Багатофакторна модель регіонального управління підприємництвом у секторі малого та середнього бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Спеціальність 25.00.04 - Регіональне управління

БАГАТОФАКТОРНА МОДЕЛЬ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВОМ У СЕКТОРІ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

Халецька Аліна Анатоліївна

Донецьк - 2002

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Позитивні тенденції, що вже намітилися в економіці України, ще не набули стабільного характеру і потребують більш повного використання накопиченого в регіонах економічного і природно-ресурсного потенціалу. Одним із основних способів стабілізації економіки є проведення цілеспрямованої соціально-економічної державної і регіональної політики, що дозволяє оптимізувати процес управління і надати відповідним органам право розробляти комплексні підходи до вирішення проблем регіонального розвитку, широко використовуючи при цьому практику регіонального комплексного і цільового програмування і прогнозування в поєднанні із системою фінансових заходів.

Крім виконання планувальних і програмувальних функцій, держава безпосередньо бере участь у регіонально-економічному розвитку через бюджетні відносини та законодавче стимулювання підприємницької діяльності, для якої державні плани і програми носять орієнтуючий характер. Частину функцій держава делегує на регіональний рівень з метою більш раціонального використання ресурсного потенціалу для підвищення життєвого рівня населення й удосконалення суспільної громадської організації. Основною метою регіональної політики стає розробка стратегії управління відповідно до виділених соціальних пріоритетів регіонального розвитку та його демократизація. Складовою частиною демократизації регіональної економіки стає процес її соціалізації, тобто залучення в економічне життя суспільства якомога більшої кількості власників. Тому особливого значення набуває розробка пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку в секторі малого і середнього бізнесу. Для цього на державному і регіональному рівні необхідно враховувати цілий ряд різноманітних факторів, що впливають на стратегію управління розвитком підприємництва взагалі і малого та середнього бізнесу зокрема. Одним із методів врахування факторів є моделювання, що на основі дослідження факторів і вивчення їхньої взаємодії і впливу на підприємництво дозволяє проектувати структурні умови - організаційні й економічні, які адміністрація може створити для забезпечення оптимального режиму сприяння розвитку підприємництва в регіоні.

Для здійснення ефективного управління діяльністю малих підприємств, а також реалізації поставлених соціальних цілей необхідно виділити пріоритети у формуванні територіальних і галузевих господарських пропорцій, що забезпечують високу ефективність суспільного виробництва й оптимальну збалансованість регіонального ринку.

Як показує світовий досвід, більшість розвинутих країн світу досягла високих економічних показників завдяки застосуванню на практиці стратегічного управління розвитком підприємництва в секторі малого та середнього бізнесу. В історичному масштабі цей досвід допомагає виявити потенціал підприємництва - ознаки, успадковані і набуті ним у процесі економічної еволюції, ознаки для наступного визначення ролі факторів підприємництва, що дозволяє аналізувати недоліки і резерви регіональної системи. В свою чергу застосування методичних і організаційних підходів багатофакторного моделювання в управлінні малим та середнім бізнесом сприяє розробці механізмів збалансованості інтересів між державою і регіоном.

Свій внесок у створення теоретичних основ підприємництва протягом XVII-XX ст. зробили Кантільйон Р., Маркс К., Рікардо Д., Сміт А., Сей Ж.-Б., Хайєк Ф., Шумпетер Й.

Розробці проблем розвитку і функціонування малих підприємницьких структур у сучасній теорії підприємництва присвячені дослідження Білоуса Г., Зудіної А., Половинкіна П., Радаєва В., Савченка В., Самойлової І., Сороки І.. У їхніх роботах обґрунтовано необхідність вивчення проблем малого і середнього бізнесу, його кооперації з великим, досліджено особливості державної політики його підтримки. Практика державного регулювання і регіонального управління підприємництвом знайшла відображення в працях Амоші О., Біленчука П., Зайцевої Л., Іноземцева В., Кравченка В., Макогона Ю., Мамутова В., Мельникової М., Михасюка І., Рибака В., Стеченка Д., Чумаченка М., Ельянова А., Януковича В..

