Управління інноваційними процесами в аграрній сфері агропромислового комплексу

471394

336710

202026

Критерій для ухвалення рішення

Вартість капіталу (Ko), грн.

435422

68417

- 184768

Щорічна сума відрахування (b), грн.

173646

32223

-101478

Внутрішня процентна ставка (i), %

60. 88

43. 61

-4.76

Розташування варіантів

За вартістю капітальних інвестицій

1

2

3

За ліквідністю

1

2

3

За внутрішньою ставкою

1

2

3

Розрахунки підтверджують те, що оренда комбайна на лізинговій основі економічно доцільна на п'ять і більше років, оскільки при цьому варіанті окупність витрат досягла 43.61%. Після семи років експлуатації комбайна рентабельність капітальних інвестицій склала 60.88%. Однак при цьому варто врахувати, що витрати на поточний ремонт були взяті на рівні вітчизняних комбайнів. Якщо надійність комбайнів в умовах Степової зони України виявиться невиправданою, то збільшаться витрати на ремонт і експлуатацію такої дорогої техніки, що з економічної і технічної точки зору не доцільно.

При існуючих процентних ставках для строку окупності капітальних вкладень на інноваційну технологію необхідно мати рентабельність 43.61% і більше. Більш того, термін повернення кредиту за три роки для сільськогосподарських підприємств є обтяжливим. Отже, для впровадження інноваційної технології і техніки в практику сільськогосподарського виробництва необхідна державна підтримка у вигляді пільгового кредиту, гарантії прав і власності закордонних інвесторів.

У четвертому розділі "Методологічні основи прогнозування і планування капітальних інвестицій в економіку АПК" вивчаються шляхи розширення ринку збуту сільськогосподарської техніки і поліпшення технічної озброєності сільськогосподарських підприємств України і в окремих її регіонах. Сучасний стан матеріально-технічної забезпеченості сільського господарства характеризується даними наведеними на.

Як свідчать дані графіка, за період з 1985 по 2000 р. кількість тракторів в Україні зменшилася з 503 до 319 тис. шт., а комбайнів - з 110 до 65 тис шт. В умовах величезного дефіциту техніки організація машинно-технологічних станцій і підприємств агротехнічного обслуговування економічно виправдана і для розширення ринку збуту товарів і послуг у досліджуваних регіонах є величезні можливості. У зв'язку з цим аналізується діяльність деяких фірм, які постачають імпортну зернозбиральну і ґрунтообробну техніку для сільського господарства. При виборі тієї чи іншої техніки рекомендується звернути увагу на сервісне обслуговування техніки, постачання запасних частин, на ціну реалізації і, найголовніше, на техніко-економічні показники продуктивності та якості збирання врожаю без втрат.

Рис. 1 Динаміка забезпеченості сільськогосподарських підприємств України тракторами, зернозбиральними комбайнами і вантажними автомобілями

Разом з тим технічне переозброєння сільського господарства носить безсистемний характер. Тому виникла необхідність обґрунтування інноваційної технології і техніки в аграрній сфері АПК з такою метою: описати основні аспекти майбутнього проекту розвитку агрофірми; проаналізувати всілякі проблеми, з якими зустрічаються підприємства в умовах економічної й енергетичної кризи; обґрунтувати основні способи розв'язання фінансової проблеми і шляхи виходу з кризової ситуації; відповісти на запитання: "чи варто вкладати, гроші в інвестиційний проект" і якщо "так”, то чи принесе даний проект прибуток; оцінити свої можливості в умовах ринкової конкуренції; і нарешті, відповісти, наскільки “приваблива" ідея інноваційного проекту для того, щоб залучити увагу зовнішніх інвесторів. Дослідження монографічним методом свідчить про те, що у сільськогосподарських підприємствах і селянських (фермерських) господарствах знос основних засобів складає більше 75%, а собівартість 1 ум. ет. га на 20-25%, вище ніж у передових підприємствах. У свою чергу це призводить до проведення основних польових робіт з порушенням агротехнічних термінів і, як наслідок - до недобору продукції і росту витрат виробництва.

Для потенційного інвестора (замовника) важливе значення має дослідження початкової (перед інвестиційної) фази, тому що інвестору вигідніше витратити гроші на вивчення питання "бути чи не бути проекту" і при негативній відповіді відмовитися від нього, ніж почати безперспективну справу. У світовій практиці відомо декілька способів обґрунтування економічної ефективності інвестиційного капіталу. Один з найбільш розповсюджених з них: метод розрахунку прибутку. Даний метод дозволяє визначити статистичну норму ефективності інвестицій, тобто загальну потребу в прибутку для здійснення обов'язкових платежів. У науці і практиці відомі різні підходи до оцінки перед інвестиційного проекту. І незалежно від підходу цю роботу варто починати з оцінки економічного ризику.

