Організація матеріально-технічного постачання підприємства

Зміст і основні завдання плану матеріально-технічного забезпечення. Вибір постачальника при плануванні закупівель, складання договору поставок, визначення рівня страхового запасу ресурсів, площі складу. Розробка посадової інструкції працівника відділу.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 18.06.2014
Размер файла 174,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Кафедра менеджменту і туризму

Курсовий проект

Організація матеріально-технічного постачання підприємства

2014

Зміст

Вступ

Розділ І. Зміст і основні завдання плану матеріально-технічного забезпечення

1.1 Характеристика плану матеріально-технічного забезпечення

1.2 Структура і функції організації матеріально-технічного забезпечення на підприємстві

Розділ ІІ. Основні показники та порядок розробки плану матеріально-технічного постачання

2.1 Вибір постачальника при плануванні закупівель

2.2 Складання договору поставок матеріально-технічних ресурсів

2.3 Визначення рівня страхового запасу ресурсів

2.4 Розрахунок оптимального обсягу поставок

2.5 Визначення необхідної площі складу зберігання ресурсів

2.6 Розробка організаційної структури відділу МТП підприємства

2.7 Розробка посадової інструкції працівника відділу постачання

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарного обігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва безперервно зростає.

Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.

На основі вивчення потреби в продукції виробничо-технічного призначення та умов її раціонального використання структури матеріально-технічного забезпечення безпосередньо впливає на промисловість та будівництво з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень. Вплив структур матеріально-технічного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію збуту продукції виробничо-технічного призначення та її рух від виробника до споживача.

Отже економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства заключається в тому, щоб забезпечити:

- безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;

- оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;

- створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;

- застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;

- раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;

- зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Існують різні форми забезпечення споживачів матеріальними ресурсами: транзитна, складська, через гуртові бази, за прямими тривалими зв'язками. Основними формами матеріально-технічного забезпечення підприємства є транзитна та складська.

Мета цієї курсової роботи - розкрити сутність, цілі та результати планування й організації матеріально-технічного забезпечення промислових підприємств.

Суб'єктом дослідження є ТОВ "БатПекар", що являється покупцем матеріальних ресурсів.

Предметом дослідження в даній курсовій роботі є організація постачання харчових барвників підприємству, що займається виготовленням мастики.

Розділ І. Зміст і основні завдання плану матеріально-технічного забезпечення

1.1 Характеристика плану матеріально-технічного забезпечення

Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарного обігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва непреривно зростає. Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.

На основі вивчення потреби в продукції виробничо-технічного призначення та умов її раціонального використання структури матеріально-технічного забезпечення безпосередньо впливає на промисловість та будівництво з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень. Вплив структур матеріально-технічного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію збуту продукції виробничо-технічного призначення та її рух від виробника до споживача.

Отже економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства заключається в тому, щоб забезпечити:

? безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;

? оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;

? створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;

? застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;

? раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;

? зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Діяльність підприємства складається з багатьох взаємозв'язаних процесів. Це означає, що надзвичайно важливими є ефективність і оптимальність кожного з них. Так, поряд з виробничими, збутовими, маркетинговими та іншими процесами надзвичайно великий вплив на ефективність діяльності виробничого підприємства справляє матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) підприємства.

Важко уявити собі процес виробництва без наявності необхідних для цього як предметів, так і засобів праці. Саме тому організація оптимального процесу матеріально-технічного постачання є одним з першорядних завдань, що потребують вирішення на сучасних виробничих підприємствах. Від правильної організації цього процесу прямо залежать результати виробництва, відповідність запланованих показників фактичним і загальна ефективність функціонування підприємства.

МТЗ -- це вид комерційної діяльності щодо забезпечення матеріально-технічними ресурсами процесу виробництва, здійснюваної, як правило, до початку виробництва. Основна мета МТЗ -- доведення матеріальних ресурсів до конкретних виробничих підприємств -- у заздалегідь визначене договором місце споживання.

Розглядаючи систему планування МТЗ, потрібно з'ясувати зміст і послідовність розроблення плану МТЗ.

У зміст планування МТЗ входять:

- визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії на базі норм їх витрат;

- розрахунок запасів усіх товарно-матеріальних цінностей на плановий період;

- облік, контроль і аналіз виконання планів забезпечення;

- поточне регулювання забезпечення виробничих підрозділів підприємства.

Планування забезпечення здійснюють у певній послідовності:

- підготовча робота (забезпечення бланками-формами, інструктаж тощо);

- визначення джерела забезпечення потреби в матеріалах;

- розрахунок потреби в матеріальних ресурсах;

- розроблення норм виробничих запасів.

1.2 Структура і функції організації матеріально-технічного забезпечення на підприємстві

Для безперебійного функціонування виробництва необхідно добре налагоджене матеріально-технічне забезпечення (МТЗ), яке на підприємствах здійснюється через органи матеріально-технічного постачання. Головним завданням органів забезпечення підприємства є своєчасне й оптимальне забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами відповідної комплектності і якості.

Вирішуючи цю задачу, працівники органів постачання повинні вивчати і враховувати попит та пропозиція на всі споживані підприємством матеріальні ресурси, рівень і зміна цін на них і на послуги посередницьких організацій, вибирати найбільш економічну форму руху товарів, оптимізувати запаси, знижувати транспортно-заготівельні і складські витрати.