Малому і середньому бізнесу в сучасній економічній теорії присвячена велика кількість робіт і досліджень. Мале підприємництво залишається в центрі уваги дослідників завдяки своєму економічному і територіально-просторовому маневруванню, гнучкості прийняття рішень. У численних роботах розглядається логіка розвитку малого й середнього бізнесу, досліджуються фактори, що або сприяють, або перешкоджають його розвитку, механізми державного і регіонального впливу та ін. У той же час недостатньо уваги приділено вивченню проблем багатофакторного управління малим і середнім бізнесом на регіональному рівні на основі урахування взаємодії факторів підприємництва і управління, що й зумовлює актуальність теми виконаної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Донецької державної академії управління з 1998 до 2002 рр. за темою: “Ринкове реформування управління економікою України: регіональний аспект” (№ державної реєстрації 0100U003069), розділ “Місто, регіон, держава: проблеми розподілу влади”, в якій автором досліджено напрямки підвищення ефективності регіонального управління підприємництвом на основі врахування впливу багатофакторного середовища. Автор приймав участь у розробці розділу 2 Проекту регіональної програми розвитку малого підприємництва у Донецькій області: “Стан і аналіз проблем малого підприємництва в регіоні. Головна мета програми і очікувані результати” в визначенні пріоритетних напрямків реалізації програми (с.6).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження - розробка дескриптивної багатофакторної моделі регіонального управління розвитком підприємництва в секторі малого та середнього бізнесу.

Для досягнення заявленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

розкрити зміст поняття “фактори” на підставі історико-модельного та полікритеріального підходів і встановити зв'язок ефективності управління і факторів з точки зору перспективності їхнього впливу на об'єкт і процес управління;

обґрунтувати необхідність урахування соціально-економічного “замовлення” суспільства на підприємництво і його успадкованих та набутих ознак для побудови ефективної системи управління малим і середнім бізнесом:

здійснити структурний аналіз факторів розвитку, що впливають на посилення позитивних чи негативних особливостей малого і середнього бізнесу, які сприяють або перешкоджають його саморозвитку і самовдосконаленню, а також показати механізм формування багатофакторного управління на регіональному рівні;

провести аналіз регіональних комплексних цільових програм з метою виявлення ролі актуалізованих факторів підприємництва для регіонального управління як територіально особливого в управлінні малим та середнім бізнесом;

обґрунтувати необхідність та можливості формування регіонально особливих моделей стратегічного управління розвитком малого і середнього бізнесу та довести що регіональне багатофакторне управління малим і середнім бізнесом є перспективним напрямком соціально-економічної політики держави і регіону, який оптимізує використання трудових ресурсів.

Об'єкт дослідження - регіональна організація підприємництва в секторі малого і середнього бізнесу (МСБ) різних форм власності і видів діяльності.

Предмет дослідження - історико-економічні відносини, що відображаються у багатофакторному управлінні підприємництвом.

Методи дослідження. Методологічну і теоретичну основу дослідження склали наукові праці і методичні розробки вітчизняних і закордонних учених щодо підприємництва, малого і середнього бізнесу, менеджменту, а також фундаментальні положення концепцій регіонального розвитку, що базуються на системно-функціональному підході до управління. Особлива увага приділялася дослідженням у галузі державного регулювання та регіонального управління і прикладному значенню методів моделювання в контексті комплексного цільового планування.

При розробці проблеми використовувалися такі методичні прийоми, як системний підхід у його суб'єктно-об'єктному і факторно-структурному аспектах, історико-модельний і полікритеріальний підходи до економічної еволюції, статистичний аналіз на основі великого масиву інформації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні необхідності і можливості стратегічного регіонального управління оптимальним розвитком малих підприємств з використанням методу багатофакторного моделювання.

Вона розкривається в таких основних результатах дослідження:

вперше запропоновано визначення залежності факторів підприємництва і управління від функцій об'єкта на основі застосування історико-модельного і полікритеріального підходів до дослідження факторів, що дозволяє більш повною мірою враховувати їх значення для управління підприємництвом;

суттєво доповнено існуючий метод побудови рядів економічної динаміки шляхом застосування факторно-структурного аналізу, що дозволяє виділити територіально-особливі фактори в регіональному управлінні підприємництвом;

дістала подальшого розвитку розробка багатофакторної моделі регіонального управління малим та середнім бізнесом на основі комплексного підходу до визначення факторів, що дозволяє проводити аналіз і управління стратегічним розвитком малих підприємств території;

запропоновано застосування мікроструктурного модуля регіонального управління малим бізнесом у заданій державою системі політико-економічних координат на підставі визначення механізмів стимулювання малих промислових підприємств як пріоритетних форм соціального й економічного розвитку, що забезпечує підвищення виробничо-інноваційного потенціалу малого підприємництва.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані комплексний аналіз факторів підприємництва, середовища і управління в секторі малого і середнього бізнесу, метод багатофакторного моделювання регіонального управління розвитком малого і середнього бізнесу є досить універсальними і підходять для використання органами регіонального управління і підприємствами малого бізнесу різних видів діяльності, форм власності й організаційно-правових форм господарювання.

