Підприємницька модель антикризового управління підприємством

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Підприємницька модель антикризового управління підприємством

Байцим Василь Федорович

1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В Україні відбуваються глибокі економічні зміни, обумовлені загальними процесами глобалізації та переходом від адміністративно-планової моделі економіки до ринкової. Формування ринкових відносин супроводжується, з одного боку, розвитком різноманітних форм власності, конкуренції, права кожного суб'єкта господарювання самостійно приймати виважені, але ризиковані рішення для отримання додаткового підприємницького доходу. Але, з іншого боку, розвиток економічної свободи вимагає використання більш складного механізму управління підприємствами, здатного ефективно реагувати на об'єктивні процеси структурної перебудови економіки, які супроводжуються кризовими явищами, банкрутством. Незважаючи на позитивні зрушення в економіці, багато які підприємства України знаходяться в кризовому стані і потребують термінової допомоги з боку науковців, перед якими стоїть проблема обґрунтування таких моделей запобігання банкрутству, що дозволили б зробити ці процеси керованими.

Актуальність теми. Теоретичним, методологічним і практичним аспектам антикризового управління та управління підприємством у нестабільних економічних системах присвячені праці таких учених, як І.Т. Балабанов, С.Г. Бєляєв, А.П. Градов, А.Г. Грязнова, П. Друкер, В.А. Забродський, М.П. Іванов, Т.С. Клебанова, В.Г. Кошкін, Б.І. Кузін, Л.О. Лігоненко, Є.С. Мінаєв, Д. Морріс, В.П. Панагушин, В.С. Пономаренко, О.І. Пушкар, Б.А. Райзенберг, М.В. Слабіков, О.С. Соколіцин, Є.А. Уткін, М. Хаммер, Д. Чампі та ін. Аналіз представлених у літературі концепцій дозволив оцінити проблему антикризового управління в різних системах координат та зробити висновок, що існують актуальні задачі в цій сфері менеджменту, які потребують вирішення та вдосконалення. Так, наприклад, потребують уточнення сутність і зміст поняття “антикризове управління”, вдосконалення та розвитку: порядок формування моделей і механізмів уведення в дію підприємницького ресурсу, комплексна діагностика та прогнозування кризових процесів підприємства, оцінка ефективності управління в умовах кризи.

Актуальність і недослідженість вказаних проблем визначили вибір теми дисертації, мету і задачі роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планами наукових досліджень кафедри обчислювальної техніки та програмування Харківського державного економічного університету (2000 - 2001 рр.) за темою “Моделі і механізми антикризового управління підприємством” (номер державної реєстрації 0100U004436). Здобувач брав участь у цих наукових дослідженнях як виконавець та автор параграфа “Сутність та аспекти антикризового управління підприємством”.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження - розробка теоретичного обґрунтування, методичного забезпечення та інструментарію підприємницької моделі антикризового управління підприємством.

Для досягнення поставленої мети були вирішені такі задачі:

аналіз тенденцій розвитку економічних процесів у народному господарстві України та шляхів подолання кризових явищ;

визначення змісту та сутності антикризового управління, його складових;

розробка підприємницької моделі управління підприємством;

обґрунтування механізму реалізації підприємницької моделі;

формування системи показників для комплексної кількісної оцінки та діагностики фінансової ситуації на підприємстві;

обґрунтування методичних підходів до визначення класів розвитку кризових явищ та прогнозування фінансового становища підприємства;

визначення комплексу санаційних заходів для виведення підприємства з кризового стану.

Об'єктом дослідження виступає процес антикризового управління підприємством в умовах економіки, що трансформується.

Предметом дослідження є розробка підприємницької моделі управління підприємством в умовах загрози банкрутства.

Методологія і методика дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є положення теорії управління, дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, досвід у сфері антикризового управління та управління в нестаціонарному середовищі, законодавчі та нормативні акти України з питань банкрутства та розвитку підприємництва.

В процесі дослідження було використано такі методи: узагальнення, аналізу та синтезу - для обґрунтування й уточнення об'єкта дослідження, його складових, задач та інструментів; порівняння - для з'ясування відмінностей у тенденціях розвитку економічних процесів; систематизації, класифікації, ситуаційний підхід - для визначення чинників, що дозволяють діагностувати стан підприємства та формувати комплекс управлінських заходів; індукції та дедукції - для розробки механізму антикризового управління; економіко-статистичні - для розробки моделі прогнозування інтегрального показника фінансового становища підприємства.