Зміст функцій органів постачання підприємства включає три напрямки. 1. Планування, яке передбачає:

- Вивчення зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, а також ринку окремих товарів;

- Прогнозування і визначення потреби всіх видів матеріальних ресурсів, планування господарських оптимальних зв'язків;

- Оптимізацію виробничих запасів;

- Планування потреби матеріалів і встановлення їх ліміту на відпустку цехам; - Оперативне планування постачання.

2. Організація, яка включає:

- Збір інформації про потрібної продукції, участь у ярмарках, виставках-продажах, аукціонах тощо;

- Аналіз всіх джерел задоволення потреби в матеріальних ресурсах з метою вибору найбільш оптимального;

- Укладання з постачальниками господарських договорів на поставку продукції;

- Одержання й організацію завезення реальних ресурсів;

- Організацію складського господарства, що до складу органів постачання;

- Забезпечення цехів, дільниць, робочих місць необхідними матеріальними ресурсами;

3. Контроль і координація роботи, до складу яких входять:

- Контроль за виконанням договірних зобов'язань постачальників, виконання ними термінів постачання продукції;

- Контроль за витрачанням матеріальних ресурсів у виробництві;

- Вхідний контроль за якістю і комплектністю надходять матеріальних ресурсів;

- Контроль за виробничими запасами;

- Висування претензій постачальникам і транспортним організаціям;

- Аналіз дієвості постачальницької служби, розробка заходів щодо координації постачальницької діяльністю і підвищення її ефективності.

В умовах ринку в підприємств виникає право вибору постачальника, а значить, і право закупівлі більш ефективних матеріальних ресурсів. Це змушує постачальницьке персонал підприємства уважно вивчати якісні характеристики продукції, виготовленої різними постачальниками. Критеріями вибору постачальника можуть бути надійність постачання, можливість вибору способу доставки, час на здійснення замовлення, можливість надання кредиту, рівень сервісу та інших Причому співвідношення значимості окремих критеріїв із плином часом може мінятися.

Організаційна побудова, характер і методи роботи служб постачання на підприємствах відзначаються своєрідністю. У залежності від обсягів, типів і спеціалізації виробництва, матеріалоємності продукції, і територіального розміщення підприємства складаються різні умови, що вимагають відповідного розмежування функцій і вибору типу структури органів постачання. На невеликих підприємствах, які споживають малі обсяги матеріальних ресурсів в обмеженій номенклатурі, функції постачання покладаються на невеликі групи або окремих працівників господарського відділу підприємства.

На більшості середніх і великих підприємств цю функцію виконують спеціальні відділи матеріально-технічного постачання (ВМТП), які побудовані по функціональній чи матеріальною ознакою. У першому випадку кожна функція постачання (планування, заготівля, зберігання, відпуск матеріалів) виконується окремою групою працівників. При побудові постачальницьких органів за матеріальною ознакою певні групи працівників виконують всі функції постачання по конкретному виді матеріалів.

Характерний тип структури служби постачання - змішаний , коли товарні відділи, групи, бюро спеціалізовані на постачанні конкретними видами сировини, матеріалів, обладнання. Однак поряд з товарними до складу відділу постачання входять функціональні підрозділи: планове, диспетчерське. Змішаний тип структури відділу постачання - найбільш раціональний метод будівлі, що сприяє підвищенню відповідальності працівників, поліпшенню матеріально-технічне забезпечення виробництва. Планове бюро (група) виконує функції по аналізу навколишнього середовища і ринкових досліджень, визначення потреби в матеріальних ресурсах, оптимізації ринкового поводження по найбільш вигідному забезпеченню, формуванню нормативної бази, розробці планів постачання та аналізу їх виконання, контролю за виконанням постачальниками договірних зобов'язань. Товарне бюро (група) виконує комплекс планово-оперативних функцій по забезпеченню виробництва конкретними видами матеріальних ресурсів: планування, обліку, завезення, зберігання та відпуску матеріалу у виробництво, тобто регулює роботу матеріальних складів. Диспетчерське бюро (група) виконує оперативне регулювання і контроль за виконанням плану постачання підприємства і цехів сировиною і матеріалами; усуває неполадки, що виникають у ході постачання виробництва; контролює і регулює хід поставок матеріалів на підприємство.

Прийняті матеріали зберігаються на складах по номенклатурних групах; сортам, розмірам. Стелажі нумеруються з вказівкою індексів матеріалів. Завезення матеріалів і робота складів організуються на основі оперативно-заготівельних планів.

Поставки матеріальних ресурсів на підприємство здійснюються через господарські зв'язки. Господарські зв'язки являють собою сукупність економічних, організаційних і правових взаємовідносин, які виникають між постачальниками і споживачами засобів виробництва. Раціональна система господарських зв'язків передбачає мінімізацію витрат виробництва та обігу, повну відповідальність кількості, якості та асортименту продукції, що поставляється потребам виробництва, своєчасність і комплектність її надходження.

Господарські зв'язки між підприємствами можуть бути прямими і опосередкованими (непрямими), тривалими, і короткостроковими.

Прямі є зв'язку, при яких відношення по поставках продукції встановлюється між підприємством-виробником і підприємствами-постачальниками прямо, безпосередньо.