Основна суть економічного ризику в інвестиційній діяльності полягає в тому, що збільшення капіталу повинно компенсувати інвестору втрати (чи недоотримання запланованого доходу) у зв'язку з непередбаченою політикою держави під виглядом захисту власних виробників, відмовленням від виробленої продукції, що випускається у поточному періоді, у зв'язку з інфляцією, або форс - мажорних випадках, не передбачених страховими компаніями та ін. Тому облік і розробка заходів для попередження негативного впливу окремих видів ризиків на етапі передінвестиційних досліджень є однією з відповідальних задач інвестиційного проекту.

Ризики, що обумовлені дією макроекономічних факторів, називаються систематичними, а внутрішньофірмових - несистематичними. Загальний економічний ризик дорівнює сумі цих ризиків. Для управління інноваційним проектом і зниження впливу ризику важливе значення має управління запасами матеріально-технічних ресурсів і підвищення відповідальності менеджерів за прийняття управлінських рішень.

У п'ятому розділі "Економічний ризик і методи його оцінки" відзначається, що удосконалювання методів виміру можливих ризиків і їх запобігання є важливим завданням економічної науки. З огляду на це положення розроблена математична модель прогнозування ринкової ситуації у сфері матеріально-технічного забезпечення сільського господарства, а також розрахунки на ЕОМ за формулою:

NPV= (( х Qix( х Pi- х Si)x х Hi+ Ai) x Ki)+ C x Kn-inv, (1)

де NPV-чистий приведений дохід, тис. грн.;

inv - сума інвестиційних витрат, тис. грн.;

Qi-кількість переданих у лізинг комбайнів у i-ому році, шт.;

Pi- лізингові платежі в розрахунку на один комбайн у i-ому році, тис. грн.;

Si- амортизаційні відрахування в розрахунку на один комбайн i-ому році, тис. грн.;

Аi-сума лізингових платежів у i-ому році, тис. грн.;

Слi-залишкова (ліквідаційна) вартість комбайна в i-ому році, тис. грн.;

Кт- коефіцієнт дисконтування грошових потоків;

inv - сума капітальних інвестицій, тис. грн.;

- коефіцієнт пропорційності.

де NPVп - плановий рівень чистого приведеного доходу, тис. грн.;

NPVф - фактичний рівень чистого приведеного доходу в i-ому році, зміни основних параметрів інвестиційного проекту, тис. грн.

Розрахунки підтверджують, що у разі зменшення кількості комбайнів, які постачаються по лізингу сільським товаровиробникам, зниження суми чистого приведеного доходу можна компенсувати за рахунок підвищення лізингових платежів шляхом зниження накладних витрат на транспортування, збереження, підготовку до продажу, а також зменшення кредитних ставок або податку на прибуток. Якщо в перший рік життєвого циклу проекту не вдалося досягти поставленої мети по відшкодуванню втраченої вигоди, то в другий рік - необхідно домагатися запланованого рівня NPVп за рахунок зміни основних параметрів інвестиційного проекту. Суть перетвореної формули (1) полягає в тому, що при зміні кількості комбайнів, які поставляються по лізингу, величину базового рівня NPVп удавалося регулювати за допомогою лізингових платежів, амортизаційних відрахувань чи податку на прибуток дискретно, по черзі змінюючи їх значення, то при перетвореній формулі його величину можна регулювати в залежності від ринкової ситуації і можливості агрофірми (лізингодавця), за умови незаперечності NPVп > 0 < NPVф, і заданих параметрах Qi, Pi, Si і Hi. Моделювання можливої ринкової ситуації при інвестиційному проекті та програмування на ЕОМ, підтверджує високу ефективність при оцінці фінансового ризику і доцільність застосування даної формули при аналізі і прогнозуванні ефективності інвестиції в інноваційну технологію і техніку.

Інвестиційна діяльність у сфері АПК тісно взаємопов'язана зі страхуванням. Специфіка страхування інвестицій у сільському господарстві полягає в тому, що відшкодування наданого збитку здійснюється переважно після закінчення терміну страхування з урахуванням реальних результатів. Тому при визначенні терміну дії страхування, враховуються дані про окупність витрат на окремі інвестиційні проекти.

