Управління ліквідністью банку в умовах реформування економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний торговельно-економічний

університет

Деркач Олександр Віталійович

УДК 336.71

УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ БАНКУ

В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність: 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2002

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент Шульга Наталія Петрівна, Київський національний торговельно-економічний університет, доцент кафедри банківської справи

Офіційні опоненти доктор економічних наук, професор Сусіденко Валентин Трофимович, Вінницький торговельно-економічний інститут, завідувач кафедри інформаційних систем та мереж кандидат економічних наук, професор Поддєрьогін Анатолій Микитович, Київський національний економічний університет, завідувач кафедри фінансів підприємств та страхової справи

Провідна установа Українська академія банківської справи, кафедри банківської справи та менеджменту і зовнішньоекономічної діяльності, Національний банк України, м.Суми

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться 29 квітня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото 19, аудиторія А-227.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету, за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото 19.

Автореферат розісланий 25 березня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.І.Морозова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення сучасної банківської системи України відбувалося на фоні зниження темпів зростання валового національного продукту (ВНП), збільшення обсягу дефіциту бюджету, зовнішнього і внутрішнього боргу держави, стрімкого зростання рівня інфляції та знецінення національної валюти.

За таких умов банки провадили агресивну політику щодо залучення коштів юридичних і фізичних осіб та високоризиковану кредитну політику, а також активне інвестування коштів у державні цінні папери. Це надавало їм можливість стабільно отримувати значні прибутки і при цьому підтримувати достатній рівень ліквідності. Така ситуація в банківській сфері України панувала до середини 90-х років ХХ століття.

Стабілізація національної грошової одиниці суттєво вплинула на діяльність комерційних банків України. Відразу ж виявились “слабкі сторони” вітчизняної банківської системи, що стало причиною втрати окремими українськими банками ліквідності та платоспроможності і як наслідок - їх банкрутства. За період з 1991 до 2001 р. в Україні припинили діяльність 122 комерційні банки, значна частина яких була ліквідована у другій половині 90-х років.

Ліквідність банку має важливе суспільно-економічне значення, оскільки її втрата може призвести до банкрутства суб'єктів господарської діяльності, банків-контрагентів і недовіри населення до банківської системи країни.

За цих умов виникає потреба у впровадженні до практичної діяльності комерційних банків сучасних методів і підходів до управління їх ліквідністю.

Уперше питання банківської ліквідності порушувалося в роботах учених-економістів ХІХ - середини ХХ століття Брегеля Е., Бухвальда Б., Гіндіна І.Ф., Дмитрієва-Мамонова В.А., Євзліна З.П., Каценеленбаума З.С., Соколова Н.К., Трахтенберга І.А., Фрея Л.І, Яснопольського Л.Н. та інших.

Значний внесок до розробки проблеми ліквідності банків внесли сучасні зарубіжні вчені-економісти: Гусєва А.Є., Долан Е.Дж., Кох Т.У., Лаврушин О.І., Панова Г.С., Роуз П., Сінкі Дж., Усоскін В.М. та вітчизняні вчені: Авраменко В., Дзюблюк О.В., Мороз А.М., Примостка Л.О., Савлук М.І., Щибиволок З. та інші.

Роботи наведених авторів сприяли розширенню уявлень про ліквідність як економічну категорію, а також про стратегії, методи і підходи до управління нею. Водночас залишається не висвітленим досить широке коло питань, пов'язаних з управлінням банківською ліквідністю. Зокрема, недостатньо розробленими є проблеми оптимізації структури банківського балансу, за якої досягається збалансованість між параметрами ліквідності, прибутковості та ризиків, а також проблеми оптимального управління рівнем резервів банку на коррахунку в НБУ та рівнем ризиків незбалансованої ліквідності і неплатоспроможності банку.

Усе це зумовило актуальність та вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Тема дисертації є складовою науково-дослідної роботи кафедри банківської справи Київського національного торговельно-економічного університету з проблеми “Система внутрішнього контролю в комерційних банках України” у частині удосконалення системи внутрішнього контролю за станом ліквідності банку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення теоретичних засад управління банківською ліквідністю, вироблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення індикаторів управління ліквідністю, а також розробка комплексного ситуаційного підходу до оптимізації структури балансу для забезпечення рівноваги між параметрами ліквідності, прибутковості та ризиків.

Досягнення цієї мети зумовило вирішення таких завдань:

1. Обґрунтувати економічну природу банківської ліквідності та необхідність управління нею.

2. Дослідити тенденції розвитку наукової думки щодо управління ліквідністю банку.

3. Визначити теоретичні основи управління банківською ліквідністю.

4. Сформувати систему показників ліквідності комерційних банків.

5. Здійснити діагностику стану ліквідності відповідно до розроблених автором методичних підходів.

6. Оцінити рівень ризику незбалансованої ліквідності і виробити науково обґрунтовані рекомендації щодо управління ним.

