Управління якістю продукції птахівництва

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ПТАХІВНИЦТВА

Виконав: Буряк Руслан Іванович

Київ - 2003



АНОТАЦІЯ

Буряк Р.І. Управління якістю продукції птахівництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Національний аграрний університет, Київ, 2003.

З позицій системного підходу визначено сутність управління якістю продукції як економічної категорії і критерію оцінки діяльності підприємств, опрацьовано науково-методологічні основи управління якістю продукції в сільському господарстві і системи контролю за нею. Доповнено теоретичний зміст категорії управління якістю продукції птахівництва комплексним підходом до вивчення цієї проблеми. На підставі комплексного дослідження та використання системного аналізу встановлено тенденції розвитку управління якістю, виробництва, переробки та реалізації продукції птахівництва.

Запропоновано заходи виходу галузі птахівництва з кризового стану шляхом впровадження в господарствах сучасних систем управління якістю продукції, які відповідають вимогам ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9004 та вимогам концепції TQM, що дасть змогу підвищити якість та конкурентоспроможність продукції і відповідно збільшити прибутки підприємств.

Розроблено і впроваджено систему управління якістю продукції птахівництва в ВАТ «Племптахозавод «Рудня» Броварського району, Київської області.

Ключові слова: якість, управління якістю, продукція птахівництва, ефективність, система управління якістю, стандартизація, сертифікація.



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення населення високоякісним продовольством - одна із головних проблем, які вирішують як економічно розвинуті країни, так і країни з перехідною економікою. На сучасному етапі реформування та розвитку продовольчого комплексу в Україні постає стратегічне питання нарощування виробництва якісного продовольства для власних потреб при одночасному завоюванні міжнародних ринків продуктів харчування.

Однією із галузей, що здатна за короткий термін вирішити поставлені задачі, є птахівництво, яке в Україні в останні роки динамічно розвивається. Успішне вирішення намічених завдань в підприємствах птахівничої галузі може бути досягнуто за рахунок створення і реалізації системи управління якістю продукції птахівництва, яка сприятиме як насиченню внутрішнього ринку яйцями, м'ясом птиці, так і завоюванню надійних позицій на світових ринках.

З приєднанням до «світового ринку» неминуче постає проблема конкурентоспроможності товарів, продукції і послуг українських виробників на внутрішньому та зовнішньому ринках, де рівнозначно виступає конкурентоспроможність ринкових цін та якості продукції.

Інтеграція у світові структури накладає на органи виконавчої влади і на кожного виробника завдання застосовувати такі регульовані норми для підвищення якості своєї продукції, які б забезпечували ринковий попит на продукцію й однозначно створювали умови для зацікавленості інвесторів у капіталовкладеннях у вітчизняне виробництво та у розвитку партнерства з виробниками України.

Вирішення цих завдань можливе за умов визначення та реалізації національної політики щодо якості продукції та її конкурентоспроможності, використання норм і правил, які діють на світовому ринку, впровадження міжнародного досвіду у сферу виробництва продукції.

Тому опрацювання нових методів і розробка сучасних систем управління якістю продукції птахівництва, які б відповідали цим вимогам, має важливе суспільно-економічне значення для вітчизняного сільськогосподарського виробництва та галузі птахівництва, зокрема.

Дослідженням питання управління якістю продукції птахівництва займалося багато вітчизняних і зарубіжних вчених та науковців. Серед них можна назвати таких відомих вчених як Я.А. Бєда, О.А. Бугуцький, В.Г. В'юн, В.П. Галушко, О.Д. Гудзинський, Й.С. Завадський, П.М. Ічаєв, П.Я. Калита, М.Г. Круглов, Б.І. Мищик, Б.Й.Пасхавер, Н.В. Сеперович, І.С. Харитончик, В.С. Хілевич, М.І. Шаповал, С.І. Михайлов та багато інших. Серед зарубіжних вчених, роботи яких присвячені питанню управління якістю продукції птахівництва, Е. Демінг, Д. Джуран, К. Ісікава, Р. Кохл, Х. Куме, Л. Ноулер, А. Робертсон, А. Фейгенбаум.

Однак певні аспекти цієї проблеми досліджені недостатньо. Це стосується, насамперед, оптимального поєднання зарубіжного та вітчизняного досвіду в сфері управління якістю продукції птахівництва.

Науково-теоретичне значення та велика практична цінність поряд з недостатньою глибиною вивчення проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з тематикою наукових досліджень Національного аграрного університету на 2000-2002 рр. за науковою темою «Розробка механізму підвищення інвестиційної привабливості та збільшення обсягів фінансування м'ясопродуктового підкомплексу АПК України» (номер державної реєстрації 0101U003462).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка комплексного підходу до управління якістю продукції птахівництва і формування її ринку на основі здійснення низки заходів, спрямованих на підвищення якості продукції птахівництва в спеціалізованих господарствах за рахунок впровадження сучасних систем управління якістю продукції на підприємствах, їх сертифікації, удосконалення управління взаємовідносинами в процесах переробки та реалізації продукції птахівництва, підвищення конкурентоспроможності товаровиробників.