У шостому розділі "Регіональні аспекти планування і управління інноваційними процесами” обґрунтована необхідність формування продовольчого підкомплексу регіону і його матеріально-технічне забезпечення.

Перспектива розвитку АПК залежить від чисельності населення регіону, зростання доходу населення і поліпшення структури харчування населення, експортної можливості регіону та ін. Виходячи з цих даних, ми прогнозували необхідні обсяги виробництва продукції для внутрішньорегіонального споживання та розширення експортної можливості регіону і суму капітальних інвестицій на технічне переозброєння і виконання поставлених завдань.

Активізація інноваційного процесу і впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій і техніки у сферу АПК залежить не тільки від масштабу інвестицій в регіоні, але і від уміння знаходити новий і творчий підхід до проблеми. Наприклад, агрофірма АТЗТ “Екопрод” у співробітництві з Донецьким експериментальним заводом намагається налагодити серійний випуск борони - аналога “Конкорд” (США), що у три рази дешевше власного. Херсонський завод зернозбиральних комбайнів налагоджує випуск сівалок точного висіву “Грейт плейнз”. Передовий досвід у сфері інновації вимагає систематизації й узагальнення для подальшого поширення.

Управління інноваційним процесом як особлива сфера діяльності економіки АПК обумовлює наукову основу її організації на макрорівні, де держава виконує свої управлінські функції шляхом регулювання економіки, і на мікрорівні, де функціонують підприємницькі структури, використовуючи нові досягнення НТП. Для підвищення ефективності інноваційного менеджменту, орієнтованого на збільшення прибутку, важливе значення має мікрорівень.

У процесі аналізу і вибору стратегії управління інноваціями необхідно враховувати рівень техніки і технології, забезпеченість робочою силою, здійсненність мотивації до праці і раціоналізації робочого місця. При цьому стратегія управління інноваціями повинна бути націлена на досягнення наступних ключових задач: 1) одержання прибутку шляхом реалізації нових товарів і послуг, необхідних споживачам; 2) скорочення витрат виробництва; 3) розширення ринкового сегмента збуту продукції та послуг.

Виходячи з цього, планування і управління інноваціями агрофірми повинно здійснюватися шляхом визначення перспективи у галузі дослідження інновації, розвитку НТП, роботи з кадрами (персоналом), фінансового забезпечення і маркетингової діяльності. Кожне сільськогосподарське підприємство (агрофірма) має право вибирати власну стратегію керування інноваційним процесом.

Здійснення інноваційного проекту у аграрній сфері АПК вимагає об'єднання зусиль дослідників: агро- і зооінженерів, інженерів і техніків, екологів і економістів та ін. Підготовка до впровадження інноваційних технологій починається з прогнозування нової техніки, можливості їхнього придбання як у країні, так і за кордоном. Для здешевлення вартості проекту - виготовлення запасних частин і вузлів у власному підприємстві із застосуванням своїх матеріалів з урахуванням світових аналогів. Наступним етапом управління впровадження нової техніки і технології є експериментальна перевірка ефективності інноваційних рішень. Удосконалення і пошук нових інноваційних рішень з урахуванням грунтово-кліматичних умов регіону чи конкретного району. Завершальним етапом є широке залучення інвесторів і фірм ринкового напрямку для масового впровадження інноваційних рішень у практику сільськогосподарського виробництва.

Висновки

Послідовне перетворення в життя ринкових методів і принципів господарювання обумовили необхідність дослідження інноваційних процесів, які відбуваються у світовому сільськогосподарському виробництві, і впровадження їх у вітчизняне виробництво. Інновація як сукупність техніко-технологічних, організаційно-економічних та інших заходів, спрямованих на досягнення успіху у бізнесі, є потенційною можливістю підвищення ефективності виробництва, а ефективність самих нововведень залежить від системи управління. У зв`язку з цим визначено її основні категорії і поняття “новація” і “інновація”, предмет і метод дослідження. "Управління інноваційними процесами" - більш широке поняття, ніж "інноваційний менеджмент". І управління цими процесами потребує наукової основи організації, планування і управління нововведеннями з метою підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору економіки.

Здійснення технологічних змін у сільському господарстві і впровадження інноваційних технологій і техніки неможливо без державної підтримки у вигляді пільгового оподатковування, кредитування найбільш значних проектів. Механізм залучення кредиту і здіснення інноваційних проектів обумовлює поліпшення інвестиційної привабливості аграрного сектору економіки і розробки бізнес-проектів для оновлення технічної бази реформованих агропідприємств.

