Забезпечення конкурентоспроможності підприємства на основі підвищення освітнього рівня персоналу

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Забезпечення конкурентоспроможності підприємства на основі підвищення освітнього рівня персоналу

1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основою функціонування будь-якого підприємства є його ресурсне забезпечення. Трудові ресурси більшою мірою, ніж інші фактори виробництва, визначають стратегічний успіх підприємства, служать основою забезпечення його конкурентоспроможності.

Однією з найважливіших характеристик трудових ресурсів, які впливають на конкурентоспроможність підприємства, є освітній рівень персоналу. Підвищення освітнього рівня персоналу приводить до росту продуктивності праці, поліпшення якості продукції, зростання показників ефективності діяльності підприємства, стабілізації його фінансового стану. Все це приводить до посилення конкурентних позицій підприємства.

Дослідженню взаємозв'язку між якістю трудових ресурсів і результатами діяльності підприємства присвячено достатню кількість робіт вітчизняних та зарубіжних учених. Результати цих досліджень доказали значущість освіти для економічного розвитку країни та діяльності підприємств, проте слід зазначити на відсутність досліджень стосовно впливу освітнього рівня персоналу на конкурентоспроможність підприємства.

Необхідність адаптації підприємства до зовнішніх умов, що змінюються, посилення конкурентної боротьби, з одного боку, і висока швидкість старіння знань і інформації, з іншого, визначають необхідність формування нових наукових підходів до забезпечення конкурентоспроможності підприємства, у тому числі і на основі розвитку його освітнього потенціалу.

Необхідність підвищення освітнього рівня персоналу, що дозволило б поліпшити результативність використання трудових ресурсів підприємства та забезпечити його конкурентоспроможність, зумовила вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематики держбюджетних науково-дослідних робіт Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля та Інституту економіки промисловості НАН України). Положення дисертаційної роботи використано при виконанні теми ДН-12-00 „Дослідження і формування теоретичних основ забезпечення стійкості великомасштабних економічних систем” (Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, номер державної реєстрації 0100U006296). Автором розроблено методику прогнозування конкурентоспроможності підприємства з урахуванням параметрів його освітнього потенціалу. При виконанні теми „Наукові основи управління державним сектором промисловості” (Інститут економіки промисловості НАН України, номер державної реєстрації 0101U001125) автором розроблено проект бізнес-плану бізнес-інкубатора.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних основ та практичних рекомендацій щодо забезпечення конкурентоспроможності підприємства на основі підвищення освітнього рівня персоналу. Для досягнення поставленої мети в дисертації були вирішені такі основні завдання:

розглянуто поняття освітнього рівня персоналу підприємства і визначено принципи його забезпечення;

досліджено вплив освітнього рівня персоналу на конкурентоспроможність підприємства;

визначено можливості здійснення інвестицій в освіту як основи конкурентного успіху підприємства;

проаналізовано структуру й динаміку ринку освітніх послуг України та досліджено форми, види й напрями підвищення освітнього рівня персоналу підприємства;

розглянуто поняття освітнього потенціалу підприємства та визначено підхід до його формування;

визначено послідовність прогнозування конкурентоспроможності підприємства із урахуванням його освітнього потенціалу.

Об'єктом дослідження є освітній потенціал підприємства. Предметом дослідження є принципи, методи й практичні аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємства на основі підвищення освітнього рівня персоналу.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, загальнонаукові принципи проведення досліджень. Теоретичною базою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі управління трудовими ресурсами, освітній діяльності та конкурентоспроможності підприємства. Інформаційною базою дисертації є результати проведених автором наукових досліджень, офіційні статистичні дані стану ринку праці та освітніх послуг, законодавчі та нормативні документи, що регламентують освітню діяльність підприємства.

У роботі використано процесний і ситуаційний підходи (при розробці послідовності організації системи професійного навчання кадрів на підприємстві, при формуванні освітнього потенціалу конкурентоспроможного підприємства); системно-структурний аналіз (при аналізі ринку освітніх послуг України); методи статистичного аналізу і моделювання, графічні методи, методи експертних оцінок (при розробці методики оцінки впливу освітнього потенціалу на конкурентоспроможність підприємства); кореляційно-регресивні моделі прогнозування (при прогнозуванні конкурентоспроможності підприємства з урахуванням параметрів освітнього потенціалу).