Згідно з визначеною метою поставлені такі задачі:

– опрацювати науково-методологічні основи управління якістю продукції в сільському господарстві і системи контролю за нею;

– визначити особливості функціонування системи управління якістю продукції птахівництва в ринкових умовах;

– здійснити оцінку сучасного стану птахівництва в Україні та визначити основний напрямок його розвитку, а також провести порівняльний аналіз ефективності галузі птахівництва в Україні і провідних країнах світу на основі використання економіко-математичних методів;

– запропонувати заходи щодо управління взаємовідносинами при виробництві, переробці і реалізації продукції птахівництва;

– побудувати сучасну систему управління якістю продукції на птахівничому підприємстві;

– обґрунтувати шляхи розвитку системи управління якістю продукції птахівництва та оцінити ефективність менеджменту контролю за якістю продукції.

Об'єктом дослідження є процес виробництва продукції птахівництва та система управління її якістю в ринкових умовах. Поглиблені дослідження здійснені на матеріалах спеціалізованих птахівничих підприємств лісостепової та поліської зон Дніпропетровської, Київської та Харківської областей України.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних питань управління якістю продукції птахівництва, система економічних і господарських відносин у галузі за умов переходу до ринкових відносин.

Методи дослідження. Для реалізації поставлених у дисертаційній роботі завдань були використані такі методи та методики: монографічний - при вивченні та аналізі наукової, науково-технічної та економічної літератури з досліджуваної проблеми; методи економічного аналізу - при оцінці сучасного стану ефективності виробництва продукції птахівництва; метод кореляційно-регресійного аналізу - при розробці методики виявлення внутрішньовиробничих резервів підвищення якості і ефективності виробництва продукції в спеціалізованих птахівничих господарствах; метод статистичних групувань - при розрахунку оптимального рівня рентабельності для господарств з різною кількістю поголів'я птиці, та визначенні рентабельності господарств, відповідно до рівня спеціалізації (м'ясний та яєчний напрямок); метод кластеризації; абстрактний; розрахунково-конструктивний; аналізу і синтезу; порівняльний та інші.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, матеріали статистичної звітності, річні звіти птахівничих і переробних підприємств Дніпропетровської, Київської та Харківської областей України, первинна економічна та технологічна інформація, довідково-нормативні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати, які відображають наукову новизну дослідження та виносяться на захист, полягають в наступному:

– доповнено теоретичний зміст категорії управління якістю продукції птахівництва комплексним підходом до вивчення проблеми;

– на підставі комплексного дослідження проблеми та використання системного аналізу визначено тенденції розвитку управління якістю, виробництва, переробки та реалізації продукції птахівництва;

– здійснено комплексну оцінку ефективності виробництва продукції птахівництва та системи управління її якістю в залежності від рівня інтенсифікації і концентрації виробництва за напрямами спеціалізації (м'ясний і яєчний напрям);

– запропоновано заходи виходу галузі птахівництва з кризового стану шляхом впровадження в господарствах сучасних систем управління якістю продукції, які відповідають вимогам ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9004 та концепції TQM, на підставі чого можна підвищити якість та конкурентоспроможність продукції і відповідно збільшити прибутки досліджуваних підприємств;

– для виявлення внутрішньовиробничих резервів підвищення якості і ефективності виробництва продукції в спеціалізованих птахівничих господарствах запропоновано використання методу кореляційно-регресійного аналізу;

– вперше розроблено і рекомендовано до впровадження в птахівничих господарствах Броварського району Київської області систему управління якістю продукції птахівництва.