Опосередкованими вважаються зв'язку, коли між цими підприємствами є хоча б один посередник. Поставки продукції споживачеві можуть здійснюватися змішаним шляхом, тобто як безпосередньо, так і через посередників (дистриб'юторів, джоберів, агентів, брокерів) (рис. 1.1.).

Рис. 1.1. Схеми господарських зв'язків матеріально-технічного постачання

Управління виробничими запасами на підприємстві передбачає виконання таких функцій:

- Розробку норм запасів по всій номенклатурі споживаних підприємством матеріалів;

- Правильне розміщення запасів на складах підприємства;

- Організацію дієвого оперативного контролю за рівнем запасів і прийняття необхідних заходів для підтримки нормального їх стану;

- Створення необхідної матеріальної бази для розміщення запасів і забезпечення кількісної та якісної їх збереження.

Нормування виробничих запасів - це визначення їх мінімального розміру по видах матеріальних ресурсів для безперебійного забезпечення виробництва. При нормуванні виробничих запасів спочатку визначаються норми виробничих запасів в днях, а потім в натуральному і грошовому вираженні. Норма запасу в днях встановлюється на основі наступних даних.

1. Знаходження матеріалів в дорозі (транспортний запас Н тр). Визначається як різниця між часом пробігу вантажу від постачальника до споживача і часом обороту платіжних документів.

2. Приймання, розвантаження, складування і аналіз якості вступників матеріалів (підготовчий запас Н п). Визначається на основі розрахункового або фактичного часу за звітний період, скоректованого з урахуванням організаційно-технічних заходів щодо механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

3. Технологічна підготовка матеріалів до виробництва (технологічний запас Н т). Утворюється в тому випадку, якщо до початку виробництва необхідна попередня обробка матеріалів (сушіння деревини на меблевих фабриках). Визначається на основі нормативів часу для даних операцій.

4. Перебування матеріалів на складі (поточний запас Н тек). Задовольняє поточної потреби виробництва, забезпечує ритмічну роботу між черговими поставками матеріалів. Визначається множенням середньодобової норми споживання матеріалу на плановий кратний інтервал між двома черговими поставками.

5. Резерв на випадок перебоїв у постачанні і збільшення випуску продукції (страховий або гарантійний запас Н с). Характеризується щодо постійною величиною і відновлюється після отримання чергової партії матеріалів. Норматив страхового запасу матеріалів визначається по інтервалу відставання поставок або за фактичними даними про надходження матеріалів.

Розділ ІІ. Основні показники та порядок розробки плану матеріально-технічного постачання

В даній курсовій роботі буде розраховуватись потреба в барвниках для виробництва мастики.

Потрібно звернути увагу на те, що потреба на основне виробництво полягає насамперед у потребі у виробництві готової продукції. Нехай Пі -- потреба в і-х матеріальних ресурсах для виконання виробничої програми підприємства. Тоді:

закупівля договір поставка склад

(2.1)

де n -- кількість видів виробів, на які розраховують матеріал і-го найменування; Aj -- виробнича програма з виробництва j-ї продукції, шт. (м, м2 і т. ін.); НВіj -- норма витрат і-го матеріалу на виробництво одиниці j-ї продукції.

Норма витрат барвників: 2л на 20 кг мастики. Один контейнер мастики приймаємо вагою 2 кг, норма витрат становитиме - 0.22 л. Виробнича програма складає - 20000 тюбиків. Розрахуємо потребу в барвниках для нашого підприємства: Пі=20000*0,22=4400 л

В остаточному вигляді план забезпечення -- це розгорнутий баланс, який відображає всю потребу в матеріальних ресурсах за напрямами споживання та джерелами її покриття, з урахуванням наявних запасів на складах. Баланс розробляють як у натуральному, так і грошовому вираженні.

Баланс МТЗ підприємства охоплює потребу в матеріалах:

- на виробництво продукції Рп = 90 тис. грн.;

- упровадження нової техніки Рнт = 30 тис. грн.;

- ремонтно-експлуатаційні потреби Рр-е = 3 тис. грн.;

- утворення залишків незавершеного виробництва Рнзв = 15 тис. грн.;

- утворення перехідних запасів Рз = 2 тис. грн.

Джерелами покриття цієї потреби можуть бути:

- очікувані залишки на початок планового періоду Зо = 40 тис. грн.;

- матеріали в незавершеному виробництві на початок планового періоду Знзв = 35 тис. грн.;

- мобілізація внутрішніх ресурсів Мвн = 20 тис. грн.;

- придбання і завезення матеріалів зі сторони Зс = 45 тис. грн.

Отже, матеріальний баланс можна подати в такому вигляді:

(2.2)

90+30+3+15+2=40+35+20+45 тис.грн

140=140 тис.грн

Наведений баланс МТЗ слугує інструментом логістичного управління рухом матеріальних ресурсів на промислових підприємствах

2.1 Вибір постачальника при плануванні закупівель

Вибираючи форму постачання, підприємства повинні враховувати специфіку споживаних ресурсів, обсяги їх використання у виробництві, можливі витрати на їх доставку. Вибір постачальника є основою створення стійкої бази постачання будь-якого підприємства. Рішення розмістити замовлення в конкретного постачальника залежить від низки факторів. Постачальник повинен задовольняти за якістю та обсягами продукції, що поставляється, умовами доставки продукції, ціною та рівнем обслуговування. Важливим під час вибору постачальника є його технічний стан, розвиненість інфраструктури, фінансове становище, трудові відносини й місцезнаходження.