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертації полягає у розробці принципових підходів до формування освітнього потенціал підприємства, який визначає умови і можливості підвищення освітнього рівня персоналу і забезпечує конкурентоспроможність підприємства.

Наукова новизна результатів виконаного дослідження, що виносяться на захист, полягає у такому:

уперше:

сформульовано поняття освітнього потенціалу підприємства, який розглядається як сукупність ресурсів, які дозволяють сформувати й підвищити освітній рівень персоналу підприємства, та доведено його вплив на конкурентоспроможність підприємства;

розроблено структуру, показники оцінки та послідовність формування освітнього потенціалу підприємства, який визначає умови й можливості підвищення освітнього і професійно-кваліфікаційного рівнів персоналу підприємства;

поглиблено:

залежність результатів діяльності підприємства від якості трудових ресурсів шляхом встановлення залежності між освітнім рівнем персоналу і конкурентоспроможністю підприємства;

дістали подальшого розвитку:

вперше функціональний підхід використано для формування освітнього потенціалу, у відповідності з яким визначаються умови та напрями забезпечення конкурентоспроможності підприємства;

удосконалено:

структуру бізнес-освіти шляхом використання комплекс-методу як інноваційної технології дистанційного навчання, який дає змогу підвищити освітній і професійний рівень фахівців;

послідовність професійного навчання кадрів на виробництві шляхом визначення видів, принципів, форм і методів підвищення освітнього рівня персоналу підприємства, формування системи стимулювання підвищення освітнього рівня працівників.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, методи й отримані результати є методичною основою для забезпечення конкурентоспроможності підприємства на основі підвищення освітнього рівня персоналу шляхом використання принципів та методів управління трудовими ресурсами і конкурентоспроможністю підприємства.

До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать такі:

показники освітнього потенціалу підприємства, що дають змогу оцінити поточний та передбачуваний в майбутньому стан освітнього потенціалу підприємства та ефективність його використання, а також визначити можливість і напрями підвищення освітнього рівня персоналу;

послідовність підвищення освітнього і професійно-кваліфікаційного рівня персоналу, завдяки якій з'являється можливість організувати професійне навчання кадрів підприємства, а також створити умови для стимулювання освітньої діяльності персоналу;

методика оцінки впливу освітнього потенціалу на конкурентоспроможність підприємства, яка дозволяє кількісно і якісно оцінити ступінь цього впливу і визначити резерви й напрями підвищення освітнього потенціалу підприємства;

підхід до прогнозування конкурентоспроможності підприємства із урахуванням параметрів його освітнього потенціалу, що дозволяє підвищити ефективність прийняття рішень у сфері управління персоналом підприємства та покращити його інформаційну забезпеченість з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Результати досліджень впроваджені на промислових підприємствах м. Луганська, в обласному управлінні освіти Луганської обласної державної адміністрації та в навчальному процесі Регіонального інституту менеджменту Міністерства праці та соціальної політики України, що підтверджується відповідними документами: ДХК “Луганськтепловоз” (довідка № 012-83 від 9.04.2003 р.), ЗАТ “Луганський трубний завод” (довідка № 01/2500 від 26.03.2003 р.), Обласне управління освіти Луганської обласної державної адміністрації (довідка № 2/06 від 15.04.2003 р.), Регіональний інститут менеджменту (довідка № 06/263 від 23.06.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених автором досліджень в області забезпечення конкурентоспроможності підприємства на основі підвищення освітнього рівня персоналу. Внесок здобувача в колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції доповідалися, обговорювалися і одержали схвалення на V науково-практичній конференції “Університет і регіон” (м. Луганськ, 1999 р.), на Симпозіумі “Наука Луганщини в контексті розвитку регіону” (м. Луганськ, 1999 р.), на II Міжнародній науково-практичній конференції „Методологічні проблеми розвитку бізнес-освіти” (м. Донецьк, 2001 р.), на IV Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми становлення глобально-інформаційного укладу в країнах СНД і Китаї” (м. Донецьк, 2003 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 11 наукових працях, серед яких - 4 статті в наукових журналах, 3 статті у збірниках наукових праць, 1 публікація в матеріалах наукових конференцій, 3 наукових видання. Загальний обсяг публікацій - 16,41 д.а., з яких особисто автору належать 6,4 д. а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 193 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 22 таблиці та 31 рисунок, що займають повну сторінку, які подано на 27 сторінках. Список використаних джерел із 147 найменувань уміщено на 12 сторінках, 6 додатків - на 21 сторінках.