Діючі технології вирощування сільськогосподарських культур у країні застаріли. У більшості випадків вони базуються на використанні енергоємної малопродуктивної техніки і машин. Технічна озброєність аграрних підприємств також досягла критичного рівня. У цих умовах одним з чинників виходу з кризового стану стане розробка та швидке втілення у виробництво принципово нових сучасних технологій вирощування зернових культур на базі використання техніки нового покоління що гарантує суттєве зниження витрат енергії з одночасним підвищенням, якості і оптимізації строків виконання технологічних операцій та стабільне зростання врожайності.

Для залучення нової техніки і здіснення технологічних змін у сільському господарстві необхідні інвестиції. Більшість господарств не мають коштів для придбання техніки, а кредитів, на жаль, комерційні банки не дають, бо позики у більшості випадків не повертаються. Тому гостро постає питання про пошук інших шляхів залучення нової техніки. На початковому етапі кошти надані МВФ, ЄБРР, МБРР, необхідно направити в пріоритетні сфери народного господарства, зокрема в сільське господарське машинобудування для виробництва більш якісних, продуктивних і економічних машин для АПК. Крім того, необхідно використовувати інші джерела і напрямки прискорення технічного переозброєння сільського господарства України, тобто за рахунок раціонального використання наданої допомоги міжнародних асоціацій і кампаній по технічному сприянню, а також можливості створення спільних підприємств з метою залучення нової технології і техніки.

Важливим джерелом впровадження інноваційних технологій і техніки у сільськогосподарське виробництво є створення інноваційного фонду в межах Міністерства аграрної політики України, науково-виробничих об'єднань, концернів, корпорацій, фінансово-промислових груп, а також агрофірм і сільськогосподарських підприємств незалежно від форм власності. Як свідчить досвід, найбільший ефект може бути отриманий у тому разі, якщо нова техніка буде сконцентрована в спеціалізованих підприємствах типу МТС або організаційних формуваннях ринкового напрямку. Тому необхідно активно використовувати всі можливості створення МТС і прокатних пунктів для підтримки аграрних і селянських (фермерських) господарств, розширити лізингову форму постачання сільськогосподарської техніки, у тому числі зернозбиральної, сільським товаровиробникам. Постачання техніки по лізингу на три роки вигідно тільки орендодавцям і лізинговим компаніям.

Незважаючи на високий відсоток банківського кредиту й обмежений термін їхнього надання сільським товаровиробникам, рентабельність капітальних інвестицій на зернозбиральну техніку склала 43.61%. Надання банківського кредиту при існуючих умовах на п'ять і більше років знижує ефективність капітальних інвестицій. Тому необхідно знижувати банківські процентні ставки за кредит сільським товаровиробникам у два-три рази в порівнянні з діючим положенням.

Важливим резервом підвищення ефектності капітальних інвестицій в інноваційну технологію є підвищення врожайності на основі комплексного впровадження прогресивної технології і техніки, високоврожайних сортів і гібридів рослин, зниження втрат при збиранні.

Застосування техніки різних зарубіжних фірм здорожує їх технічне обслуговування, більш того, часткове їх застосування в технологічному процесі (підготовці ґрунту, збиранні врожаю й ін.) не тільки підвищує ефективність виробництва, але і підвищує собівартість продукції при інших рівних умовах у порівнянні з традиційною технологією.

Залучення інвестицій для матеріально-технічного забезпечення сільського господарства вимагає зваженого підходу з боку інвесторів, банківських структур, постачальників техніки і “ноу-хау". Досягнення цієї мети пов'язано з прогнозуванням ринкової ситуації на основі розробки інвестиційних бізнес-проектів.

Використання сучасної високопродуктивної техніки тільки у Харківській області забезпечить економію праці при вирощуванні зернових, включаючи кукурудзу на зерно і соняшник, до 509.2 тис. люд.-год. робочого часу. Економія паливно-мастильних матеріалів (ПММ) - досягне -1.5 тис. тонн тільки на вирощуванні основних зернових культур, а економія матеріальних ресурсів у грошовому виразі досягне 30.9 млн грн., а в цілому у Степовій і Лісостеповій зоні України - 364.5 млн грн.

Розрахунки підтверджують, що при середньому рівні ціни на вітчизняні комбайни “Лан”, “Славутич” - 850 тис. грн. ( у цінах 2001 р.) на заощаджені кошти у Лісостеповій і Степовій зоні від впровадження інноваційних рішень у зерновому господарстві можна отримати 429 комбайни “Славутич” за рік для оновлення технічного парку сільськогосподарських підприємств відповідної зони.

