням купівельної спроможності населення і попиту на товари індивідуального використання. Водночас держава продовжувала протекціонувати цьому виду діяльності, що дало змогу оптимально підтримувати рівень безробіття, а відтак знизити соціальну напруженість.

Загальний рівень економічної активності населення у 2012 р. становив 76,0%, тоді як відсоток зайнятих у галузях економіки дорівнював 68,1%. Зазначимо, що поширення торгівлі з наметів і лотків, створення робочих місць без урахування ефективної зайнятості призводить до знецінення праці, робить ілюзію добробуту в цій сфері й, таким чином, створює загрозу для реальної ситуації на ринку праці. На тлі загального незадовільного стану формування зайнятості населення як позитивну тенденцію слід виокремити скорочення чисельності незайнятого населення, що становило 0,8% у 2012 р. порівняно з 2,3% у 2012 р. Хоча ці зміни відбулись за рахунок підвищення рівня наявного безробіття і частина незайнятих перейшла до категорії безробітних з виплатою допомоги в разі безробіття.

Попри об'єктивну необхідність підтримки рівня зайнятості за рахунок самозайнятості й комерціалізації, оперативними і стратегічними заходами щодо державного регулювання зайнятості населення мають бути підвищений рівень продуктивності праці й впровадження активної політики ефективної зайнятості населення. Така зайнятість сприятиме створенню умов для мотивації до праці з метою ефективного використання трудового потенціалу.

Одним із головних інструментів упровадження ефективної зайнятості населення є економічний механізм державного регулювання зайнятості населення, який повинен розглядатися в системі глобальної стратегії в сфері зайнятості населення на всіх рівнях державного управління. В умовах соціально-економічної кризи існує загроза зникнення кадрового потенціалу в промисловості, будівництві, науці й науковому обслуговуванні. Оперативним заходом щодо державного регулювання зайнятості населення має бути забезпечення кожному зайнятому на виробництві мінімум вартості прожиткового рівня, з метою збереження існуючого кадрового потенціалу.

Характерною особливістю зайнятості населення для останніх дев'яти років є зменшення рівня зайнятості з-поміж жінок і молоді в основному в державному секторі економіки. За вказаний період питома вага жінок скоротилась приблизно на 30% у структурі працюючого працездатного населення. Це означає, що за такий короткий термін була звільнена кожна третя жінка-робітниця, що становить понад половину загального скорочення працюючих. В основі зниження зайнятості жінок перебувають суб'єктивні й об'єктивні причини.

В умовах масового скорочення працюючих послабився державний нагляд із виконання вимог законодавства щодо політики ефективної зайнятості населення. Через це роздержавлення і реструктуризація підприємств, їх перепрофілювання або банкрутство призводять до значних кадрових змін і без урахування інтересів робітників. Значна частина їх поповнює когорту безробітних, оскільки виникають проблеми з новими робочими місцями, відсутні умови для вільної міграції робочої сили і прискорення темпів розвитку приватної сфери господарювання.

Рис. 3. Механізм регулювання зайнятості населення

Одним із стратегічних заходів щодо державного регулювання зайнятості населення є державний протекціонізм, який дає змогу зберігати стабільність у суспільстві й підтримувати на певному рівні життєзабезпеченість населення, хоча такі заходи призводять до імітації добробуту в сфері зайнятості. Стратегічною лінією держави має стати розширення приватного сектора, регулювання створенням малих і середніх підприємств. Головна мета таких заходів полягає в легалізації тіньового бізнесу зняттям обмежень в сфері підприємництва і вдосконалення механізму оподаткування, що дасть змогу більшості населення, незайнятого трудовою діяльністю, організувати приватний бізнес, а іншим легалізувати тіньовий бізнес.

Однією із форм залучення працівників і безробітних до системи ринкової соціально орієнтованої економіки є ринок праці, який в Україні існує у вигляді служб зайнятості на макроекономічному і регіональному рівнях.