персонал освітній конкурентоспроможність

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

В дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Сутність освітнього рівня персоналу підприємства і принципи його формування. Найважливішою характеристикою трудових ресурсів є освітній рівень персоналу, який визначає ефективність використання інших факторів виробництва, впливає на рівень конкурентоспроможності підприємства. Освітній рівень персоналу формується на основі певних біологічних, соціальних, психологічних характеристик, а також якостей, зумовлених вихованням, які формують справжні і потенційні здібності людини.

Під освітнім рівнем персоналу підприємства в дисертаційній роботі розуміється сукупність знань, умінь, навичок, стереотипів, придбаних в процесі навчання, які визначають теперішні й потенційні здібності персоналу до навчання та впливають на його поведінку, вчинки, послідовність дій і прийняття рішень, пов'язаних із професійною діяльністю. В дисертаційній роботі запропоновано послідовність забезпечення освітнього рівня персоналу підприємства (рис. 1).

В роботі показано, що характеристики освітнього рівня персоналу зумовлені, перш за все, вимогами роботодавців. Вони включають особові якості (бажання і здібність до навчання, різносторонність і гнучкість інтересів, талантів, ерудиція працівника, високий професіоналізм у вибраній сфері, навички спілкування, уміння творчо вирішувати проблеми, здатність працювати в колективі), професійний рівень (вік, кваліфікація, досвід роботи за фахом, додаткові професійні навички, наявність сталих ділових зв'язків або клієнтської бази), а також етичні, соціально-психологічні якості, що визначають загальний культурний рівень працівника (відчуття відповідальності, добросовісне ставлення до праці, дисципліна в роботі, товариські стосунки із членами колективу, соціальна активність тощо). Саме ці характеристики персоналу сприяють формуванню здорового клімату в колективі, підвищенню задоволеності людини результатами своєї праці, досягненню кращих результатів діяльності окремої людини і підприємства в цілому.

Разом із значним збільшенням тривалості навчання, яке спостерігається останніми роками, освіта може (і повинна) поновлюватися і продовжуватися протягом всього життя людини. Висока швидкість старіння знань і навичок визначає необхідність їх постійного оновлення. В зв'язку з цим в дисертаційній роботі пропонується виділяти таку послідовність формування освітнього рівня персоналу підприємства (рис.2).

Запропонований підхід до формування освітнього рівня персоналу дозволить забезпечити безперервність системи освіти протягом всього життя людини, задовольнити вимоги роботодавців до освіти і професійного зростання фахівця, підвищити результативність діяльності підприємства і його конкурентоспроможність за рахунок високого освітнього рівня персоналу. Вимоги, що ставляться роботодавцями до якості людських ресурсів, покликані сформувати таку систему управління персоналом підприємства, яка сприятиме збереженню і підвищенню рівня його конкурентоспроможності. В зв'язку з цим виникає необхідність дослідження ступеня впливу освітнього рівня персоналу на конкурентоспроможність підприємства.

Багатьма ученими розглядався вплив на ефективність діяльності підприємства його трудового, кадрового, інноваційного, інтелектуального і науково-технічного потенціалу. Ці дослідження дозволяють дійти висновку про наявність взаємозв'язку між якістю трудових ресурсів і результативністю діяльності підприємства. В дисертаційній роботі доведено, що зростання освітнього рівня персоналу приводить до збільшення продуктивності праці, підвищує рівень інноваційної активності працівників, сприяє створенню здорового психологічного клімату в колективі. Все це дозволяє покращити показники діяльності підприємства, підвищити його конкурентоспроможність.

Надзвичайна важливість підвищення освітнього рівня персоналу визначає необхідність дослідження сутності і особливостей інвестицій в освіту. В теперішній час доведено, що вкладення в освіту носять не витратний, а інвестиційний характер. Знання і освіта в умовах ринкової економіки перетворюються на товар, який визначає життєвий рівень людини, конкурентоспроможність і доходи підприємства, можливості економічного зростання країни. Аналіз ефективності вкладень в освіту показує, що результативність таких інвестицій зростає по мірі збільшення термінів навчання, причому рентабельність таких інвестицій набагато перевершує віддачу від вкладень у фізичний капітал.