7. Здійснити аналіз структури активів, зобов'язань та капіталу банку і запропонувати економіко-математичні моделі її оптимізації за критеріями, що визначають стан та ризик ліквідності.

8. Дослідити систему інформаційного та організаційного забезпечення управління ліквідністю банку та розробити рекомендації щодо її вдосконалення.

9. Розробити підходи щодо планування ліквідності в банку на випадок кризових ситуацій.

Об'єктом дослідження є банки України різних форм власності та організаційно-правових форм. Детальніше досліджено діяльність Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль” (далі АППБ “Аваль”).

Предметом дослідження виступає механізм управління ліквідністю в банку.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертації складає критичний синтез класичних теорій та новітніх поглядів на стратегії, підходи, методи управління ліквідністю в банках. У процесі дослідження були застосовані історичний, системний, ситуаційний підходи до дослідження процесу управління ліквідністю в банківській сфері, а також методи: порівняння, аналізу, синтезу, експертних оцінок та економіко-математичні.

Емпіричною базою дисертаційної роботи є результати конкретних економічних досліджень, зарубіжний та вітчизняний досвід управління ліквідністю банків. Інформаційною базою є законодавчі та нормативні акти, монографічні й періодичні українські та зарубіжні видання, баланси по 41 банку України, а також дані по АППБ “Аваль”.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційних досліджень полягає у такому:

· Вперше сформульовано принципи ефективного управління банківською ліквідністю.

· Вперше запропоновано комплексний підхід до управління ліквідністю банку на основі запасу і потоку, який був використаний при розробці економіко-математичних моделей управління ліквідністю.

· Розвинуто і узагальнено класифікаційні ознаки побудови системи показників ліквідності банку.

· Розроблено методичні засади оптимізації структури активів, зобов'язань і капіталу банку, за якої досягається рівновага між параметрами ліквідності, прибутковості та ризиків.

· Запропоновано систему внутрішніх показників діагностики стану та ризику незбалансованої ліквідності.

· Уточнено сутність поняття категорій “банківська ліквідність” та “управління банківською ліквідністю”, а також визначено сферу використання методів оцінки ліквідності банку в процесі її діагностики та планування.

Практичне значення одержаних результатів полягає у такому:

· розроблено методику діагностики стану і ризику незбалансованої ліквідності та впроваджено до практичної діяльності банків;

· розроблено модель управління ризиком незбалансованої ліквідності та ризиком неплатоспроможності банку з використанням економіко-математичного апарата лінійного програмування;

· запропоновано систему інформаційного забезпечення процесу діагностики та планування ліквідності, яка складається з чотирьох блоків: інформативного, інструментального, аналітичного та управлінського;

· розроблено сценарії управління ліквідністю банку за умови зміни облікової ставки НБУ, курсу національної валюти та фінансового стану позичальників;

· розроблено рекомендації щодо організаційної підтримки управління ліквідністю банку та її планування в кризових ситуаціях.

Реалізація висновків і пропозицій автора сприятиме підвищенню ефективності управління ліквідністю як важливої складової управління фінансовим станом банку.

Деякі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Київського національного торговельно-економічного університету, зокрема, при вивченні курсу “Фінансовий менеджмент у банку”.

Особистий внесок здобувача полягає в одноосібно виконаному науковому дослідженні, в якому викладено вирішення важливого наукового завдання - розробки комплексного підходу до управління ліквідністю банку в процесі реформування економіки України.

У наукових працях, опублікованих у співавторстві [2-9], особистим внеском здобувача є: здійснення постановки задачі управління платіжним календарем [2]; розробка моделі управління ризиком незбалансованої ліквідності і неплатоспроможності [3]; розробка принципів та методики розподілу ліквідних ресурсів відповідно до строків проведення активних операцій [4]; викладення методологічних положень управління ризиком незбалансованої ліквідності, розробка інструментів діагностики та планування ліквідності [5]; розробка нормативів контролю стану ліквідності банку з розвинутою філіальною мережею [6]; обґрунтування критеріїв та визначення методів стратегічного управління ліквідністю комерційного банку на підставі реального запасу ліквідності [7].

Апробація результатів дисертації. Прийняті до практичного впровадження основні висновки та рекомендації, що містяться в дисертації, були оприлюднені на семінарах АППБ “Аваль” та двох міжнародних науково-практичних конференціях:

· “Фінансовий ринок України: інфраструктура та перспективи розвитку”. Київ, 1999 р.

· “Фінансові продукти для реального сектора в Україні”. Семінар “Ризик-менеджмент комерційного банку”. Київ, 2000 р.

Запропоновані в дисертації методики та моделі діагностики та планування ліквідності впроваджені до практичної діяльності банків “Аваль” (Довідка, вих. № 01/2736 від 09.10.2001 р.), АКБ “Еталон” (Довідка, вих. № 01/2267 від 08.11.2001 р.), АКБ “Надра” (Довідка, вих. № 13/1-5-3426-1 від 06.12.2001 р.).