Результати дослідження можуть бути використані у практиці регіонального управління при орієнтації на більш ефективне використання регіональних ресурсів підприємництва для вироблення заходів, спрямованих на забезпечення стійкого і збалансованого соціально-економічного розвитку регіону.

Основні результати дослідження використані виконавчим комітетом Донецької міської Ради при розробці стратегії управління розвитком підприємств малого бізнесу з урахуванням регіонально особливих факторів управління (довідка № 01/10-2845 від 20.10.2001р.), а також виконавчим комітетом Ленінської районної у м. Донецьку Ради Донецької області з метою оптимізації процесів узгодження інтересів у розвитку малого бізнесу перш за все виділенням територіально-особливого (районного) і розподілу фінансових ресурсів міста призначених для розвитку малих підприємств (довідка № 01/10- 402 від 10.10.2001 р. ).

Особистий внесок здобувача. Основні ідеї і розробки, отримані в результаті дисертаційного дослідження і подані в даній роботі, зокрема ті, що характеризують наукову новизну і практичну значущість, належать автору. Внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені й обговорювалися на Міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій в економіку України” (м. Донецьк, 5 січня 1998 р.); регіональній науково-практичній конференції “Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року (Донецька область-2010)” (м. Донецьк, 28-30 вересня 1999 р.); регіональній науково-практичній конференції “Місто і підприємство: досвід і перспективи розвитку” (м. Авдіївка, 23-24 березня 2001 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми і практика місцевого самоврядування в Східноукраїнському регіоні” (м. Донецьк, 28-29 вересня 2001 р.); щорічних підсумкових наукових конференціях ДонДАУ.

Матеріали дисертаційної роботи були використані при розробці курсів “Регіональне самоврядування” і “Муніципальний менеджмент” у Донецькій державній академії управління та курсу “Фінансова діяльність суб'єктів господарювання” у Донецькому інституті економіки і господарського права, а також у роботі з аспірантами і здобувачами.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано відкритим друком 9 робіт загальним обсягом 3,5 д.а., 7 з яких є самостійними роботами обсягом 3,3 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновку. Основний текст дисертації викладений на 212 сторінках тексту. У дисертації 14 таблиць, 20 рисунків, 7 додатків і список використаної літератури з 164 найменувань, які викладені на 50 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

регіональний управління підприємництво бізнес

У вступі обґрунтована актуальність теми дослідження, визначені його мета, етапні задачі, означена наукова новизна у положеннях, що виносяться на захист, подане обґрунтування комплексного підходу у вивченні факторів підприємництва і управління, дана характеристика методологічного інструментарію, теоретичного і практичного значення результатів дослідження, викладена їхня апробація.

Розділ 1. Розвиток форм підприємництва і змісту підприємницької функції управління. На підставі ретроспективного аналізу теорії і практики підприємництва простежено процеси формування його сучасної структури в Україні з урахуванням особливостей країни в історичному контексті. Виходячи з полікритеріального підходу до аналізу факторів, були виділені їхні значущі ознаки: роль в еволюції підприємництва та стійке успадкування факторних властивостей, за якими були досліджені фактори становлення, що зумовлюють соціально-економічний генотип підприємництва і в міру його еволюції або видозмінюються або відмирають, та фактори розвитку, які набирають великої сили і вимагають від управління нового переходу не тільки від аналізу до прогнозу, але й від тактики до стратегії.

Основу дослідження становить управлінське структурування факторів, що відбиває закономірності еволюції підприємництва як об'єкта управління і самого управління. Аналіз зроблено за історико-модельним підходом, що поєднує історію та закономірності еволюції з існуючими моделями підприємництва, де основним принципом поєднання є безперервність теорії і дискретність моделей, тобто її відображення.

На підставі аналізу теорії і практики підприємництва розглядається процес формування підприємницької функції управління. Крім того, аналізується полікритеріальний підхід до угруповання факторів підприємництва, обґрунтовується доречність застосування історико-модельного підходу у дослідженні.

Як свідчить історія підприємництва, малий і середній бізнес відіграє особливу роль у формуванні структури економіки, тому що, по-перше, саме його форми передували появі великих організацій виробництва. Це привело до виникнення капіталізму в його класичному вигляді і зумовило наступне перетворення капіталістичних форм організації економіки в посткапіталістичні. По-друге, малий та середній бізнес є найбільш адаптованим до ринкових умов, і, нарешті, його властивість ініціювати формування розширеної ринкової інфраструктури робить його структуротвірним елементом економіки і підвищує роль підприємництва.