Інформаційну базу дослідження склали дані офіційної звітності про макроекономічний розвиток України та інших держав, звітність підприємств машинобудівної галузі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

запропоновано методику класифікації кризових явищ, за допомогою якої можна передбачити кризу та розробити превентивні заходи, оцінити ефективність управління підприємством в умовах кризи з використанням обґрунтованих у роботі інтегральних показників;

зроблено інформаційний опис підприємницької моделі управління підприємством;

удосконалено:

механізм управління підприємством, що знаходиться в умовах різного рівня розвитку кризових явищ на основі підприємницького підходу;

методику ранньої діагностики та прогнозування розвитку кризових явищ на підставі постійного моніторингу стану підприємства;

класифікацію показників адаптивності внутрішнього фінансового менеджменту та маркетингової політики підприємства до зовнішніх умов на основі використання ситуаційного підходу;

отримало подальший розвиток:

поняття “антикризове управління підприємством”.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні розробки, викладені в дисертації, доведені до рівня практичних пропозицій і сценаріїв використання у ВАТ “Ківерціспецлісмаш” (м.Ківерці, акт впровадження результатів №1 від 25.04.01р.), ВАТ “Спецлісмаш” (м.Лубни, акт впровадження результатів №2 від 04.06.01р.), ВАТ “Рожищесільмаш” (м.Рожище, акт впровадження результатів №3 від 27.08.01р.), ТОВ ”Укрспецлісмаш” (м.Київ, акт впровадження результатів №4 від 01.03.01р.).

Безпосередню практичну цінність мають такі результати: підприємницька модель і механізм антикризового управління підприємством, методика класифікації та діагностики кризових явищ на підприємстві і тенденцій їх розвитку, комплекс управлінських заходів для виходу з кризи.

Особистий внесок здобувача (у дужках вказані номери робіт за списком опублікованих праць, що поданий на стор. 17 автореферату): розроблено схему аналізу ліквідності підприємства для визначення причин розвитку кризових явищ (№7); запропоновано методику кількісної оцінки фінансової ситуації підприємства (№1); розроблено інформаційне забезпечення системи прийняття рішень у невизначених ситуаціях стратегічного управління персоналом організації (№8).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати проведених досліджень, висновки і рекомендації, що подані в дисертації, оприлюднено на Міжнародному симпозіумі “Наука і підприємництво” (Калуга, 2000р.), Міжнародній науково-технічній конференції “Приладобудування - 2000” (Калуга, 2000р.).

Публікації. Результати дисертації опубліковано в 4 статтях у наукових журналах, 3 збірниках наукових праць, 1 депонованій науковій роботі. Загальний обсяг - 6,99 ум.-друк арк. Особисто автору належать 3,07 ум.- друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків та викладена на 234 сторінках машинописного тексту. Робота містить 42 таблиці - на 29 сторінках, 41 рисунок - на 16 сторінках, список використаних джерел з 115 найменувань - на 10 сторінках, 10 додатків - на 42 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації становить на 137 сторінок.

2.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і задачі, визначено об'єкт і предмет дослідження, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні аспекти проблеми антикризового управління підприємством і напрямки її вирішення” - проаналізовано основні показники економічного розвитку України та сучасне становище машинобудівної галузі; розкрито сутність і зміст антикризового управління підприємством в умовах трансформаційної економіки, його механізм; розроблено концептуальну схему підприємницької моделі управління підприємством та алгоритм її реалізації.

Об'єктивною закономірністю ринкової економіки є циклічність її розвитку з наявністю етапу кризової ситуації. Банкрутство - обов'язковий, притаманний ринку механізм перерозподілу капіталу, структурної перебудови економіки країни, який, з одного боку, в цілому сприяє підвищенню ефективності ринкової економіки, а з другого - створює значні проблеми суб'єктам господарювання. Використання останніми методів антикризового управління підприємствами як альтернативи банкрутству дозволяє забезпечити ефективність і стабільність їх життєдіяльності в складних ситуаціях.