Наукові публікації. Результати дисертації опубліковані в 9 наукових роботах загальним обсягом 4,2 др. арк., у тому числі в наукових фахових журналах та збірниках - 4 статті обсягом 1,0 др. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Повний обсяг роботи 211 сторінок, у тому числі 39 таблиць на 21 сторінці, 4 рисунки на 2 сторінках, 25 додатків на 25 сторінках. Список використаних літературних джерел нараховує 105 найменувань і займає 8 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ліквідність банк управління

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначено мету та основні завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Концептуальні основи управління ліквідністю банку ” на підгрунті робіт вітчизняних та зарубіжних вчених здійснено дослідження розвитку наукової думки щодо сутності ліквідності банків та обґрунтовано теоретико-методичні основи управління нею.

Автором сформульований погляд на ліквідність як своєчасне та повне виконання банком усіх узятих на себе реальних балансових і позабалансових зобов'язань та задоволення потенційних потреб клієнтів у ресурсах за ціною, яка забезпечує беззбитковість банківської діяльності.

На підставі вивчення вітчизняної та зарубіжної літератури, а також власних висновків автора, визначено суть поняття “управління банківською ліквідністю” як сукупності підходів та методів, за допомогою яких здійснюється діагностика та планування ліквідності і досягається оптимальне співвідношення між активами і зобов'язаннями за обсягами, термінами та валютами, що дає змогу банку обмежити рівень ризику незбалансованої ліквідності.

На підгрунті теоретичних досліджень автором визначено цілі, задачі та розроблено принципи ефективного управління банківською ліквідністю.

Ціллю управління ліквідністю є забезпечення фінансової стійкості та надійності банків.

До основних завдань управління ліквідністю належать:

здійснення діагностики стану ліквідності;

оцінка впливу дії факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на банківську ліквідність;

управління активами, пасивами за термінами погашення, валютами тощо;

управління вартістю ресурсів, які використовуються для забезпечення ліквідності;

управління ризиком незбалансованої ліквідності, а також пов'язаними з ним ризиками: процентним, кредитним, валютним;

прогнозування потреби в ліквідних засобах за допомогою сучасного економіко-математичного апарату;

управління грошовою позицією банку.

У процесі здійснення банківської діяльності автор вважає за доцільне дотримуватися таких принципів ефективного управління ліквідністю, як єдність зовнішніх та внутрішніх регулятивних вимог до ліквідності, оптимізація, прогнозованість, узгодженість, ефективність.

Принцип єдності зовнішнього та внутрішнього регулювання грунтується на тому, що в процесі управління ліквідністю банк повинен враховувати регулятивні вимоги НБУ до ліквідності і внутрішньобанківські обмеження у вигляді встановлених лімітів на окремі види банківської діяльності чи банківських операцій у національній і (або) іноземній валютах, контрагентів, клієнтів тощо.

Зміст принципу оптимізації зводиться до того, що в процесі управління ліквідністю має бути оптимізована структура активів і пасивів за встановленими банком критеріями, які визначають стан та рівень ризику ліквідності.

Принцип узгодженості полягає в тому, що підтримка ліквідності банку може бути досягнута завдяки узгодженості між обсягами та термінами залучення і розміщення коштів.

Принцип прогнозованості передбачає здійснення прогнозу обсягу та часу припливу і відпливу ліквідних коштів у комерційному банку. При проведенні прогнозу припливу та відпливу банківських ресурсів необхідно враховувати зростання ВНП, передбачені зміни рівня інфляції, ділової активності суб'єктів господарювання, цін, обсягу товарообігу, співвідношення попиту та пропозиції на кредити, дані балансу доходів та витрат населення, а також ступінь заощадження ними коштів.

Принцип ефективності означає, що здійснення банком фінансових витрат для покриття дефіциту ліквідності або недоотримання доходів, у разі її надлишку, не повинно призводити до збиткової діяльності.

Критичний аналіз економічної літератури та власні теоретичні дослідження дозволили автору узагальнити методи управління банківською ліквідністю та визначити, які з них використовуються при діагностиці та плануванні ліквідності банку. При цьому дисертант виходив із того, що метод управління ліквідністю банку - це сукупність прийомів діагностики стану ліквідності та визначення потреби банку у ліквідних засобах.

Планування потреби у ліквідних засобах рекомендується здійснювати за допомогою методів: фондового пулу, розподілу коштів, наукового управління, джерел і напрямів використання коштів, показників.

Показники (індикатори) банківської ліквідності автором пропонується згрупувати за певними ознаками, а саме:

наявністю зовнішнього та внутрішнього регламенту -нормативні (зовнішні) та оціночні (внутрішні);

еволюцією розвитку - традиційні та нетрадиційні;

впливом на прийняття управлінських рішень - основні та допоміжні;

ступенем застосування - загальні та специфічні;

способом виміру - абсолютні й відносні.