Практичне значення одержаних результатів. Полягає у впровадженні отриманих результатів досліджень у виробництво, що сприятиме підвищенню якості продукції птахівництва, зростанню економічної ефективності, обумовить підвищення конкурентоспроможності продукції птахівництва на внутрішньому та зовнішньому ринках. Результати досліджень з питань удосконалення системи управління якістю продукції птахівництва та підвищення її конкурентоспроможності використані в ВАТ «Племптахозавод «Рудня» та рекомендовані до впровадження в інших спеціалізованих птахівничих підприємствах Київської області, що засвідчено відповідними документами. Результати досліджень також використовуються у навчальному процесі Національного аграрного університету при викладанні курсів «Маркетинг», «Управління маркетингом» та «Менеджмент» для студентів факультету аграрного менеджменту.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. У процесі дослідження здійснено аналіз стану, сформульовано проблеми та обґрунтовано основні напрямки розвитку системи управління якістю продукції птахівництва в ринкових умовах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях аспірантів та викладачів у Національному аграрному університеті (м. Київ, 2001-2002 рр.), на Першій Всеукраїнській конференції молодих вчених-аграріїв «Проблеми соціального та економічного розвитку села» (м. Київ, НАУ, 2001 р.), на міжнародному науково-практичному семінарі з виробничої економіки (Казахстан, м. Алмати, КазНАУ, 2002 р.) та міжнародному науково-практичному семінарі з аграрного маркетингу (м. Суми, СНАУ, 2003 р.). Повний зміст дисертації доповідався на засіданні кафедри менеджменту НАУ (протокол № 9 від 25.04.2003 р.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі - «Теоретичні аспекти менеджменту якості продукції в сільському господарстві» - з позицій системного підходу визначено сутність управління якістю продукції як економічної категорії і критерію оцінки підприємств, опрацьовано науково-методологічні основи управління якістю продукції в сільському господарстві і системи контролю за нею, доповнено теоретичний зміст категорії управління якістю продукції птахівництва комплексним підходом до вивчення цієї проблеми.

Управління якістю продукції птахівництва - такі напрямки виконання функції загального управління, які визначають політику, цілі і відповідальність у сфері якості, а також здійснюють їх за допомогою планування рівня якості, оперативного управління якістю, забезпечення якості та її поліпшення в межах системи якості.

У теорії і практиці управління якістю нами виділені дві проблеми: якість продукції й управління якістю. Якість є важливим інструментом у боротьбі за ринки збуту. Саме якість забезпечує конкурентоздатність товару. Вона складається з технічного рівня продукції і корисності товару для споживача через функціональні, соціальні, естетичні, ергономічні, екологічні властивості. При цьому конкурентоздатність визначається сукупністю якісних і вартісних особливостей товару, які можуть задовольняти потреби споживача, а також витратами на придбання і споживання відповідного товару. Безумовно, підвищення якості пов'язано з витратами. Однак, вони окупляться завдяки отриманому прибутку.

Донедавна вважалося, що якістю зобов'язані займатися спеціальні підрозділи. Перехід до ринкової економіки обумовлює необхідність вивчення діяльності провідних фірм світу, їх досвіду з досягнення високої якості. Провідні фірми країн з розвинутою ринковою економікою вважають, що на це мають бути налаштовані всі служби. При цьому головну роль у підвищенні якості відіграють вимоги та оцінки споживачів, інформація щодо рівня технологій, прорахунків і помилок керівників на виробництві.

Сучасне управління якістю ґрунтується на положенні, що ця діяльність не може бути ефективною після того, як продукція уже вироблена, а її необхідно здійснювати під час виробництва останньої і навіть перед тим.

У результаті дослідження нами виділено певні тенденції в розвитку управління якістю: глобалізація економічних процесів призводить до формування таких вимог до якості продукції, щоб вироби всіх країн світу мали довіру та споживались в усіх державах світу; зростання ролі та відповідальності державних та законодавчих органів у процесі створення високоякісної продукції; системний підхід до управління якістю; здійснення конкретних заходів на підприємствах, спрямованих на створення та випуск продукції, яка задовольняє потреби споживачів; залучення до процесу виробництва високоякісної продукції всіх співробітників, активізація людського фактору; інтенсивніше застосування методів забезпечення якості для підвищення ефективності наявних її систем; подальший комплексний та гнучкий розвиток систем якості, який у перспективі має визначатися не стандартами, а швидкозмінними обставинами на ринку; особлива увага приділяється питанням екологічної безпеки та охороні здоров'я людини.

У другому розділі - « Сучасний стан галузі та особливості управління якістю продукції птахівництва за ринкових умов» - здійснено оцінку сучасного стану галузі птахівництва, встановлено новітні тенденції розвитку галузі в умовах трансформації економіки, розроблено сучасну систему управління якістю праці і продукції на птахівничому підприємстві, досліджено управління взаємовідносинами під час виробництва, переробки і реалізації продукції, проаналізовано фактори, які впливають на якість продукції птахівництва, проведено порівняльний аналіз ефективності галузі птахівництва в Україні і економічно розвинутих країнах світу.

На сьогодні в Україні ситуація в птахівництві стабілізувалася. За останні три роки в галузь прийшли інвестори, які змогли відновити роботу птахофабрик. Слід відмітити, що причини, з яких саме галузь птахівництва зацікавила потенційних інвесторів, різні. Основними з них є - заборона імпорту продукції птахівництва і загрозлива ситуація з захворюванням тварин на енцефалопатію, класичну чуму і ящур в країнах ЄС в 2000-2001 рр. Не останню роль відіграло й те, що птахівництво є поза конкуренцією щодо затрат кормів та праці на одиницю продукції. У цій галузі, як відомо, найшвидша окупність витрат, порівняно з іншими галузями.