Стратегія управління інноваційними процесами в аграрної сфері АПК повинна базуватися на пріоритетних напрямках розвитку сільського господарства з урахуванням особливості регіонів, можливості втілення в життя нових напрямків науки і техніки власними силами і коштами. Управління інноваційними процесами у аграрній сфері охоплює інтереси багатьох аграрних підприємств і потребує допомоги науково-виробничих установ. Обстеження багатьох агроформувань регіону свідчить про те, що вирішення питань планування та регулювання інноваційних процесів в аграрних підприємствах потребує методологічної допомоги керівникам і спеціалістам у розробці бізнес-планів з організації та впровадження інноваційних рішень. При цьому методологічним центром для надання допомоги повинні бути профільні наукові установи, техноагропарки, державні та недержавні інноваційні структури, які створені у регіонах і відповідають за впровадження інноваційних рішень у практику виробництва аграрних підприємств.

Список основних опублікованих праць за темою дисертації

Монографії, розділи в книгах, брошури

Садыков М.А. Прогнозирование и макроэкономическое планирование: Монография. -Харьков, 1999. - 144 с. (одноосібна монографія, 7 др. арк.).

Садыков М.А. Обоснование инновационных решений в сельском хозяйстве: Монография. - Харьков, 2000. -273с. (одноосібна монографія, 16 др. арк.).

Організація агробізнесу та підприємництва: Навч. посібник/Андрусенко Г.О., Мартьянов В.П.,Савченко В.Д., Садиков М.А./За ред. В.П. Мартьянова. Харк. держ. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. -Харків, 1998. -181 с. (колективний навч. посібник, 10.5 др. арк.) в т. ч. підрозділи автора 3,7; С. 33-35, 69-72 (організація селянських (фермерських) господарств і приватизація майна колективних підприємств).

Организация производства в сельскохозяйственных предприятиях: Учеб. пособие/ Под ред. Н.Ф. Соловьева, Г.А. Андрусенка, В.Д.Савченка и др. -Харьков, 1993. - 344 с. (колективний навч. посібник, 15.0 др. арк.) в т. ч. автора в співавторстві розділ 13, с. 301-324 (планування собівартості продукції).

Садиков М.А. Теоретичні та методологічні аспекти державного регулювання ринкової економіки у сфері АПК / Харк. держ. аграр. ун.-т ім. В.В. Докучаєва. -Харків, 1999.-25с.

Статті в наукових виданнях

Садыков М.А. Совершенствование взаимоотношений "Сельхозхимии" с колхозами и совхозами в условиях многообразия форм хозяйствования на земле/ Земельные отношения в условиях перехода к рыночной экономике. -Харьков, 1991. - С. 45-47.

Садыков М.А., Юхно А.Д. Hормативный метод планирования в условиях арендного подряда // Арендные отношения в системе экономического механизма хозяйствования в АПК: Сб. науч. тр. /Харк. держ. аграр. ун-т. - Харьков, 1992. - С.104-108, в т. ч. автора с. 106-108 (розрахунки та висновки).

Садыков М..А., Белецкий В.В., Лозинская Т.Н. Социально-экономические аспекты налоговой системы в условиях перехода сельскохозяйственных товаропроизводителей в рыночную экономику // Экономический механизм хозяйствования в условиях рыночных отношений в агропромышленном комплексе. Сб. науч. тр. /Харк. держ. аграр. ун-т / Харьков, 1994. - С.138-141, в т. ч. автора С.139-140 (податкова політика державі на селі).

Садыков М.А. Основные направления аграрной экономики // Интенсификация сельскохозяйственного производства и формирование продовольственного рынка Украины в новых условиях хозяйствования: Сб. науч. тр. /Харк. держ. аграр. ун-т. - Харьков, 1995. - С. 151-152.

Садыков М.А., Цигикал П.Ф., Мамажанова Дж. Б. Обоснование производственной и коммерческой деятельности сельских товаропроизводителей // Экономический механизм хозяйствования в условиях рыночных отношений в агропромышленном комплексе: Сб. науч. тр. /Харк. держ. аграр. ун-т. - Харьков, 1994. - С.134-135., в т. ч. автора с. 134 (обґрунтування виробничої діяльності).

Садыков М.А. Планирование и прогнозирование развития рыночной ситуации // Анализ производственных возможностей и управления в АПК: Сб. науч. тр. /Харк. держ. аграр. ун-т / Харьков, 1995.-С.37-42.