Головною перевагою здійснення інвестицій в освіту є те, що інвестування в розвиток людського капіталу дає можливість досягти не тільки короткострокового економічного успіху, а й закласти основу для формування позитивних довгострокових тенденцій у розвитку національної економіки і кожного підприємства зокрема. В дисертаційній роботі детерміновано специфічні риси інвестицій в підвищення освітнього рівня персоналу підприємства, які обумовлюють можливості визначення їх ефективності. По-перше, не обмежений умовами виробництва і науково-технічними можливостями людський капітал є невичерпним резервом економічного зростання, тому і віддача від вкладень в його розвиток не лімітована. По-друге, оскільки інвестиції в людський капітал належать до нематеріальних інвестицій, чітко визначити надходження від їх здійснення, як і очікувану ефективність, досить важко. Це обумовлюється багатьма чинниками, у тому числі і тим, як використовуватимуться знання, за допомогою яких можливості перетворюються на суспільно корисні дії. Таким чином, вкладення в освіту із статті витрат перетворюються на вигідний напрям інвестування, стають фактором конкурентного успіху підприємства.

Обґрунтування необхідності і характеристика особливостей формування освітнього рівня персоналу підприємства дозволяють визначити можливість його підвищення й ефективного використання та дійти висновку, що результативність цього процесу безпосереднім чином впливає на конкурентоспроможність підприємства.

Розділ 2. Аналіз можливості забезпечення конкурентоспроможності підприємства на основі підвищення освітнього рівня персоналу. Можливості забезпечення конкурентоспроможності підприємства на основі підвищення освітнього рівня персоналу зумовлені, перш за все, необхідністю оволодіння людиною відповідними до професійної діяльності знаннями, уміннями, навичками, яке відбувається в процесі навчання в навчальних закладах.

Аналіз ринку освітніх послуг в Україні, проведений в дисертаційній роботі, виявив позитивні тенденції його розвитку. Це створює сприятливі умови для формування освітнього рівня майбутніх фахівців. Так, пропозиція освітніх послуг за останні роки значно зросла, що було забезпечено як зростанням кількості навчальних закладів державної і недержавної форм власності, так і числом спеціальностей, за якими проводилося навчання. В даний час в Україні нараховується 979 навчальних закладів, 68 % з яких складають середні навчальні заклади, 32 % - вищі. Близько 80 % ринку освітніх послуг належить державним навчальним закладам, 20 % - недержавним. В той же час рівень охоплення вищою освітою населення України все ще залишається достатньо низьким (468 осіб на 10000 населення), що можна пояснити не тільки високими цінами на освітні послуги, які мають тенденцію до зростання, але й скороченням бюджетних місць вищих навчальних закладів. Не зважаючи на це, попит на освітні послуги в Україні зростає. Це пов'язано із загальним економічним підйомом, який спостережується останніми роками в Україні, підвищенням платоспроможності населення. Аналіз ринку освітніх послуг в Україні дозволив визначити основні проблеми сфери вищої і середньої спеціальної освіти, до яких належать низький рівень ресурсної забезпеченості сфери освіти, незбалансованість між професійно-кваліфікаційною структурою випускників вищих навчальних закладів і сучасними потребами ринку праці, скорочення числа середніх професійних навчальних закладів, відсутність нових, прогресивних джерел фінансування навчальних закладів.

Необхідність забезпечення і підвищення конкурентоспроможності підприємства пред'являє нові вимоги до якості його трудових ресурсів. Це вимагає систематичного підвищення освітнього і професійно-кваліфікаційного рівня працівників, що досягається в процесі професійного навчання кадрів на виробництві. Професійне навчання кадрів є одним з найважливіших факторів забезпечення високої продуктивності праці та ефективним способом досягнення стабільного економічного зростання, а також забезпечує збереження і розвиток трудового потенціалу. Професійне навчання персоналу безпосередньо в процесі трудової діяльності набуває особливої актуальності, оскільки є одним з найважливіших факторів досягнення високого рівня конкурентоспроможності підприємства.