За даними ВНО «Укрптахопром», зараз в нашій країні налічується 515 птахівничих підприємств, з них 320 - інкубаторно-птахівничі підприємства, 150 - товарні птахофабрики, 45 - підприємства по виробництву м'яса бройлерів. Виробництвом продукції птахівництва також займаються господарства населення.

Протягом останніх двох років найбільше виробництво продукції птахівництва спостерігається в АР Крим, Київській, Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській та Черкаській областях, які виробляють 90% м'яса птиці.

Як і на інших ринках м'ясних ресурсів, пропозиція м'яса птиці залежить насамперед від її поголів'я. В сільськогосподарських підприємствах України, станом на 1 січня 2003 р. налічувалось 41277,9 тис. голів птиці. Порівнюючи цей показник з даними минулого року, слід відмітити збереження тенденції зростання загального поголів'я на 17,4 відсотка.

Як і раніше, найбільша кількість птиці утримується в господарствах населення - 106428,5 тис. голів. У порівнянні з минулим роком, збільшення поголів'я становило 4780,7 тис. голів (4,7 %). Частка поголів'я птиці в господарствах населення в загальному поголів'ї досягла 65,5 % (у попередньому році 61,3 %). Поголів'я домашньої птиці в 2002 р. порівняно з 2001 р. збільшилось. Станом на 1 січня 2003 р. воно дорівнювало 147,7 млн. голів, що на 7,9 % більше порівняно з 2001 р. Найбільше зросло поголів'я птиці у сільськогосподарських підприємствах - на 17,3 % проти попереднього року, а в господарствах населення збільшення поголів'я птиці становило 4,7 відсотка.

Основним поштовхом у нарощуванні поголів'я птиці стало значне збільшення пропозиції на внутрішньому ринку фуражного зерна у 2001-2002 рр. і зростання виробництва комбікормів, а також зниження цін на корми та інвестиції в птахівництво. В 2002 р. загальне виробництво продукції птахівництва в сільськогосподарських підприємствах становило: вирощено птиці в живій масі - 178,1 тис. тонн (на 64,8 тис. тонн, або на 57% більше, ніж у 2001 р.); вироблено курячих яєць - 4908,5 млн. шт. ( на 1285,4 млн. шт., або на 36 % більше, ніж у 2001 р.), виведено здорового молодняку - 179,7 тис. голів ( на 44,6 млн. гол., або на 33% більше, ніж у 2001 р.). Ринок продукції птахівництва визначався значною диференціацією цін в регіонах. Реалізаційна ціна птиці в живій масі в середньому становила 4383,2 грн./т, а у регіонах - від 3673 до 9099 грн./т.

У результаті дослідження встановлено такі новітні тенденції розвитку птахівництва в ринкових умовах:

– вітчизняні товаровиробники почали випускати високоякісну, конкурентно-спроможну продукцію птахівництва;

– найкращі виробничі показники мають птахівничі підприємства, що діють на засадах вертикальної інтеграції;

– українські споживачі віддають перевагу вітчизняній продукції птахівництва.

Одним з шляхів виходу птахівництва з кризового стану є впровадження в господарствах сучасних систем управління якістю продукції, які відповідають вимогам ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9004 та концепції TQM, що дасть змогу підвищити якість та конкурентоспроможність продукції і відповідно збільшити прибутки підприємств.

Нами була розроблена та впроваджена у виробництво в ВАТ «Племптахозавод «Рудня» система управління якістю праці і продукції.

Система управління якістю праці і продукції в птахівництві - сукупність заходів, методів і засобів, спрямованих на систематичне і планомірне підвищення виробництва продукції птахівництва і підвищення її якості найбільш економічним шляхом. Створення системи управління якістю праці і продукції господарства передбачає розробку і регламентацію нормативними документами (насамперед стандартами) взаємопов'язаних організаційно-технічних, економічних, товарних, правових, соціальних і інших заходів, щодо якісного виконання робіт з вирощування, збирання, транспортування, зберігання і реалізації продукції птахівництва необхідної споживчої якості.

Система управління якістю праці і продукції є складовою частиною загальної системи управління господарською діяльністю підприємства. Єдність систем забезпечується включенням до посадових обов'язків працівників всіх служб і підрозділів підприємства функцій, пов'язаних з реалізацією завдань з підвищення якості праці і продукції. Загальний контроль функціонування системи управління якістю праці і продукції здійснює керівник сільськогосподарського підприємства через спеціалістів галузей, керівників структурних підрозділів, координаційно-робочу групу. Для цього, зокрема, необхідно визначити коефіцієнт якості роботи виконавців за місяць.

Нами запропоновано коефіцієнт якості роботи виконавців за місяць, який розраховується як середньоарифметична величина за формулою:

,

де k₁,k₂, kз,... k_п - коефіцієнти якості за відповідний день роботи; D - кількість відпрацьованих виконавцем днів за місяць.