Садыков М.А. Комплексный подход к рыночным преобразованиям на селе // Экономика Украины. -1996. -№ 11 -С. 88-89.

Садыков М., Яковлева Л. Эффективность рыночного механизма хозяйствования на селе // Проблемы реформирования собственности и форм хозяйствования в АПК. (180 лет ХГАУ), Харьков. 1996. -С 48-50, в т. ч. автора с. 49-50 (пропозиції щодо обґрунтування ринкового механізму господарювання).

Садыков М.А., Лозинская Т.Н. Совершенствования взаимоотношений между сферами производства и доработке семян овощных культур // Проблемы реформирования отношений собственности и форм хозяйствования в АПК / Харьков, 1996. - С. 134-137, в т. ч. автора С. 135-136 (обґрунтовані взаємовідносини підприємств).

Садыков М.А. Об основных направлениях технического перевооружения сельского хозяйства Украины // Вісник ХДАУ. - Харків -1997. -№1. -С. 49-51.

Садыков М.А. Реформирование земельных и производственных отношений в сельском хозяйстве // Вiсник ХДАУ. - Харків, 1998. -№3.-С.64-69.

Садиков М. А. Економічна ефективність інноваційної технології і техніки у сфері АПК // Економіка АПК. - 1999.- №11. - С. 62-65.

Садиков М. А. Структурна перебудова та інновації у сфері АПК // Економіка АПК. - 2000. -№10. - С. 64-66.

Садыков М.А. Инновационная деятельность и проблемы ее планирования в сфере АПК / / Вісник ХДПУ. -Харків: ХДПУ, 2000. - С.49-50.

Садыков М.А. Планирование и управление инновационными процессами (региональные аспекты) // Вісник ХДАУ. -Харків, -2000. -№2. - С. 160-163.

Садиков М.А. Використання міжнародного стандарту фінансового й управлінського обліку при розробці інвестиційного проекту. Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т. 2 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є.Мазнева -К.: ІАЕ, 2001. - С. 402-403.

Садиков М.А. Шляхи зниження енергоємності виробництва продукції у реформованих агроформуваннях // Техніка АПК. -2001. -№1-2. -С.12.

Садыков М.А. Приоритетные направления рыночной реформы в сфере АПК// Вісник ХДАУ. -Харків. -2001. -№ 2. -С.32-38.

Садиков М.А. Аналіз інвестиційних ризиків у матеріально-технічному постачанні // Економіка АПК. -2001. -№5. -С.85-91.

Садиков М.А. Порівняльна оцінка лізингу зернозбиральних комбайнів // Агроінком. -2001. -№7. -С.43-46.

Садыков М.А. Мировой опыт и практика становления инновационного менеджмента в сфере АПК Украины //Вісник ХДАУ. -Харків. -2001. -№ 9. -С.7-9.

Садыков М.А. Социально-экономические предпосылки ускорения инновации и ее значение для АПК // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. - Вип. 24. Технический прогресс и эффективность производства. -Харків: НТУ “ХПІ”, 2001. -С.144-146.

Садыков М.А. Основные направления технического перевооружения сельского хозяйства // Вісник СНАУ. Серія "Фінанси і кредит". -Суми, 2001. -№2(11). С. 190-191.

Садиков М.А. Інноваційна діяльність та її сутність у сфері АПК // Економіка АПК. -2002. -№1. -С.63-66.

Тези і матеріали наукових конференцій

Юхно А.Д., Садыков М.А. Анализ и эффективность использования основных фондов в сельском хозяйстве Харьковской области // Роль учета и анализа в эффективном использовании ресурсов сельского хозяйства. Т.307. -Харьков 1984. -С. 74-78, в т ч. автора с. 34-38 (ефективність виробничих фондів).

Садыков М.А. Эффективность коллективного подряда в сельском хозяйстве (на примере колхозов Харьковской области) // Межвуз. тематич. сб. -Харьков, 1987. - С. 42-46.

Садыков М.А. Опыт и практика становления рыночных отношений на селе // Твариництво України. -1996. -№ 4. - С.7-8.

Муковоз В. О., Лозинська Т. М., Садиков М. А. Удоскнолення розмiщення виробництва насiння овочевих i баштанних культур в господарствах "Укрсортнасiновочевництво" в умовах переходу до ринку // Hаук. працi з овочiвництва та баштанництву Т. 2. - Харків, 1997. -С. 115-124, в т.ч. автора с.120-124 (удосконалення галузевих структур).