В дисертаційній роботі антикризове управління розглядається як система управління підприємством, спрямована на діагностику, попередження, локалізацію, нейтралізацію та подолання кризових явищ засобами сучасного менеджменту, нових інформаційних технологій та економіко-математичного моделювання. Для підвищення ефективності антикризового управління в роботі запропоновано виділяти в ньому дві складові: профілактичне (ризикове) і кризове управління (антикризове управління у вузькому його розумінні). Профілактичне управління підприємством полягає в проведенні ряду превентивних заходів, спрямованих на зміцнення його ринкових позицій. Кризовий менеджмент - специфічний різновид управлінської діяльності в умовах появи ознак кризової ситуації, що загрожує подальшому існуванню підприємства. Для кожної складової антикризового управління в роботі сформульовані задачі, функції, інструменти; обґрунтований зміст антикризового управління в залежності від причин виникнення кризи та обраного виду реструктуризації діяльності підприємства.

З системних позицій проведено аналіз основних економічних показників України на етапі становлення ринкових відносин; виявлено особливості розвитку кризових явищ в окремих галузях економіки.

Одним з шляхів подолання негативних явищ в економіці України є зміна суті, стилю, мотивів управління підприємствами, уведення в дію ресурсу підприємливості як власників капіталу, так і менеджерів, перехід до підприємницької моделі антикризового управління підприємствами.

В дисертаційній роботі під підприємницькою моделлю управління визначено цілеспрямовану ініціалізацію сукупності економічних відносин між внутрішніми сферами управління підприємством, ринками, державою, суспільством та особою, яка самостійно, від свого імені та на свій ризик приймає рішення, діючи в межах чинного законодавства, з метою систематичного отримання доходу.

Під доходом у даному визначенні розуміється як матеріальна винагорода підприємця (чи особи, що приймає рішення) за витрачений ним час, зусилля та здібності, так і збитки, оскільки підприємець ризикує не тільки своїм часом, працею та діловою репутацією, але й вкладеними грошима і капіталом - власним і своїх акціонерів.

Підприємницьку модель можна описати, використовуючи різні аспекти: функціональний, морфологічний, інформаційний. У дисертації вона описана через інформаційні зв'язки та алгоритм її реалізації.

Поглиблення змісту вказаної моделі виконано з урахуванням того, що вона буде використовуватися для локалізації кризових явищ на підприємстві. Обґрунтована в роботі концептуальна схема антикризового управління підприємством складається з трьох основних блоків: діагностики фінансової ситуації, прогнозування тенденції розвитку стану підприємства, розробки комплексу управлінських рішень з локалізації розвитку кризи.

До специфічних характеристик, за якими підприємницька модель відрізняється від інших моделей управління, належать, по-перше, використання в управлінні внутрішніми процесами механізмів самоорганізації з одночасним уведенням жорсткого контролю та відповідальності за результати діяльності на кожному рівні управління; по-друге, використання розвинених схем мотивації персоналу; по-третє, широке використання ситуаційного підходу до вибору реакції на події у зовнішньому середовищі.

Розвиток та оздоровлення бізнесу можливі за умови не тільки вирішення проблем внутрішнього управління підприємством, але й створення та використання можливостей, що залежать від факторів динамічного зовнішнього середовища.

Поняття “антикризове управління” тісно пов'язується з такими поняттями, як “антикризові процедури” та “антикризове управління”. Антикризові процедури - це такі процедури, які застосовуються до підприємства-боржника. Процес реалізації таких процедур характеризується як антикризовий процес, в якому мають бути присутні процеси антикризового управління та антикризового регулювання. Антикризове управління - це сукупність форм і методів реалізації антикризових процедур, що використовуються для конкретного підприємства-боржника, тобто це система управління підприємством, направлена на локалізацію чи ліквідацію негативних ситуацій у розвитку підприємства засобами сучасного менеджменту та економіко-статистичного моделювання.

У другому розділі - “Діагностика фінансової ситуації підприємства” - розроблено схему діагностичного аналізу фінансового становища підприємства з використанням необхідної та достатньої кількості показників для прийняття антикризових управлінських рішень; обґрунтовано методику визначення комплексної кількісної оцінки ступеня розвитку кризових явищ на підприємстві.