Впровадження системи управління якістю праці і продукції в ВАТ «Племптахозавод «Рудня» дало змогу досягти таких результатів: валове виробництво курячих яєць в 2002 р. зросло на 83,7 % у порівнянні з 1997 р., в тому числі виробництво інкубаційних яєць збільшилося на 177,3 %, а харчових - на 37,6 %; середня кількість яєць, одержаних на одну курку-несучку, підвищилася майже на 10 %, затрати кормів на 1 тис. шт. яєць зменшились на 11,1 %, виробництво валової продукції збільшилось на 81,9%, а з розрахунку на одного працівника - на 133,6 %, середньомісячна зарплата одного працівника зросла за цей період в 2,3 рази, чистий прибуток підприємства збільшився на один мільйон гривень.

В результаті проведеного аналізу визначено фактори, які впливають на якість продукції птахівництва (табл. 1).



Таблиця 1 - Класифікація факторів, які впливають на якість продукції птахівництва

ФАКТОРИ
спадкові властивості птиці	технологічні (виробничі)	економічні	людський (соціальний)	контроль і управління
створення та удосконалення: - вихідних ліній; - кросів птиці; поєднання батьківських форм	система годівлі та утримання птиці; якість кормів; стан обладнання; якість засобів виміру і контролю	ціна; витрати кормів і їх вартість; ступінь товарності продукції; форма оплати праці і величина заробітної плати; преміювання за високоякісну працю і продукцію; співвідношення між якістю продукції, собівартістю і ціною	підбір, розміщення та переміщення кадрів; організація навчання в галузі якості і підвищення кваліфікації персоналу; взаємовідносини в колективі; житлово-побутові умови працівників підприємства	контроль за дотриманням якісних параметрів продукції; управління системою якості праці і продукції

Для розрахунку ефективності виробництва продукції птахівництва в Україні було проведено групування птахівничих підприємств Дніпропетровської, Київської та Харківської областей (2002 р.). Ці області були вибрані як такі, що належать до різних природнокліматичних зон - Лісостепу та Полісся і є лідерами з виробництва продукції птахівництва в Україні.

За критерій для групування відбиралися підприємства з поголів'ям курей більше 5000 голів. Господарства з меншим поголів'ям не враховувалися, оскільки птахівництво в них є допоміжною галуззю.

Дослідження свідчать, що чим більша кількість поголів'я птиці на підприємстві, тим вищі затрати коштів на 1 голову птиці, тобто рівень інтенсивності виробництва буде вищий. Якщо в ІІ групі господарств затрати коштів на 1 голову становлять 35,32 грн., то в ІІІ групі вони зростають до 37,7 грн., що свідчить про вищий рівень інтенсивності виробництва і відповідно про більш ефективне виробництво продукції.

Собівартість 1 ц приросту живої маси у міру збільшення поголів'я птиці в господарствах знижується. Так, в ІІ групі господарств собівартість 1 ц приросту живої маси становить 654,1 грн., а в ІІІ групі цей показник знижується до 399,2 грн. (табл. 2).

Таблиця 2 - Групування господарств за розмірами середньорічного поголів'я курей за 2002 р.

№ групи	Групи господарств за розмірами середньорічного поголів'я курей, голів	Кількість господарств	Поголів'я в середньому по групі, голів	Виробничі затрати на 1 голову, грн.	Собівартість 1 ц приросту живої маси, грн.	Затрати праці на 1 ц приросту, люд.-год.	Рівень рентабельності (збитковості), %
І	5000-14500	11	9583	35,23	627,7	57,8	-7,5
ІІ	14501-85000	21	34731	35,32	654,1	31,2	2,3
ІІІ	Понад 85001	11	181991	37,7	399,2	6,4	8,5
В середньому	43	65968	36,9	444,5	11,3	1,9

Отже, чим більше поголів'я птиці має підприємство, тим кращі й продуктивніші технології годівлі і вирощування птиці воно використовує. Найнижчі затрати праці на 1 ц приросту живої маси господарствах ІІІ групи - 6,4 люд.-год., а найвищі в господарствах І групи - 57,8 люд-год. Основною причиною такої різниці є те, що коли підприємство має поголів'я птиці понад 85000 голів, то воно займається промисловим виробництвом продукції птахівництва і відповідно має нижчі затрати праці, ніж невеликі птахофабрики, які займаються дрібнотоварним виробництвом.

Згідно з даними таблиці 2, найвища рентабельність виробництва м'яса птиці досягається в господарствах ІІІ групи (8,5 %).

Дослідження впливу рівня спеціалізації господарств на економічну ефективність виробництва продукції птахівництва свідчить, що з підвищенням першого зростають і показники другої. Так, з підвищенням питомої ваги продукції птахівництва у загальній сумі виручки від І до ІІІ групи на 60 % відбувається трикратне зростання продуктивності праці, собівартість 1 тис. шт. яєць знижується з 219,6 до 160,8 грн., або на 26,8 % (табл. 3).