Поява підприємництва була реакцією на соціально-економічний виклик суспільства, зумовлений зовнішнім соціально-економічним середовищем і факторами становлення і розвитку підприємництва. На підставі історико-модельного підходу феномен підприємництва в даній роботі розглядається, насамперед, не з точки зору його форм, а в контексті його змісту як економічної творчості в економіці, що було породжено зовнішніми викликами та внутрішніми мотивами підприємця. Виходячи з того, що одним із способів вивчення реальних процесів є аналіз взаємозв'язків між різними факторами, необхідно було визначити ці фактори та їхній вплив на функції бізнесу.

Застосування вищеозначених методів дозволило обмежити рамки дослідження регіонального управління підприємництвом одним блоком - його факторами, а також запропонувати їхнє нове визначення, за яким фактори - це відбиття взаємодії об'єктивних закономірностей розвитку економіки і функцій підприємництва. Фактори бізнесу є його функціями, перетвореними під впливом зовнішнього середовища і у взаємозв'язку з ним. У такому вигляді фактори ставлять управлінню підприємництвом певні вимоги. Освоєння та врахування цих вимог формує функції управління.

У ході дослідження фактори кількісно описані або окремим показником, або їхнім набором, або системою показників, тобто їхнім взаємозв'язком, що відбиває ступінь впливу тієї чи іншої закономірності на суб'єкт господарювання. Це дало змогу обґрунтувати необхідність і можливість створення моделі, що претендує на коректний опис об'єктивних закономірностей, під якими розуміємо стійке співвідношення між різними процесами. Вони характеризуються своїми власними змінними - залежними і незалежними, під якими загальноприйнято розуміти зумовленість змін непостійної величини “залежних” змінних від зміни “незалежних” величин.

З'ясовано, що масштаби становлення підприємництва і подальшого його поширення обумовлені факторами становлення, роль яких полягає у формуванні соціально-економічного виклику, що сприяє формуванню самого підприємництва і його функцій. Підприємництво розвивається і вимагає організації, тобто управління, для оптимізації якого, у свою чергу, необхідно враховувати фактори управління.

Розділ 2. Структуротвірна роль управління малого та середнього бізнесу в економіці. Розглянуто структуру малого та середнього бізнесу, яка визначається як сукупність його елементів і стійких зв'язків між ними, здатна забезпечувати власну цілісність і тотожність при зовнішніх і внутрішніх змінах. Виконано управлінський факторно-структурний аналіз МСБ в економічній системі регіону, зміст якого полягає, по-перше, у дослідженні поняття економічної системи регіону (на прикладі промислового комплексу Донецької області), складовою частиною структури й об'єктом управління якого є малий бізнес; по-друге, у розкритті причин поглиблення структурної кризи і ролі МСБ у її подоланні і, нарешті, у визначенні ролі регіональних внутрішніх та зовнішніх факторів. Останні у процесі управління підприємництвом, згруповані за структурними і галузевими ознаками. Вибір розглянутих факторів здійснено з позиції їхнього значення для управління, а виявлення структуротвірної ролі малого та середнього бізнесу як об'єкта управління і визначення місця його регіональних факторів - з позиції комплексного підходу. Доведено, що малий та середній бізнес, як структуротвірна і досить численна сила регіональної економіки, більш повно реалізує свої внутрішні функції щодо створення гнучких адаптивних механізмів управління за наявності організації. У свою чергу, такі функції МСБ, як формування конкурентного середовища, сприяння науково-технічному прогресу, демократизація ринкових відносин та деякі інші, визначають структуру й економічну поведінку його господарських одиниць і потребують управління.

Фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на здійснення підприємницької діяльності в секторі МСБ і розглянуті залежно від місця виникнення (внутрішні та зовнішні) і результативності впливу на МСБ (позитивні та негативні), зумовлюють зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі МСБ і його можливостях. Таким чином, до внутрішніх факторів належать технічні, технологічні, соціальні, організаційні, економічні та рівень компетенції в організаційній структурі управління, а до зовнішніх - політичні, економічні, міжнародні, соціальні та фактори ринків. Урахування і докладне вивчення функцій МСБ, а також факторів зовнішнього та внутрішнього середовища дали змогу визначити механізм формування факторів управління підприємництвом.

У свою чергу, урахування культурно-історичних традицій і соціально-економічних особливостей визначають специфічні риси управління підприємницькою діяльністю. Дослідження факторів, що активізують внутрішній потенціал підприємництва (утворення механізмів цивілізованого ринку, його правових засад, забезпечення правопорядку у країні, стабілізація економіки, захист конкуренції та інші), та особливості їхнього подальшого групування дають матеріал для аналізу середовища, яке формує фактори розвитку. Взаємозв'язок внутрішніх та зовнішніх факторів сприяє утворенню ефективних організаційно-економічних механізмів, здатних стимулювати найбільш пристосовані до змін організаційної структури фактори управління.