Діагностика фінансової ситуації і загрози банкрутства є найважливішим блоком механізму антикризового управління підприємством. Її ефективність залежить від вибору системи координат для оцінки фінансової ситуації, що формується на підприємстві. Вона характеризується сукупністю показників, які об'єднуються таким чином, щоб якнайглибше відобразити фінансове становище підприємства в певний момент часу з орієнтацією на визначені цілі підприємства. Запропонована в дисертації схема діагностики ліквідує негативні сторони існуючих підходів до діагностики, які орієнтовані лише на оцінку внутрішніх резервів потенціалу підприємства без урахування особливостей його поведінки на ринку. Обґрунтоване в дисертації уведення до складу діагностичних показників адаптивності маркетингової політики підприємства дозволяє оцінити резерви подолання кризових ситуацій за рахунок оцінки резервів розвитку ділової активності. Зміст методики комплексної кількісної оцінки ступеня розвитку кризових явищ на підприємстві відображений на рис. 4. Цільова спрямованість розробленої методики полягає у визначенні динаміки загального інтегрального показника стану підприємства та причин розвитку кризових явищ. Загальний інтегральний показник розраховується по сукупності локальних інтегральних показників: в як математичний інструментарій методики використані методи багатомірного аналізу, зокрема метод рівня розвитку.

У третьому розділі - “Реалізація моделі антикризового управління підприємством” - обґрунтовано класифікацію кризових явищ, розроблено методику прогнозування їх розвитку; побудовано моделі залежності загального інтегрального показника від інтегральних показників (комплексних характеристик стану підприємства) та дискримінантні функції для відповідного класу кризи; сформовано комплекси управлінських рішень для локалізації розвитку кризових явищ на підприємстві для відповідного класу кризи.

Прогнозування розвитку кризових явищ на підприємстві виконується за розробленою в дисертації методикою в чотири етапи.

На першому етапі на основі рядів динаміки загального та локальних інтегральних показників розробляються трендові моделі для прогнозування їх значень у наступних періодах. На другому етапі розробляється регресійна модель залежності загального інтегрального показника від локальних та виконується його прогнозування. На третьому етапі визначається клас кризи, до якого потрапить підприємство згідно з прогнозними значеннями загального та локальних інтегральних показників, а також базовий перелік управлінських заходів для вирішення проблем у відповідності до поставлених цілей управління. На четвертому етапі виконується відбір та аналіз управлінських рішень, реалізується зворотний зв'язок з об'єктами управління.

Вказана методика перевірялась за даними фінансово-господарської звітності трьох машинобудівних підприємств. Так за матеріалами підприємства ВАТ “Ківерціспецлісмаш” візуальний аналіз графіків загального та локальних інтегральних показників дозволив зробити висновок про можливість експоненційного моделювання їх трендів, що підтвердилося розрахунками відповідних статистичних критеріїв. Побудована регресійна модель залежності загального інтегрального показника від сукупності локальних показників має такий вигляд:

y = - 0,183204 + 0,247798IntFC + 0,230549IntOb + 0,3834IntRen + + 0,082057IntUb + 0,243945IntIC.

Адекватність побудованої моделі підтверджується значеннями коефіцієнтів кореляції та детермінації, що дорівнюють відповідно 0,97 і 0,94 відповідно. З використанням даної моделі розраховані прогнозні значення локальних інтегральних показників.

Для визначення класу кризи, в який потрапить чи вже знаходиться підприємство, в роботі запропоновано виділити класи з відповідними діапазонами значень інтегрального показника:

клас системної кризи - діапазон значень інтегрального показника знаходиться в межах від 0 до 0,09;

клас кризи тяжкого ступеня - діапазон значень інтегрального показника знаходиться в межах від 0,1 до 0,25;

клас кризи помірного ступеня - діапазон значень інтегрального показника знаходиться в межах від 0,26 до 0,5.

Для прогнозу класу кризи, в який потрапить підприємство, побудовані дискримінантні функції, в які підставляються прогнозні значення локальних інтегральних показників. Максимальне значення d буде однозначно визначати клас кризи, до якого потрапить підприємство. На підставі розрахунків визначено, що для ВАТ “Ківерціспецлісмаш” успішними будуть дії по його оздоровленню за рахунок збільшення оборотності та рентабельності виробництва. Для відповідного класу кризи розроблені управлінські рішення щодо санування підприємства, що являють собою базу даних найбільш ефективних оздоровчих заходів. Також установлений взаємозв'язок видів реструктуризаційних заходів з класами кризи. Аналіз показав, що використання розроблених управлінських таблиць дозволяє суттєво підвищити оперативність і обгрунтованість управлінських рішень щодо виведення підприємства з кризи або локалізації кризових явищ. Більш детальний аналіз стану підприємства за даний період з використанням запропонованої в дисертації метордики дозволив зробити висновок про те, що підприємство знаходиться в глибокій кризі, яка вимагає антикризового управління.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз основних показників економічного розвитку України свідчить, що, незважаючи на позитивні зрушення, багато які підприємства знаходяться в кризовому становищі та потребують упровадження таких моделей управління, які б дозволили зробити процеси запобігання банкрутству керованими. Одним з шляхів подолання негативних явищ в економіці України є зміна суті, стилю, мотивів управління підприємствами, введення в дію ресурсу підприємливості менеджерів. Використання останніми методів антикризового управління як альтернативи банкрутству дозволяє забезпечити ефективність і стабільність життєдіяльності підприємств у складних ринкових умовах.