Таблиця 3 - Групування за рівнем спеціалізації господарств яєчного напряму продуктивності за 2002 р.

№ групи	Питома вага продукції птахівництва у загальній виручці від реалізації сільськогосподарської продукції, %	Кількість господарств	Поголів'я в середньому по групі, голів	Виробничі затрати на 1 голову, грн.	Собівартість 1 тис. шт. яєць, грн.	Затрати праці на 1 тис. шт. яєць, люд.-год.	Рівень рентабельності (збитковості), %
І	до 30	9	19536	34,3	219,6	10,1	-10
ІІ	30-60	18	53008	49,5	242,7	7,9	5,6
ІІІ	понад 60	9	101612	34,1	160,8	3,9	15
В середньому	36	58052	39,3	183,9	9,5	3,6

Водночас виробництво яєць стає рентабельним: у господарствах І групи рівень збитковості становить - 10 %, а в ІІІ групі рівень рентабельності досягає 15 відсотків. Все це є свідченням суттєвих переваг спеціалізації і концентрації виробництва у птахівництві, що підтверджується і світовою практикою розвитку цієї галузі.

У третьому розділі дисертаційної роботи - «Стратегії розвитку управління якістю продукції птахівництва» - обґрунтовуються шляхи розвитку системи управління якістю продукції птахівництва і контролю за якістю продукції, оцінюється ефективність управління якістю продукції птахівництва за допомогою кореляційно-регресійного аналізу, а також система стандартизації та сертифікації продукції птахівництва в Україні.

Інтеграція України у Європейський Економічний Союз вимагає, насамперед, усунення технічних перешкод: створення гармонізованих правових актів з безпеки та охорони природного навколишнього середовища і гармонізованих Європейських стандартів; забезпечення довіри до результатів оцінки відповідності випробуваної продукції.

Україна є членом Міжнародної організації з стандартизації (ІSО), що дає їй право поряд з іншими 90 країнами світу брати участь у діяльності численних міжнародних робочих органів, технічних комітетів з стандартизації і використовувати в своїй роботі понад 12 тисяч міжнародних стандартів. Нині в Україні діє понад 3000 стандартів. За 2001-2002 рр.розроблено і затверджено 800 стандартів, які відповідають вимогам ISO.

З 1995 по 1998 роки були розроблені нові державні стандарти для продукції птахівництва. Це, зокрема, такі стандарти як ДСТУ 3136-95 «Птиця сільськогосподарська для забою» та ДСТУ 3143-95 «Мясо птиці. Технічні умови». На яйця курячі також розроблений новий державний стандарт, але він поки що не прийнятий, і якість цієї продукції регулюється старим стандартом, який діяв ще за часів Радянського Союзу, ГОСТ 27583-88 «Яйця курячі харчові. Технічні умови».

Різниця між вітчизняними та міжнародними стандартами на продукцію птахівництва полягає в тому, що у вітчизняних стандартах чітко сформульовані вимоги до якості продукції, а також щодо вмісту шкідливих для здоров'я людини речовин. Міжнародні чи європейські стандарти не є стандартами в нашому розумінні, бо в них сформульовані лише методики визначення вмісту певних речовин в продукції птахівництва і які зобов'язані використовувати всі підприємства чи компанії, що виробляють продукцію птахівництва. А мінімальні медико-біологічні вимоги щодо вмісту шкідливих речовин у м'ясі птиці та яйцях курячих та щодо якості продукції птахівництва сформульовані в угоді з гармонізації міжнародних стандартів «Codex Alimentarius» та директивах ЄС.

З 1 січня 2002 р. Кабінет Міністрів України ввів заборону на імпорт до України м'яса птиці із США, в зв'язку з чим виникла серйозна дискусія з американськими спеціалістами з приводу якості м'яса птиці. Основною причиною цієї заборони стало те, що згідно з вітчизняними державними стандартами використовувати при відгодівлі птиці гормональні препарати, антибіотики та стимулятори росту не можна.

Аналізуючи дані табл. 4, можна зробити висновок, що вимоги українських державних стандартів на м'ясо птиці набагато жорсткіші ніж міжнародного кодексу «Codex Alimentarius».

Максимально допустимий вміст антибіотиків тетрациклінової групи в м'ясі птиці згідно з вітчизняними стандартами становить 0,01 мг/кг живої маси птиці, тоді як за міжнародними вимогами «Codex Alimentarius» він становить 30 мг/кг живої маси; а вміст гормонального препарату естрадіол 17 в за українськими вимогами має бути в сто разів меншим, ніж за вимогами міжнародних стандартів (табл. 4).