В умовах економічної нестабільності спостерігається диспропорція попиту і пропозиції робочої сили. В системі ринкових відносин ринок праці виступає головним індикатором стану сучасної економіки, а рівновага між попитом і пропозицією на ринку праці свідчить про стабілізацію економічного розвитку. Скорочення обсягів виробництва загострює проблему зайнятості населення і дестабілізує ринок праці.

Рівень безробіття (за методологією МОП) серед економічно активного населення віком 15-70 років становив 7,0%, а працездатного віку - 7,6%. (за 9 місяців 2012 р. ? 7,4% та 8,0% відповідно). Як і у відповідному періоді 2012 р. рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні становив 1,8% населення працездатного віку.

Наявний доход, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг, у ІІI кварталі 2013 р. порівняно з відповідним періодом 2012 р. збільшився на 1,6% і склав 303,6 млрд. грн. Реальний наявний доход у ІІI кварталі 2013 року, визначений з урахуванням цінового фактору, збільшився на 1,9% відносно відповідного періоду 2012 р.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника за 2013 р. становила 3265 грн., що у 2,7 раза вище рівня мінімальної заробітної плати. Порівняно з 2012 р. заробітна плата збільшилась на 7,9%.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати на 1 січня 2014 р. становила 808,2 млн. грн., що на 9,6% менше, ніж на початок 2013 р. Зменшення загального обсягу невиплаченої заробітної плати відбулося на всіх видах підприємств.

Чисельність наявного населення в Україні на 1 грудня 2013 р., за оцінкою, становила 45439,8 тис. осіб. З початку року чисельність населення зменшилася на 113,2 тис. осіб.

Рівень народжуваності зменшився з 11,5 до 11,1 живонароджених у розрахунку на 1000 наявного населення, а смертність залишилася на рівні відповідного періоду минулого року - 14,5‰. Водночас, зберігається тенденція до зменшення рівня смертності дітей у віці до 1 року: з 8,6 померлих на 1000 живонароджених у січні-листопаді 2012 р. до 7,9 у січні-листопаді 2013 р.

На ринку праці спостерігається негативна тенденція з працевлаштуванням вивільнених працівників і збільшується чисельність незайнятого населення, що свідчить про пасивну політику зайнятості.

Пасивна форма зайнятості, зорієнтована на збільшення допомоги в разі безробіття, призводить до неефективного використання трудового потенціалу і фінансових ресурсів із фонду зайнятості. Зростає чисельність незайнятих, з-поміж яких безробітні становлять 43,7%, які потребують працевлаштування. А відтак проблема збільшення нових робочих місць в усіх сферах економіки є одним із стратегічних заходів щодо державного регулювання зайнятості населення. Нині пропозиція робочої сили на ринку праці сягає близько 1 млн. чол.

За сприяння служб зайнятості щоквартально працевлаштовується приблизно 30 тис. чол. незайнятих, що становить чверть осіб, які звернулися з питань працевлаштування, Це пояснюється збільшенням кількості заяв від підприємств. Число безробітних сягає 724,3 тис. чол., що в 1,2 рази більше, ніж за відповідний період 2000 р. Серед безробітних переважно жінки (64,1%), третина безробітних - молодь до 28 років (30,5%). Найбільший рівень безробіття залишається в Івано-Франківській (5,3%), Волинській і Чернігівській (4,7%), Тернопільській (4.0%) областях. Найменший рівень безробіття спостерігається у м. Києві (0,5%), Одеській області (0,6%) і м. Севастополі (0,8%).

Через збільшення безробіття найважливішим стратегічним заходом є активна політика ефективної зайнятості населення в період перехідної економіки до ринку, яка полягає у запобіганні масового безробіття і стабілізації економічного розвитку. Ефективна зайнятість населення передбачає підвищення продуктивності праці, зростання обсягів виробництва і скорочення затрат праці й засобів виробництва на одиницю продукції. Під час впровадження ефективної зайнятості доцільно проводити активні й оперативні заходи щодо державного регулювання ринку праці, які передбачають організацію навчання безробітних безкоштовно за раніше розробленими програмами з урахуванням індивідуальних здібностей і знань. Для цього варто організувати навчальні центри із залученням науковців.