Рішення про вибір постачальника можна розглядати як вибір в умовах невизначеності, що пов'язано з досить високим ризиком. Ризик зростатиме під час закупівлі невідомих видів сировини чи виробів, устаткування. Тому варто звертатися до додаткових джерел інформації. Це можуть бути каталоги, торгові журнали, різного роду рекламні оголошення та Інтернет.Оберемо 2 основних постачальника та аналізуємо їх по критеріям (таблиця 2.1.1).

Таблиця 2.1.1 Критерії відбору постачальників

Критерії відбору

Бальна оцінка постачальників

1 2

1. Виробнича потужність

2. Відстань до постачальника

3. Форма розрахунків

4. Якість продукції (за специфікацією)

5. Ціна одиниці продукції

6. Можливість переналагодження обладнання

7. Упаковка

8. Розмір партії

2 2

3 2

3 3

3 2

3 2

0 0

3 3

3 2

Попередньо оцінивши постачальників можна зробити висновок,що перший за сумою балів випереджує конкурента та є для підприємства оптимальним.

Менеджер по постачанню має пропозиції від двох постачальників про постачання барвників. Визначити найвигіднішу пропозицію.

Таблиця 2.1.1 Характеристика пропозицій

Умови постачання

Значення, грн.. (з розрахунку за 1л)

1-а пропозиція - Карамболь

Форма сплати -- безготівковий розрахунок. Строк розрахунку 7 діб. Прейскурантна ціна

¦ мінус 7% знижки за об'єм замовленої партії

Закупівельна ціна поставки

11 - 0,77

= 10,23

2-а пропозиція - Наггура

Форма сплати -- безготівковий розрахунок. Строк сплати 7 днів. Транспортні витрати включені.

Знижка-4%

Закупівельна ціна поставки

13- 0,52 =

= 12,48

Після дослідження кожної пропозиції можна зробити висновок, що найвигідніше співпрацювати з першим постачальником - Карамболь.

2.2 Складання договору поставок матеріально-технічних ресурсів

Після визначення з постачальником, в цьому розділі необхідно вказати на яких умовах буде відбуватись договір поставки та специфікації даного ресурсу: тобто предмет договору та термін його дії, умови сплати і доставки ресурсу та якими партіями, чим підтверджена якість товару та яким чином вона буде контролюватись, яка відповідальність сторін та які санкції передбачені в разі не підтвердженні відповідності сертифікатам якості або свідоцтвам про якість ресурсу, форс-мажорні обставини, вирішення спорів відповідно до чинного законодавства України, додаткові умови та термін дії договору, юридичні адреси та банківські реквізити сторін та інші умови. Договір поставки барвників можна переглянути в додатку А.

2.3 Визначення рівня страхового запасу ресурсів

Головна мета управління запасами на підприємстві - зниження загальної суми щорічних витрат на утримання запасів до мінімуму за умови задовільного обслуговування клієнтів.

Створення запасів матеріальних ресурсів -- основне питання планування МТЗ, тому перебуває під постійним контролем працівників постачання.

Управління запасами є проблемою, загальною для підприємств і фірм будь-якого сектору системи господарювання. Існує багато причин, з яких фірми йдуть на створення запасів. Основним доказом є те, що на підприємстві має бути певна кількість матеріальних ресурсів для підтримання виробничого процесу. За відсутності необхідного запасу підприємство може зазнати значних збитків.

Є й інша причина для створення запасів. Наприклад, сезонність, тобто тільки в певний сезон є можливість завозити окремі види ресурсів (заготівля річкового піску для виготовлення залізобетонних виробів, заготівля цукрового буряку для переробних заводів тощо).

Створюючи запас, необхідно враховувати, що розширення асортименту товарів на ринку приводить до скорочення життєвого циклу товару, а також впливає на поведінку партнерів, покупців і конкурентів. Запаси -- це оборотний капітал; чим їх менше, тим ефективніше виробництво. Критерієм оптимізації запасів слугують витрати зберігання закупівель; утримання запасів тощо. Витрати закупівель охоплюють:

- витрати на оформлення замовлення;

- витрати на оформлення угоди з поставок;

- транспортні витрати;

- витрати на складування та зберігання.

Страховий запас обумовлений необхідністю компенсації коливань в процесі заготівлі ресурсів. Вони виконують буферну функцію, а поповнюються тільки тоді коли їх рівень падає нижче нормативних обсягів.

Інколи страхові запаси можуть бути мінімізовані (наприклад, при використанні систем управління виробництвом "канбан" і "ЛT") або повністю ліквідовані (наприклад, коли даний вид матеріально - технічного ресурсу дуже специфічний або дорогий).

Відносно простіше є визначення величини страхового запасу коли враховується тільки одна випадкова величина. В якості такої випадкової величини може бути - величина потреби між двома суміжними поставками; величина інтервалу між моментом замовлення і моментом поставки; величина однієї партії поставки. Розглянемо найбільш простий випадок, коли є тільки одна випадкова величина - величина потреби між двома суміжними поставками. В такому випадку оптимальний рівень величини страхового запасу повинен бути таким, щоб імовірність виникнення дефіциту, тобто коефіцієнт ризику відсутності ресурсу на складі (р), повинна дорівнювати:

(2.3)

де - вартість зберігання і утримування одиниці ресурсу на складі на протязі року;

- збитки від відсутності (дефіциту) одиниці ресурсу.