Таблиця 4 - Порівняльна характеристика стандартів на продукцію птахівництва

Назва показника	Максимально допустимі норми вмісту ветеринарних препаратів та пестицидів у м'ясі птиці, мг/кг
	Український державний стандарт ДСТУ 3143-95 «М'ясо птиці. Технічні умови»	Угода щодо гармонізації міжнародних стандартів «Codex Alimentarius»
Мікротоксини: афлатоксин-В1	0,005	20
Антибіотики, од./г: тетрациклінової групи гризин цинкбацитрацин	0,01 0,5 0,02	30 3 0,5
Гормональні препарати: десіетилстильбестрол естрадіол-17 В тестостерон	не допускається 0,0005 0,0150	не допускається 0,05 2
Пестициди: Гептахлор Гіподермін-хлорофос 2,4 D Алдрин	не допускається не допускається не допускається не допускається	0,0001 не допускається 0,01 0,0001

Як свідчать дані табл. 4, міжнародні максимально допустимі норми вмісту гормональних препаратів у м'ясі птиці перевищують вітчизняні у сто разів. До того ж, гормони, антибіотики та стимулятори росту, які дозволяється використовувати при годівлі птиці в США, можуть негативно впливати на здоров'я людей.

Для виявлення внутрішньовиробничих резервів підвищення якості продукції і ефективності виробництва продукції птахівництва в спеціалізованих птахівничих господарствах було застосовано кореляційно-регресійний аналіз. Для цього використали первинні дані, одержані в результаті одночасного анкетного дослідження 244 птахівничих господарств Дніпропетровської, Київської та Харківської областей України в 2000-2002 рр.

Результативним показником обрано рівень товарності продукції птахівництва, який найповніше відображає якість: у₁ - питома вага яєць курячих категорії «Дієтичне» в структурі виробленої яєчної продукції, %; у₂ - питома вага яєць курячих категорії «Столове 1» в структурі виробленої яєчної продукції, %; у₃ - питома вага яєць курячих категорії «Столове 2» в структурі виробленої яєчної продукції, %; у₄ - питома вага м'яса курячого 1-ї категорії в структурі виробленого м'яса птиці, %; у₅ - питома вага м'яса курячого 2-ї категорії в структурі виробленого м'яса птиці, %.

Для проведення кореляційно-регресійного аналізу рівня якості яєчної продукції в спеціалізованих птахівничих господарствах яєчного напрямку продуктивності було відібрано сім факторних ознак: х₁ - затрати на управління якістю на 1 тис. шт. яєць курячих, тис. грн.; х₂ - затрати на виробництво 1 тис. шт. яєць курячих, тис. грн.; х₃ - затрати праці на виробництво 1 тис. шт. яєць курячих, тис. людино-годин; х₄ - затрати кормів на виробництво 1 тис. шт. яєць курячих, ц к. од.; х₅ - вартість кормів, тис. грн., ц к. од.; х₆ - затрати електроенергії на виробництво 1 тис. шт. яєць курячих, тис. грн.; х₇ - питома вага кормів власного виробництва, %.

Для проведення кореляційно-регресійного аналізу рівня якості курячого м'яса в спеціалізованих птахівничих господарствах м'ясного напрямку було використано 7 факторів: х₁ - затрати на управління якістю на 1 ц м'яса птиці, тис. грн.; х₂ - затрати кормів на 1 ц приросту, ц к. од.; х₃ - вартість кормів, тис. грн., ц к. од.; х₄ - затрати на 1 ц приросту, тис. грн.; х₅ - затрати праці на 1 ц приросту, тис. людино-годин; х₆ - витрати електроенергії на 1 ц приросту, тис. грн.; х₇ - питома вага кормів власного виробництва, %. Аналіз показав, що з усіх економічних факторів найбільший вплив на якість продукції птахівництва мають затрати на управління нею. Також, досить суттєво впливають на якість такі фактори: затрати кормів, вартість кормів, затрати на виробництво продукції, затрати праці, вартість електроенергії та питома вага кормів власного виробництва. В результаті введення в ВАТ «Племптахозавод «Рудня» системи управління якістю праці і продукції відбулося збільшення питомої ваги вищих категорій продукції в структурі виробництва продукції птахівництва (табл. 5).