Дослідження підтверджують, що головною причиною звільнення за особистим бажанням є низька заробітна плата. А відтак одним із основних стратегічних заходів є державне регулювання зі збільшення заробітної плати залежно від вартості робочої сили і затрат праці, як основного економічного важеля в механізмі державного регулювання зайнятості населення. Для цього має бути вирішено головне стратегічне завдання із удосконалення пропорцій в оплаті праці між працівниками різних галузей економіки і особливо промисловістю й бюджетними організаціями, а також кооперативних і комерційних підприємств.

Оперативним заходом щодо державного регулювання зайнятості населення і ринку праці мусить стати реформа заробітної плати, яка ґрунтуватиметься на ринкових відносинах, сприятиме посиленню мотиваційних чинників до праці й підвищуватиме її роль у відтворенні робочої сили. Враховуючи необхідність підтримки здоров'я працюючого і задоволення його соціальних потреб, слід посилити зв'язок оплати праці з кінцевими результатами виробництва, професіоналізмом і кваліфікацією, а також зростанням продуктивності праці. Для підвищення заробітної плати одним із заходів є вдосконалення системи оподаткування, нарахувань на заробітну плату і виведення з тіньового сектора доходів фізичних і юридичних осіб.

Стратегічні й оперативні заходи місцеві органи влади мають вирішувати за допомогою розробки і впровадження додаткових завдань на основі чинного законодавства. Негативним є те, що чимало працівників перебували у відпустках без збереження заробітної плати або були зайняті неповний робочий день (тиждень). Усе це позначається на зайнятості населення і пов'язано з недоліками в структурній перебудові економіки, з діями керівників підприємств із збереження кваліфікованих кадрів, що призводить до прихованого безробіття. Останнє, з одного боку, гальмує перерозподіл зайнятих між секторами економіки, обмежує можливості перепрофілювання виробництва, а з іншого - запобігає масовому безробіттю і дає змогу зберегти кадри. З огляду на це оперативним заходом мусить бути ліквідування неефективних робочих місць на основі розроблених програм вивільнення робочої сили і створення нових робочих місць.

Тенденції, що склалися у сфері зайнятості населення останнім часом, були закладені під час розрахунків прогнозних показників у галузях економіки, які передбачають зниження чисельності зайнятих в усіх секторах економіки, хоча темпи зниження уповільнюватимуться, а щорічне скорочення зайнятих становитиме 3,8%. Під час формування ринку праці на прогнозований період буде скорочення попиту робочої сили і тому безробіття може стати довготривалим.

На основі наукових досліджень стратегічними заходами мають бути: піднесення виробництва; максимізація рівня ефективної зайнятості; вдосконалення якісної структури зайнятості; проведення реформи оплати праці; справедливий розподіл доходів; розвиток конкурентного середовища на ринку праці; підтримка малого і середнього бізнесу; послідовне подолання бідності. Означені проблеми варто вирішувати лише у взаємозв'язку із посиленням регулюючої рол і держави.

В умовах ринкової економіки безробіття є об'єктивним явищем, хоча вивільнення надлишків робочої сили з виробництва має бути вибірковим з урахуванням комплексу соціально-економічних проблем певного регіону. Такий підхід вносить визначеність в економічне обґрунтування соціальних допомог для досягнення гарантованого державою рівня життєзабезпечення. Дослідження проблеми зайнятості населення уможливлює дійти узагальнених висновків, які можна використати для вдосконалення механізму державного регулювання зайнятості в умовах трансформування економіки, структурних зрушень і формування різних форм власності.