Р=170/(170+130)=0,57

Отже, розмір страхового запасу повинен бути таким, щоб імовірність того, що його розмір буде недостатнім для покриття різниці між розміром чергової партії поставки і величиною потреби між двома суміжними поставками, дорівнювала (р). Щоб визначити розмір страхового запасу необхідно знати характер розподілення випадкової величини потреби між двома суміжними поставками.

(2.4)

А) Розрахунковий рівень страхового запасу за нормальним законом розподілу потреб в ньому :

= 1,16 x 125 = 145 л/тиждень.

2.4 Розрахунок оптимального обсягу поставок

Розрахувати: оптимальну величину партії поставок ресурсу, кількість поставок в рік, період між суміжними поставками. Вихідні дані: витрати: транспортно-заготівельні С1 = 100 грн., зберігання і утримання С2 = 190 грн.; річна потреба в ресурсі Qр = 13400 л.; період виконання замовлення L=7 днів; ціна одного виробу S = 10,23 грн.

Рішення.

Величину оптимальної партії постачання розрахуємо аналітичним методом:

(2.5)

Точка чергового замовлення:

R = dav L = 13400/365Ч7=256,3(л)

де dav -- середня денна потреба в матеріалі, од.

Сумарні річні витрати на барвники в цьому випадку складуть:

В = Qр S + Qр /qopt С1 + qopt /2 С2 = (2.6)

= 1340010,23+ 13400/118,8100 +118,8/2 190=

= 137082 + 1129,5+11286 = 149497,3 (грн.)

Отже, загальна сума витрат на барвники за рік для даного підприємства складатиме - 149497,3 грн.

2.5 Визначення необхідної площі складу зберігання ресурсів

Існує два методи розрахунку площ складів підприємств. Один базується на розрахунках на основі нормативів площі і обсягу продукції (роботи), яка виробляється (планується вироблятися) на підприємстві за певний термін (як правило за один рік). Другий базується на розрахунках на основі нормативів площі і рівня запасів певних ресурсів які необхідні для виробництва продукції за певний термін(як правило за один рік).

Загальна площа кожного складу де зберігаються матеріальні ресурси певного виду складу розраховується по формулі:

(2.7)

де - - загальна площа складу промислового підприємства, м.кв.;

- корисна площа складу(стелажі, штабелі - тобто площа безпосередньо зайнята матеріальними ресурсами, що зберігаються на складі), м.кв.;

- площа приймальних і відпускних площадок, м.кв.;

- площа службових приміщень(службова площа), м.кв.;

- допоміжна площа, тобто площа проїздів, проходів, м.кв..

Спочатку визначимо корисну площу складу.

Ємність в тонах будь якого обладнання для зберігання матеріальних ресурсів визначається по формулі:

(2.8)

де - ємність в тонах одиниці будь якого обладнання певного об'єму для зберігання матеріальних ресурсів, т.;

- геометричний об'єм відповідного обладнання, метри кубічні;

- питома вага матеріального ресурсу, що зберігається, т/м.куб.;

- коефіцієнт заповнення об'єму, який характеризує щільність укладки матеріального ресурсу при зберіганні (від 0.1 до 1.0).

qоб=30*0,002*0,8=0,048 т

Знаючи ємність в тонах одиниці певного обладнання для зберігання матеріальних ресурсів можна визначити його необхідну кількість(стелажів, ячійок, штабелів, тощо) для зберігання певної(як правило максимальної) кількості матеріального ресурсу. Для розрахунку використовується формула:

(2.9)

де n - необхідна кількість (стелажів, ячійок, штабелів, тощо) для зберігання певної кількості матеріального ресурсу, од..

- максимальна величина запасу відповідного матеріального ресурсу за рік, т.;

n=5,4/0,048=112,5 =113 стелажей

Знаючи в плані габаритні розміри обладнання можна визначити корисну площу складу, при використанні певного обладнання (стелажів, ячійок, штабелів, тощо), для зберігання певного матеріального ресурсу. Для розрахунку використовується формула:

(2.10)

де l - довжина відповідного обладнання, м.;

b - ширина відповідного обладнання, м.

fк=2*1*113=226 м2

Для приблизних розрахунків загальної площі складу () спочатку визначається, по одній з наведених вище методик, корисна площа складу(), а потім через коефіцієнт використання площі складу розраховується і загальна площа. Розрахунок проводиться по формулі:

(2.11)

де - коефіцієнт використання площі складу.

Fz=226/0,7=322,8 м2

Отже, загальна площа складу для зберігання барвників становитиме - 322,8 м2.

2.6 Розробка організаційної структури відділу МТП підприємства

На даному етапі, виходячи з розміру підприємства та його структури управління матеріально-технічним забезпеченням, визначається перелік структурних підрозділів підприємства. Визначається загальна кількість працівників відділу матеріально-технічного постачання, після чого вони повинні бути розподілені по підрозділам ВМТП. Кількість працівників відділу матеріально-технічного постачання можна визначити по формулі:

(2.12)

- списочна кількість автомобілів Ас; - час у наряді Тн.