Садиков М. Основні напрямки реформування відносин в АПК // Регион: проблемы и перспективы. -Харьков, 1999. -№3. -С.58-59.

Садиков М. А. Інвестіційна прибавливість сфери АПК //Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованної ринкової економіки. - Харків, 1999. - С. 161-163.

Садыков М. А. Экономическая эффективность инновационной технологии и техники в сфере АПК // Стратегия управления социально - экономическим развитием региона на период до 2010 года. -Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2000. -С. 99-105.

Садыков М.А. Методологические аспекты управления инновационными процессами в сфере АПК // Университетское образование Украины ХХI столетия: проблемы, перспективы, тенденций развития. - Харьков: Вид. ХНУ, 2000. -С. 182-184.

Садыков М.А., Садыков С. М. Пути снижения энергоемкости производства зерна в степной зоне Украины // Информ. листок. -Харьков: ХАРПНТЭИ, 2001. -№10. -2 с., в т. ч автора с. 2 (розрахунки по енергозберіганню).

Анотація

Садиков М.А. Управління інноваційними процесами в аграрній сфері АПК. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03-організація управління, планування і регулювання економіки. - Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2002

Дисертаційна робота присвячена дослідженню прогресивних напрямків інноваційного процесу в аграрній сфері АПК й управління ними з метою масового впровадження в практику сільськогосподарського виробництва енерго- і ресурсозберігаючої технології і техніки. Обґрунтовуються методологічні аспекти бізнес-планування та оцінки ризику при інвестиційній діяльності. Аналізуються найбільш ефективні технології вирощування зернових культур з використанням вітчизняної й імпортної сільськогосподарської техніки і машин. Пропонуються раціональні шляхи технічного переозброєння сільського господарства і на цій основі зниження ресурсо- і енергоємності виробництва продукції та сировини.

Практичне значення роботи складається з того, що її реалізація визначить довгострокову політику держави в технічному переозброєнні сільського господарства і знизить споживання енергії у вигляді паливно-мастильного матеріалу (ПММ) - на 15-20%, а трудоємісткість виробництва зерна - на 20-25%. Розроблені методологічні положення з прогнозування та планування інвестицій у сфері АПК збагачують теорію та практику економічної науки.

Ключові слова: інновація, інноваційний процес, інноваційний менеджмент, інноваційна діяльність, інноваційне рішення, інвестиційний проект, інноваційна технологія і техніка, чистий приведений дохід, ризик, лізинг, внутрішня норма ефективності, ресурсо - і енергозберігаюча технологія і техніка.

Summary

Sadykov M.A Management innovatory processes in the agrarian sphere of agro-industrial complex / Manuscript.

Dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of economic sciences on a speciality 08.02.03 - organization of management, planning and adjustment of economy - Kharkov State Agrarian University named after V.V. Dockuchajev, Kharkiv, 2002.

Dissertation work is devoted to the research of progressive directions of innovatory processes in the agrarian sphere of agro-industrial complex and their management with the purpose of mass introduction of power and resource- saving technology and technique in to the practice of agricultural production. The most effective technologies of cultivation of grain crops with the application of both native and foreign agricultural engineering and machines are analyzed. Methodological aspects of business-planning and analysis of risk rating under the investment in innovatory activity are proved. Rational ways of technical modernization of agriculture and reducing resource - and power saving technology of production and raw materials are offered here.

The practical significance of work is, that their realization will determine a long-term policy of the state in modernization of agriculture and will reduce needs for power resources (petroleum products) - by 15-20 %, and lab our intensiveness of grain production by 20-25%. The developed methodological positions on forecasting and planning of the investment in the sphere of agro-industrial complex enrich the theory and practice of economic science.

Key words: innovation, innovatory process, and innovatory management.

innovatory activity, innovation decision, investment design, innovatory technology and engineering, net given income, risk, leasing, internal norm of efficiency, resource- and power saving energy technology and engineering.

Аннотация

Садыков М.А. Управление инновационными процессами в аграрной сфере АПК. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирования и регулирование экономики. - Харьковский государственный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2002.