Таким чином, для змістовної характеристики найдоцільнішої для України моделі необхідний економічний механізм державного регулювання зайнятості населення, який має ґрунтуватись на органічному поєднанні пріоритетів структурної перебудови і заходів економічних перетворень зі стратегією зайнятості населення України.

3.2 Стан безробіття в Донецькій області

Для України характерним є невисокий рівень офіційно зареєстрованого безробіття (табл. 3.1). Офіційні показники безробіття в Україні в кілька разів менше реальних.

Світовий досвід показує, що тільки в розвинутих країнах суспільство може утримувати чисельність безробітних на рівні 5-7% економічно активного населення без шкоди економічному розвиткові і зниження соціальних гарантій.

Зайнятість населення та безробіття формуються в межах окремих територій і залежать від особливостей їх розвитку. Взагалі, в Україні зайнятість, навіть така, що потребує високої професійно-освітньої підготовки, не забезпечує нормального за світовими стандартами рівня життя. Спостерігається феномен бідності зайнятого населення.

Зайняте населення та рівень зайнятості у Донецькій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

За даними Державної служби статистики України, у середньому за 2013 рік чисельність зайнятого населення у Донецькій області склала 1968,1 тис. осіб, у порівнянні з відповідним періодом 2012 року зменшилась на 17,3 тис. осіб.

Рівень зайнятості населення в Донецькій області зріс з 60,0% до 60,3%.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Середньооблікова кількість штатних працівників в середньому по Донецькій області у лютому 2014 року зменшилася, у порівнянні з лютим 2013 року на 47,8 тис. осіб та становила 1 млн. 71 тис. осіб.

Безробітне населення та рівень безробіття

(за методологією МОП)

у Донецькій області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чисельність безробітного населення у віці 15-70 років в середньому за 2013 рік, порівняно з 2012 роком в Донецькій області, зменшилася на 6,2 тис. осіб і склала 165,6 тис. осіб.

Рівень безробіття населення віком 15-70 років (за методологією МОП) знизився з 8,0% до 7,8% економічно активного населення.

В цілому по Донецькій області у січні-березні 2014 року кількість вакансій заявлених роботодавцями становила 23,5 тис. одиниць, з них для укомплектування державною службою зайнятості 22,5 тис. одиниць.

Рівень укомплектування вакансій в цілому по Донецькій області зріс з 40,3% у січні-березні 2013 року до 45,5% у січні-березні 2014 року.

Найвищий рівень укомплектування вакансій спостерігався в Авдіївському, Кіровському, Вугледарському міських центрах зайнятості.

Забезпечено зростання на 75,1% кількості безробітних, працевлаштованих за направленням служби зайнятості у Донецькій області (з 4,7 тис. до 8,3 тис. осіб).

Позитивну динаміку досягнуто у 33 центрах зайнятості, за винятком Красноармійського, Новогродівського, Горлівського МЦЗ та Тельманівського, Амвросіївського РЦЗ.

Середня тривалість пошуку роботи у січні-березні 2014 року скоротилася на 43 дні (зі 124 до 81 дня).

Скорочення цього показника відбулося у переважній більшості центрів зайнятості Донецької області. Найнижчою тривалість пошуку роботи була у Харцизському, Марїнському та Шахтарському центрах зайнятості, найвищою - у Краматорському, Вугледарському та Новоазовському центрах зайнятості.

Станом на 1 квітня 2014 року кількість вакансій становила 4057 одиниць та, у порівнянні з відповідною датою минулого року, збільшилася на 4,7%.

Найбільший попит спостерігався на кваліфікованих робітників з інструментом (23,6%) та робітників з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (18%).

За сприяння служби зайнятості в Донецькій області

у січні-березні 2014 року

Отримали роботу:

8,3 тис. зареєстрованих безробітних,

1,9 тис. осіб з числа інших категорій громадян (осіб, які навчаються, бажають змінити роботу, пенсіонерів, тощо).