В дисертаційній роботі показано, що якість підготовки персоналу підприємств за останнє десятиріччя значно знизилася, що відбилося й на їх конкурентоспроможності. Так, в Україні чисельність працівників, що освоїли нові професії на виробництві за період з 1985 по 2000 р., скоротилася майже в 4,5 рази, випуск кваліфікованих працівників професійно-технічними училищами - понад 1,5 разів, чисельність працівників, що підвищили свою кваліфікацію - в 9 разів. Реальна періодичність підвищення кваліфікації керівників і фахівців підприємств складає 7-8 років, робочих - 13-15 років (в промислово розвинених країнах цей показник складає один раз в 3-5 років). Такому положенню сприяло значне зростання рівня безробіття, що негативно вплинуло як на можливості підприємств в підвищенні освітнього і професійного рівня персоналу, так і на рівень кваліфікації працівників, що втратили роботу.

Проведені в дисертаційній роботі дослідження свідчать про недостатній рівень і нераціональність використання наявного освітнього потенціалу підприємств, що негативно впливає якість продукції, її науково-технічний рівень, ефективність діяльності підприємств, їх конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Аналіз можливостей забезпечення конкурентоспроможності підприємств на основі підвищення освітнього рівня персоналу дозволив зробити висновок про необхідність вдосконалення системи професійного навчання кадрів підприємства. З цією метою в дисертаційній роботі запропонована послідовність підвищення освітнього і професійно-кваліфікаційного рівня персоналу підприємства.

Аналіз одержаних в ході дослідження даних дозволяє стверджувати, що основну увагу вітчизняні підприємства в області підвищення освітнього рівня і кваліфікації персоналу надають придбанню додаткових знань і навичок, які носять виражений практичний характер. Як правило, найбільший інтерес представляють короткострокові програми і курси, які можуть дати конкретні практичні рекомендації. Так, в даний час в Україні відбувається формування системи бізнес-освіти на базі вищих навчальних закладів і зарубіжних консалтингових компаній, що обумовлено збільшеною потребою у фахівцях в області ведення господарської діяльності в умовах ринкової економіки.

Під бізнес-освітою в дисертаційній роботі розуміється система спеціальної (професійної) освіти, яка надає людині знання принципів, методології, технології і конкретних методів ведення діла, формує у неї деякі практичні уміння і навички професійної діяльності в реальних умовах і закладає основу подальшого індивідуального вдосконалення.

Одним з найважливіших завдань бізнес-освіти є формування специфічно ринкового економічного мислення, яке не тільки забезпечує ефективність діяльності підприємств, але і сприяє соціальній адаптації людей до зміни економічних умов життя суспільства. Враховуючи різноманіття видів, форм і методів здійснення бізнес-освіти, в дисертаційній роботі дістала подальшого розвитку структура системи бізнес-освіти.

Проведені дослідження дозволили дійти висновку про те, що однією з найприйнятніших і доступних форм підвищення освітнього рівня персоналу підприємств є дистанційне навчання. Дана форма навчання дозволяє використовувати всі переваги інтернет-технологій в області освіти, є найменш витратною для підприємства, дозволяє здійснювати навчання без відриву від виробництва. Проте в нашій країні дистанційне навчання є ще недостатньо розвиненою формою бізнес-освіти через слабку технічну оснащеність окремих підприємств. В зв'язку з цим представляється необхідною розробка такого методу підвищення освітнього рівня персоналу, який дозволяв би комплексно використовувати найдоступніші і прогресивні освітні технології. Таким методом, що найбільш задовольняє зазначеним умовам, є, на наш погляд, комплекс-метод, який представляє собою комплекс взаємозв'язаних і взаємодоповнюючих навчально-методичних матеріалів, що дозволяють найбільш ефективно підвищувати освітній рівень і кваліфікацію персоналу підприємства. В цілому ефективність технологій бізнес-освіти визначається потребою у дистанційних формах освіти, перспективністю і результативністю послуг, що пропонуються.

Досліджені можливості забезпечення конкурентоспроможності підприємства на основі підвищення освітнього рівня персоналу дозволили дійти висновку про необхідність розробки послідовності формування освітнього потенціалу з метою оцінки його впливу на конкурентоспроможність підприємства та подальшого визначення основних напрямів її забезпечення.