У дисертаційній роботі запропоновано систему внутрішніх показників для проведення діагностики, планування та оцінки ризику незбалансованої ліквідності. До таких показників належать: абсолютний розмір коштів у касі, кредитно-інвестиційна стеля, обсяг та питома вага коштів на рахунках VIP-клієнтів, обсяг та питома вага депозитів до запитання в ресурсній базі банку, нетто-ліквідна позиція, питома вага коштів на коррахунку банку в НБУ у чистих активах, а також показники оцінки стану ліквідності (реальний запас ліквідності в інтегральній та диференціальній формах) та ризику незбалансованої ліквідності, такі як розрив ліквідності, частка ризикованих активів у чистих активах та інші.

У другому розділі “Діагностика стану ліквідності банку” викладено авторську методику оцінки стану і ризику незбалансованої ліквідності та проведено її апробацію, а також проаналізовано систему організаційної підтримки процесу управління ліквідністю банку і розроблено рекомендації щодо її удосконалення.

Дисертант обґрунтував необхідність та розробив комплексний підхід щодо діагностики та планування ліквідності на основі реального та реального грошового запасів ліквідних засобів в інтегральній та диференціальній формах.

Реальний запас ліквідності в інтегральній формі є оцінкою прогнозного стану ліквідності банку з точки зору потоку ліквідних засобів, а в диференціальній - фактичного стану ліквідності як “запасу”.

Визначення реального запасу ліквідності банку в різних формах здійснювалося за припущення про консервативну пасивну еволюцію, тобто банк продовжує свою діяльність без внесення будь-яких змін щодо залучення і розміщення ресурсів.

Реальний запас ліквідності в інтегральній формі Z (t) дорівнює різниці між ринковою вартістю активів LA(t) і ринковою вартістю зобов'язань LL(t), тобто:

Z(t) = LA(t) - LL(t) (1)

;

,

де t - момент часу, в який необхідно визначити ліквідні можливості банку, що діагностується;

Ai (t), Lj (t) - балансові вартості i-го активу та j-го зобов'язання, оцінені в момент часу t;

Ri (t), Sj (t) - коригуючі коефіцієнти, які визначають ринкову вартість i-го активу та j-го зобов'язання і залежать від ступеня ліквідності та прибутковості активів, собівартості зобов'язань, курсів іноземних валют до національної валюти України та інших чинників. Коефіцієнти Ri(t), Sj(t) розраховуються за формулами:

Ri (t) = k(t) * [ 1+pi (t) ] * l i (t); Sj (t) = k(t)* [1 + qj (t) ] , (2)

де k(t) - курс відповідної валюти до національної валюти України;

pi (t), qj (t) - середня дохідність та собівартість, відповідно, за i-м активом та j-м зобов'язанням;

li (t) - коефіцієнт ліквідності і-го активу в момент t, який є відношенням його ринкової вартості до балансової вартості.

Реальний запас ліквідності в інтегральній формі фактично оцінює прогнозний поток ліквідних засобів та визначає потенційний ступінь покриття зобов'язань банку ліквідними активами.

Реальний запас ліквідності в диференціальній формі оцінює надлишок (дефіцит) ліквідних засобів у поточний момент без урахування грошових потоків доходів та витрат, що генеруються за активними та пасивними операціями банку.

Розрахунок реального запасу ліквідності в диференціальній формі здійснюється за формулами (1) - (2) при pi (t) = 0 ; q j (t) = 0, тобто ринкова вартість активів оцінюється шляхом коригування їх балансової вартості тільки на відповідні коефіцієнти ліквідності, а ринкова вартість зобов'язань дорівнює їх балансовій вартості.

Реальний запас ліквідності в інтегральній та диференціальній формах розраховуються як у цілому, так і в грошових еквівалентах, тобто з урахуванням активів та зобов'язань лише в грошовій (нематеріальній) формі.

Реальний грошовий запас ліквідності в інтегральній (диференціальній) формах характеризує потенційну (наявну) достатність грошових ресурсів банку для виконання зобов'язань перед клієнтами.

На підставі фактичних даних здійснено аналіз реального запасу ліквідності та реального грошового запасу ліквідності у національній та іноземній валютах як консолідовано так і по дирекціях, філіалах АППБ “Аваль” за період 1998 - 2001 роки. Здійснено факторний аналіз впливу зміни структури активів і зобов'язань на величину реального грошового запасу ліквідності, розрахованого за даними консолідованого балансу банку. Результати розрахунків надали можливість виявити надлишок (дефіцит) коштів в АППБ “Аваль” та прийняти рішення щодо збалансування структури активів і зобов'язань за строками, обсягами, валютами.

Окрім того, на прикладі 41 банку України, які є контрагентами АППБ “Аваль”, проілюстровано застосування вищезазначених індикаторів діагностики стану ліквідності. Аналіз даних свідчить про прийнятний рівень реального запасу ліквідності у визначених банках, що дало підстави для укладання з ними угод про надання міжбанківських кредитів.

У процесі управління ліквідністю необхідно враховувати ризик

незбалансованої ліквідності та платоспроможності банку. Автором розглянуті інструменти управління ризиками оперативної (поточної), короткострокової та довгострокової ліквідності.