Брали участь у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру - 4,4 тис. осіб, з них 4,4 тис. зареєстрованих безробітних.

Проходили професійне навчання - 4,6 тис. безробітних.

Працевлаштовано шляхом виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності - 249 осіб.

Працевлаштовано безробітних на нові робочі місця, за яких здійснюється компенсація єдиного внеску роботодавцям - 346 осіб.

Кількість осіб старше 45 років, які отримали ваучер на навчання - 119 осіб.

Станом на 1 квітня 2014 року кількість зареєстрованих безробітних становила 36,3 тис. осіб, з них отримували допомогу по безробіттю - 28,0 тис. осіб, проходили професійне навчання - 1,1 тис. безробітних.

Серед зареєстрованих безробітних:

жінки - 20,5 тис. осіб (56,5%);

молодь - 16,3 тис. осіб (44,8%);

особи, що проживають у сільській місцевості - 5,3 тис. осіб (14,6%);

особи, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню - 10,9 тис. осіб (30,0%)

Висновки

Сфера зайнятості є однією з найважливіших сфер макроекономіки. Будь-яка держава зацікавлена у високій зайнятості робочої сили. Проте жодне суспільство не здатне забезпечити усіх працездатних роботою. В національній економіці з різних причин виникає безробіття.

Зростання масштабів безробіття, розвиток вимушеної, неповної та неформальної зайнятості, нелегальної трудової міграції є свідченням того, що в умовах перехідної економіки в Україні ще не створено ефективних механізмів перерозподілу робочої сили, внаслідок чого формування національного ринку праці відбувається вкрай повільно. Причиною цього є недостатній рівень економічних реформ. Довгий час в Україні тривало зростання пропозиції праці та скорочення попиту на неї. Але за останній рік з'явилась тенденція до зростання попиту на робочу силу.

Складна демографічна ситуація в Україні спричиняє зменшення працездатного населення з 28 млн. чол. у 1993 р. до 26,6 у 2001 р., що негативно позначається на формуванні ринку праці в країні та динаміці процесів у сфері зайнятості.

Під час розроблення державної політики зайнятості населення основним показником має бути критерій, який зменшував би масштаби безробіття. Для України характерним є невисокий рівень офіційно зареєстрованого безробіття. Офіційні показники безробіття в Україні в кілька разів менше реальних. Характерною рисою українського ринку праці є «тіньова» зайнятість.

Державна політика зайнятості має спрямовуватись на створення нових продуктивних робочих місць. Навіть в умовах фінансової кризи політику створення нових робочих місць можна було б реалізувати за допомогою використання непрямих економічних важелів - податкових пільг, розвитку малого й середнього бізнесу, залучення іноземних інвестицій тощо.

Список використаної літератури

Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5.10.2000 року №2017-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - №48. - с.38-48.

Діденко Я. Формування ефективної державної політики зайнятості // Україна: аспекти праці. - 1999. - №2.

Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України - з основами теорії. - К.: Знання, 1998.

Панчишин С.М. Макроекономіка: Навч. пос. - К.: Либідь, 2001.

Гакал Н., Ярошенко А., Гребенченко Н. Сучасні доходи і рівень життя населення // Праця і зарплата. - 1999. - №10. - с.12-13

Лібанова Е. Баланда А. Незареєстрована зайнятість в Україні: формування і можливості державного регулювання // Україна: аспекти праці. - 2000. - №4. - с.3-8

Мніторинг показників сфери соціального розвитку за 2013 рік // Праця і зарплата. - 2014. - №2. - с.8-9.

Якуненко Н. Аналіз рівня і структури витрат і доходів населення України // Україна: аспекти праці. - 2001. - №1. - с.12-17.

Інформаційно-аналітичні матеріали. Ситуація на ринку праці та діяльність служби зайнятості в Донецькій області. Січень-березень 2014 року.

Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»

Закону України «Про зайнятість населення»

Размещено на Allbest.ru