Таблиця 5 - Економічний ефект від введення в ВАТ «Племптахозавод «Рудня» системи управління якістю праці і продукції

Показники	2001 р.	2002 р. (з використанням системи управління якістю праці і продукції)	2002 р. до 2001 р., (+, - )
Реалізовано яєць курячих, тис. шт.	40320	45592	5272
в тому числі: «Дієтичне»	6048	9118	3070
«Столове 1»	14112	18236	4124
«Столове 2»	12096	11398	-698
«Дрібне»	8064	6840	-1224
Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	4999,7	6464	1464,3
Виручка від реалізації, тис .грн.	5765,7	7493	1727,3
Прибуток, тис .грн.	766	1029	263
Рентабельність, %	15,3	16	0,7
Реалізовано м'яса курячого, ц	1975	2275	300
в тому числі: 1-ї категорії	1087	1479	392
2-ї категорії	888	796	-92
Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	790	910	120
Виручка від реалізації, тис. грн.	895,6	1057,8	162,2
Прибуток, тис. грн.	105,6	147,8	42,2
Рентабельність, %	13,3	16,2	2,9



Це дало змогу підприємству збільшити прибуток у 2002 р. на 263 тис. грн., порівняно з 2001 р., в тому числі на 42,2 тис. грн. від реалізації продукції птахівництва.



ВИСНОВКИ

Результати дослідження дозволили зробити висновки теоретичного, методичного та практичного характеру, які зводяться до наступного.

1. Проблема якості продукції є актуальною на всіх етапах розвитку суспільства. Україна пройшла етап, коли якість продукції проголошувалась головним лозунгом розвитку країни, а фактичні зусилля докладались не до розв'язання цієї проблеми, а до накопичення кількісних показників. Сучасні вітчизняні виробники опинилися в складному положенні: засилля іноземної сільськогосподарської продукції витісняє їх з власного ринку, ще більш проблематичним постає питання завоювання іноземних ринків збуту. Тому все більше керівників підприємств постають перед необхідністю пошуку можливостей входження в ринкову економіку за допомогою методів управління якістю. Тобто, проблема набуває рис стратегічної задачі, від розв'язання якої залежить добробут всього суспільства.

2. Реалізація концепції економічного росту в Україні базується на зростанні конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Одним з головних питань, що потребують негайного розв'язання, є вдосконалення якісних параметрів виробленої продукції.

3. Галузь птахівництва поступово починає виходити з кризи. За останні кілька років вітчизняні інвестори вклали гроші в 82 птахофабрики, які були на межі банкрутства, а тепер успішно працюють. Завдяки інвестиціям ці підприємства змогли створити потужні торгові марки та налагодити випуск якісної продукції птахівництва.

4. Впровадження у птахівничих господарствах України систем управління якістю продукції, що відповідають вимогам ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9001 і основним принципам концепції Загального управління якістю (TQM), одночасно з сертифікацією систем управління якістю дасть змогу випускати високоякісну продукцію птахівництва на рівні міжнародних вимог.

5. Конкурентоспроможність, за нормальних ринкових умов, безпосередньо залежить від якості продукції, яка в оптимальній економічній системі стає не лише інструментом змагання з конкурентами, але й показником ділової гідності та самоповаги, змушуючи підприємця тримати власну торгову марку на належному рівні.

6. Виробники продукції птахівництва потребують пільгових кредитів з метою закупівлі технологічного обладнання для модернізації виробництва, яке має забезпечити підвищення якості продукції.

7. Розробка стандартів на продукцію птахівництва, які відповідатимуть міжнародним вимогам, та стеження за дотриманням вимог стандартів має відбуватися за сприяння держави.

8. В результаті проведення аналізу ефективності галузі птахівництва в Україні встановлено, що найбільш рентабельними є спеціалізовані господарства з середньорічним поголів'ям понад 85000 голів курей (рентабельність 8,5 %).

9. У державному та місцевих бюджетах потрібно передбачити кошти для організації незалежних лабораторій з визначення параметрів якості (з урахуванням зонального розміщення). Необхідно збільшити кількість державних інспекторів з контролю за якістю продукції.

10. На основі проведеного кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що з усіх економічних факторів найбільший вплив на якість продукції птахівництва мають затрати на управління нею. Також, досить суттєво впливають на якість такі фактори: затрати кормів, вартість кормів, затрати на виробництво продукції, затрати праці, вартість електроенергії та питома вага кормів власного виробництва.

11. Розроблено і рекомендовано до впровадження систему управління якістю продукції птахівництва, яка пройшла апробацію в ВАТ «Племптахозавод «Рудня».

управління якість птахівництво стандартизація



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Буряк Р.І. Менеджмент продукції птахівництва в Україні// Науковий вісник НАУ. - 2001. - Вип. 40. - С.340-343.

2. Буряк Р.І. Сучасні підходи до управління якістю продукції птахівництва// Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 56. - С.317-319.

3. Буряк Р.І. Стан і перспективи розвитку галузі птахівництва в країнах ЄС, Центральної та Східної Європи// Ринкова трансформація економіки АПК: кол. Монографія у чотирьох частинах./ За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч. 2. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. -К.: ІАЕ, 2002. - С.536-539.

4. Буряк Р.І. Кон'юнктура ринку продукції птахівництва// Науковий вісник НАУ. - 2003.- Вип. 62. - С.186-188.

Размещено на Allbest.ru

...