2. Для підвищення ефективності антикризового управління в ньому доцільно виділяти дві складові: профілактичне (ризикове) і кризове управління (антикризове управління у вузькому його розумінні). Сформульовані в роботі для кожної складової задачі, функції, інструменти дозволяють обґрунтувати зміст управлінських рішень в залежності від причин виникнення кризи та обраного виду реструктуризації діяльності підприємства.

3. Перехід до підприємницької моделі антикризового управління, що запропонована в роботі, дозволяє менеджерам своєчасно та з мінімальним ризиком приймати рішення, ефективно організовувати інформаційне забезпечення для стратегічного та оперативного управління підприємствами.

4. Для забезпечення ефективності антикризового управління підприємств-вом необхідно дотримуватись обґрунтованої в дисертації концептуальної схеми, яка складається з трьох основних блоків (блоку діагностики фінансової ситуації, прогнозування тенденції розвитку стану підприємства та блоку розробки комплексу управлінських рішень щодо локалізації розвитку кризи) й алгоритму реалізації підприємницької моделі антикризового управління підприємством.

5. Найважливішим блоком механізму антикризового управління підприєм-ством є діагностика його фінансового становища й загрози банкрутства. Обґрунтована в дисертації система координат для оцінки фінансової ситуації, що складається на підприємстві, дозволяє якнайглибше відобразити фінансове становище підприємства в певний момент часу та обрати шляхи його розвитку з орієнтацією на визначені цілі підприємства.

6. Використання запропонованих у роботі методичних підходів до визначення класів розвитку кризових явищ та прогнозування фінансового становища підприємства дозволяє передбачати кризу, розробляти превентивні заходи, оцінювати ефективність управління підприємством в умовах кризи .

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

управління антикризовий санаційний

1. Пушкарь А.И., Байцым В.Ф. Количественная оценка финансового состояния предприятия // Вестник ХГПУ. Сер. ”Технический прогресс и эффективность производства”, вып. 122, ч. 3. - Харьков: ХГПУ, 2000. - С.222-227.

2. Байцым В.Ф. Формирование механизма оздоровления предприятия // Вестник ХГПУ. - 91'00. - Сер. ”Технический прогресс и эффективность производства”. - Харьков: ХГПУ, 2000. - С.9-11.

3. Байцым В.Ф. Некоторые аспекты антикризисного управления предприятием // Вісник Харківського університету. - Сер. ”Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова”. - № 456.- Ч.1. - С.229-232.

4. Байцым В.Ф. Прогнозирование тенденции развития кризисных явлений на предприятии // Вестник ХГПУ. - 131'2001. - Сер. ”Технический прогресс и эффективность производства”. - Харьков: ХГПУ, 2001. - С.76-82.

5. Байцым В.Ф. Классификационные аспекты формирования финансовой ситуации // Материалы международной научно-технической конференции “Приборостроение - 2000”. - Калуга: Изд-во Н.Бочкаревой. - 2000 - С.132-136.

6. Байцым В.Ф. Разработка управленческих решений по локализации развития кризисных явлений на предприятии // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук.пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - Вип. 100. - С. 95-101.

7. Раевнева Е.В., Байцым В.Ф. Некоторые подходы к анализу кризисных явлений на предприятии // Труды филиала МГТУ им. Н.Э. Баумана в г.Калуге. Специальный выпуск: Материалы международного симпозиума “Наука и предпринимательство” (г.Трускавец, 14-19 февраля 2000г.). - Калуга: Изд-во Н.Бочкаревой, 2000. - С.89-93.

8. Пономаренко В.С., Пушкар О.І., Байцим В.Ф. Система підтримки рішень по стратегічному управлінню розвитком персоналу організації. - ХДЕУ. - Харків, 1996. - 95с. Деп. в ДНТБ України, 22.07.96, № 1592-Ук 96.

Размещено на Allbest.ru