Розділ 3. Основні напрями забезпечення конкурентоспроможності підприємства на основі підвищення освітнього рівня персоналу. Враховуючи значущість освітнього рівня персоналу для забезпечення конкурентоспроможності підприємства, в дисертаційній роботі пропонується розглядати освітній рівень персоналу більш масштабно, в структурі показників освітнього потенціалу підприємства й у взаємозв'язку з його іншими складовими.

Сучасний погляд на функціонування будь-якого підприємства полягає в розгляданні його діяльності як сукупності окремих потенціалів. Роботи багатьох вчених присвячені вивченню трудового, кадрового, людського, науково-технічного, інноваційного потенціалів та дослідженню їх впливу на результативність діяльності підприємства. Однак ці потенціали неможливо використовувати в повній мірі, якщо не розглядати освітній потенціал підприємства.

Під освітнім потенціалом підприємства в дисертаційній роботі розуміється сукупність ресурсів, яка визначає наявність, можливості розвитку і використання знань, навичок і здібностей персоналу, необхідних для визначення проблем, що стоять перед підприємством, та їх ефективного вирішення. До складу освітнього потенціалу підприємства входять кадрова, матеріально-технічна і науково-інформаційна складові.

Враховуючи важливість розвитку освітнього потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності підприємства, в дисертаційній роботі запропонована послідовність його формування (рис.3).

Формування освітнього потенціалу підприємства потребує розробки показників освітнього потенціалу підприємства, які дозволяють не тільки оцінити поточний стан освітнього потенціалу, але й кількісно визначити його вплив на конкурентоспроможність підприємства.

Цей вплив розкривається через функції, освітнього потенціалу, які сприяють підвищенню конкурентоспроможність підприємства. При цьому за основну функцію освітнього потенціалу в роботі прийнято сприяння забезпеченню конкурентоспроможності підприємства. Реалізація функцій освітнього потенціалу здійснюється самим підприємством і його навчальними центрами, а також різноманітними суб'єктами ринкової інфраструктури, до яких належать органи виконавчої і законодавчої влади, конкуренти, академічні і галузеві НДІ й інженерні центри, міжнародні організації, служби зайнятості, постачальники інформаційних технологій і комунікаційних послуг, кредитні організації.

Формування і розвиток освітнього потенціалу підприємства відбувається під впливом низки зовнішніх факторів. Серед них в роботі виділені технічні, організаційні, економічні і соціально-психологічні фактори. В дисертаційній роботі дана характеристика впливу означених факторів на формування освітнього потенціалу підприємства та розроблена ситуаційна шкала його змін, адекватних зміні умов діяльності суб'єкта господарювання.

Важливим етапом формування освітнього потенціалу є оцінка його теперішнього стану і перспектив розвитку. Це дозволить визначити напрями розвитку освітнього потенціалу, у тому числі і з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства, а також виявити резерви підвищення освітнього рівня персоналу.

Оцінка освітнього потенціалу враховує три групи показників: результати формування, використання і подальшого розвитку. При цьому слід розглядати як показники наявного освітнього потенціалу, так і потенційні можливості його розвитку. Показники освітнього потенціалу підприємства (ОП) представлені на рис. 4.

Узагальнюючу оцінку освітнього потенціалу пропонується здійснювати за допомогою матриці показників ефективності, в якій відображені результати і витрати, пов'язані з формуванням і розвитком цього потенціалу (табл.1).

Формування і розвиток освітнього потенціалу є одним з найважливіших напрямів забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Для оцінки впливу освітнього потенціалу на конкурентоспроможність підприємства в дисертаційній роботі запропонований інтегральний показник освітнього потенціалу, що розраховується з урахуванням значущості окремих його показників. Розрахунок інтегрального показника освітнього потенціалу передбачає реалізацію низки послідовних процедур:

ранжирування показників конкурентоспроможності підприємства по їх значущості та ранжирування показників освітнього потенціалу підприємства по їх значущості здійснюється методом попарного співставлення показників конкурентоспроможності і освітнього потенціалу;

оцінка впливу показників освітнього потенціалу на конкурентоспроможність підприємства здійснюється методом експертних оцінок та передбачає побудування на їх основі матриці оцінки показників цього впливу;

коректування оцінки впливу освітнього потенціалу на конкурентоспроможність з урахуванням значущості показників освітнього потенціалу підприємства здійснюється в результаті отримання узагальненої оцінки впливу всіх показників освітнього потенціалу на кожний з показників конкурентоспроможності з урахуванням значущості показників освітнього персоналу в середньозваженому вимірюванні.