Nмтп=0,0001*133^1,173*6^1,55=1 чол.

Відповідно розрахунків кількість працівників, потрібних для відділу МТП склала 1 людину, а це означає, що такий відділ можна не створювати взагалі і просто назначити одного працівника, відповідального за забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами, в даному випадку розглядалось забезпечення підприємства з виробництва барвників для мастики. Якщо б існувала потреба створити відділ МТП, його організаційна структура мала б такий вигляд.

Рис. 2.6.1. Організаційна структура відділу матеріально-технічного постачання

2.7 Розробка посадової інструкції працівника відділу постачання

Посадова інструкція для кожного працівника підприємства розробляють на основі закріплення за цією посадою конкретних функцій управління, тобто делегування повноважень і відповідальність на дану посаду.

Посадова інструкція визначає організаційно-правове положення працівника в структурному підрозділі і забезпечує умови для його ефективної праці.

Посадова інструкція розробляються для всіх працівників підприємства. Вони можуть будуватись на типових посадових інструкціях, але повинні враховувати конкретні умови виробництва та індивідуальні якості виконавця.

Незалежно від посади посадова інструкція обов'язково повинна мати наступні розділи: загальні положення, завдання та обов'язки, права, відповідальність. Також необхідно вказати якими керівниками узгоджується ця інструкція.

Зразок посадової інструкції наведений у додатку Д.

Висновок

В курсовій роботі обґрунтовується процес матеріально технічного постачання підприємства, а саме забезпечення підприємства з виробництва к виробів (ТОВ "ВатПекар") барвниками для мастики.

Будь-яке виробництво не можливе як таке без матеріальних ресурсів. Ресурси - це основа виробничого процесу.

Враховуючи їх таку велику важливість, на підприємстві організовується матеріально-технічне забезпечення, що включає: визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах, пошук і покупку ресурсів, організацію доставки, зберігання та видачу споживачам на підприємстві.

Постачання матеріально-технічними ресурсами має бути своєчасним, комплексним і вимагати мінімальних витрат. Виконує цю роботу відділ матеріально-технічного постачання підприємства.

Були проведені відповідні розрахунки, в результаті яких з'ясувалась потреба підприємства в лакофарбових матеріалах.

При виробничій програмі 50тис. штук ця потреба складає 7500 літрів.

Також були розраховані: оптимальний розмір замовлення, річну потребу в матеріальних ресурсах, загальну площу складу для їх зберігання тощо.

В ході курсової роботи також була визначена кількість працівників відділу матеріально-технічного постачання, розроблена організаційна структура та посадова інструкція менеджера з постачання.

Виявилось, що на підприємстві немає потреби створювати окремий відділ МТП, для цього потрібен лише один працівник.

Одним із головних завдань курсової роботи було складання договору матеріально-технічного постачання, який включив такі пункти: предмет договору та термін його дії, умови сплати і доставки ресурсу та якими партіями, чим підтверджена якість товару та яким чином вона буде контролюватись, яка відповідальність сторін та які санкції передбачені в разі не підтвердженні відповідності сертифікатам якості або свідоцтвам про якість ресурсу, форс-мажорні обставини та інші умови.

Список використаних джерел

1. Адамова Н.А., Йохна В.А., Малова Т.Л., Пенкин Т.Е. Организация и планирование производства швейной промышленности, - Киев: "Высшая школа", - 1994.

2. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія, ефективність. -- К.: Вища шк., 1995. -- 265 с.

3. Гупалов В. К. Управление рабочим временем. -- М.: Финансы и статистика, 2005. -- 240 с.

4. Економіка підприємства: Зб. практ. задач і конкретних ситуацій: Навч. посібник / За ред. С.Ф. Покропивного. -- К.: КНЕУ, 1999. -- 328 с.

5. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. -- 2-ге вид., перероб. та доп. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 528 с.

6. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Посіб. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 200 с.

7. Казанцев А.К., Подлесных В.И., Серова Л.С. Практический менеджмент: В деловых играх, хозяйственных ситуациях, задачах и тестах: Учеб. пособие. -- М.: ИНФРА-М, 2005 -- 367 с.

8. Ким С.А., Пушкин П.С., Овчинников С.И. Организация и планирование промышленного производства, - Минск: "Вышэйшая школа", - 2000.

9. Кожекин Г.Я., Синица А.М. Организация производства: Учеб. пособие. -- Минск: Экоперспектива, 2005. -- 334 с.

10. Кожекин Г.Я., Синица Л.М. Организация производства, - Минск: ИП "Экоперспектива", - 2005.

11. Курочкин А.С. Организация производства: Учеб. пособие. -- К.: МАУП, 2001 -- 216 с.

12. Макаренко М.В., Махалина О.М. Производственный менеджмент: Учеб. пособие для вузов. -- М.: ПРИОР, 2005. -- 384 с.

13. Новицкий Н.И. Организация и планирование производства: Учеб.-метод. пособие. -- М.: Финансы и статистика, 2002. -- 392 с.