При управлінні оперативною ліквідністю використовуються платіжний календар та нетто-ліквідна позиція, які слугують інформаційною базою для прийняття оперативних рішень казначейством банку щодо залучення і розміщення ресурсів за напрямками та строками.

Управління ризиком короткострокової ліквідності здійснюється за допомогою таких інструментів, як середньомісячна резервна позиція банку по коррахунку в НБУ та розрив ліквідності за строками.

За результатами дослідження дисертант дійшов до висновку, що управління ризиком довгострокової ліквідності необхідно здійснювати на підставі ринкової вартості капіталу з урахуванням грошових потоків. Це дає змогу менеджерам банку оцінювати рівень можливих втрат ринкової вартості капіталу за умови несприятливих коливань процентних ставок. Такий висновок зроблено, виходячи з того, що капітал банку, за суттю, є запасом його власних ліквідних засобів у довгостроковому періоді.

Управління ліквідністю банку значною мірою залежить від інформаційного та організаційного забезпечення цього процесу. У результаті дослідження було встановлено, що існуюча організаційна підтримка управління ліквідністю в АППБ "Аваль" має такі недоліки:

по-перше, не належним чином здійснюється взаємодія між функціональними підрозділами центрального офісу, що виявилося в дублюванні інформації й уповільненні термінів прийняття відповідних управлінських рішень;

по-друге, відділ ризиків (мідл-офіс) входить до складу фінансового департаменту разом із казначейством (фронт-офіс) і управлінням фінансового аналізу та прогнозування (бек-офіс), що об'єднує принципово різні функції в одному підрозділі і призводить до зниження дієвості контролю за ризиком незбалансованої ліквідності банку;

по-третє, функція управління ризиками (у тому числі ризиком незбалансованої ліквідності) розподілена між функціональними підрозділами банку, що ускладнює управління ліквідністю.

Враховуючи вищезазначене, дисертантом запропоновано удосконалення системи організаційної підтримки управління ліквідністю у таких напрямках:

розмежування функцій та відповідальності підрозділів фронт-офісу (казначейства), бек-офісу (управління фінансового аналізу та прогнозування) та мідл-офісу (відділу ризиків).

створення окремого підрозділу ризик-менеджменту, підпорядкованого заступникові голови правління, який відповідає лише за мідл-офіс.

Третій розділ ”Моделювання процесу управління ліквідністю комерційного банку” присвячено інформаційному забезпеченню процесу діагностики та планування ліквідності, розробці та впровадженню моделей управління ліквідністю банку, а також плануванню ліквідності банку в кризових ситуаціях.

Відповідно до розроблених у дисертації підходів, систему інформаційного забезпечення управління ліквідністю банку доцільно представити у вигляді чотирьох блоків - інформативного, інструментального, аналітичного та управлінського.

Дисертант вважає, що як цільові функції при управлінні ліквідністю повинні прийматися такі індикатори, як рівень резервів коштів на коррахунку банку в НБУ відносно до чистих активів, питома вага реального та реального грошового запасів ліквідності в чистих активах банку, питома вага залучених коштів у чистих активах, частка ризикованих активів у чистих активах.

З урахуванням вищезазначених індикаторів автором були розроблені моделі управління ліквідністю у вигляді задач лінійного програмування. На підставі даних АППБ “Аваль” розрахована оптимальна структура активів та пасивів, яка надає можливість досягти прийнятних рівнів резервів на коррахунку в НБУ та реального і реального грошового запасів ліквідності відносно до чистих активів. Розрахунки здійснювались за умов як наявності, так і відсутності обмежень на розмір чистої відсоткової маржі.

У дисертаційній роботі доведено, що управління ризиком незбалансованої ліквідності передбачає розв'язання двох взаємопов'язаних задач: мінімізації ризику банку при заданій результативності (обсязі чистого процентного доходу або чистого прибутку) - із позиції “ризик-дохід”; максимізації результативності діяльності банку при обмеженні ризику - із позиції “дохід-ризик”. За першим підходом, пріоритетним для менеджерів банку є досягнення мінімального рівня ризику та забезпечення прийнятної результативності банківської діяльності, а за другим підходом - досягнення максимального рівня результативності банківської діяльності та підтримка допустимого рівня ризику.

Відповідно до мети дисертаційного дослідження передбачена побудова оптимальної структури балансу банку, за якої досягається прийнятний рівень ліквідності, прибутковості та ризиків.

Оптимальна структура активів, зобов'язань і капіталу, що забезпечує мінімальне значення ризику незбалансованої ліквідності F1(L), за умови виконання нормативних вимог НБУ і внутрішньобанківських обмежень, визначається як розв'язок задачі лінійного програмування такого виду:

F1 (L ) а min (3)

A1*A+A2*L=<B; (4)

A1 >= 0,…, AI >= 0; L1 >= 0,…, LJ >= 0 .