Аналіз підприємницької діяльності в цьому секторі дозволяє визначити такі фактори розвитку МСБ, що видозмінюються: кваліфікація, особисті контакти, достатні матеріальні і фінансові ресурси, наявність замовлень споживачів, що посилюють характеристики МСБ і зумовлюють його ефективність. Простежено механізми формування факторів розвитку, що видозмінюються, адекватно ринковим умовам і сприяють (стратегія, форма власності, організаційна структура, асортимент продукції, інформованість) або перешкоджають (нестача фінансових коштів, нестабільність законодавства, проблеми зі збутом, втручання місцевої влади, монополізм великих підприємств) ефективному розвитку підприємств МСБ. У свою чергу, нові фактори розвитку (масовість малих підприємств, динамічність їхнього розвитку, гнучкість та адаптивність механізмів управління, здатність створювати велику масу національних ресурсів, що функціонують у МСБ) ставлять нові вимоги до управління цим численним сектором.

Станом на 01.12.2000 р. у Донецькій області діяло 24807 малих підприємств, що на 8917 одиниць (35,95%) більше, ніж у 1999 р. Малими підприємствами вироблено продукції, виконано робіт і подано послуг на суму 1704,5 млн. грн., що становить 4,1% від загального обсягу виробництва підприємств малого сектора економіки України. Кількість малих підприємств державної форми власності збільшилася в 1,3 раза, комунальної - у 1,09, приватної - у 1,5, колективної (включаючи власність господарчих товариств, кооперативів) - у 1,3 раза, а кількість МП, що становить власність міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав, виросла в 1,55 раза. Ці показники підтверджують той факт, що малі підприємства стають вагомою силою в утворенні конкурентного середовища і ринкової інфраструктури.

Урахування факторів розвитку, що спрямовані на успіх і провокують погрози, здійснено у розробці моделі регіонального управління підприємництвом для структурування управлінського впливу. Виявлено, що нові фактори розвитку сприяють зростанню кількості діючих малих підприємств, питомої ваги приватної і заснованої на ній формах власності, кількості зайнятих у секторі МСБ. Як результат впливу факторів розвитку стає можливою соціалізація підприємництва, тобто залучення в економічне життя і підприємницької творчості якомога більшої кількості власників.

Складовою частиною процесу соціалізації є регіоналізація, визначена в роботі як можливість і необхідність законодавчого забезпечення підприємницької діяльності в регіоні, надання гарантій малим підприємствам з боку регіонального управління, а також виділення регіональних пріоритетів розвитку МСБ.

Досліджено тенденції розвитку підприємств малого бізнесу регіону за період з 1992 по 2000 рр. На рис. 2 показано порівняльний стан МСБ в регіоні по основних галузях економіки в 1992 і 2000 рр. Спостерігається незначне зростання кількості малих підприємств: з 1992 до 2000 рр. кількість обєктів малого бізнеса зросла з 13073 до 24807 підприємств, тобто на 11734 одиниць, тоді як кількість діючих об'єктів малого бізнесу склала 6431 в 1992 р. порівняльно з 17771 малих підприємств в 2000 р., тобто на 11340 одиниць більше. Найбільше зростання має місто в сфері торгівлі та суспільного харчування: в 1992 р. - 1579 малих підприємств, в 2000 р. - 12885 малих підприємств. У 2000 р. структура по галузях діяльності малих підприємств була такою: 51,94% підприємств діяло в сфері торгівлі і послуг з ремонту; 13,74% - у промисловості; 10,92% - операції з нерухомістю, здача внайми і послуги юридичним особам; 8,20% - у будівництві.

Для статистичного аналізу особливої уваги заслуговує тенденція в промисловості: з 1992 по 1998 рр. спостерігається зростання в 1,79 раза, з 1166 до 2095 одиниць, а в 2000 р. в порівнянні з 1998 р. зменьшення: в добиваючий промисловості - 75 одиниць, а в оброблюючий - 3293 одиниці, з 2095 до 3368 малих підприємств у цьому секторі, тобто в 1,6 раза.

Тенденції уповільнення темпів зростання кількості малих підприємств і зміни в галузевій структурі малого бізнесу пояснюються процесами зменьшення можливостей отримувати надприбутки в торгово-посередницькій діяльності та, як наслідок, диверсіфікацію діяльності багатьох малих підприємств, скороченням їх кількості і якісними змінами в структурі малого бізнесу. Проведений аналіз дозволив зробити висновок, відповідно до якого для віднесення до нових факторів розвитку варто виділити ознаку перспективності, критерієм якої виступає ряд кількісних економічних показників: фактичне зростання кількості малих підприємств, середньоспискової кількості зайнятих на них, стабільність цих показників (табл. 1).