Додатки

Додаток А

ДОГОВІР ПОСТАВКИ №45

м. Київ "10" січень 2014 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "карамболь", надалі "Постачальник" в особі директора Петровського Сергія Олександровича, який діє на підставі Статуту, з однієї Сторони та Тов"ВатПекар"", надалі "Покупець" в особі генерального директора Молотова Олега Петровича, що діє на підставі Статуту з іншої Сторони, надалі за текстом разом "Сторони", а окремо - "Сторона" уклали даний Договір про наступне:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Постачальник зобов'язується протягом дії Договору передавати у власність ПОКУПЦЯ лакофарбові матеріали, далі „товар", а ПОКУПЕЦЬ зобов'язується приймати товар та оплачувати його вартість відповідно до умов цього Договору.

1.2. Найменування товару, асортимент, кількість, місце поставки, ціна товару, який передається по Даному Договору визначається товарно-розпорядчими документами (видатковій накладній чи рахунку-фактурі) для кожної окремої поставки. Вказані документи є невід'ємною частиною Даного Договору

2. ЯКІСТЬ, ВИМОГИ ДО ТОВАРУ

2.1. У випадку виявлення дефектів якості товару в процесі продажу, які виникли з вини Постачальника, останній зобов'язаний замінити товар за свій рахунок або відшкодувати Покупцеві його вартість в термін 7 (семи) календарних днів з дня звернення Покупця. Претензії щодо якості товару приймаються протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання Покупцем товару.

2.2. У всьому іншому, з питань приймання-здачі продукції, за якістю та кількістю, Сторони керуються чинним законодавством України.

3. ЗАМОВЛЕННЯ ТОВАРУ, УМОВИ ТА ПОРЯДОК ЙОГО ПОСТАЧАННЯ

3.1. Замовлення товару здійснюється Покупцем шляхом направлення Постачальнику усного чи письмового замовлення.

3.2. У замовленні визначаються кількість, асортимент товару та місце поставки товару.

3.3. Узгоджений Сторонами асортимент, ціни та обсяг поставки, вказуються у рахунках-фактурах та накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.

3.4. Покупець зобов'язаний прийняти Товар і передати Постачальнику оформлені товаросупровідні документи, які підтверджують факт прийняття Товару та виконання обов'язку Постачальника передати Товар.

3.5. Товар поставляється Постачальником в строк 3 (трьох) робочих днів з дня отримання Постачальником повної оплати за замовлений товар відповідно до виставленого рахунку-фактури.

3.6. Право власності Покупця на Товар, який постачається Постачальником, переходить з моменту прийняття Товару, за фактом, який засвідчується підписом представника Покупця та печаткою Покупця на відповідній накладній.

3.7. Доставка товару здійснюється за рахунок Постачальника при мінімальній сумі замовлення понад 500 (п'ятсот) грн. за адресою, погодженою з Покупцем у відповідному замовленні. У разі, коли сума замовлення менша ніж 500 (п'ятсот) грн. Покупець здійснює самостійний вивіз товару зі складу Постачальника за адресою:Україна Київська обл.. Києво-Святошинський р-н с. Віта-Поштова вул.. Карла Маркса 200-а або за письмовою згодою Сторін здійснює оплату поставки на підставі виставленого Постачальником рахунку.

4. ЦІНА, ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ

4.1. Усі розрахунки, передбачені цим Договором, здійснюються з використанням національної валюти України - гривні, у безготівковій формі, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що вказаний у відповідних товаросупроводжувальних документах (видатковій накладній чи рахунку-фактурі)

4.2. Покупець здійснює оплату Товару на умовах 100% передоплати.

4.3. Покупець оплачує товари по цінам, які зазначені в рахунках - фактурах та накладних, що надаються Постачальником на кожну партію товару.

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

5.1. За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором винна Сторона несе відповідальність, відповідно до чинного законодавства України та умов даного Договору.

5.2. У разі поставки Покупцю Товару неналежної якості, Постачальник зобов'язаний в термін 7 (сім) календарних днів з дня звернення Покупця замінити його на товар належної якості або повернути повну вартість товару.

6. ФОРС-МАЖОР

6.1. Перебіг терміну виконання сторонами зобов'язань за цим Договором може бути призупинений тільки в разі настання обставин непереборної сили, а саме: пожежі, стихійного лиха, збройного конфлікту, перекриття шляхів руху транспорту внаслідок страйку, рішень Уряду або інших обставин, які перебувають поза контролем сторін.

6.2. Сторона, яка зазнала дії обставин непереборної сили, має протягом трьох календарних днів з моменту їх настання повідомити про це другу сторону. Факт наявності та термін дії форс-мажорних обставин підтверджуються уповноваженим на те органом.

6.3. Після припинення дії обставин непереборної сили перебіг терміну виконання зобов'язань поновлюється.

6.4. Якщо дія обставин непереборної сили триває більше ніж 30 календарних днів поспіль, то сторони мають право припинити дію цього Договору. При цьому збитки, заподіяні припиненням дії Договору, не відшкодовуються й штрафні санкції не сплачуються.

7. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

7.1. Всі спори і розбіжності, які виникають за даним Договором вирішуються шляхом переговорів.

7.2. У разі неможливості вирішення спорів і розбіжностей за цим Договором шляхом переговорів, вони підлягають розгляду в Господарському суді за місцем знаходження Постачальника у встановленому чинним законодавством порядку.