Оптимальна структура активів, зобов'язань і капіталу, що надають мінімум ризику неплатоспроможності F2(A) за умови виконання вищезазначених обмежень НБУ та власне банку, визначається в результаті розв'язування задачі лінійного програмування такого виду:

F2(A) а min (5)

A1*A+A2*L=<B; (6)

A1 >= 0,…, AI >= 0; L1 >= 0,…, LJ >= 0 ;

де F1(L) = - частка залучених коштів у чистих активах;

F2(A) =- частка ризикованих активів у чистих активах;

ri - коефіцієнт ризикованості i-ї статті активів;

A1, A2 - матриці розмірності N * I, N * J відповідно; N - число обмежень, I - розмірність вектора A, компонентами якого є частки статей активів у чистиx активах; J - розмірність вектора L, компонентами якого є частки статей зобов'язань та капіталу у чистих пасивах; В - вектор-стовпчик обмежень, розмірності N;

Аi, Lj, ( i = 1,…,I; j=1,…,J) - частки статей активів, зобов'язань і капіталу у чистих активах, що задовольняють умові:

,

I, J - кількість статей активів та зобов'язань і капіталу відповідно.

Матриці A1, A2 визначають сукупність обмежень, встановлених як НБУ, так і самим банком, у тому числі обмеження на чисту процентну маржу M, яка повинна бути не нижче від заданого рівня Mо:

M(A, L ) >= Mо , (7)

де M (A, L ) = - ;(підсумок підбивається за індексами i, j відповідних процентних активів та зобов'язань);

p i, q j - середні вартості (ціни) відповідно, i-го активу і j-го пасиву за період [0,T] визначаються у такий спосіб:

p i = ( P i / 100) * (T/12); q j = ( Q j /100) * (T/12) , (8)

P i, Q j - середні відсоткові ставки, відповідно, за i-м активом та j-м зобов'язанням.

На підставі даних АППБ “Аваль” визначено альтернативні варіанти розвитку банку при зміні облікової ставки НБУ, курсу національної валюти та фінансового стану позичальників. Розрахована оптимальна структура активів, зобов'язань та капіталу, за якої досягається максимальне значення за основними показниками результативності діяльності банку за умови дотримання нормативів ризику.

У дисертаційній роботі розроблено механізм планування ліквідності банку, який придатний як для кризових ситуацій, так і для звичайних умов та передбачає вжиття таких заходів:

впровадження ситуаційного моделювання стану ліквідності банку за умови зміни будь-яких параметрів його діяльності;

нарощення обсягів залишків коштів на рахунках юридичних і фізичних осіб,

забезпечення диверсифікації ресурсної бази банку.

За участю автора розроблено “Керівництво щодо складання плану управління ліквідністю АППБ “Аваль” на випадок кризових ситуацій”, в якому визначені заходи щодо запобігання кризі ліквідності і пов'язаному з нею ризику банкрутства банку.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв'язання наукової проблеми, що виявляється у розробці комплексного підходу до управління ліквідністю банку в процесі реформування економіки України. Результати проведеного дисертаційного дослідження дають підставу для таких висновків:

1. На основі досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів, а також напрацювань автора наведено теоретичне тлумачення ліквідності банку, яке базується на врахуванні таких постулатів: необхідності забезпечення з боку банку мінімальних витрат часу і коштів на підтримку ліквідності, повне і своєчасне виконання ним балансових і позабалансових зобов'язань та задоволення потенційних потреб клієнтів у ресурсах, насамперед, кредитах.

2. Доведено, що процес управління ліквідністю має ґрунтуватися на дотриманні принципів: єдності зовнішніх та внутрішніх регулятивних вимог до ліквідності, оптимізації, прогнозованості, узгодженості, ефективності. Дані принципи стали підгрунтям для розробки економіко-математичних моделей управління ліквідністю банку.

3. Запропоновано систему класифікації показників банківської ліквідності за такими ознаками: наявністю зовнішнього та внутрішнього регламенту, еволюцією розвитку, впливом на прийняття управлінських рішень, ступенем застосування, способом виміру. Розроблено систему внутрішніх показників, які доцільно застосовувати в процесі діагностики та планування потреби в ліквідних ресурсах. Впровадження зазначеної системи показників до практичної діяльності банку сприятиме підвищенню ефективності управління банківською ліквідністю.

4. Запропоновано методику оцінки стану і ризику незбалансованої ліквідності, яка базується на використанні реального та реального грошового запасів ліквідних засобів в інтегральній і диференціальній формах. Згідно з даною методикою реальний запас ліквідності в інтегральній (диференціальній) формі дорівнює різниці між ринковою вартістю активів і зобов'язань з урахуванням ( без урахування) потоків доходів та витрат банку, що генеруються за його активними та пасивними операціями. При цьому ринкову вартість активів і зобов'язань банку пропонується визначати шляхом коригування балансової вартості на коефіцієнти ліквідності і дохідності активів та собівартості зобов'язань при розрахунку реального запасу ліквідності в інтегральній формі, і тільки на коефіцієнти ліквідності - реального запасу ліквідності в диференціальній формі.