Таблиця 1. Основні показники стану підприємств малого бізнесу в Донецькій області

Очевидно, що на регіональному рівні велика роль у кількісній зміні цих показників належить регіональним факторам (потужність економічного потенціалу, наявність ресурсів, структура господарства та наявність капіталу для її перебудови, ринкова інфраструктура). Поданий аналіз факторів розвитку сприяє більш повному їхньому обліку, а структурування - допомагає управлінню досягти поставлених цілей. Вивчення цих факторів дозволило ідентифікувати їхнє положення і представити так званий рейтинг факторів, серед яких чільне положення займають регіональні фактори, згруповані структурною (типи підприємств) і галузевою (види діяльності) ознаками.

Виділення ролі регіональних факторів допомагає у визначенні пріоритетних напрямків управління МСБ із позицій інтересів і цілей регіону, а також з погляду загальнонаціонального значення його ресурсного потенціалу.

Розділ 3. Формування оптимальної стратегії регіонального управління розвитком підприємництва (на прикладі малого і середнього бізнесу). увага зосереджена на виділенні пріоритетних цілей розвитку МСБ і розробці багатофакторної моделі стратегічного регіонального управління ним.

Запропоновано концепцію багатофакторного підходу до визначення місії підприємництва і управління, закономірностей їхнього розвитку, взаємодії функцій, а також механізмів, за допомогою яких відбувається перетворення факторів підприємництва у фактори управління. Структурування факторів підприємництва за ознакою стійкого успадкування на такі, що відмирають, видозмінюються, і нові дозволяє простежити взаємозв'язок між ними і застосовувати дані дослідження в управлінні. Аналіз нових факторів і таких, що видозмінюються, стосовно підприємництва привів до висновку про першорядну значущість саме останніх, тобто актуалізованих сьогодні, і частини нових факторів.

Як показали результати дослідження, фактори, що видозмінюються, є найбільш значущими для регіонального управління. Нові фактори найбільш значущі для державного регулювання на рівні законодавчого розширення можливостей їхньої реалізації чи апробації нових форм, видів і напрямків управління розвитком бізнесу.

Аналіз ролі нових факторів розвитку для державного регулювання дозволяє визначити, яка частина загального делегується на регіональний рівень. У свою чергу фактори розвитку, що видозмінюються, становлять у дослідженні ту частину, що виділена як територіально особлива і має велике значення для оптимізації регіонального управління. З'ясовано, що одним з вирішальних факторів є делегування державою на регіональний рівень управління таких повноважень, які не підкріплені державним фінансуванням.

Складання і реалізація цільових регіональних програм є найважливішими складовими процесу регіонального управління. Програмно-цільовий підхід застосовується як інструмент великих цілеспрямованих перетворень у регіонах, що доповнює, а не заміняє традиційні адміністративні й економічні форми регіонального регулювання.

У зв'язку з розробкою і реалізацією цільових програмних заходів у довгостроковому контексті в дисертації акцентується увага на таких функціях управління програмами, як загальне керівництво ними та їхньою розробкою і плануванням, ефективність здійснення виконавчої діяльності по програмних заходах, контроль та інформаційне забезпечення. Немаловажного значення набуває також дотримання принципів єдності, інтеграції і злагодженості в роботі. Підвищенню ефективності управління програмно-цільовими заходами сприяє практика установлення і реалізації пріоритетів. На регіональному рівні вони дозволяють визначати пріоритетність цілей і задач економічного і соціального характеру, що найбільш відповідають стратегії комплексного розвитку території.

Розглянуто ряд структурних факторів, що обмежують зростання підприємництва на малих промислових підприємствах, їхній інвестиційний і інноваційний потенціал. Пропонується здійснення заходів, спрямованих на пріоритетний розвиток промислового підприємництва, здатного вирішувати проблеми зайнятості кваліфікованих кадрів, вивільнених у зв'язку з реструктуризацією великих промислових підприємств чи їхньою зупинкою. Зроблено висновок, що малі промислові підприємства контролюються значно легше, ніж підприємства торгово-посередницького бізнесу, що спрощує збір податків та інших платежів. Виділено і ряд негативних факторів управління, що перешкоджають узгодженню інтересів держави, регіону і підприємства: недостатня мобільність, наявність непродуктивної організаційної структури, неефективне фінансове управління, втрачання ринків збуту, нераціональне управління оборотним капіталом. Все це визначає необхідність узгодження цільових задач при прийнятті управлінських рішень на всіх рівнях і орієнтацію на випереджаюче управління.