оцінку інтенсивності впливу показників освітнього потенціалу підприємства на його конкурентоспроможність пропонується здійснювати за п'ятибальною шкалою, що дозволяє побудувати графічний профіль, який характеризує інтенсивність впливу окремих показників освітнього потенціалу на конкурентоспроможність підприємства;

розрахунок інтегрального оцінного показника впливу освітнього потенціалу підприємства на його конкурентоспроможність здійснюється шляхом врахування експертних оцінок впливу освітнього потенціалу на показники конкурентоспроможності.

Забезпечення конкурентоспроможності підприємства обумовлює необхідність прогнозування динаміки і напрямів її змін, у тому числі за рахунок освітнього потенціалу. З цією метою в дисертаційній роботі розроблено принциповий підхід, що дозволяє здійснювати прогнозування конкурентоспроможності підприємства з урахуванням параметрів його освітнього потенціалу.

Цей підхід засновано на розрахунку параметрів моделей конкурентоспроможності підприємства з урахуванням впливу освітнього потенціалу на основі використання кореляційно-регресивних моделей прогнозування. Результатом розрахунків є прогноз конкурентоспроможності підприємства і визначення довірчого інтервалу конкурентоспроможності з урахуванням параметрів освітнього потенціалу.

Прогнозування конкурентоспроможності підприємства здійснювалося за даними ДХК “Луганськтепловоз” на прикладі випуску окремих видів продукції. В розрахунках враховувалися показники освітнього потенціалу, що формують науково-технічний рівень продукції.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі проведених досліджень здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуального науково-практичного завдання щодо забезпечення конкурентоспроможності підприємства на основі підвищення освітнього рівня персоналу. Основні висновки і результати, які одержано в ході досліджень, зводяться до такого.

1. Освітній рівень персоналу підприємства є сукупністю знань, умінь, навичок, стереотипів, придбаних в процесі навчання, які визначають теперішні і потенційні здібності персоналу до навчання і впливають на його поведінку, вчинки, послідовність дій і прийняття рішень, пов'язаних із професійною діяльністю. Формування і підвищення освітнього рівня персоналу підприємства повинне відбуватися з урахуванням вимог роботодавців до особових якостей, професійних здібностей й етичних, соціально-психологічних характеристик працівника. Це дозволить сформувати таку систему управління персоналом підприємства, яка сприятиме збереженню і підвищенню рівня його конкурентоспроможності.

2. Знання й освіта набувають надзвичайно важливого значення для стійкого розвитку та забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Обґрунтовано необхідність формування системи управління знаннями як комплексної корпоративної стратегії. Визначено функції управління знаннями на підприємстві та основні структурні компоненти цього процесу.

3. На основі аналізу робіт вітчизняних та зарубіжних учених доведено, що існує взаємозв'язок між якістю трудових ресурсів та результатами діяльності підприємства. Досліджено вплив освітнього рівня персоналу на результативність діяльності підприємства, його конкурентоспроможність. Показано, що ефект від підвищення освітнього рівня існує також і на макрорівні, оскільки освіта є одним із факторів економічного зростання.

4. Доведено, що інвестиції в освіту є важливим фактором конкурентного успіху підприємства. Обґрунтовано, що вкладення в підвищення освітнього рівня персоналу носять інвестиційний характер. Показано, що такі інвестиції мають свою специфіку.

5. Першим етапом забезпечення освітнього рівня персоналу підприємства є навчання в навчальних закладах. Аналіз сучасного стану ринку освітніх послуг в Україні дозволив дійти висновку, що можливості отримання базової спеціальної освіти в Україні останнім часом покращились. Про це свідчить зростання числа навчальних закладів та спеціальностей, за якими здійснюється навчання, збільшеня кількості студентів, покращення фінансової та матеріальної бази вищих навчальних закладів.

6. Подальше підвищення освітнього рівня персоналу підприємства здійснюється в процесі трудової діяльності. Належна організація процесу професійного навчання кадрів дозволить здійснити вибір видів, форм і тривалості навчання, визначити місце його проведення, підвищити рівень мотивації персоналу до здійснення професійної освіти.