5. Визначено, що реальний запас ліквідності в інтегральній формі є оцінкою прогнозного стану ліквідності банку з точки зору “потоку” ліквідних засобів, а в диференціальній формі - фактичного стану ліквідності як “запасу”.

6. Розроблено алгоритм розрахунку реального запасу ліквідності в інтегральній та диференціальній формах у грошовому еквіваленті, який слугує для визначення потреб банку в ліквідних коштах. Проведені відповідні розрахунки по АППБ “Аваль”, у тому числі по його установах, а також по банках-контрагентах, дали змогу оцінити їх фінансовий стан у частині ліквідності і прийняти відповідні управлінські рішення. Реальний запас ліквідності може застосовуватися не тільки в процесі управління ліквідністю банку, але й при діагностиці платіжного балансу держави та управління ним.

7. Розроблено й реалізовано на прикладі АППБ “Аваль” модель управління рівнями резервів банку на коррахунку в НБУ та реального і реального грошового запасів ліквідних засобів по відносно до чистих активів з огляду на ситуації - відсутності та наявності обмежень на чисту відсоткову маржу. Відповідно до кожної із ситуацій проведені розрахунки структури активів, зобов'язань та капіталу банку, що дало можливість оптимізувати її.

8. Поставлено та розв'язано задачі максимізації чистого процентного доходу та чистого прибутку на прикладі АППБ “Аваль”, за умови наявності обмежень у вигляді зовнішніх та внутрішніх нормативів ризику незбалансованої ліквідності та інших ризиків. Це дало змогу здійснити ситуаційний прогноз діяльності банку для різних варіантів розвитку макроекономічної ситуації в Україні та прийняти науково обґрунтовані рішення щодо управління ліквідністю банку.

9. Розроблено детальний план управління ліквідністю у кризових ситуаціях залежно від альтернативних прогнозних сценаріїв стану ліквідності банку, який передбачає послідовність здійснення таких основних етапів, - оцінка ймовірного відпливу і визначення джерел заміщення коштів, контроль за виконанням плану і затвердження його на засіданнях комітету з управління активами та пасивами.

10. Рекомендовано представляти процес підготовки та обробки інформації, яка є базою для проведення діагностики та планування потреби у ліквідних засобах, у вигляді чотирьох блоків: інформативного, інструментального, аналітичного та управлінського, що забезпечує оперативність прийняття управлінських рішень.

11. Запропоновано чітке розмежування функцій, повноважень і відповідальності між підрозділами фронт-офісу (казначейства), бек-офісу (управління фінансового аналізу та прогнозування), та мідл-офісу (відділу ризиків), що забезпечить посилення контролю за ризиками незбалансованої ліквідності та неплатоспроможності банку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Деркач А.В. Управление ликвидностью в акционерном почтово-пенсионном банке “Аваль” // Финансовые риски. - 1998. - №3. - С.71-73 (0,19 д.а.).

2. Шпиг Ф.И., Деркач А.В., Смолий Я.В., Малюков В.П., Линдер Н.В. Модель управления платежным календарем // Финансовые риски. - 1997. - №2. - С.100-106 (0,75 д.а.).

3. Шпиг Ф.И., Деркач А.В., Малюков В.П. Управление рисками несбалансированной ликвидности и неплатежеспособности в рамках полной банковской модели // Финансовые риски. - 1999. - №1. С. 34-40 (0,75 д.а.).

4. Деркач О.В., Смолій Я.В., Ліндер М.В. Оцінка ефективності банківських операцій // Моделювання та інформаційні системи в економіці: Міжвідом. наук. зб. - К.: КНЕУ, 2000. - С.196-202. (0,33 д.а.).

В інших виданнях:

5. Шпиг Ф.І., Деркач О.В. Стратегія управління діяльністю комерційного банку. - Львів: ВАТ “Бібльос”, 2000. - 124 с. (4 д.а.).

6. Шпиг Ф.И., Деркач А.В., Волошко И.В., Волощук И.П., Евсеенко И.С., Глушко Л.И., Заграй И.Г., Линдер Н.В., Малюков В.П. Концепция формирования нормативов управления банковскими системами // Финансовые риски. - 1996. - №1. - С.77-82. (0,57 д.а.).

7. Шпиг Ф.И., Деркач А.В., Малюков В.П. Стратегические аспекты управления ликвидностью коммерческого банка // Финансовые риски. - 2000. - №2. - С.81-90. (1,5 д.а).

8. Шпиг Ф.І., Деркач О.В., Малюков В.П. Знаходження структури балансу банку, що дає мінімум ризику незбалансованої ліквідності та неплатоспроможності // Міжнародна конференція “Фінансовий ринок України: інфраструктура та перспективи розвитку”. Семінар “Управління ризиками комерційного банку”: Тези доп. - К., 1999. - Розділ 5.2. (0,07 д.а.).