Зміни управлінських задач на рівні малого підприємства, що викликані впливом зовнішнього середовища і не входять в арсенал попереднього управлінського досвіду, зумовлені новими факторами підприємництва. Все це здатне активізувати впровадження нових підходів до управління МСБ на регіональному рівні. У таких умовах найбільш значущими стають такі фактори управління, як гнучкість, здатність переорієнтуватися на вирішення нових задач, використовувати нові, адекватні умовам, форми і методи управління, які оперативно відповідають на зміни зовнішнього середовища. Відповідно до цього обґрунтовано наявність функціональної залежності стратегічного управління МСБ від факторів управління. Розробка багатофакторної моделі управління дозволяє звести в систему наявні дані економічного моніторингу, а системи балансових рівнянь на основі розрахунку коефіцієнтів кореляції для регіону надають необхідність постійно поповнювати оперативну базу даних і моделювати розвиток господарського комплексу й економіки регіону.

З метою отримання інформації високої управлінської цінності проведено обробку доступних на регіональному рівні даних про загальну динаміку показників числа діючих малих підприємств, середньоспискову кількість зайнятих на малих підприємствах (включаючи співробітників), вартість основних фондів підприємств малого бізнесу, балансовий прибуток, середньомісячну заробітну плату, виторг від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) по формах власності за 1992-2000 р. Для вірогідності зіставлення й аналізу даних балансова вартість основних фондів, заробітна плата, балансовий прибуток були приведені до єдиного доларового еквівалента з використанням усередненого курсу. Для розрахунку балансової вартості основних фондів був узятий курс долара на кінець періоду, а для розрахунків середньої заробітної плати і балансового прибутку - середній курс долара за період.

На основі перевірки результатів досліджень, проведених за допомогою використання пакета статистичного аналізу BP_STAT, було доведено, що найбільш вірогідною для довгострокового прогнозу є трендова модель, у якій представлена залежність між фактично діючими і зареєстрованими малими підприємствами. Досліджена залежність між іншими факторними ознаками (кореляційно-регресійний аналіз) свідчить про слабку функціональну залежність між ними, що пояснюється достатньо невеликою величиною рядів динаміки, а також підтверджує різновекторну спрямованість факторів управління на рівні регіону і держави. Це пояснюється відсутністю стратегічних підходів державного регулювання і регіонального управління до розвитку МСБ, стихійним і непослідовним характером керівництва, наявністю тенденцій до непередбачуваності змін у державній політиці. Проведене дослідження також свідчить про несталість соціальної реструктуризації. Регіоналізація управління підприємництвом у стратегічному аспекті сприяє вирішенню соціальних проблем території, “розвантажуючи” державне регулювання. Метод багатофакторного моделювання допомагає розробити продуктивну стратегію регіонального управління з погляду інтеграції факторів підприємництва і управління.

З урахуванням попереднього аналізу агреговані дані про стан малого та середнього бізнесу в області підтверджують той факт, що МСБ має стати стратегічним елементом соціально - економічної структури території з урахуванням особливостей її розвитку і специфіки регіональних факторів за умов утворення мікроструктурного модуля регіонального управління МСБ у такій системі координат: визначенні пріоритетних напрямків розвитку малого та середнього бізнесу в регіоні; розробці сучасних фінансових методик, необхідних для реалізації ресурсу МСБ за рахунок регіональних джерел; сприянні МСБ у розвитку його виробничої бази, організації матеріально-технічного забезпечення шляхом надання допомоги в оренді виробничих та нежитлових приміщень, передачі законсервованих та недобудованих об'єктів, невикористовуваного обладнання, а також виділення земельних ділянок; виконанні регіональних програм розвитку малого та середнього бізнесу; участі регіону у державних і міжрегіональних програмах розвитку підприємництва.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми багатофакторного управління малим та середнім бізнесом на регіональному рівні за сучасних умов та у стратегічній перспективі.

На підставі історико-модельного і полікритеріального підходів до дослідження факторів підприємництва та регіонального управління було отримано такі результати:

1.Обгрунтовано, що ефективність управління пов'язана з урахуванням факторів, які впливають на об'єкт і процес управління. Подано нове змістовне визначення факторів, розглянутих як відображення взаємозв'язку об'єктивних закономірностей розвитку економіки і функцій підприємництва. Фактори бізнесу трактуються як його функції, перетворені під впливом зовнішнього середовища і у взаємозв'язку з ним у функції управління бізнесом.