Диссертационная работа посвящена исследованию прогрессивных направлений инновационных процессов в аграрной сфере АПК и управлению ими с целью массового внедрения в практику сельскохозяйственного производства энерго- и ресурсосберегающих технологий и техники. Обосновываются методологические аспекты бизнес-планирования и оценка риска при инвестиционной деятельности. Анализируются наиболее эффективные технологии выращивания зерновых культур с использованием отечественной и импортной сельскохозяйственной техники и машин. Наряду с этим отмечается, что в условиях переходного периода экономики к рыночным методам хозяйствования уровень развития базовых отраслей народного хозяйства сопровождается научно-техническим и технологическим отставанием от индустриально развитых стран. В качестве одной из главных причин снижения эффективности сельскохозяйственного производства и резкого спада объемов сельскохозяйственной продукции и сырья рассматривается низкий уровень использования достижений научно-технического прогресса в АПК. Вместе с тем отмечается, что интеграция национальной экономики Украины в Общеевропейский Союз открывает широкие возможности по ориентации аграрного сектора экономики на новую техническую и технологическую базу.

Исходя из этих теоретических предположений и системного подхода к анализу пройденного этапа и происходящих процессов в аграрном секторе экономики в современных условиях, в диссертационной работе исследованы прогрессивные направления инновационных процессов в аграрной сфере АПК и управления ими с целью массового внедрения в практику сельскохозяйственного производства энерго- и ресурсосберегающих технологий и техники. Обобщается теоретическое наследие отечественных и зарубежных ученых по инновационному менеджменту. Предлагается концепция переориентации аграрного сектора экономики на ресурсо- и энергосберегающую технологию и технику. Определяется роль государственных и негосударственных инновационных структур ответственных за формирование и реализацию инновационной политики на селе. Для успешного осуществления инновационных решений в аграрной сфере АПК с учетом опыта зарубежных фирм рекомендуется создать небольшие по численности научные группы в новых организационно-правовых формированиях по изучению, систематизации и внедрению новых достижений аграрной науки и техники в практику производства и переориентации отечественных заводов ВПК и сельскохозяйственного машиностроения на выпуск надежной и экономичной техники для села. Обобщается передовой опыт внедрения инновационных ресурсо- и энергосберегающих технологий и техники в Лесостепной и Степной зоне Украины.

При этом отмечается, что стратегия управления инновационными процессами в аграрной сфере АПК должна базироваться на приоритетных направлениях развития сельского хозяйства с учетом особенности регионов, возможности внедрения в производство новых направлений науки и техники собственными силами и средствами. Управление инновационными процессами в аграрной сфере охватывает интересы многих аграрных предприятий и требует помощи научных учреждений. Обследование агроформирований региона свидетельствует о том, что многие вопросы планирования и регулирования инновационных процессов в аграрных предприятиях требует методологической помощи руководителям и специалистам в разработке бизнесов-планов по организации и внедрению инновационных решений. При этом в качестве методологического центра для предоставления помощи должны быть профильные научные учреждения, техноагропарки, государственные и негосударственные инновационные структуры.

Управление инновационным процессом как особая сфера деятельности экономики АПК обуславливает научную основу ее организации на макроуровне, где государство выполняет свои управленческие функции путем регулирования экономики, и на микроуровне, где функционируют предпринимательские структуры, используя новые достижения НТП.

В процессе анализа и выбора стратегии управления инновациями необходимо учитывать уровень техники и технологии, обеспеченность рабочей силой, мотивации к работе и рационализации рабочего места. Исходя из этого, планирование и управление инновациями агрофирмы должно осуществляться путем определения перспективы в области исследования инновации, развития НТП, работы с кадрами (персоналом), финансового обеспечения и маркетинговой деятельности. Каждое сельскохозяйственное предприятие (агрофирма) имеет право выбирать собственную стратегию управления инновационными процессами.

Активизация инновационного процесса в аграрной сфере АПК требует объединения усилий специалистов сельского хозяйства, а также государственных и негосударственных структур, которые созданы в регионах и отвечают за внедрение инновационных решений.

Практическая значимость работы состоит в том, что реализация основных ее положений определит долговременную политику государства в техническом перевооружении сельского хозяйства и снизит потребность в энергоресурсах

(ГСМ) - на 15-20%, а трудоемкость производства зерна снизится на 20-25%. Разработанные методологические положения по прогнозированию и планированию инвестиций в сферу АПК обогащают теорию и практику экономической науки, способствуют внедрению инновационных решений в практику производства аграрных предприятий.

Ключевые слова: инновация, инновационный процесс, инновационный менеджмент, инновационная деятельность, инновационное решение, инвестиционный проект, инновационная технология и техника, чистый приведенный доход, риск, лизинг, внутренняя норма эффективности, ресурсо- и энергосберегающая технология и техника.

Размещено на Allbest.ru

...