9. Шпиг Ф.І., Деркач О.В., Малюков В.П. Конструктивний метод оцінки і управління реальною ліквідністю комерційного банку // Міжнародна конференція “Фінансові продукти для реального сектору в Україні”. Семінар “Ризик-менеджмент комерційного банку”: Тези доп. - К., 2000. - С.5-11. (0,55 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Деркач О.В. Управління ліквідністю банку в умовах реформування економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг. - Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено вирішенню теоретичних та методичних аспектів управління ліквідністю банку в умовах реформування економіки України. У роботі обґрунтовано економічну природу ліквідності банку; визначено сутність, мету, задачі, принципи та методи управління банківською ліквідністю; запропоновано класифікацію та систему показників оцінки ліквідності банку. Розроблено економіко-математичні моделі управління станом ліквідності та управління ризиком незбалансованої ліквідності банку, а також розроблені рекомендації щодо інформаційного та організаційного забезпечення процесу управління ліквідністю.

Ключові слова: комерційний банк, ліквідність, управління ліквідністю, реальний запас ліквідності, грошовий потік, ризик незбалансованої ліквідності, економіко-математична модель.

АННОТАЦИЯ

Деркач А.В. Управление ликвидностью коммерческого банка в условиях реформирования экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02. - Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. - Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев, 2002.

Диссертация посвящена решению теоретических и методических аспектов управления ликвидностью банка в условиях реформирования экономики Украины. В работе обоснованы экономическая природа ликвидности банка; определены сущность, цель, задачи, принципы и методы управления банковской ликвидностью; предложены классификация и система показателей оценки ликвидности банка. Разработаны экономико-математические модели управления состоянием ликвидности и управления риском несбалансированной ликвидности банка, а также разработаны рекомендации по информационному и организационному обеспечению процесса управления ликвидностью.

Ключевые слова: коммерческий банк, ликвидность, управление ликвидностью, реальный запас ликвидности, денежный поток, риск несбалансированной ликвидности, экономико-математическая модель.

SUMMARY

Derkach A.V. Control of commercial bank liquidity in conditions of reforming of economy. - Manuscript.

Thesis on acquiring a scientific degree of the candidate of sciences (Economics) in specialty 08.06.02. - Enterepreurship, management and marketing. - Kyiv National University of trade and Economics, Kyiv,2002.

The thesis deals with the solution of theoretical and practical problems of the control of commercial bank liquidity in conditions of Ukrainian economy reforming.

The historical periods of the domestic banking system development from the point of its liquidity (pre-Revolutionary, Soviet, market transformations) were defined on the basis of theoretical investigations and their pecularities were identified. The nature of economic categories - “liquidity” and “control of liquidity” was studied; the aim, tasks and principles of effective bank liquidity control were formulated.

The analysis of the methods of bank liquidity control was done and the sphere of these methods application in the process of diagnostics and planning of bank needs in liquidity assets was stated.

The author offers the classification and the system of parameters of bank liquidity that should be used in the process of diagnostics and planning of bank liquidity.

The methodology of evaluation of the state and risk of unbalanced bank liquidity was worked out and introduced. This methodology is based on the availability of conservative passive bank evolution and on the usage of complex approach to making diagnostics and planning of liquidity on the basis of “flow” (actual reserve of liquidity in the integral form) and “reserve” (actual reserve of liquidity differentially). The algorithms of calculations of an actual reserve and an actual money reserve of liquidity were offered and tested on a concrete bank The tools of control of risk of operative, short - term and long-term liquidity are analysed; a payment calendar net-liquid and reserve positions, liquidity break and market value of capital.

The calculations of assets and liabilities duration and market value of capital are made, the recommendations as to its maximization are worked out.

The model of level reserves of a bank on a correspondence account in NBU is offered: the model is formalized in the way of line programming, and in accordance with this model the experimental calculations of optimal structure of its assets, liabilities and capital were made.

The problems of unbalanced liquidity and insolvency risks control are solved with the help of economic - mathematical apparatus. On the basis of the bank data we have worked the alternative scripts of the bank development at which the maximum indices of the resultativety of its activity and the provision of the acceptable levels of risks is achieved.

The mechanism of planning of the bank liquidity in crisis situations is worked out.

The system of the information provision of the bank liquidity comprising 4 blocks: information, tool, analytical and administrative is presented.

The analysis of the organizational support of the bank liquidity management process has been made; shortcomings have been found and a complex of measures for the improvement of its effectiveness have been elaborated.

Key words: commercial bank, liquidity, liquidity control, actual reserve of liquidity, money flow, risk of unbalanced liquidity, economic - mathematical model.

ДЕРКАЧ ОЛЕКСАНДР ВІТАЛІЙОВИЧ

УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ БАНКУ

В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ

Підп. до друку 19.03.2002. Формат 60х84/16. Папір письм.

Офс.друк.Ум.друк.арк. 0,93. Ум.фарбо-відб. 1,05.

Обл.-вид.арк. 1,00. Тираж 100 пр. Зам. 182.

Видавничий центр КНТЕУ. Друкарня ВЦ.

02156, Київ - 156, вул. Кіото, 19

Размещено на Аllbest.ru

...