7. Використання переваг системи бізнес-освіти в процесі професійного навчання персоналу підприємства дає можливість отримати знання методології, технології і конкретних способів ведення діла, а також оволодіти специфічно ринковим способом мислення, закласти основу подальшого індивідуального вдосконалення.

8. Освітній рівень персоналу слід розглядати в структурі освітнього потенціалу підприємства у взаємозв'язку з іншими його складовими. Освітній потенціал представляє собою сукупність ресурсів, які дозволяють сформувати і підвищити освітній і професійно-кваліфікаційний рівень персоналу підприємства. Формування освітнього потенціалу з метою забезпечення конкурентоспроможності підприємства припускає визначення критеріїв та функцій освітнього потенціалу, а також його оцінних параметрів, які дозволили б визначити ефективність його використання.

9. Оцінка впливу освітнього потенціалу на конкурентоспроможність підприємства базується на визначенні інтегрального показника освітнього потенціалу з урахуванням значущості окремих його показників. Це дозволяє цілеспрямовано підійти до забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності підприємства на основі підвищення освітнього рівня персоналу.

10. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства зумовлює необхідність оцінки сучасної конкурентної позиції підприємства та визначення її на перспективу. Прогнозування конкурентоспроможності підприємства з урахуванням параметрів його освітнього потенціалу дозволить підвищити результативність прийняття рішень в сфері управління персоналом та визначити напрями та резерви підвищення освітнього рівня персоналу з метою забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Шаповалова Т.В. Роль бизнес-инкубации в развитии предпринимательства региона // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2002. - №9 (55). - С.214-217.

2. Шаповалова Т.В. Формирование образовательного уровня персонала предприятия // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип.9. ч.II. - Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2002. - С. 30-33.

3. Шаповалова Т.В. Роль образовательного уровня персонала в повышении конкурентоспособности предприятия // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2003.- №2 (60). - С.271-274.

4. Шаповалова Т.В. Психологические аспекты инновационного сознания персонала предприятия // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2003.- № 3. - С. 208-211.

5. Шаповалова Т.В. Принципиальные основы повышения образовательного уровня персонала // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2003. - № 4 (62). - С.230-235.

6. Шаповалова Т.В. Формирование критериев конкурентоспособности предприятия с учетом влияния его образовательного потенциала // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 10. - Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2003. - С. 201-206.

Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях, наукові видання

7. Шаповалова Т.В. Влияние качества трудовых ресурсов на конкурентоспособность предприятия // Украинская академия внешней торговли Министерства экономики и по вопросам европейской интеграции. - Киев: ГРОТ, 2001. - 12 с.

8. Шаповалова Т.В. Особенности инвестиций в образование как фактора экономического роста // ЦИПИН НАН Украины им. Г.М. Доброва. - Киев: ГРОТ, 2002. - 12 с.

9. Воронов В.С., Шаповалова Т.В. Бізнес-інкубатор у навчальному закладі // Навчальний процес у закладах системи перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів: досвід та проблеми. Зб. наук. та наук.-метод. праць Української Академії державного управління при Президентові України. - К.: УАДУ, 2003. - С. 111-114.

10. Федоров В.Г., Шаповалова Т.В. Новые технологии в бизнес-образовании // Матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції “Методологічні проблеми розвитку бізнес-освіти”. - Донецьк: Донецький інститут ринку та соціальної політики, 2001. - С. 126 -130.

Особистий внесок автора: визначено структура, функції і послідовність здійснення курсу по підготовці менеджерів малого бізнесу.

11. Общие методические положения по формированию специального режима содействия развитию малого предпринимательства в бизнес-инкубаторах /Т.Ф.Бережна, О.В.Гайдатов, Я.С.Демченко, В.І.Дубницький, Л.В.Єрмакова, В.А.Зубанов, Т.В.Шаповалова та ін. - Донецьк: ООО „Юго-Восток , Лтд”, 2003. - 185 с.

Особистий внесок автора: розроблено техніко-економічне обґрунтування створення Луганської обласної організації підтримки і розвитку підприємництва „бізнес-інкубатор”.

Размещено на Allbest.ru