2.Розроблено методичний підхід до групування факторів за історичною ознакою, згідно з якою фактори було поділено на дві групи: становлення та розвитку. Вивчення факторів становлення потребує від управління систематичного аналізу і урахування успадкованих і виникаючих нових ознак. Відповідно фактори розвитку найбільш важливі для формування прогнозів та стратегій і потребують від управління переходу до передбачуваності, висуваючи на перший план стратегічне управління. Для цілей управління фактори розвитку згідно з виділеною ознакою актуальності було розділено на три підгрупи: такі, що втрачають свої характеристики, свій вплив на об'єкт, ослаблюють й посилюють його. Регіоналізація факторів визнана найбільш близькою за впливом на підприємництво з боку зовнішнього середовища.

3.Подано структурний аналіз факторів розвитку, комплексне узагальнення яких дозволило зробити висновок про їхнє значення у розробці якісної моделі регіонального управління підприємництвом для структурування управлінського впливу найбільш оптимальним способом.

4.Удосконалено механізм формування факторів управління, у якому вирішальна роль відводиться новим факторам розвитку, де такими, що видозмінюються, визначають внутрішні потенційні можливості підприємництва до саморозвитку, а перші зумовлюють останні посилення характеристик підприємництва. Всі ці процеси потребують управління, яке забезпечує підприємцю економічну незалежність, суверенітет і право прийняття самостійних рішень. Виявлено, що функції і цілі управління здатні визначати структуру МСБ і формувати такий загальний напрямок демократизації управління, як його “регіоналізація”.

5. Обґрунтовано методи застосування багатофакторної моделі регіонального управління стратегічним розвитком МСБ, що сприяє встановленню функціональної залежності стратегічного управління від його обєкта й може служити основою довгострокового прогнозу розвитку МСБ в регіоні, а також розробці ефективної стратегії управління ним.

6. Обгрунтовано організаційний підхід до виявлення пріоритетів комплексного характеру, спрямованих на раціональне використання ресурсів регіону, на підставі управлінського факторно-структурного аналізу малого бізнесу в Донецькій області. Доведено, що за основний пріоритет на регіональному рівні слід прийняти стимулювання малих промислових підприємств. Саме вони здатні викликати позитивні зрушення у виробничій сфері та вирішити проблему оптимізації використання трудових ресурсів, звільнених у процесі реструктуризації і припинення роботи великих промислових підприємств, а також розвивати конкурентне середовище.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Халецкая А.А. Современные проблемы триады “государство-предприниматель-менеджер” // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2000. - Т.2. - С. 110-113.

2. Халецкая А.А. Акцентуализация взаимосвязи факторов малого и среднего бизнеса в государственном и региональном управлении // Регион, город, предприятие в условиях переходной экономики. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 2000. - С.294-298.

3. Халецкая А.А. Структурная оценка малого бизнеса (региональный аспект) // Економiка: проблеми теорii та практики. - Днiпропетровськ. - ДНУ. - 2001. - Вип. 89. - С.19-27.

4. Халецкая А.А. Предпринимательство как экономическая функция человека // Экономика промышленности. - 1999. - №2 (4). - С. 14-22.

5. Халецкая А.А. Предпринимательство как фактор динамизма рыночной экономики (ретроспективный анализ) // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины.- Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1999. - Т.2. - С. 45-52.

6. Халецкая А.А. Отражение в экономической политике факторов предпринимательства (региональный аспект) // Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года (Донецкая область - 2010). Материалы секции “Научно-методическое обеспечение управления социально-экономическим развитием региона. Разработкой и реализацией программы “Донецкая область - 2010” региональной научно-практической конференции г. Донецк 28-30 сентября 1999 года. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 2000. - С. 102-105.

7. Халецкая А.А. Национальное лицо предпринимательства как объекта управления // Рыночное реформирование управления экономикой. - Донецк: Донеччина. - 2000. - Т.1, вып.1. - С. 188-196.

8. Халецкая А.А., Кутыркин А.Н. Проблемы развития среднего и малого бизнеса: молодежный аспект в Украине и за рубежом // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов (по решению Ученого совета Донецкого государственного университета). - Донецк: ТОВ “Лебiдь”, КП “Регион”, 1998. - С.38-41. (Особистий внесок автора: узагальнено досвід зарубіжних країн по державному регулюванню малих та середніх підприємств).

9. Халецкая А.А. “Финансовая деятельность субъектов хозяйствования” // Основы финансов: Учебник / Под ред. Я.Г.Берсуцкий. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. - С. 170-200. (Особистий внесок автора: розроблено розділ про особливості фінансових відношень на малих підприємствах різних форм власності і господарювання).

Размещено на Allbest.ru