8. ДОДАТКОВІ УМОВИ

8.1. Даний Договір складено українською мовою в двох оригінальних примірниках по одному примірнику для кожної Сторони, що мають однакову юридичну силу.

8.2. У разі зміни банківських реквізитів, юридичної чи фактичної адреси, кожна із Сторін зобов'язана повідомити іншу Сторону про такі зміни протягом 2-х робочих днів в письмовому вигляді.

8.3. Всі зміни і доповнення до цього Договору складаються у формі Додаткових угод, які повинні бути оформлені належним чином та є невід'ємними частинами даного Договору.

8.4. Постачальник за даним договором має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, відповідно до Податкового кодексу України.

8.5. Покупець за даним договором має статус платника податку на додану вартість на Товар на загальних підставах, відповідно до Податкового кодексу України.

8.6. Постачальник і Покупець зобов'язуються надати один одному належно завірені копії: свідоцтва про Державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, свідоцтва платника податку, довідки про внесення до Державного реєстру підприємств.

9. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ

9.1. Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

9.2. Кожна із Сторін, яка має бажання розірвати даний Договір, зобов'язана письмово повідомити відповідну Сторону не менше, ніж за місяць до дня дати розірвання Договору.

9.3. Якщо жодна із сторін за один місяць до дати закінчення дії Договору письмово не повідомила іншу сторону про бажання розірвати чи змінити даний Договір та Додаткову Угоду до Договору, він автоматично пролонгується на наступний рік на тих же умовах.

9.4. Жодна із Сторін не має права передавати свої права та обов'язки за даним Договором третій особі без письмового погодження із другою Стороною.

10. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ ТА БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН

Додаток Б

ЗАТВЕРДЖУЮ

(уповноважена особа)

(ПІБ, підпис)

"___" ______________ 200_ р.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ МЕНЕДЖЕРА З ПОСТАЧАННЯ

I. Загальні положення

1. Менеджер з постачання призначається і звільняється з займаної посади наказом директора підприємства.

2. На посаду менеджера з постачання ________ призначається особа яка має вищу економічну освіту і стаж роботи на посаді не менше 2 років.

3. Менеджер з постачання повинен знати: - Постанови, розпорядження, накази вищестоящих органів, нормативні та інші керівні документи, а також документи які стосуються використання матеріальних ресурсів. - Основи організації матеріально-технічного забезпечення і принципи організації розвантажувально-завантажувальних робіт. - Цінові і асортиментні пропозиції конкурентів. - Принципи сезонної товарної, цінової політики постачальників. - Правила і порядок оформлення і відправки вантажів. - Вимоги до оформлення документів на отримані і відправлені вантажі. - Організаційну структуру управління підприємством. - Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства. - Норми і вимоги з охорони праці, протипожежної безпеки і виробничої санітарії.

4. ________________________________________________________.

5. ________________________________________________________.

II. Завдання та обов'язки

1. При замовленні товарів керуватися принципом максимальної ефективності використання доручених коштів.

2. Знати і задовольняти потреби споживачів продукції.

3. Використовувати особисті зв'язки з головними контрагентами для отримання інформації про їхній попит щодо продукції підприємства.

4. Знати представників виробництва і отримувати інформацію від торгових відділів про нову продукцію, ціни.

5. Узгоджувати плани замовлень, поточну роботу з фінансовим відділом підприємства.

6. Володіти точною інформацією про стан фінансових зобов'язань підприємства перед постачальниками.

7. Використовувати можливості зменшення витрат при транспортуванні і збільшення націнки на продукцію.

8. Створювати умови для ефективного виконання роботи відділом, планувати ефективну роботу відділу.

9. Вимагати від працівників відділу оптимального використання робочого часу, організованості, виконання поставлених перед ними завдань.

10. Розширювати власні знання щодо виходу на ринок нових виробників.

11. Поновлювати свої знання і проводити навчання працівників відділу щодо цінової і асортиментної пропозиції всіх виробників з якими працює підприємство.

12. Щомісяця (1-го числа) подавати керівнику підприємства план оплати на місяць наперед.

13. Організовувати систему ціноутворення.

14. Контролювати об'єми залишків і ефективно регулювати ціну на остаточний товар (розпродаж).

15. ________________________________________________________.

16. ________________________________________________________.

III. Права

Менеджер з постачання має право:

1. Приймати участь в обговоренні питань які стосуються виконання ним посадових обов'язків.

2. Вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо покращення роботи.

3. Вимагати від працівників підрозділів підприємства необхідну інформацію для здійснення роботи, що входить до компетенції фахівця з постачання.

4. Проводити оцінку результативності виконання поставлених перед відділом завдань.

5. Вимагати від керівництва сприяння у виконанні умов посадової інструкції.

6. ________________________________________________________.

7. ________________________________________________________.

IV. Відповідальність

Менеджер з постачання несе відповідальність:

1. За якість і своєчасність виконання покладених на нього цією посадовою інструкцією обов'язків.

2. Нерозголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства.

3. Дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

4. За здійснення в процесі виконання своїх посадових обов'язків вчинків які містять склад злочину, за що несе відповідальність згідно норм законодавства Україна.

5. ________________________________________________________.

6. ________________________________________________________.

УЗГОДЖЕНО

Керівник структурного підрозділу:

Начальник юридичного відділу:

З інструкцією ознайомлений:

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.